Семітологія - це розділ порівняльного мовознавства, що займається семітськими мовами, які є гілкою афразійської макросім'ї.
Семітологія є академічною дисципліною, засновниками якої вважаються і . Викладається у багатьох університетах світу.
Історія досліджень
Дослідження цих мов почалося досить рано - ще філологи раннього середньовіччя проводили граматичні вивчення і порівняння арабської, староєврейської та арамейских мов. Зазвичай, метою таких робіт було бажання краще читати і розуміти різну релігійну літературу. Арабські граматисти VIII століття - , Халіль аль-Фарагіді, IX століття - ; сирійські граматисти VII століття - Яків Едеський, XI століття - Ілля Тірханський, XII століття - Яків бар Ебрей; єврейські граматисти X-XI століть - Єгуда бен Давид Хаюдж, Ібн Джанні, Йегуда ібн Курайш, Ібн Барун, XII-XIII століть - . Деякий вплив на праці з семітології, яка тільки зароджувалася, надавали візантійські граматисти.
У Європі вивчення мов семітської гілки почалося в епоху класичного гуманізму (XV-XVI століття), видними дослідниками які займалися цим питанням були , І. Буксторф Старший, Ю. Ц. Скалігер. У своїх роботах вони зазвичай використовували єврейську мовознавчу традицію . У XVII-XVIII століттях голландські вчені поклали початок арабістики, в XVIII столітті французький абат Ж. Бартелемі розшифрував фінікійські написи, в XIX столітті видаються найважливіші граматики, словники, історичні огляди, каталоги й критичні видання рукописів, склепіння епіграфічних пам'ятників, в тому числі «Corpus Inscriptionum Semiticarum» (з 1881 р, Париж).
До кінця XIX століття виділяються в окремі дисципліни ассиріологія і арабістика, сама семітологія в цей час була допоміжною дисципліною до біблеїстики. Найбільш значимі німецькі дослідники періоду - , В. Гезеніус (давньоєврейський словник і граматика), Ю. Вельхаузен, (біблеїстика), Ф. Преторіус і К. Ф. А. Дильман (), (епіграф), К. Броккельман (порівняльна граматика семітських мов); французькі вчені - А. І. Сильвестр де Сасі, Е. М. Катрмер; угорський вчений - І. Гольдцієр (арабістика).
У XX столітті вивчення семітських мов розвивається на базі нового матеріалу, зібраного численними науковими експедиціями, в 1947 р деякий переворот в біблеїстиці створили знахідки Кумранських рукописів. З 30-х рр. XX століття, в результаті дешифрування писемності Угарита Ш. Віролле і Х. Бауером, виділяється нова гілка семітології - . Найбільш значущі дослідники XX століття - , П. Леандер, Г. Бергштресер, Й. Фрідріх (Німеччина); Дж. Грінберг, І. Дж. Гелб, , В. Лєслав (США); Ж. Кантіно, А. Дюпон-Соммер, , Д. Коен (Франція); Г. Р. Драйвер, леді М. Дроуер (Велика Британія); С. Моськаті, Дж. Гарбін, П. Фрондзаролі (Італія), К. Петрачек (Чехословаччина), Й. Айстлейтнер (Угорщина), Е. Бен Єгуда, Х. М. Рабін, Е. Й. Кучер (Ізраїль). В наші дні кафедри семітології існують майже у всіх університетах світу .
Дисципліни
Арабістика і ассиріологія виділилися з семітології в самостійні дисципліни.
Див. також
Примітки
- Коментарі
- Сукупність способів опису і осмислення староєврейської мови, що складалася починаючи з перших століть нашої ери на Близькому Сході, а з X століття також в Європі .
- Джерела
- Семітологія (І. М. Дьяконов) // Лінгвістичний енциклопедичний словник - «Радянська енциклопедія»]], 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semitologiya ce rozdil porivnyalnogo movoznavstva sho zajmayetsya semitskimi movami yaki ye gilkoyu afrazijskoyi makrosim yi Semitologiya ye akademichnoyu disciplinoyu zasnovnikami yakoyi vvazhayutsya i Vikladayetsya u bagatoh universitetah svitu Istoriya doslidzhenDoslidzhennya cih mov pochalosya dosit rano she filologi rannogo serednovichchya provodili gramatichni vivchennya i porivnyannya arabskoyi staroyevrejskoyi ta aramejskih mov Zazvichaj metoyu takih robit bulo bazhannya krashe chitati i rozumiti riznu religijnu literaturu Arabski gramatisti VIII stolittya Halil al Faragidi IX stolittya sirijski gramatisti VII stolittya Yakiv Edeskij XI stolittya Illya Tirhanskij XII stolittya Yakiv bar Ebrej yevrejski gramatisti X XI stolit Yeguda ben David Hayudzh Ibn Dzhanni Jeguda ibn Kurajsh Ibn Barun XII XIII stolit Deyakij vpliv na praci z semitologiyi yaka tilki zarodzhuvalasya nadavali vizantijski gramatisti U Yevropi vivchennya mov semitskoyi gilki pochalosya v epohu klasichnogo gumanizmu XV XVI stolittya vidnimi doslidnikami yaki zajmalisya cim pitannyam buli I Bukstorf Starshij Yu C Skaliger U svoyih robotah voni zazvichaj vikoristovuvali yevrejsku movoznavchu tradiciyu U XVII XVIII stolittyah gollandski vcheni poklali pochatok arabistiki v XVIII stolitti francuzkij abat Zh Bartelemi rozshifruvav finikijski napisi v XIX stolitti vidayutsya najvazhlivishi gramatiki slovniki istorichni oglyadi katalogi j kritichni vidannya rukopisiv sklepinnya epigrafichnih pam yatnikiv v tomu chisli Corpus Inscriptionum Semiticarum z 1881 r Parizh Do kincya XIX stolittya vidilyayutsya v okremi disciplini assiriologiya i arabistika sama semitologiya v cej chas bula dopomizhnoyu disciplinoyu do bibleyistiki Najbilsh znachimi nimecki doslidniki periodu V Gezenius davnoyevrejskij slovnik i gramatika Yu Velhauzen bibleyistika F Pretorius i K F A Dilman epigraf K Brokkelman porivnyalna gramatika semitskih mov francuzki vcheni A I Silvestr de Sasi E M Katrmer ugorskij vchenij I Goldciyer arabistika U XX stolitti vivchennya semitskih mov rozvivayetsya na bazi novogo materialu zibranogo chislennimi naukovimi ekspediciyami v 1947 r deyakij perevorot v bibleyistici stvorili znahidki Kumranskih rukopisiv Z 30 h rr XX stolittya v rezultati deshifruvannya pisemnosti Ugarita Sh Virolle i H Bauerom vidilyayetsya nova gilka semitologiyi Najbilsh znachushi doslidniki XX stolittya P Leander G Bergshtreser J Fridrih Nimechchina Dzh Grinberg I Dzh Gelb V Lyeslav SShA Zh Kantino A Dyupon Sommer D Koen Franciya G R Drajver ledi M Drouer Velika Britaniya S Moskati Dzh Garbin P Frondzaroli Italiya K Petrachek Chehoslovachchina J Ajstlejtner Ugorshina E Ben Yeguda H M Rabin E J Kucher Izrayil V nashi dni kafedri semitologiyi isnuyut majzhe u vsih universitetah svitu DiscipliniArabistika i assiriologiya vidililisya z semitologiyi v samostijni disciplini Bibleyistika GebrayistikaDiv takozhSemitski movi SemitiPrimitkiKomentari Sukupnist sposobiv opisu i osmislennya staroyevrejskoyi movi sho skladalasya pochinayuchi z pershih stolit nashoyi eri na Blizkomu Shodi a z X stolittya takozh v Yevropi Dzherela Semitologiya I M Dyakonov Lingvistichnij enciklopedichnij slovnik Radyanska enciklopediya 1990