Ауре́л О́нчул (*12 березня 1864, с. Верхній Віков, Південна Буковина, тепер Румунія — †30 вересня 1921, Бухарест, Румунське королівство) — румунський політичний діяч, доктор права, депутат Австрійського парламенту.
Аурел Ончул | |
---|---|
Народився | 12 березня 1864 Верхній Віков, Австро-Угорщина |
Помер | 30 вересня 1921 (57 років) Бухарест, Румунське королівство |
Громадянство | Австро-Угорщина, Румунське королівство |
Національність | румун |
Діяльність | адвокат, політик |
Alma mater | Віденський університет |
Знання мов | румунська, австрійський варіант німецької мови і німецька[1] |
Посада | d і Депутат Буковинського крайового сейму[d] |
Партія | Демократична селянська партія |
|
Біографія
Народився 12 березня 1864 року в с. Верхній Віков (Південна Буковина, тепер Румунія) в сім'ї православного священика Ізидора Ончула, майбутнього професора Чернівецького університету. Навчався в академії «Терезіанум» (Відень), пізніше в Чернівецькому і Віденському університеті. Доктор права. Автор численних статей та декількох наукових монографій «Страховий договір в австрійському праві» [1] [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.], «Коментар до страхового права при хворобах». Служив в 16 гусарському полку в Чернівцях. Працював повітовим старостою, згодом — директором буковинського відділення Моравського страхового товариства. В серпні 1903 був обраний депутатом Буковинського сейму від Сучавського виборчого округу. Був засновником і керівником міжнаціонального депутатського клубу «Вільнодумний союз», провідними діячами якого були також М. Василько і С. Смаль-Стоцький (від українців), Бенно Штраухер (від євреїв), Стефан Стефанович (від вірменів). Завдяки злагодженій дії депутатів від «Вільнодумного союзу» вперше в історії було подолано політичну монополію румунського боярства в буковинському сеймі, проведено виборчу та освітню реформи, подолано міжнаціональну упередженість між різними етнічними групами Буковини. В 1907—1918 двічі обирався депутатом Австрійського парламенту, представляючи в першому скликанні вільнодумних румунів, а в другому скликанні — румунську національно-демократичну партію. Спростовував ненауковість тверджень про «рутенізацію» румунів Буковини. Зокрема, в статті, опублікованій у газеті «Privitorul» в 1902 році, А. Ончул писав: «знана живучість волоського елементу. Бо у Румунії, незважаючи на великий наплив чужинців, волоський елемент не тільки зберіг в цілості свою національність, але й асимілював без усяких останків значне число греків, болгар і вірмен… За таких обставин є уже з самого початку неймовірним, щоб тільки буковинські волохи були такі слабкі і протягом кількох десятків літ загубили свою ідентичність». Епохальне значення для розвитку румунсько-українських стосунків мала стаття А. Ончула «Румунське питання на Буковині», вперше опублікована в ясському журналі «Viaţa Romîneasca» в 1913 році. [2] [ 3 травня 2022 у Wayback Machine.] Після розпаду Австро-Угорської імперії на початку листопада 1918 року А. Ончул був прихильником розподілу Буковини за етнічним принципом. 6 листопада 1918 року А. Ончул та О. Попович у взаємній згоді перебрали державну владу відповідно над румунською та українською частиною краю від останнього австрійського президента Буковини графа Й. Ецдорфа. Отримавши звістку про вторгнення на Буковину окупаційних військ королівської Румунії, А. Ончул вирушив до Сучави з протестом проти окупації, де був інтернований і вивезений в Ясси з забороною повертатися на Буковину. «По румунській окупації осів Ончул в Букарешті, бо не смів вернути на Буковину, — згадував в своїх спогадах „Відродження Буковини“ (Львів, 1933) Омелян Попович. — Там помер 1921 р., проживши ледви 50 літ. Був це між румунами білий крук, що шанував права українців». Помер 30 вересня 1921 року в місті Бухарест, похований в Чернівцях в родинній гробниці лицарського роду Ончулів. В 1992 р. Чернівецька міська рада присвоїла ім'я А. Ончула вулиці, що прилягає до вулиці О. Поповича (колишні провулок та вулиця Кірова).
Джерела
- С. Л. Юсов. Ончул Аурел фон [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 601. — .
- А. Ончул. Румунське питання на Буковині [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ончук Аврель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1218. — 1000 екз.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aure l O nchul 12 bereznya 1864 18640312 s Verhnij Vikov Pivdenna Bukovina teper Rumuniya 30 veresnya 1921 Buharest Rumunske korolivstvo rumunskij politichnij diyach doktor prava deputat Avstrijskogo parlamentu Aurel OnchulNarodivsya12 bereznya 1864 1864 03 12 Verhnij Vikov Avstro UgorshinaPomer30 veresnya 1921 1921 09 30 57 rokiv Buharest Rumunske korolivstvoGromadyanstvoAvstro Ugorshina Rumunske korolivstvoNacionalnistrumunDiyalnistadvokat politikAlma materVidenskij universitetZnannya movrumunska avstrijskij variant nimeckoyi movi i nimecka 1 Posadad i Deputat Bukovinskogo krajovogo sejmu d PartiyaDemokratichna selyanska partiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 12 bereznya 1864 roku v s Verhnij Vikov Pivdenna Bukovina teper Rumuniya v sim yi pravoslavnogo svyashenika Izidora Onchula majbutnogo profesora Cherniveckogo universitetu Navchavsya v akademiyi Terezianum Viden piznishe v Cherniveckomu i Videnskomu universiteti Doktor prava Avtor chislennih statej ta dekilkoh naukovih monografij Strahovij dogovir v avstrijskomu pravi 1 23 veresnya 2009 u Wayback Machine Komentar do strahovogo prava pri hvorobah Sluzhiv v 16 gusarskomu polku v Chernivcyah Pracyuvav povitovim starostoyu zgodom direktorom bukovinskogo viddilennya Moravskogo strahovogo tovaristva V serpni 1903 buv obranij deputatom Bukovinskogo sejmu vid Suchavskogo viborchogo okrugu Buv zasnovnikom i kerivnikom mizhnacionalnogo deputatskogo klubu Vilnodumnij soyuz providnimi diyachami yakogo buli takozh M Vasilko i S Smal Stockij vid ukrayinciv Benno Shtrauher vid yevreyiv Stefan Stefanovich vid virmeniv Zavdyaki zlagodzhenij diyi deputativ vid Vilnodumnogo soyuzu vpershe v istoriyi bulo podolano politichnu monopoliyu rumunskogo boyarstva v bukovinskomu sejmi provedeno viborchu ta osvitnyu reformi podolano mizhnacionalnu uperedzhenist mizh riznimi etnichnimi grupami Bukovini V 1907 1918 dvichi obiravsya deputatom Avstrijskogo parlamentu predstavlyayuchi v pershomu sklikanni vilnodumnih rumuniv a v drugomu sklikanni rumunsku nacionalno demokratichnu partiyu Sprostovuvav nenaukovist tverdzhen pro rutenizaciyu rumuniv Bukovini Zokrema v statti opublikovanij u gazeti Privitorul v 1902 roci A Onchul pisav znana zhivuchist voloskogo elementu Bo u Rumuniyi nezvazhayuchi na velikij napliv chuzhinciv voloskij element ne tilki zberig v cilosti svoyu nacionalnist ale j asimilyuvav bez usyakih ostankiv znachne chislo grekiv bolgar i virmen Za takih obstavin ye uzhe z samogo pochatku nejmovirnim shob tilki bukovinski volohi buli taki slabki i protyagom kilkoh desyatkiv lit zagubili svoyu identichnist Epohalne znachennya dlya rozvitku rumunsko ukrayinskih stosunkiv mala stattya A Onchula Rumunske pitannya na Bukovini vpershe opublikovana v yasskomu zhurnali Viaţa Romineasca v 1913 roci 2 3 travnya 2022 u Wayback Machine Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi na pochatku listopada 1918 roku A Onchul buv prihilnikom rozpodilu Bukovini za etnichnim principom 6 listopada 1918 roku A Onchul ta O Popovich u vzayemnij zgodi perebrali derzhavnu vladu vidpovidno nad rumunskoyu ta ukrayinskoyu chastinoyu krayu vid ostannogo avstrijskogo prezidenta Bukovini grafa J Ecdorfa Otrimavshi zvistku pro vtorgnennya na Bukovinu okupacijnih vijsk korolivskoyi Rumuniyi A Onchul virushiv do Suchavi z protestom proti okupaciyi de buv internovanij i vivezenij v Yassi z zaboronoyu povertatisya na Bukovinu Po rumunskij okupaciyi osiv Onchul v Bukareshti bo ne smiv vernuti na Bukovinu zgaduvav v svoyih spogadah Vidrodzhennya Bukovini Lviv 1933 Omelyan Popovich Tam pomer 1921 r prozhivshi ledvi 50 lit Buv ce mizh rumunami bilij kruk sho shanuvav prava ukrayinciv Pomer 30 veresnya 1921 roku v misti Buharest pohovanij v Chernivcyah v rodinnij grobnici licarskogo rodu Onchuliv V 1992 r Chernivecka miska rada prisvoyila im ya A Onchula vulici sho prilyagaye do vulici O Popovicha kolishni provulok ta vulicya Kirova DzherelaS L Yusov Onchul Aurel fon 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 601 ISBN 978 966 00 1061 1 A Onchul Rumunske pitannya na Bukovini 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Onchuk Avrel Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1218 1000 ekz CONOR Sl d Track Q16744133