Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Генера́льна окру́га Жито́мир (нім. Generalbezirk Shitomir, пол. Okręg generalny Żytomierz, рос. Генеральный округ Житомир) — адміністративно-територіальна одиниця Райхскомісаріату Україна часів Другої світової війни, утворена на території сучасних Житомирської і частини Вінницької та Черкаської областей України, а також південних районів Гомельської області Республіки Білорусь. Межувала на півночі з тиловим районом групи армій «Центр» і Генеральною округою Білорутенія, на північному сході — з територією планованої, але через близькість фронту так до кінця і не створеної Генеральної округи Чернігів, на сході з Генеральною округою Київ, на півдні з румунською Трансністрією та Генеральною округою Миколаїв, а на заході — з Генеральною округою Волинь-Поділля.
Під час Німецько-радянської війни на території Генеральної округи Житомир існували три таємні ставки найвищих керівників Третього Райху: Вервольф, Гегевальд і Штайнбрух.
Історія
Генеральну округу Житомир офіційно утворено о 12 годині дня 20 жовтня 1941 року Спочатку до її складу входила Житомирська область УРСР та частини Гомельської і Поліської областей БРСР, а згодом і північ тодішньої Вінницької області. Місто Новоград-Волинський було перейменовано на Звягель. Генеральну округу було поділено на 27 ґебітів (округ), названих за їхніми адміністративними центрами: Бердичів, Василевичі, міська округа Вінниця, сільська округа Вінниця, Гайсин, Єльськ, Ємільчине, Іллінці, міська округа Житомир, сільська округа Житомир, Звягель, Калинівка, Козятин, Комарин, Коростень, Коростишів, Лельчиці, Літин, Мозир, Монастирище, Немирів, Овруч, Олевськ, Петриков, Радомишль, Ружин та Чуднів. Незабаром було змінено офіційне написання назви утворення з форми Schitomir на Shitomir.
5 березня 1942 р. Комаринський ґебіт (нім. Kreisgebiet Komarin) та Лоєвський і Речицький райони було включено у Василевицький ґебіт (нім. Kreisgebiet Wassilewitschi). 17 квітня 1942 р. було визначено офіційне написання німецькою мовою місць перебування ґебітскомісарів. 5 червня 1942 р. було створено нові округи: Комаринський ґебіт — із Брагінського, Комаринського і Лоєвського районів та Речицький ґебіт — із Хойницького, Речицького і Василевицького районів, а Василевицький ґебіт було розпущено. 23 жовтня 1942 р. Комаринський ґебіт було офіційно перейменовано на Брагінський ґебіт. 12 грудня 1942 р. утворено нову округу — Геґевальд (нім. Kreisgebiet Hegewald «округа Заповідний ліс») з частини Бердичівської (смуга вздовж північної межі Бердичівського району і частина Андрушівського району із селом Ляхівці) та частини Житомирської округ (південна частина Житомирського і частина Троянівського району). Частину Бердичівської округи (решта Троянівського району) було приєднано до Житомирської округи. 15 січня 1943 р. міську округу Вінниця і сільську округу Вінниця було об'єднано в нову округу Вінниця (нім. Kreisgebiet Winniza). 1 квітня 1943 р. було укрупнено більшість ґебітів: Бердичівський — шляхом об'єднання Бердичівського і Чуднівського ґебітів; Гайсинський — шляхом об'єднання Гайсинського і частини Немирівського ґебітів; Козятинський — шляхом об'єднання Козятинського і частини Ружинського ґебітів; Коростенський — шляхом об'єднання Коростенського і частини Радомишльського ґебітів; Коростишівський — шляхом об'єднання Коростишівського та решти Ружинського і Радомишльського ґебітів; Монастирищенський — шляхом об'єднання частини Іллінецького і Монастирищенського ґебітів; Мозирський — шляхом об'єднання Єльського і Мозирського ґебітів; Олевський — шляхом об'єднання частини Ємільчинського і Олевського ґебітів; Овруцький — шляхом об'єднання решти Олевського і Овруцького ґебітів; Петриковський — шляхом об'єднання Лельчицького і Петриковського ґебітів; Вінницький — шляхом об'єднання решти Літинського та Вінницького ґебітів; Звягельський — шляхом об'єднання решти Ємільчинського і Звягельського ґебітів; утворено нові Хмільницький ґебіт з Калинівського і частини Літинського та Липовецький з решти Іллінецького та решти Немирівського ґебітів. 1 червня 1943 р. Липовецький ґебіт перейменовано на Немирівський. Станом на 1 вересня 1943 р. Генеральна округа Житомир включала 18 округ: Бердичів, Брагін, Вінниця, Гайсин, Геґевальд, Житомир, Звягель, Козятин, Коростень, Коростишів, Мозир, Монастирище, Немирів, Овруч, Олевськ, Петриков, Речиця. Із захопленням радянськими військами Житомира протягом 11—19 листопада 1943 р. Генеральна округа Житомир припинила існування. Формально округа існувала до 1944 року.
Адміністративно-територіальний поділ
Територія Житомирської області УРСР
- Бердичівський ґебіт
- Ємільчинський ґебіт
- Житомирський ґебіт
- Звягельський ґебіт
- Коростенський ґебіт
- Коростишівський ґебіт
- Овруцький ґебіт
- Олевський ґебіт
- Радомишльський ґебіт
- Ружинський ґебіт
- Чуднівський ґебіт
Територія Вінницької області УРСР
- Вінницький ґебіт (включав Браїлівський (залишок Жмеринського району), міський район (у межах міста) Вінниця, Вінницький, Літинський і Турбівський райони)
- Гайсинський ґебіт (охоплював Гайсинський, Джулинський, Ситковецький і Теплицький райони)
- Козятинський ґебіт (Козятинський, Погребищенський і Самгородський райони)
- Монастирищенський ґебіт (Дашівський, Іллінецький, Монастирищенський і Оратівський райони)
- Немирівський ґебіт (Вороновицький, Липовецький, Немирівський і Плисківський райони)
- Хмільницький ґебіт (Калинівський, Махнівський, Уланівський і Хмільницький райони)
Територія Поліської області БРСР
Див. також
Посилання
- Verein für Computergenealogie. GOV: Generalbezirk Shitomir [ 10 травня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
- Себта Т.М. РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.], Енциклопедія історії України
- . Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 26 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generalna okruga Zhitomir Generalbezirk Shitomir generalna okruga 20 zhovtnya 1941 19 listopada 1943 Prapor Tretogo Rejhu Gerb Tretogo Rejhu Generalna okruga Zhitomir u skladi rajhskomisariatu Ukrayina Stolicya Zhitomir Mova i nimecka ukrayinska Religiya pravoslav ya uniatstvo katolicizm Plosha 64 800 km Naselennya 2 916 890 osib Forma pravlinnya civilna administraciya Generalnij komisar 20 10 1941 28 10 1942 z 28 10 1942 Kurt Klem Ernst Lyudvig Lajzer Nachalnik SS i policiyi 22 10 1941 19 4 1943 Otto Gelveg Nachalnik SS i policiyi 19 4 1943 5 5 1943 Villi Tensfeld Nachalnik SS i policiyi 5 5 1943 25 9 1943 Villi Shmelher Nachalnik SS i policiyi 25 9 1943 31 10 1943 Gans Traupe Nachalnik SS i policiyi 31 10 1943 25 1 1944 Ernst Gartmann Derzhava Nimecka imperiya Rajhskomisariat Ukrayina Poperednik Nastupnik Ukrayinska RSR Biloruska RSR Ukrayinska RSR Biloruska RSR Ne plutati z Zhitomirskoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Genera lna okru ga Zhito mir nim Generalbezirk Shitomir pol Okreg generalny Zytomierz ros Generalnyj okrug Zhitomir administrativno teritorialna odinicya Rajhskomisariatu Ukrayina chasiv Drugoyi svitovoyi vijni utvorena na teritoriyi suchasnih Zhitomirskoyi i chastini Vinnickoyi ta Cherkaskoyi oblastej Ukrayini a takozh pivdennih rajoniv Gomelskoyi oblasti Respubliki Bilorus Mezhuvala na pivnochi z tilovim rajonom grupi armij Centr i Generalnoyu okrugoyu Biloruteniya na pivnichnomu shodi z teritoriyeyu planovanoyi ale cherez blizkist frontu tak do kincya i ne stvorenoyi Generalnoyi okrugi Chernigiv na shodi z Generalnoyu okrugoyu Kiyiv na pivdni z rumunskoyu Transnistriyeyu ta Generalnoyu okrugoyu Mikolayiv a na zahodi z Generalnoyu okrugoyu Volin Podillya Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi Generalnoyi okrugi Zhitomir isnuvali tri tayemni stavki najvishih kerivnikiv Tretogo Rajhu Vervolf Gegevald i Shtajnbruh IstoriyaGeneralnu okrugu Zhitomir oficijno utvoreno o 12 godini dnya 20 zhovtnya 1941 roku Spochatku do yiyi skladu vhodila Zhitomirska oblast URSR ta chastini Gomelskoyi i Poliskoyi oblastej BRSR a zgodom i pivnich todishnoyi Vinnickoyi oblasti Misto Novograd Volinskij bulo perejmenovano na Zvyagel Generalnu okrugu bulo podileno na 27 gebitiv okrug nazvanih za yihnimi administrativnimi centrami Berdichiv Vasilevichi miska okruga Vinnicya silska okruga Vinnicya Gajsin Yelsk Yemilchine Illinci miska okruga Zhitomir silska okruga Zhitomir Zvyagel Kalinivka Kozyatin Komarin Korosten Korostishiv Lelchici Litin Mozir Monastirishe Nemiriv Ovruch Olevsk Petrikov Radomishl Ruzhin ta Chudniv Nezabarom bulo zmineno oficijne napisannya nazvi utvorennya z formi Schitomir na Shitomir 5 bereznya 1942 r Komarinskij gebit nim Kreisgebiet Komarin ta Loyevskij i Rechickij rajoni bulo vklyucheno u Vasilevickij gebit nim Kreisgebiet Wassilewitschi 17 kvitnya 1942 r bulo viznacheno oficijne napisannya nimeckoyu movoyu misc perebuvannya gebitskomisariv 5 chervnya 1942 r bulo stvoreno novi okrugi Komarinskij gebit iz Braginskogo Komarinskogo i Loyevskogo rajoniv ta Rechickij gebit iz Hojnickogo Rechickogo i Vasilevickogo rajoniv a Vasilevickij gebit bulo rozpusheno 23 zhovtnya 1942 r Komarinskij gebit bulo oficijno perejmenovano na Braginskij gebit 12 grudnya 1942 r utvoreno novu okrugu Gegevald nim Kreisgebiet Hegewald okruga Zapovidnij lis z chastini Berdichivskoyi smuga vzdovzh pivnichnoyi mezhi Berdichivskogo rajonu i chastina Andrushivskogo rajonu iz selom Lyahivci ta chastini Zhitomirskoyi okrug pivdenna chastina Zhitomirskogo i chastina Troyanivskogo rajonu Chastinu Berdichivskoyi okrugi reshta Troyanivskogo rajonu bulo priyednano do Zhitomirskoyi okrugi 15 sichnya 1943 r misku okrugu Vinnicya i silsku okrugu Vinnicya bulo ob yednano v novu okrugu Vinnicya nim Kreisgebiet Winniza 1 kvitnya 1943 r bulo ukrupneno bilshist gebitiv Berdichivskij shlyahom ob yednannya Berdichivskogo i Chudnivskogo gebitiv Gajsinskij shlyahom ob yednannya Gajsinskogo i chastini Nemirivskogo gebitiv Kozyatinskij shlyahom ob yednannya Kozyatinskogo i chastini Ruzhinskogo gebitiv Korostenskij shlyahom ob yednannya Korostenskogo i chastini Radomishlskogo gebitiv Korostishivskij shlyahom ob yednannya Korostishivskogo ta reshti Ruzhinskogo i Radomishlskogo gebitiv Monastirishenskij shlyahom ob yednannya chastini Illineckogo i Monastirishenskogo gebitiv Mozirskij shlyahom ob yednannya Yelskogo i Mozirskogo gebitiv Olevskij shlyahom ob yednannya chastini Yemilchinskogo i Olevskogo gebitiv Ovruckij shlyahom ob yednannya reshti Olevskogo i Ovruckogo gebitiv Petrikovskij shlyahom ob yednannya Lelchickogo i Petrikovskogo gebitiv Vinnickij shlyahom ob yednannya reshti Litinskogo ta Vinnickogo gebitiv Zvyagelskij shlyahom ob yednannya reshti Yemilchinskogo i Zvyagelskogo gebitiv utvoreno novi Hmilnickij gebit z Kalinivskogo i chastini Litinskogo ta Lipoveckij z reshti Illineckogo ta reshti Nemirivskogo gebitiv 1 chervnya 1943 r Lipoveckij gebit perejmenovano na Nemirivskij Stanom na 1 veresnya 1943 r Generalna okruga Zhitomir vklyuchala 18 okrug Berdichiv Bragin Vinnicya Gajsin Gegevald Zhitomir Zvyagel Kozyatin Korosten Korostishiv Mozir Monastirishe Nemiriv Ovruch Olevsk Petrikov Rechicya Iz zahoplennyam radyanskimi vijskami Zhitomira protyagom 11 19 listopada 1943 r Generalna okruga Zhitomir pripinila isnuvannya Formalno okruga isnuvala do 1944 roku Administrativno teritorialnij podilBudivlya Zvyagelskogo gebitskomisariatu Teritoriya Zhitomirskoyi oblasti URSR Berdichivskij gebit Yemilchinskij gebit Zhitomirskij gebit Zvyagelskij gebit Korostenskij gebit Korostishivskij gebit Ovruckij gebit Olevskij gebit Radomishlskij gebit Ruzhinskij gebit Chudnivskij gebit Teritoriya Vinnickoyi oblasti URSR Vinnickij gebit vklyuchav Brayilivskij zalishok Zhmerinskogo rajonu miskij rajon u mezhah mista Vinnicya Vinnickij Litinskij i Turbivskij rajoni Gajsinskij gebit ohoplyuvav Gajsinskij Dzhulinskij Sitkoveckij i Teplickij rajoni Kozyatinskij gebit Kozyatinskij Pogrebishenskij i Samgorodskij rajoni Monastirishenskij gebit Dashivskij Illineckij Monastirishenskij i Orativskij rajoni Nemirivskij gebit Voronovickij Lipoveckij Nemirivskij i Pliskivskij rajoni Hmilnickij gebit Kalinivskij Mahnivskij Ulanivskij i Hmilnickij rajoni Teritoriya Poliskoyi oblasti BRSR Braginskij gebit ohoplyuvav Braginskij Komarinskij i Loyevskij rajoni Mozirskij gebit Yelskij Kalinkovickij Mozirskij i Narovlyanskij rajoni Petrikovskij gebit Zhitkovickij Lelchickij Petrikovskij i Turivskij rajoni Richickij gebit Vasilevickij Richickij i Hojnickij rajoni Div takozhOlevska respublikaPosilannyaVerein fur Computergenealogie GOV Generalbezirk Shitomir 10 travnya 2013 u Wayback Machine Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2017 Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine nim Sebta T M RAJHSKOMISARIAT UKRAYiNA 5 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2013