Ві́нницький ґебі́т або окру́га Ві́нниця (нім. Kreisgebiet Winniza) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Житомир райхскомісаріату Україна з центром у Вінниці. Існувала протягом нацистської окупації Української РСР у часи Німецько-радянської війни.
Kreisgebiet Winniza Вінницький ґебіт | |
---|---|
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Житомир |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | Маргенфельд |
Населення (1943) | |
- Усього | 230,407 |
Джерело: territorial.de |
На території округи містилася таємна ставка Гітлера «Вервольф».
Історія
Опівдні 20 жовтня 1941 року на території Вінницької області утворено Літинську округу (ґебіт) (нім. Kreisgebiet Litin) з Літинського, Хмільницького районів та частини Жмеринського (названого Браїлівським) району, що залишилася після того, як більшість Жмеринського району увійшла до Могилівського повіту Трансністрії (румунської зони окупації). Одночасно було утворено Вінницьку міську округу (нім. Kreisgebiet Winniza-Stadt) у межах міста Вінниця та Вінницьку сільську округу (нім. Kreisgebiet Winniza-Land) на території тогочасного Турбівського і Вінницького районів. Назви округ указують на їхні адміністративні центри. Округами (ґебітами) керували ґебітскомісари, зокрема Літинським — Віцерман (нім. Wizermann). Ґебітскомісарів призначав райхсміністр у справах окупованих східних областей Альфред Розенберг.
15 січня 1943 р. відбулося перше об'єднання — злиття Вінницької міської та Вінницької сільської округ в одну нову Вінницьку округу (нім. Kreisgebiet Winniza). 1 квітня 1943 р. шляхом об'єднання Вінницької округи та тієї частини Літинської округи, до якої входили Літинський і Браїлівський (неприєднаний до румунської Трансністрії залишок Жмеринського) райони, створено нову, збільшену округу Вінниця. Станом на 1 вересня 1943 р. округа охоплювала п'ять створених німцями районів: чотири сільські райони Вінницької області (Браїлівський, Вінницький, Літинський, Турбівський) та місто Вінницю, яке й було офіційним місцем перебування Вінницького ґебітскомісара.
Органом Вінницької міської управи була газета «Вінницькі вісті». Відомі її випуски з 31 серпня 1941 по 1943 рік. Редактором був Михайло Зеров. У Вінниці у січні-березні 1944 року (після Харкова і Полтави) виходив часопис для евакуйованих «Нова Україна», редактором якого був Петро Сагайдачний і Всеволод Царинник. У Вінниці також друкувалося німецькомовне видання для вермахту «Східний фронт» (нім. Ostfront), яке перед тим теж видавалося у Полтаві.
Ґебіт формально існував до 4 лютого 1944 р. 19-20 березня 1944 р. окружним центром Вінницею оволоділи радянські війська.
Адміністративно-територіальний поділ
Станом на 20 жовтня 1941 р. округа Літин поділялася на 3 райони:
Станом на 20 жовтня 1941 р. сільська округа Вінниця поділялася на 2 райони:
Станом на 20 жовтня 1941 р. міська округа Вінниця складалася з 1 району:
- міський район Вінниця (нім. Rayon Winniza-Stadt)
Станом на 1 вересня 1943 р. округа Вінниця поділялася на 5 районів:
Див. також
Примітки
- Державний архів Вінницької області в період нацистської окупації
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2015.
- Verein für Computergenealogie. GOV:Kreisgebiet Winniza [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Vinnickoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Vi nnickij gebi t abo okru ga Vi nnicya nim Kreisgebiet Winniza administrativno teritorialna odinicya generalnoyi okrugi Zhitomir rajhskomisariatu Ukrayina z centrom u Vinnici Isnuvala protyagom nacistskoyi okupaciyi Ukrayinskoyi RSR u chasi Nimecko radyanskoyi vijni Kreisgebiet Winniza Vinnickij gebit DerzhavaNimecka imperiyaRajhskomisariatUkrayinaGeneralna okrugaZhitomir Uryad GebitskomisarMargenfeld Naselennya 1943 Usogo 230 407Dzherelo territorial de Na teritoriyi okrugi mistilasya tayemna stavka Gitlera Vervolf IstoriyaOpivdni 20 zhovtnya 1941 roku na teritoriyi Vinnickoyi oblasti utvoreno Litinsku okrugu gebit nim Kreisgebiet Litin z Litinskogo Hmilnickogo rajoniv ta chastini Zhmerinskogo nazvanogo Brayilivskim rajonu sho zalishilasya pislya togo yak bilshist Zhmerinskogo rajonu uvijshla do Mogilivskogo povitu Transnistriyi rumunskoyi zoni okupaciyi Odnochasno bulo utvoreno Vinnicku misku okrugu nim Kreisgebiet Winniza Stadt u mezhah mista Vinnicya ta Vinnicku silsku okrugu nim Kreisgebiet Winniza Land na teritoriyi togochasnogo Turbivskogo i Vinnickogo rajoniv Nazvi okrug ukazuyut na yihni administrativni centri Okrugami gebitami keruvali gebitskomisari zokrema Litinskim Vicerman nim Wizermann Gebitskomisariv priznachav rajhsministr u spravah okupovanih shidnih oblastej Alfred Rozenberg 15 sichnya 1943 r vidbulosya pershe ob yednannya zlittya Vinnickoyi miskoyi ta Vinnickoyi silskoyi okrug v odnu novu Vinnicku okrugu nim Kreisgebiet Winniza 1 kvitnya 1943 r shlyahom ob yednannya Vinnickoyi okrugi ta tiyeyi chastini Litinskoyi okrugi do yakoyi vhodili Litinskij i Brayilivskij nepriyednanij do rumunskoyi Transnistriyi zalishok Zhmerinskogo rajoni stvoreno novu zbilshenu okrugu Vinnicya Stanom na 1 veresnya 1943 r okruga ohoplyuvala p yat stvorenih nimcyami rajoniv chotiri silski rajoni Vinnickoyi oblasti Brayilivskij Vinnickij Litinskij Turbivskij ta misto Vinnicyu yake j bulo oficijnim miscem perebuvannya Vinnickogo gebitskomisara Organom Vinnickoyi miskoyi upravi bula gazeta Vinnicki visti Vidomi yiyi vipuski z 31 serpnya 1941 po 1943 rik Redaktorom buv Mihajlo Zerov U Vinnici u sichni berezni 1944 roku pislya Harkova i Poltavi vihodiv chasopis dlya evakujovanih Nova Ukrayina redaktorom yakogo buv Petro Sagajdachnij i Vsevolod Carinnik U Vinnici takozh drukuvalosya nimeckomovne vidannya dlya vermahtu Shidnij front nim Ostfront yake pered tim tezh vidavalosya u Poltavi Gebit formalno isnuvav do 4 lyutogo 1944 r 19 20 bereznya 1944 r okruzhnim centrom Vinniceyu ovolodili radyanski vijska Administrativno teritorialnij podilStanom na 20 zhovtnya 1941 r okruga Litin podilyalasya na 3 rajoni Brayilivskij nim Rayon Brailow Litinskij nim Rayon Litin Hmilnickij nim Rayon Chmelnik Stanom na 20 zhovtnya 1941 r silska okruga Vinnicya podilyalasya na 2 rajoni Vinnickij nim Rayon Winniza Land Turbivskij nim Rayon Turbow Stanom na 20 zhovtnya 1941 r miska okruga Vinnicya skladalasya z 1 rajonu miskij rajon Vinnicya nim Rayon Winniza Stadt Stanom na 1 veresnya 1943 r okruga Vinnicya podilyalasya na 5 rajoniv Brayilivskij nim Rayon Brailow Vinnickij nim Rayon Winniza Land Litinskij nim Rayon Litin Turbivskij nim Rayon Turbow Vinnicya nim Rayon Winniza Stadt Div takozhVervolfPrimitkiDerzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti v period nacistskoyi okupaciyi Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2015 Verein fur Computergenealogie GOV Kreisgebiet Winniza 17 serpnya 2018 u Wayback Machine nim