Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хорвати Боснії і Герцеговини — частина хорватського народу, яка живе у Боснії і Герцеговині та налічує близько 500 000 осіб (за різними даними від 465 000 до 571 317, 12—14,5%), становлячи 13% від загальної чисельності населення Боснії і Герцеговини. Хорвати є одним із трьох державотворчих народів Боснії і Герцеговини. За віросповіданням переважно католики. Населяють західну Герцеговину і південно-західну Боснію, де становлять абсолютну більшість, частини східної Герцеговини, а також центральну Боснію і боснійську частину басейну Сави, де після війни в Боснії і Герцеговині стали меншиною, проте і в цих краях історично закорінені.
Історія
Раннє Середньовіччя
Хорватський народ у Боснії і Герцеговині походить зі слов'ян, які оселилися в Боснії і Герцеговині в ході слов'янських переселень у ХІІ сторіччі. На думку більшості істориків, слов'янські племена були представлені або й переважали у більшій частині стародавньої Боснії і нижньої течії басейну Неретви, насамперед у місцевості між водозборами Уни, Сави, в пониззі Дрини та в долині Неретви. Деякі історики вважають, що хорватський етнічний елемент переважав до межі, що сполучає річки Неретву та Босну.
Населення середньовічної боснійської держави було слов'янське, належачи за своїми етнічними та релігійними особливостями до того самого етнічного субстрату, що й хорвати. Окрім самої згадки імені хорватів це помітно в численних етнокультурних особливостях, як от мова, глаголичне і західнокириличне письмо, яким були писані грамоти, твори релігійного та художнього змісту, що відповідало хорватській кирилиці, яка вживалась у Далмації і на північнохорватському узбережжі, належність до західної цивілізації, що знаходило своє відображення в західній католицькій гілці християнства і формах мистецтва західного походження (романський стиль). Політично більшина нинішньої Боснії і Герцеговини (з короткими перервами за правління сербського жупана Часлава Клонимировича) належала хорватській державі або за правителів династії Трпимировичів (IX-XII ст.), або як частина Хорватсько-угорського королівства. Один із символів політичних зв'язків Хорватії та Боснії це виключно хорватська політична назва бан, яку носили і боснійські правителі з найдавніших часів. Всі боснійські королі були католиками, і часто (хоча і не завжди) належали до родоводу хорватських династій.
Турецька навала
У часи Османської імперії та безупинних воєн, які тривали близько 300 років, Хорватія втратила більше половини населення (переселення, воєнні втрати, відведення в турецьку неволю, пошесті, ісламізація), а хорватський народ у Боснії і Герцеговині з більшості став переслідуваною меншістю. Зокрема, у той час кілька сотень тисяч хорватів-католиків навернулися в іслам. Наслідки турецького нашестя видно з такого порівняння: якщо 1528-1529 рр. у теперішній БіГ було приблизно 360 000 або 57% католиків, близько 220 000 або близько 34% мусульман і близько 55 000 або 9% православних, то 1624 року вже було приблизно 300 000 або 67% мусульман, близько 100 000 або 22% католиків та тисяч 50 або 11% православних.
Габсбурзька монархія
З 1878 до 1918 року Боснія і Герцеговина перебувала під австрійським управлінням. У цей період однією з найвизначальніших рис була остаточна кристалізація боснійсько-герцеговинських хорватів з етнічно-релігійної групи у сучасних політичних суб'єктів, або з народності в націю, інтегровану в одне національне ціле разом зі своїми співвітчизниками з-за меж Боснії і Герцеговини.
Новітній період
З 1918 до 1941 року хорвати Боснії і Герцеговини опинилися у складі Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше названого Королівством Югославія. Головною особливістю цього періоду були намагання сербів, використовуючи військове і політичне домінування та відносну чисельну перевагу (близько 38-40% від загальної чисельності населення Боснії і Герцеговини), виступати в ролі панівної нації в країні з метою насильницької «сербізації» несербських народів. Але після багатьох років диктатури, політичних убивств, корупційних скандалів і насильства, зіткнувшися з безуспішністю централізаторської політики, сербські правлячі кола у 1939 р. погодилися на компроміс, і утворена внаслідок цього Хорватська бановина включала близько 30% території теперішньої Боснії і Герцеговини (до неї увійшла більшість районів Боснії і Герцеговини, де хорвати чисельно переважали)..
У добу соціалістичної Югославії устрій Боснії і Герцеговини набув вигляду триступеневої піраміди: привілейований клас із незаперечним пануванням від правоохоронних органів до освіти і економіки утворювали серби завдяки своїй відносній чисельній перевазі, «мучеництву» за часів Незалежної Держави Хорватія (ще більш підсиленому через маніпуляції зі статистикою), панівному становищу в комуністичному апараті, а також ролі «руки» белградського централізму своїх одноплемінців із Сербії. Друге місце посіли боснійські мусульмани, яких центральний уряд підтримував як носіїв державних ознак у БіГ та антитезу сербській і хорватській національній ідеології, які розглядали Боснію і Герцеговину як частину своїх національних держав, та як спільноту з високою народжуваністю, яка хоч і зреклася багатьох східних ісламських принципів, тим не менш віталася як місток в ісламські країни в рамках Руху неприєднання. Хорвати як найменш чисельний і найпідозріліший елемент носили тавро «реакційного» католицького народу, їм, звинуваченим у геноциді і звірствах Незалежної Держави Хорватія (від провин у яких мусульман люб'язно звільняли, а серби як основні комуністичні кати все ще користувались привілеями злочину), була уготована доля громадян другого сорту. Вони постійно підозрювались і переслідувалися поліцією, їхні етнічні землі у економічному відношенні свідомо занехаювались, тому вони були змушені емігрувати (серед економічних емігрантів із БіГ боснійські хорвати, на частку яких припадало близько 1/5 населення, становили більш ніж дві третини емігрантів). Окрім утисків хорватської мови та нав'язування сербської від сфери освіти до засобів масової інформації хорвати Боснії і Герцеговини особливо потерпали від тоталітарного поліційного режиму з метою скорочення їхньої чисельності та ліквідації хорватської нації як «ракової» пухлини, яка перешкоджала досягненню справжнього соціалістичного суспільства в Боснії і Герцеговині.
Отже, хорвати Боснії і Герцеговини внутрішньо давно були готові до опору і, коли вслід за проголошенням незалежності Боснії і Герцеговини від Югославії 1 березня 1992 р. серби розв'язали проти цієї колишньої югославської республіки війну, хорвати першими спромоглися дати гідну відсіч сербським агресорам (див. також Історія Боснії і Герцеґовини).
Релігія
Хорвати Боснії і Герцеговини у більшості своїй сповідують католицизм. Саме хорвати складають значну частину католиків Боснії і Герцеговини. Переважна більшість католицького населення належить до латинського обряду. Серед хорватів Боснії і Герцеговини також є вірні Хорватської греко-католицької церкви. У місті Меджугор'є знаходиться парафія на честь Діви Марії, яка є місцем паломництва для багатьох католиків .
Мова
Хорвати Боснії і Герцеговини говорять хорватською мовою (стандартизований варіант сербохорватської мови), а саме її штокавською говіркою. Хорватська мова у Боснії і Герцеговині має статус офіційної. У статті 6 Конституції Федерації Боснія і Герцеговина сказано, що офіційними мовами Федерації Боснія і Герцеговина є: боснійська, хорватська, сербська.
Демографія
За переписом населення 1931 року Боснія і Герцеговина налічувала 2 323 787 мешканців, серед яких хорватів було 23,58 %. У часи другої Югославії за переписами 1953-1991 рр. хорвати з 23,00 % населення знизилися до 17,30 %, хоча й побільшала їхня сукупна чисельність. За переписом населення 1991 року частка хорватів у загальній кількості населення БіГ була 17,30 %, а їхня чисельність становила 755 895 осіб.
| Рік перепису | Кількість хорватів | % | Загальне чисельність населення БіГ |
|---|---|---|---|
| 1879 | 209,391 | 18.08 % | 1,158,164 |
| 1885 | 265,788 | 19.88 % | 1,336,091 |
| 1895 | 334,142 | 21.31 % | 1,361,868 |
| 1910 | 434,061 | 22.87 % | 1,898,044 |
| 1921 | 444,308 | 23.50 % | 1,890,440 |
| 1931 | 547,949 | 23.58 % | 2,323,555 |
| 1948 | 614,123 | 23.93 % | 2,565,277 |
| 1953 | 654,229 | 22.97 % | 2,847,790 |
| 1961 | 711,666 | 21.71 % | 3,277,948 |
| 1971 | 772,491 | 20.62 % | 3,746,111 |
| 1981 | 758,140 | 18.39 % | 4,124.008 |
| 1991 | 760,852 | 17.38 % | 4,377,053 |
Загальна чисельність хорватів в Боснії і Герцеговині продовжувала знижуватися, а до цього найбільше спричинилась після 1991 р. кривава війна, яка завирувала в Боснії і Герцеговині. Так стався трагічний відтік хорватського населення з БіГ. Основні приклади такого відтоку — це Боснійська Посавіна і середня Боснія. Перепис населення в Боснії і Герцеговині 1996 року, проведений Управлінням Верховного комісара у справах біженців (офіційно невизнаний) засвідчив, що населення БіГ було 3 919 953. З них хорвати становили 14,57% або 571 317 від загальної чисельності населення. Хорвати завдяки їхній самоорганізації через Хорватську Республіку Герцег-Босну і її збройні сили Хорватську Раду Оборони боролися за своє виживання в Боснії і Герцеговині під час війни в цій країні. Згідно з даними, оприлюдненими Центром досліджень і документації в Сараєво, у Боснії і Герцеговині протягом війни було вбито або пропало безвісти 7 762 хорвати.. З території, підконтрольної Армії Республіки Боснії і Герцеговини, виселено близько 150 000 хорватів , а з районів, які підпали під контроль війська Республіки Сербської, вигнано близько 200 000 хорватів.
З великою ймовірністю можна твердити, що боснійські хорвати нині є більшістю в таких муніципалітетах: Мостар, Ливно, Широкі Брієг, Любушки, Томіславград, Посуш'є, Ораш'є, Оджак, Груде, Яйце, Читлук, Чапліна, Вітез, Кіселяк, Новий Травник, Прозор-Рама, Жепче, Бусовача, Столаць, Крешево, Домалєвац-Шамац, Купрес, Неум, Усора, Добретичі і Равно.
До муніципалітетів, у яких хорвати становлять третину населення, належать Травник, Ускоплє, Вареш, Фойниця і Гламоч. Муніципалітети, в яких хорвати налічують близько 15% населення, — це Бугойно, Брчко, Тузла, Какань, Дрвар і Грахово. 14 муніципалітетів із хорватською більшістю утворюють компактну область, яка простягається від Купреса на північному заході до Равно на південному сході країни, тоді як 12 муніципалітетів у Боснії і Боснійській Посавині являють собою анклави з хорватською більшістю.
Згідно з міжнародними оцінками (World Factbook ЦРУ), сьогодні в Боснії та Герцеговині 571 317 хорватів, які становлять 14,57% від загальної чисельності населення Боснії і Герцеговини. За оцінками єпископської канцелярії, у Боснії і Герцеговині проживає 459 102 католиків, з яких майже всі хорвати. Сюди цілком обґрунтовано слід додати ще як мінімум 40 000 хорватів, які або не католики, або не перебувають у контакті з парафіяльними управами (близько 10% від передбачуваної кількості хорватів). Таким чином сьогоднішню кількість хорватів у БіГ можна справедливо округлити до близько 500 000 або близько 13% населення.
Поточні проблеми
На даному етапі боснійські хорвати порушують питання створення власної федеративної одиниці у складі конфедерації. Бажання мати свою національно-територіальну автономію вони пояснюють тим, що перебувають нині у гіршому становищі, ніж два інші державотворчі народи Боснії і Герцеговини: не мають свого національного каналу на державному телебаченні, щодо них порушуються основні права людини, зокрема, через неможливість використання хорватської мови, боснійці мають перевагу в голосах над хорватами в обох палатах парламенту Федерації Боснії і Герцеговини Та загрози виходу з конфедерації БіГ районів із переважанням боснійських хорватів не існує, бо, як стверджують мусульманські політики, хорвати не можуть і не хочуть відокремлення від Боснії. Навіть якби вони мали такі наміри, їм просто нікуди відходити. Злука з Хорватією неможлива, адже остання сама визнала державу Боснія і Герцеговина.
Див. також
Примітки
- HercegBosna.org [ 10 липня 2010 у Wayback Machine.] Kraljevina Jugoslavija: Prokleta avlija
- Радіо Ватикан. На віддалі до Меджугор'є. 07. 11. 2013 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Лист апостольського нунція у США до єпископів. catholicculture.org 23.10.2013 р. [ 20 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 25 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 21 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 21 листопада 2010.
- Javno.com [ 15 січня 2009 у Wayback Machine.] Podaci o žrtvama rata u Bosni i Hercegovini
- Zločin s pečatom (Ivica Mlivončić) [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.] Hrvatsko-muslimanski sukobi
- Večernji.hr [ 11 серпня 2008 у Wayback Machine.] Kolumne: Dodik, bosanski Janus
- Pincom.info [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.] Koje bi općine bile u sastavu hrvatske federalne jedinice?, 12. studeni 2007.
- Monitor.ba Hrvati traže treći entitet: Ponovno proglašenje Herceg Bosne?
- Ljubuški.info [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.] Hrvatski političari u Bosni i Hercegovini još nisu ništa konkretno rekli...
Література
- Dragutin Pavličević, Kratka politička i kulturna povijest Bosne i Hercegovine, Hrvatski informativni centar, Zagreb, 2000.
- Ivan Lovrenović, Bosanski Hrvati: esej o agoniji jedne evropsko-orijentalne mikrokulture, Durieux, Zagreb, 2002. ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvati Bosniyi i Gercegovini chastina horvatskogo narodu yaka zhive u Bosniyi i Gercegovini ta nalichuye blizko 500 000 osib za riznimi danimi vid 465 000 do 571 317 12 14 5 stanovlyachi 13 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Bosniyi i Gercegovini Horvati ye odnim iz troh derzhavotvorchih narodiv Bosniyi i Gercegovini Za virospovidannyam perevazhno katoliki Naselyayut zahidnu Gercegovinu i pivdenno zahidnu Bosniyu de stanovlyat absolyutnu bilshist chastini shidnoyi Gercegovini a takozh centralnu Bosniyu i bosnijsku chastinu basejnu Savi de pislya vijni v Bosniyi i Gercegovini stali menshinoyu prote i v cih krayah istorichno zakorineni Misto Mostar kulturnij ekonomichnij osvitnij i politichnij centr horvativ u Bosniyi i GercegoviniIstoriyaRannye Serednovichchya Starodavnye korolivske misto Yajce Horvatskij narod u Bosniyi i Gercegovini pohodit zi slov yan yaki oselilisya v Bosniyi i Gercegovini v hodi slov yanskih pereselen u HII storichchi Na dumku bilshosti istorikiv slov yanski plemena buli predstavleni abo j perevazhali u bilshij chastini starodavnoyi Bosniyi i nizhnoyi techiyi basejnu Neretvi nasampered u miscevosti mizh vodozborami Uni Savi v ponizzi Drini ta v dolini Neretvi Deyaki istoriki vvazhayut sho horvatskij etnichnij element perevazhav do mezhi sho spoluchaye richki Neretvu ta Bosnu Naselennya serednovichnoyi bosnijskoyi derzhavi bulo slov yanske nalezhachi za svoyimi etnichnimi ta religijnimi osoblivostyami do togo samogo etnichnogo substratu sho j horvati Okrim samoyi zgadki imeni horvativ ce pomitno v chislennih etnokulturnih osoblivostyah yak ot mova glagolichne i zahidnokirilichne pismo yakim buli pisani gramoti tvori religijnogo ta hudozhnogo zmistu sho vidpovidalo horvatskij kirilici yaka vzhivalas u Dalmaciyi i na pivnichnohorvatskomu uzberezhzhi nalezhnist do zahidnoyi civilizaciyi sho znahodilo svoye vidobrazhennya v zahidnij katolickij gilci hristiyanstva i formah mistectva zahidnogo pohodzhennya romanskij stil Politichno bilshina ninishnoyi Bosniyi i Gercegovini z korotkimi perervami za pravlinnya serbskogo zhupana Chaslava Klonimirovicha nalezhala horvatskij derzhavi abo za praviteliv dinastiyi Trpimirovichiv IX XII st abo yak chastina Horvatsko ugorskogo korolivstva Odin iz simvoliv politichnih zv yazkiv Horvatiyi ta Bosniyi ce viklyuchno horvatska politichna nazva ban yaku nosili i bosnijski praviteli z najdavnishih chasiv Vsi bosnijski koroli buli katolikami i chasto hocha i ne zavzhdi nalezhali do rodovodu horvatskih dinastij Turecka navala U chasi Osmanskoyi imperiyi ta bezupinnih voyen yaki trivali blizko 300 rokiv Horvatiya vtratila bilshe polovini naselennya pereselennya voyenni vtrati vidvedennya v turecku nevolyu poshesti islamizaciya a horvatskij narod u Bosniyi i Gercegovini z bilshosti stav peresliduvanoyu menshistyu Zokrema u toj chas kilka soten tisyach horvativ katolikiv navernulisya v islam Naslidki tureckogo nashestya vidno z takogo porivnyannya yaksho 1528 1529 rr u teperishnij BiG bulo priblizno 360 000 abo 57 katolikiv blizko 220 000 abo blizko 34 musulman i blizko 55 000 abo 9 pravoslavnih to 1624 roku vzhe bulo priblizno 300 000 abo 67 musulman blizko 100 000 abo 22 katolikiv ta tisyach 50 abo 11 pravoslavnih Gabsburzka monarhiya Z 1878 do 1918 roku Bosniya i Gercegovina perebuvala pid avstrijskim upravlinnyam U cej period odniyeyu z najviznachalnishih ris bula ostatochna kristalizaciya bosnijsko gercegovinskih horvativ z etnichno religijnoyi grupi u suchasnih politichnih sub yektiv abo z narodnosti v naciyu integrovanu v odne nacionalne cile razom zi svoyimi spivvitchiznikami z za mezh Bosniyi i Gercegovini Novitnij period Z 1918 do 1941 roku horvati Bosniyi i Gercegovini opinilisya u skladi Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishe nazvanogo Korolivstvom Yugoslaviya Golovnoyu osoblivistyu cogo periodu buli namagannya serbiv vikoristovuyuchi vijskove i politichne dominuvannya ta vidnosnu chiselnu perevagu blizko 38 40 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Bosniyi i Gercegovini vistupati v roli panivnoyi naciyi v krayini z metoyu nasilnickoyi serbizaciyi neserbskih narodiv Ale pislya bagatoh rokiv diktaturi politichnih ubivstv korupcijnih skandaliv i nasilstva zitknuvshisya z bezuspishnistyu centralizatorskoyi politiki serbski pravlyachi kola u 1939 r pogodilisya na kompromis i utvorena vnaslidok cogo Horvatska banovina vklyuchala blizko 30 teritoriyi teperishnoyi Bosniyi i Gercegovini do neyi uvijshla bilshist rajoniv Bosniyi i Gercegovini de horvati chiselno perevazhali U dobu socialistichnoyi Yugoslaviyi ustrij Bosniyi i Gercegovini nabuv viglyadu tristupenevoyi piramidi privilejovanij klas iz nezaperechnim panuvannyam vid pravoohoronnih organiv do osviti i ekonomiki utvoryuvali serbi zavdyaki svoyij vidnosnij chiselnij perevazi muchenictvu za chasiv Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya she bilsh pidsilenomu cherez manipulyaciyi zi statistikoyu panivnomu stanovishu v komunistichnomu aparati a takozh roli ruki belgradskogo centralizmu svoyih odnopleminciv iz Serbiyi Druge misce posili bosnijski musulmani yakih centralnij uryad pidtrimuvav yak nosiyiv derzhavnih oznak u BiG ta antitezu serbskij i horvatskij nacionalnij ideologiyi yaki rozglyadali Bosniyu i Gercegovinu yak chastinu svoyih nacionalnih derzhav ta yak spilnotu z visokoyu narodzhuvanistyu yaka hoch i zreklasya bagatoh shidnih islamskih principiv tim ne mensh vitalasya yak mistok v islamski krayini v ramkah Ruhu nepriyednannya Horvati yak najmensh chiselnij i najpidozrilishij element nosili tavro reakcijnogo katolickogo narodu yim zvinuvachenim u genocidi i zvirstvah Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya vid provin u yakih musulman lyub yazno zvilnyali a serbi yak osnovni komunistichni kati vse she koristuvalis privileyami zlochinu bula ugotovana dolya gromadyan drugogo sortu Voni postijno pidozryuvalis i peresliduvalisya policiyeyu yihni etnichni zemli u ekonomichnomu vidnoshenni svidomo zanehayuvalis tomu voni buli zmusheni emigruvati sered ekonomichnih emigrantiv iz BiG bosnijski horvati na chastku yakih pripadalo blizko 1 5 naselennya stanovili bilsh nizh dvi tretini emigrantiv Okrim utiskiv horvatskoyi movi ta nav yazuvannya serbskoyi vid sferi osviti do zasobiv masovoyi informaciyi horvati Bosniyi i Gercegovini osoblivo poterpali vid totalitarnogo policijnogo rezhimu z metoyu skorochennya yihnoyi chiselnosti ta likvidaciyi horvatskoyi naciyi yak rakovoyi puhlini yaka pereshkodzhala dosyagnennyu spravzhnogo socialistichnogo suspilstva v Bosniyi i Gercegovini Skulptura Divi Mariyi na misci yiyi yavlennya u misti Medzhugor ye Otzhe horvati Bosniyi i Gercegovini vnutrishno davno buli gotovi do oporu i koli vslid za progoloshennyam nezalezhnosti Bosniyi i Gercegovini vid Yugoslaviyi 1 bereznya 1992 r serbi rozv yazali proti ciyeyi kolishnoyi yugoslavskoyi respubliki vijnu horvati pershimi spromoglisya dati gidnu vidsich serbskim agresoram div takozh Istoriya Bosniyi i Gercegovini ReligiyaHorvati Bosniyi i Gercegovini u bilshosti svoyij spoviduyut katolicizm Same horvati skladayut znachnu chastinu katolikiv Bosniyi i Gercegovini Perevazhna bilshist katolickogo naselennya nalezhit do latinskogo obryadu Sered horvativ Bosniyi i Gercegovini takozh ye virni Horvatskoyi greko katolickoyi cerkvi U misti Medzhugor ye znahoditsya parafiya na chest Divi Mariyi yaka ye miscem palomnictva dlya bagatoh katolikiv MovaHorvati Bosniyi i Gercegovini govoryat horvatskoyu movoyu standartizovanij variant serbohorvatskoyi movi a same yiyi shtokavskoyu govirkoyu Horvatska mova u Bosniyi i Gercegovini maye status oficijnoyi U statti 6 Konstituciyi Federaciyi Bosniya i Gercegovina skazano sho oficijnimi movami Federaciyi Bosniya i Gercegovina ye bosnijska horvatska serbska DemografiyaZa perepisom naselennya 1931 roku Bosniya i Gercegovina nalichuvala 2 323 787 meshkanciv sered yakih horvativ bulo 23 58 U chasi drugoyi Yugoslaviyi za perepisami 1953 1991 rr horvati z 23 00 naselennya znizilisya do 17 30 hocha j pobilshala yihnya sukupna chiselnist Za perepisom naselennya 1991 roku chastka horvativ u zagalnij kilkosti naselennya BiG bula 17 30 a yihnya chiselnist stanovila 755 895 osib Horvati u Respublici Bosniya i Gercegovina stanom na 1991 rik 90 100 75 90 50 75 25 50 10 25 1 10 0 1 Rik perepisu Kilkist horvativ Zagalne chiselnist naselennya BiG 1879 209 391 18 08 1 158 164 1885 265 788 19 88 1 336 091 1895 334 142 21 31 1 361 868 1910 434 061 22 87 1 898 044 1921 444 308 23 50 1 890 440 1931 547 949 23 58 2 323 555 1948 614 123 23 93 2 565 277 1953 654 229 22 97 2 847 790 1961 711 666 21 71 3 277 948 1971 772 491 20 62 3 746 111 1981 758 140 18 39 4 124 008 1991 760 852 17 38 4 377 053 Zagalna chiselnist horvativ v Bosniyi i Gercegovini prodovzhuvala znizhuvatisya a do cogo najbilshe sprichinilas pislya 1991 r krivava vijna yaka zaviruvala v Bosniyi i Gercegovini Tak stavsya tragichnij vidtik horvatskogo naselennya z BiG Osnovni prikladi takogo vidtoku ce Bosnijska Posavina i serednya Bosniya Perepis naselennya v Bosniyi i Gercegovini 1996 roku provedenij Upravlinnyam Verhovnogo komisara u spravah bizhenciv oficijno neviznanij zasvidchiv sho naselennya BiG bulo 3 919 953 Z nih horvati stanovili 14 57 abo 571 317 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Horvati zavdyaki yihnij samoorganizaciyi cherez Horvatsku Respubliku Gerceg Bosnu i yiyi zbrojni sili Horvatsku Radu Oboroni borolisya za svoye vizhivannya v Bosniyi i Gercegovini pid chas vijni v cij krayini Zgidno z danimi oprilyudnenimi Centrom doslidzhen i dokumentaciyi v Sarayevo u Bosniyi i Gercegovini protyagom vijni bulo vbito abo propalo bezvisti 7 762 horvati Z teritoriyi pidkontrolnoyi Armiyi Respubliki Bosniyi i Gercegovini viseleno blizko 150 000 horvativ a z rajoniv yaki pidpali pid kontrol vijska Respubliki Serbskoyi vignano blizko 200 000 horvativ Z velikoyu jmovirnistyu mozhna tverditi sho bosnijski horvati nini ye bilshistyu v takih municipalitetah Mostar Livno Shiroki Briyeg Lyubushki Tomislavgrad Posush ye Orash ye Odzhak Grude Yajce Chitluk Chaplina Vitez Kiselyak Novij Travnik Prozor Rama Zhepche Busovacha Stolac Kreshevo Domalyevac Shamac Kupres Neum Usora Dobretichi i Ravno Do municipalitetiv u yakih horvati stanovlyat tretinu naselennya nalezhat Travnik Uskoplye Varesh Fojnicya i Glamoch Municipaliteti v yakih horvati nalichuyut blizko 15 naselennya ce Bugojno Brchko Tuzla Kakan Drvar i Grahovo 14 municipalitetiv iz horvatskoyu bilshistyu utvoryuyut kompaktnu oblast yaka prostyagayetsya vid Kupresa na pivnichnomu zahodi do Ravno na pivdennomu shodi krayini todi yak 12 municipalitetiv u Bosniyi i Bosnijskij Posavini yavlyayut soboyu anklavi z horvatskoyu bilshistyu Zgidno z mizhnarodnimi ocinkami World Factbook CRU sogodni v Bosniyi ta Gercegovini 571 317 horvativ yaki stanovlyat 14 57 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Bosniyi i Gercegovini Za ocinkami yepiskopskoyi kancelyariyi u Bosniyi i Gercegovini prozhivaye 459 102 katolikiv z yakih majzhe vsi horvati Syudi cilkom obgruntovano slid dodati she yak minimum 40 000 horvativ yaki abo ne katoliki abo ne perebuvayut u kontakti z parafiyalnimi upravami blizko 10 vid peredbachuvanoyi kilkosti horvativ Takim chinom sogodnishnyu kilkist horvativ u BiG mozhna spravedlivo okrugliti do blizko 500 000 abo blizko 13 naselennya Potochni problemiNa danomu etapi bosnijski horvati porushuyut pitannya stvorennya vlasnoyi federativnoyi odinici u skladi konfederaciyi Bazhannya mati svoyu nacionalno teritorialnu avtonomiyu voni poyasnyuyut tim sho perebuvayut nini u girshomu stanovishi nizh dva inshi derzhavotvorchi narodi Bosniyi i Gercegovini ne mayut svogo nacionalnogo kanalu na derzhavnomu telebachenni shodo nih porushuyutsya osnovni prava lyudini zokrema cherez nemozhlivist vikoristannya horvatskoyi movi bosnijci mayut perevagu v golosah nad horvatami v oboh palatah parlamentu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Ta zagrozi vihodu z konfederaciyi BiG rajoniv iz perevazhannyam bosnijskih horvativ ne isnuye bo yak stverdzhuyut musulmanski politiki horvati ne mozhut i ne hochut vidokremlennya vid Bosniyi Navit yakbi voni mali taki namiri yim prosto nikudi vidhoditi Zluka z Horvatiyeyu nemozhliva adzhe ostannya sama viznala derzhavu Bosniya i Gercegovina Div takozhFederaciya Bosniya i Gercegovina Bosnijska vijnaPrimitkiHercegBosna org 10 lipnya 2010 u Wayback Machine Kraljevina Jugoslavija Prokleta avlija Radio Vatikan Na viddali do Medzhugor ye 07 11 2013 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim List apostolskogo nunciya u SShA do yepiskopiv catholicculture org 23 10 2013 r 20 travnya 2016 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2015 Procitovano 25 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 Arhiv originalu za 11 chervnya 2008 Procitovano 21 listopada 2010 Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 21 listopada 2010 Javno com 15 sichnya 2009 u Wayback Machine Podaci o zrtvama rata u Bosni i Hercegovini Zlocin s pecatom Ivica Mlivoncic 14 travnya 2011 u Wayback Machine Hrvatsko muslimanski sukobi Vecernji hr 11 serpnya 2008 u Wayback Machine Kolumne Dodik bosanski Janus Pincom info 11 chervnya 2008 u Wayback Machine Koje bi opcine bile u sastavu hrvatske federalne jedinice 12 studeni 2007 Monitor ba Hrvati traze treci entitet Ponovno proglasenje Herceg Bosne Ljubuski info 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine Hrvatski politicari u Bosni i Hercegovini jos nisu nista konkretno rekli LiteraturaDragutin Pavlicevic Kratka politicka i kulturna povijest Bosne i Hercegovine Hrvatski informativni centar Zagreb 2000 Ivan Lovrenovic Bosanski Hrvati esej o agoniji jedne evropsko orijentalne mikrokulture Durieux Zagreb 2002 ISBN 953 188 152 9