Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буковинський крайовий президент (нім. Bukowiner Landespräsident; Landespräsident des Herzogtums Bukowina) - найвища посадова особа Герцогства Буковина, намісник Цісаря на Буковині («австрійська частина»). Крайовий президент відповідав за виконання законів на довіреній йому території та формував власну стратегію управління. Також намісник цісаря на Буковині мав політичну владу, яка будувалась на основі ресурсів та поточної ситуації на Буковині. Важливим аспектом діяльності президента краю є його діяльність в національній політиці та ідентифікація місцевим населенням в ролі "представника Відня".
| Президент Герцогства Буковина Landespräsident des Herzogtums Bukowina | |
|---|---|
 | |
 | |
 | |
| Резиденція | Bukowiner Landespräsident Residenzstadt |
| Місце | Czernowitz |
| Призначає | Цісар Австро-Угорської імперії |
| Твірний інструмент | Крайова конституція Герцогства Буковина |
| Попередник | староста Буковинського округу |
| Створення | 6 березня 1853 |
| Перший на посаді | Франц фон Шмік |
| Останній на посаді | Йозеф фон Ецдорф |
| Скасовано | 6 листопада 1918 |
Історичні передумови
Після обнародування «Цісарської конституції» (1849) на Буковині була створена комісія у складі 15 осіб, яка підготувала проект «Крайової конституції», що був затвердження «цісарським патентом» від 29 вересня 1850 року, й фактично набув статусу тимчасового закону.
Першим тимчасовим намісником Герцогства Буковина 23 березня 1849 року був призначений Едуард фон Бах. З червня цього ж року і до березня 1953 року цю посаду займав .
19 січня 1853 року Міністерств внутрішніх справ, юстиції і фінансів (на підставі цісарського патенту від 14 вересня 1852 року) видало розпорядження, яким регламентувало політичне управління коронними землями. А вже 6 березня того ж року Герцогство Буковина отримало першого крайового президента.
Інститут крайового президента
Першим крайовим президентом став Франц фон Шмік. Щоправда до 23 травня 1854 року він перебував у статусі виконуючого обов'язки. Шмік був очільником краю до 1857-го року. Загалом за час існування інституту «Президента Герцогства Буковина» у цьому статусі перебували 16-ро осіб.
Буковинський крайовий президент призначався особисто Цісарем, і підпорядковувався безпосередньо віденському урядові. Президент володів всією повнотою влади у краї, очолював Буковинський крайовий уряд, мав доволі серйозні важелі впливу на Буковинський крайовий сейм - подав Цісарю на затвердження кандидатури Маршалка та його заступників. Номінально президент особисто очолював фінансову дирекцію, крайову шкільну раду, управління майна православного релігійного фонду, але практичне керівництво ними здійснювали інші чиновники.
Крайовий президент був чиновником IV рангу з окладом 5 000 гульденів на рік. Розмір платні за цісарською санкцією був пізніше врегульований законами від 19 вересня 1898 року і 19 лютого 1907 року. Після 1907 року зарплата крайових президентів становила від 14 до 16 тис. крон окладу і 10 тис. крон додатку в рік.
Останнім Президентом Герцогства Буковина був граф Йосиф фон Ецдорф, який в листопаді 1918 року офіційно передав владу Омеляну Поповичу та Аурелу Ончулу (відповідно над «українською» та «румунською» частинами вже колишнього Герцогства Буковина).
Характерні риси окремих президентів
На посаду крайового президента призначалися люди різного соціального стану, різної підготовленості, з різними політичними орієнтаціями і винятково з інших коронних земель імперії. Так, барон Краупф до буковинського президентства був президентом поліції у Відні; барон Бургіньон - віце-президентом Нижньоавстрійського намісництва; граф Меран — радником намісництва й управителем староства в Бретонці.
Всіх їх об'єднувало неухильне служіння інтересам Габсбургам, забезпечення вірнопідданства і законопослушності в краї. Показовими щодо цього є слова Октавіана Регнера Блейлебена, сказані при вступі на посаду Буковинського крайового президента у 1904 році:
 | ...першим моїм стремлінням буде переконати край про те, що зміна осіб не є рівнозначною зміною системи... |  |
Аналогічною, по-суті, була й інаугураційна заява графа Гьосса:
| | ...політична управа мусить бути в сім краю ... наскрізь совістна, справедлива і строго безсторонна, а закони і розпорядження повинні сповнятися без огляду на конфесію, народність, стан і заможність дотичних сторін і без огляду на те, чи хто великий, чи малий... | |
Посада президента Буковини розглядалась в Австрії як досить складна політична школа. Це визнавалось і місцевими елітами. В одному з своїх номерів газета «Буковина» з цього приводу писала:
| | ...треба признати, що справді буковинська президентура не є становиском легким, коли бажає ся удержати контакт з напрямом політики центрального правительства і заразом узагальнюючи справедливі вимоги крайових сторонництв і народностей... | |
Для одних посада Буковинського крайового президента стала трампліном для дальшого росту Гьосс, наприклад, став намісником у Трієсті, Блейлебен - намісником у Моравії, Меран - намісником у Тіролі і Бретонці, князь Гогенлое у 1906 році очолив віденський уряд. Інших вона привела до завершення політичної кар'єри і виходу у відставку. Так, через конфлікт із румунським бароном у 1892 році був звільнений крайовий президент Пасс. Через 10 років подібна доля спіткала і крайового президента Бургіньона через конфлікт з українським послом Австрійського Парламенту і Буковинського крайового сейму Миколою Васильком. З приводу нього Микола фон Василько заявляв:
| | ...відношення руського народу до ... президента краю є того роду, що я можу в імені руського народу спокійно кликнути: правдоподібно до непобачення... | |
Після виходу у відставку Бургіньон проживав у Відні як приватна особа.
І тільки одиницям вдалося заслужити конкретними справами, стилем керівництва повагу в краї. Таким, за оцінками тодішньої преси, був президент Піно, який глибоко вникав у політичні, соціальні та національні проблеми краю, вивчав українську і румунську мови, але змушений був покинути службу через сліпоту. Стосовно нього газета «Буковина» писала:
| | ...Небагато в Австрії мужів з такими незвичайними адміністраційними здібностями, а вже ледве де так дуже треба такого чоловіка, як у нас, в сій справді мініатюрній Австрії... | |
Достатньо прихильно до автохтонного населення Буковини (українців) ставились Пасс та Блейлебен. Про останнього, щоправда, преса писала:
| | ...вміє кожну політичну партію задовільнити ... хто мав спосібність приглядітися до політичної і урядової роботи Блейлебена, мусив запримітити, що барон Бляйлебен ходив все поміж дощ і жив тільки із сьогодні на завтра, зважаючи єдино на свою власну особу, щоб на всім вийти добре... | |
Із зрозумілих причин, не особливо оглядаючись на Відень, міг діяти на посаді крайового президента принц Конрад Гогенлое, який сприяв реформуванню виборчої системи та запровадженню вільних виборів. Його наступник Блейлебен про свого попередника говорив наступне:
| | ...Се був перший президент Буковини, на якого гляділи всі міроздатні партії... з рівною любов'ю, а то прямо і з оцінкою, яка межує з почитанєм... | |
Граф Йозеф Ецдорф (24 квітня 1917 – 6 листопада 1918 рр.). Першим дослужився посади президента,живучи і працюючи на Буковині, куди приїхав звичайним урядовцем. У жовтні 1918 р. виступив із засудом «Національної ради» у Відні, яка пропонувала розподіл Буковини за національною ознакою. 6 листопада 1918 р. передав свої повноваження Крайовому комітету. Про нього Омелян Попович у своїх спогадах писав:
| | ...чоловік спосібний, енергійний і діяльний, та який не мав уже часу й нагоди розвинути своїх здібностей ... | |
Примітки
- 1.Ластівка, Є. С. Останній крайовий президент Буковини : 14 грудня - 55 років від дня смерті Йозефа графа фон Ецдорфа / Є.С. Ластівка // Крайова освіта. - 2005. - 16 груд. (№47). - C. 13.
Див. також
Джерела
- Історія Буковини (австрійський погляд)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Ion GIURCĂ. PREZENŢA MILITARĂ ROMANEASCĂ IN BUCOVINA ÎN TOAMNA ANULUI 1918
- Державний архів Чернівецької області. Путівник. Том 1. Фонди дорадянського періоду. Київ-Чернівці, 2006 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- НАУКОВИЙ ВІСНИК ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. ПРАВОЗНАВСТВО. Випуск 525. Никифорак М.В. Інститут крайового президента в системі австрійської адміністрації на Буковині (1853-1918 рр.) [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukovinskij krajovij prezident nim Bukowiner Landesprasident Landesprasident des Herzogtums Bukowina najvisha posadova osoba Gercogstva Bukovina namisnik Cisarya na Bukovini avstrijska chastina Krajovij prezident vidpovidav za vikonannya zakoniv na dovirenij jomu teritoriyi ta formuvav vlasnu strategiyu upravlinnya Takozh namisnik cisarya na Bukovini mav politichnu vladu yaka buduvalas na osnovi resursiv ta potochnoyi situaciyi na Bukovini Vazhlivim aspektom diyalnosti prezidenta krayu ye jogo diyalnist v nacionalnij politici ta identifikaciya miscevim naselennyam v roli predstavnika Vidnya Prezident Gercogstva Bukovina Landesprasident des Herzogtums Bukowinagerb koronnogo krayuprapor koronnogo krayuRezidenciyaBukowiner Landesprasident ResidenzstadtMisceCzernowitzPriznachayeCisar Avstro Ugorskoyi imperiyiTvirnij instrumentKrajova konstituciya Gercogstva BukovinaPoperednikstarosta Bukovinskogo okruguStvorennya6 bereznya 1853Pershij na posadiFranc fon ShmikOstannij na posadiJozef fon EcdorfSkasovano6 listopada 1918Istorichni peredumoviPislya obnaroduvannya Cisarskoyi konstituciyi 1849 na Bukovini bula stvorena komisiya u skladi 15 osib yaka pidgotuvala proekt Krajovoyi konstituciyi sho buv zatverdzhennya cisarskim patentom vid 29 veresnya 1850 roku j faktichno nabuv statusu timchasovogo zakonu Pershim timchasovim namisnikom Gercogstva Bukovina 23 bereznya 1849 roku buv priznachenij Eduard fon Bah Z chervnya cogo zh roku i do bereznya 1953 roku cyu posadu zajmav 19 sichnya 1853 roku Ministerstv vnutrishnih sprav yusticiyi i finansiv na pidstavi cisarskogo patentu vid 14 veresnya 1852 roku vidalo rozporyadzhennya yakim reglamentuvalo politichne upravlinnya koronnimi zemlyami A vzhe 6 bereznya togo zh roku Gercogstvo Bukovina otrimalo pershogo krajovogo prezidenta Institut krajovogo prezidentaPershim krajovim prezidentom stav Franc fon Shmik Shopravda do 23 travnya 1854 roku vin perebuvav u statusi vikonuyuchogo obov yazki Shmik buv ochilnikom krayu do 1857 go roku Zagalom za chas isnuvannya institutu Prezidenta Gercogstva Bukovina u comu statusi perebuvali 16 ro osib Dokladnishe Spisok kerivnikiv Bukovini Bukovinskij krajovij prezident priznachavsya osobisto Cisarem i pidporyadkovuvavsya bezposeredno videnskomu uryadovi Prezident volodiv vsiyeyu povnotoyu vladi u krayi ocholyuvav Bukovinskij krajovij uryad mav dovoli serjozni vazheli vplivu na Bukovinskij krajovij sejm podav Cisaryu na zatverdzhennya kandidaturi Marshalka ta jogo zastupnikiv Nominalno prezident osobisto ocholyuvav finansovu direkciyu krajovu shkilnu radu upravlinnya majna pravoslavnogo religijnogo fondu ale praktichne kerivnictvo nimi zdijsnyuvali inshi chinovniki Krajovij prezident buv chinovnikom IV rangu z okladom 5 000 guldeniv na rik Rozmir platni za cisarskoyu sankciyeyu buv piznishe vregulovanij zakonami vid 19 veresnya 1898 roku i 19 lyutogo 1907 roku Pislya 1907 roku zarplata krajovih prezidentiv stanovila vid 14 do 16 tis kron okladu i 10 tis kron dodatku v rik Ostannim Prezidentom Gercogstva Bukovina buv graf Josif fon Ecdorf yakij v listopadi 1918 roku oficijno peredav vladu Omelyanu Popovichu ta Aurelu Onchulu vidpovidno nad ukrayinskoyu ta rumunskoyu chastinami vzhe kolishnogo Gercogstva Bukovina Harakterni risi okremih prezidentivNa posadu krajovogo prezidenta priznachalisya lyudi riznogo socialnogo stanu riznoyi pidgotovlenosti z riznimi politichnimi oriyentaciyami i vinyatkovo z inshih koronnih zemel imperiyi Tak baron Kraupf do bukovinskogo prezidentstva buv prezidentom policiyi u Vidni baron Burginon vice prezidentom Nizhnoavstrijskogo namisnictva graf Meran radnikom namisnictva j upravitelem starostva v Bretonci Vsih yih ob yednuvalo neuhilne sluzhinnya interesam Gabsburgam zabezpechennya virnopiddanstva i zakonoposlushnosti v krayi Pokazovimi shodo cogo ye slova Oktaviana Regnera Blejlebena skazani pri vstupi na posadu Bukovinskogo krajovogo prezidenta u 1904 roci pershim moyim stremlinnyam bude perekonati kraj pro te sho zmina osib ne ye rivnoznachnoyu zminoyu sistemi Analogichnoyu po suti bula j inauguracijna zayava grafa Gossa politichna uprava musit buti v sim krayu naskriz sovistna spravedliva i strogo bezstoronna a zakoni i rozporyadzhennya povinni spovnyatisya bez oglyadu na konfesiyu narodnist stan i zamozhnist dotichnih storin i bez oglyadu na te chi hto velikij chi malij Posada prezidenta Bukovini rozglyadalas v Avstriyi yak dosit skladna politichna shkola Ce viznavalos i miscevimi elitami V odnomu z svoyih nomeriv gazeta Bukovina z cogo privodu pisala treba priznati sho spravdi bukovinska prezidentura ne ye stanoviskom legkim koli bazhaye sya uderzhati kontakt z napryamom politiki centralnogo pravitelstva i zarazom uzagalnyuyuchi spravedlivi vimogi krajovih storonnictv i narodnostej Dlya odnih posada Bukovinskogo krajovogo prezidenta stala tramplinom dlya dalshogo rostu Goss napriklad stav namisnikom u Triyesti Blejleben namisnikom u Moraviyi Meran namisnikom u Tiroli i Bretonci knyaz Gogenloe u 1906 roci ocholiv videnskij uryad Inshih vona privela do zavershennya politichnoyi kar yeri i vihodu u vidstavku Tak cherez konflikt iz rumunskim baronom u 1892 roci buv zvilnenij krajovij prezident Pass Cherez 10 rokiv podibna dolya spitkala i krajovogo prezidenta Burginona cherez konflikt z ukrayinskim poslom Avstrijskogo Parlamentu i Bukovinskogo krajovogo sejmu Mikoloyu Vasilkom Z privodu nogo Mikola fon Vasilko zayavlyav vidnoshennya ruskogo narodu do prezidenta krayu ye togo rodu sho ya mozhu v imeni ruskogo narodu spokijno kliknuti pravdopodibno do nepobachennya Pislya vihodu u vidstavku Burginon prozhivav u Vidni yak privatna osoba I tilki odinicyam vdalosya zasluzhiti konkretnimi spravami stilem kerivnictva povagu v krayi Takim za ocinkami todishnoyi presi buv prezident Pino yakij gliboko vnikav u politichni socialni ta nacionalni problemi krayu vivchav ukrayinsku i rumunsku movi ale zmushenij buv pokinuti sluzhbu cherez slipotu Stosovno nogo gazeta Bukovina pisala Nebagato v Avstriyi muzhiv z takimi nezvichajnimi administracijnimi zdibnostyami a vzhe ledve de tak duzhe treba takogo cholovika yak u nas v sij spravdi miniatyurnij Avstriyi Dostatno prihilno do avtohtonnogo naselennya Bukovini ukrayinciv stavilis Pass ta Blejleben Pro ostannogo shopravda presa pisala vmiye kozhnu politichnu partiyu zadovilniti hto mav sposibnist priglyaditisya do politichnoyi i uryadovoyi roboti Blejlebena musiv zaprimititi sho baron Blyajleben hodiv vse pomizh dosh i zhiv tilki iz sogodni na zavtra zvazhayuchi yedino na svoyu vlasnu osobu shob na vsim vijti dobre Iz zrozumilih prichin ne osoblivo oglyadayuchis na Viden mig diyati na posadi krajovogo prezidenta princ Konrad Gogenloe yakij spriyav reformuvannyu viborchoyi sistemi ta zaprovadzhennyu vilnih viboriv Jogo nastupnik Blejleben pro svogo poperednika govoriv nastupne Se buv pershij prezident Bukovini na yakogo glyadili vsi mirozdatni partiyi z rivnoyu lyubov yu a to pryamo i z ocinkoyu yaka mezhuye z pochitanyem Graf Jozef Ecdorf 24 kvitnya 1917 6 listopada 1918 rr Pershim dosluzhivsya posadi prezidenta zhivuchi i pracyuyuchi na Bukovini kudi priyihav zvichajnim uryadovcem U zhovtni 1918 r vistupiv iz zasudom Nacionalnoyi radi u Vidni yaka proponuvala rozpodil Bukovini za nacionalnoyu oznakoyu 6 listopada 1918 r peredav svoyi povnovazhennya Krajovomu komitetu Pro nogo Omelyan Popovich u svoyih spogadah pisav cholovik sposibnij energijnij i diyalnij ta yakij ne mav uzhe chasu j nagodi rozvinuti svoyih zdibnostej Primitki1 Lastivka Ye S Ostannij krajovij prezident Bukovini 14 grudnya 55 rokiv vid dnya smerti Jozefa grafa fon Ecdorfa Ye S Lastivka Krajova osvita 2005 16 grud 47 C 13 Div takozhIstoriya Bukovini Bukovinska okruzhna upravaDzherelaIstoriya Bukovini avstrijskij poglyad nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ion GIURCĂ PREZENŢA MILITARĂ ROMANEASCĂ IN BUCOVINA IN TOAMNA ANULUI 1918 Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Putivnik Tom 1 Fondi doradyanskogo periodu Kiyiv Chernivci 2006 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine NAUKOVIJ VISNIK ChERNIVECKOGO UNIVERSITETU PRAVOZNAVSTVO Vipusk 525 Nikiforak M V Institut krajovogo prezidenta v sistemi avstrijskoyi administraciyi na Bukovini 1853 1918 rr 11 bereznya 2016 u Wayback Machine