Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Санто Домінго значення Са нто Домі нго або Са нто Домі нго де Гусма

Санто-Домінго

Санто-Домінго
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Санто-Домінго (значення).

Са́нто-Домі́нго, або Са́нто-Домі́нго-де-Гусма́н (ісп. Santo Domingo, або ісп. Santo Domingo de Guzmán) — столиця Домініканської Республіки, її культурний і економічний центр. Місто розташоване на півдні Домініканської Республіки, у південно-східній частині острова Гаїті. Місто займає ділянку рівнинного узбережжя Карибського моря в тому місці, де в море впадає річка Осама.

Санто-Домінго
Santo Domingo
image
Вид Санто-Домінго
image
Герб
Координати: 18°30′ пн. ш. 69°59′ зх. д. / 18.500° пн. ш. 69.983° зх. д. / 18.500; -69.983
Країна image Домініканська Республіка
Провінція Національний Округ
Засноване 5 серпня 1496
Уряд
 - Мер Девід Колладо
Площа
 - Місто 104,44 км²
Населення (2006)
 - Місто 2,253,437
 - Густота 8747/км²
 - Агломерація 2 253 437
Вебсайт: http://www.adn.gov.do/
image
image
Санто-Домінго

Історія розвитку міста

image
Фортеця Осама, перша європейська фортеця в Америці (1507)

Санто-Домінго був заснований 1494 року братом знаменитого мореплавця Христофора Колумба, Бартоломео Колумбом, на східному березі річки Осама. Спочатку місто дістало назву Нова Ізабела на честь Ізабели, королеви Кастилії, проте надалі було перейменоване на Санто-Домінго на честь святого Домініка. Відтоді Санто-Домінго стало відоме як «Ворота на Кариби» і головне місто острова Еспаньйола (Гаїті). Експедиції, які призвели до колонізації Пуерто-Рико Понсе де Леоном, підкорення Куби Дієго Веласкесом де Куельяром, завоювання Мексики Ернаном Кортесом і відкриття Тихого океану Васко Нуньєсом де Бальбоа, були розпочаті з Санто-Домінго.

Історична частина міста називається Ла Зона і був оголошений об'єктом Всесвітньої спадщини по ЮНЕСКО.

У червні 1502 року Санто-Домінго було зруйновано сильним ураганом, і новий губернатор Ніколас де Овандо заново відбудував його на західному березі річки Осама. Санто-Домінго — найстаріший постійний населений пункт Америки, заснований європейцями. У XVI столітті це місто стало столицею всіх іспанських колоній Нового Світу, тут розміщувалася резиденція віце-короля. Проте після того, як іспанці захопили Перу і Мексику, острівні колоніальні володіння, серед яких і Гаїті, втратили своє колишнє значення для іспанців.

У січні 1586 року Френсіс Дрейк, англійський пірат, захопив і розграбував місто. У 1654 році лорд-протектор Олівер Кромвель направив у Карибське море англійський флот під командуванням адмірала Вільяма Пенна в складі 18 бойових кораблів і 20 транспортів із десантом з метою захоплення Санто-Домінго і всього острова Гаїті. У 1655 році флот досяг острова і атакував Санто-Домінго, але захопити місто англійцям не вдалося. Зазнавши поразки на Гаїті, англійський флот напав і захопив набагато менш захищену Ямайку.

У XVIII столітті до порту Санто-Домінго стали завозити з Африки чорношкірих рабів, оскільки знову виникла потреба у робочій силі на плантаціях острова Гаїті.

1794 року після повстання африканських невільників на Гаїті вся територія острова опинилася в руках повстанців, і іспанцям довелося залишити Санто-Домінго. За угодою, підписаною в Базелі 1795 року, місто стало власністю Франції. 1801 року Санто-Домінго було захоплене озброєними загонами гаїтянських революціонерів, що виступали за незалежність острова від французів. 1803 року під тиском повсталого населення, що спочатку зазнало поразки, але продовжило боротьбу, французькі колонізатори були змушені залишити Гаїті. Після проголошення незалежності острова 1804 року іспанці все ж таки залишили за собою право володіння його східною частиною і міцно облаштувалися в Санто-Домінго.

1844 року Санто-Домінго набув статусу столиці Домініканської Республіки. Проте і після введення в країні республіканського правління у столиці та інших населених пунктах Гаїті періодично спалахували повстання, оскільки Іспанія не припиняла посягань на територію країни. 1916 року місто захопили війська США. Період окупації тривав до 1924 року, коли було прийнято нову Конституцію Домініканської Республіки. У 1936—1961 роках Санто-Домінго мало назву Сьюдад-Трухільйо на честь президента Домініканської Республіки Рафаеля Трухільйо, що став диктатором країни. 1930 року місто серйозно постраждало від сильного урагану, що пройшовся по місту та його околицях. Протягом подальших десятиліть архітектуру столиці було відновлено. У 1940—1950 роках економіка міста перебувала на досить високому рівні, тут прокладалися нові дороги, значні фінанси вкладалися в будівництво промислових підприємств, а також у розвиток системи охорони здоров'я і народної освіти.

У 1950-х роках серед населення Санто-Домінго стало наростати невдоволення диктаторською політикою Рафаеля Трухільйо. У 1956, 1959, 1960 роках у місті ставалися масові збройні виступи проти представників панівної верхівки. У 1965 році столицею заволоділи революційно налаштовані війська повстанців, вони вимагали введення конституційного порядку в країні і позбавлення влади реакційної хунти, що заручилася підтримкою військ США, які були розташовані в Санто-Домінго. До кінця 1960-х у результаті врегулювання політичної ситуації в країні промисловість столиці почала розвиватися ефективніше, але внаслідок інфляції і безробіття рівень життя населення залишився доволі низьким. У середині 1980-х у Санто-Домінго сталися масові заворушення, спричинені протестом місцевих жителів проти безперервного зростання цін та економічної політики корумпованої влади. У 1990-х центральний уряд запропонував програму боротьби з корупцією і подолання економічної кризи, реалізація якої мала велике значення для господарського життя Санто-Домінго.

Уряд і політика

image
Національний палац в Санто-Домінго (офіційна резиденція президента та віце-президента)

У Санто-Домінго розташовуються головні адміністративні установи країни: резиденція уряду Домініканської Республіки, інші урядові установи, канцелярія президента, Національний конгрес, Верховний суд і т. ін. Місто управляється мерією Національного адміністративного округу, яка виконує муніципальні функції. Поточний мер Санто-Домінго — Девід Колладо.

«Policía Nacional» (національна поліція) і «Policia Turística» (туристична поліція) відповідають за забезпечення безпеки міста.

Економіка

Санто-Домінго є культурним, фінансовим, політичним і торговельним центром Домініканської Республіки. Саме тут сконцентрована більша частина багатства країни, а також законодавча, судова і виконавча влада. Місто приваблює безліч міжнародних компаній, таких як Ikea, Goldcorp і Barrick, завдяки своєму географічному положенню і економічній стабільності. Головні або регіональні офіси цих компаній зазвичай також розташовані в Санто-Домінго. Порт Санто-Домінго, головний і найстаріший порт країни, розташований на центральному узбережжі у гирлі річки Осама.

Головним фактором, який допоміг місту рости і конкурувати на світовому ринку, є телекомунікаційна інфраструктура. Завдяки іноземним інвестиціям Санто-Домінго і Домініканська Республіка в цілому користуються сучасною і розгалуженою телекомунікаційною мережею, що привернуло сюди безліч кол-центрів. Санто-Домінго має не тільки відмінну телекомунікаційну інфраструктуру, а й значне двомовне населення, яке говорить англійською.

Відображенням економічного зростання міста є його вертикальний ріст, який спостерігається в багатьох його районах. Активно ведеться висотне житлове будівництво, зводяться нові торгові центри, надземні автомагістралі, розширюється метрополітен.

У Санто-Домінго дуже значний соціальний розрив між вкрай бідними і надзвичайно багатими.

Транспорт

image
Станція метрополітену

Санто-Домінго є кінцевою точкою для чотирьох із п'яти національних автомагістралей. Національна автомагістраль DR-2 з'єднує місто з південним заходом країни, DR-1 — з містами північного заходу країни, в тому числі забезпечує прямий зв'язок із містом Сантьяго-де-лос-Трейнта-Кабальєрос. DR-3 з'єднує Санто-Домінго зі східною частиною країни, в тому числі з містами Сан-Педро-де-Макоріс, Ла-Романа і основними туристичними об'єктами, такими як Пунта-Кана і Баваро. Шосе Самана з'єднує місто з провінцією Самана на північному сході країни.

Найбільш поширеними видами транспорту в місті є мотоцикли-таксі, звичайні таксі і громадські автобуси. 30 січня 2009 року було пущено першу лінію метрополітену Санто-Домінго, 1 квітня 2013 року було пущено другу лінія. Планується будівництво ще чотирьох ліній.

Санто-Домінго обслуговується двома аеропортами. Міжнародний аеропорт Ла-Ізабелла розташований в північній частині міста, в декількох кілометрах від центру міста. Обслуговує переважно внутрішні та чартерні рейси. Великий міжнародний аеропорт Лас-Америкас обслуговує Північну і Південну Америку, а також Європу.

Населення, мова, віросповідання

Чисельність населення Санто-Домінго становить понад 2 200 000 осіб. Більше як 70 % мешканців міста — мулати, близько 10 % — афродомініканці, решта — європейці. Європейське походження має, як правило, велика частина представників вищих прошарків суспільства.

Місто має велику іммігрантську громаду, понад 20 % населення міста є іммігрантами, переважно гаїтянами. Проте в місті є недавні іммігранти з Європи, Азії та країн Латинської Америки. Місто Санто-Домінго має значну громаду азіатів (переважно китайці), арабів (переважно ліванці), а також європейців (переважно іспанці та італійці). У місті є також значне число венесуельців і пуерториканців, а також домініканців, що народилися в США та повернулися на батьківщину.

Північно-східний квадрант міста є найбіднішим, а південно-західний — найбагатшим. Санто-Домінго також вважається одним з епіцентрів зростаючого середнього класу. Місто є одним із найбільш економічно розвинених міст Латинської Америки. Населення столичної агломерації Санто-Домінго в 2010 році становило 3,8 мільйона осіб.

Державна мова — іспанська. Серед вірян переважають католики (понад 95 %).

Освіта

image
Вхід до Автономного університету Санто-Домінго

У Санто-Домінго 18 університетів, це найвищий показник серед усіх міст Домініканської Республіки. Автономний університет Санто-Домінго (UASD), заснований в 1538 році, є найстарішим університетом в Північній і Південній Америці, а також єдиним державним університетом міста. Санто-Домінго має найвищий відсоток жителів із вищою освітою.

Інші університети:

  • Домініканський адвентистський університет (UNAD)
  • Університет APEC (UNAPEC)
  • Технологічний інститут Санто-Домінго (INTEC)
  • Карибський університет (UNICARIBE)
  • Університет Ібероамерикана (UNIBE) (UNIBE)
  • Католицький університет Санто-Домінго (UCSD)
  • Університет третього тисячоліття (UTE)
  • Технологічний університет Сантьяго (UTESA)
  • Національний університет Педро Енрікес Уренья (UNPHU)
  • Інститут точних наук (INCE)
  • Університет організації і методики (O&M)
  • Міжамериканський університет (UNICA)
  • Університет Еухеніо Марії де Остос (UNIREMOS)
  • Університет ім. Франциско Енрікеса-і-Карвахала (UFHEC)
  • Університет Американського Домініканського Культурного Інституту (UNICDA)
  • Папський Католицький університет Мадре-і-Маестра (PUCMM)
  • Домініканський університет промислової психології (UPID)

Культурне значення

image
Собор Санта-Марія-ла-Менор

Архітектурні споруди в Санто-Домінго поєднують у собі елементи готичного, арабського і романського стилів, а також Ренесансу. У колоніальну епоху в місті було зведено фортецю Осама (перша в Західній півкулі, 1507 рік); башту Торі дель Оменахе (1507 рік); палац Каса дель Альміранте (1514 рік); замок Алькасар, побудований 1514 року сином Христофора Колумба, Дієго; палац Каса де Енгомбе (1535 рік); католицький собор Санта-Марія-ла-Менор (1520 рік), в якому до 1922 року розміщувалася гробниця Христофора Колумба; а також церкви Сан-Ніколос і Сан-Франциско (XVI століття). З XVI століття Санто-Домінго забудовувалося відповідно до регулярного плану. Міські стіни в Санто-Домінго зводилися більше як півтора сторіччя — з 1543 по 1702 рік. До визначних архітектурних пам'яток столиці також належать монастирі та шпиталі, що являють собою невеликі кам'яні будівлі. На території міста збереглися залишки укріплень іспанських завойовників. 1913 року в Санто-Домінго було побудовано приміщення театру, а в 1943 році споруджений великий готель «Ярагуа».

Сучасні житлові й офісні будівлі, побудовані після руйнівного урагану 1930 року, збудовані, як правило, із залізобетонних блоків. 1992 року в місті було споруджено Маяк Колумба. Він розташований на місці старовинного маяка, який був побудований ще 1496 року. Того ж року тут розмістили гробницю з прахом Христофора Колумба, перенесену з собору Санта-Марія-ла-Менор.

Санто-Домінго — перше університетське місто в Західній півкулі. У столиці розташований найдавніший в Америці університет Санто-Домінго, відкритий 1538 року на базі духовної семінарії. Навчання в ньому студентів почалися 1558 року за вказівкою короля Іспанії Філіпа II. Спочатку університет було названо на честь Фоми Аквінського, і він перебував під опікою домініканського монастиря. В університеті планувалося відкрити чотири факультети — медичний, юридичний, філософський і теологічний. Сюди почали приїжджати навіть іноземні студенти: з Панами, Куби, Мексики, Венесуели та інших країн. У наш час[] при університеті побудовано студентське містечко. У Санто-Домінго розташовані також Академія історії, Національна школа витончених мистецтв, Національна консерваторія. Найбільшими музейними установами міста є Національний музей і Національна галерея витончених мистецтв. Історичний центр міста внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Клімат

Клімат вологий, тропічний. Середньомісячна температура повітря коливається протягом року від +24 до +27 градусів. Середньорічний рівень опадів становить близько 1460 мм. У грудні — квітні опадів випадає досить мало. Сезон дощів триває з травня по листопад. У цей же період часто надходять тропічні циклони. У вересні 1998 року ураган Джордж викликав сильні руйнування в місті. Найнижча температура (11,0 °C) була зафіксована 5 лютого 1951 року та 7 січня 1957 року, а найвища (39,5 °C) — 29 травня 2002 року. Природна рослинність доволі мізерна і представлена переважно дрібнолистяними чагарниками, характерними для зони саван.

Клімат Санто-Домінго, Домініканська Республіка (1961–1990, екстремуми 1909–наші дні)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 34,4 33,9 36,0 37,0 39,5 37,2 37,8 38,8 36,7 38,8 35,0 33,5 39,5
Середній максимум, °C 29,2 29,2 29,6 30,2 30,4 30,8 31,3 31,5 31,4 31,1 30,6 29,6 30,4
Середня температура, °C 24,4 24,4 24,9 25,6 26,3 26,9 27,0 27,1 27,0 26,7 26,0 24,9 25,9
Середній мінімум, °C 19,6 19,7 20,2 21,1 22,2 22,9 22,8 22,7 22,7 22,3 21,4 20,3 21,5
Абсолютний мінімум, °C 11,0 11,0 13,3 15,5 16,5 18,6 18,2 18,0 18,0 17,0 17,0 13,0 11,0
Норма опадів, мм 63.0 56.8 53.8 71.9 187.7 140.1 144.6 177.4 180.9 186.8 99.8 84.3 1447.1
Кількість 229,6 230,5 258,4 253,3 244,2 234,7 229,6 237,7 222,7 207,9 218,8 205,7 2773,1
Кількість днів з опадами 7,2 5,9 6,1 6,5 10,8 10,1 11,3 11,8 11,3 12,7 9,2 8,6 111,5


Вологість повітря, % 82.5 80.8 79.3 78.8 82.5 83.7 83.8 84.6 85.1 85.7 84.2 83.3 82.9
Джерело:

Галерея

image
Панорамний вид на Санто-Домінго з півдня (з торгового центру Malecon Center)
image
Панорамний вид на Санто-Домінго з центру міста

Міста-побратими

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санто-Домінго

Примітки

  1. Greenberger, Robert (1 січня 2003). . The Rosen Publishing Group. с. 35. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 4 червня 2012.
  2. . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 7 травня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. Clayton, Lawrence A. (25 січня 2011). . John Wiley & Sons. с. 19. ISBN . Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 4 червня 2012.
  4. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492-1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. с. 55, 73.
  5. . Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 27 січня 2019.
  6. Moré, Gustavo Luis; Bergdoll, Barry (30 червня 2010). . The Museum of Modern Art. с. 8. ISBN . Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 4 червня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
  8. Otfinoski, Steven (30 січня 2005). . Marshall Cavendish. с. 19. ISBN . Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 4 червня 2012.
  9. Gray, Dulce María (2001). . Rowman & Littlefield. с. 38. ISBN . Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 4 червня 2012.
  10. Mejía, Mariela (7 січня 2011). (Spanish) . Diario Libre. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 травня 2017.
  11. Santo Domingo Climate Normals 1961–1990 / National Oceanic and Atmospheric Administration
  12. Meteo Climat (record highs and lows, Station Santo Domingo)
image Це незавершена стаття з географії Домініканської Республіки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Santo Domingo znachennya Sa nto Domi ngo abo Sa nto Domi ngo de Gusma n isp Santo Domingo abo isp Santo Domingo de Guzman stolicya Dominikanskoyi Respubliki yiyi kulturnij i ekonomichnij centr Misto roztashovane na pivdni Dominikanskoyi Respubliki u pivdenno shidnij chastini ostrova Gayiti Misto zajmaye dilyanku rivninnogo uzberezhzhya Karibskogo morya v tomu misci de v more vpadaye richka Osama Santo Domingo Santo DomingoVid Santo DomingoGerbKoordinati 18 30 pn sh 69 59 zh d 18 500 pn sh 69 983 zh d 18 500 69 983Krayina Dominikanska RespublikaProvinciyaNacionalnij OkrugZasnovane 5 serpnya 1496Uryad MerDevid KolladoPlosha Misto 104 44 km Naselennya 2006 Misto 2 253 437 Gustota 8747 km Aglomeraciya 2 253 437Vebsajt http www adn gov do Santo DomingoIstoriya rozvitku mistaFortecya Osama persha yevropejska fortecya v Americi 1507 Santo Domingo buv zasnovanij 1494 roku bratom znamenitogo moreplavcya Hristofora Kolumba Bartolomeo Kolumbom na shidnomu berezi richki Osama Spochatku misto distalo nazvu Nova Izabela na chest Izabeli korolevi Kastiliyi prote nadali bulo perejmenovane na Santo Domingo na chest svyatogo Dominika Vidtodi Santo Domingo stalo vidome yak Vorota na Karibi i golovne misto ostrova Espanjola Gayiti Ekspediciyi yaki prizveli do kolonizaciyi Puerto Riko Ponse de Leonom pidkorennya Kubi Diyego Velaskesom de Kuelyarom zavoyuvannya Meksiki Ernanom Kortesom i vidkrittya Tihogo okeanu Vasko Nunyesom de Balboa buli rozpochati z Santo Domingo Istorichna chastina mista nazivayetsya La Zona i buv ogoloshenij ob yektom Vsesvitnoyi spadshini po YuNESKO U chervni 1502 roku Santo Domingo bulo zrujnovano silnim uraganom i novij gubernator Nikolas de Ovando zanovo vidbuduvav jogo na zahidnomu berezi richki Osama Santo Domingo najstarishij postijnij naselenij punkt Ameriki zasnovanij yevropejcyami U XVI stolitti ce misto stalo stoliceyu vsih ispanskih kolonij Novogo Svitu tut rozmishuvalasya rezidenciya vice korolya Prote pislya togo yak ispanci zahopili Peru i Meksiku ostrivni kolonialni volodinnya sered yakih i Gayiti vtratili svoye kolishnye znachennya dlya ispanciv U sichni 1586 roku Frensis Drejk anglijskij pirat zahopiv i rozgrabuvav misto U 1654 roci lord protektor Oliver Kromvel napraviv u Karibske more anglijskij flot pid komanduvannyam admirala Vilyama Penna v skladi 18 bojovih korabliv i 20 transportiv iz desantom z metoyu zahoplennya Santo Domingo i vsogo ostrova Gayiti U 1655 roci flot dosyag ostrova i atakuvav Santo Domingo ale zahopiti misto anglijcyam ne vdalosya Zaznavshi porazki na Gayiti anglijskij flot napav i zahopiv nabagato mensh zahishenu Yamajku U XVIII stolitti do portu Santo Domingo stali zavoziti z Afriki chornoshkirih rabiv oskilki znovu vinikla potreba u robochij sili na plantaciyah ostrova Gayiti 1794 roku pislya povstannya afrikanskih nevilnikiv na Gayiti vsya teritoriya ostrova opinilasya v rukah povstanciv i ispancyam dovelosya zalishiti Santo Domingo Za ugodoyu pidpisanoyu v Bazeli 1795 roku misto stalo vlasnistyu Franciyi 1801 roku Santo Domingo bulo zahoplene ozbroyenimi zagonami gayityanskih revolyucioneriv sho vistupali za nezalezhnist ostrova vid francuziv 1803 roku pid tiskom povstalogo naselennya sho spochatku zaznalo porazki ale prodovzhilo borotbu francuzki kolonizatori buli zmusheni zalishiti Gayiti Pislya progoloshennya nezalezhnosti ostrova 1804 roku ispanci vse zh taki zalishili za soboyu pravo volodinnya jogo shidnoyu chastinoyu i micno oblashtuvalisya v Santo Domingo 1844 roku Santo Domingo nabuv statusu stolici Dominikanskoyi Respubliki Prote i pislya vvedennya v krayini respublikanskogo pravlinnya u stolici ta inshih naselenih punktah Gayiti periodichno spalahuvali povstannya oskilki Ispaniya ne pripinyala posyagan na teritoriyu krayini 1916 roku misto zahopili vijska SShA Period okupaciyi trivav do 1924 roku koli bulo prijnyato novu Konstituciyu Dominikanskoyi Respubliki U 1936 1961 rokah Santo Domingo malo nazvu Syudad Truhiljo na chest prezidenta Dominikanskoyi Respubliki Rafaelya Truhiljo sho stav diktatorom krayini 1930 roku misto serjozno postrazhdalo vid silnogo uraganu sho projshovsya po mistu ta jogo okolicyah Protyagom podalshih desyatilit arhitekturu stolici bulo vidnovleno U 1940 1950 rokah ekonomika mista perebuvala na dosit visokomu rivni tut prokladalisya novi dorogi znachni finansi vkladalisya v budivnictvo promislovih pidpriyemstv a takozh u rozvitok sistemi ohoroni zdorov ya i narodnoyi osviti U 1950 h rokah sered naselennya Santo Domingo stalo narostati nevdovolennya diktatorskoyu politikoyu Rafaelya Truhiljo U 1956 1959 1960 rokah u misti stavalisya masovi zbrojni vistupi proti predstavnikiv panivnoyi verhivki U 1965 roci stoliceyu zavolodili revolyucijno nalashtovani vijska povstanciv voni vimagali vvedennya konstitucijnogo poryadku v krayini i pozbavlennya vladi reakcijnoyi hunti sho zaruchilasya pidtrimkoyu vijsk SShA yaki buli roztashovani v Santo Domingo Do kincya 1960 h u rezultati vregulyuvannya politichnoyi situaciyi v krayini promislovist stolici pochala rozvivatisya efektivnishe ale vnaslidok inflyaciyi i bezrobittya riven zhittya naselennya zalishivsya dovoli nizkim U seredini 1980 h u Santo Domingo stalisya masovi zavorushennya sprichineni protestom miscevih zhiteliv proti bezperervnogo zrostannya cin ta ekonomichnoyi politiki korumpovanoyi vladi U 1990 h centralnij uryad zaproponuvav programu borotbi z korupciyeyu i podolannya ekonomichnoyi krizi realizaciya yakoyi mala velike znachennya dlya gospodarskogo zhittya Santo Domingo Uryad i politikaNacionalnij palac v Santo Domingo oficijna rezidenciya prezidenta ta vice prezidenta U Santo Domingo roztashovuyutsya golovni administrativni ustanovi krayini rezidenciya uryadu Dominikanskoyi Respubliki inshi uryadovi ustanovi kancelyariya prezidenta Nacionalnij kongres Verhovnij sud i t in Misto upravlyayetsya meriyeyu Nacionalnogo administrativnogo okrugu yaka vikonuye municipalni funkciyi Potochnij mer Santo Domingo Devid Kollado Policia Nacional nacionalna policiya i Policia Turistica turistichna policiya vidpovidayut za zabezpechennya bezpeki mista EkonomikaSanto Domingo ye kulturnim finansovim politichnim i torgovelnim centrom Dominikanskoyi Respubliki Same tut skoncentrovana bilsha chastina bagatstva krayini a takozh zakonodavcha sudova i vikonavcha vlada Misto privablyuye bezlich mizhnarodnih kompanij takih yak Ikea Goldcorp i Barrick zavdyaki svoyemu geografichnomu polozhennyu i ekonomichnij stabilnosti Golovni abo regionalni ofisi cih kompanij zazvichaj takozh roztashovani v Santo Domingo Port Santo Domingo golovnij i najstarishij port krayini roztashovanij na centralnomu uzberezhzhi u girli richki Osama Golovnim faktorom yakij dopomig mistu rosti i konkuruvati na svitovomu rinku ye telekomunikacijna infrastruktura Zavdyaki inozemnim investiciyam Santo Domingo i Dominikanska Respublika v cilomu koristuyutsya suchasnoyu i rozgaluzhenoyu telekomunikacijnoyu merezheyu sho privernulo syudi bezlich kol centriv Santo Domingo maye ne tilki vidminnu telekomunikacijnu infrastrukturu a j znachne dvomovne naselennya yake govorit anglijskoyu Vidobrazhennyam ekonomichnogo zrostannya mista ye jogo vertikalnij rist yakij sposterigayetsya v bagatoh jogo rajonah Aktivno vedetsya visotne zhitlove budivnictvo zvodyatsya novi torgovi centri nadzemni avtomagistrali rozshiryuyetsya metropoliten U Santo Domingo duzhe znachnij socialnij rozriv mizh vkraj bidnimi i nadzvichajno bagatimi TransportStanciya metropolitenu Santo Domingo ye kincevoyu tochkoyu dlya chotiroh iz p yati nacionalnih avtomagistralej Nacionalna avtomagistral DR 2 z yednuye misto z pivdennim zahodom krayini DR 1 z mistami pivnichnogo zahodu krayini v tomu chisli zabezpechuye pryamij zv yazok iz mistom Santyago de los Trejnta Kabalyeros DR 3 z yednuye Santo Domingo zi shidnoyu chastinoyu krayini v tomu chisli z mistami San Pedro de Makoris La Romana i osnovnimi turistichnimi ob yektami takimi yak Punta Kana i Bavaro Shose Samana z yednuye misto z provinciyeyu Samana na pivnichnomu shodi krayini Najbilsh poshirenimi vidami transportu v misti ye motocikli taksi zvichajni taksi i gromadski avtobusi 30 sichnya 2009 roku bulo pusheno pershu liniyu metropolitenu Santo Domingo 1 kvitnya 2013 roku bulo pusheno drugu liniya Planuyetsya budivnictvo she chotiroh linij Santo Domingo obslugovuyetsya dvoma aeroportami Mizhnarodnij aeroport La Izabella roztashovanij v pivnichnij chastini mista v dekilkoh kilometrah vid centru mista Obslugovuye perevazhno vnutrishni ta charterni rejsi Velikij mizhnarodnij aeroport Las Amerikas obslugovuye Pivnichnu i Pivdennu Ameriku a takozh Yevropu Naselennya mova virospovidannyaChiselnist naselennya Santo Domingo stanovit ponad 2 200 000 osib Bilshe yak 70 meshkanciv mista mulati blizko 10 afrodominikanci reshta yevropejci Yevropejske pohodzhennya maye yak pravilo velika chastina predstavnikiv vishih prosharkiv suspilstva Misto maye veliku immigrantsku gromadu ponad 20 naselennya mista ye immigrantami perevazhno gayityanami Prote v misti ye nedavni immigranti z Yevropi Aziyi ta krayin Latinskoyi Ameriki Misto Santo Domingo maye znachnu gromadu aziativ perevazhno kitajci arabiv perevazhno livanci a takozh yevropejciv perevazhno ispanci ta italijci U misti ye takozh znachne chislo venesuelciv i puertorikanciv a takozh dominikanciv sho narodilisya v SShA ta povernulisya na batkivshinu Pivnichno shidnij kvadrant mista ye najbidnishim a pivdenno zahidnij najbagatshim Santo Domingo takozh vvazhayetsya odnim z epicentriv zrostayuchogo serednogo klasu Misto ye odnim iz najbilsh ekonomichno rozvinenih mist Latinskoyi Ameriki Naselennya stolichnoyi aglomeraciyi Santo Domingo v 2010 roci stanovilo 3 8 miljona osib Derzhavna mova ispanska Sered viryan perevazhayut katoliki ponad 95 OsvitaVhid do Avtonomnogo universitetu Santo Domingo U Santo Domingo 18 universitetiv ce najvishij pokaznik sered usih mist Dominikanskoyi Respubliki Avtonomnij universitet Santo Domingo UASD zasnovanij v 1538 roci ye najstarishim universitetom v Pivnichnij i Pivdennij Americi a takozh yedinim derzhavnim universitetom mista Santo Domingo maye najvishij vidsotok zhiteliv iz vishoyu osvitoyu Inshi universiteti Dominikanskij adventistskij universitet UNAD Universitet APEC UNAPEC Tehnologichnij institut Santo Domingo INTEC Karibskij universitet UNICARIBE Universitet Iberoamerikana UNIBE UNIBE Katolickij universitet Santo Domingo UCSD Universitet tretogo tisyacholittya UTE Tehnologichnij universitet Santyago UTESA Nacionalnij universitet Pedro Enrikes Urenya UNPHU Institut tochnih nauk INCE Universitet organizaciyi i metodiki O amp M Mizhamerikanskij universitet UNICA Universitet Euhenio Mariyi de Ostos UNIREMOS Universitet im Francisko Enrikesa i Karvahala UFHEC Universitet Amerikanskogo Dominikanskogo Kulturnogo Institutu UNICDA Papskij Katolickij universitet Madre i Maestra PUCMM Dominikanskij universitet promislovoyi psihologiyi UPID Kulturne znachennyaSobor Santa Mariya la Menor Arhitekturni sporudi v Santo Domingo poyednuyut u sobi elementi gotichnogo arabskogo i romanskogo stiliv a takozh Renesansu U kolonialnu epohu v misti bulo zvedeno fortecyu Osama persha v Zahidnij pivkuli 1507 rik bashtu Tori del Omenahe 1507 rik palac Kasa del Almirante 1514 rik zamok Alkasar pobudovanij 1514 roku sinom Hristofora Kolumba Diyego palac Kasa de Engombe 1535 rik katolickij sobor Santa Mariya la Menor 1520 rik v yakomu do 1922 roku rozmishuvalasya grobnicya Hristofora Kolumba a takozh cerkvi San Nikolos i San Francisko XVI stolittya Z XVI stolittya Santo Domingo zabudovuvalosya vidpovidno do regulyarnogo planu Miski stini v Santo Domingo zvodilisya bilshe yak pivtora storichchya z 1543 po 1702 rik Do viznachnih arhitekturnih pam yatok stolici takozh nalezhat monastiri ta shpitali sho yavlyayut soboyu neveliki kam yani budivli Na teritoriyi mista zbereglisya zalishki ukriplen ispanskih zavojovnikiv 1913 roku v Santo Domingo bulo pobudovano primishennya teatru a v 1943 roci sporudzhenij velikij gotel Yaragua Suchasni zhitlovi j ofisni budivli pobudovani pislya rujnivnogo uraganu 1930 roku zbudovani yak pravilo iz zalizobetonnih blokiv 1992 roku v misti bulo sporudzheno Mayak Kolumba Vin roztashovanij na misci starovinnogo mayaka yakij buv pobudovanij she 1496 roku Togo zh roku tut rozmistili grobnicyu z prahom Hristofora Kolumba perenesenu z soboru Santa Mariya la Menor Santo Domingo pershe universitetske misto v Zahidnij pivkuli U stolici roztashovanij najdavnishij v Americi universitet Santo Domingo vidkritij 1538 roku na bazi duhovnoyi seminariyi Navchannya v nomu studentiv pochalisya 1558 roku za vkazivkoyu korolya Ispaniyi Filipa II Spochatku universitet bulo nazvano na chest Fomi Akvinskogo i vin perebuvav pid opikoyu dominikanskogo monastirya V universiteti planuvalosya vidkriti chotiri fakulteti medichnij yuridichnij filosofskij i teologichnij Syudi pochali priyizhdzhati navit inozemni studenti z Panami Kubi Meksiki Venesueli ta inshih krayin U nash chas koli pri universiteti pobudovano studentske mistechko U Santo Domingo roztashovani takozh Akademiya istoriyi Nacionalna shkola vitonchenih mistectv Nacionalna konservatoriya Najbilshimi muzejnimi ustanovami mista ye Nacionalnij muzej i Nacionalna galereya vitonchenih mistectv Istorichnij centr mista vneseno do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO KlimatKlimat vologij tropichnij Serednomisyachna temperatura povitrya kolivayetsya protyagom roku vid 24 do 27 gradusiv Serednorichnij riven opadiv stanovit blizko 1460 mm U grudni kvitni opadiv vipadaye dosit malo Sezon doshiv trivaye z travnya po listopad U cej zhe period chasto nadhodyat tropichni cikloni U veresni 1998 roku uragan Dzhordzh viklikav silni rujnuvannya v misti Najnizhcha temperatura 11 0 C bula zafiksovana 5 lyutogo 1951 roku ta 7 sichnya 1957 roku a najvisha 39 5 C 29 travnya 2002 roku Prirodna roslinnist dovoli mizerna i predstavlena perevazhno dribnolistyanimi chagarnikami harakternimi dlya zoni savan Klimat Santo Domingo Dominikanska Respublika 1961 1990 ekstremumi 1909 nashi dni Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 34 4 33 9 36 0 37 0 39 5 37 2 37 8 38 8 36 7 38 8 35 0 33 5 39 5Serednij maksimum C 29 2 29 2 29 6 30 2 30 4 30 8 31 3 31 5 31 4 31 1 30 6 29 6 30 4Serednya temperatura C 24 4 24 4 24 9 25 6 26 3 26 9 27 0 27 1 27 0 26 7 26 0 24 9 25 9Serednij minimum C 19 6 19 7 20 2 21 1 22 2 22 9 22 8 22 7 22 7 22 3 21 4 20 3 21 5Absolyutnij minimum C 11 0 11 0 13 3 15 5 16 5 18 6 18 2 18 0 18 0 17 0 17 0 13 0 11 0Norma opadiv mm 63 0 56 8 53 8 71 9 187 7 140 1 144 6 177 4 180 9 186 8 99 8 84 3 1447 1Kilkist 229 6 230 5 258 4 253 3 244 2 234 7 229 6 237 7 222 7 207 9 218 8 205 7 2773 1Kilkist dniv z opadami 7 2 5 9 6 1 6 5 10 8 10 1 11 3 11 8 11 3 12 7 9 2 8 6 111 5Vologist povitrya 82 5 80 8 79 3 78 8 82 5 83 7 83 8 84 6 85 1 85 7 84 2 83 3 82 9Dzherelo GalereyaPanoramnij vid na Santo Domingo z pivdnya z torgovogo centru Malecon Center Panoramnij vid na Santo Domingo z centru mista Zamok Alkasar Centralnij bank Avenyu Dzhordzha Vashingtona Plosha Ispaniyi Nacionalnij botanichnij sad Santo Domingo Park Kolumba Vid na Santo Domingo z kosmosu 2010Mista pobratimiNyu Jork SShA Berlin Nimechchina Mayami Florida SShA Tajbej Tajvan Karakas Venesuela Sarasota Florida SShA Parizh Franciya Madrid Ispaniya Toronto Kanada Hajfa Izrayil Buenos Ajres Argentina Boston SShA Bern Shvejcariya London Velika Britaniya Tenerife Gran Kanariya Ispaniya Providens Rod Ajlend SShAPosilannyaSanto Domingo de Gusman Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Santo DomingoSanto Domingo national capital Dominican Republic 28 sichnya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiGreenberger Robert 1 sichnya 2003 The Rosen Publishing Group s 35 ISBN 978 0 8239 3627 4 Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2012 Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 7 travnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Clayton Lawrence A 25 sichnya 2011 John Wiley amp Sons s 19 ISBN 978 1 4051 9427 3 Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 4 chervnya 2012 Floyd Troy 1973 The Columbus Dynasty in the Caribbean 1492 1526 Albuquerque University of New Mexico Press s 55 73 Arhiv originalu za 7 grudnya 2017 Procitovano 27 sichnya 2019 More Gustavo Luis Bergdoll Barry 30 chervnya 2010 The Museum of Modern Art s 8 ISBN 978 0 87070 775 9 Arhiv originalu za 7 chervnya 2013 Procitovano 4 chervnya 2012 Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2019 Otfinoski Steven 30 sichnya 2005 Marshall Cavendish s 19 ISBN 978 0 7614 1610 4 Arhiv originalu za 7 chervnya 2013 Procitovano 4 chervnya 2012 Gray Dulce Maria 2001 Rowman amp Littlefield s 38 ISBN 978 0 7425 0005 1 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 4 chervnya 2012 Mejia Mariela 7 sichnya 2011 Spanish Diario Libre Arhiv originalu za 4 listopada 2013 Procitovano 2 travnya 2017 Santo Domingo Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Meteo Climat record highs and lows Station Santo Domingo Ce nezavershena stattya z geografiyi Dominikanskoyi Respubliki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ