Житковицький район (біл. Жыткавіцкі раён) — адміністративна одиниця на заході Гомельської області.
Житковицький район | ||||
---|---|---|---|---|
Жыткавіцкі раён | ||||
| ||||
Район на мапі області | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Білорусь | |||
Область: | Гомельська область | |||
Утворений: | 17 липня 1924 | |||
Населення: | (2008) 43 900 осіб | |||
Площа: | 2910 км² | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | Житковичі | |||
Кількість міст: | Житковичі, Турів | |||
Районна влада | ||||
Вебсторінка: | http://zhitkovichi.gomel-region.by/ | |||
Голова РДА: | Микола Какора | |||
Мапа | ||||
Адміністративний центр — місто Житковичі.
Географія
Площа району становить 2910 км кв; 56,3 % території займає ліс — в основному хвойні й черноольхові деревні породи. Близько 14 % території припадає на річки, озера й штучні водойми. Район межує із Петриковським і Лельчицьким районами Гомельської області, зі Столінським і Лунинецьким районами Брестської області, а також Любанським і Солігорським районами Мінської області.
Основні річки — Прип'ять і її припливи Случ, Ствига, Свиновод, Крушинна й інші. Основне озеро — Червоне на півночі району.
У районі розвідані великі родовища горючих сланців, бурого вугілля, будівельного каменю, каоліну, торфу. Є невеликі запаси рідкоземельних металів. Відомі запаси торфу оцінюються в 126,7 млн тонн, каоліну — в 17,7 млн тонн, горючих сланців — 1,181 млрд тонн.
Історія
Район входив до складу Мінського воєводства, після розділів Речі Посполитої увійшов до складу Мінської губернії, де перебував у складі спершу Давид-Городоцького повіту, а потім — у складі Мозирського повіту.
17 липня 1924 року Житковицька волость була перейменована в Житковицький район. Житковичі довгий час залишалися містечком, а 27 вересня 1938 року одержали статус міського селища. Сучасні границі район отримав в 1962 році.
У жовтні 1971 року Житковичі одержали статус міста.
Район помітно постраждав від аварії на ЧАЕС і від повені 1993 року.
В 1992 у районі відновлена , заснована ще в 1005 незабаром після хрещення Київської Русі.
Демографія
Населення Житковицького району — 43,5 тис. чоловік (на 1 січня 2009), у тому числі в міських умовах проживають 19,8 тис. чоловік (16,7 тис. — Житковичі, 3,1 тис. — Турів).
Усього налічується 109 населених пунктів, з них 107 — сільських, населення яких становить 23,7 тис. Таким чином, у сільській місцевості проживає 54,5 % населення району.
Адміністративний пристрій
- Турів (міська рада)
Сільради
- Вересницька
- Дяковицька
- Ленінська
- Люденевицька
- Мілевицька
- Морохоровска
- Озеранська
- Переровська
- Руднянська
- Ричевська
- Червоненська
- Юркевицька
Населені пункти
Назва | Чисельність населення (перепис 1999) |
---|---|
Житковицька міська рада | 17 445 |
Житковичі | 16 700 |
Кажановичі | 454 |
Західний | 133 |
Черетянка | 73 |
Забродьє | 70 |
Оцковане | 15 |
Турівська міська рада | 3151 |
Економіка
Основні підприємства: «Житковицький моторобудівний завод», Торфобрикетний завод «Червоне», «Ліспромгосп», «Лісгосп», Турівський консервний завод.
Основою економіки району є сільське господарство. Житковицький район спеціалізується на виробництві молока, м'яса, зерна, картоплі, кукурудзи, цибулі, зеленого горошку. Сільськогосподарські землі займають 52 835 гектарів, орна земля займає 23 069 гектарів. Поголів'я великої рогатої худоби в агропідприємствах району становить близько 23 300 голів, свиней — 2 900. У районі також працює дослідний рибгосп «Біле».
Транспорт
Транспортна інфраструктура включає залізницю Берестя — Гомель, а також автомобільні дороги M10 Берестя — Гомель, Житковичі — Давид-Городок — Столін — границя України, Турів — Лельчиці — Словечно. По території району також проходить невелика частина дороги Мінськ — Мікашевичі. По ріці Прип'ять здійснюється судноплавство.
В 1985 на місці поромної переправи через річку Прип'ять побудований міст довжиною більше одного кілометра, що зв'язав воєдино дві частини району.
Визначної пам'ятки
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 16 березня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 16 березня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Визначні пам'ятки [ 14 вересня 2005 у Wayback Machine.]
- Карта й короткі відомості [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhitkovickij rajon bil Zhytkavicki rayon administrativna odinicya na zahodi Gomelskoyi oblasti Zhitkovickij rajon Zhytkavicki rayon Gerb d Prapor d Rajon na mapi oblasti Osnovni dani Krayina Bilorus Oblast Gomelska oblast Utvorenij 17 lipnya 1924 Naselennya 2008 43 900 osib Plosha 2910 km Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Zhitkovichi Kilkist mist Zhitkovichi Turiv Rajonna vlada Vebstorinka http zhitkovichi gomel region by Golova RDA Mikola Kakora Mapa Administrativnij centr misto Zhitkovichi GeografiyaPlosha rajonu stanovit 2910 km kv 56 3 teritoriyi zajmaye lis v osnovnomu hvojni j chernoolhovi derevni porodi Blizko 14 teritoriyi pripadaye na richki ozera j shtuchni vodojmi Rajon mezhuye iz Petrikovskim i Lelchickim rajonami Gomelskoyi oblasti zi Stolinskim i Lunineckim rajonami Brestskoyi oblasti a takozh Lyubanskim i Soligorskim rajonami Minskoyi oblasti Osnovni richki Prip yat i yiyi priplivi Sluch Stviga Svinovod Krushinna j inshi Osnovne ozero Chervone na pivnochi rajonu U rajoni rozvidani veliki rodovisha goryuchih slanciv burogo vugillya budivelnogo kamenyu kaolinu torfu Ye neveliki zapasi ridkozemelnih metaliv Vidomi zapasi torfu ocinyuyutsya v 126 7 mln tonn kaolinu v 17 7 mln tonn goryuchih slanciv 1 181 mlrd tonn IstoriyaRajon vhodiv do skladu Minskogo voyevodstva pislya rozdiliv Rechi Pospolitoyi uvijshov do skladu Minskoyi guberniyi de perebuvav u skladi spershu David Gorodockogo povitu a potim u skladi Mozirskogo povitu 17 lipnya 1924 roku Zhitkovicka volost bula perejmenovana v Zhitkovickij rajon Zhitkovichi dovgij chas zalishalisya mistechkom a 27 veresnya 1938 roku oderzhali status miskogo selisha Suchasni granici rajon otrimav v 1962 roci U zhovtni 1971 roku Zhitkovichi oderzhali status mista Rajon pomitno postrazhdav vid avariyi na ChAES i vid poveni 1993 roku V 1992 u rajoni vidnovlena zasnovana she v 1005 nezabarom pislya hreshennya Kiyivskoyi Rusi DemografiyaNaselennya Zhitkovickogo rajonu 43 5 tis cholovik na 1 sichnya 2009 u tomu chisli v miskih umovah prozhivayut 19 8 tis cholovik 16 7 tis Zhitkovichi 3 1 tis Turiv Usogo nalichuyetsya 109 naselenih punktiv z nih 107 silskih naselennya yakih stanovit 23 7 tis Takim chinom u silskij miscevosti prozhivaye 54 5 naselennya rajonu Administrativnij pristrijTuriv miska rada Silradi Veresnicka Dyakovicka Leninska Lyudenevicka Milevicka Morohorovska Ozeranska Pererovska Rudnyanska Richevska Chervonenska Yurkevicka Naseleni punkti Nazva Chiselnist naselennya perepis 1999 Zhitkovicka miska rada 17 445 Zhitkovichi 16 700 Kazhanovichi 454 Zahidnij 133 Cheretyanka 73 Zabrodye 70 Ockovane 15 Turivska miska rada 3151EkonomikaOsnovni pidpriyemstva Zhitkovickij motorobudivnij zavod Torfobriketnij zavod Chervone Lispromgosp Lisgosp Turivskij konservnij zavod Osnovoyu ekonomiki rajonu ye silske gospodarstvo Zhitkovickij rajon specializuyetsya na virobnictvi moloka m yasa zerna kartopli kukurudzi cibuli zelenogo goroshku Silskogospodarski zemli zajmayut 52 835 gektariv orna zemlya zajmaye 23 069 gektariv Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi v agropidpriyemstvah rajonu stanovit blizko 23 300 goliv svinej 2 900 U rajoni takozh pracyuye doslidnij ribgosp Bile TransportTransportna infrastruktura vklyuchaye zaliznicyu Berestya Gomel a takozh avtomobilni dorogi M10 Berestya Gomel Zhitkovichi David Gorodok Stolin granicya Ukrayini Turiv Lelchici Slovechno Po teritoriyi rajonu takozh prohodit nevelika chastina dorogi Minsk Mikashevichi Po rici Prip yat zdijsnyuyetsya sudnoplavstvo V 1985 na misci poromnoyi perepravi cherez richku Prip yat pobudovanij mist dovzhinoyu bilshe odnogo kilometra sho zv yazav voyedino dvi chastini rajonu Viznachnoyi pam yatkiTuriv Zamkova gora Turiv Vsesvyatska cerkva pobudovana v 1810 Kam yanij hrest na cvintar u seli Zapisochchya Shoroku vin na kilka milimetriv virostaye iz zemli Krayeznavchij muzej i Muzej Nacionalnogo parku Prip yatskij v Turiv Primitki Arhiv originalu za 1 lyutogo 2009 Procitovano 16 bereznya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 kvitnya 2009 Procitovano 16 bereznya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaViznachni pam yatki 14 veresnya 2005 u Wayback Machine Karta j korotki vidomosti 27 lipnya 2011 u Wayback Machine Minska oblast Soligorskij rajon Minska oblast Soligorskij rajon Minska oblast Lyubanskij rajon Berestejska oblast Lunineckij rajon Petrikovskij rajon Berestejska oblast Stolinskij rajon Lelchickij rajon