Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріа́рх Константинопольський Афана́сій III Петеларій (грец. Ἀθανάσιος Πατελλάριος; 1597 Ретімнон, Крит — 5 квітня 1654, Мгарський монастир у Лубнах), також відомий як Святитель Афанасій Цареградський (Сидячий) і Лубенський чудотворець — Константинопольський патріарх у 1634, 1635 та 1652. Святитель, пам'ять — 2(15) травня, в день пам'яті однойменного йому Афанасія Великого і в Соборі Афонських преподобних (друга неділя після П'ятидесятниці).
| Афанасій III Пателар | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1597 Крит, Венеційська республіка |
| Помер | 15 квітня 1654 Мгарський монастир, Мгар, Лубенський район |
| Діяльність | священник |
| Знання мов | грецька |
| Посада | Константинопольський патріархат |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія
Походив із знатного роду, пов'язаного з династією Палеологів. До 26 років жив на Криті в монастирі Аркаді, що перебував під владою венеційців; здобув освіту в монастирі Аркадіу.
В 1631 році був висвячений в митрополита Фессалонікійського; користувався заступництвом свого земляка Патріарха Кирила Лукаріса.
На початку 1634 року в Фанарі знову (втретє) сформувалася принципова опозиція Патріарху Кирилу Лукарісу у зв'язку з публікацією в березні 1629 його Сповідання віри, яке в ряді положень виражало кальвіністські богословські погляди. Для усунення Лукаріса, якого підтримували посольства протестантських держав в Константинополі (насамперед Голландії), незадоволеним митрополитам необхідно було висунути кандидата, прийнятного для католицьких держав; таким претендентом став Афанасій, який заплатив султану готівкою 60 000 талерів, в основному наданих французьким посольством, для зняття Лукаріса і свого призначення. У лютому 1634 року Афанасій був обраний на Патріарший престол і інтронізований 25 березня.
Вже через кілька днів поступився престолом Кирилові Лукарісу, який повернувся з заслання, зважаючи на те, що голландське посольство зуміло виплатити османам суму 70 000 талерів за відновлення (четверте) на престолі Лукаріса.
Після свого другого скинення в 1635 році Афанасій поїхав до Італії, жив в Анконі та Венеції.
Подвизався на Афоні у влаштованій ним келії (монастирі без статусу), де згодом (1849) виник російський Андріївський скит, святинею якого була особиста ікона Патріарха, іменована «У скорботах і печалях Розрадниця»(святкування 19 листопада).
Влітку 1652 року втретє зайняв престол на кілька днів.
8 жовтня 1652 року назавжди покинув Константинополь, відвідав господаря Василя Лупула, Богдана Хмельницького в Чигирині, 22 квітня 1653 року був прийнятий у Москві царем Олексієм Михайловичем.
У Москві, на прохання Патріарха Нікона, написав Чин архієрейського звершення літургії на Сході, який ліг в основу московського виправленого друкованого Чиновника архієрейського служіння, що використовується в РПЦ і нині. Подав царю «зошит», в якому викладав головну мету свого приїзду до Москви: спонукати царя, у союзі українським Запорозьким військом та Молдавією, почати війну з турками, по розгромі яких цар повинен був зайняти престол ромейських імператорів, а Московський Патріарх — вселенську кафедру.
Наприкінці грудня 1653 року виїхав з Москви до Молдавії, щоби прибути до Миколаївського монастиря в Галаці. По дорозі гостив у Богдана Хмельницького.
У лютому 1654 року залишився в Мгарському монастирі (нині на території Лубенського району, Полтавська область), де в середу на Фоминій седмиці, 5 квітня, преставився.
Був похований возсідаючим на троні під амвоном Преображенського храму Мгарського монастиря ігуменом обителі.
Історія шанування
1 лютого 1662 року, в присутності Газького митрополита (який, за його словами, бачив Афанасія в сонному баченні і тепер відвідував монастир), відбулося набуття нетлінних мощей святителя.
В 1672 році цар направив піддячого М. Савіна для проведення розслідування про чудеса, що відбувались від мощей.
В XVIII столітті в Лубенському монастирі зберігалися рукописні житіє святителя і канон.
В 1818 році Полтавський єпископ Мефодій (Пішнячевський) клопотав перед Святішим Синодом про канонізацію Афанасія; клопотання було відхилено. Проте шанування святителя і запис чудес, що відбувалися від його мощей, тривали.
В 1860-х А. М. Муравйов склав нове житіє Афанасія із зазначенням чудес, що відбувалися при його мощах.
Історія канонізації не цілком ясна, але офіційне шанування було прийнято в Російській Церкві наприкінці XIX століття, а після робіт Є. Є. Голубинського, який довів, що шанування було вперше встановлено між 1672 та 1676 митрополитом Київським Йосифом (Нелюбович-Тукальським).
В 1922 році собор, в якому знаходився срібний трон святителя, був розграбований; в 1930-х роках мощі святителя були перенесені в Харків; в 1947 — в Благовіщенський собор міста.
Примітки
- Комерційні деталі призначень і зсунень викладені за: Steven Runciman. The Great Church in Captivity.Cambridge University Press, 1988, стор 283.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 30 вересня 2011.
- Реформа богослужіння в 2-й пол. XVII ст. [ 11 лютого 2008 у Wayback Machine.] Стаття з Православної енциклопедії (2000)
Література
- Афанасій III Пателларій [ 31 липня 2011 у Wayback Machine.] // Православна енциклопедія. М. 2002, Т. IV, стор 20 — 22.
- Св. Афанасій, Патріарх Царгородський, Лубенський чудотворець [ 21 грудня 2007 у Wayback Machine.] //ЖМП. 1947, № 10.
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20090518103217/http://days.pravoslavie.ru/Life/life975.htm Архівовано 18 травня 2009 у Wayback Machine.] Святитель Афанасій III Пателарій, Патріарх Царградський] На сайті pravoslavie.ru
- Святитель Афанасій, Лубенський чудотворець Коротке житіє на сайті Полтавської Місіонерської Духовної Семінарії УПЦ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patria rh Konstantinopolskij Afana sij III Petelarij grec Ἀ8anasios Patellarios 1597 Retimnon Krit 5 kvitnya 1654 Mgarskij monastir u Lubnah takozh vidomij yak Svyatitel Afanasij Caregradskij Sidyachij i Lubenskij chudotvorec Konstantinopolskij patriarh u 1634 1635 ta 1652 Svyatitel pam yat 2 15 travnya v den pam yati odnojmennogo jomu Afanasiya Velikogo i v Sobori Afonskih prepodobnih druga nedilya pislya P yatidesyatnici Afanasij III PatelarNarodivsya1597 Krit Venecijska respublikaPomer15 kvitnya 1654 1654 04 15 Mgarskij monastir Mgar Lubenskij rajonDiyalnistsvyashennikZnannya movgreckaPosadaKonstantinopolskij patriarhatKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz znatnogo rodu pov yazanogo z dinastiyeyu Paleologiv Do 26 rokiv zhiv na Kriti v monastiri Arkadi sho perebuvav pid vladoyu venecijciv zdobuv osvitu v monastiri Arkadiu V 1631 roci buv visvyachenij v mitropolita Fessalonikijskogo koristuvavsya zastupnictvom svogo zemlyaka Patriarha Kirila Lukarisa Na pochatku 1634 roku v Fanari znovu vtretye sformuvalasya principova opoziciya Patriarhu Kirilu Lukarisu u zv yazku z publikaciyeyu v berezni 1629 jogo Spovidannya viri yake v ryadi polozhen virazhalo kalvinistski bogoslovski poglyadi Dlya usunennya Lukarisa yakogo pidtrimuvali posolstva protestantskih derzhav v Konstantinopoli nasampered Gollandiyi nezadovolenim mitropolitam neobhidno bulo visunuti kandidata prijnyatnogo dlya katolickih derzhav takim pretendentom stav Afanasij yakij zaplativ sultanu gotivkoyu 60 000 taleriv v osnovnomu nadanih francuzkim posolstvom dlya znyattya Lukarisa i svogo priznachennya U lyutomu 1634 roku Afanasij buv obranij na Patriarshij prestol i intronizovanij 25 bereznya Vzhe cherez kilka dniv postupivsya prestolom Kirilovi Lukarisu yakij povernuvsya z zaslannya zvazhayuchi na te sho gollandske posolstvo zumilo viplatiti osmanam sumu 70 000 taleriv za vidnovlennya chetverte na prestoli Lukarisa Pislya svogo drugogo skinennya v 1635 roci Afanasij poyihav do Italiyi zhiv v Ankoni ta Veneciyi Podvizavsya na Afoni u vlashtovanij nim keliyi monastiri bez statusu de zgodom 1849 vinik rosijskij Andriyivskij skit svyatineyu yakogo bula osobista ikona Patriarha imenovana U skorbotah i pechalyah Rozradnicya svyatkuvannya 19 listopada Vlitku 1652 roku vtretye zajnyav prestol na kilka dniv 8 zhovtnya 1652 roku nazavzhdi pokinuv Konstantinopol vidvidav gospodarya Vasilya Lupula Bogdana Hmelnickogo v Chigirini 22 kvitnya 1653 roku buv prijnyatij u Moskvi carem Oleksiyem Mihajlovichem U Moskvi na prohannya Patriarha Nikona napisav Chin arhiyerejskogo zvershennya liturgiyi na Shodi yakij lig v osnovu moskovskogo vipravlenogo drukovanogo Chinovnika arhiyerejskogo sluzhinnya sho vikoristovuyetsya v RPC i nini Podav caryu zoshit v yakomu vikladav golovnu metu svogo priyizdu do Moskvi sponukati carya u soyuzi ukrayinskim Zaporozkim vijskom ta Moldaviyeyu pochati vijnu z turkami po rozgromi yakih car povinen buv zajnyati prestol romejskih imperatoriv a Moskovskij Patriarh vselensku kafedru Naprikinci grudnya 1653 roku viyihav z Moskvi do Moldaviyi shobi pributi do Mikolayivskogo monastirya v Galaci Po dorozi gostiv u Bogdana Hmelnickogo U lyutomu 1654 roku zalishivsya v Mgarskomu monastiri nini na teritoriyi Lubenskogo rajonu Poltavska oblast de v seredu na Fominij sedmici 5 kvitnya prestavivsya Buv pohovanij vozsidayuchim na troni pid amvonom Preobrazhenskogo hramu Mgarskogo monastirya igumenom obiteli Istoriya shanuvannyaRaka svyatitelya Afanasiya v Lubenskomu monastiri litografiya 1868 rik 1 lyutogo 1662 roku v prisutnosti Gazkogo mitropolita yakij za jogo slovami bachiv Afanasiya v sonnomu bachenni i teper vidviduvav monastir vidbulosya nabuttya netlinnih moshej svyatitelya V 1672 roci car napraviv piddyachogo M Savina dlya provedennya rozsliduvannya pro chudesa sho vidbuvalis vid moshej V XVIII stolitti v Lubenskomu monastiri zberigalisya rukopisni zhitiye svyatitelya i kanon V 1818 roci Poltavskij yepiskop Mefodij Pishnyachevskij klopotav pered Svyatishim Sinodom pro kanonizaciyu Afanasiya klopotannya bulo vidhileno Prote shanuvannya svyatitelya i zapis chudes sho vidbuvalisya vid jogo moshej trivali V 1860 h A M Muravjov sklav nove zhitiye Afanasiya iz zaznachennyam chudes sho vidbuvalisya pri jogo moshah Istoriya kanonizaciyi ne cilkom yasna ale oficijne shanuvannya bulo prijnyato v Rosijskij Cerkvi naprikinci XIX stolittya a pislya robit Ye Ye Golubinskogo yakij doviv sho shanuvannya bulo vpershe vstanovleno mizh 1672 ta 1676 mitropolitom Kiyivskim Josifom Nelyubovich Tukalskim V 1922 roci sobor v yakomu znahodivsya sribnij tron svyatitelya buv rozgrabovanij v 1930 h rokah moshi svyatitelya buli pereneseni v Harkiv v 1947 v Blagovishenskij sobor mista PrimitkiKomercijni detali priznachen i zsunen vikladeni za Steven Runciman The Great Church in Captivity Cambridge University Press 1988 stor 283 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2011 Reforma bogosluzhinnya v 2 j pol XVII st 11 lyutogo 2008 u Wayback Machine Stattya z Pravoslavnoyi enciklopediyi 2000 LiteraturaAfanasij III Patellarij 31 lipnya 2011 u Wayback Machine Pravoslavna enciklopediya M 2002 T IV stor 20 22 Sv Afanasij Patriarh Cargorodskij Lubenskij chudotvorec 21 grudnya 2007 u Wayback Machine ZhMP 1947 10 Posilannya https web archive org web 20090518103217 http days pravoslavie ru Life life975 htm Arhivovano18 travnya 2009 u Wayback Machine Svyatitel Afanasij III Patelarij Patriarh Cargradskij Na sajti pravoslavie ru Svyatitel Afanasij Lubenskij chudotvorec Korotke zhitiye na sajti Poltavskoyi Misionerskoyi Duhovnoyi Seminariyi UPC Poperednik Kirilo I Konstantinopolskij patriarh 1634 Nastupnik Kirilo I Poperednik Kirilo III Konstantinopolskij patriarh 1652 Nastupnik Payisij I