Князівство Сербія (серб. Кнежевина Србија, Kneževina Srbija) — напівнезалежна держава на Балканах, що виникла внаслідок сербської революції, яка тривала у 1804-17 роках. Її утворення спершу було узгоджено усною домовленістю між лідером Другого сербського повстання Мілошем Обреновичем та турецьким урядовцем . Згодом статус князівства було закріплено низкою документів, опублікованих в Османській імперії в 1828, 1829 і 1830 роках. 1867 року турецькі війська покинули територію князівства і 1878 року його незалежність було визнано на міжнародному рівні Берлінським договором. 1882 року країна підвищила свій статус до королівства.
Кнежевина Србија Kneževina Srbija Князівство Сербія | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Князівство Сербії після Берлінського конгресу у 1878 | |||||||||||
Столиця | Крагуєваць1 Белград | ||||||||||
Форма правління | Князівство | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- визнання Портою | 18172 | ||||||||||
- День державності | 15 лютого, 18353 | ||||||||||
- Міжнародне визнання | 13 липня, 18784 | ||||||||||
- перетворено у королівство | 1882 | ||||||||||
| |||||||||||
1 Перенесено у Белград в 1838 2 De jure в 1830 . 3 Спалах Сербської революції/ Перша Конституція adopted 4 De facto незалежність з 1867, de jure з Берлінського трактату | |||||||||||
|
Історія Сербії |
Сучасність |
Історія
Спочатку держава займала територію колишнього Белградського пашалика, але в 1831—1833, воно розширило свої межі на захід, схід і південь. У 1829, відбувається визнання турками автономії Сербії. У 1867, османські війська залишають територію князівства. У 1869, нова конституція визначала Сербію як незалежну державу. У 1878, Князівство Сербія ще розширює свої кордони на південний схід, в тому ж році проходить Берлінський конгрес, гарантуючий повну незалежність Сербії від Османської імперії і повне визнання з боку інших держав. У 1882, Князівство Сербія проголошується Королівством Сербія.
Управління
Держава управлялося династією Обреновичів.
- Мілош Обренович 1815—1839
- Михайло Обренович 1839—1842
У 1842-му Обреновичі були вигнані з країни. Князем було проголошено Олександра Карагеоргієвича. У 1858 — відновлені на сербському престолі.
- Мілош Обренович 1858—1860 (вдруге)
- Михайло III Обренович 1860—1868 (вдруге)
- Мілан IV Обренович 1868—1882 він же, як король Сербії
Див. також
Галерея
- Князівство Сербія у 1817
- Князівство Сербія у 1833
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z en U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serbiya znachennya Knyazivstvo Serbiya serb Knezhevina Srbiјa Knezevina Srbija napivnezalezhna derzhava na Balkanah sho vinikla vnaslidok serbskoyi revolyuciyi yaka trivala u 1804 17 rokah Yiyi utvorennya spershu bulo uzgodzheno usnoyu domovlenistyu mizh liderom Drugogo serbskogo povstannya Miloshem Obrenovichem ta tureckim uryadovcem Zgodom status knyazivstva bulo zakripleno nizkoyu dokumentiv opublikovanih v Osmanskij imperiyi v 1828 1829 i 1830 rokah 1867 roku turecki vijska pokinuli teritoriyu knyazivstva i 1878 roku jogo nezalezhnist bulo viznano na mizhnarodnomu rivni Berlinskim dogovorom 1882 roku krayina pidvishila svij status do korolivstva Knezhevina Srbiјa Knezevina Srbija Knyazivstvo Serbiya 1817 1882 Prapor gerb Srbiјa Srbija istorichni kordoni na kartiKnyazivstvo Serbiyi pislya Berlinskogo kongresu u 1878 Stolicya Kraguyevac1 Belgrad Forma pravlinnya Knyazivstvo Istoriya viznannya Portoyu 18172 Den derzhavnosti 15 lyutogo 18353 Mizhnarodne viznannya 13 lipnya 18784 peretvoreno u korolivstvo 1882 Poperednik Nastupnik Serbskij despotat Osmanska imperiya Korolivstvo Serbiya 1 Pereneseno u Belgrad v 1838 2 De jure v 1830 3 Spalah Serbskoyi revolyuciyi Persha Konstituciya adopted 4 De facto nezalezhnist z 1867 de jure z Berlinskogo traktatu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Knyazivstvo Serbiya Istoriya Serbiyi Doistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya Serbiya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaSpochatku derzhava zajmala teritoriyu kolishnogo Belgradskogo pashalika ale v 1831 1833 vono rozshirilo svoyi mezhi na zahid shid i pivden U 1829 vidbuvayetsya viznannya turkami avtonomiyi Serbiyi U 1867 osmanski vijska zalishayut teritoriyu knyazivstva U 1869 nova konstituciya viznachala Serbiyu yak nezalezhnu derzhavu U 1878 Knyazivstvo Serbiya she rozshiryuye svoyi kordoni na pivdennij shid v tomu zh roci prohodit Berlinskij kongres garantuyuchij povnu nezalezhnist Serbiyi vid Osmanskoyi imperiyi i povne viznannya z boku inshih derzhav U 1882 Knyazivstvo Serbiya progoloshuyetsya Korolivstvom Serbiya UpravlinnyaDerzhava upravlyalosya dinastiyeyu Obrenovichiv Milosh Obrenovich 1815 1839 Mihajlo Obrenovich 1839 1842 U 1842 mu Obrenovichi buli vignani z krayini Knyazem bulo progolosheno Oleksandra Karageorgiyevicha U 1858 vidnovleni na serbskomu prestoli Milosh Obrenovich 1858 1860 vdruge Mihajlo III Obrenovich 1860 1868 vdruge Milan IV Obrenovich 1868 1882 vin zhe yak korol SerbiyiDiv takozhSerbskij despotat Belgradskij pashalik Korolivstvo SerbiyaGalereyaKnyazivstvo Serbiya u 1817 Knyazivstvo Serbiya u 1833