Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілля́ Гараша́нін (серб. Илија Гарашанин; *16 січня 1812, Гараші, Белградський пашалик — †16 червня 1874, Белград) — сербський політик, державний діяч доби автономії, представник уставобранителів, автор «Начертанія», один з основоположників відродженої сербської державності. Міністр внутрішніх справ Сербського князівства (1843—1852, 1858—1859), прем'єр-міністр та міністр закордонних справ (1852—1853, 1861—1878).
| Ілля Гарашанін серб. Илија Гарашанин | |
|---|---|
| серб. Илија Гарашанин | |
 серб. Илија Гарашанин | |
| Міністр внутрішніх справ Князівства Сербія | |
| 1843/1858 — 1852/1859 | |
| Прем'єр-міністр Князівства Сербія | |
| 1852/1861 — 1853/1878 | |
| Міністр закордонних справ Князівства Сербія | |
| 1852/1861 — 1853/1878 | |
| Народився | 16 січня 1812 Гараші, Белградський пашалик,  Османська імперія |
| Помер | 16 червня 1874 (62 роки) Белград,  Князівство Сербія |
| Відомий як | політик, державний діяч |
| Підданство | Османська імперія |
| Національність | серб |
| Династія Гарашани | |
| Батько | Мілутин Савич |
| У шлюбі з | Софія (Соке) Даніч |
| Діти | Светозар, Мілутин |
| Брати | Лука |
| Звання | полковник |
| Релігія | православ'я |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Молоді роки
Ілля Гарашанін народився 16 січня 1812 року в селі Гараші поблизу міста Крагуєвац. Гарашани вели своє походження від родини Бошковичів, яка належала чорногорському племені Білопавличів, з села Ор'я-Лука поблизу сучасного міста Даниловград. Батько Ілії, Мілутин Савич, був великим скотарем та торговцем і користувався у сербів значним впливом. Він брав участь у Першому та Другому сербських повстаннях, а пізніше став членом Державної ради автономного Сербського князівства.
Батько намагався дати синові домашню освіту, а згодом відправив його на навчання у сусідню Австрійську імперію, на територію сучасної Воєводини, адже на території князівства у той час отримати хорошу освіту було практично неможливо. Спочатку Ілля навчався у грецькій школі в Земуні, згодом продовжив освіту в німецькій школі у , де вивчив німецьку мову. В обох навчальних закладах він провів близько чотирьох років і фактично ніде більше не навчався, своїми подальшими успіхами завдячуючи самоосвіті.
У 1832 році Ілля одружився з Софією (Соке) Даніч, від шлюбу з якою у нього народилось двоє дітей — Светозар та Мілутин.
Початок кар'єри
1834 року Гарашанін починає державну службу як митник у придунайському містечку Вішнич неподалік Белграда, на кордоні з Австрійською імперією. Через три роки князь Мілош Обренович на прохання батька Ілії викликав того до себе і доручив йому керівництво власним невеликим військовим штабом. Гарашанін, не маючи жодної військової підготовки, одразу отримав звання полковника. Невдовзі замість цього військового штабу було створено військове відділення при міністерстві внутрішніх справ, керівником якого і залишився Гарашанін. Він зайнявся розробкою військових законів та формуванням так званої гарнізонної армії, що стала прототипом першого сербського регулярного війська.
Подальші тридцять років Ілля Гарашанін перебував на керівних посадах Сербського князівства. Його родина опинилась в опозиції до Мілоша Обреновича, і в 1840 році після чергового конфлікту з князем Ілля разом з батьком, старшим братом Лукою та іншими уставобранителями були вислані з країни. Протягом року Гарашанін перебував у прикордонному Відині. Під час захоплення влади опозицією у 1842 році та обрання князем Александра Карагеоргієвича, батько та брат Ілії були жорстоко страчені. Сам він був призначений членом Державної ради і заступником міністра внутрішніх справ, очільника заколоту .
Карагеоргієвичі
У 1843 році, коли лідери уставобранителів Вучич та Петронієвич були вислані з країни за наполяганням Російської імперії, вплив Гарашаніна особливо зростає. Він став лідером цього угрупування і зайняв вакантну посаду міністра внутрішніх справ, лишаючись на ній протягом майже десять років. У віданні Гарашаніна опинились армія, поліція, економіка, транспорт, охорона здоров'я та пошта. На посаді міністра він утримав уставобранителів при владі і запобіг спробам Обреновичів, що перебували в еміграції, повернутись до Сербського князівства, встановивши на його території жорсткий поліцейський режим.
Гарашанін був прихильником консервативних, у чомусь патріархальних поглядів на устрій держави. Наприкінці 1844 року, на основі раніше складеного польським емігрантом «Плану», Ілля Гарашанін сформулював першу програму зовнішньої політики Сербського князівства — «Начертаніє». У ній він взяв за мету поставити Сербію в один ряд з іншими європейськими державами і заклав основи зовнішньополітичної та національної доктрини. Програма «Начертаніє» передбачала звільнення південнослов'янських народів з-під влади Османської імперії та їх об'єднання під егідою монархічної Сербії. Всупереч лояльним до османів уставобранителям, у період їх правління Гарашанін пропонував шукати підтримку на Заході, передусім у Франції.
В 1852—1853 роках Гарашанін займав посади прем'єр-міністра та міністра закордонних справ. Невдовзі князь Александр Карагеоргієвич відправив його у відставку за наполяганням Російської та Австрійської імперій, які не змогли пробачити сербському прем'єру тісні зв'язки з польською еміграцією та його орієнтацію на Францію. У цей час з'явились чутки, що Гарашанін хоче стати новим сербським монархом. 1855 року він відправив листа французькому міністру закордонних справ, де пропонував запросити на сербський престол іноземного принца, обґрунтовуючи це тим, що серби мали невдалий досвід з власними князями, які нібито були погано освіченими і нездатними створити в країні порядок, який би відповідав потребами часу та інтересам народу.
1856 року Ілію Гарашаніна повернули до складу Державної ради.
Обреновичі
Не будучи переконаним прихильником жодної з двох сербських династій, Ілля Гарашанін став причетним до відсторонення від влади представників обох з них. Однак питання династичних суперечок для нього завжди відігравало другорядну роль, а головним було визволення та об'єднання сербів. Гарашаніна вважають одним з організаторів скликання Святоандріївської скупщини у 1858 році, яка відправила у відставку князя Александра і повернули до влади династію Обреновичів. Попри те, що у діяльності самої скупщини він особливої участі не брав, його кар'єра вдруге пішла угору. В 1858—1859 роках Гарашанін знову був міністром внутрішніх справ, а у 1861—1878 ще раз перебував на посадах прем'єр-міністра та міністра закордонних справ. Як і раніше, він був проти ліберальних ідей і вважав, що авторитарна сербська влада краще вирішить завдання, які стоять перед народом.
Ставши головною опорою Міхаїла Обреновича, Ілля Гарашанін був русофілом і отримував від імперського уряду серйозну підтримку з усіх закордонних справ. Зовнішня політика була основним напрямком його діяльності в цей період, хоч тісного зв'язку між вирішенням національних питань та внутрішніми перетвореннями він і не вбачав. Гарашанін переорієнтувався з Франції на Російську імперію і практично не приховував підготовку до війни з Туреччиною. Здійснивши успішне виселення турків з Сербського князівства у 1860-х роках та втілюючи в життя ідеї «Начертанія», він уклав у 1866—1867 роках ряд договорів і угод з Чорногорією, Грецію, Валахією, Хорватською народною партією Йосипа Штросмайєра та болгарською емігрантською «Доброчесною дружиною». Таким чином був створений перший Балканський союз, завданням якого став одночасний виступ проти Османської імперії. У європейській частині Порти була розгорнута широка мережа агентури, що мало на меті підгототувати антиосманське повстання.
Останні роки
У зв'язку з тим, що князь Міхаїл переорієнтувався на Австро-Угорщину, 1867 року він відправив Іллю Гарашаніна у відставку. Після відходу від справ Гарашанін переїхав до містечка Гроцка поблизу Белграда, де прожив ще сім років, читаючи багато літератури та періодики сербською і німецькою мовами. Не наживши значних статків, під кінець життя він був змушений продати власний будинок у Белграді. В останні роки Гарашанін страждав від подагри і втратив майже всі зуби.
Помер Ілля Гарашанін 10 червня (за іншими даними — 16 червня) 1874 року, знаходячись на лікуванні у Белграді. Похований він був спочатку у Гроцкі, а згодом перепохований спочатку неподалік белградської церкви Святого Марка в парку Ташмайдан, пізніше — на Новому кладовищі, куди був перенесений старий міський цвинтар.
Пам'ять
- На честь Ілії Гарашаніна названо [sr], одну з найстаріших в Сербії (1724). Ім'я державного діяча носить також міська бібліотека.
- На центральній площі Гроцки у 2003 році встановлено погруддя Гарашаніна авторства скульптора Ніколи Янковича.
- У центрі Белграда, неподалік Ташмайдану існує вулиця Іллі Гарашаніна.
Цікаві факти
- Сучасники відзначали, що Ілля Гарашанін був надзвичайно працездатним і охочим до політичної діяльності, а окрім полювання не мав практично ніяких хобі. Впертого і гордовитого, його порівнювали зі «старим венеціанським сенатором» та «борзим собакою», називали «холодним, безпристрасним та безжалісним». Попри все це, Гарашанін мав почуття гумору і полюбляв жарти, а своєю аристократичною манерою розмови та поведінкою приваблював співрозмовників.
- Маючи слабке здоров'я, Ілля Гарашанін багато палив, пив каву у великій кількості та не вживав алкоголь.
Нащадки
- Светозар Гарашанін — ад'ютант князя Міхаїла Обреновича, очільник княжої гвардії. Встановив сербський прапор на Белградській фортеці після вигнання турків з укріплень на території Сербії у 1867 році. Поранений під час замаху на князя 1868 року.
- Мілутин Гарашанін (1843—1898) — державний діяч, один з лідерів партії «напредняків» (прогресистів). Міністр внутрішніх справ, прем'єр-міністр та голова парламенту. Посол Сербії у Франції, академік Сербської королівської академії наук та мистецтв.
Джерела
- Никифоров К. В. «Начертание» Илии Гарашанина и внешняя политика Сербии в 1842—1853 гг. — М.: «Индрик», 2015. — 256 с.
- Гарашане, семья, прославившая Сербию // «Српска.ру», 24.06.2009 [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Гарашанин Илия. Большая советская энциклопедия
Примітки
- Тут і далі — перший термін
- Тут і далі — другий термін
- Никифоров К. В. «Начертание» Илии Гарашанина и внешняя политика Сербии в 1842—1853 гг. — М.: «Индрик», 2015. — С. 72.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Garasha nin serb Iliјa Garashanin 16 sichnya 1812 Garashi Belgradskij pashalik 16 chervnya 1874 Belgrad serbskij politik derzhavnij diyach dobi avtonomiyi predstavnik ustavobraniteliv avtor Nachertaniya odin z osnovopolozhnikiv vidrodzhenoyi serbskoyi derzhavnosti Ministr vnutrishnih sprav Serbskogo knyazivstva 1843 1852 1858 1859 prem yer ministr ta ministr zakordonnih sprav 1852 1853 1861 1878 Illya Garashanin serb Iliјa Garashaninserb Iliјa GarashaninIllya Garashanin serb Iliјa GarashaninMinistr vnutrishnih sprav Knyazivstva Serbiya1843 1858 1852 1859Prem yer ministr Knyazivstva Serbiya1852 1861 1853 1878Ministr zakordonnih sprav Knyazivstva Serbiya1852 1861 1853 1878Narodivsya16 sichnya 1812 1812 01 16 Garashi Belgradskij pashalik Osmanska imperiyaPomer16 chervnya 1874 1874 06 16 62 roki Belgrad Knyazivstvo SerbiyaVidomij yakpolitik derzhavnij diyachPiddanstvoOsmanska imperiyaNacionalnistserbDinastiya GarashaniBatkoMilutin SavichU shlyubi zSofiya Soke DanichDitiSvetozar MilutinBratiLukaZvannyapolkovnikReligiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Illya Garashanin narodivsya 16 sichnya 1812 roku v seli Garashi poblizu mista Kraguyevac Garashani veli svoye pohodzhennya vid rodini Boshkovichiv yaka nalezhala chornogorskomu plemeni Bilopavlichiv z sela Or ya Luka poblizu suchasnogo mista Danilovgrad Batko Iliyi Milutin Savich buv velikim skotarem ta torgovcem i koristuvavsya u serbiv znachnim vplivom Vin brav uchast u Pershomu ta Drugomu serbskih povstannyah a piznishe stav chlenom Derzhavnoyi radi avtonomnogo Serbskogo knyazivstva Batko namagavsya dati sinovi domashnyu osvitu a zgodom vidpraviv jogo na navchannya u susidnyu Avstrijsku imperiyu na teritoriyu suchasnoyi Voyevodini adzhe na teritoriyi knyazivstva u toj chas otrimati horoshu osvitu bulo praktichno nemozhlivo Spochatku Illya navchavsya u greckij shkoli v Zemuni zgodom prodovzhiv osvitu v nimeckij shkoli u de vivchiv nimecku movu V oboh navchalnih zakladah vin proviv blizko chotiroh rokiv i faktichno nide bilshe ne navchavsya svoyimi podalshimi uspihami zavdyachuyuchi samoosviti U 1832 roci Illya odruzhivsya z Sofiyeyu Soke Danich vid shlyubu z yakoyu u nogo narodilos dvoye ditej Svetozar ta Milutin Pochatok kar yeri 1834 roku Garashanin pochinaye derzhavnu sluzhbu yak mitnik u pridunajskomu mistechku Vishnich nepodalik Belgrada na kordoni z Avstrijskoyu imperiyeyu Cherez tri roki knyaz Milosh Obrenovich na prohannya batka Iliyi viklikav togo do sebe i doruchiv jomu kerivnictvo vlasnim nevelikim vijskovim shtabom Garashanin ne mayuchi zhodnoyi vijskovoyi pidgotovki odrazu otrimav zvannya polkovnika Nevdovzi zamist cogo vijskovogo shtabu bulo stvoreno vijskove viddilennya pri ministerstvi vnutrishnih sprav kerivnikom yakogo i zalishivsya Garashanin Vin zajnyavsya rozrobkoyu vijskovih zakoniv ta formuvannyam tak zvanoyi garnizonnoyi armiyi sho stala prototipom pershogo serbskogo regulyarnogo vijska Podalshi tridcyat rokiv Illya Garashanin perebuvav na kerivnih posadah Serbskogo knyazivstva Jogo rodina opinilas v opoziciyi do Milosha Obrenovicha i v 1840 roci pislya chergovogo konfliktu z knyazem Illya razom z batkom starshim bratom Lukoyu ta inshimi ustavobranitelyami buli vislani z krayini Protyagom roku Garashanin perebuvav u prikordonnomu Vidini Pid chas zahoplennya vladi opoziciyeyu u 1842 roci ta obrannya knyazem Aleksandra Karageorgiyevicha batko ta brat Iliyi buli zhorstoko stracheni Sam vin buv priznachenij chlenom Derzhavnoyi radi i zastupnikom ministra vnutrishnih sprav ochilnika zakolotu Illya Garashanin Foto pershoyi polovini 1860 h rokiv Karageorgiyevichi U 1843 roci koli lideri ustavobraniteliv Vuchich ta Petroniyevich buli vislani z krayini za napolyagannyam Rosijskoyi imperiyi vpliv Garashanina osoblivo zrostaye Vin stav liderom cogo ugrupuvannya i zajnyav vakantnu posadu ministra vnutrishnih sprav lishayuchis na nij protyagom majzhe desyat rokiv U vidanni Garashanina opinilis armiya policiya ekonomika transport ohorona zdorov ya ta poshta Na posadi ministra vin utrimav ustavobraniteliv pri vladi i zapobig sprobam Obrenovichiv sho perebuvali v emigraciyi povernutis do Serbskogo knyazivstva vstanovivshi na jogo teritoriyi zhorstkij policejskij rezhim Garashanin buv prihilnikom konservativnih u chomus patriarhalnih poglyadiv na ustrij derzhavi Naprikinci 1844 roku na osnovi ranishe skladenogo polskim emigrantom Planu Illya Garashanin sformulyuvav pershu programu zovnishnoyi politiki Serbskogo knyazivstva Nachertaniye U nij vin vzyav za metu postaviti Serbiyu v odin ryad z inshimi yevropejskimi derzhavami i zaklav osnovi zovnishnopolitichnoyi ta nacionalnoyi doktrini Programa Nachertaniye peredbachala zvilnennya pivdennoslov yanskih narodiv z pid vladi Osmanskoyi imperiyi ta yih ob yednannya pid egidoyu monarhichnoyi Serbiyi Vsuperech loyalnim do osmaniv ustavobranitelyam u period yih pravlinnya Garashanin proponuvav shukati pidtrimku na Zahodi peredusim u Franciyi V 1852 1853 rokah Garashanin zajmav posadi prem yer ministra ta ministra zakordonnih sprav Nevdovzi knyaz Aleksandr Karageorgiyevich vidpraviv jogo u vidstavku za napolyagannyam Rosijskoyi ta Avstrijskoyi imperij yaki ne zmogli probachiti serbskomu prem yeru tisni zv yazki z polskoyu emigraciyeyu ta jogo oriyentaciyu na Franciyu U cej chas z yavilis chutki sho Garashanin hoche stati novim serbskim monarhom 1855 roku vin vidpraviv lista francuzkomu ministru zakordonnih sprav de proponuvav zaprositi na serbskij prestol inozemnogo princa obgruntovuyuchi ce tim sho serbi mali nevdalij dosvid z vlasnimi knyazyami yaki nibito buli pogano osvichenimi i nezdatnimi stvoriti v krayini poryadok yakij bi vidpovidav potrebami chasu ta interesam narodu 1856 roku Iliyu Garashanina povernuli do skladu Derzhavnoyi radi Pogruddya Illi Garashanina u m Grocka Obrenovichi Ne buduchi perekonanim prihilnikom zhodnoyi z dvoh serbskih dinastij Illya Garashanin stav prichetnim do vidstoronennya vid vladi predstavnikiv oboh z nih Odnak pitannya dinastichnih superechok dlya nogo zavzhdi vidigravalo drugoryadnu rol a golovnim bulo vizvolennya ta ob yednannya serbiv Garashanina vvazhayut odnim z organizatoriv sklikannya Svyatoandriyivskoyi skupshini u 1858 roci yaka vidpravila u vidstavku knyazya Aleksandra i povernuli do vladi dinastiyu Obrenovichiv Popri te sho u diyalnosti samoyi skupshini vin osoblivoyi uchasti ne brav jogo kar yera vdruge pishla ugoru V 1858 1859 rokah Garashanin znovu buv ministrom vnutrishnih sprav a u 1861 1878 she raz perebuvav na posadah prem yer ministra ta ministra zakordonnih sprav Yak i ranishe vin buv proti liberalnih idej i vvazhav sho avtoritarna serbska vlada krashe virishit zavdannya yaki stoyat pered narodom Stavshi golovnoyu oporoyu Mihayila Obrenovicha Illya Garashanin buv rusofilom i otrimuvav vid imperskogo uryadu serjoznu pidtrimku z usih zakordonnih sprav Zovnishnya politika bula osnovnim napryamkom jogo diyalnosti v cej period hoch tisnogo zv yazku mizh virishennyam nacionalnih pitan ta vnutrishnimi peretvorennyami vin i ne vbachav Garashanin pereoriyentuvavsya z Franciyi na Rosijsku imperiyu i praktichno ne prihovuvav pidgotovku do vijni z Turechchinoyu Zdijsnivshi uspishne viselennya turkiv z Serbskogo knyazivstva u 1860 h rokah ta vtilyuyuchi v zhittya ideyi Nachertaniya vin uklav u 1866 1867 rokah ryad dogovoriv i ugod z Chornogoriyeyu Greciyu Valahiyeyu Horvatskoyu narodnoyu partiyeyu Josipa Shtrosmajyera ta bolgarskoyu emigrantskoyu Dobrochesnoyu druzhinoyu Takim chinom buv stvorenij pershij Balkanskij soyuz zavdannyam yakogo stav odnochasnij vistup proti Osmanskoyi imperiyi U yevropejskij chastini Porti bula rozgornuta shiroka merezha agenturi sho malo na meti pidgototuvati antiosmanske povstannya Ostanni roki U zv yazku z tim sho knyaz Mihayil pereoriyentuvavsya na Avstro Ugorshinu 1867 roku vin vidpraviv Illyu Garashanina u vidstavku Pislya vidhodu vid sprav Garashanin pereyihav do mistechka Grocka poblizu Belgrada de prozhiv she sim rokiv chitayuchi bagato literaturi ta periodiki serbskoyu i nimeckoyu movami Ne nazhivshi znachnih statkiv pid kinec zhittya vin buv zmushenij prodati vlasnij budinok u Belgradi V ostanni roki Garashanin strazhdav vid podagri i vtrativ majzhe vsi zubi Pomer Illya Garashanin 10 chervnya za inshimi danimi 16 chervnya 1874 roku znahodyachis na likuvanni u Belgradi Pohovanij vin buv spochatku u Grocki a zgodom perepohovanij spochatku nepodalik belgradskoyi cerkvi Svyatogo Marka v parku Tashmajdan piznishe na Novomu kladovishi kudi buv perenesenij starij miskij cvintar Pochatkova shkola imeni Illi Garashanina u m GrockaPam yatNa chest Iliyi Garashanina nazvano sr odnu z najstarishih v Serbiyi 1724 Im ya derzhavnogo diyacha nosit takozh miska biblioteka Na centralnij ploshi Grocki u 2003 roci vstanovleno pogruddya Garashanina avtorstva skulptora Nikoli Yankovicha U centri Belgrada nepodalik Tashmajdanu isnuye vulicya Illi Garashanina Cikavi faktiSuchasniki vidznachali sho Illya Garashanin buv nadzvichajno pracezdatnim i ohochim do politichnoyi diyalnosti a okrim polyuvannya ne mav praktichno niyakih hobi Vpertogo i gordovitogo jogo porivnyuvali zi starim venecianskim senatorom ta borzim sobakoyu nazivali holodnim bezpristrasnim ta bezzhalisnim Popri vse ce Garashanin mav pochuttya gumoru i polyublyav zharti a svoyeyu aristokratichnoyu maneroyu rozmovi ta povedinkoyu privablyuvav spivrozmovnikiv Mayuchi slabke zdorov ya Illya Garashanin bagato paliv piv kavu u velikij kilkosti ta ne vzhivav alkogol NashadkiSvetozar Garashanin ad yutant knyazya Mihayila Obrenovicha ochilnik knyazhoyi gvardiyi Vstanoviv serbskij prapor na Belgradskij forteci pislya vignannya turkiv z ukriplen na teritoriyi Serbiyi u 1867 roci Poranenij pid chas zamahu na knyazya 1868 roku Milutin Garashanin 1843 1898 derzhavnij diyach odin z lideriv partiyi naprednyakiv progresistiv Ministr vnutrishnih sprav prem yer ministr ta golova parlamentu Posol Serbiyi u Franciyi akademik Serbskoyi korolivskoyi akademiyi nauk ta mistectv DzherelaNikiforov K V Nachertanie Ilii Garashanina i vneshnyaya politika Serbii v 1842 1853 gg M Indrik 2015 256 s Garashane semya proslavivshaya Serbiyu Srpska ru 24 06 2009 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine Garashanin Iliya Bolshaya sovetskaya enciklopediyaPrimitkiTut i dali pershij termin Tut i dali drugij termin Nikiforov K V Nachertanie Ilii Garashanina i vneshnyaya politika Serbii v 1842 1853 gg M Indrik 2015 S 72