Муха́ммед А́бдо (араб. محمد عبده; 1 січня 1849, — 11 липня 1905, Александрія) — єгипетський мислитель та суспільний діяч, основоположник течії (реформація ісламу), публіцист, учень і соратник .
Мухаммед Абдо | |
---|---|
араб. محمد عبده | |
Основні відомості | |
Народження | 1849[1][2][…] d, Єгипетський еялет, Османська імперія |
Країна: | Єгипетський еялет, Єгипетський хедиват |
Альма-матер: | Аль-Азгар |
Заклад: | Аль-Азгар |
Конфесія: | іслам, сунізм |
Смерть: | 11 липня 1905[4][5][…] |
Александрія, Єгипетський хедиват, Османська імперія рак нирки | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | фікг, юрист, суддя |
Основні інтереси: | теологія |
Значні роботи: | Список
|
Попередники: | Джамалудін аль-Афгані |
Послідовники: | d, d, d і d |
Мухаммед Абдо у Вікісховищі |
Біографія
Народився в селі (поблизу Танти, провінція Гарбія) в освіченій, але збіднілій сім'ї. Освіту отримав в богословському університеті аль-Азхар в Каїрі (1869-1877). Був викладачем, з 1876 року займався публіцистикою. У 1876 році опублікував серію статей про взаємовплив західної та східної культур. З вересня 1880 року начальник департаменту публікацій Міністерства внутрішніх справ, із жовтня 1880 року головний редактор урядового вісника .
Релігійно-філософські погляди склались під впливом ідей . Мухаммед був його другом, редактором його робіт на арабській мові. Активно брав участь в боротьбі проти колонізації Єгипту. У грудні 1881 року підготував програму партії Ватан. Засудив прихід армії на чолі з Орабі-пашою до влади в лютому 1882 року, відстоював необхідність політичних свобод та парламентських закладів; відмовлявся співпрацювати з хедівом Тауфіком та англійцями. Після придушення повстання Орабі-паші у вересні 1882 року, заарештований, потім висланий з Єгипту.
Жив у Бейруті, Парижі, де разом з Джемалем аль-Афгані в березні-жовтні 1884 року видавав газету «аль-Урват аль-вуска». Після її заборони виїхав до Тунісу (1884), потім до Бейруту (1885), де читав лекції по релігійно-філософським проблемам. У цей період остаточно склались погляди Мухаммеда як реформатора ісламу. У політичних поглядах розійшовся з аль-Афгані, зайняв перемирену позицію у відношенні колоніальних держав та виступаючи за поступове соціальне та політичне перетворення мусульманського світу в ліберальному дусі.
У 1889 році повернувся до Єгипту, зайняв посаду судді в суді першої інстанції, в 1895 році увійшов до ради богословського університету аль-Азхар (добився введення в програму навчання сучасних курсів математики, географії, лінгвістики, літератури тощо). У 1898 році заснував журнал «Аль-Манар», який став органом мусульманських реформаторів в Єгипті. У 1899 році назначений муфтієм Єгипту, одночасно членом Законодавчої ради. У 1900 році створив «Спілку відродження арабських наук». Виступав з лекціями в Єгипті та за кордоном (Туніс, Алжир).
Світову відомість надбали фетви (юридичні висновки) Мухаммеда, які дозволяли зображати людину та тварин, займатись відсотковими операціями, носити європейські капелюхи та інше. Розділяв релігійні погляди Л. М. Толстого, про що писав йому. Видав маками (1889) зі своїми коментарями.
Твори
Основні твори присвячені теології:
Примітки
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Енциклопедія Брокгауз
- opac.vatlib.it
- SNAC — 2010.
- Kerr M. H. Encyclopædia Britannica
Джерела
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. М., 1986; (рос.)
- Ислам. Словарь атеиста. Москва. Видавництво політичної літератури. 1988. стор. 23. (рос.)
Посилання
- Абдо, Мухаммад [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Це незавершена стаття про особу Єгипту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muha mmed A bdo arab محمد عبده 1 sichnya 1849 11 lipnya 1905 Aleksandriya yegipetskij mislitel ta suspilnij diyach osnovopolozhnik techiyi reformaciya islamu publicist uchen i soratnik Muhammed Abdoarab محمد عبده Osnovni vidomostiNarodzhennya1849 1 2 d Yegipetskij eyalet Osmanska imperiyaKrayina Yegipetskij eyalet Yegipetskij hedivatAlma mater Al AzgarZaklad Al AzgarKonfesiya islam sunizmSmert 11 lipnya 1905 1905 07 11 4 5 Aleksandriya Yegipetskij hedivat Osmanska imperiya rak nirkiPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti fikg yurist suddyaOsnovni interesi teologiyaZnachni roboti Spisok dPoperedniki Dzhamaludin al AfganiPoslidovniki d d d i d Muhammed Abdo u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli poblizu Tanti provinciya Garbiya v osvichenij ale zbidnilij sim yi Osvitu otrimav v bogoslovskomu universiteti al Azhar v Kayiri 1869 1877 Buv vikladachem z 1876 roku zajmavsya publicistikoyu U 1876 roci opublikuvav seriyu statej pro vzayemovpliv zahidnoyi ta shidnoyi kultur Z veresnya 1880 roku nachalnik departamentu publikacij Ministerstva vnutrishnih sprav iz zhovtnya 1880 roku golovnij redaktor uryadovogo visnika Religijno filosofski poglyadi sklalis pid vplivom idej Muhammed buv jogo drugom redaktorom jogo robit na arabskij movi Aktivno brav uchast v borotbi proti kolonizaciyi Yegiptu U grudni 1881 roku pidgotuvav programu partiyi Vatan Zasudiv prihid armiyi na choli z Orabi pashoyu do vladi v lyutomu 1882 roku vidstoyuvav neobhidnist politichnih svobod ta parlamentskih zakladiv vidmovlyavsya spivpracyuvati z hedivom Taufikom ta anglijcyami Pislya pridushennya povstannya Orabi pashi u veresni 1882 roku zaareshtovanij potim vislanij z Yegiptu Zhiv u Bejruti Parizhi de razom z Dzhemalem al Afgani v berezni zhovtni 1884 roku vidavav gazetu al Urvat al vuska Pislya yiyi zaboroni viyihav do Tunisu 1884 potim do Bejrutu 1885 de chitav lekciyi po religijno filosofskim problemam U cej period ostatochno sklalis poglyadi Muhammeda yak reformatora islamu U politichnih poglyadah rozijshovsya z al Afgani zajnyav peremirenu poziciyu u vidnoshenni kolonialnih derzhav ta vistupayuchi za postupove socialne ta politichne peretvorennya musulmanskogo svitu v liberalnomu dusi U 1889 roci povernuvsya do Yegiptu zajnyav posadu suddi v sudi pershoyi instanciyi v 1895 roci uvijshov do radi bogoslovskogo universitetu al Azhar dobivsya vvedennya v programu navchannya suchasnih kursiv matematiki geografiyi lingvistiki literaturi tosho U 1898 roci zasnuvav zhurnal Al Manar yakij stav organom musulmanskih reformatoriv v Yegipti U 1899 roci naznachenij muftiyem Yegiptu odnochasno chlenom Zakonodavchoyi radi U 1900 roci stvoriv Spilku vidrodzhennya arabskih nauk Vistupav z lekciyami v Yegipti ta za kordonom Tunis Alzhir Svitovu vidomist nadbali fetvi yuridichni visnovki Muhammeda yaki dozvolyali zobrazhati lyudinu ta tvarin zajmatis vidsotkovimi operaciyami nositi yevropejski kapelyuhi ta inshe Rozdilyav religijni poglyadi L M Tolstogo pro sho pisav jomu Vidav makami 1889 zi svoyimi komentaryami TvoriOsnovni tvori prisvyacheni teologiyi Shlyahi 1874 Traktat pro yedinobozhzhya 1897 Komentari do Koranu 1904 dovedenij nim do 125 virsha 4 suri PrimitkiDictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 opac vatlib it d Track Q84353965 SNAC 2010 d Track Q29861311 Kerr M H Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741DzherelaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 M 1986 ros Islam Slovar ateista Moskva Vidavnictvo politichnoyi literaturi 1988 stor 23 ros PosilannyaAbdo Muhammad 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Ce nezavershena stattya pro osobu Yegiptu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi