Єлизавета Богемська (англ. Elizabeth of Bohemia; чеськ. Eliška Přemyslovna; 20 січня 1292, Прага — 28 вересня 1330, Прага) — богемська принцеса, донька короля Богемії і Польщі Вацлава II; перша дружина короля Яна Люксембурзького. Мати імператора Священної Римської імперії Карла IV.
Єлизавета Богемська чеськ. Eliška Přemyslovna | |
---|---|
Біографічні дані | |
Релігія | християнство |
Народження | 20 січня 1292[1][2][…] Прага, Богемське королівство |
Смерть | 28 вересня 1330[1][2][3] (38 років) Прага, Богемське королівство туберкульоз |
Поховання | Збраславський монастир |
У шлюбі з | Ян Люксембурзький[4] |
Діти | Карл IV[4], d, Бона Люксембург[4], Ян Генріх і Анна Люксембурзька |
Династія | Пржемисловичі |
Батько | Венцеслав II[4] |
Мати | Юдита Габсбург[4] |
Медіафайли у Вікісховищі |
Є нащадком Великих князів Київських. Онука Кунегунди Галицької, правнучка князя Ростислава Михайловича, прапраправнучка Великого князя Київського Романа.
Біографія
Народилась 20 січня 1292 року. Була донькою короля Богемії Вацлава II і Юдити Габсбурґ. Її мати померла, коли Елізабет було п'ять років, а з її десяти братів і сестер тільки чотири дожили до дорослого життя: Вацлав, Анна, Елізабет і Маргарет.
Через шість років після смерті матері її батько одружився вдруге з польською принцесою Ельжбетою Риксою, з династії П'ясти. Батько Єлизавети отримав корону Польщі. Від другого шлюбу в Єлизавети була зведена сестра Аґнеса.
Після смерті матері виховувалася у жіночому монастирі Святого Їржі в Празькому Граді, де абатисою була її тітка Кунгута.
1306 року, після припинення чоловічої лінії династії Пршемисловичів спадкові права на трон Богемії перейшли до чотирьох дочок короля Вацлава II: Ганни, Елізабет, Маргарити і Аґнеси.
Богемські пани обрали королем чоловіка Ганни Генріха Хорутанского. В той самий час, король Німеччини Альбрехт I Габсбурґ передав Богемське королівство в льон своєму сину Рудольфу. За допомогою німецької армії Рудольфу вдалось захопити трон, проте після передчасної смерті Рудольфа на півдні Богемії 1307 році на Богемський престол, за рішенням панів, знову повернулися Генріх Хорутанський і Ганна.
Невдоволена правлінням Генріха богемська шляхта і князі незабаром вирішили замінити його на троні іншою донькою Вацлава II — вісімнадцятирічною сестрою королеви Ганни — Єлизаветою. Для цього вона була запропонована в дружини принца Яну Люксембурзькому, синові імператора Генріха VII, а як придане Яну І запропонували Богемську корону.
Дізнавшись про ці плани Генріх Хорутанський спробував видати Єлізавету за одного з лояльних йому Богемських панів, проте принцеса стала проти цього шлюбу, після чого король замкнув її в одному з будинків Старого міста і тримав як полонянку.
1310 році пан Ян з Вартенберка вивіз Єлизавету з Праги і заховав її від короля в Німбурку. В тому ж році вона була доставлена в Шпайєр, де вийшла заміж за чотирнадцятирічного Яна Люксембурзького, після чого імператор передав Богемське королівство йому в льон.
1311 року Ян Люксембурзький і Елізабет Пршемисловна були короновані в Празі як король і королева Богемії.
1317 року королева Єлизавета стала фактичною правителькою Богемії, в той час, як король Ян вирушив на допомогу королю Німеччини Людвігу IV, який воював з Фрідріхом Австрійським. Майже відразу проти королеви розпочався заколот панів на чолі з паном Їндржихом з Липи.
Повернувшись на батьківщину Ян Люксембурзький зустрів запеклий опір підданих і 1318 року його війська були розбиті, проте незабаром за посередництва німецького короля Людвіга між Яном та опозицією було укладено мирну угоду.
Помирившись з бунтівними панами, серед яких був Їндржих з Липи, король Ян, ведучи спільно з ними розгульний спосіб життя, поступово потрапив під їх вплив. Пани, прагнучи повністю усунути королеву Єлизавату від влади і позбавити її впливу на чоловіка, послідовно налаштовували проти неї короля Яна і дійшли до того, що 1319 року повідомили про неіснуючу змову проти короля, на чолі якого нібито стояла королева Єлизавета.
Король заслав королеву в Мельник, де наказав їй провести решту життя в ув'язненні, а маленького сина Вацлава заточив з двома няньками у вежу Локета. Ці події послужили причиною повстання городян Старого міста, які спільно з деякими панами запросили королеву Єлизавету в Прагу. Король Ян при підтримці Їндржиха з Липи підступив до Праги і почав штурмувати Старе місто. Після успішного захисту міста, було укладено мирну угоду між королем, з одного боку, і Старим містом і королевою, з іншого.
1321 року на деякий час запанував мир, однак пани, що самовладно керували країною, бачили в королеві суперницю в боротьбі за владу і всіляко намагалися налаштувати короля проти дружини. Зрештою, незадовго до битви при Мюльдорфі (1322 рік) Елізабета втекла з Богемії і оселилася в Нижній Баварії у свого зятя герцога Генріха XIV.
Королева повернулася до Богемії 1325 року, коли її чоловік остаточно переконався в необґрунтованості звинувачень.
Померла від сухот 1 жовтня 1330 року в будинку свого зведеного брата Яна Волек на Вишеграді й була похована поряд зі своїм батьком королем Вацлавом II в Збраславському монастирі цистерціанців.
Діти
- Маргарита (1313—1341), дружина Генріха Вітельсбаха, герцогиня Баварська
- (1319—1346), дружина Івана II, короля Франції
- Карл (1316—1378), імператор Священної Римської імперії, король Богемії
- Пжемисл Оттокар (1318—1320), принц Богемії
- Іван Генріх (1322—1375), маркграф Моравії
- Ганна (1323—1338), дружина Оттона Габсбурґа, герцогиня Австрійська
- Елізабет (1323–1324), сестра-близнюк Ганни, померла немовлям.
Родовід
Єлизавета веде свій родовід, в тому числі й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Романа Великого.
Оттокар I | ||||||||||||||||
Венцеслав I | ||||||||||||||||
Констанція | ||||||||||||||||
Оттокар II | ||||||||||||||||
Філіпп Швабський | ||||||||||||||||
Кунегунда Швабська | ||||||||||||||||
Ірина Ангелина | ||||||||||||||||
Вацлав II | ||||||||||||||||
Михайло Всеволодович | ||||||||||||||||
Ростислав Михайлович | ||||||||||||||||
Олена Романівна | ||||||||||||||||
Кунегунда Галицька | ||||||||||||||||
Бела IV | ||||||||||||||||
Анна | ||||||||||||||||
Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
Елізабет, князь | ||||||||||||||||
Рудольф Габсбурґ | ||||||||||||||||
Альберт IV Габсбурґ | ||||||||||||||||
Агґнес фон Штауфен | ||||||||||||||||
Рудольф I Габсбурґ | ||||||||||||||||
Ульрих з Кибургу | ||||||||||||||||
Ядвиґа з Кибургу | ||||||||||||||||
Анна Захринген | ||||||||||||||||
Юдит Габсбурґ | ||||||||||||||||
Буркхард IV | ||||||||||||||||
Буркхард V Гогенберзький | ||||||||||||||||
Гертруда Гогенберг | ||||||||||||||||
Рудольф ІІ | ||||||||||||||||
Мехтільда Тюбінген | ||||||||||||||||
Княжна Ронсберг | ||||||||||||||||
Джерела
- Agnew, Hugh LeCaine (2004). The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown. Hoover Institution Press.
- Antonín, Robert (2017). The Ideal Ruler in Medieval Bohemia. Brill.
- Boehm, Barbara Drake; Fajt, Jiri, eds. (2005). Prague: The Crown of Bohemia, 1347-1437. Yale University Press
Примітки
- Czech National Authority Database
- Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Kindred Britain
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelizaveta Bogemska angl Elizabeth of Bohemia chesk Eliska Premyslovna 20 sichnya 1292 Praga 28 veresnya 1330 Praga bogemska princesa donka korolya Bogemiyi i Polshi Vaclava II persha druzhina korolya Yana Lyuksemburzkogo Mati imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla IV Yelizaveta Bogemska chesk Eliska PremyslovnaBiografichni daniReligiya hristiyanstvoNarodzhennya 20 sichnya 1292 1292 01 20 1 2 Praga Bogemske korolivstvoSmert 28 veresnya 1330 1330 09 28 1 2 3 38 rokiv Praga Bogemske korolivstvo tuberkulozPohovannya Zbraslavskij monastirU shlyubi z Yan Lyuksemburzkij 4 Diti Karl IV 4 d Bona Lyuksemburg 4 Yan Genrih i Anna LyuksemburzkaDinastiya PrzhemislovichiBatko Venceslav II 4 Mati Yudita Gabsburg 4 Mediafajli u Vikishovishi Ye nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskih Onuka Kunegundi Galickoyi pravnuchka knyazya Rostislava Mihajlovicha praprapravnuchka Velikogo knyazya Kiyivskogo Romana BiografiyaVesillya Yana ta Elizabeti 1310 r Yelizaveta centr z machuhoyu Margaritoyu z Brabantu zliva ta zvedenoyu sestroyu Gannoyu z prava Narodilas 20 sichnya 1292 roku Bula donkoyu korolya Bogemiyi Vaclava II i Yuditi Gabsburg Yiyi mati pomerla koli Elizabet bulo p yat rokiv a z yiyi desyati brativ i sester tilki chotiri dozhili do doroslogo zhittya Vaclav Anna Elizabet i Margaret Cherez shist rokiv pislya smerti materi yiyi batko odruzhivsya vdruge z polskoyu princesoyu Elzhbetoyu Riksoyu z dinastiyi P yasti Batko Yelizaveti otrimav koronu Polshi Vid drugogo shlyubu v Yelizaveti bula zvedena sestra Agnesa Pislya smerti materi vihovuvalasya u zhinochomu monastiri Svyatogo Yirzhi v Prazkomu Gradi de abatisoyu bula yiyi titka Kunguta 1306 roku pislya pripinennya cholovichoyi liniyi dinastiyi Prshemislovichiv spadkovi prava na tron Bogemiyi perejshli do chotiroh dochok korolya Vaclava II Ganni Elizabet Margariti i Agnesi Bogemski pani obrali korolem cholovika Ganni Genriha Horutanskogo V toj samij chas korol Nimechchini Albreht I Gabsburg peredav Bogemske korolivstvo v lon svoyemu sinu Rudolfu Za dopomogoyu nimeckoyi armiyi Rudolfu vdalos zahopiti tron prote pislya peredchasnoyi smerti Rudolfa na pivdni Bogemiyi 1307 roci na Bogemskij prestol za rishennyam paniv znovu povernulisya Genrih Horutanskij i Ganna Nevdovolena pravlinnyam Genriha bogemska shlyahta i knyazi nezabarom virishili zaminiti jogo na troni inshoyu donkoyu Vaclava II visimnadcyatirichnoyu sestroyu korolevi Ganni Yelizavetoyu Dlya cogo vona bula zaproponovana v druzhini princa Yanu Lyuksemburzkomu sinovi imperatora Genriha VII a yak pridane Yanu I zaproponuvali Bogemsku koronu Diznavshis pro ci plani Genrih Horutanskij sprobuvav vidati Yelizavetu za odnogo z loyalnih jomu Bogemskih paniv prote princesa stala proti cogo shlyubu pislya chogo korol zamknuv yiyi v odnomu z budinkiv Starogo mista i trimav yak polonyanku 1310 roci pan Yan z Vartenberka viviz Yelizavetu z Pragi i zahovav yiyi vid korolya v Nimburku V tomu zh roci vona bula dostavlena v Shpajyer de vijshla zamizh za chotirnadcyatirichnogo Yana Lyuksemburzkogo pislya chogo imperator peredav Bogemske korolivstvo jomu v lon 1311 roku Yan Lyuksemburzkij i Elizabet Prshemislovna buli koronovani v Prazi yak korol i koroleva Bogemiyi 1317 roku koroleva Yelizaveta stala faktichnoyu pravitelkoyu Bogemiyi v toj chas yak korol Yan virushiv na dopomogu korolyu Nimechchini Lyudvigu IV yakij voyuvav z Fridrihom Avstrijskim Majzhe vidrazu proti korolevi rozpochavsya zakolot paniv na choli z panom Yindrzhihom z Lipi Povernuvshis na batkivshinu Yan Lyuksemburzkij zustriv zapeklij opir piddanih i 1318 roku jogo vijska buli rozbiti prote nezabarom za poserednictva nimeckogo korolya Lyudviga mizh Yanom ta opoziciyeyu bulo ukladeno mirnu ugodu Pomirivshis z buntivnimi panami sered yakih buv Yindrzhih z Lipi korol Yan veduchi spilno z nimi rozgulnij sposib zhittya postupovo potrapiv pid yih vpliv Pani pragnuchi povnistyu usunuti korolevu Yelizavatu vid vladi i pozbaviti yiyi vplivu na cholovika poslidovno nalashtovuvali proti neyi korolya Yana i dijshli do togo sho 1319 roku povidomili pro neisnuyuchu zmovu proti korolya na choli yakogo nibito stoyala koroleva Yelizaveta Korol zaslav korolevu v Melnik de nakazav yij provesti reshtu zhittya v uv yaznenni a malenkogo sina Vaclava zatochiv z dvoma nyankami u vezhu Loketa Ci podiyi posluzhili prichinoyu povstannya gorodyan Starogo mista yaki spilno z deyakimi panami zaprosili korolevu Yelizavetu v Pragu Korol Yan pri pidtrimci Yindrzhiha z Lipi pidstupiv do Pragi i pochav shturmuvati Stare misto Pislya uspishnogo zahistu mista bulo ukladeno mirnu ugodu mizh korolem z odnogo boku i Starim mistom i korolevoyu z inshogo 1321 roku na deyakij chas zapanuvav mir odnak pani sho samovladno keruvali krayinoyu bachili v korolevi supernicyu v borotbi za vladu i vsilyako namagalisya nalashtuvati korolya proti druzhini Zreshtoyu nezadovgo do bitvi pri Myuldorfi 1322 rik Elizabeta vtekla z Bogemiyi i oselilasya v Nizhnij Bavariyi u svogo zyatya gercoga Genriha XIV Koroleva povernulasya do Bogemiyi 1325 roku koli yiyi cholovik ostatochno perekonavsya v neobgruntovanosti zvinuvachen Pomerla vid suhot 1 zhovtnya 1330 roku v budinku svogo zvedenogo brata Yana Volek na Vishegradi j bula pohovana poryad zi svoyim batkom korolem Vaclavom II v Zbraslavskomu monastiri cistercianciv DitiMargarita 1313 1341 druzhina Genriha Vitelsbaha gercoginya Bavarska 1319 1346 druzhina Ivana II korolya Franciyi Karl 1316 1378 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi korol Bogemiyi Pzhemisl Ottokar 1318 1320 princ Bogemiyi Ivan Genrih 1322 1375 markgraf Moraviyi Ganna 1323 1338 druzhina Ottona Gabsburga gercoginya Avstrijska Elizabet 1323 1324 sestra bliznyuk Ganni pomerla nemovlyam RodovidYelizaveta vede svij rodovid v tomu chisli j vid velikih knyaziv Kiyivskih Yaroslava Mudrogo ta Romana Velikogo Ottokar I Venceslav I Konstanciya Ottokar II Filipp Shvabskij Kunegunda Shvabska Irina Angelina Vaclav II Mihajlo Vsevolodovich Rostislav Mihajlovich Olena Romanivna Kunegunda Galicka Bela IV Anna Mariya Laskarina Elizabet knyaz Rudolf Gabsburg Albert IV Gabsburg Aggnes fon Shtaufen Rudolf I Gabsburg Ulrih z Kiburgu Yadviga z Kiburgu Anna Zahringen Yudit Gabsburg Burkhard IV Burkhard V Gogenberzkij Gertruda Gogenberg Rudolf II Mehtilda Tyubingen Knyazhna Ronsberg DzherelaAgnew Hugh LeCaine 2004 The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown Hoover Institution Press Antonin Robert 2017 The Ideal Ruler in Medieval Bohemia Brill Boehm Barbara Drake Fajt Jiri eds 2005 Prague The Crown of Bohemia 1347 1437 Yale University PressPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Encyklopedie dejin mesta Brna 2004 d Track Q16765207 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Kindred Britain d Track Q75653886