Леопольд фон Гьосс (нім. Leopold von Goëss; 28 жовтня 1848, Грац — 22 липня 1922, Ебенталь, Каринтія) — доктор права, політик,крайовий президент Герцогства Буковина (1894—1897), губернатор Трієста.
Леопольд фон Гьосс | |
---|---|
нім. Leopold von Goëss | |
Народився | 28 жовтня 1848[1][2] Грац, Австрійська імперія[1] |
Помер | 22 липня 1922[1][2] (73 роки) Ебенталь, Клагенфурт-Ланд, Каринтія, Австрія[1] |
Країна | Австрійська імперія Долитавщина |
Діяльність | політик |
Знання мов | німецька |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d[2], d[2] і d |
|
Біографія
Граф Леопольд фон Гьосс народився 28 жовтня 1848 року в Ґраці. Одразу ж після здобуття юридичної освіти, Леопольд фон Гьосс був призначений таємним імперським радником. Згодом був призначений головою уряду Каринтії. З 8 червня по 6 вересня 1894 року виконував обов'язки крайового президента Каринтії.
5 листопада 1894 року був призначений на посаду крайового президента герцогства Буковина. В інагураційній заяві граф Леопольд фон Гьосс зазначав: «Політична управа мусить бути в сім краю… наскрізь совістна, справедлива і строго безсторонна, а закони і розпорядження повинні сповнятися без огляду на конфесію, стан і заможність дотичних сторін і без огляду на те, чи хто великий, чи малий».
Граф фон Гьосс був суворим і коректним адміністратором. Йому вдавалось розв'язувати конфлікти між представниками різних національностей краю.
З 14 грудня 1897 року по 1 жовтня 1904 року граф Леопольд фон Гьосс був намісником Трієсту, де він намагався приборкати конфлікти між італійцями та словенцями. 1905 року став членом Австрійської імператорської Ради. З 1911 року займав посаду оберстербстабельмейстра (церемоніенмейстра) в Каринтії. Під час плебісциту 1920 року виступав за приєднання до Німеччини.
Граф Леопольд фон Гьосс помер 22 липня 1922 року в Ебенталі, Каринтія.
Попередник: | Президент Герцогства Буковина | Наступник: |
Франц фон Краусс | Фрідерік фон Баумберг |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #13016593X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Буковина: історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
- Буковина: її сучасне і минуле. — Париж-Філядельфія-Дітройт: Зелена Буковина, 1956. — 965 с.
- Жуковський А. Історія Буковини. Частина друга: після 1774 р. — Чернівці: Видавнича спілка «Час», 1983. — 223 с. Нариси з історії Північної Буковини. — К.: Наукова думка, 1980. — 338 с.
- Никифорак М. В. Інститут крайового президента в системі австрійської адміністрації на Буковині (1853—1918 рр.) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 525: Правознавство. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. — С. 5-11.
- Die Bukowina. Allgemeine heimatkunde. — Буковина. Загальне краєзнавство/Переклад з нім. Ф. Є. Андрійця, А. Т. Кассецького. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 688 с.
Посилання
- Буковина: її минуле і сучасне. Ред. Д. квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. Видавництво «Зелена Буковина» [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- geneall.net [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopold fon Goss nim Leopold von Goess 28 zhovtnya 1848 Grac 22 lipnya 1922 Ebental Karintiya doktor prava politik krajovij prezident Gercogstva Bukovina 1894 1897 gubernator Triyesta Leopold fon Gossnim Leopold von GoessNarodivsya28 zhovtnya 1848 1848 10 28 1 2 Grac Avstrijska imperiya 1 Pomer22 lipnya 1922 1922 07 22 1 2 73 roki Ebental Klagenfurt Land Karintiya Avstriya 1 Krayina Avstrijska imperiya DolitavshinaDiyalnistpolitikZnannya movnimeckaPosadachlen Palati paniv Imperskoyi Radi d BatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdDitid 2 d 2 i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGraf Leopold fon Goss narodivsya 28 zhovtnya 1848 roku v Graci Odrazu zh pislya zdobuttya yuridichnoyi osviti Leopold fon Goss buv priznachenij tayemnim imperskim radnikom Zgodom buv priznachenij golovoyu uryadu Karintiyi Z 8 chervnya po 6 veresnya 1894 roku vikonuvav obov yazki krajovogo prezidenta Karintiyi 5 listopada 1894 roku buv priznachenij na posadu krajovogo prezidenta gercogstva Bukovina V inaguracijnij zayavi graf Leopold fon Goss zaznachav Politichna uprava musit buti v sim krayu naskriz sovistna spravedliva i strogo bezstoronna a zakoni i rozporyadzhennya povinni spovnyatisya bez oglyadu na konfesiyu stan i zamozhnist dotichnih storin i bez oglyadu na te chi hto velikij chi malij Graf fon Goss buv suvorim i korektnim administratorom Jomu vdavalos rozv yazuvati konflikti mizh predstavnikami riznih nacionalnostej krayu Z 14 grudnya 1897 roku po 1 zhovtnya 1904 roku graf Leopold fon Goss buv namisnikom Triyestu de vin namagavsya priborkati konflikti mizh italijcyami ta slovencyami 1905 roku stav chlenom Avstrijskoyi imperatorskoyi Radi Z 1911 roku zajmav posadu obersterbstabelmejstra ceremonienmejstra v Karintiyi Pid chas plebiscitu 1920 roku vistupav za priyednannya do Nimechchini Graf Leopold fon Goss pomer 22 lipnya 1922 roku v Ebentali Karintiya Poperednik Prezident Gercogstva Bukovina 1894 1897 Nastupnik Franc fon Krauss Friderik fon BaumbergPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 13016593X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaBukovina istorichnij naris Chernivci Zelena Bukovina 1998 416 s Bukovina yiyi suchasne i minule Parizh Filyadelfiya Ditrojt Zelena Bukovina 1956 965 s Zhukovskij A Istoriya Bukovini Chastina druga pislya 1774 r Chernivci Vidavnicha spilka Chas 1983 223 s Narisi z istoriyi Pivnichnoyi Bukovini K Naukova dumka 1980 338 s Nikiforak M V Institut krajovogo prezidenta v sistemi avstrijskoyi administraciyi na Bukovini 1853 1918 rr Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Zbirnik nauk prac Vip 525 Pravoznavstvo Chernivci Cherniveckij nac un t 2010 S 5 11 Die Bukowina Allgemeine heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo Pereklad z nim F Ye Andrijcya A T Kasseckogo Chernivci Zelena Bukovina 2004 688 s PosilannyaBukovina yiyi minule i suchasne Red D kvitkovskogo T Brindzana A Zhukovskogo Vidavnictvo Zelena Bukovina 25 veresnya 2013 u Wayback Machine geneall net 16 sichnya 2014 u Wayback Machine