Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||
Османський Ірак — назва провінції Османської імперії, що існувала від 1534 до 1918 року.
Історія
За правління шаха Тахмаспа I (1524—1576) османські турки 1534 року завоювали Західну Вірменію до озера Ван та Ірак з Багдадом і шиїтськими святинями Наджафом і Кербелою, а 1549 і 1554 років кілька разів здійснювали грабіжницькі напади на Азербайджан (довелось перенести столицю з Тебриза до більш захищеного Казвіна); на східному кордоні тривала виснажлива війна з шейбанідами. 1555 року був підписаний мир з турками, відповідно до якого сефевіди визнали османські завоювання.
Сефі I (1628—1641) був жорстоким тираном. Зійшовши на престол, він стратив найкращих людей своєї держави. Роки його правління ознаменувались значними територіальними втратами: великий могол Шах Джахан відвоював у Сефевідської держави Кандагар, а турецький султан Мурад IV — Багдад (1638). Та битва за Багдад була останньою військовою битвою між Османською імперією й Сефевідами та призвела до втрати Сефевідами контролю над усім Межиріччям. Після того шиїтам близько двохсот років не можна було спокійно відвідувати Кербелу, а доступ до Мекки було обмежено.
До XVII століття часті конфлікти з Сефевідами підірвали сили Османської імперії й послабили її контроль над своєю провінцією. В Іраку знову почала домінувати племінна влада, почалась ворожнеча між сунітами й шиїтами. Кочове населення провінції збільшилось з приходом бедуїнів з Неджда на Аравійському півострові. Бедуїнські нальоти на населені пункти стали звичайною справою. На півночі курдська династія Бабан почала збройні дії проти османських військ, такий спротив унеможливив підтримку Османською імперією сюзеренітету (навіть формального) над Іракським Курдистаном. Між 1625 і 1668 роками та від 1694 до 1701 року місцеві шейхи правили Басрою, вони ігнорували владу османського губернатора в Багдаді.
Племінні війни та погіршення міського життя були тимчасово викорінені з відродженням мамелюків. На початку XVIII століття мамелюки почали зміцнювати владу в Іраку окремо від Османської імперії. Розпочавши розширення свого панування з Басри, мамелюки, зрештою, контролювали долини річок Тигр та Євфрат. Здебільшого символізувало політичну стабільність та економічне відродження. Лідер мамелюків, Сулейман II (1780—1802), досяг значних успіхів у встановленні законності в провінції. Останній лідер мамелюків, (1816-31), ініціював важливі програми модернізації, що включала очищення каналів, створення галузей промисловості й навчання 20 тисяч осіб в армії.
Період мамелюків закінчився 1831 року, коли сильна повінь і чума спустошили Багдад, дозволивши османському султану Махмуду II відновити Османський суверенітет над Іраком. Османська влада була нестабільною: Багдад змінив понад десять губернаторів між 1831 і 1869 роками. 1869 турки відновили владу, коли Мідхат-паша був призначений губернатором Багдада. Він одразу ж розпочав модернізацію Іраку за західним зразком. Основними цілями реформи Мідхата були: реорганізація армії, створення кримінального й комерційного права, секуляризація шкільної системи, реформа провінційної адміністрації. Він створив провінційні асамблеї для надання допомоги губернатору й виборні муніципальні ради у великих містах. Важливим елементом плану Мідхата була реформа земельного права, під час якої була замінена феодальна система землевласництва, були створені земельні господарства з правом власності, що обкладались податком. На практиці новий закон дозволив племінним шейхам стати крупними землевласниками. Звичайні жителі, остерігаючись, що новий закон був прийнятий як спроба стягувати податки більш ефективно або запровадити військовий обов'язок, реєстрували свої громадські племінні землі на шейхів чи продавали їх міським спекулянтам. В результаті племінні шейхи поступово перетворились на поміщиків, які отримували прибуток, натомість їхні одноплемінники стали бідними пайщиками.
Мідхат також удався до спроби змінити клерикальну систему освіти на світську модель за західним зразком. В результаті реформи відбулось зростання іракської інтелігенції. Школярі вперше почали вивчати іноземні мови. Впровадження західних дисциплін у школах супроводжувалось зростанням західної політичної й економічної присутності в Іраку. Британці 1802 року створили консульство в Багдаді, французьке консульство з'явилось за кілька років. Європейська зацікавленість у модернізації Іраку для полегшення західних комерційних операцій співпала з реформами в Османській імперії. Пароплави з'явились на річках 1836 року, телеграф був запущений 1861. Суецький канал було відкрито 1869 року, що надало Іраку більш широкий доступ до європейських ринків. Землевласництва племінних шейхів почали експортувати товари на капіталістичні ринки Заходу.
1908 року нова урядова кліка, молодотурки, захопила владу в Стамбулі. Молодотурки прагнули перетворити Османську імперію на єдину національну державу на основі західних зразків. Вони проповідували світську політику та патріотизм на основі пан-ісламської ідеології. Найважливіше в історії Іраку — молодотурки наполегливо проводили політику «тюркизації», яку відкидала іракська інтелігенція та яка призвела до формування молодого арабського націоналістичного руху. Натхнені революцією 1908 року, націоналісти в Іраку активізували свою політичну діяльність. Іракські націоналісти зустрілись в Каїрі з партією Децентралізації Османської імперії, а деякі іракці приєднались до націоналістичних арабських товариств у Бейруті 1913 року. Завдяки значним фінансовим вливанням з Заходу арабські націоналісти захопили владу в Басрі й почали вимагати автономію. Після майже 400 років під османським володарюванням іракці були погано підготовані для формування нової держави. Османи не змогли контролювати повсталі племінні області в Іраку та навіть у містах їхня влада була слабкою. Нездатність османів установити мир у провінції призвела до формування безлічі автономних громад на території Османського Іраку. В результаті Ірак увійшов у XX століття зі складною мережею соціальних конфліктів, що серйозно ускладнювали процес побудови сучасної держави.
Найдавнішим і таким, що найбільш глибоко укорінився, був конфлікт між племенами та містами за контроль над виробництвом продуктів харчування на берегах річок Тигр і Євфрат. Централізована політика Османської імперії несла пряму загрозу для кочових структур. На додаток до племінних і міських конфліктів, племена воювали й між собою. У містах громада була розділена за професійною та релігійною ознаками. Шиїти й суніти проживали у різних кварталах міст. Територія, що зрештою стала державою Ірак, мала колосальні регіональні відмінності. Мосул на півночі історично орієнтувався на Сирію й Туреччину, натомість Багдад і шиїтські міста на півдні підтримували тісні зв'язки з Іраном.
Зіштовхнувшись із впливом Заходу, що швидко зростав, молодотурки намагались централізувати імперію шляхом поширення в ній турецької мови та культури, й тим самим приборкати знову набуті політичні свободи. Така політика тюркізації зрештою привела іракців до прагнення здобути не автономію, а свою власну незалежну державу. Незважаючи на свої відносно невеликі розміри, іракська інтелігенція, що зароджувалась, сформувала кілька таємних націоналістичних товариств. Найважливішим з них був Аль-Ахд, членами якого були іракські офіцери з османської армії. Аль-Ахд швидко розрісся та створив ланки в Багдаді й Мосулі. Після початку Першої світової війни число членів організації склало 4 000 осіб. 1918 року Османська імперія розпалась, а Ірак став мандатною територією Месопотамія.
Туреччина якийсь час висувала претензії на Мосульський вілайєт, стверджуючи, що англійці окупували його незаконно, оскільки умови перемир'я 1918 року його не торкались. Питання було передано на розгляд Ліги Націй. 16 грудня 1925 року Рада Ліги Націй постановила залишити Мосульський вілайєт за Іраком, прийнявши за основу демаркаційну лінію (так звану «Брюссельську лінію»), встановлену за рік до того.
Вілайєти
До складу провінції входили такі вілайєти:
Примітки
- {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Джерела
- THE OTTOMAN PERIOD, 1534—1918 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmanskij Irak Provinciya Osmanskoyi imperiyi 1534 1918 Prapor Gerb Stolicya Bagdad Mova i Arabska Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Osmanskij Irak Osmanskij Irak nazva provinciyi Osmanskoyi imperiyi sho isnuvala vid 1534 do 1918 roku IstoriyaZa pravlinnya shaha Tahmaspa I 1524 1576 osmanski turki 1534 roku zavoyuvali Zahidnu Virmeniyu do ozera Van ta Irak z Bagdadom i shiyitskimi svyatinyami Nadzhafom i Kerbeloyu a 1549 i 1554 rokiv kilka raziv zdijsnyuvali grabizhnicki napadi na Azerbajdzhan dovelos perenesti stolicyu z Tebriza do bilsh zahishenogo Kazvina na shidnomu kordoni trivala visnazhliva vijna z shejbanidami 1555 roku buv pidpisanij mir z turkami vidpovidno do yakogo sefevidi viznali osmanski zavoyuvannya Sefi I 1628 1641 buv zhorstokim tiranom Zijshovshi na prestol vin strativ najkrashih lyudej svoyeyi derzhavi Roki jogo pravlinnya oznamenuvalis znachnimi teritorialnimi vtratami velikij mogol Shah Dzhahan vidvoyuvav u Sefevidskoyi derzhavi Kandagar a tureckij sultan Murad IV Bagdad 1638 Ta bitva za Bagdad bula ostannoyu vijskovoyu bitvoyu mizh Osmanskoyu imperiyeyu j Sefevidami ta prizvela do vtrati Sefevidami kontrolyu nad usim Mezhirichchyam Pislya togo shiyitam blizko dvohsot rokiv ne mozhna bulo spokijno vidviduvati Kerbelu a dostup do Mekki bulo obmezheno Do XVII stolittya chasti konflikti z Sefevidami pidirvali sili Osmanskoyi imperiyi j poslabili yiyi kontrol nad svoyeyu provinciyeyu V Iraku znovu pochala dominuvati pleminna vlada pochalas vorozhnecha mizh sunitami j shiyitami Kochove naselennya provinciyi zbilshilos z prihodom beduyiniv z Nedzhda na Aravijskomu pivostrovi Beduyinski naloti na naseleni punkti stali zvichajnoyu spravoyu Na pivnochi kurdska dinastiya Baban pochala zbrojni diyi proti osmanskih vijsk takij sprotiv unemozhliviv pidtrimku Osmanskoyu imperiyeyu syuzerenitetu navit formalnogo nad Irakskim Kurdistanom Mizh 1625 i 1668 rokami ta vid 1694 do 1701 roku miscevi shejhi pravili Basroyu voni ignoruvali vladu osmanskogo gubernatora v Bagdadi Pleminni vijni ta pogirshennya miskogo zhittya buli timchasovo vikorineni z vidrodzhennyam mamelyukiv Na pochatku XVIII stolittya mamelyuki pochali zmicnyuvati vladu v Iraku okremo vid Osmanskoyi imperiyi Rozpochavshi rozshirennya svogo panuvannya z Basri mamelyuki zreshtoyu kontrolyuvali dolini richok Tigr ta Yevfrat Zdebilshogo simvolizuvalo politichnu stabilnist ta ekonomichne vidrodzhennya Lider mamelyukiv Sulejman II 1780 1802 dosyag znachnih uspihiv u vstanovlenni zakonnosti v provinciyi Ostannij lider mamelyukiv 1816 31 iniciyuvav vazhlivi programi modernizaciyi sho vklyuchala ochishennya kanaliv stvorennya galuzej promislovosti j navchannya 20 tisyach osib v armiyi Period mamelyukiv zakinchivsya 1831 roku koli silna povin i chuma spustoshili Bagdad dozvolivshi osmanskomu sultanu Mahmudu II vidnoviti Osmanskij suverenitet nad Irakom Osmanska vlada bula nestabilnoyu Bagdad zminiv ponad desyat gubernatoriv mizh 1831 i 1869 rokami 1869 turki vidnovili vladu koli Midhat pasha buv priznachenij gubernatorom Bagdada Vin odrazu zh rozpochav modernizaciyu Iraku za zahidnim zrazkom Osnovnimi cilyami reformi Midhata buli reorganizaciya armiyi stvorennya kriminalnogo j komercijnogo prava sekulyarizaciya shkilnoyi sistemi reforma provincijnoyi administraciyi Vin stvoriv provincijni asambleyi dlya nadannya dopomogi gubernatoru j viborni municipalni radi u velikih mistah Vazhlivim elementom planu Midhata bula reforma zemelnogo prava pid chas yakoyi bula zaminena feodalna sistema zemlevlasnictva buli stvoreni zemelni gospodarstva z pravom vlasnosti sho obkladalis podatkom Na praktici novij zakon dozvoliv pleminnim shejham stati krupnimi zemlevlasnikami Zvichajni zhiteli osterigayuchis sho novij zakon buv prijnyatij yak sproba styaguvati podatki bilsh efektivno abo zaprovaditi vijskovij obov yazok reyestruvali svoyi gromadski pleminni zemli na shejhiv chi prodavali yih miskim spekulyantam V rezultati pleminni shejhi postupovo peretvorilis na pomishikiv yaki otrimuvali pributok natomist yihni odnopleminniki stali bidnimi pajshikami Midhat takozh udavsya do sprobi zminiti klerikalnu sistemu osviti na svitsku model za zahidnim zrazkom V rezultati reformi vidbulos zrostannya irakskoyi inteligenciyi Shkolyari vpershe pochali vivchati inozemni movi Vprovadzhennya zahidnih disciplin u shkolah suprovodzhuvalos zrostannyam zahidnoyi politichnoyi j ekonomichnoyi prisutnosti v Iraku Britanci 1802 roku stvorili konsulstvo v Bagdadi francuzke konsulstvo z yavilos za kilka rokiv Yevropejska zacikavlenist u modernizaciyi Iraku dlya polegshennya zahidnih komercijnih operacij spivpala z reformami v Osmanskij imperiyi Paroplavi z yavilis na richkah 1836 roku telegraf buv zapushenij 1861 Sueckij kanal bulo vidkrito 1869 roku sho nadalo Iraku bilsh shirokij dostup do yevropejskih rinkiv Zemlevlasnictva pleminnih shejhiv pochali eksportuvati tovari na kapitalistichni rinki Zahodu 1908 roku nova uryadova klika molodoturki zahopila vladu v Stambuli Molodoturki pragnuli peretvoriti Osmansku imperiyu na yedinu nacionalnu derzhavu na osnovi zahidnih zrazkiv Voni propoviduvali svitsku politiku ta patriotizm na osnovi pan islamskoyi ideologiyi Najvazhlivishe v istoriyi Iraku molodoturki napoleglivo provodili politiku tyurkizaciyi yaku vidkidala irakska inteligenciya ta yaka prizvela do formuvannya molodogo arabskogo nacionalistichnogo ruhu Nathneni revolyuciyeyu 1908 roku nacionalisti v Iraku aktivizuvali svoyu politichnu diyalnist Irakski nacionalisti zustrilis v Kayiri z partiyeyu Decentralizaciyi Osmanskoyi imperiyi a deyaki irakci priyednalis do nacionalistichnih arabskih tovaristv u Bejruti 1913 roku Zavdyaki znachnim finansovim vlivannyam z Zahodu arabski nacionalisti zahopili vladu v Basri j pochali vimagati avtonomiyu Pislya majzhe 400 rokiv pid osmanskim volodaryuvannyam irakci buli pogano pidgotovani dlya formuvannya novoyi derzhavi Osmani ne zmogli kontrolyuvati povstali pleminni oblasti v Iraku ta navit u mistah yihnya vlada bula slabkoyu Nezdatnist osmaniv ustanoviti mir u provinciyi prizvela do formuvannya bezlichi avtonomnih gromad na teritoriyi Osmanskogo Iraku V rezultati Irak uvijshov u XX stolittya zi skladnoyu merezheyu socialnih konfliktiv sho serjozno uskladnyuvali proces pobudovi suchasnoyi derzhavi Najdavnishim i takim sho najbilsh gliboko ukorinivsya buv konflikt mizh plemenami ta mistami za kontrol nad virobnictvom produktiv harchuvannya na beregah richok Tigr i Yevfrat Centralizovana politika Osmanskoyi imperiyi nesla pryamu zagrozu dlya kochovih struktur Na dodatok do pleminnih i miskih konfliktiv plemena voyuvali j mizh soboyu U mistah gromada bula rozdilena za profesijnoyu ta religijnoyu oznakami Shiyiti j suniti prozhivali u riznih kvartalah mist Teritoriya sho zreshtoyu stala derzhavoyu Irak mala kolosalni regionalni vidminnosti Mosul na pivnochi istorichno oriyentuvavsya na Siriyu j Turechchinu natomist Bagdad i shiyitski mista na pivdni pidtrimuvali tisni zv yazki z Iranom Zishtovhnuvshis iz vplivom Zahodu sho shvidko zrostav molodoturki namagalis centralizuvati imperiyu shlyahom poshirennya v nij tureckoyi movi ta kulturi j tim samim priborkati znovu nabuti politichni svobodi Taka politika tyurkizaciyi zreshtoyu privela irakciv do pragnennya zdobuti ne avtonomiyu a svoyu vlasnu nezalezhnu derzhavu Nezvazhayuchi na svoyi vidnosno neveliki rozmiri irakska inteligenciya sho zarodzhuvalas sformuvala kilka tayemnih nacionalistichnih tovaristv Najvazhlivishim z nih buv Al Ahd chlenami yakogo buli irakski oficeri z osmanskoyi armiyi Al Ahd shvidko rozrissya ta stvoriv lanki v Bagdadi j Mosuli Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni chislo chleniv organizaciyi sklalo 4 000 osib 1918 roku Osmanska imperiya rozpalas a Irak stav mandatnoyu teritoriyeyu Mesopotamiya Turechchina yakijs chas visuvala pretenziyi na Mosulskij vilajyet stverdzhuyuchi sho anglijci okupuvali jogo nezakonno oskilki umovi peremir ya 1918 roku jogo ne torkalis Pitannya bulo peredano na rozglyad Ligi Nacij 16 grudnya 1925 roku Rada Ligi Nacij postanovila zalishiti Mosulskij vilajyet za Irakom prijnyavshi za osnovu demarkacijnu liniyu tak zvanu Bryusselsku liniyu vstanovlenu za rik do togo VilajyetiDo skladu provinciyi vhodili taki vilajyeti Bagdad Basra MosulPrimitki 2 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros DzherelaTHE OTTOMAN PERIOD 1534 1918 angl