Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буковинський крайовий уряд (нім. K. k. Bukowiner Landes-Regierung) — орган виконавчої влади коронного краю Герцогства Буковина.
| Буковинський крайовий уряд Bukowiner Landes-Regierung | |
|---|---|
  | |
| Загальна інформація | |
| Країна | |
| Дата створення | 30 квітня 1854 |
| Попередні відомства | Буковинська окружна управа |
| Штаб-квартира | Будинок Крайового уряду Черновиці, пл.Франца Йосифа (Czernowitz, Franz Joseph Platz) |
| Крайовий Президент | перш. Едуард фон Бах (1849~) ост. Йозеф фон Ецдорф (~1918) |
Інші назви: Буковинська крайова управа, Буковинське крайове управління.
Створення крайової управи
У січні 1849-го Буковині (австрійська частна) було надано статус окремого коронного краю Австрійської імперії, й утворено Герцогство Буковина. 29 вересня 1850 р. цісар затвердив тимчасову конституцію краю. 6 березня 1853 року Герцогство Буковина отримало першого крайового президента.
30 квітня 1854 року постановою міністерства внутрішніх справ Австрії було створено Буковинський крайовий уряд, як орган вищої адміністративної влади герцогства.
Структура крайової управи
На чолі Буковинського крайового уряду був Президент Герцогства Буковина (нім. Landespräsident des Herzogtums Bukowina), який призначався особисто Цісарем.
За історію існування інституту Буковинського крайового президента цю посаду обіймали 16 чоловік.
Крайовому уряду підпорядковувалися всі адміністративні органи краю, органи місцевого самоврядування, установи та організації.
В свою чергу місцевий уряд підпорядковувався міністерству внутрішніх справ Австрії. Звітність подавалася міністерствам, чиї накази та розпорядження отримувались на виконання.
Колегіальний орган управління
Колегіальним органом Буковинської крайового уряду була Президія (нім. Präsidium). До її складу входили чиновники V-VI рангів (переважно радники двора та земельного уряду): радник намісництва, три крайові радники, крайовий санітарний радник, два секретарі, окружний хірург, канцелярія. Робочим органом Президії було Бюро (нім. Bureau).
У компетенцію колегіального органу входило: виконання наказів та постанов імператора і міністерств, організація виборів до органів влади, урегулювання земельної власності, охорона громадського порядку, нагляд за політичними партіями, настроєм населення в краї, паспортним режимом, товариствами, пресою, театром, видача іноземних паспортів, дозволів на відкриття друкарен, магазинів, на проведення концертів і театральних вистав, питання охорони здоров’я, освіти, керівництво поліцією.
Структурні підрозділи крайового уряду
У 1858 р. в крайовому уряді були створені Департаменти (нім. Departements). Їх кількість та функції встановлювалися Президентом. У 1861 р. було чотири департаменти, в 1865 р. – п’ять, у 1916 р. – дванадцять. Департаменти відали питаннями фінансів, віровизнань, освіти, землеробства, транспорту, зв’язку, будівництва, товариств, самоврядування, громадянства, охорони кордонів, охорони здоров’я, військовою справою, жандармерією.
З 1861 р. до складу місцевого уряду були введені референт з санітарних питань, старший інженер, інженери І та ІІ класів, два ад’юнкти будівництва ІІ класу. При крайовій управі були створені крайова санітарна рада, крайові комісії в справах відміни та викупу кріпосних повинностей і врегулювання сервітутних питань, крайова комісія з встановлення земельних податків. Буковинська крайова управа проводила в життя накази та розпорядження міністерств внутрішніх справ, віровизнань, освіти, торгівлі, сільського господарства на території краю, політичні та адміністративні реформи, розглядала бюджети крайових фондів.
Органи самоврядування
Органами крайового самоврядування були Буковинський крайовий сейм (нім. Bukowiner Landtag) та Буковинський крайовий комітет (нім. Der Bukowiner Landesausschuss), як виконавчий орган сейму.
Органом самоврядування у столиці краю був Чернівецький міський магістрат (нім. Magistrat der k. k. Hauptstadt Czernowitz).
Судові та поліцейські установи
Чернівецька крайова прокуратура (нім. K. k. Staatsanwaltschaft. Czernowitz) розпочала свою діяльність 29 вересня 1855 р. на підставі постанови міністерства юстиції від 29 червня 1855 р. Підпорядковувалась Вищий прокуратурі Галичини і Буковини в м. Львові. Здійснювала керівництво та контролювала роботу судів, брала участь у розслідуванні та розгляді кримінальних справ, розгляді апеляцій на рішення повітових судів, засіданнях суду присяжних.
Судові органи
Крайовий суд в Чернівцях (нім. K. k. Landesgericht in Czernowitz) був створений 1855-го р. на підставі постанов міністерств внутрішніх справ, юстиції та фінансів від 19 січня 1853 р., та указів цісаря від 14 вересня 1852 р., 28 жовтня 1853 р., 25 січня 1854 р., та 24 квітня 1854 р. про реорганізацію адміністративної та судової системи в Австрійській імперії. Крайовий суд об’єднав раніш існуючі карний, міський, дворянський, а також Сучавський дистриктний суд.
Крайовий суд розпочав свою діяльність з цивільного судочинства 29 вересня 1855 р., з карного – 27 березня 1856 р. і був підпорядкований безпосередньо Вищому Крайовому суду в м. Львів, а йому підпорядковувались повітові суди.
Крайовий суд виконував функції карного та цивільного, торгового та гірничого судів. Він також був апеляційною інстанцією по вироках повітових судів. Згідно закону від 9 березня 1869 р. були введені суди присяжних для винесення вироків у справах про порушення законів про пресу. Згідно нового положення про карне судочинство від 23 травня 1873 р. суд присяжних розширив свою діяльність і на інші кримінальні справи, крім політичних. Крайовий суд складався з цивільного та карного відділів, канцелярії, відділу кадастрів та персоналу тюрми. Особовий склад суду був такий (1859): президент, радники крайового суду, секретар суду, ад’юнкти, штат канцелярії, директор та службовці відділу кадастрів, персонал тюрми (начальник, наглядачі, охорона).
Правоохоронні органи
Крайове жандармське управління (нім. K. k. Landesgendarmeriekommando). Історія австрійської жандармерії започаткована у 1849 році. 16 січня 1850 року в коронних землях сформовано 16 полків (по 1000 осіб). Окремий полк був сформований для Галичини і Буковини. У 1866 році жандармерію було скорочено, а жандармські полки були реорганізовані у жандармські команди. була сформована для обслуговування Галичини і Буковини. Командування розташовувалась у Львові. У 1867 році булр сформоване Чернівецьке відділення цієї команди, яке налічувало 70 осіб.
26 лютого 1876 року 11-а жандармська команда була розділена. З тих пір в Чернівцях була окрема . Первісно буковинська команда мала два відділення. Через 25 років (1902) вона поділялась на 5 відділень, у складі яких було 94 пости і 356 чол. особливого складу. Така структура крайової жандармерії збереглась до кінця перебування Буковини у складі Австро-Угорщини.
Відповідно до «Службової інструкції жандармерії» (від 26.02.1876) - жандармерія була військово організованим однорідним вахтовим організмом, призначеним для збереження громадського порядку, спокою і безпеки.
Дирекція поліції в Чернівцях (нім. K. k. Polizei Direktion in Czernowitz) створена на підставі рішення цісаря від 27 січня 1853 р. За наказом міністерства поліції від 20 грудня 1860 р. ця установа була реорганізована в комісаріат поліції. Комісаріат поліції існував до 1866 р., коли на підставі постанови цісаря від 23 травня цього ж року функції ліквідованих крайових поліцейських органів були передані Буковинській крайовій управі. Так було до 1905 р., коли на основі цісарського рішення і постанови міністерства внутрішніх справ від 27 грудня була відновлена Дирекція поліції в м. Чернівці. Функції Дирекції поліції полягали в охороні існуючого державного та громадського порядку, запобіганню і боротьбі з виступами проти влади, охороні приватної власності. До кола її діяльності входило також: нагляд за політичним настроєм населення, пресою, товариствами, видовищами, іноземцями, над виготовленням і носінням зброї, видачею закордонних паспортів та дозволів на проживання, над службовцями та робітниками, нагляд за мораллю, забезпеченням безпеки руху всередині міста і на залізничному вокзалі. Дирекція поліції здійснювала контроль і надавала допомогу місцевим органам влади при виконанні функцій поліції. Згідно цісарського рішення від 11 травня 1854 р. і 20 червня 1858 р. розгляд ряду порушень, які знаходилися до цього в компетенції органів юстиції, перейшов у компетенцію поліції. Дирекція поліції м. Чернівці в 1854 р. складалася з директора, комісара поліції, ад’юнкта, канцеляристів, писаря.
Військові установи
На території Герцогства Буковина діяли наступні військові установи:
Військове командування на Буковині (нім. K. k. Armeekommando. Verlußtgruppe).
Двадцять другий піхотний полк м. Чернівці (нім. K. k. Landwehr – Infanterie. Czernowitz Ф. 22).
Воєнно-польовий суд командування одинадцятого військового корпусу, м. Чернівці (нім. Gericht des k. k. 11. Korpskommandos).
Освітні установи
Крайова шкільна рада в Чернівцях (нім. K. k. Landesschulrath in Czernowitz) - вища інстанція у справах нагляду та керівництва школами Буковини.
Комісія з прийому екзаменів на право викладання в середніх школах в Чернівцях (нім. K. k. wissenschaftliche Prüfungs Kommission für das Lehramt an Mittelschulen in Czernowitz) - екзаменаційна комісія для кандидатів на посади вчителів для гімназій та усіх типів середніх шкіл.
Див. також
Установи та організації Герцогства Буковини
Герцогство Буковина
Буковинський сейм
Історія Буковини
Джерела
- Історія Буковини (австрійський погляд)[недоступне посилання з травня 2019]
- Державний архів Чернівецької області. Путівник. Том 1. Фонди дорадянського періоду. Київ-Чернівці, 2006 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukovinskij krajovij uryad nim K k Bukowiner Landes Regierung organ vikonavchoyi vladi koronnogo krayu Gercogstva Bukovina Bukovinskij krajovij uryad Bukowiner Landes RegierungZagalna informaciyaKrayinaGercogstvo Bukovina Avstro ugorska imperiyaData stvorennya30 kvitnya 1854Poperedni vidomstvaBukovinska okruzhna upravaShtab kvartiraBudinok Krajovogo uryadu Chernovici pl Franca Josifa Czernowitz Franz Joseph Platz Krajovij Prezidentpersh Eduard fon Bah 1849 ost Jozef fon Ecdorf 1918 Oficijna pechatka organu Inshi nazvi Bukovinska krajova uprava Bukovinske krajove upravlinnya Stvorennya krajovoyi upraviU sichni 1849 go Bukovini avstrijska chastna bulo nadano status okremogo koronnogo krayu Avstrijskoyi imperiyi j utvoreno Gercogstvo Bukovina 29 veresnya 1850 r cisar zatverdiv timchasovu konstituciyu krayu 6 bereznya 1853 roku Gercogstvo Bukovina otrimalo pershogo krajovogo prezidenta 30 kvitnya 1854 roku postanovoyu ministerstva vnutrishnih sprav Avstriyi bulo stvoreno Bukovinskij krajovij uryad yak organ vishoyi administrativnoyi vladi gercogstva Struktura krajovoyi upraviNa choli Bukovinskogo krajovogo uryadu buv Prezident Gercogstva Bukovina nim Landesprasident des Herzogtums Bukowina yakij priznachavsya osobisto Cisarem Za istoriyu isnuvannya institutu Bukovinskogo krajovogo prezidenta cyu posadu obijmali 16 cholovik Dokladnishe Spisok kerivnikiv Bukovini Krajovomu uryadu pidporyadkovuvalisya vsi administrativni organi krayu organi miscevogo samovryaduvannya ustanovi ta organizaciyi V svoyu chergu miscevij uryad pidporyadkovuvavsya ministerstvu vnutrishnih sprav Avstriyi Zvitnist podavalasya ministerstvam chiyi nakazi ta rozporyadzhennya otrimuvalis na vikonannya Kolegialnij organ upravlinnya Kolegialnim organom Bukovinskoyi krajovogo uryadu bula Prezidiya nim Prasidium Do yiyi skladu vhodili chinovniki V VI rangiv perevazhno radniki dvora ta zemelnogo uryadu radnik namisnictva tri krajovi radniki krajovij sanitarnij radnik dva sekretari okruzhnij hirurg kancelyariya Robochim organom Prezidiyi bulo Byuro nim Bureau U kompetenciyu kolegialnogo organu vhodilo vikonannya nakaziv ta postanov imperatora i ministerstv organizaciya viboriv do organiv vladi uregulyuvannya zemelnoyi vlasnosti ohorona gromadskogo poryadku naglyad za politichnimi partiyami nastroyem naselennya v krayi pasportnim rezhimom tovaristvami presoyu teatrom vidacha inozemnih pasportiv dozvoliv na vidkrittya drukaren magaziniv na provedennya koncertiv i teatralnih vistav pitannya ohoroni zdorov ya osviti kerivnictvo policiyeyu Strukturni pidrozdili krajovogo uryadu U 1858 r v krajovomu uryadi buli stvoreni Departamenti nim Departements Yih kilkist ta funkciyi vstanovlyuvalisya Prezidentom U 1861 r bulo chotiri departamenti v 1865 r p yat u 1916 r dvanadcyat Departamenti vidali pitannyami finansiv viroviznan osviti zemlerobstva transportu zv yazku budivnictva tovaristv samovryaduvannya gromadyanstva ohoroni kordoniv ohoroni zdorov ya vijskovoyu spravoyu zhandarmeriyeyu Z 1861 r do skladu miscevogo uryadu buli vvedeni referent z sanitarnih pitan starshij inzhener inzheneri I ta II klasiv dva ad yunkti budivnictva II klasu Pri krajovij upravi buli stvoreni krajova sanitarna rada krajovi komisiyi v spravah vidmini ta vikupu kriposnih povinnostej i vregulyuvannya servitutnih pitan krajova komisiya z vstanovlennya zemelnih podatkiv Bukovinska krajova uprava provodila v zhittya nakazi ta rozporyadzhennya ministerstv vnutrishnih sprav viroviznan osviti torgivli silskogo gospodarstva na teritoriyi krayu politichni ta administrativni reformi rozglyadala byudzheti krajovih fondiv Organi samovryaduvannyaOrganami krajovogo samovryaduvannya buli Bukovinskij krajovij sejm nim Bukowiner Landtag ta Bukovinskij krajovij komitet nim Der Bukowiner Landesausschuss yak vikonavchij organ sejmu Organom samovryaduvannya u stolici krayu buv Cherniveckij miskij magistrat nim Magistrat der k k Hauptstadt Czernowitz Sudovi ta policejski ustanoviChernivecka krajova prokuratura nim K k Staatsanwaltschaft Czernowitz rozpochala svoyu diyalnist 29 veresnya 1855 r na pidstavi postanovi ministerstva yusticiyi vid 29 chervnya 1855 r Pidporyadkovuvalas Vishij prokuraturi Galichini i Bukovini v m Lvovi Zdijsnyuvala kerivnictvo ta kontrolyuvala robotu sudiv brala uchast u rozsliduvanni ta rozglyadi kriminalnih sprav rozglyadi apelyacij na rishennya povitovih sudiv zasidannyah sudu prisyazhnih Sudovi organi Krajovij sud v Chernivcyah nim K k Landesgericht in Czernowitz buv stvorenij 1855 go r na pidstavi postanov ministerstv vnutrishnih sprav yusticiyi ta finansiv vid 19 sichnya 1853 r ta ukaziv cisarya vid 14 veresnya 1852 r 28 zhovtnya 1853 r 25 sichnya 1854 r ta 24 kvitnya 1854 r pro reorganizaciyu administrativnoyi ta sudovoyi sistemi v Avstrijskij imperiyi Krajovij sud ob yednav ranish isnuyuchi karnij miskij dvoryanskij a takozh Suchavskij distriktnij sud Krajovij sud rozpochav svoyu diyalnist z civilnogo sudochinstva 29 veresnya 1855 r z karnogo 27 bereznya 1856 r i buv pidporyadkovanij bezposeredno Vishomu Krajovomu sudu v m Lviv a jomu pidporyadkovuvalis povitovi sudi Krajovij sud vikonuvav funkciyi karnogo ta civilnogo torgovogo ta girnichogo sudiv Vin takozh buv apelyacijnoyu instanciyeyu po virokah povitovih sudiv Zgidno zakonu vid 9 bereznya 1869 r buli vvedeni sudi prisyazhnih dlya vinesennya virokiv u spravah pro porushennya zakoniv pro presu Zgidno novogo polozhennya pro karne sudochinstvo vid 23 travnya 1873 r sud prisyazhnih rozshiriv svoyu diyalnist i na inshi kriminalni spravi krim politichnih Krajovij sud skladavsya z civilnogo ta karnogo viddiliv kancelyariyi viddilu kadastriv ta personalu tyurmi Osobovij sklad sudu buv takij 1859 prezident radniki krajovogo sudu sekretar sudu ad yunkti shtat kancelyariyi direktor ta sluzhbovci viddilu kadastriv personal tyurmi nachalnik naglyadachi ohorona Pravoohoronni organi Krajove zhandarmske upravlinnya nim K k Landesgendarmeriekommando Istoriya avstrijskoyi zhandarmeriyi zapochatkovana u 1849 roci 16 sichnya 1850 roku v koronnih zemlyah sformovano 16 polkiv po 1000 osib Okremij polk buv sformovanij dlya Galichini i Bukovini U 1866 roci zhandarmeriyu bulo skorocheno a zhandarmski polki buli reorganizovani u zhandarmski komandi bula sformovana dlya obslugovuvannya Galichini i Bukovini Komanduvannya roztashovuvalas u Lvovi U 1867 roci bulr sformovane Chernivecke viddilennya ciyeyi komandi yake nalichuvalo 70 osib 26 lyutogo 1876 roku 11 a zhandarmska komanda bula rozdilena Z tih pir v Chernivcyah bula okrema Pervisno bukovinska komanda mala dva viddilennya Cherez 25 rokiv 1902 vona podilyalas na 5 viddilen u skladi yakih bulo 94 posti i 356 chol osoblivogo skladu Taka struktura krajovoyi zhandarmeriyi zbereglas do kincya perebuvannya Bukovini u skladi Avstro Ugorshini Vidpovidno do Sluzhbovoyi instrukciyi zhandarmeriyi vid 26 02 1876 zhandarmeriya bula vijskovo organizovanim odnoridnim vahtovim organizmom priznachenim dlya zberezhennya gromadskogo poryadku spokoyu i bezpeki Direkciya policiyi v Chernivcyah nim K k Polizei Direktion in Czernowitz stvorena na pidstavi rishennya cisarya vid 27 sichnya 1853 r Za nakazom ministerstva policiyi vid 20 grudnya 1860 r cya ustanova bula reorganizovana v komisariat policiyi Komisariat policiyi isnuvav do 1866 r koli na pidstavi postanovi cisarya vid 23 travnya cogo zh roku funkciyi likvidovanih krajovih policejskih organiv buli peredani Bukovinskij krajovij upravi Tak bulo do 1905 r koli na osnovi cisarskogo rishennya i postanovi ministerstva vnutrishnih sprav vid 27 grudnya bula vidnovlena Direkciya policiyi v m Chernivci Funkciyi Direkciyi policiyi polyagali v ohoroni isnuyuchogo derzhavnogo ta gromadskogo poryadku zapobigannyu i borotbi z vistupami proti vladi ohoroni privatnoyi vlasnosti Do kola yiyi diyalnosti vhodilo takozh naglyad za politichnim nastroyem naselennya presoyu tovaristvami vidovishami inozemcyami nad vigotovlennyam i nosinnyam zbroyi vidacheyu zakordonnih pasportiv ta dozvoliv na prozhivannya nad sluzhbovcyami ta robitnikami naglyad za morallyu zabezpechennyam bezpeki ruhu vseredini mista i na zaliznichnomu vokzali Direkciya policiyi zdijsnyuvala kontrol i nadavala dopomogu miscevim organam vladi pri vikonanni funkcij policiyi Zgidno cisarskogo rishennya vid 11 travnya 1854 r i 20 chervnya 1858 r rozglyad ryadu porushen yaki znahodilisya do cogo v kompetenciyi organiv yusticiyi perejshov u kompetenciyu policiyi Direkciya policiyi m Chernivci v 1854 r skladalasya z direktora komisara policiyi ad yunkta kancelyaristiv pisarya Vijskovi ustanoviNa teritoriyi Gercogstva Bukovina diyali nastupni vijskovi ustanovi Vijskove komanduvannya na Bukovini nim K k Armeekommando Verlusstgruppe Dvadcyat drugij pihotnij polk m Chernivci nim K k Landwehr Infanterie Czernowitz F 22 Voyenno polovij sud komanduvannya odinadcyatogo vijskovogo korpusu m Chernivci nim Gericht des k k 11 Korpskommandos Osvitni ustanoviKrajova shkilna rada v Chernivcyah nim K k Landesschulrath in Czernowitz visha instanciya u spravah naglyadu ta kerivnictva shkolami Bukovini Komisiya z prijomu ekzameniv na pravo vikladannya v serednih shkolah v Chernivcyah nim K k wissenschaftliche Prufungs Kommission fur das Lehramt an Mittelschulen in Czernowitz ekzamenacijna komisiya dlya kandidativ na posadi vchiteliv dlya gimnazij ta usih tipiv serednih shkil Dokladnishe Osvitni ustanovi Gercogstva BukovinaDiv takozhUstanovi ta organizaciyi Gercogstva Bukovini Gercogstvo Bukovina Bukovinskij sejm Istoriya BukoviniDzherelaIstoriya Bukovini avstrijskij poglyad nedostupne posilannya z travnya 2019 Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Putivnik Tom 1 Fondi doradyanskogo periodu Kiyiv Chernivci 2006 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine