Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Вячеслав Венцеслав та Вацлав Венцеслав IV лат Wenczeslaus 26 лютого 1361 13610226 16 серпня 141

Венцель (король Німеччини)

Венцель (король Німеччини)
У Вікіпедії є статті про: Вячеслав, Венцеслав та Вацлав.

Венцеслав IV (лат. Wenczeslaus; 26 лютого 1361(13610226) — 16 серпня 1419) — король Німеччини (1376 — 1400) та Богемії (1363/1378 — 1419). Маркграф Бранденбурзький (1373 — 1378) і герцог Люксембурзький (1383 — 1388). Представник німецького Люксембурзького дому. Син Карла IV, імператора Священної Римської імперії і короля Богемії, та сілезької князівни Анни Свідницької. Народився у Нюрнберзі, Німеччина. У 2-річному віці, волею батька, призначений його спів-королем у Богемії. Після смерті батька став повноправним королем у Німеччині і Богемії. Зарекомендував себе слабким правителем, який нехтував державними справами заради полювання, вина і коханок. Мешкав переважно у Празі. Ігнорував вирішення проблем Німеччини, яка поринула у війни та анархію. 1387 року допоміг своєму братові Сигізмунду здобути угорську корону. 1394 року незаконно захопив шляхетські володіння в Моравії, чим спричинив повстання кузена Йо-бста, моравського маркграфа, який полонив його і увязнив в Австрії. Відновив свою владу завдяки німецькій допомозі, але 1396 року передав кузену та королівській раді реальне управління Богемією. 1400 детронізований імперськими князями, які обрали своїм новим німецьким королем пфальцьського курфюрста Рупрехта III. 1402 року спричинив нове повстання під проводом Сигізмунда, який увязнив і скинув його. Знову зміг повернути собі владу у наступні роки ціною передачі усіх реальних управлінських повноважень у руки королівської ради. Боровся з потугою магнатів і католицької церкви на чолі із Яном Єнштейном. Деякий час підтримував реформаторську діяльність Яна Гуса, але після визнання його єретиком дав його стратити у 1415 році. Замовник так званої Вацлавської Біблії. Видав Кутногірський декрет 1409 року, який надавав преференції чехам у Празькому університеті. Одружувався двічі, але дітей не мав. Помер від серцевого нападу у Кунратиці, поблизу Праги, Богемія. Похований у Соборі Святого Віта. Його спадок перейшов до брата Сигізмунда. Прізвисько — Ледар (нім. der Faule).

Венцеслав IV
image
Венцеслав IV
Фрагмент Вацлавської Біблії
image
Король Німеччини
10 червня 1376 — 20 серпня 1400
Коронація: 21 липня 1376
Попередник: Карл IV
Наступник: Рупрехт Пфальцський
Король Богемії
1363 / 29 листопада 1378 — 16 серпня 1419
Попередник: Карл IV
Наступник: Сигізмунд
Маркграф Бранденбурзький
1373 — 1378
Попередник: Оттон VII Лінивий
Наступник: Йост Моравський
Герцог Люксембурзький
7 грудня 1383 — 1388
Попередник: Венцеслав I
 
Народження: 26 лютого 1361(1361-02-26)
Нюрнберг, Німеччина
Смерть: 16 серпня 1419(1419-08-16) (58 років)
Кунратиці, Богемія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Собор святого Віта
Освіта: Карлів університет
Рід: Люксембурзькі
Батько: Карл IV Люксембург
Мати: Анна Свідницька
Шлюб: Жуанна Баварська
Діти: Георг, Владислав, Анна, Єлизавета

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Венцеслав (лат. Wenczeslaus, Venceslaus, нім. Wentzlaw, Wenczlaw, Wentzslau) — офіційно у тогочасних документах.
  • Вацлав (чеськ. Václav, ст.-чес. Waczlaw) — у чеській історіографії та чеських тогочасних документах.
  • Венцель (нім. Wenzel) — у німецькій історіографії.
  • Вячеслав — український варіант імені. Згадується в поемі Шевченка «Єретик».
  • Венцеслав ІІ, Вацлав ІІ, Венцель ІІ, або В'ячеслав ІІ — як герцог Люксембурзький і маркграф Бранденбурзький.
  • Венцеслав IV, Вацлав IV, Венцель IV, або В'ячеслав IV — як король Богемії.
  • Венцеслав Люксембурзький (нім. Wenzel von Luxemburg) — за назвою династії.

Біографія

Молоді роки

image
Карл і молодий Венцеслав навколішки перед Спасителем

Венцеслав народився 26 лютого 1361 року в імперському місті Нюрнбензі, королівство Німеччина, Свяшенна Римська імперія. Він був сином імператора Карла IV від третьої дружини Анни Свідницької, представниці Сілезьких П'ястів. Новонародженого охрестили в Церкві святого Себальда. Венцеслава виховували празькі архієпископи Арност Пардубицький і Ян-Очко Валшімський.

5 червня 1363 року Карл IV коронував свого 2-річного сина спів-королем Богемії і 1373 року надав йому курфюрство Бранденбург. Зокрема, 1363 року бранденбурзькі маркграфи Людвіг I Римлянин і Отто IV домовилися, що якщо вони помруть бездітними, Бранденбург перейде старшому синові імператора Карла IV — Венциславу, який прийме титул маркграфа Бранденбурзького. Згідно з Фюрстенвальденським договором 1373 року бранденбурзький маркграф Отто IV продав Бранденбург імператору Карлу IV, який передав його Венцеславу, своєму спів-королю в Богемії (з 1363).

Після смерті сілезького герцога Болеслава (Болька) II Свідницького 28 липня 1368 році Венцислав, як син його небоги Анни Свідницької, став спадкоємцем його земель. 1392 року, після смерті дружини герцога, Агнеси Австрійської, також перейшло до Венцеслава.

10 червня 1376 року Карл IV підтвердив обрання Венцеслава римським королем. «За» проголосували тільки двоє із семи виборщиків: Бранденбург і Богемія, які утримували сам імператор та його син. Аби забезпечити обрання сина, Карл IV забрав у багатьох імперських міст привілеї, які видав раніше. 21 липня 1376 року Венцеслава коронували в Аахені.

Король Німеччини

Після смерті батька у 1378 році Венцеслав зарекомендував себе як некомпетентий правитель миролюбної вдачі. Протягом 1378 — 1389 років він декілька разів скликав Рейхстаги, проте не міг зарадити війнам між міськими союзами та князями, що призвело до майже десятилітньої анархії в Німеччині. Егерський рейхстаг 1389 року остаточно вирішив більшість конфліктів і встановив загальний мир. Але через те, що Венцеслав проводив більшість свого часу в Празі, подалі від німецьких проблем, імперські князі вимагали від нього призначення окремого імперського наглядача для Німеччини. Король постійно відхиляв цю вимогу.

На початку Західної Схизми Венцеслав підтримав папу Урбана VI, але з 1390-х років курфюрсти вимагали від нього походу до Італії для закінчення розколу.

7 грудня 1383 року Венцеслав успадкував від дядька Люксембурзьке герцогство і .

Після 1389 року Венцеслав залишив Німеччину напризволяще і повернувся до неї лише в 1397 році, аби заслухати скарги князів перед своїм відрядженям до Франції з метою владнати великий розкол у Західній церкві. Врешті-решті, у серпні 1400 року, коли Венцеслав відмовився відвідувати чергову нараду імперських князів, вони скинули його і обрали своїм новим королем пфальцьського курфюрста Рупрехта III. Попри це, Венцеслав до кінця життя зберігав за собою титут німецького короля.

2 травня 1389 року вінчався у Празі з баварською герцогинею Софією, донькою баварського герцога Йоганна II з Віттельсбахського дому. У другому шлюбі також не мав дітей.

Король Богемії

Докладніше: Біблія короля Вацлава та Кутногірський декрет
image
Венцеслав і його 2-га дружина Софія (Венцеславська Біблія).

Правління Венцеслава у Богемії було ще менш вдалим ніж у Німеччині. Його постійно діймали заздрісні й амбітні родичі. Зокрема, 1394 року проти нього повстали магнати під проводом кузена Йо-бста, моравського маркграфа, який полонив короля і увязнив його в Австрії. Венцеслав відновив свою владу завдяки німецькій допомозі, але знову її втратив 1396 року, коли знять змусила призначити його кузена управителем королівства й державні справи доручити королівській раді, яку складали магнати.

1402 року звідний молодший брат короля Сигізмунд, який згодом стане імператором Священної Римської імперії, — йому Венцеслав допомагав отримати в 1387 році угорську корону — скинув свого помічника з трону в Богемії та увязнив його. Венцеслав знову зміг повернути собі владу у наступні роки, але ціною передачі усіх реальних управлінських повноважень у руки королівської ради. Тяжкі випробування зламали його: він став аполітичним, нерішучим; шукав розради у жінках і вині.

Венцеслав на перших порах підтримував богемських реформаторів, які гуртувалися довкола Яна Гуса, але після засудження їх Католицькою Церквою як єресі, мовчазно дав стратити Гуса у 1415 році.

1409 року видав Кутногірський декрет, який надавав преференції богемцям (чехам) у Празькому університеті й посприяв розгортанню Гуситських воєн.

Венцеслав помер бездітним 16 серпня 1419 року в Кунратицькому замку поблизу Праги. Його поховали у Празькому соборі святого Віта. Богемська корона Венцеслава перейшла до рук брата Сигізмунда.

Титули

Король Богемії, маркграф Бранденбургу, герцог Сілезії
1364.02 нім. Wir Wentzlaw von Gots gnaden Kunig ze Behem, und Margrave ze Brandenburg, des heiligen Römischen Reichs Obrister Schenkh und Kamermeister Ми, Венцслав, Божою милістю, король Богемії і маркграф Бранденбургу, найвищий чашник і камермейстер Священної Римської імперії
1366.03 нім. Wir Carl von Gottes Gnaden Rœmischer Kayser zu allen Zeiten Mehrer des Reichs, und Kœnig zu Boeheim... Wir Wentzslau auch von Gottes Gnaden Kœnig zu Boeheim und Marggraff zu Brandenburg Ми, Карл, Божою милістю, римський імператор... і король Богемії... Ми, Венцслав, також Божою милістю король Богемії і маркграф Бранденбургу.

жовтень 1369

  • нім. Wir Wenzlaw von Gottes Gnaden zu Behaimb, Marggrafe zu Brandenburg und Hertzog in Schlesien
Ми Венцеслав, Божою милістю, [король] Богемії, маркграф Бранденбургу і герцог Сілезії.

травень 1371

  • лат. Wenczeslaus dei gracia Boemie rex, Brandemburgensis marchio et Slesie dux
Венцеслав, Божою милістю, король Богемії, [маркграф] Бранденбурзької марк і герцог Сілезії

лютий 1372

  • нім. Wir Wenczlaw von gots gnaden kunig zu Behiem, Marggraff zu Brandenburg vnd Herczog zu Slezien

грудень 1373

  • нім. Wir Wenczlaw von gotes gnaden Kunig czu Beheim, Marggraff czu Bramdenburg vnd Herczog in Slesien

березень 1374

  • нім. Wenczeslaus rex Bohemie, Brandenburgensis marchio et Slezie dux

лютий 1375

  • нім. Wir Karl von gots gnaden Romischer Keiser zu allen zeiten merer des Reichs vnd Kunig zu Beheim vnd wir Wenczlaw von denselben gnaden Kunig zu Beheim, Margraf zu Brandemburg vnd Herzog zu Slezien

січень 1376

  • лат. Wenczeslaus dei gracia Boemie rex, Brandenburgensis marchio et Slesie dux
Король Німеччини (римлян) і Богемії
1382.10 лат. Wenceslaus dei gracia Romanorum rex semper augustus et Boemie rex Венцеслав, Божою милістю, король римлян, війчно священний, і король Богемії
1388.04 нім. Wir Wenczlaw von gotes gnaden romischer kunig ze allen czeiten merer des Reichs und kunig zu Behem Ми, Венцлав, Божою Милістю, римський король, на всі часи розширювач держави, і король Богемії
1399.02 ст.-чеськ. My Waczlaw z bozie milosti Rzimsky kral wzdy rozmnozitel rzisse a Czesky kral (сучас.: My Václav z Boží milosti Římský král po všechny časy rozmnožitel říše a král český) Ми, Вацлав, Божою милістю, римський король, завжди розширювач держави, і чеський король.
1401.08 ст.-чеськ. My Waczlaw z Bozie milosty Rzymsky Kral powssie czassy rozmnozetel Rzyssye a Czesky Kral Ми, Вацлав, Божою милістю, римський король, повсякчасний розширювач держави, і чеський король.
1418.06 лат. Wenceslaus dei gracia Romanorum rex semper augustus et Boemie rex Венцеслав, Божою милістю, вічно священний король римлян і король Богемії.

Печатки

  • image
  • image
    1363
  • image
    1373
  • image
  • image
Герби з печаток

Сім'я

Докладніше: Люксембурги

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Генріх VII, імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Йоганн, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. , Брабантська герцогиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Карл IV, імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Венцеслав II, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Єлизавета, Богемська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Юдита, австрійська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Венцеслав IV, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Бернард, Свідницький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. , Свідницький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. , Польська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Анна Свідницька, Свідницька князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Карл I, король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. , угорська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

В культурі

Відео-ігри

Література

У поемі «Єретик» Тарас Шевченко згадав Вацлава IV як гонителя Яна Гуса.

Примітки

  1. Lindner 1896, S. 726–732.
  2. Innocenti 2005, S. 1521–1531.
  3. стор. 155 у: Тарас Шевченко. Кобзар. К., видавництво Глорія, 2014
  4. «І цесаря, і Вячеслава … Уголос лають!» [ 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] / Шевченко Т. Г. Єретик / Зібрання творів у шести томах. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. стор. 293, 721
  5. Cawley. Bohemia. Medieval Lands database.
  6. Benessii de Weitmil Chronicon Ecclesiæ Pragensis, Liber IV, Scriptores Rerum Bohemicarum, Tomus II, p. 372.
  7. Benessii de Weitmil Chronicon Ecclesiæ Pragensis, Liber IV, Scriptores Rerum Bohemicarum, Tomus II, p. 399.
  8. Leuschner 1980, p. 181, 183.
  9. Nodl, Martin. Dekret kutnohorský. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2010.
  10. CDM, Band 9; p.261; Doc. № 342.
  11. CDM, Band 9; p.326; Doc. № 422.
  12. Lünig, Johann Christian. Codex Germaniae Diplomaticus (Frankfurt am Main & Leipzig : Lanckisch, 1732-). Theil II (1733); p.171; Doc. № IV.
  13. CDM, Band 11; Nachträge; p.553; Doc. № 7.
  14. CDM, Band 10; p.175; Doc. № 150.
  15. CDM, Band 10; p.226; Doc. № 207.
  16. CDM, Band 10; p.235; Doc. № 219.
  17. CDM, Band 10; p.257; Doc. № 246.
  18. CDM, Band 11; p.13; Doc. № 13.
  19. CDM, Band 11; Nachträge; p.559; Doc. № 13.
  20. CDM, Band 11; p.414; Doc. № 472.
  21. Schlesinger, Ludwig. Städte- und Urkundenbücher aus Böhmen (Prag; Leipzig; Wien : 1876-). Band II (1892); p.106; Doc. № 251.
  22. Pelzel, Franz Martin. Lebensgeschichte des Römischen und Böhmischen Königs Wenceslaus (Prag; Leipzig : 1788-). Theil II (1790); p.77; Doc. № CLXXVIII.
  23. Codex diplomaticus Silesiae (Breslau : J. Max, 1857-). Band 10; p.267; Doc. № CCCXVII

Бібліографія

Джерела

Монографії. Статті

  • Bílek, Jiří. Václav IV. : nešťastný syn slavného otce. Líbeznice: Víkend, 2019.
  • Bobková, Lenka. Velké dějiny zemí Koruny české IV.a 1310-1402. Praha: Paseka, 2003.
  • Bobková, Lenka; Bartlová, Milena. Velké dějiny zemí Koruny české. Svazek IV.b, 1310–1402. Praha: Paseka, 2003.
  • Čechura, Jaroslav. České země v letech 1378-1437. Lucemburkové na českém trůně II. Praha: Libri, 2000.
  • Čechura, Jaroslav; Žůrek, Václav. Lucemburkové: životopisná encyklopedie. České Budějovice: Veduta, 2012.
  • Čornej, Petr. Velké dějiny zemí Koruny české V. 1402-1437. Praha: Paseka, 2000.
  • Elbel, Petr; Jan, Libor, Jurok, Jiří. Z počátků husitské revoluce. Brno: Matice moravská, 2019.
  • Gade, John Allyne. Luxembourg in the Middle Ages. Luxembourg: E. J. Brill, 1951.
  • Hlaváček, Ivan. Václav IV // Ryantová, Marie; Vorel, Petr. Čeští králové. Praha; Litomyšl: Paseka, 2008, S. 209–221.
  • Hoensch, Jörg Konrad. Lucemburkové: pozdně středověká dynastie celoevropského významu 1308–1437. Praha: Argo, 2003.
  • Leuschner, J. Germany in the Late Middle Ages. North Holland Publishing Company, 1980.
  • Nodl, Martin. Dekret kutnohorský. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2010.
  • Rapp, Francis. Svatá říše římská národa německého: od Oty Velikého po Karla V. Praha; Litomyšl: Paseka, 2007.
  • Římský a český král Václav IV. a počátky husitské revoluce / Jiří Kuthan, Jakub Šenovský (eds.). Praha: NLN, 2019.
  • Schneidmüller, Bernd; Weinfurter, Stefan. Die deutschen Herrscher des Mittelalters: Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I. München: Beck, 2003.
  • Spěváček, Jiří. Václav IV. 1361–1419. K předpokladům husitské revoluce. Praha: Nakladatelství Svoboda, 1986.

Статті

  • Nejedlý, Martin. Václav IV. a panská jednota. Část první // Historický obzor. 1999, roč. 10, čís. 11/12, s. 242–249.
  • Nejedlý, Martin. Václav IV. a panská jednota: Část druhá // Historický obzor. 2000, roč. 11, čís. 1/2, s. 8–15.
  • Nejedlý, Martin. Václav IV. a panská jednota: Část třetí // Historický obzor. 2000, roč. 11, čís. 3/4, s. 68–75.

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вацлав IV

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro Vyacheslav Venceslav ta Vaclav Venceslav IV lat Wenczeslaus 26 lyutogo 1361 13610226 16 serpnya 1419 korol Nimechchini 1376 1400 ta Bogemiyi 1363 1378 1419 Markgraf Brandenburzkij 1373 1378 i gercog Lyuksemburzkij 1383 1388 Predstavnik nimeckogo Lyuksemburzkogo domu Sin Karla IV imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i korolya Bogemiyi ta silezkoyi knyazivni Anni Svidnickoyi Narodivsya u Nyurnberzi Nimechchina U 2 richnomu vici voleyu batka priznachenij jogo spiv korolem u Bogemiyi Pislya smerti batka stav povnopravnim korolem u Nimechchini i Bogemiyi Zarekomenduvav sebe slabkim pravitelem yakij nehtuvav derzhavnimi spravami zaradi polyuvannya vina i kohanok Meshkav perevazhno u Prazi Ignoruvav virishennya problem Nimechchini yaka porinula u vijni ta anarhiyu 1387 roku dopomig svoyemu bratovi Sigizmundu zdobuti ugorsku koronu 1394 roku nezakonno zahopiv shlyahetski volodinnya v Moraviyi chim sprichiniv povstannya kuzena Jo bsta moravskogo markgrafa yakij poloniv jogo i uvyazniv v Avstriyi Vidnoviv svoyu vladu zavdyaki nimeckij dopomozi ale 1396 roku peredav kuzenu ta korolivskij radi realne upravlinnya Bogemiyeyu 1400 detronizovanij imperskimi knyazyami yaki obrali svoyim novim nimeckim korolem pfalcskogo kurfyursta Ruprehta III 1402 roku sprichiniv nove povstannya pid provodom Sigizmunda yakij uvyazniv i skinuv jogo Znovu zmig povernuti sobi vladu u nastupni roki cinoyu peredachi usih realnih upravlinskih povnovazhen u ruki korolivskoyi radi Borovsya z potugoyu magnativ i katolickoyi cerkvi na choli iz Yanom Yenshtejnom Deyakij chas pidtrimuvav reformatorsku diyalnist Yana Gusa ale pislya viznannya jogo yeretikom dav jogo stratiti u 1415 roci Zamovnik tak zvanoyi Vaclavskoyi Bibliyi Vidav Kutnogirskij dekret 1409 roku yakij nadavav preferenciyi cheham u Prazkomu universiteti Odruzhuvavsya dvichi ale ditej ne mav Pomer vid sercevogo napadu u Kunratici poblizu Pragi Bogemiya Pohovanij u Sobori Svyatogo Vita Jogo spadok perejshov do brata Sigizmunda Prizvisko Ledar nim der Faule Venceslav IVVenceslav IVFragment Vaclavskoyi Bibliyi Korol Nimechchini 10 chervnya 1376 20 serpnya 1400 Koronaciya 21 lipnya 1376 Poperednik Karl IV Nastupnik Rupreht Pfalcskij Korol Bogemiyi 1363 29 listopada 1378 16 serpnya 1419 Poperednik Karl IV Nastupnik Sigizmund Markgraf Brandenburzkij 1373 1378 Poperednik Otton VII Linivij Nastupnik Jost Moravskij Gercog Lyuksemburzkij 7 grudnya 1383 1388 Poperednik Venceslav I Narodzhennya 26 lyutogo 1361 1361 02 26 Nyurnberg NimechchinaSmert 16 serpnya 1419 1419 08 16 58 rokiv Kunratici BogemiyaPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Sobor svyatogo VitaOsvita Karliv universitetRid LyuksemburzkiBatko Karl IV LyuksemburgMati Anna SvidnickaShlyub Zhuanna BavarskaDiti Georg Vladislav Anna Yelizaveta Mediafajli b u VikishovishiImenaVenceslav lat Wenczeslaus Venceslaus nim Wentzlaw Wenczlaw Wentzslau oficijno u togochasnih dokumentah Vaclav chesk Vaclav st ches Waczlaw u cheskij istoriografiyi ta cheskih togochasnih dokumentah Vencel nim Wenzel u nimeckij istoriografiyi Vyacheslav ukrayinskij variant imeni Zgaduyetsya v poemi Shevchenka Yeretik Venceslav II Vaclav II Vencel II abo V yacheslav II yak gercog Lyuksemburzkij i markgraf Brandenburzkij Venceslav IV Vaclav IV Vencel IV abo V yacheslav IV yak korol Bogemiyi Venceslav Lyuksemburzkij nim Wenzel von Luxemburg za nazvoyu dinastiyi BiografiyaMolodi roki Karl i molodij Venceslav navkolishki pered Spasitelem Venceslav narodivsya 26 lyutogo 1361 roku v imperskomu misti Nyurnbenzi korolivstvo Nimechchina Svyashenna Rimska imperiya Vin buv sinom imperatora Karla IV vid tretoyi druzhini Anni Svidnickoyi predstavnici Silezkih P yastiv Novonarodzhenogo ohrestili v Cerkvi svyatogo Sebalda Venceslava vihovuvali prazki arhiyepiskopi Arnost Pardubickij i Yan Ochko Valshimskij 5 chervnya 1363 roku Karl IV koronuvav svogo 2 richnogo sina spiv korolem Bogemiyi i 1373 roku nadav jomu kurfyurstvo Brandenburg Zokrema 1363 roku brandenburzki markgrafi Lyudvig I Rimlyanin i Otto IV domovilisya sho yaksho voni pomrut bezditnimi Brandenburg perejde starshomu sinovi imperatora Karla IV Vencislavu yakij prijme titul markgrafa Brandenburzkogo Zgidno z Fyurstenvaldenskim dogovorom 1373 roku brandenburzkij markgraf Otto IV prodav Brandenburg imperatoru Karlu IV yakij peredav jogo Venceslavu svoyemu spiv korolyu v Bogemiyi z 1363 Pislya smerti silezkogo gercoga Boleslava Bolka II Svidnickogo 28 lipnya 1368 roci Vencislav yak sin jogo nebogi Anni Svidnickoyi stav spadkoyemcem jogo zemel 1392 roku pislya smerti druzhini gercoga Agnesi Avstrijskoyi takozh perejshlo do Venceslava 10 chervnya 1376 roku Karl IV pidtverdiv obrannya Venceslava rimskim korolem Za progolosuvali tilki dvoye iz semi viborshikiv Brandenburg i Bogemiya yaki utrimuvali sam imperator ta jogo sin Abi zabezpechiti obrannya sina Karl IV zabrav u bagatoh imperskih mist privileyi yaki vidav ranishe 21 lipnya 1376 roku Venceslava koronuvali v Aaheni Korol Nimechchini Pislya smerti batka u 1378 roci Venceslav zarekomenduvav sebe yak nekompetentij pravitel mirolyubnoyi vdachi Protyagom 1378 1389 rokiv vin dekilka raziv sklikav Rejhstagi prote ne mig zaraditi vijnam mizh miskimi soyuzami ta knyazyami sho prizvelo do majzhe desyatilitnoyi anarhiyi v Nimechchini Egerskij rejhstag 1389 roku ostatochno virishiv bilshist konfliktiv i vstanoviv zagalnij mir Ale cherez te sho Venceslav provodiv bilshist svogo chasu v Prazi podali vid nimeckih problem imperski knyazi vimagali vid nogo priznachennya okremogo imperskogo naglyadacha dlya Nimechchini Korol postijno vidhilyav cyu vimogu Na pochatku Zahidnoyi Shizmi Venceslav pidtrimav papu Urbana VI ale z 1390 h rokiv kurfyursti vimagali vid nogo pohodu do Italiyi dlya zakinchennya rozkolu 7 grudnya 1383 roku Venceslav uspadkuvav vid dyadka Lyuksemburzke gercogstvo i Pislya 1389 roku Venceslav zalishiv Nimechchinu naprizvolyashe i povernuvsya do neyi lishe v 1397 roci abi zasluhati skargi knyaziv pered svoyim vidryadzhenyam do Franciyi z metoyu vladnati velikij rozkol u Zahidnij cerkvi Vreshti reshti u serpni 1400 roku koli Venceslav vidmovivsya vidviduvati chergovu naradu imperskih knyaziv voni skinuli jogo i obrali svoyim novim korolem pfalcskogo kurfyursta Ruprehta III Popri ce Venceslav do kincya zhittya zberigav za soboyu titut nimeckogo korolya 2 travnya 1389 roku vinchavsya u Prazi z bavarskoyu gercogineyu Sofiyeyu donkoyu bavarskogo gercoga Joganna II z Vittelsbahskogo domu U drugomu shlyubi takozh ne mav ditej Korol Bogemiyi Dokladnishe Bibliya korolya Vaclava ta Kutnogirskij dekret Venceslav i jogo 2 ga druzhina Sofiya Venceslavska Bibliya Pravlinnya Venceslava u Bogemiyi bulo she mensh vdalim nizh u Nimechchini Jogo postijno dijmali zazdrisni j ambitni rodichi Zokrema 1394 roku proti nogo povstali magnati pid provodom kuzena Jo bsta moravskogo markgrafa yakij poloniv korolya i uvyazniv jogo v Avstriyi Venceslav vidnoviv svoyu vladu zavdyaki nimeckij dopomozi ale znovu yiyi vtrativ 1396 roku koli znyat zmusila priznachiti jogo kuzena upravitelem korolivstva j derzhavni spravi doruchiti korolivskij radi yaku skladali magnati 1402 roku zvidnij molodshij brat korolya Sigizmund yakij zgodom stane imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi jomu Venceslav dopomagav otrimati v 1387 roci ugorsku koronu skinuv svogo pomichnika z tronu v Bogemiyi ta uvyazniv jogo Venceslav znovu zmig povernuti sobi vladu u nastupni roki ale cinoyu peredachi usih realnih upravlinskih povnovazhen u ruki korolivskoyi radi Tyazhki viprobuvannya zlamali jogo vin stav apolitichnim nerishuchim shukav rozradi u zhinkah i vini Venceslav na pershih porah pidtrimuvav bogemskih reformatoriv yaki gurtuvalisya dovkola Yana Gusa ale pislya zasudzhennya yih Katolickoyu Cerkvoyu yak yeresi movchazno dav stratiti Gusa u 1415 roci 1409 roku vidav Kutnogirskij dekret yakij nadavav preferenciyi bogemcyam cheham u Prazkomu universiteti j pospriyav rozgortannyu Gusitskih voyen Venceslav pomer bezditnim 16 serpnya 1419 roku v Kunratickomu zamku poblizu Pragi Jogo pohovali u Prazkomu sobori svyatogo Vita Bogemska korona Venceslava perejshla do ruk brata Sigizmunda TituliKorol Bogemiyi markgraf Brandenburgu gercog Sileziyi 1364 02 nim Wir Wentzlaw von Gots gnaden Kunig ze Behem und Margrave ze Brandenburg des heiligen Romischen Reichs Obrister Schenkh und Kamermeister Mi Vencslav Bozhoyu milistyu korol Bogemiyi i markgraf Brandenburgu najvishij chashnik i kamermejster Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1366 03 nim Wir Carl von Gottes Gnaden Rœmischer Kayser zu allen Zeiten Mehrer des Reichs und Kœnig zu Boeheim Wir Wentzslau auch von Gottes Gnaden Kœnig zu Boeheim und Marggraff zu Brandenburg Mi Karl Bozhoyu milistyu rimskij imperator i korol Bogemiyi Mi Vencslav takozh Bozhoyu milistyu korol Bogemiyi i markgraf Brandenburgu zhovten 1369 nim Wir Wenzlaw von Gottes Gnaden zu Behaimb Marggrafe zu Brandenburg und Hertzog in Schlesien Mi Venceslav Bozhoyu milistyu korol Bogemiyi markgraf Brandenburgu i gercog Sileziyi traven 1371 lat Wenczeslaus dei gracia Boemie rex Brandemburgensis marchio et Slesie dux Venceslav Bozhoyu milistyu korol Bogemiyi markgraf Brandenburzkoyi mark i gercog Sileziyi lyutij 1372 nim Wir Wenczlaw von gots gnaden kunig zu Behiem Marggraff zu Brandenburg vnd Herczog zu Slezien gruden 1373 nim Wir Wenczlaw von gotes gnaden Kunig czu Beheim Marggraff czu Bramdenburg vnd Herczog in Slesien berezen 1374 nim Wenczeslaus rex Bohemie Brandenburgensis marchio et Slezie dux lyutij 1375 nim Wir Karl von gots gnaden Romischer Keiser zu allen zeiten merer des Reichs vnd Kunig zu Beheim vnd wir Wenczlaw von denselben gnaden Kunig zu Beheim Margraf zu Brandemburg vnd Herzog zu Slezien sichen 1376 lat Wenczeslaus dei gracia Boemie rex Brandenburgensis marchio et Slesie dux Korol Nimechchini rimlyan i Bogemiyi 1382 10 lat Wenceslaus dei gracia Romanorum rex semper augustus et Boemie rex Venceslav Bozhoyu milistyu korol rimlyan vijchno svyashennij i korol Bogemiyi 1388 04 nim Wir Wenczlaw von gotes gnaden romischer kunig ze allen czeiten merer des Reichs und kunig zu Behem Mi Venclav Bozhoyu Milistyu rimskij korol na vsi chasi rozshiryuvach derzhavi i korol Bogemiyi 1399 02 st chesk My Waczlaw z bozie milosti Rzimsky kral wzdy rozmnozitel rzisse a Czesky kral suchas My Vaclav z Bozi milosti Rimsky kral po vsechny casy rozmnozitel rise a kral cesky Mi Vaclav Bozhoyu milistyu rimskij korol zavzhdi rozshiryuvach derzhavi i cheskij korol 1401 08 st chesk My Waczlaw z Bozie milosty Rzymsky Kral powssie czassy rozmnozetel Rzyssye a Czesky Kral Mi Vaclav Bozhoyu milistyu rimskij korol povsyakchasnij rozshiryuvach derzhavi i cheskij korol 1418 06 lat Wenceslaus dei gracia Romanorum rex semper augustus et Boemie rex Venceslav Bozhoyu milistyu vichno svyashennij korol rimlyan i korol Bogemiyi Pechatki1363 1373 Gerbi z pechatok Korol Rimlyan Korol Bogemiyi Lyuksemburg Verhnya Luzhicya Nizhnya Luzhicya Brandenburg SileziyaSim yaDokladnishe Lyuksemburgi Batko Karl IV Lyuksemburzkij imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Matir Anna Svidnicka svidnicka knyazivna Druzhini 1 a druzhina Joganna 1362 1386 bavarska gercoginya donka bavarskogo gercoga Albrehta I 2 a druzhina Sofiya 1376 1428 bavarska gercoginya donka bavarskogo gercoga Joganna II Rodovid 8 Genrih VII imperator 4 Jogann korol Bogemiyi 9 Brabantska gercoginya 2 Karl IV imperator 10 Venceslav II korol Bogemiyi 5 Yelizaveta Bogemska princesa 11 Yudita avstrijska princesa 1 Venceslav IV korol Bogemiyi 12 Bernard Svidnickij knyaz 6 Svidnickij knyaz 13 Polska princesa 3 Anna Svidnicka Svidnicka knyazivna 14 Karl I korol Ugorshini 7 ugorska princesa 15 nevidomo V kulturiVideo igri 2018 Kingdom Come Deliverance Literatura U poemi Yeretik Taras Shevchenko zgadav Vaclava IV yak gonitelya Yana Gusa PrimitkiLindner 1896 S 726 732 Innocenti 2005 S 1521 1531 stor 155 u Taras Shevchenko Kobzar K vidavnictvo Gloriya 2014 I cesarya i Vyacheslava Ugolos layut 19 veresnya 2012 u Wayback Machine Shevchenko T G Yeretik Zibrannya tvoriv u shesti tomah K 2003 T 1 Poeziya 1837 1847 stor 293 721 Cawley Bohemia Medieval Lands database Benessii de Weitmil Chronicon Ecclesiae Pragensis Liber IV Scriptores Rerum Bohemicarum Tomus II p 372 Benessii de Weitmil Chronicon Ecclesiae Pragensis Liber IV Scriptores Rerum Bohemicarum Tomus II p 399 Leuschner 1980 p 181 183 Nodl Martin Dekret kutnohorsky Praha Nakladatelstvi Lidove noviny 2010 CDM Band 9 p 261 Doc 342 CDM Band 9 p 326 Doc 422 Lunig Johann Christian Codex Germaniae Diplomaticus Frankfurt am Main amp Leipzig Lanckisch 1732 Theil II 1733 p 171 Doc IV CDM Band 11 Nachtrage p 553 Doc 7 CDM Band 10 p 175 Doc 150 CDM Band 10 p 226 Doc 207 CDM Band 10 p 235 Doc 219 CDM Band 10 p 257 Doc 246 CDM Band 11 p 13 Doc 13 CDM Band 11 Nachtrage p 559 Doc 13 CDM Band 11 p 414 Doc 472 Schlesinger Ludwig Stadte und Urkundenbucher aus Bohmen Prag Leipzig Wien 1876 Band II 1892 p 106 Doc 251 Pelzel Franz Martin Lebensgeschichte des Romischen und Bohmischen Konigs Wenceslaus Prag Leipzig 1788 Theil II 1790 p 77 Doc CLXXVIII Codex diplomaticus Silesiae Breslau J Max 1857 Band 10 p 267 Doc CCCXVIIBibliografiyaDzherela Benessii de Weitmil Chronicon Ecclesiae Pragensis Liber IV Scriptores Rerum Bohemicarum Tomus II Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae CDM Olomucii Brno Aloysii Skarnitzl 1836 1903 Monografiyi Statti Bilek Jiri Vaclav IV nestastny syn slavneho otce Libeznice Vikend 2019 Bobkova Lenka Velke dejiny zemi Koruny ceske IV a 1310 1402 Praha Paseka 2003 Bobkova Lenka Bartlova Milena Velke dejiny zemi Koruny ceske Svazek IV b 1310 1402 Praha Paseka 2003 Cechura Jaroslav Ceske zeme v letech 1378 1437 Lucemburkove na ceskem trune II Praha Libri 2000 Cechura Jaroslav Zurek Vaclav Lucemburkove zivotopisna encyklopedie Ceske Budejovice Veduta 2012 Cornej Petr Velke dejiny zemi Koruny ceske V 1402 1437 Praha Paseka 2000 Elbel Petr Jan Libor Jurok Jiri Z pocatku husitske revoluce Brno Matice moravska 2019 Gade John Allyne Luxembourg in the Middle Ages Luxembourg E J Brill 1951 Hlavacek Ivan Vaclav IV Ryantova Marie Vorel Petr Cesti kralove Praha Litomysl Paseka 2008 S 209 221 Hoensch Jorg Konrad Lucemburkove pozdne stredoveka dynastie celoevropskeho vyznamu 1308 1437 Praha Argo 2003 Leuschner J Germany in the Late Middle Ages North Holland Publishing Company 1980 Nodl Martin Dekret kutnohorsky Praha Nakladatelstvi Lidove noviny 2010 Rapp Francis Svata rise rimska naroda nemeckeho od Oty Velikeho po Karla V Praha Litomysl Paseka 2007 Rimsky a cesky kral Vaclav IV a pocatky husitske revoluce Jiri Kuthan Jakub Senovsky eds Praha NLN 2019 Schneidmuller Bernd Weinfurter Stefan Die deutschen Herrscher des Mittelalters Historische Portrats von Heinrich I bis Maximilian I Munchen Beck 2003 Spevacek Jiri Vaclav IV 1361 1419 K predpokladum husitske revoluce Praha Nakladatelstvi Svoboda 1986 Statti Nejedly Martin Vaclav IV a panska jednota Cast prvni Historicky obzor 1999 roc 10 cis 11 12 s 242 249 Nejedly Martin Vaclav IV a panska jednota Cast druha Historicky obzor 2000 roc 11 cis 1 2 s 8 15 Nejedly Martin Vaclav IV a panska jednota Cast treti Historicky obzor 2000 roc 11 cis 3 4 s 68 75 Dovidniki Lindner Theodor Wenzel Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1896 Band 41 S 726 732 Innocenti Marco Wenzel IV Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Sp 1521 1531 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vaclav IV

    Дата публікації:
    Топ