Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гре ко католи цька це рква Хорва тії та Се рбії лат Ecclesia Graeco Catholica Croatiae et Serbiae сербохорв Grkokatoličk

Хорватська греко-католицька церква

Хорватська греко-католицька церква

Гре́ко-католи́цька це́рква Хорва́тії та Се́рбії (лат. Ecclesia Graeco-Catholica Croatiae et Serbiae; сербохорв. Grkokatolička crkva u Hrvatskoj i Srbiji, Гркокатоличка црква у Хрватској и Србији), яку іноді називають, посилаючись на її візантійський обряд, Візанті́йською католи́цькою це́рквою Хорва́тії та Се́рбії (лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Croatiae et Serbiae) — східно-католицька юрисдикція sui iuris, яка знаходиться в повному євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву. Церква складається з греко-католицької Крижевецької єпархії, яка охоплює Хорватію, Словенію, Боснію та Герцеговину, та греко-католицьку єпархію святого Миколая в Руському Крстурі, що охоплює Сербію. Крижевську єпархію очолював єпископ Нікола Кекіч до своєї пенсії в березні 2019 року, і відтоді єпархією керує апостольський адміністратор Мілан Стипич. Єпархію в Руському Крстурів очолює єпископ Джура Джуджар з моменту призначення у 2003 році (до 2018 року апостольським екзархом).

Греко-католицька церква Хорватії та Сербії
Візантійська католицька церква Хорватії та Сербії
лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Croatiae et Serbiae

image
image
Катедральний собор св. Трійці в Крижевцях
Засновники Мутімир Властимирович та Вселенський патріарх Ігнатій
Дата заснування 871
Статус Sui iuris
У складі Католицької церкви
Самостійність проголошена Папою Римським Павлом V
Самостійність визнана 21 листопада 1611
Чинний предстоятель Мілан Стіпич, Юрій Джуджар
Кафедральний собор Собор св. Трійці
Основна юрисдикція image Боснія і Герцеговина, image Сербія, image Словенія та image Хорватія
Літургічна мова сербохорватська
Музична традиція візантійська
Церковний календар григоріанський
Єпископів 2
Єпархій Крижевецька єпархія
Єпархія святого Миколая в Руському Крстурі
Парафій 58
Священиків 47
Вірних 42,965
Див. також: Католицька церква та Греко-католицькі церкви

Хоча дві єпархії канонічно пов'язані, Церква не має єдиної структури, ані власної церковної провінції, оскільки Крижевська єпархія є суфраганом Латинської архієпархії Загреба, а Єпархія Руських Крстур безпосередньо підпорядковується Святому Престолу.

Історія

Перші греко-католицькі парафії на території Хорватії почали з'являтися наприкінці XVI — початку XVII століття. Вони складалися з сербів, що тікали від турецького ярма на територію Габсбурзької імперії та навернулися у католицизм, зберігши візантійський обряд богослужіння. Згодом етнічний склад греко-католицьких громад став різноманітнішим: серби, хорвати, а також русини, що мігрували з Карпат на Балкани.

У 1611 році був призначений підлеглий латинському єпископові Загреба вікарій для греко-католиків Хорватії, чия резиденція перебувала в монастирі Марча, поруч із Іванич-Градом (на південний схід від Загреба). В 1777 році папа Пій VI заснував Крижевецьку греко-католицьку єпархію. Через напружені відносини хорватських греко-католиків з латинським кліром спочатку Крижевецький єпископ став суфраганом примаса Угорщини, лише в 1853 році він був перепідпорядкований загребському архієпископові.

Після закінчення Першої світової війни і виникнення Югославії юрисдикція єпархії Крижевців була поширена на територію всієї країни. Після ліквідації в 1924 році апостольського екзархату для греко-католиків Північної Македонії македонські громади візантійського обряду також увійшли в Крижевецьку єпархію. З цього моменту й до кінця XX століття єпархія поєднувала греко-католиків п'яти різних етнічних груп — хорватів і сербів; русинів, що переїхали в XVIII столітті з Карпат (головним чином зі Словаччини); українців, що емігрували з Галичини; македонців та невелику кількість румунів у сербському Банаті.

До 2001 року Крижевицька греко-католицька єпархія мала повну юрисдикцію над усіма східними католиками візантійського обряду на всій території колишньої Югославії, включаючи всі держави-наступниці: Хорватію, Словенію, Боснію та Герцеговину, Сербію, Чорногорію та Північну Македонію. У той час воно здебільшого збирало своїх вірних серед хорватів у центральній та східній Хорватії, серед паннонських русинів (українців) у Східній Хорватії, північній Боснії та північній Сербії та серед македонян у Північній Македонії.

Після утворення незалежних держав-наступниць від тієї, що була Югославією, було розпочато процес адміністративної реорганізації. У 2001 році для греко-католиків у Північній Македонії був утворений окремий греко-католицький Апостольський екзархат Македонії. Вона була повністю відокремлена від Крижевської єпархії і проголошена безпосередньо підпорядкованою лише Святому Престолу.

У 2003 році для греко-католиків у Сербії та Чорногорії був створений новий апостольський екзархат — Апостольський екзархат Сербії та Чорногорії. Перший його екзарх Джура Джуджар (Ђура Џуџар) був призначений у 2003 році з резиденцією в Руському Крстурі. Цей екзархат залишався спільно з Крижевецькою єпархією.

Після цих змін юрисдикція Крижевської єпархії була обмежена Хорватією, Словенією та Боснією та Герцеговиною.

У 2013 році всі католики візантійського обряду в Чорногорії були довірені місцевим латинським єпископам, тому юрисдикція Апостольського екзархату Сербії та Чорногорії була зведена лише до Сербії. Апостольський екзархат Сербії був зведений до Греко-католицької єпархії в Руському Крстурі у грудні 2018 року.

Літургія та кількість вірних

Літургія — це слов'янська форма візантійського обряду, що використовує староцерковнослов'янську мову та кирилицю.

Крижевська єпархія повідомила за 2010 рік 21 509 вірних (у Хорватії, Словенії та Боснії та Герцеговині). На той час Апостольський екзархат для Сербії та Чорногорії повідомив про 22 369 вірних.

Галерея

  • image
    Собор Пресвятої Трійці в м. Крижевці, Хорватія
  • image
    Катедральний собор апостольського екзархату Сербії й Чорногорії в Руському Керестурі, Сербія
  • image
    Греко-католицька церква св. Кирила і Методія в Метліці, Словенія
  • image
    Греко-католицька церква в Канізі поблизу Славонського Брода
  • image
    Церква святих Кирила і Методія в Загребі
  • image
    Греко-католицька церква Христа Царя в Баня-Луці, Боснія і Герцеговина

Див. також

Посилання

  • Р. Роберсон. Восточные христианские церкви [ 3 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Статистика церкви [ 30 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  2. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 6 січня 2021.
  3. . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 січня 2021.
  4. . Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 6 січня 2021.
  5. Acta Apostolicae Sedis, 93 (2001) [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.], p. 339.
  6. . Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  7. Acta Apostolicae Sedis, 105 (2013) [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.], p. 187.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 6 січня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gre ko katoli cka ce rkva Horva tiyi ta Se rbiyi lat Ecclesia Graeco Catholica Croatiae et Serbiae serbohorv Grkokatolicka crkva u Hrvatskoj i Srbiji Grkokatolichka crkva u Hrvatskoј i Srbiјi yaku inodi nazivayut posilayuchis na yiyi vizantijskij obryad Vizanti jskoyu katoli ckoyu ce rkvoyu Horva tiyi ta Se rbiyi lat Byzantinum Ecclesia Catholico Croatiae et Serbiae shidno katolicka yurisdikciya sui iuris yaka znahoditsya v povnomu yevharistijnomu spilkuvanni z Latinskoyu cerkvoyu tak i z 22 inshimi shidno katolickimi cerkvami utvoryuyuchi razom Katolicku cerkvu Cerkva skladayetsya z greko katolickoyi Krizheveckoyi yeparhiyi yaka ohoplyuye Horvatiyu Sloveniyu Bosniyu ta Gercegovinu ta greko katolicku yeparhiyu svyatogo Mikolaya v Ruskomu Krsturi sho ohoplyuye Serbiyu Krizhevsku yeparhiyu ocholyuvav yepiskop Nikola Kekich do svoyeyi pensiyi v berezni 2019 roku i vidtodi yeparhiyeyu keruye apostolskij administrator Milan Stipich Yeparhiyu v Ruskomu Krsturiv ocholyuye yepiskop Dzhura Dzhudzhar z momentu priznachennya u 2003 roci do 2018 roku apostolskim ekzarhom Greko katolicka cerkva Horvatiyi ta Serbiyi Vizantijska katolicka cerkva Horvatiyi ta Serbiyi lat Byzantinum Ecclesia Catholico Croatiae et Serbiae Katedralnij sobor sv Trijci v KrizhevcyahZasnovniki Mutimir Vlastimirovich ta Vselenskij patriarh IgnatijData zasnuvannya 871Status Sui iurisU skladi Katolickoyi cerkviSamostijnist progoloshena Papoyu Rimskim Pavlom VSamostijnist viznana 21 listopada 1611Chinnij predstoyatel Milan Stipich Yurij DzhudzharKafedralnij sobor Sobor sv TrijciOsnovna yurisdikciya Bosniya i Gercegovina Serbiya Sloveniya ta HorvatiyaLiturgichna mova serbohorvatskaMuzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar grigorianskijYepiskopiv 2Yeparhij Krizhevecka yeparhiya Yeparhiya svyatogo Mikolaya v Ruskomu KrsturiParafij 58Svyashenikiv 47Virnih 42 965 Div takozh Katolicka cerkva ta Greko katolicki cerkvi Hocha dvi yeparhiyi kanonichno pov yazani Cerkva ne maye yedinoyi strukturi ani vlasnoyi cerkovnoyi provinciyi oskilki Krizhevska yeparhiya ye sufraganom Latinskoyi arhiyeparhiyi Zagreba a Yeparhiya Ruskih Krstur bezposeredno pidporyadkovuyetsya Svyatomu Prestolu IstoriyaPershi greko katolicki parafiyi na teritoriyi Horvatiyi pochali z yavlyatisya naprikinci XVI pochatku XVII stolittya Voni skladalisya z serbiv sho tikali vid tureckogo yarma na teritoriyu Gabsburzkoyi imperiyi ta navernulisya u katolicizm zberigshi vizantijskij obryad bogosluzhinnya Zgodom etnichnij sklad greko katolickih gromad stav riznomanitnishim serbi horvati a takozh rusini sho migruvali z Karpat na Balkani U 1611 roci buv priznachenij pidleglij latinskomu yepiskopovi Zagreba vikarij dlya greko katolikiv Horvatiyi chiya rezidenciya perebuvala v monastiri Marcha poruch iz Ivanich Gradom na pivdennij shid vid Zagreba V 1777 roci papa Pij VI zasnuvav Krizhevecku greko katolicku yeparhiyu Cherez napruzheni vidnosini horvatskih greko katolikiv z latinskim klirom spochatku Krizheveckij yepiskop stav sufraganom primasa Ugorshini lishe v 1853 roci vin buv perepidporyadkovanij zagrebskomu arhiyepiskopovi Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni i viniknennya Yugoslaviyi yurisdikciya yeparhiyi Krizhevciv bula poshirena na teritoriyu vsiyeyi krayini Pislya likvidaciyi v 1924 roci apostolskogo ekzarhatu dlya greko katolikiv Pivnichnoyi Makedoniyi makedonski gromadi vizantijskogo obryadu takozh uvijshli v Krizhevecku yeparhiyu Z cogo momentu j do kincya XX stolittya yeparhiya poyednuvala greko katolikiv p yati riznih etnichnih grup horvativ i serbiv rusiniv sho pereyihali v XVIII stolitti z Karpat golovnim chinom zi Slovachchini ukrayinciv sho emigruvali z Galichini makedonciv ta neveliku kilkist rumuniv u serbskomu Banati Do 2001 roku Krizhevicka greko katolicka yeparhiya mala povnu yurisdikciyu nad usima shidnimi katolikami vizantijskogo obryadu na vsij teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi vklyuchayuchi vsi derzhavi nastupnici Horvatiyu Sloveniyu Bosniyu ta Gercegovinu Serbiyu Chornogoriyu ta Pivnichnu Makedoniyu U toj chas vono zdebilshogo zbiralo svoyih virnih sered horvativ u centralnij ta shidnij Horvatiyi sered pannonskih rusiniv ukrayinciv u Shidnij Horvatiyi pivnichnij Bosniyi ta pivnichnij Serbiyi ta sered makedonyan u Pivnichnij Makedoniyi Pislya utvorennya nezalezhnih derzhav nastupnic vid tiyeyi sho bula Yugoslaviyeyu bulo rozpochato proces administrativnoyi reorganizaciyi U 2001 roci dlya greko katolikiv u Pivnichnij Makedoniyi buv utvorenij okremij greko katolickij Apostolskij ekzarhat Makedoniyi Vona bula povnistyu vidokremlena vid Krizhevskoyi yeparhiyi i progoloshena bezposeredno pidporyadkovanoyu lishe Svyatomu Prestolu U 2003 roci dlya greko katolikiv u Serbiyi ta Chornogoriyi buv stvorenij novij apostolskij ekzarhat Apostolskij ekzarhat Serbiyi ta Chornogoriyi Pershij jogo ekzarh Dzhura Dzhudzhar Ђura Џuџar buv priznachenij u 2003 roci z rezidenciyeyu v Ruskomu Krsturi Cej ekzarhat zalishavsya spilno z Krizheveckoyu yeparhiyeyu Pislya cih zmin yurisdikciya Krizhevskoyi yeparhiyi bula obmezhena Horvatiyeyu Sloveniyeyu ta Bosniyeyu ta Gercegovinoyu U 2013 roci vsi katoliki vizantijskogo obryadu v Chornogoriyi buli dovireni miscevim latinskim yepiskopam tomu yurisdikciya Apostolskogo ekzarhatu Serbiyi ta Chornogoriyi bula zvedena lishe do Serbiyi Apostolskij ekzarhat Serbiyi buv zvedenij do Greko katolickoyi yeparhiyi v Ruskomu Krsturi u grudni 2018 roku Liturgiya ta kilkist virnihLiturgiya ce slov yanska forma vizantijskogo obryadu sho vikoristovuye starocerkovnoslov yansku movu ta kirilicyu Krizhevska yeparhiya povidomila za 2010 rik 21 509 virnih u Horvatiyi Sloveniyi ta Bosniyi ta Gercegovini Na toj chas Apostolskij ekzarhat dlya Serbiyi ta Chornogoriyi povidomiv pro 22 369 virnih GalereyaSobor Presvyatoyi Trijci v m Krizhevci Horvatiya Katedralnij sobor apostolskogo ekzarhatu Serbiyi j Chornogoriyi v Ruskomu Keresturi Serbiya Greko katolicka cerkva sv Kirila i Metodiya v Metlici Sloveniya Greko katolicka cerkva v Kanizi poblizu Slavonskogo Broda Cerkva svyatih Kirila i Metodiya v Zagrebi Greko katolicka cerkva Hrista Carya v Banya Luci Bosniya i GercegovinaDiv takozhKatolicka cerkva v Bosniyi ta Gercegovini Katolicka cerkva v Horvatiyi Katolicka cerkva v Serbiyi Katolicka cerkva v SloveniyiPosilannyaR Roberson Vostochnye hristianskie cerkvi 3 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Statistika cerkvi 30 travnya 2009 u Wayback Machine ros Primitki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2021 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 6 sichnya 2021 Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 6 sichnya 2021 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 6 sichnya 2021 Acta Apostolicae Sedis 93 2001 7 sichnya 2021 u Wayback Machine p 339 Arhiv originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2021 Acta Apostolicae Sedis 105 2013 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine p 187 PDF Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 6 sichnya 2021

Дата публікації:
Топ