Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінематограф Польщі — один з видів художньої творчості в Польщі, що визначається національним стилем подачі кінематографічного матеріалу.
Історія польського кінематографа починається з відкриття у Польщі перших кінотеатрів і наповнена досягненнями так само, як історія самого кінематографа. Особливо відомий період історії польського кінематографа пов'язаний з періодом середини 1950-х років, коли роботи режисерів так званої Польської школи кінематографа і новаторські тенденції у творчості кінематографістів європейських країн (французька нова хвиля, італійський неореалізм та інші) сприяли розвитку польського кінематографа та збагатились його досягненнями. Після Другої світової війни, незважаючи на цензуру і ідеологічні рамки, викликані пануванням у Польщі радянської ідеології, режисери Роман Поланскі, Кшиштоф Кесльовський, Агнешка Голланд, Анджей Вайда, Єжи Кавалерович, Анджей Жулавський, Кшиштоф Зануссі внесли великий внесок у розвиток світового кіно.
Історія
Ранній період
Перший кінотеатр у Польщі (у той час — Царство Польське у складі Російської імперії) був відкритий в Лодзі в 1899 році і деякий час називався «Театром живої фотографії» (пол. «Teatr Żywych Fotografii»). Новий вид розваг отримав велику популярність, і до кінця наступного десятиліття кінотеатри були майже в кожному великому місті країни. Першим польським режисером прийнято вважати винахідника Казимира Прушинського (пол. Kazimierz Prószyński), який сконструював ще до оголошення про патент братів Люм'єр плеограф — апарат для запису і проєкції рухомих зображень, а також створив найбільш ранні документальні та ігрові фільми вже в 1902 році: «Ковзанка в Лазенковському палаці» (пол. «Ślizgawka w Łazienkach»), «Гульвіса повертається додому» (пол. «Powrót birbanta»), «Пригоди візника» (пол. «Przygoda dorożkarza»).
Інший піонер польського кінематографа, , став одним з перших режисерів, що працювали в компанії братів Люм'єр. У 1897 році він також був придворним кінооператором родини Романових.
Великий внесок у розвиток технічної бази кіновиробництва вніс також австро-угорський винахідник, поляк за походженням Ян Щепаник — він запропонував свою конструкцію камери для кінозйомки, вже в 1910-1920-х роках розробив основи виробництва кольорових фільмів, багато зробив для розвитку звукового кіно. За все це він був прозваний «польським Едісоном».
Найдавніший художній фільм, що зберігя — «Антось вперше у Варшаві» (пол. Antoś pierwszy raz w Warszawie), був знятий в 1908 році французьким режисером Жоржем Мейєром за участі в головній ролі. День прем'єри фільму 22 жовтня 1908 відзначається як дата заснування польської кіноіндустрії. У 1910 році Владислав Старєвіч зняв один з перших у світі мультфільмів (він також є одним із засновників лялькової анімації).
До початку Першої світової війни кінематограф в Польщі перебував у розвиненому стані і мав відповідний творчий і технічний потенціал. Після здобуття Польщею незалежності та утворення Польської Республіки національне кіно вийшло на європейський ринок. Так, наприклад, Пола Негрі, закінчивши Академію драматичного мистецтва у Варшаві та дебютувавши в польських фільмах, дуже скоро стала зіркою німого кіно світового масштабу.
Період між двома світовими війнами
Активний розвиток кінематографа Польщі почався зі здобуттям державної незалежності в 1918 році. За короткий час була створена ціла мережа кінотеатрів: якщо в 1921 році їх налічувалося близько 400, то до кінця 1930-х років їх стало удвічі більше. Було екранізовано велику кількість творів вітчизняної літератури: «Могила невідомого солдата» (пол. Mogiła nieznanego żołnierza, 1927 рік) за повістю Анджея Струга, «Пан Тадеуш» (1928 рік) за Адамом Міцкевичем, «Земля обітована» (1927 рік) за повістю Владислава Реймонта, «Переддень весни» (пол. Przedwiośnie, 1928 рік) за твором Стефана Жеромського. Перший польський звуковий фільм (пол. Moralność Pani Dulskiej, 1930 рік) за однойменною п'єсою Габріелі Запольської 1906 року.
У 1930-і роки знімались фільми різних жанрів: мелодрами «Знахар» (пол. Znachorj, 1937 рік) Міхала Вашинського, (пол. Ordynat Michorowski, 1937 рік) , (пол. Trędowata, 1936 рік) і (іноді — «Дівчина і улан», пол. Wrzos, 1938) Юліуша Гардана; костюмовані історичні драми (1936 рік) Генріка Сзаро, (пол. Wierna rzekaj, 1936 рік) Леонарда Бучковського, (пол. Barbara Radziwiłłówna, 1936 рік) і (пол. Kościuszko pod Racławicami, 1938 рік) ; комедії та мюзикли (1936 рік) Мечислава Кравіча, (пол. Ada! To nie wypada!, 1936 рік) і «Забута мелодія» Конрада Тома, Леона Тристана.
В цей період набули популярності актори Адольф Димша, , Ядвіга Смосарська, , Іна Беніта, Іда Камінська (також відома головною роллю у чеському фільмі «Магазин на площі», за яку була номінована на премію Оскар; а фільм був названий кіноакадемією США найкращим фільмом року іноземною мовою).
Окрім польської знімались фільми на їдиш, за кількістю яких Польща перебувала на одному з перших місць, картини (1937 рік) або (1936 рік) лишаються популярними і донині.
Період німецько-радянської та німецької окупації
Після початку Другої світової війни польська кіноіндустрія припинила своє існування. Всі проєкти на всіх студіях були зупинені. Одним з перших наказів німецької окупаційної влади, які розуміли міць агітації і пропаганди, було розпорядження про конфіскацію всіх кінотеатрів. Керівниками цих прокатних організацій могли стати або «чистокровні» арійці, або так звані фольксдойче. Невдовзі кінотеатри були поділені на заклади для «вищої» і «нижчих» рас, почалось створення кінотеатрів за національною ознакою: до 1943 року в Польському генерал-губернаторстві було створено 25 кінотеатр для німців, 61 для поляків і 4 для українців. Для прокату було схвалено 147 німецьких фільмів в оригіналі, 109 німецьких фільмів з польськими субтитрами, 33 польські картини, 14 іспанських і 1 італійська.
З початку окупації польський опір початок організовувати громадський бойкот кінотеатрів з метою мінімізації впливу на громадян ідеології супротивника. На стінах будинків почали з'являтися рукописні гасла: «Tylko świnie siedzą w kinie!» (укр. Тільки свині сидять в кіно!). Тим не менше, опубліковані пізніше дані (як окупаційних, так і підпільних джерел) свідчать про постійне зростання відвідуваності кінотеатрів. Бойкот провалився, оскільки в умовах окупації кінотеатр був практично єдиною з доступних форм розваги.
З самого початку війни багато кінематографісти виїхали за межі країни, інші знаходилося або в польській армії, або в уряді у Лондоні (при ньому існувало Управління з кінематографії Міністерства інформації та документації), а також в Іраку, Ірані, Палестині, Єгипті та Італії. Наприклад, і з 1940 року перебували у Великій Британії; Міхал Вашинський, Станіслав Липинський — в Армії Андерса, що формувалася в СРСР тощо. Окремі кінематографісти у вигнанні змогли продовжити свою творчість: в ці роки було знято кілька пам'ятних документальних агітаційно-патріотичних фільмів — «Польща не померла», «Білий Орел» (1940), «Це — Польща» (1941), «Незавершена подорож», «Країна моєї матері» (1943), «Ми непереможні» (1944) та інші.
Армія крайова році при своєму штабі сформувала в 1942 Управління інформації та пропаганди, виробництво фільмів в якому очолив Антоні Бохдзевич. Під його керівництвом, зокрема, кінематографісти опору фіксували у своїх хронікальних кадрах багато подій Варшавського повстання 1944 року.
Період встановлення комуністичного режиму
Комуністичне керівництво, яке було приведено до влади радянським військовим режимом у Польщі, почало швидке відновлення польського кінематографу як потужного засобу пропаганди. В 1949 році число кінотеатрів у Польщі перевищило довоєнний рівень (762 проти 743 кінотеатрів у 1938 році), кількість глядачів зросла майже вдвічі. 13 листопада 1945 постановою уряду було створене державне підприємство «Польський фільм», яке підпорядковувалось Міністерству культури та національної спадщини Польщі та мало ексклюзивні права на кіновиробництво власних, та купівлю і прокат іноземних фільмів. При формальному твердженні, що націоналізація кіноіндустрії звільнить мистецтво від комерційного тиску, індустрія кіно опинилась в повній залежності від комуністичної ідеології.
Першою продукцією післявоєнного польського кіно стали пропагандистські хронікальні і документальні фільми, а в 1947 році відбулася прем'єра першого післявоєнного художнього фільму про духовну стійкість поляків під час окупації «Заборонені пісні» Леонарда Бучковського. Він же зняв першу післявоєнну комедію . Іншими помітними роботами періоду стали (пол. Ulica Graniczna, 1949) , «Останній етап» , (пол. Za wami pójdą inni, 1949) Антоні Бохдзевича. Ряд режисерів на початку 1950-х років здійснили спроби вийти за рамки «соціалістичного реалізму»: Олександр Форд з фільмом (другий режисер — молодий Анджей Вайда, 1954), Єжи Кавалерович — (1954).
Період відлиги. 1955—1962 роки
На початку 1950-х років, після смерті Йосипа Сталіна, почалась десталінізація та лібералізація поглядів в соціалістичному таборі. Ці процеси призвели до виникнення у Польщі неформального соціального і мистецького об'єднання режисерів і сценаристів, яке отримало назву «Польська школа кіно» (пол. Polska Szkoła Filmowa). В об'єднанні склались дві основні тенденції розвитку: молодий режисер Анджей Вайда (, , «Попіл і алмаз» та інші фільми) досліджував героїку польського народу (що по-різному оцінювалося в різні історичні періоди). Інша група (найбільш помітними в якій був Анджей Мунк) аналізували польський характер через іронію, гумор і розвінчання національних міфів. За свої фільми, серед яких (1958 рік), (1959), (1962), Мунк був названий «найбільшим раціоналістом і насмішником» польської школи. Школу також представляли Єжи Кавалеровича (, , та інші), Войцех Єжи Гас (, та інші). Тадеуш Конвіцький не тільки створив велику кількість сценаріїв до фільмів, але виступив основоположником польського авторського кіно, знявши такі мінімалістичні за формою картини, як (1958) і (1961).
Період панування прорадянських тенденцій
До середини 1960-х років кінематограф Польщі поступово відійшов від тематики жертовності у світовій війні — все більшу популярність стали набувати більш оптимістичні фільми. Це було викликано зміною поколінь та посиленням ролі правлячої партії Польщі. У фільмах почали уславляти спільну з СРСР боротьбу поляків проти спільного ворога (правда про співучасть СРСР у нападі на Польщу в 1939 всіляко приховувалась). Абсолютним втіленням цих змін став телевізійний цикл «Чотири танкісти і пес» (1966—1970 роки). Серіал мав великий успіх у Польщі та у всьому соціалістичному блоці. Показ цього серіалу на деяких національних каналах Польщі нині заборонений.
Все частіше почали з'являтись фільми про війну з комедійною інтерпретацією подій, наприклад такі, як , «Пригоди каноніра Доласа, або Як я розв'язав Другу світову війну» Тадеуша Хмелевського. Також знімались серіали, як то шпигунський детектив «Ставка більша за життя» (1967—1968 роки, 18 серій), (1964 рік, 7 серій), кримінальний детектив (1965 рік, 8 серій), комедія (1965—1966 роки, 15 серій) тощо.
У зв'язку з тим, що цензура посилювала свій контроль, деякі режисери зверталися до екранізації творів національної літературної класики, сюжети яких складно було оскаржити. Так з'явилися добре костюмовані історичні драми «Хрестоносці» Олександра Форда, Анджея Вайди, «Фараон» Єжи Кавалеровича, і «Рукопис, знайдений у Сарагосі» Войцеха Хаса. Останній з названих фільмів, що розповідає про епоху Наполеонівських воєн, є одним з улюблених у режисера Мартіна Скорсезе, який викупив першу авторську копію цієї стрічки для реставрації.
В цей період польський кінематограф втратив кілька своїх перспективних авторів: в автокатастрофі загинув 40-річний Анджей Мунк, виїхали з країни молоді успішні дебютанти Роман Поланскі і Єжи Сколімовський.
1980
1980-ті роки стали проривом польського гумору та іронії на кінематографічний ринок східної Європи і, в першу чергу, СРСР. Юліуш Махульський і його стильні, витримані в чудовому смаку «Ва-банк» і «Ва-банк 2, або Відповідний удар» зробили знову популярним і впізнаваним його батька — актора Яна Махульского (перше визнання отримав ще в 1960-ті роки), гротескні «Кінгсайз» і — Єжи Штура. Фільми «Кінгсайз» і (у прокаті СРСР — «Нові амазонки») стали одними з найдорожчих в історії польського кіно.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 4 листопада 2015.
Посилання
- Początki kina [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinematograf Polshi odin z vidiv hudozhnoyi tvorchosti v Polshi sho viznachayetsya nacionalnim stilem podachi kinematografichnogo materialu Persha v sviti ruchna kinokamera konstrukciyi Kazimira Prushinskogo 1910 Istoriya polskogo kinematografa pochinayetsya z vidkrittya u Polshi pershih kinoteatriv i napovnena dosyagnennyami tak samo yak istoriya samogo kinematografa Osoblivo vidomij period istoriyi polskogo kinematografa pov yazanij z periodom seredini 1950 h rokiv koli roboti rezhiseriv tak zvanoyi Polskoyi shkoli kinematografa i novatorski tendenciyi u tvorchosti kinematografistiv yevropejskih krayin francuzka nova hvilya italijskij neorealizm ta inshi spriyali rozvitku polskogo kinematografa ta zbagatilis jogo dosyagnennyami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nezvazhayuchi na cenzuru i ideologichni ramki viklikani panuvannyam u Polshi radyanskoyi ideologiyi rezhiseri Roman Polanski Kshishtof Keslovskij Agneshka Golland Andzhej Vajda Yezhi Kavalerovich Andzhej Zhulavskij Kshishtof Zanussi vnesli velikij vnesok u rozvitok svitovogo kino IstoriyaRannij period Pershij kinoteatr u Polshi u toj chas Carstvo Polske u skladi Rosijskoyi imperiyi buv vidkritij v Lodzi v 1899 roci i deyakij chas nazivavsya Teatrom zhivoyi fotografiyi pol Teatr Zywych Fotografii Novij vid rozvag otrimav veliku populyarnist i do kincya nastupnogo desyatilittya kinoteatri buli majzhe v kozhnomu velikomu misti krayini Pershim polskim rezhiserom prijnyato vvazhati vinahidnika Kazimira Prushinskogo pol Kazimierz Proszynski yakij skonstruyuvav she do ogoloshennya pro patent brativ Lyum yer pleograf aparat dlya zapisu i proyekciyi ruhomih zobrazhen a takozh stvoriv najbilsh ranni dokumentalni ta igrovi filmi vzhe v 1902 roci Kovzanka v Lazenkovskomu palaci pol Slizgawka w Lazienkach Gulvisa povertayetsya dodomu pol Powrot birbanta Prigodi viznika pol Przygoda dorozkarza Inshij pioner polskogo kinematografa stav odnim z pershih rezhiseriv sho pracyuvali v kompaniyi brativ Lyum yer U 1897 roci vin takozh buv pridvornim kinooperatorom rodini Romanovih Zirka svitovogo nimogo kino Pola Negri pochinala v polskomu kino Velikij vnesok u rozvitok tehnichnoyi bazi kinovirobnictva vnis takozh avstro ugorskij vinahidnik polyak za pohodzhennyam Yan Shepanik vin zaproponuvav svoyu konstrukciyu kameri dlya kinozjomki vzhe v 1910 1920 h rokah rozrobiv osnovi virobnictva kolorovih filmiv bagato zrobiv dlya rozvitku zvukovogo kino Za vse ce vin buv prozvanij polskim Edisonom Najdavnishij hudozhnij film sho zberigya Antos vpershe u Varshavi pol Antos pierwszy raz w Warszawie buv znyatij v 1908 roci francuzkim rezhiserom Zhorzhem Mejyerom za uchasti v golovnij roli Den prem yeri filmu 22 zhovtnya 1908 vidznachayetsya yak data zasnuvannya polskoyi kinoindustriyi U 1910 roci Vladislav Staryevich znyav odin z pershih u sviti multfilmiv vin takozh ye odnim iz zasnovnikiv lyalkovoyi animaciyi Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni kinematograf v Polshi perebuvav u rozvinenomu stani i mav vidpovidnij tvorchij i tehnichnij potencial Pislya zdobuttya Polsheyu nezalezhnosti ta utvorennya Polskoyi Respubliki nacionalne kino vijshlo na yevropejskij rinok Tak napriklad Pola Negri zakinchivshi Akademiyu dramatichnogo mistectva u Varshavi ta debyutuvavshi v polskih filmah duzhe skoro stala zirkoyu nimogo kino svitovogo masshtabu Period mizh dvoma svitovimi vijnami Aktivnij rozvitok kinematografa Polshi pochavsya zi zdobuttyam derzhavnoyi nezalezhnosti v 1918 roci Za korotkij chas bula stvorena cila merezha kinoteatriv yaksho v 1921 roci yih nalichuvalosya blizko 400 to do kincya 1930 h rokiv yih stalo udvichi bilshe Bulo ekranizovano veliku kilkist tvoriv vitchiznyanoyi literaturi Mogila nevidomogo soldata pol Mogila nieznanego zolnierza 1927 rik za povistyu Andzheya Struga Pan Tadeush 1928 rik za Adamom Mickevichem Zemlya obitovana 1927 rik za povistyu Vladislava Rejmonta Peredden vesni pol Przedwiosnie 1928 rik za tvorom Stefana Zheromskogo Pershij polskij zvukovij film pol Moralnosc Pani Dulskiej 1930 rik za odnojmennoyu p yesoyu Gabrieli Zapolskoyi 1906 roku U 1930 i roki znimalis filmi riznih zhanriv melodrami Znahar pol Znachorj 1937 rik Mihala Vashinskogo pol Ordynat Michorowski 1937 rik pol Tredowata 1936 rik i inodi Divchina i ulan pol Wrzos 1938 Yuliusha Gardana kostyumovani istorichni drami 1936 rik Genrika Szaro pol Wierna rzekaj 1936 rik Leonarda Buchkovskogo pol Barbara Radziwillowna 1936 rik i pol Kosciuszko pod Raclawicami 1938 rik komediyi ta myuzikli 1936 rik Mechislava Kravicha pol Ada To nie wypada 1936 rik i Zabuta melodiya Konrada Toma Leona Tristana V cej period nabuli populyarnosti aktori Adolf Dimsha Yadviga Smosarska Ina Benita Ida Kaminska takozh vidoma golovnoyu rollyu u cheskomu filmi Magazin na ploshi za yaku bula nominovana na premiyu Oskar a film buv nazvanij kinoakademiyeyu SShA najkrashim filmom roku inozemnoyu movoyu Okrim polskoyi znimalis filmi na yidish za kilkistyu yakih Polsha perebuvala na odnomu z pershih misc kartini 1937 rik abo 1936 rik lishayutsya populyarnimi i donini Period nimecko radyanskoyi ta nimeckoyi okupaciyi Polska voyenna hronika Patrul povstanciv pid chas Varshavskogo povstannya 1944 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni polska kinoindustriya pripinila svoye isnuvannya Vsi proyekti na vsih studiyah buli zupineni Odnim z pershih nakaziv nimeckoyi okupacijnoyi vladi yaki rozumili mic agitaciyi i propagandi bulo rozporyadzhennya pro konfiskaciyu vsih kinoteatriv Kerivnikami cih prokatnih organizacij mogli stati abo chistokrovni arijci abo tak zvani folksdojche Nevdovzi kinoteatri buli podileni na zakladi dlya vishoyi i nizhchih ras pochalos stvorennya kinoteatriv za nacionalnoyu oznakoyu do 1943 roku v Polskomu general gubernatorstvi bulo stvoreno 25 kinoteatr dlya nimciv 61 dlya polyakiv i 4 dlya ukrayinciv Dlya prokatu bulo shvaleno 147 nimeckih filmiv v originali 109 nimeckih filmiv z polskimi subtitrami 33 polski kartini 14 ispanskih i 1 italijska Z pochatku okupaciyi polskij opir pochatok organizovuvati gromadskij bojkot kinoteatriv z metoyu minimizaciyi vplivu na gromadyan ideologiyi suprotivnika Na stinah budinkiv pochali z yavlyatisya rukopisni gasla Tylko swinie siedza w kinie ukr Tilki svini sidyat v kino Tim ne menshe opublikovani piznishe dani yak okupacijnih tak i pidpilnih dzherel svidchat pro postijne zrostannya vidviduvanosti kinoteatriv Bojkot provalivsya oskilki v umovah okupaciyi kinoteatr buv praktichno yedinoyu z dostupnih form rozvagi Z samogo pochatku vijni bagato kinematografisti viyihali za mezhi krayini inshi znahodilosya abo v polskij armiyi abo v uryadi u Londoni pri nomu isnuvalo Upravlinnya z kinematografiyi Ministerstva informaciyi ta dokumentaciyi a takozh v Iraku Irani Palestini Yegipti ta Italiyi Napriklad i z 1940 roku perebuvali u Velikij Britaniyi Mihal Vashinskij Stanislav Lipinskij v Armiyi Andersa sho formuvalasya v SRSR tosho Okremi kinematografisti u vignanni zmogli prodovzhiti svoyu tvorchist v ci roki bulo znyato kilka pam yatnih dokumentalnih agitacijno patriotichnih filmiv Polsha ne pomerla Bilij Orel 1940 Ce Polsha 1941 Nezavershena podorozh Krayina moyeyi materi 1943 Mi neperemozhni 1944 ta inshi Armiya krajova roci pri svoyemu shtabi sformuvala v 1942 Upravlinnya informaciyi ta propagandi virobnictvo filmiv v yakomu ocholiv Antoni Bohdzevich Pid jogo kerivnictvom zokrema kinematografisti oporu fiksuvali u svoyih hronikalnih kadrah bagato podij Varshavskogo povstannya 1944 roku Period vstanovlennya komunistichnogo rezhimu Komunistichne kerivnictvo yake bulo privedeno do vladi radyanskim vijskovim rezhimom u Polshi pochalo shvidke vidnovlennya polskogo kinematografu yak potuzhnogo zasobu propagandi V 1949 roci chislo kinoteatriv u Polshi perevishilo dovoyennij riven 762 proti 743 kinoteatriv u 1938 roci kilkist glyadachiv zrosla majzhe vdvichi 13 listopada 1945 postanovoyu uryadu bulo stvorene derzhavne pidpriyemstvo Polskij film yake pidporyadkovuvalos Ministerstvu kulturi ta nacionalnoyi spadshini Polshi ta malo eksklyuzivni prava na kinovirobnictvo vlasnih ta kupivlyu i prokat inozemnih filmiv Pri formalnomu tverdzhenni sho nacionalizaciya kinoindustriyi zvilnit mistectvo vid komercijnogo tisku industriya kino opinilas v povnij zalezhnosti vid komunistichnoyi ideologiyi Pershoyu produkciyeyu pislyavoyennogo polskogo kino stali propagandistski hronikalni i dokumentalni filmi a v 1947 roci vidbulasya prem yera pershogo pislyavoyennogo hudozhnogo filmu pro duhovnu stijkist polyakiv pid chas okupaciyi Zaboroneni pisni Leonarda Buchkovskogo Vin zhe znyav pershu pislyavoyennu komediyu Inshimi pomitnimi robotami periodu stali pol Ulica Graniczna 1949 Ostannij etap pol Za wami pojda inni 1949 Antoni Bohdzevicha Ryad rezhiseriv na pochatku 1950 h rokiv zdijsnili sprobi vijti za ramki socialistichnogo realizmu Oleksandr Ford z filmom drugij rezhiser molodij Andzhej Vajda 1954 Yezhi Kavalerovich 1954 Period vidligi 1955 1962 roki Na pochatku 1950 h rokiv pislya smerti Josipa Stalina pochalas destalinizaciya ta liberalizaciya poglyadiv v socialistichnomu tabori Ci procesi prizveli do viniknennya u Polshi neformalnogo socialnogo i misteckogo ob yednannya rezhiseriv i scenaristiv yake otrimalo nazvu Polska shkola kino pol Polska Szkola Filmowa V ob yednanni sklalis dvi osnovni tendenciyi rozvitku molodij rezhiser Andzhej Vajda Popil i almaz ta inshi filmi doslidzhuvav geroyiku polskogo narodu sho po riznomu ocinyuvalosya v rizni istorichni periodi Insha grupa najbilsh pomitnimi v yakij buv Andzhej Munk analizuvali polskij harakter cherez ironiyu gumor i rozvinchannya nacionalnih mifiv Za svoyi filmi sered yakih 1958 rik 1959 1962 Munk buv nazvanij najbilshim racionalistom i nasmishnikom polskoyi shkoli Shkolu takozh predstavlyali Yezhi Kavalerovicha ta inshi Vojceh Yezhi Gas ta inshi Tadeush Konvickij ne tilki stvoriv veliku kilkist scenariyiv do filmiv ale vistupiv osnovopolozhnikom polskogo avtorskogo kino znyavshi taki minimalistichni za formoyu kartini yak 1958 i 1961 Period panuvannya proradyanskih tendencij Do seredini 1960 h rokiv kinematograf Polshi postupovo vidijshov vid tematiki zhertovnosti u svitovij vijni vse bilshu populyarnist stali nabuvati bilsh optimistichni filmi Ce bulo viklikano zminoyu pokolin ta posilennyam roli pravlyachoyi partiyi Polshi U filmah pochali uslavlyati spilnu z SRSR borotbu polyakiv proti spilnogo voroga pravda pro spivuchast SRSR u napadi na Polshu v 1939 vsilyako prihovuvalas Absolyutnim vtilennyam cih zmin stav televizijnij cikl Chotiri tankisti i pes 1966 1970 roki Serial mav velikij uspih u Polshi ta u vsomu socialistichnomu bloci Pokaz cogo serialu na deyakih nacionalnih kanalah Polshi nini zaboronenij Vse chastishe pochali z yavlyatis filmi pro vijnu z komedijnoyu interpretaciyeyu podij napriklad taki yak Prigodi kanonira Dolasa abo Yak ya rozv yazav Drugu svitovu vijnu Tadeusha Hmelevskogo Takozh znimalis seriali yak to shpigunskij detektiv Stavka bilsha za zhittya 1967 1968 roki 18 serij 1964 rik 7 serij kriminalnij detektiv 1965 rik 8 serij komediya 1965 1966 roki 15 serij tosho U zv yazku z tim sho cenzura posilyuvala svij kontrol deyaki rezhiseri zvertalisya do ekranizaciyi tvoriv nacionalnoyi literaturnoyi klasiki syuzheti yakih skladno bulo oskarzhiti Tak z yavilisya dobre kostyumovani istorichni drami Hrestonosci Oleksandra Forda Andzheya Vajdi Faraon Yezhi Kavalerovicha i Rukopis znajdenij u Saragosi Vojceha Hasa Ostannij z nazvanih filmiv sho rozpovidaye pro epohu Napoleonivskih voyen ye odnim z ulyublenih u rezhisera Martina Skorseze yakij vikupiv pershu avtorsku kopiyu ciyeyi strichki dlya restavraciyi V cej period polskij kinematograf vtrativ kilka svoyih perspektivnih avtoriv v avtokatastrofi zaginuv 40 richnij Andzhej Munk viyihali z krayini molodi uspishni debyutanti Roman Polanski i Yezhi Skolimovskij 1980 1980 ti roki stali prorivom polskogo gumoru ta ironiyi na kinematografichnij rinok shidnoyi Yevropi i v pershu chergu SRSR Yuliush Mahulskij i jogo stilni vitrimani v chudovomu smaku Va bank i Va bank 2 abo Vidpovidnij udar zrobili znovu populyarnim i vpiznavanim jogo batka aktora Yana Mahulskogo pershe viznannya otrimav she v 1960 ti roki groteskni Kingsajz i Yezhi Shtura Filmi Kingsajz i u prokati SRSR Novi amazonki stali odnimi z najdorozhchih v istoriyi polskogo kino Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 31 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2011 Procitovano 4 listopada 2015 PosilannyaPoczatki kina 10 sichnya 2016 u Wayback Machine pol