Облога Єрусалима (1187) — одна з битв часів Хрестових походів, мала місце наприкінці вересня — початку жовтня 1187 року (з 20 вересня по 2 жовтня 1187 року) після поразки основних сил хрестоносців у битві при Хаттині проти сил Саладіна (Салахадіна). Облогу здійснювали війська султана Сирії і Єгипту з династії Аюбідів — Салах ад-Діна.
Облога Єрусалима | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Хрестоносці здають армії Аюбідів Єрусалим (1187 рік). Мініатюра 1490 року | |||||||
Координати: 31°46′ пн. ш. 35°13′ сх. д. / 31.767° пн. ш. 35.217° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Єрусалимське королівство | Аюбіди | ||||||
Командувачі | |||||||
Баліан ІІ д'Ібелін | Салах ад-Дін | ||||||
Військові сили | |||||||
достеменно невідомо, ймовірно 4000-6000 вояків | достеменно невідомо, ймовірно 20000 вояків |
Внаслідок майже двотижневої тяжкої облоги, кілька десятків лицарів-хрестоносців на чолі з Баліаном ІІ Ібеліном, королевою Сибілою Єрусалимською та патріархом Єрусалима Іраклієм змушені були віддати Єрусалим Салахадінові. Це сталося 2 жовтня 1187 року. Єрусалимське королівство, що було проголошене одразу після Першого хрестового походу (1099) було фактично ліквідоване. Однак облога Єрусалима закінчилася не збройним захопленням, а скоріше добровільною здачею міста сарацинам. Королева Єрусалима Сибіла I погодилася добровільно здати місто Салахадіну лише після того, як отримала від нього гарантії, що сарацини не стануть убивати християн у місті. Сама ж королева отримала вільний вихід з Єрусалима.
Сили сторін, що брали участь у цьому конфлікті достеменно невідомі. На думку істориків, обороняли місто близько 60 лицарів та 5000 воїнів єрусалимського гарнізону. Облогу здійснювало приблизно 20000 сарацинів.
Звістка про захоплення турками-сельджуками Єрусалима і Гробу Господнього спровокувала у Європі надзвичайно гнітюче враження серед європейської знаті та простих людей. На черговий заклик понтифікату на чолі з Григорієм VIII звільнити Єрусалим від сарацинів, відреагували найсильніші правителі тогочасної Європи — англійський король Річард I Левове Серце, король Франції Філіпп II Август, імператор Священної Римської імперії Фрідріх I Барбаросса, а також Єрусалимський король Гі де Лузіньян, який перед облогою Єрусалима потрапив в полон до Салахаддіна.
Події облоги Єрусалима висвітлені у фільмі режисера Рідлі Скотта «Царство небесне» (2005). Однак є певні незбіги серед персонажів фільму з реальними історичними постатями.
Посилання
- В ім'я Боже
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Yerusalima Obloga Yerusalima 1187 odna z bitv chasiv Hrestovih pohodiv mala misce naprikinci veresnya pochatku zhovtnya 1187 roku z 20 veresnya po 2 zhovtnya 1187 roku pislya porazki osnovnih sil hrestonosciv u bitvi pri Hattini proti sil Saladina Salahadina Oblogu zdijsnyuvali vijska sultana Siriyi i Yegiptu z dinastiyi Ayubidiv Salah ad Dina Obloga Yerusalima Hrestonosci zdayut armiyi Ayubidiv Yerusalim 1187 rik Miniatyura 1490 roku Hrestonosci zdayut armiyi Ayubidiv Yerusalim 1187 rik Miniatyura 1490 roku Koordinati 31 46 pn sh 35 13 sh d 31 767 pn sh 35 217 sh d 31 767 35 217 Data 20 veresnya 2 zhovtnya 1187 Misce Yerusalim Rezultat peremoga dinastiyi Ayubidiv Salah ad Dina Storoni Yerusalimske korolivstvo Ayubidi Komanduvachi Balian II d Ibelin Salah ad Din Vijskovi sili dostemenno nevidomo jmovirno 4000 6000 voyakiv dostemenno nevidomo jmovirno 20000 voyakiv Vnaslidok majzhe dvotizhnevoyi tyazhkoyi oblogi kilka desyatkiv licariv hrestonosciv na choli z Balianom II Ibelinom korolevoyu Sibiloyu Yerusalimskoyu ta patriarhom Yerusalima Irakliyem zmusheni buli viddati Yerusalim Salahadinovi Ce stalosya 2 zhovtnya 1187 roku Yerusalimske korolivstvo sho bulo progoloshene odrazu pislya Pershogo hrestovogo pohodu 1099 bulo faktichno likvidovane Odnak obloga Yerusalima zakinchilasya ne zbrojnim zahoplennyam a skorishe dobrovilnoyu zdacheyu mista saracinam Koroleva Yerusalima Sibila I pogodilasya dobrovilno zdati misto Salahadinu lishe pislya togo yak otrimala vid nogo garantiyi sho saracini ne stanut ubivati hristiyan u misti Sama zh koroleva otrimala vilnij vihid z Yerusalima Sili storin sho brali uchast u comu konflikti dostemenno nevidomi Na dumku istorikiv oboronyali misto blizko 60 licariv ta 5000 voyiniv yerusalimskogo garnizonu Oblogu zdijsnyuvalo priblizno 20000 saraciniv Zvistka pro zahoplennya turkami seldzhukami Yerusalima i Grobu Gospodnogo sprovokuvala u Yevropi nadzvichajno gnityuche vrazhennya sered yevropejskoyi znati ta prostih lyudej Na chergovij zaklik pontifikatu na choli z Grigoriyem VIII zvilniti Yerusalim vid saraciniv vidreaguvali najsilnishi praviteli togochasnoyi Yevropi anglijskij korol Richard I Levove Serce korol Franciyi Filipp II Avgust imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih I Barbarossa a takozh Yerusalimskij korol Gi de Luzinyan yakij pered oblogoyu Yerusalima potrapiv v polon do Salahaddina Podiyi oblogi Yerusalima visvitleni u filmi rezhisera Ridli Skotta Carstvo nebesne 2005 Odnak ye pevni nezbigi sered personazhiv filmu z realnimi istorichnimi postatyami PosilannyaV im ya Bozhe