Като́лицька це́рква в Хорва́тії — найбільша християнська конфесія Хорватії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 3 867 000 католиків (73,53% від усього населення). Існувало 15 діоцезій, які об'єднували 1603 церковних парафій. Кількість священиків — 2329 (з них представники секулярного духовенства — 1496, члени чернечих організацій — 833), постійних дияконів — 1, монахів — 1018, монахинь — 3288. Окрім церкви римського обряду діє Хорватська греко-католицька церква, що налічує близько 6200 вірних (0,14 %).
![]() Католицька церква в Хорва́тії | |
---|---|
![]() | |
Тип | d |
Класифікація | Католицька церква |
Теологія | Католицьке богослов'я |
Структура | Дієцезії: 15 |
Парафії | 1603 |
Учасники | 3 867 000 осіб (2004; 73,53%) |
Священики | 2329 (2004) |
|
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODRMemcwTDFSb1pWOWFZV2R5WldKZlEyaGhkR1ZrY21Gc1h6SXVhbkJuTHpJd01IQjRMVlJvWlY5YVlXZHlaV0pmUTJoaGRHVmtjbUZzWHpJdWFuQm4uanBn.jpg)
З раннього періоду існування незалежної хорватської держави (IX століття) вона було тісно пов'язане з латинським Заходом. При першому хорватському королеві Томіславі I відбулися два сплітські церковні собори, які вирішували питання про допустимість богослужіння слов'янською мовою. Незважаючи на рішення, винесені на користь латини, слов'янське богослужіння продовжувало існувати паралельно з латинським і являло собою римську месу, що служать на церковнослов'янською і з богослужбовими книгами на глаголиці. остаточно зник з ужитку в середині XX століття.
Після Великого церковного розколу хорватська церква зберегла сопричастя з римським єпископом, незважаючи на тісні політичні зв'язки з Візантією. Після втрати країною незалежності хорватська церква користувалася істотною автономією в складі спочатку Угорського королівства, а потім Австро-Угорщини. В 1687 році хорватський парламент офіційно проголосив святого Йосипа покровителем країни.
Після розпаду Австро-Угорщини Хорватія увійшла до складу Югославії, де міжнаціональні протиріччя між хорватами-католиками, сербами-православними і боснійськими мусульманами поглиблювалися релігійними та приводили до конфліктів, останнім з яких за часом стали Війна в Хорватії (1991-1995) та Боснійська війна. В ході військових дій було зруйновано велику кількість католицьких і православних храмів. Потоки біженців (сербів з Хорватії, хорватів з Боснії та Герцеговини) привели до істотної зміни етно-конфесійної картини.
Після здобуття Хорватією незалежності була заснована (Хорватська конференція католицьких єпископів). У 1997 році створено Хорватське католицьке радіо.
Сучасний стан
Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує громадське фінансування і користується від держави низкою привілеїв. Ряд католицьких свят оголошено державними (Богоявлення - 6 січня, Успіння Богородиці - 15 серпня, (День всіх святих) - 1 листопада, Різдво - 25 грудня, День святого Стефана - 26 грудня), проте в Конституції країни обумовлено, що громадяни, які сповідують іншу релігію, мають право замінювати католицькі свята на свята своєї конфесії, не виходячи на роботу в ці дні.
У державних школах існують уроки релігійного навчання, але вони не обов'язкові до відвідування. У країні існує Хорватське католицьке радіо, щонеділі по центральному телеканалу йде пряма трансляція меси з одного з хорватських храмів.
Структура
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWtMMlF3TDFOMlpYUmhYMU4wYjNOcGFtRmZXbUZrWVhKZlpuSnZiblF1YW5Cbkx6SXlNSEI0TFZOMlpYUmhYMU4wYjNOcGFtRmZXbUZrWVhKZlpuSnZiblF1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
Католицька церква в країні включає в себе 4 митрополії, одну архідієцезію прямого підпорядкування та 11 дієцезій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архідієцезію-митрополію Загреб а, столиці країни. Із 2023 титул примаса Хорватії належить архієпископу Дражену Кутлеша. (Архідієцезія Задара) не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і перебуває в прямому управлінні Святого Престолу. Архідієцезія-митрополія має у своєму складі також і в сусідній Чорногорії. (Архідієцезія Джаково-Осієк) з 2008 року має у своєму складі католицьку в Сербії. У Хорватії організований військовий ординаріат, призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу (Конференції католицьких єпископів Хорватії).
Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті Крижевці становить Хорватську греко-католицька церкву, чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії Боснії і Герцеговини.
Сім хорватських соборів мають почесний статус «малої базиліки»:
- Базиліка Серця Ісусового в Загребі
- (Кафедральний собор Святого Петра) в Джякове
- Базиліка Діви Марії в (Марія-Бистриці)
- Кафедральний (собор святої Анастасії) в Задарі
- Базиліка Діви Марії в Трсат (Рієка)
- Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії в Поречі
- Кафедральний (собор святого Якова) в місті Шибеник
Базиліка Діви Марії в (Марія-Бистриці) і санктуарій Святого Йосипа в Дубоваце (поруч з Карловацем) мають статус національних святинь, є центрами паломництв.
Статистика по дієцезіях (дані 2004 року):
Дієцезія | Статус | Митрополія | Обряд | Кількість вірних | Кількість священиків | Кількість парафій | Кафедральний собор | |
(Архідієцезія Загреба) | Zagreb | митрополія | латинський | 1 455 983 | 722 | 312 | (Кафедральний собор Загреба) | |
(Вараждин) | Varaždin | дієцезія | Загреб | латинський | 373 874 | 152 | 104 | (Собор Вознесіння Діви Марії), Вараждин |
(Беловар-Крижевці) | Bjelovar-Križevci | дієцезія | Загреб | латинський | , Беловар | |||
(Сисак) | Sisak | дієцезія | Загреб | латинський | Собор Воздвиження Святого Хреста, Сисак | |||
(Архідієцезія Джаково-Осієк) | Djakovo — Osijek | митрополія | Латинський | 460 310 | 267 | 180 | (Собор Святого Петра, Джаково) | |
(Пожега) | Požega | дієцезія | Джаково-Осієк | латинський | 286 796 | 116 | 105 | Собор святої Терези Авільської, Пожега |
(Рієка) | Rijeka | митрополія | латинський | 213 650 | 107 | 90 | (Собор святого Віта), Рієка | |
(Госпич-Сень) | Gospić — Senj | дієцезія | Рієка | латинський | 81 000 | 51 | 85 | Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії, Госпич |
(Крк) | Krk | дієцезія | Рієка | латинський | 36 824 | 70 | 51 | (Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії), |
(Дієцезія Пореч-Пула) | Poreč — Pula | дієцезія | Рієка | латинський | 168 699 | 108 | 134 | Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, Пореч |
(Спліт-Макарська) | Split — Makarska | митрополія | латинський | 464 329 | 353 | 186 | (Собор святого Дуе), (Спліт) | |
(Дубровник) | Dubrovnik | дієцезія | Спліт-Макарська | латинський | 76 500 | 89 | 61 | Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Дубровник |
(Хвар) | Hvar | дієцезія | Спліт-Макарська | латинський | 23 019 | 45 | 46 | (Собор Святого Стефана), Хвар |
(Шибеник) | Šibenik | дієцезія | Спліт-Макарська | латинський | 110 500 | 102 | 74 | (Собор святого Іакова), Шибеник |
(Задар) | Zadar | архідієцезія | латинський | 158 344 | 103 | 117 | (Собор святої Анастасії), Задар | |
Крижевці | Križevci | дієцезія | Загреб | візантійський | 15 311 | 38 | 34 | Греко-католицький Собор святої Трійці, Крижевці |
Примітки
- Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
Джерела
- Krmpotic, Martin Davorin. Croatia [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Хорватії
- Статистика за країною [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
- Офіційні підсумки перепису населення 2001 року [ 4 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Католицька церква в Хорватії на сайті gcatholic.com [ 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Конференція єпископів [Архівовано 23 липня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет