Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мідь саморо дна англ native copper нім gediegenes Kupfer n мінерал класу самородних елементів Cu Самородна мідь містить

Самородна мідь

Самородна мідь

Мідь саморо́дна (англ. native copper; нім. gediegenes Kupfer n) — мінерал класу самородних елементів, Cu. Самородна мідь містить 97—99 % Cu. Крім того, вона може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge.

Мідь
image
самородок міді
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d]
АбревіатураCu
Хімічна формулаCu
Клас мінералусамородні елементи
Nickel-Strunz 101.AA.05[2]
Групаміді
Генезисгідротермальний, екзогенний
Ідентифікація
Колірсвітло-рудий до рудого
Сингоніякубічна
Просторова групаd[3]
Твердість2,5—3
Густина8,4—8,9
Інші характеристики
Названо на честьКіпр (давньогрецька мова)[2]
image Самородна мідь у Вікісховищі

Сингонія кубічна, структура координаційна.

Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Прості кристали рідкісні. Звичайні двійникові зростки. Характерні плоскі і обʼємні дендрити, пластини, щільна суцільна маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкрапленики, порошкуваті і сферолітові виділення.

Колір у свіжому зламі мінералу — ясно-рожевий, перехідний в мідно-червоний, потім в коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5—3. Густина 8,4—8,9. Ковка. Має високу електропровідність.

Самородна мідь утворюється в ендогенних і екзогенних процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом і іншими мінералами. Збагачується в основному флотацією. Найбільше родовище — в районі оз. Верхнє (США). В Україні є прояви в Карпатах. Відомо також декілька родовищ самородної міді на Волині, в неопротерозойських базальтах, що належать до траппової формації.

Різновиди

image
Мідь самородна у Малій гірничій енциклопедії
image
Самородна мідь, Австралійський музей, Сідней

Розрізняють:

  • мідь арсенисту (домейкіт);
  • мідь ботритову (застаріла назва дендритів самородної міді);
  • мідь білу ( — Cu3As);
  • мідь водну хлорну ( — CuCl2);
  • мідь деревʼянисту (тонковолокнисті агрегати олівеніту із зони окиснення мідних родовищ);
  • мідь залізисту (різновид міді, який містить до 2,5 % Fe);
  • мідь золотисту (різновид міді, який містить до 3 % Au);
  • мідь йодисту (маршит);
  • мідь кремнекислу (хризокола);
  • мідь лінзову (ліроконіт);
  • мідь оливкову (олівеніт);
  • мідь променисту (кліноклаз);
  • мідь рубінову (застаріла назва куприту);
  • мідь самородну (мідь); мідь селенисту (берцеліаніт);
  • мідь селено-свинцеву (суміш мінералів з істотним вмістом клаусталіту PbSe);
  • мідь сіру (тетраедрит);
  • мідь сірчисту (халькозин);
  • мідь склувату (стара назва халькозину; стара назва куприту);
  • мідь солянокислу (атакаміт);
  • мідь сріблисту (різновид міді, який містить 7,5 % Ag);
  • мідь стибіїсту (застаріла назва халькостибіту — CuSbS2; застаріла назва  — Cu5Sb);
  • мідь фосфорну (застаріла назва лібетеніту; застаріла назва псевдомалахіту);
  • мідь хлористу ( — CuCl); мідь-цинко-мелантерит (мелантерит цинковистий).

Див. також

Примітки

  1. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  3. mineralienatlas.de
    d:Track:Q1936589

Література

Посилання

  • Copper
  • Copper Mindat

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mid samoro dna angl native copper nim gediegenes Kupfer n mineral klasu samorodnih elementiv Cu Samorodna mid mistit 97 99 Cu Krim togo vona mozhe mistiti domishki Fe Ag Au Zn Pb Hg Bi Sb V Ge Midsamorodok midiZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d AbreviaturaCuHimichna formulaCuKlas mineralusamorodni elementiNickel Strunz 101 AA 05 2 GrupamidiGenezisgidrotermalnij ekzogennijIdentifikaciyaKolirsvitlo rudij do rudogoSingoniyakubichnaProstorova grupad 3 Tverdist2 5 3Gustina8 4 8 9Inshi harakteristikiNazvano na chestKipr davnogrecka mova 2 Samorodna mid u Vikishovishi Singoniya kubichna struktura koordinacijna Viglyad kristaliv kubichnij dodekaedrichnij ridshe oktaedrichnij Prosti kristali ridkisni Zvichajni dvijnikovi zrostki Harakterni ploski i obʼyemni dendriti plastini shilna sucilna masa najbilshij samorodok vazhiv 420 t dribni vkrapleniki poroshkuvati i sferolitovi vidilennya Kolir u svizhomu zlami mineralu yasno rozhevij perehidnij v midno chervonij potim v korichnevij Blisk metalichnij zlam gachkuvatij Tverdist 2 5 3 Gustina 8 4 8 9 Kovka Maye visoku elektroprovidnist Samorodna mid utvoryuyetsya v endogennih i ekzogennih procesah Asociyuye z kupritom azuritom malahitom hrizokoloyu tenoritom i inshimi mineralami Zbagachuyetsya v osnovnomu flotaciyeyu Najbilshe rodovishe v rajoni oz Verhnye SShA V Ukrayini ye proyavi v Karpatah Vidomo takozh dekilka rodovish samorodnoyi midi na Volini v neoproterozojskih bazaltah sho nalezhat do trappovoyi formaciyi RiznovidiMid samorodna u Malij girnichij enciklopediyi Samorodna mid Avstralijskij muzej Sidnej Rozriznyayut mid arsenistu domejkit mid botritovu zastarila nazva dendritiv samorodnoyi midi mid bilu Cu3As mid vodnu hlornu CuCl2 mid derevʼyanistu tonkovoloknisti agregati olivenitu iz zoni okisnennya midnih rodovish mid zalizistu riznovid midi yakij mistit do 2 5 Fe mid zolotistu riznovid midi yakij mistit do 3 Au mid jodistu marshit mid kremnekislu hrizokola mid linzovu lirokonit mid olivkovu olivenit mid promenistu klinoklaz mid rubinovu zastarila nazva kupritu mid samorodnu mid mid selenistu bercelianit mid seleno svincevu sumish mineraliv z istotnim vmistom klaustalitu PbSe mid siru tetraedrit mid sirchistu halkozin mid skluvatu stara nazva halkozinu stara nazva kupritu mid solyanokislu atakamit mid sriblistu riznovid midi yakij mistit 7 5 Ag mid stibiyistu zastarila nazva halkostibitu CuSbS2 zastarila nazva Cu5Sb mid fosfornu zastarila nazva libetenitu zastarila nazva psevdomalahitu mid hloristu CuCl mid cinko melanterit melanterit cinkovistij Div takozhSpisok mineraliv MidPrimitkiWarr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 mineralienatlas de d Track Q1936589LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Samorodna mid Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Samorodna mid Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 PosilannyaCopper Copper Mindat

Дата публікації:
Топ