Горожа́нка — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Горожанка, на сході району. Межує з селами Підлісне, Високе (Чортківського району); Гнильче, Пановичі (Тернопільського району); Кінчаки, Бишів (Івано-Франківського району).
село Горожанка | |||
---|---|---|---|
| |||
Вид на село | |||
Країна | Україна | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район | Чортківський район | ||
Громада | Монастириська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61060310080064499 | ||
Облікова картка | Горожанка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1445 | ||
Населення | 957 | ||
Густота населення | 153.34 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 48311 | ||
Телефонний код | +380 0355525 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°08′37″ пн. ш. 24°55′01″ сх. д. / 49.14361° пн. ш. 24.91694° сх. д.Координати: 49°08′37″ пн. ш. 24°55′01″ сх. д. / 49.14361° пн. ш. 24.91694° сх. д. | ||
Водойми | Горожанка | ||
Відстань до районного центру | 25 км | ||
Найближча залізнична станція | Галич | ||
Відстань до залізничної станції | 19 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 | ||
Вебсторінка | http://gorozhanka.pp.ua | ||
Карта | |||
Горожанка | |||
Горожанка | |||
Мапа | |||
Горожанка у Вікісховищі |
Горожанка розташована в межах географічного регіону Опілля Подільської височини, тому її територія розкинута між мальовничими пагорбами, які розчленовані ярами і долинами. Найвищою точкою є гора Кругла, розташована прямісінько в центрі села. Її висота понад 300 м. Більша частина гори вкрита лісом, який називається Великий Ліс. Інші пагорби, які оточують село, носять назви Плоска, Луки та ін.
До Горожанської сільради входив хутір Саджівка, котрий колись був селом. Також до села відносяться хутори Французівка, Антоникова, Очерети, Камінь, Лиса.
Основні вулиці: Місто (центральна вулиця), Волощина (по обидва боки річки, дорога на с. Кінчаки), Висоцька (на с. Високе), Гнилецька (дорога на с. Гнильче), Бурти та Долини (по обидва боки річки, дорога на с. Підлісне), Драганівка або Дриганівка (дорога на х. Очерети та с. Бишів).
До села відноситься великий фруктовий сад, котрий колись належав до горожанського колгоспу «Перше Травня», люди його називають Клімитовський Сад.
Через село проліг автошлях Монастириська — Галич — Івано-Франківськ. Населення — 1007 осіб (2003).
Історія
Перша писемна згадка — 1445 як Рожанка. У книгах галицького суду 22 червня 1439 року записана як Грозана (Hrozana). У податковому реєстрі 1515 року в селі Горозана (Horozana) документується піп (отже, уже тоді була церква) і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі.
Належала родові , за панування яких отримала магдебурзьке право в у 1578 році, яке передбачало використання в діловодстві органів влади міста печатки з власним гербом. Коли саме був створений герб невідомо але він містив сільськогосподарські знаряддя - сніп із навхрест встромленими граблями, вилами і серпом (типові символи для гербів тогочасних містечок і сіл Галичини).
У 1570 Геронім Маковецький (Hieronim Makowiecki; помер бл. 1582; королівський секретар, несвізький намісник; тривалий час був секретарем Миколи Христофора Радзивілла «Чорного») передав брату Яну свої права на частини спадку померлого брата Гжегожа — хорунжого галицького — на місто та село Горожанку (пол. Horozonka), село Волощизну в Галицькому повіті.
1578 р. Горожанка значилась як приватне місто. У 16 ст. тут щосереди відбувались ярмарки.
1620–1621 р. Горожанка зазнала найбільш спустошливих нападів кримських татар.
Пізніше містечко перейшло у власність роду , згодом — , у 19 ст. — до . У 1860-х — 1870-х рр. місцева громада користувалася печаткою з зображенням хлібного снопа, у який устромлені серп, граблі й коса (відбитки цієї печатки збереглися в колекції документів відомого львівського краєзнавця 19 ст. Антонія Шнайдера).
Діяло товариство «Просвіта»
У березні 1946 МДБ розстріляло 4 членів ОУН.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.
Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1175 осіб, з яких 515 чоловіків та 660 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 955 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,79 % |
молдовська | 0,10 % |
російська | 0,10 % |
Пам'ятки
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1792; дерев'яна) та нова церква (2001); костел Святого Духа (1723, руїна)
Споруджено пам'ятники:
Соціальна сфера
Діють Горожанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, поштове відділення, три магазини.
У школі створено музей історії рідного краю.
За село виступає футбольна команда «Опілля» Горожанка, яка стабільно займає призові місця у районному чемпіонаті і неодноразово ставала чемпіоном району. Також команда брала участь у обласному та міжрайонних (кущових) чемпіонатах. На травень 2012 року — команда є чемпіоном району з футболу.
Відомі люди
Народилися
- крайовий провідник ОУН Федір Воробець.
- громадський діяч Олекса Голуб'як.
- громадський діяч у США .
- український громадський та військовий діяч Михайло Мулик.
Бібліографія
Про село видано книжку В. Сурмачевського та Д. Бабак «Горожанка» (2002).
Дані про село
Мале містечко, розташоване у вузькій і довгій долині, вздовж річки Княгиня, яка сьогодні значиться на картах як Горожанка.
Давніше Горожанка становила для себе окрему гміну, а пізніше до неї було приєднано два граничні села, які іменувалися Бурта (на північ) і Волощина, розташована південніше. Назва річки Княгиня існує ще і сьогодні між місцевим населенням. Бере вона початок у селі Дрищеві, на північ із джерела так званого «Вікно», а впадає у Дністер нижче Устя-Зеленого.
Поля Горожанки в деяких місцях рівнинні, а в інших горбисті із середньою урожайністю, переважають вапняні ґрунти. У горі Волощини знаходяться значні поклади вапна.
До Підгаєць 21 км, найближча залізнична станція — Галич.
У містечку є костел, церква, школа двокласна, пошта. На водах Княгині працює 4 млини. Господарка польова в гміні ведеться неспішно. Крім звичайних сортів зерна вирощують різні трави для худоби. З худоби переважає велика рогата і вівці.
Горожанка виступає в городських актах і всіх тогочасних документах як містечко. В останні десятиріччя дано їй назву як всім, хоча базари тижневі і дорожні ярмарки завжди відбувалися. Тільки у 1893 р. старанням гміни признано ту місцевість містечком. Горожанка та її околиці належала до родини Курдвановських, про яких пише Неседський, яка посідала значне місце на Русі і володіла значними багатствами в галицькій землі, він була як людина і громадський діяч. Ця шляхетна родина, а зокрема Михайло Курдвановський і Микола Маковецький фондували також костел у 1727 році. Після тих родин володіли Горожанкою Малиновські, а насамкінець Романовські і Гогендорги. Домашнє господарство, зокрема під наглядом останнього розвивається. У містечку проводиться в рік 16 ярмарків, на які з'їжджаються люди з десятимильної округи. Відбувалися ярмарки завжди в наступні дні по великодніх святах українських. Наприклад, у другу середу по великодніх українських святах, на так званий «Рахманський Великдень». Місцевий люд пов'язує цей день з повір'ям, що в цей час припливають з водою шкаралупки з освячених яєць, котрі з'їли невільники, що залишились у полоні в татар і турків.
Микола Незведський «Повіт Підгаєцький». — Станіславів, 1896.
Легенди села
Нищидів
Десь далеко-далеко з-за горизонту насувалась велика хмара, яка закривала собою весь обрій. Дивність цього явища посилювалася ще й тим, що яскрава суха сонячна погода аж ніяк не віщувала наближення дощу. Все йшло як завжди: малеча весело гралася, дорослі були заклопотані своєю роботою, здавалося, ніщо у світі не зможе порушити спокійне розмірене життя цих мирно працюючих людей. Але в очах деяких людей, особливо старшого віку, почав з'являтися якийсь страх. Він зростав по мірі того, як наближалася хмара і її став супроводжувати незрозумілий для багатьох все наростаючий глухий гул. Скоро і всім стало зрозуміло, що цей гул і хмара — це не наближення якоїсь природної стихії, а курява, здійнята багатьма тисячами копит татарської орди… Батьки в паніці почали шукати своїх дітей, хапали їх за руки і старалися швидко втікати в напрямі лісу — в очах усіх був жах. Тепер, коли це лихо підійшло так близько, вже не було ніякого сумніву — це татари. Як завжди в такому випадку, порятунку заважала загальна паніка. Село нагадувало мурашник, який по зовсім невідомих причинах старалися покинути його мешканці, у паніці рухаючись в різні сторони, заважаючи один одному. Коли село, мов блискавка, облетіла чутка про наближення татар, рятуватись було вже надто пізно. З усіх сторін почали з'являтися їх напівдикі потворні постаті. Вбиваючи на своєму шляху всіх, хто чинив хоч який-небудь опір, вони все щільніше змикали кільце оточення. Не пройшло і години, як татари, злорадно всміхаючись, ще сп'янілі від свіжої крові своїх жертв, в'язали своїх бранців. І тільки кільком людям, які в цей час знаходилися за межами села, вдалося врятуватися. Вони і натрапили на козацький загін, просячи порятунку. Козаки швидко почали готуватися до наступу.
Довго повтішалися своєю перемогою і, дощенту сплюндрувавши село, татари з награбованим добром і з невільниками поволі вирушили в дорогу назад у степи. Але раптом досвідченіші невільники побачили якусь зміну в самозакоханих і замкнутих обличчях татар. В них несподівано появився досить відчутний неспокій. Передовий роз'їзд татар доніс про появу козаків. Довго розмірковував хан над своїми подальшими діями. Прийняти бій з козаками і випробувати долю, чи, позбавитись зайвого «вантажу», втекти без такого бажаного ясиру. В очах пов'язаних, як худоба людей, засвітилася надія на врятування: хтось тихо прошепотів молитву, закликаючи Бога на допомогу; дехто став пильніше прислухатись, чекаючи звідки з'явиться їх надія на життя; а найсміливіші стали щільніше стискатися докупи, готуючись надати козакам всю можливу допомогу… Але не судилося цьому статися. Короткий змах нагайки поклав край усім їхнім сподіванням. І татари, мов скажені собаки, кинулися рубати всіх нажаханих невільників… Ця трагедія і дала назву урочищу — Нищидів. І досі милий поглядові природний краєвид, ніби несе в собі негативний заряд тієї далекої події.
Сімлин
Недалеко за межами горожанських полів стояв величний замок. На вигляд він просто вражав своєю красою. Але ця холодна краса вселяла в навколишніх селян великий жах. Не одне покоління панів жорстоко знущалося з місцевих жителів, роблячи грабіжницькі розбійні виїзди. І кожен, хто про це знав, старався обходити його далеко стороною, не забувши перед цим завбачливо перехреститись. Одного разу, у наступний після Великодніх свят день до воріт палацу підійшов жебрак. Весь його зовнішній вигляд говорив про незліченну кількість страждань, які йому прийшлося перетерпіти за довге злиденне життя. Ось і зараз змучений далекою дорогою і постійним голодом, який здавалося ось-ось звалить його з ніг, він тремтячою рукою постукав у ковану залізом браму. Кругом як завжди панувала глибока, майже могильна тиша, не було нікого, хто б міг відвернути цю немічну стару людину від необдуманого кроку; і тільки сонце, не зважаючи ні на які земні проблеми, дарувало цьому покинутому Богом місцю своє яскраве життєдайне світло. Не відчуваючи ніякої біди, жебрак ще раз постукав, прислухаючись до дзвінкого еха, яке дзвінко лунало в цьому глухому місці.
У дворі почувся гавкіт собак. На цей звук вибігла здивована і дещо налякана служниця, вона вже і забула, коли в останній раз сюди завертав якийсь подорожній. Швидко пооглядавшись, вона дала старому напитися води і на дорогу шматок хліба. Але все це побачила пані і наказала спустити на жебрака і служницю собак. Вони накинулися на бідолашних і стали нещадно рвати їх одяг і тіло. Навіть для собак, які довгий час прослужили таким жорстоким і черствим до чужого горя людям, ця робота була вже досить звичною справою.
Гавкіт собак, крик на допомогу, цей неймовірний шум почули чумаки, які відпочивали неподалік і врятували двох ледь живих людей від неминучої смерті. Здавалось би кровожерливість панів повинна би бути задоволеною. Але для них цього виявилось замало. І вслід чумакам на розправу вони послали своїх гайдуків. Побачивши загрозливе становище, чумаки відв'язали коней від возів і поїхали в Горожанку по допомогу. Гайдуки гнали своїх коней вслід і стріляли. Декількох чумаків було поранено і вбито. Звуки пострілів донеслися і до села, де в цей час проходив річний рахманський ярмарок. Постріли і втеча людей не викликали ніякого сумніву — це новий кривавий злочин панів. І коли всі побачили, що серед втікачів є поранені і вбиті — це переповнило чашу терпіння. Люди, всі які були: на конях, на возах, пішки, з сокирами, вилами, кинулись на допомогу. Гайдуки відступили. Не роздумуючи, натовп ринув до стін палацу. Панська челядь чинила відчайдушний опір. І тільки тоді, коли замок охопило полум'я, люди відступили. Це не тільки не зупинило панів, а зробило їх ще більше жорстокішими. І скоро на Горожанку напав озброєний загін драгунів, які були покликані на розправу. Знову пролилася кров невинних людей.
Ще довший час драгуни перебували в селі, «встановлюючи порядок». І досі та вулиця, де були на постої драгуни, називається Драганівкою. Але сльози і горе людей не пройшли марно і одного дня всю округу сколихнув неймовірної сили гуркіт, стіни палацу стали обвалюватись, все охопило полум'я, і тільки коли все розвіялось і стало ясно, люди побачили на місці ненависного палацу чудове озеро. Беззаконня було покаране — вища сила добра і справедливості перемогла. Ще довший час люди по інерції обминали це місце. Але час зарубцював і цю рану — і зараз це красиве мальовниче озеро Сімлин є одним з найулюбленіших місць відпочинку.
Митниця
Дещо в стороні від дороги на Галич, на межі з землями с. Бишева є невелика похила гора — Митниця. З нею пов'язано найбільше легенд, розповідей, забобонів про темні сили: чортів, упирів, відьом; і про обов'язковий блуд, який охоплює кожного подорожнього. Слід відмітити, що ці розповіді і повір'я мали досить реальне підтвердження — були непоодинокі випадки, коли дійсно люди втрачали орієнтацію і довго блукали навколо одного місця, аж поки не натрапляли на когось, хто вказував їм дорогу. А були і трагічні випадки — багато людей замерзало в снігах або топилися в нібито і не глибоких рівчаках з водою.
Блуд мав і своє реальне пояснення, аж ніяк не пов'язане з дією потойбічних сил. Люди, виснажені важкою працею і голодом (зокрема в час переднівку), доповненим довготривалими постами, хворіли на так звані «сліпоти». Вже надвечір, коли за нормальних обставин ще досить добре все навкруги видно, люди втрачали зір. І це якнайбільше сприяло блудові. А людська фантазія, народні традиції і повір'я, посилені майже суцільною безграмотністю і неосвіченістю давали просто величезну базу для відьомських пояснень цього явища.
Сама назва гори має і достовірні історичні корені. На ній розміщалися митні кордони для збору мита з людей, які їхали торгувати на місцевий ринок. І досі збереглося кілька прізвищ Митник, походження яких має те ж джерело.
Галерея
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 65. — № 618.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 171.
- Герб Горожанки
- Kaniewska I. Makowiecki Hieronim h. Pomian (zm. ok. 1582) // Polski Słownik Biograficzny. — 1974. — T. ХІХ. — S. 223.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
- Кривецький М. Воробець Федір // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 306. — .
- Волинський Б. Голуб'як Олекса // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — .
- Весна Х. Мулик Антін Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578. — .
Література
- Горбаль Б., Уніят В. Горожанка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 403. — .
Посилання
- Сайт села Горожанка [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Сайт горожанської школи [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorozha nka selo v Ukrayini u Monastiriskij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Gorozhanka na shodi rajonu Mezhuye z selami Pidlisne Visoke Chortkivskogo rajonu Gnilche Panovichi Ternopilskogo rajonu Kinchaki Bishiv Ivano Frankivskogo rajonu selo Gorozhanka Gerb Vid na seloVid na selo Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Monastiriska miska gromada Kod KATOTTG UA61060310080064499 Oblikova kartka Gorozhanka Osnovni dani Zasnovane 1445 Naselennya 957 Gustota naselennya 153 34 osib km Poshtovij indeks 48311 Telefonnij kod 380 0355525 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 08 37 pn sh 24 55 01 sh d 49 14361 pn sh 24 91694 sh d 49 14361 24 91694 Koordinati 49 08 37 pn sh 24 55 01 sh d 49 14361 pn sh 24 91694 sh d 49 14361 24 91694 Vodojmi Gorozhanka Vidstan do rajonnogo centru 25 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Galich Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 19 km Misceva vlada Adresa radi 48300 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Monastiriska vul Shevchenka bud 19 Vebstorinka http gorozhanka pp ua Karta Gorozhanka Gorozhanka Mapa Gorozhanka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorozhanka Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 2001r Statuya Bozhoyi Materi Mlin Avtobusna zupinka Gorozhanka roztashovana v mezhah geografichnogo regionu Opillya Podilskoyi visochini tomu yiyi teritoriya rozkinuta mizh malovnichimi pagorbami yaki rozchlenovani yarami i dolinami Najvishoyu tochkoyu ye gora Krugla roztashovana pryamisinko v centri sela Yiyi visota ponad 300 m Bilsha chastina gori vkrita lisom yakij nazivayetsya Velikij Lis Inshi pagorbi yaki otochuyut selo nosyat nazvi Ploska Luki ta in Do Gorozhanskoyi silradi vhodiv hutir Sadzhivka kotrij kolis buv selom Takozh do sela vidnosyatsya hutori Francuzivka Antonikova Ochereti Kamin Lisa Osnovni vulici Misto centralna vulicya Voloshina po obidva boki richki doroga na s Kinchaki Visocka na s Visoke Gnilecka doroga na s Gnilche Burti ta Dolini po obidva boki richki doroga na s Pidlisne Draganivka abo Driganivka doroga na h Ochereti ta s Bishiv Do sela vidnositsya velikij fruktovij sad kotrij kolis nalezhav do gorozhanskogo kolgospu Pershe Travnya lyudi jogo nazivayut Klimitovskij Sad Cherez selo prolig avtoshlyah Monastiriska Galich Ivano Frankivsk Naselennya 1007 osib 2003 IstoriyaPersha pisemna zgadka 1445 yak Rozhanka U knigah galickogo sudu 22 chervnya 1439 roku zapisana yak Grozana Hrozana U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli Gorozana Horozana dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva i 6 laniv blizko 150 ga obroblyuvanoyi zemli Nalezhala rodovi za panuvannya yakih otrimala magdeburzke pravo v u 1578 roci yake peredbachalo vikoristannya v dilovodstvi organiv vladi mista pechatki z vlasnim gerbom Koli same buv stvorenij gerb nevidomo ale vin mistiv silskogospodarski znaryaddya snip iz navhrest vstromlenimi grablyami vilami i serpom tipovi simvoli dlya gerbiv togochasnih mistechok i sil Galichini U 1570 Geronim Makoveckij Hieronim Makowiecki pomer bl 1582 korolivskij sekretar nesvizkij namisnik trivalij chas buv sekretarem Mikoli Hristofora Radzivilla Chornogo peredav bratu Yanu svoyi prava na chastini spadku pomerlogo brata Gzhegozha horunzhogo galickogo na misto ta selo Gorozhanku pol Horozonka selo Voloshiznu v Galickomu poviti 1578 r Gorozhanka znachilas yak privatne misto U 16 st tut shoseredi vidbuvalis yarmarki 1620 1621 r Gorozhanka zaznala najbilsh spustoshlivih napadiv krimskih tatar Piznishe mistechko perejshlo u vlasnist rodu zgodom u 19 st do U 1860 h 1870 h rr misceva gromada koristuvalasya pechatkoyu z zobrazhennyam hlibnogo snopa u yakij ustromleni serp grabli j kosa vidbitki ciyeyi pechatki zbereglisya v kolekciyi dokumentiv vidomogo lvivskogo krayeznavcya 19 st Antoniya Shnajdera Diyalo tovaristvo Prosvita U berezni 1946 MDB rozstrilyalo 4 chleniv OUN Protyagom 1962 1966 selo nalezhalo do Buchackogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Monastiriskoyi miskoyi gromadi Pislya likvidaciyi Monastiriskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Chortkivskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1175 osib z yakih 515 cholovikiv ta 660 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 955 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 79 moldovska 0 10 rosijska 0 10 Pam yatkiYe cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1792 derev yana ta nova cerkva 2001 kostel Svyatogo Duha 1723 ruyina Sporudzheno pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1967 pam yatnik dvi steli na nevisokomu postamenti voyinam yaki zaginuli pid chas vizvolennya sela 1985 voyakam UPA 1992 Nasipana simvolichna mogila USS 1993 Socialna sferaDiyut Gorozhanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka FAP poshtove viddilennya tri magazini U shkoli stvoreno muzej istoriyi ridnogo krayu Za selo vistupaye futbolna komanda Opillya Gorozhanka yaka stabilno zajmaye prizovi miscya u rajonnomu chempionati i neodnorazovo stavala chempionom rajonu Takozh komanda brala uchast u oblasnomu ta mizhrajonnih kushovih chempionatah Na traven 2012 roku komanda ye chempionom rajonu z futbolu Vidomi lyudiNarodilisya krajovij providnik OUN Fedir Vorobec gromadskij diyach Oleksa Golub yak gromadskij diyach u SShA ukrayinskij gromadskij ta vijskovij diyach Mihajlo Mulik BibliografiyaPro selo vidano knizhku V Surmachevskogo ta D Babak Gorozhanka 2002 Dani pro seloMale mistechko roztashovane u vuzkij i dovgij dolini vzdovzh richki Knyaginya yaka sogodni znachitsya na kartah yak Gorozhanka Davnishe Gorozhanka stanovila dlya sebe okremu gminu a piznishe do neyi bulo priyednano dva granichni sela yaki imenuvalisya Burta na pivnich i Voloshina roztashovana pivdennishe Nazva richki Knyaginya isnuye she i sogodni mizh miscevim naselennyam Bere vona pochatok u seli Drishevi na pivnich iz dzherela tak zvanogo Vikno a vpadaye u Dnister nizhche Ustya Zelenogo Polya Gorozhanki v deyakih miscyah rivninni a v inshih gorbisti iz serednoyu urozhajnistyu perevazhayut vapnyani grunti U gori Voloshini znahodyatsya znachni pokladi vapna Do Pidgayec 21 km najblizhcha zaliznichna stanciya Galich U mistechku ye kostel cerkva shkola dvoklasna poshta Na vodah Knyagini pracyuye 4 mlini Gospodarka polova v gmini vedetsya nespishno Krim zvichajnih sortiv zerna viroshuyut rizni travi dlya hudobi Z hudobi perevazhaye velika rogata i vivci Gorozhanka vistupaye v gorodskih aktah i vsih togochasnih dokumentah yak mistechko V ostanni desyatirichchya dano yij nazvu yak vsim hocha bazari tizhnevi i dorozhni yarmarki zavzhdi vidbuvalisya Tilki u 1893 r starannyam gmini priznano tu miscevist mistechkom Gorozhanka ta yiyi okolici nalezhala do rodini Kurdvanovskih pro yakih pishe Nesedskij yaka posidala znachne misce na Rusi i volodila znachnimi bagatstvami v galickij zemli vin bula yak lyudina i gromadskij diyach Cya shlyahetna rodina a zokrema Mihajlo Kurdvanovskij i Mikola Makoveckij fonduvali takozh kostel u 1727 roci Pislya tih rodin volodili Gorozhankoyu Malinovski a nasamkinec Romanovski i Gogendorgi Domashnye gospodarstvo zokrema pid naglyadom ostannogo rozvivayetsya U mistechku provoditsya v rik 16 yarmarkiv na yaki z yizhdzhayutsya lyudi z desyatimilnoyi okrugi Vidbuvalisya yarmarki zavzhdi v nastupni dni po velikodnih svyatah ukrayinskih Napriklad u drugu seredu po velikodnih ukrayinskih svyatah na tak zvanij Rahmanskij Velikden Miscevij lyud pov yazuye cej den z povir yam sho v cej chas priplivayut z vodoyu shkaralupki z osvyachenih yayec kotri z yili nevilniki sho zalishilis u poloni v tatar i turkiv Mikola Nezvedskij Povit Pidgayeckij Stanislaviv 1896 Legendi selaNishidiv Des daleko daleko z za gorizontu nasuvalas velika hmara yaka zakrivala soboyu ves obrij Divnist cogo yavisha posilyuvalasya she j tim sho yaskrava suha sonyachna pogoda azh niyak ne vishuvala nablizhennya doshu Vse jshlo yak zavzhdi malecha veselo gralasya dorosli buli zaklopotani svoyeyu robotoyu zdavalosya nisho u sviti ne zmozhe porushiti spokijne rozmirene zhittya cih mirno pracyuyuchih lyudej Ale v ochah deyakih lyudej osoblivo starshogo viku pochav z yavlyatisya yakijs strah Vin zrostav po miri togo yak nablizhalasya hmara i yiyi stav suprovodzhuvati nezrozumilij dlya bagatoh vse narostayuchij gluhij gul Skoro i vsim stalo zrozumilo sho cej gul i hmara ce ne nablizhennya yakoyis prirodnoyi stihiyi a kuryava zdijnyata bagatma tisyachami kopit tatarskoyi ordi Batki v panici pochali shukati svoyih ditej hapali yih za ruki i staralisya shvidko vtikati v napryami lisu v ochah usih buv zhah Teper koli ce liho pidijshlo tak blizko vzhe ne bulo niyakogo sumnivu ce tatari Yak zavzhdi v takomu vipadku poryatunku zavazhala zagalna panika Selo nagaduvalo murashnik yakij po zovsim nevidomih prichinah staralisya pokinuti jogo meshkanci u panici ruhayuchis v rizni storoni zavazhayuchi odin odnomu Koli selo mov bliskavka obletila chutka pro nablizhennya tatar ryatuvatis bulo vzhe nadto pizno Z usih storin pochali z yavlyatisya yih napivdiki potvorni postati Vbivayuchi na svoyemu shlyahu vsih hto chiniv hoch yakij nebud opir voni vse shilnishe zmikali kilce otochennya Ne projshlo i godini yak tatari zloradno vsmihayuchis she sp yanili vid svizhoyi krovi svoyih zhertv v yazali svoyih branciv I tilki kilkom lyudyam yaki v cej chas znahodilisya za mezhami sela vdalosya vryatuvatisya Voni i natrapili na kozackij zagin prosyachi poryatunku Kozaki shvidko pochali gotuvatisya do nastupu Dovgo povtishalisya svoyeyu peremogoyu i doshentu splyundruvavshi selo tatari z nagrabovanim dobrom i z nevilnikami povoli virushili v dorogu nazad u stepi Ale raptom dosvidchenishi nevilniki pobachili yakus zminu v samozakohanih i zamknutih oblichchyah tatar V nih nespodivano poyavivsya dosit vidchutnij nespokij Peredovij roz yizd tatar donis pro poyavu kozakiv Dovgo rozmirkovuvav han nad svoyimi podalshimi diyami Prijnyati bij z kozakami i viprobuvati dolyu chi pozbavitis zajvogo vantazhu vtekti bez takogo bazhanogo yasiru V ochah pov yazanih yak hudoba lyudej zasvitilasya nadiya na vryatuvannya htos tiho proshepotiv molitvu zaklikayuchi Boga na dopomogu dehto stav pilnishe prisluhatis chekayuchi zvidki z yavitsya yih nadiya na zhittya a najsmilivishi stali shilnishe stiskatisya dokupi gotuyuchis nadati kozakam vsyu mozhlivu dopomogu Ale ne sudilosya comu statisya Korotkij zmah nagajki poklav kraj usim yihnim spodivannyam I tatari mov skazheni sobaki kinulisya rubati vsih nazhahanih nevilnikiv Cya tragediya i dala nazvu urochishu Nishidiv I dosi milij poglyadovi prirodnij krayevid nibi nese v sobi negativnij zaryad tiyeyi dalekoyi podiyi Simlin Nedaleko za mezhami gorozhanskih poliv stoyav velichnij zamok Na viglyad vin prosto vrazhav svoyeyu krasoyu Ale cya holodna krasa vselyala v navkolishnih selyan velikij zhah Ne odne pokolinnya paniv zhorstoko znushalosya z miscevih zhiteliv roblyachi grabizhnicki rozbijni viyizdi I kozhen hto pro ce znav staravsya obhoditi jogo daleko storonoyu ne zabuvshi pered cim zavbachlivo perehrestitis Odnogo razu u nastupnij pislya Velikodnih svyat den do vorit palacu pidijshov zhebrak Ves jogo zovnishnij viglyad govoriv pro nezlichennu kilkist strazhdan yaki jomu prijshlosya pereterpiti za dovge zlidenne zhittya Os i zaraz zmuchenij dalekoyu dorogoyu i postijnim golodom yakij zdavalosya os os zvalit jogo z nig vin tremtyachoyu rukoyu postukav u kovanu zalizom bramu Krugom yak zavzhdi panuvala gliboka majzhe mogilna tisha ne bulo nikogo hto b mig vidvernuti cyu nemichnu staru lyudinu vid neobdumanogo kroku i tilki sonce ne zvazhayuchi ni na yaki zemni problemi daruvalo comu pokinutomu Bogom miscyu svoye yaskrave zhittyedajne svitlo Ne vidchuvayuchi niyakoyi bidi zhebrak she raz postukav prisluhayuchis do dzvinkogo eha yake dzvinko lunalo v comu gluhomu misci U dvori pochuvsya gavkit sobak Na cej zvuk vibigla zdivovana i desho nalyakana sluzhnicya vona vzhe i zabula koli v ostannij raz syudi zavertav yakijs podorozhnij Shvidko pooglyadavshis vona dala staromu napitisya vodi i na dorogu shmatok hliba Ale vse ce pobachila pani i nakazala spustiti na zhebraka i sluzhnicyu sobak Voni nakinulisya na bidolashnih i stali neshadno rvati yih odyag i tilo Navit dlya sobak yaki dovgij chas prosluzhili takim zhorstokim i cherstvim do chuzhogo gorya lyudyam cya robota bula vzhe dosit zvichnoyu spravoyu Gavkit sobak krik na dopomogu cej nejmovirnij shum pochuli chumaki yaki vidpochivali nepodalik i vryatuvali dvoh led zhivih lyudej vid neminuchoyi smerti Zdavalos bi krovozherlivist paniv povinna bi buti zadovolenoyu Ale dlya nih cogo viyavilos zamalo I vslid chumakam na rozpravu voni poslali svoyih gajdukiv Pobachivshi zagrozlive stanovishe chumaki vidv yazali konej vid voziv i poyihali v Gorozhanku po dopomogu Gajduki gnali svoyih konej vslid i strilyali Dekilkoh chumakiv bulo poraneno i vbito Zvuki postriliv doneslisya i do sela de v cej chas prohodiv richnij rahmanskij yarmarok Postrili i vtecha lyudej ne viklikali niyakogo sumnivu ce novij krivavij zlochin paniv I koli vsi pobachili sho sered vtikachiv ye poraneni i vbiti ce perepovnilo chashu terpinnya Lyudi vsi yaki buli na konyah na vozah pishki z sokirami vilami kinulis na dopomogu Gajduki vidstupili Ne rozdumuyuchi natovp rinuv do stin palacu Panska chelyad chinila vidchajdushnij opir I tilki todi koli zamok ohopilo polum ya lyudi vidstupili Ce ne tilki ne zupinilo paniv a zrobilo yih she bilshe zhorstokishimi I skoro na Gorozhanku napav ozbroyenij zagin draguniv yaki buli poklikani na rozpravu Znovu prolilasya krov nevinnih lyudej She dovshij chas draguni perebuvali v seli vstanovlyuyuchi poryadok I dosi ta vulicya de buli na postoyi draguni nazivayetsya Draganivkoyu Ale slozi i gore lyudej ne projshli marno i odnogo dnya vsyu okrugu skolihnuv nejmovirnoyi sili gurkit stini palacu stali obvalyuvatis vse ohopilo polum ya i tilki koli vse rozviyalos i stalo yasno lyudi pobachili na misci nenavisnogo palacu chudove ozero Bezzakonnya bulo pokarane visha sila dobra i spravedlivosti peremogla She dovshij chas lyudi po inerciyi obminali ce misce Ale chas zarubcyuvav i cyu ranu i zaraz ce krasive malovniche ozero Simlin ye odnim z najulyublenishih misc vidpochinku Mitnicya Desho v storoni vid dorogi na Galich na mezhi z zemlyami s Bisheva ye nevelika pohila gora Mitnicya Z neyu pov yazano najbilshe legend rozpovidej zaboboniv pro temni sili chortiv upiriv vidom i pro obov yazkovij blud yakij ohoplyuye kozhnogo podorozhnogo Slid vidmititi sho ci rozpovidi i povir ya mali dosit realne pidtverdzhennya buli nepoodinoki vipadki koli dijsno lyudi vtrachali oriyentaciyu i dovgo blukali navkolo odnogo miscya azh poki ne natraplyali na kogos hto vkazuvav yim dorogu A buli i tragichni vipadki bagato lyudej zamerzalo v snigah abo topilisya v nibito i ne glibokih rivchakah z vodoyu Blud mav i svoye realne poyasnennya azh niyak ne pov yazane z diyeyu potojbichnih sil Lyudi visnazheni vazhkoyu praceyu i golodom zokrema v chas perednivku dopovnenim dovgotrivalimi postami hvorili na tak zvani slipoti Vzhe nadvechir koli za normalnih obstavin she dosit dobre vse navkrugi vidno lyudi vtrachali zir I ce yaknajbilshe spriyalo bludovi A lyudska fantaziya narodni tradiciyi i povir ya posileni majzhe sucilnoyu bezgramotnistyu i neosvichenistyu davali prosto velicheznu bazu dlya vidomskih poyasnen cogo yavisha Sama nazva gori maye i dostovirni istorichni koreni Na nij rozmishalisya mitni kordoni dlya zboru mita z lyudej yaki yihali torguvati na miscevij rinok I dosi zbereglosya kilka prizvish Mitnik pohodzhennya yakih maye te zh dzherelo GalereyaPrimitkiAkta grodzkie i ziemskie 22 grudnya 2015 u Wayback Machine T XII S 65 618 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 S 171 Gerb Gorozhanki Kaniewska I Makowiecki Hieronim h Pomian zm ok 1582 Polski Slownik Biograficzny 1974 T HIH S 223 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Bogdan Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 Kriveckij M Vorobec Fedir Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 306 ISBN 966 528 197 6 Volinskij B Golub yak Oleksa Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 387 ISBN 966 528 197 6 Vesna H Mulik Antin Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 578 ISBN 966 528 199 2 LiteraturaGorbal B Uniyat V Gorozhanka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 403 ISBN 966 528 197 6 PosilannyaPortal Ternopilshina Sajt sela Gorozhanka 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sajt gorozhanskoyi shkoli 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine