Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бріу́ни - Бріоні, (Isole Brioni,хорв. Brioni - Brijuni) — група островів у північній частині Адріатичного моря, біля західного узбережжя Істрії, що належать Хорватії. З 27 жовтня 1983 року є національним парком.
 Розташування парку | |
| 44°55′ пн. ш. 13°46′ сх. д. / 44.917° пн. ш. 13.767° сх. д.Координати: 44°55′ пн. ш. 13°46′ сх. д. / 44.917° пн. ш. 13.767° сх. д. | |
| Країна | Істрійська жупанія, Хорватія |
|---|---|
| Розташування | Істрійська жупанія, Хорватія |
| Найближче місто | Пула, Фажана |
| Водні об'єкти | Адріатичне море |
| Площа | 7,42 км² |
| Засновано | 27 жовтня 1983 року |
| Вебсторінка | www.brijuni.hr |
  | |
  Бріуни (Хорватія) | |
 Бріуни у Вікісховищі | |
Опис
Бріони складаються з 14 островів і рифів загальною площею 36,3 км². Берегова лінія сильно порізана, загальна протяжність — 37,8 км. Острови відділені від материка протокою і розташовані за 6 км від міста Пули, місцевого адміністративного центру.
Найбільші острови — Велий Бріон (5,7 км²), Малий Бріон (1,7 км²) і острів (0,18 км²).
Територія Бріони, на відміну від більшості інших островів Адріатики, рівнинна і вкрита субтропічною рослинністю.
Природа
Ґрунт — товстий шар червонозему, що в поєднанні з помірним кліматом і високою відносною вологістю дає хороші умови для зростання субтропічної рослинності, яка на цих островах надзвичайно багата: тут ростуть середземноморські дуби, лаври, сосни, оливкові дерева й розмарин. Крім того, на Бріунах можна побачити цінні породи кедру, пінії, евкаліпту, мирта, олеандра та безліч інших дерев і рослин — бріунські вічнозелені дубові ліси не дарма вважаються одними з найкрасивіших у Хорватії.
У воді тут водяться морські їжаки — ознака чистоти води.
Історія
Стародавність і середньовіччя
Бріуни були заселені з доісторичних часів, перші сліди поселенців відносяться до 3000 року до нашої ери, тобто до ранньої Бронзової доби. У різні часи островами володіли іллірійці, кельти, римляни, остготи, візантійці.
На території архіпелагу розташована безліч культурно-історичних пам'яток: римський палац I-II століття, римська в'язниця, храм Венери, візантійський Каструм, базиліка Св. Марії V-VI століть, церква Св. Германа XV століття.
XIX століття
До XIX століття острови в основному використовувалися як каменоломені. Деякий час острови належали Венеції, тоді Наполеон I Бонапарт приєднав їх до Ілліріанської провінції своєї Імперії.
У 1815 році Бріуни стали частиною Австрійської імперії і, відповідно, Австро-Угорщини — в цей час камінь з островів доставлялося для будівництва в Відень і Берлін. Після заснування морської бази в Пулі на Бріоні для захисту бази було розпочато будівництво бастіонів і батарей. Було побудовано два великих форти на острові Малий Бріун і п'ять маленьких фортів на Велому Бріоні.
У 1893 році, після відходу Австро-Угорського флоту, весь архіпелаг був куплений австрійським сталевим магнатом за 100 тисяч марок. Купельвізер розпочав проект з перетворення островів в ексклюзивний літній курорт і санаторій. Були розпочаті роботи з будівництва прогулянкових зон, плавальних басейнів, стаєнь і спортивних майданчиків. Однак, будівництво виявилося під загрозою малярії, спалахи якої сталися в літні місяці. Навіть сам Купельвізер заразився цим захворюванням. На рубежі століть Купельвізер запросив відомого лікаря Роберта Коха, який на той часи займався вивченням різних форм малярії та лікування, заснованого на застосуванні хініну. Кох прийняв запрошення і провів на Бріуні два роки — з 1900 по 1902. Згідно з інструкціями Коха всі ставки і болота, в яких мешкали малярійні комарі, були осушені, а пацієнтам призначено лікування хініном. Таким чином, малярія була переможена в 1902 році, і Купельвізер поставив Коху пам'ятник, який досі стоїть поблизу від Церкви святого Германа XV століття.
Перші гості відвідали архіпелаг ще в 1896 році, однак збільшення кількості туристів почалося після перемоги малярії, починаючи з 1903 року. Хоча Купельвізер вже придбав два човни для зв'язку острова з материком, було необхідно престижніше судно для багатих клієнтів. Він замовив нове судно, оснащене дизельним двигуном, яке було першим у своєму класі в світовому суднобудуванні. Судно, назване «Brioni III», забезпечувало поштові та пасажирські перевезення в наступні десятиліття, пережило обидві світові війни і знаходилося на службі до 1960-х років. До 1913 року було завершено будівництво готельного комплексу, що включає 320 кімнат, і десяти вілл. Слідом був побудований новий причал, пошта, телефонна станція, з'явилося близько 50 доріг і стежок, а також великий пляж. Крім того, були побудовані такі споруди, як внутрішній плавальний басейн з підігрітою морською водою, казино, іподром, тенісні корти і різні спортивні майданчики, включаючи найбільший в Європі поле для гольфу, має 18 лунок і сумарну довжину доріжок 5850 метрів. Регулярно проводилися вітрильні регати. Курорт став популярним місцем відпочинку для європейської еліти, і в місцевих газетах, що видавалися з 1910 по 1915 рік, регулярно публікувалися новини про приїзд відомих членів аристократичних, культурних, наукових і промислових кіл.
Між Світовими війнами
Хоча острів швидко набув популярності як ексклюзивний літній курорт, плани Купельвізора щодо подальшого розвитку були перервані Першою світовою війною, коли близько 2600 солдатів Австро-Угорщини були розміщені на архіпелазі. Після закінчення війни вся Істрія, включаючи острови, перейшла під контроль Італії, але Бріони залишилися у власності сім'ї Купельвізера. Спадкоємець Пауля Купельвізера, його син , намагався зберегти курорт, але після економічної кризи, що слідувала за подіями Чорного четверга, він збанкрутував і покінчив життя самогубством.
У 1924 році на островах жив та провадив дослідження відомий буковинський природознавець Костянтин Гормузакі.
У 1936 році острови перейшли під юрисдикцію Міністерства фінансів Італії. Незабаром після цього був організований щоденний рейс гідролітака на Бріони, але початок Другої світової війни завершив цей новий період процвітання. Архіпелаг був знову перетворений на військово-морську базу і кілька разів протягом війни піддавався авіанальоту. При бомбардуванні 25 квітня 1945 року були повністю зруйновані або істотно пошкоджені два готелі, безліч будинків і значна частина набережної.
Соціалістична Югославія
Після Другої світової війни Велий Бріон був перетворений на розкішну літню резиденцію Йосипа Броз Тіто. Тіто використовував острів з червня 1947 року по серпень 1979 для прийому закордонних високопоставлених осіб.
У 1978 році в північній частині острова Велий Бріон був створений сафарі-парк, що зайняв площу в 9 га. У парку мешкають екзотичні тварини, велика частина яких була подарована Йосипу Броз Тіто главами держав — членів Руху неприєднання.
У жовтні 1983 року на території архіпелагу був організований національний парк.
Незалежна Хорватія
З початку 1990-х років вілли на островах Вангу, Галія та Мадонна на захід від Велого Бріона використовувалися як літні резиденції президента Хорватії і цілий рік охоронялися маленьким армійським гарнізоном, дислокованим на островах. Однак через нестачу державного фінансування існуючої інфраструктури і заборони на нове будівництво, обумовленого статусом національного парку та зони, що охороняється, до 2000 року курорти Великого Бріуна і архіпелагу в цілому прийшли в занепад.
Сучасний стан
У серпні 2009 року газета «The Independent» повідомила, що уряд Хорватії виставив острова на продаж, запросивши 1,2 мільярда євро за Великий Бріун і 2,5 мільярди за весь архіпелаг, проте пізніше новина була спростована в хорватських ЗМІ жупаном Істрійської жупанії Іваном Яковчичем, президентом Степаном Месичем і прем'єр-міністром Ядранкою Косор. Станом на 2009 рік існують плани з модернізації існуючих готелів як мінімум до чотирьох зірок, модернізації систем каналізації та енергопостачання. План, розроблений в рамках проекту «Brijuni Rivijera» включає перетворення архіпелагу Бріуни в розкішний туристичний курорт, який передбачає розміщення 800 відпочиваючих.
Галерея
Див. також
- Бріонська угода
- Назва італійської фірми Brioni походить саме від цих островів.
Примітки
- Springer, Zvonko. Brijuni Archipelago at the south western coast of Istria Peninsula. CroatianHistory.net. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
- Fatović-Ferenčić, Stella (June 2006). Brijuni Archipelago: Story of Kupelwieser, Koch, and Cultivation of 14 Islands. Croatian Medical Journal. Процитовано 16 червня 2010.
- Osobe koje morate upoznati (Croatian) . Brijuni National Park. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
- Josip Broz Tito na Brionima (Croatian) . Brijuni National Park. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
- Safari park (Croatian) . Brijuni National Park. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
- Brnabić, Vesna (7 березня 2010). (Croatian) . Večernji list. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 16 червня 2010.
- Day, Michael (8 серпня 2009). . The Independent. Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 16 червня 2010.
- Lazarević, Milan (9 серпня 2009). (Croatian) . Slobodna Dalmacija. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бріуни |
- Офіційний сайт Національного парку Бріуни (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Briu ni Brioni Isole Brioni horv Brioni Brijuni grupa ostroviv u pivnichnij chastini Adriatichnogo morya bilya zahidnogo uzberezhzhya Istriyi sho nalezhat Horvatiyi Z 27 zhovtnya 1983 roku ye nacionalnim parkom Nacionalnij park Brioni Nacionalni park BrijuniRoztashuvannya parku44 55 pn sh 13 46 sh d 44 917 pn sh 13 767 sh d 44 917 13 767 Koordinati 44 55 pn sh 13 46 sh d 44 917 pn sh 13 767 sh d 44 917 13 767KrayinaIstrijska zhupaniya HorvatiyaRoztashuvannyaIstrijska zhupaniya HorvatiyaNajblizhche mistoPula FazhanaVodni ob yektiAdriatichne morePlosha7 42 km Zasnovano27 zhovtnya 1983 rokuVebstorinkawww brijuni hrRoztashuvannya parkuBriuni Horvatiya Briuni u VikishovishiOpisBrioni skladayutsya z 14 ostroviv i rifiv zagalnoyu plosheyu 36 3 km Beregova liniya silno porizana zagalna protyazhnist 37 8 km Ostrovi viddileni vid materika protokoyu i roztashovani za 6 km vid mista Puli miscevogo administrativnogo centru Najbilshi ostrovi Velij Brion 5 7 km Malij Brion 1 7 km i ostriv 0 18 km Teritoriya Brioni na vidminu vid bilshosti inshih ostroviv Adriatiki rivninna i vkrita subtropichnoyu roslinnistyu PrirodaGrunt tovstij shar chervonozemu sho v poyednanni z pomirnim klimatom i visokoyu vidnosnoyu vologistyu daye horoshi umovi dlya zrostannya subtropichnoyi roslinnosti yaka na cih ostrovah nadzvichajno bagata tut rostut seredzemnomorski dubi lavri sosni olivkovi dereva j rozmarin Krim togo na Briunah mozhna pobachiti cinni porodi kedru piniyi evkaliptu mirta oleandra ta bezlich inshih derev i roslin briunski vichnozeleni dubovi lisi ne darma vvazhayutsya odnimi z najkrasivishih u Horvatiyi U vodi tut vodyatsya morski yizhaki oznaka chistoti vodi IstoriyaStarodavnist i serednovichchya Briuni buli zaseleni z doistorichnih chasiv pershi slidi poselenciv vidnosyatsya do 3000 roku do nashoyi eri tobto do rannoyi Bronzovoyi dobi U rizni chasi ostrovami volodili illirijci kelti rimlyani ostgoti vizantijci Na teritoriyi arhipelagu roztashovana bezlich kulturno istorichnih pam yatok rimskij palac I II stolittya rimska v yaznicya hram Veneri vizantijskij Kastrum bazilika Sv Mariyi V VI stolit cerkva Sv Germana XV stolittya XIX stolittya Do XIX stolittya ostrovi v osnovnomu vikoristovuvalisya yak kamenolomeni Deyakij chas ostrovi nalezhali Veneciyi todi Napoleon I Bonapart priyednav yih do Illirianskoyi provinciyi svoyeyi Imperiyi Pam yatnik Robertu Kohu ta borotbi z malyariyeyu na Velikomu Briuni U 1815 roci Briuni stali chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi i vidpovidno Avstro Ugorshini v cej chas kamin z ostroviv dostavlyalosya dlya budivnictva v Viden i Berlin Pislya zasnuvannya morskoyi bazi v Puli na Brioni dlya zahistu bazi bulo rozpochato budivnictvo bastioniv i batarej Bulo pobudovano dva velikih forti na ostrovi Malij Briun i p yat malenkih fortiv na Velomu Brioni U 1893 roci pislya vidhodu Avstro Ugorskogo flotu ves arhipelag buv kuplenij avstrijskim stalevim magnatom za 100 tisyach marok Kupelvizer rozpochav proekt z peretvorennya ostroviv v eksklyuzivnij litnij kurort i sanatorij Buli rozpochati roboti z budivnictva progulyankovih zon plavalnih basejniv stayen i sportivnih majdanchikiv Odnak budivnictvo viyavilosya pid zagrozoyu malyariyi spalahi yakoyi stalisya v litni misyaci Navit sam Kupelvizer zarazivsya cim zahvoryuvannyam Na rubezhi stolit Kupelvizer zaprosiv vidomogo likarya Roberta Koha yakij na toj chasi zajmavsya vivchennyam riznih form malyariyi ta likuvannya zasnovanogo na zastosuvanni hininu Koh prijnyav zaproshennya i proviv na Briuni dva roki z 1900 po 1902 Zgidno z instrukciyami Koha vsi stavki i bolota v yakih meshkali malyarijni komari buli osusheni a paciyentam priznacheno likuvannya hininom Takim chinom malyariya bula peremozhena v 1902 roci i Kupelvizer postaviv Kohu pam yatnik yakij dosi stoyit poblizu vid Cerkvi svyatogo Germana XV stolittya Pershi gosti vidvidali arhipelag she v 1896 roci odnak zbilshennya kilkosti turistiv pochalosya pislya peremogi malyariyi pochinayuchi z 1903 roku Hocha Kupelvizer vzhe pridbav dva chovni dlya zv yazku ostrova z materikom bulo neobhidno prestizhnishe sudno dlya bagatih kliyentiv Vin zamoviv nove sudno osnashene dizelnim dvigunom yake bulo pershim u svoyemu klasi v svitovomu sudnobuduvanni Sudno nazvane Brioni III zabezpechuvalo poshtovi ta pasazhirski perevezennya v nastupni desyatilittya perezhilo obidvi svitovi vijni i znahodilosya na sluzhbi do 1960 h rokiv Do 1913 roku bulo zaversheno budivnictvo gotelnogo kompleksu sho vklyuchaye 320 kimnat i desyati vill Slidom buv pobudovanij novij prichal poshta telefonna stanciya z yavilosya blizko 50 dorig i stezhok a takozh velikij plyazh Krim togo buli pobudovani taki sporudi yak vnutrishnij plavalnij basejn z pidigritoyu morskoyu vodoyu kazino ipodrom tenisni korti i rizni sportivni majdanchiki vklyuchayuchi najbilshij v Yevropi pole dlya golfu maye 18 lunok i sumarnu dovzhinu dorizhok 5850 metriv Regulyarno provodilisya vitrilni regati Kurort stav populyarnim miscem vidpochinku dlya yevropejskoyi eliti i v miscevih gazetah sho vidavalisya z 1910 po 1915 rik regulyarno publikuvalisya novini pro priyizd vidomih chleniv aristokratichnih kulturnih naukovih i promislovih kil Mizh Svitovimi vijnami Listivka pochatku XX stolittya sho ilyustruye kurortnij vidpochinok Hocha ostriv shvidko nabuv populyarnosti yak eksklyuzivnij litnij kurort plani Kupelvizora shodo podalshogo rozvitku buli perervani Pershoyu svitovoyu vijnoyu koli blizko 2600 soldativ Avstro Ugorshini buli rozmisheni na arhipelazi Pislya zakinchennya vijni vsya Istriya vklyuchayuchi ostrovi perejshla pid kontrol Italiyi ale Brioni zalishilisya u vlasnosti sim yi Kupelvizera Spadkoyemec Paulya Kupelvizera jogo sin namagavsya zberegti kurort ale pislya ekonomichnoyi krizi sho sliduvala za podiyami Chornogo chetverga vin zbankrutuvav i pokinchiv zhittya samogubstvom U 1924 roci na ostrovah zhiv ta provadiv doslidzhennya vidomij bukovinskij prirodoznavec Kostyantin Gormuzaki U 1936 roci ostrovi perejshli pid yurisdikciyu Ministerstva finansiv Italiyi Nezabarom pislya cogo buv organizovanij shodennij rejs gidrolitaka na Brioni ale pochatok Drugoyi svitovoyi vijni zavershiv cej novij period procvitannya Arhipelag buv znovu peretvorenij na vijskovo morsku bazu i kilka raziv protyagom vijni piddavavsya avianalotu Pri bombarduvanni 25 kvitnya 1945 roku buli povnistyu zrujnovani abo istotno poshkodzheni dva goteli bezlich budinkiv i znachna chastina naberezhnoyi Socialistichna Yugoslaviya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Velij Brion buv peretvorenij na rozkishnu litnyu rezidenciyu Josipa Broz Tito Tito vikoristovuvav ostriv z chervnya 1947 roku po serpen 1979 dlya prijomu zakordonnih visokopostavlenih osib U 1978 roci v pivnichnij chastini ostrova Velij Brion buv stvorenij safari park sho zajnyav ploshu v 9 ga U parku meshkayut ekzotichni tvarini velika chastina yakih bula podarovana Josipu Broz Tito glavami derzhav chleniv Ruhu nepriyednannya U zhovtni 1983 roku na teritoriyi arhipelagu buv organizovanij nacionalnij park Nezalezhna Horvatiya Z pochatku 1990 h rokiv villi na ostrovah Vangu Galiya ta Madonna na zahid vid Velogo Briona vikoristovuvalisya yak litni rezidenciyi prezidenta Horvatiyi i cilij rik ohoronyalisya malenkim armijskim garnizonom dislokovanim na ostrovah Odnak cherez nestachu derzhavnogo finansuvannya isnuyuchoyi infrastrukturi i zaboroni na nove budivnictvo obumovlenogo statusom nacionalnogo parku ta zoni sho ohoronyayetsya do 2000 roku kurorti Velikogo Briuna i arhipelagu v cilomu prijshli v zanepad Suchasnij stan U serpni 2009 roku gazeta The Independent povidomila sho uryad Horvatiyi vistaviv ostrova na prodazh zaprosivshi 1 2 milyarda yevro za Velikij Briun i 2 5 milyardi za ves arhipelag prote piznishe novina bula sprostovana v horvatskih ZMI zhupanom Istrijskoyi zhupaniyi Ivanom Yakovchichem prezidentom Stepanom Mesichem i prem yer ministrom Yadrankoyu Kosor Stanom na 2009 rik isnuyut plani z modernizaciyi isnuyuchih goteliv yak minimum do chotiroh zirok modernizaciyi sistem kanalizaciyi ta energopostachannya Plan rozroblenij v ramkah proektu Brijuni Rivijera vklyuchaye peretvorennya arhipelagu Briuni v rozkishnij turistichnij kurort yakij peredbachaye rozmishennya 800 vidpochivayuchih GalereyaDiv takozhBrionska ugoda Nazva italijskoyi firmi Brioni pohodit same vid cih ostroviv PrimitkiSpringer Zvonko Brijuni Archipelago at the south western coast of Istria Peninsula CroatianHistory net Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2010 Fatovic Ferencic Stella June 2006 Brijuni Archipelago Story of Kupelwieser Koch and Cultivation of 14 Islands Croatian Medical Journal Procitovano 16 chervnya 2010 Osobe koje morate upoznati Croatian Brijuni National Park Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2010 Josip Broz Tito na Brionima Croatian Brijuni National Park Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2010 Safari park Croatian Brijuni National Park Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2010 Brnabic Vesna 7 bereznya 2010 Croatian Vecernji list Arhiv originalu za 10 bereznya 2010 Procitovano 16 chervnya 2010 Day Michael 8 serpnya 2009 The Independent Arhiv originalu za 26 bereznya 2010 Procitovano 16 chervnya 2010 Lazarevic Milan 9 serpnya 2009 Croatian Slobodna Dalmacija Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Briuni Oficijnij sajt Nacionalnogo parku Briuni hor