Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілі́-тюр́кська мова (ілі́ тюркі́) — тюркська мова, якою розмовляють в Ілі-Казахському автономному окрузі Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Кількість носіїв на 1982 рік — приблизно 120 осіб; майже всі вони користуються також казахською та уйгурською мовами.
| Ілі-тюркська мова | |
|---|---|
| Ілі тюркі | |
| Поширена в | Китаї (Ілійський край Сіньцзян-Уйгурського автономного району |
| Носії | 120 ос. (1982) |
| Писемність | безписемна |
| Класифікація | Алтайські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | нема |
| ISO 639-2 | tut |
| ISO 639-3 | ili |
Народна легенда оповідає, що предки носіїв ілі-тюркської мови пересилилися у Китай більш як два століття тому з Ферганської долини. Тепер вони живуть у басейні річки Ілі, її приток та в місті Кульджа. Чисельність осіб, які розмовляють ілі-тюркською, постійно скорочується, оскільки серед них поширені шлюби з казахами й уйгурами, що має наслідком заміщення ілі-тюркської домінуючими мовами серед молодого покоління.
Класифікація
Ілі-тюркська мова була уперше описана 1956 року. Разом з узбецькою та уйгурською мовами належить до карлуцької (чагатайської) групи тюркських мов, проте через сусідство її носіїв з носіями казахської виявляє кипчацький вплив (наприклад, асиміляція суфікса родового відмінка, перехід /ɣ/ у /w/ після голосних нижнього ряду).
Порівняння карлуцьких та кипчацьких ознак в ілі-тюркській мові наведено нижче:
| Казахська (Кипчацька) | Ілі-тюркська | Узбецька (Карлуцька) | Українська | |
|---|---|---|---|---|
| *G > w після низьких голосних | taw | taw | tɒɣ | гора |
| Асиміляція суфікса родового відмінка | tyje+niŋ / et+tiŋ | tʉjæ+nin / et+tin | tʉjæ+niŋ / et+niŋ | від верблюда/ з м'яса |
| *G > w > Ø після високих голосних | sarɨ | sarɨq | sarɨq | жовтий |
| Втрата гемінації (подвоєння) приголосних | seɡiz | sekkiz | sækkiz | вісім |
Фонетика
Ілі-тюркська мова має 7 голосних і 22 приголосні фонеми (звуки).
Приголосні
| Губно-губний | Ясенний | Задньопіднебінний | Язичковий | Гортанний | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носовий | m | n | ŋ | |||||||||
| Проривний | p | b | t | d | tʃ | dʒ | k | g | q | |||
| Щілинний | s | z | ʃ | χ | ʁ | h | ||||||
| Одноударний | ɾ | |||||||||||
| Апроксимант | l | j | w | |||||||||
Голосні
| Голосний переднього ряду | Голосний не переднього ряду | ||
|---|---|---|---|
| Неогублений | Огублений | ||
| Голосний високого піднесення | i | ɨ | ʉ |
| Голосний середнього піднесення | e | ɵ | |
| Голосний низького піднесення | æ | ɑ | |
Джерела
- Zhào Xiāngrú and Reinhard F. Hahn (1989). "The Ili Turk People and Their Language". Central Asiatic Journal 33 (3/4): 261–285.
- Reinhard F. Hahn (1991). "An Annotated Sample of Ili Turki". Acta Orientalia Academiae Scientiorum Hungaricae 45 (1): 31–53.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ili tyur kska mova ili tyurki tyurkska mova yakoyu rozmovlyayut v Ili Kazahskomu avtonomnomu okruzi Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Kitayu Kilkist nosiyiv na 1982 rik priblizno 120 osib majzhe vsi voni koristuyutsya takozh kazahskoyu ta ujgurskoyu movami Ili tyurkska movaIli tyurkiPoshirena vKitayi Ilijskij kraj Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonuNosiyi120 os 1982 PisemnistbezpisemnaKlasifikaciyaAltajski movi Tyurkska gilkaKarlucka grupaKarlucko horezmijska pidgrupa dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1nemaISO 639 2tutISO 639 3ili Narodna legenda opovidaye sho predki nosiyiv ili tyurkskoyi movi peresililisya u Kitaj bilsh yak dva stolittya tomu z Ferganskoyi dolini Teper voni zhivut u basejni richki Ili yiyi pritok ta v misti Kuldzha Chiselnist osib yaki rozmovlyayut ili tyurkskoyu postijno skorochuyetsya oskilki sered nih poshireni shlyubi z kazahami j ujgurami sho maye naslidkom zamishennya ili tyurkskoyi dominuyuchimi movami sered molodogo pokolinnya KlasifikaciyaIli tyurkska mova bula upershe opisana 1956 roku Razom z uzbeckoyu ta ujgurskoyu movami nalezhit do karluckoyi chagatajskoyi grupi tyurkskih mov prote cherez susidstvo yiyi nosiyiv z nosiyami kazahskoyi viyavlyaye kipchackij vpliv napriklad asimilyaciya sufiksa rodovogo vidminka perehid ɣ u w pislya golosnih nizhnogo ryadu Porivnyannya karluckih ta kipchackih oznak v ili tyurkskij movi navedeno nizhche Kipchacki i karlucki risi v ili tyurkskij movi Kazahska Kipchacka Ili tyurkska Uzbecka Karlucka Ukrayinska G gt w pislya nizkih golosnih taw taw tɒɣ gora Asimilyaciya sufiksa rodovogo vidminka tyje niŋ et tiŋ tʉjae nin et tin tʉjae niŋ et niŋ vid verblyuda z m yasa G gt w gt O pislya visokih golosnih sarɨ sarɨq sarɨq zhovtij Vtrata geminaciyi podvoyennya prigolosnih seɡiz sekkiz saekkiz visimFonetikaIli tyurkska mova maye 7 golosnih i 22 prigolosni fonemi zvuki Prigolosni Prigolosni zvuki v ili tyurki Gubno gubnij Yasennij Zadnopidnebinnij Yazichkovij Gortannij Nosovij m n ŋ Prorivnij p b t d tʃ dʒ k g q Shilinnij s z ʃ x ʁ h Odnoudarnij ɾ Aproksimant l j w Golosni Golosni zvuki v ili tyurkskij movi Golosnij perednogo ryadu Golosnij ne perednogo ryadu Neogublenij Ogublenij Golosnij visokogo pidnesennya i ɨ ʉ Golosnij serednogo pidnesennya e ɵ Golosnij nizkogo pidnesennya ae ɑDzherelaZhao Xiangru and Reinhard F Hahn 1989 The Ili Turk People and Their Language Central Asiatic Journal 33 3 4 261 285 Reinhard F Hahn 1991 An Annotated Sample of Ili Turki Acta Orientalia Academiae Scientiorum Hungaricae 45 1 31 53