Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Месопотамія — мандатна територія класу «A», створена відповідно до статті 22 Версальського договору після розділу Османської імперії згідно з Севрським мирним договором 10 серпня 1920. Відповідно до рішення конференції в Сан-Ремо 25 квітня 1920 управління цією територією було довірено Великій Британії. У 1921 британці створили на підконтрольній території Королівство Ірак. У 1932 Ірак став суверенною незалежною державою і був прийнятий у Лігу Націй.
| الانتداب البريطاني على العراق (арабська) Королівство Ірак під британською адміністрацією | |||||||||||||
| Мандат Об'єднане Королівство | |||||||||||||
| |||||||||||||
|
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Багдад | ||||||||||||
| Мови | арабська | ||||||||||||
| Релігії | Іслам, християнство, юдаїзм | ||||||||||||
| Державний устрій | Мандат Ліги Націй | ||||||||||||
| Верховний комісар | Сер | ||||||||||||
| Лідер нації | Фейсал I | ||||||||||||
| Історичний період | Інтербелум | ||||||||||||
| - Конференція в Сан-Ремо | 26 квітня, 1920 | ||||||||||||
| - Севрський мирний договір | 10 серпня 1920 | ||||||||||||
| - | 1930 | ||||||||||||
| - Незалежність | 3 жовтня 1932 | ||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Передісторія
На момент закінчення Першої світової війни територія Іраку входила до складу Османської імперії, і в адміністративному плані складалася з трьох вілайєтів — , і . У ході війни британці зайняли Басорський і Багдадський вілайєти, а 8 листопада 1918 року, порушивши умови підписаного 30 жовтня Мудроського перемир'я з Османською імперією, зайняли і Мосульський вілайєт, приєднавши його, фактично, до Іраку.
На окупованих територіях замість османської створювалася нова адміністрація: країна була розділена на округи на чолі з «політичними офіцерами», що підкорялись головнокомандувачу британськими військами в Месопотамії. Старі османські закони були замінені на нові цивільний і кримінальний кодекси, скопійовані з британо-індійського законодавства. Платіжним засобом стала індійська рупія. Армія і поліція комплектувалися з індійців.
Руйнівні військові дії привели в непридатність багато зрошувальних систем, що спричинило за собою скорочення посівних площ (в деяких місцях — до 50%). Різко впав збір сільськогосподарської продукції, зруйнувалися традиційні торгово-економічні зв'язки, до кінця війни багато районів країни збезлюділи.
Окупувавши Месопотамію, британці вилучали у місцевого населення продовольство і фураж, близько 90 тисяч чоловік було мобілізовано до «трудових корпусів», податки в британській зоні окупації зросли приблизно в 2,5 рази. У результаті антиосманські настрої дедалі частіше замінялися на антибританські.
Склалася складна ситуація, що змусила британців залучити до управління частину іракської феодальної та релігійної верхівки, лояльної до окупаційної адміністрації. У 1916 році були видані «Положення про племінні, цивільні і кримінальні конфлікти», які надали родоплемінній еліті необмежену судову владу. У 1919 році був проведений кадастр, що узаконив експропріацію громадських земель шейхами, торговцями, лихварями та бюрократією.
Політика британської окупаційної влади породила масовий стихійний рух, до якого поступово приєдналися представники інтелігенції, духовенства, середніх і дрібних феодалів. Навесні 1918 вони очолили повстання мешканців міст Середнього Євфрату. У червні 1919 року група іракських офіцерів направила до Лондона меморандум, вимагаючи негайного створення національного уряду в Іраку.
Столична інтелігенція, торговці, власники підприємств, частина богословів і родоплемінної знаті району Середнього Євфрату об'єдналися в організацію «Страж незалежності» («Харасі аль-Істікляль»). Вони виступали за надання Іраку повної незалежності. Лідери організації Джафар Абу ат-Тімман, Мухаммед ас-Садр, Юсуф ас-сувейді тощо спочатку бачили шлях до цього в переговорах з британцями, але, переконавшись у безперспективності обраного курсу, перейшли до збройної боротьби проти британської окупації.
Товариство «Аль-Ахд» («Аль-Ахд аль-Іракі»), очолюване Нурі аль-Саїдом, Джафаром аль-Аскарі та Джамілем аль-Мідафаї висувало ідею встановлення в Іраку монархічного режиму під протекторатом Великої Британії.
Курдське питання
Щоб включити Мосульський вілайєт до складу Іраку, британці намагалися залучити на свій бік вождів курдських племен. У листопаді 1918 року вони зробили правителем провінції Сулейманія члена впливової релігійної сім'ї . Однак незабаром шейх Махмуд зрозумів, що «самоврядування курдів» — це фікція, а насправді всім правлять британські офіцери. Навесні 1919 він підняв повстання проти британської окупаційної влади. Повстанці зайняли Сулейманію, заарештували британську адміністрацію і проголосили незалежність Південного Курдистану. Спрямовані владою війська відбили Сулейманію і заарештували Махмуда Барзанджі.
Перший рік
Рішення Конференції в Сан-Ремо про передачу Месопотамії під управління Великої Британії викликало в Іраку вибух обурення. У травні і червні 1920 року в Багдаді та інших містах і районах країни проходили мітинги і демонстрації, які переросли в липні у загальне антибританське повстання, в якому взяло участь понад 130 тисяч осіб. Тут вперше за всю історію Іраку відбулась взаємодія сунітів і шиїтів. Британські війська були витіснені практично з усієї території Іраку; під їх контролем залишилися тільки міста Багдад , Басра і Мосул. Але британський уряд збільшив чисельність армії в Іраку до 150 тисяч чоловік і до середини листопада 1920 розгромив основні сили повстанців.
1 жовтня 1920 цивільну адміністрацію на території Месопотамії очолили верховний комісар сер Персі Кокс і його заступник полковник Арнольд Вільсон. Сер Кокс був досвідченим колоніальним чиновником. Він вступив в переговори з представниками організації «Іракський заповіт» і досяг з ними угоди про створення тимчасового національного уряду. Сформований у жовтні 1920 року уряд повністю підтримав британську політику в Іраку і надав йому допомогу в «умиротворенні країни».
Повстання 1920 року змусили британську адміністрацію змінити пряме управління на непряме, і шукати таку форму державного устрою Іраку, яка надала б колоніальному по суті британську мандатному режиму видимість двостороннього співробітництва. У жовтні 1920 року під контролем британського верховного комісара в Іраку був створений тимчасовий орган управління — Державна рада. На чолі ради був поставлений Абд ар-Рахман аль-Гайлані. З компетенції ради були вилучені всі зовнішньополітичні та військові питання, за винятком комплектування армії.
У січні 1921 року почалось формування частин національної армії Іраку, значну частину яких склали ассирійці: їм, як і курдам, була обіцяна автономія у рамках іракської держави. На початку 1921 року британська влада скасувала смертні вироки всім учасникам повстання 1920 року і оголосила загальну амністію.
Утворення іракського королівства
У березні 1921 року на Каїрській конференції британських верховних комісарів на Близькому Сході було вирішено проголосити Ірак підмандатним королівством. 11 липня 1921 Державна рада проголосила королем Іраку сина шерифа Мекки Хусейна — еміра Фейсала.
Прихід до влади чужого короля не приніс заспокоєння країні. Мандат не влаштовував і самих британців, так як передбачав «відкритість» Іраку для інших держав, що обмежувало привілеї Великої Британії в торговельно-економічній галузі. У цих умовах британці були вкрай зацікавлені в оформленні своїх відносин з Іраком двостороннім договором. Текст такого договору був складений верховним комісаром сером Персі Коксом. Його головною метою було прикриття мандатного режиму видимістю «союзних» відносин: хоча в тексті договору не було слова «мандат», в ньому були повністю повторені всі його умови, Ірак залишався під повним британським контролем у питаннях оборони, зовнішньої і внутрішньої політики. 10 жовтня 1922 договір був підписаний главою тимчасового уряду Абд ар-Рахманом аль-Гайлані. Протести проти цієї акції уряду набули такий широкий розмах, що вже 23 жовтня аль-Гайлані був змушений піти у відставку.
На початку 1924 року з великими труднощами, в обстановці широкого бойкоту були проведені вибори до Установчих зборів. 10 червня 1924 на екстрено скликаному засіданні, де були присутні 69 депутатів із 100, британо-іракський «союзний» договір був ратифікований 36 голосами з двома поправками. Уряд мав негайно розпочати переговори про перегляд умов договору, укладеного на чотири роки (початку передбачалось, що він буде діяти 20 років); договір автоматично втрачав силу в тому випадку, якщо до складу держави не буде включений Мосульський вілайєт. Слідом за договором Установчі збори затвердили конституцію, юридично закріпивши виняткові права Великої Британії в Іраку і привілеї феодально-монархічної еліти.
Завершення будівництва іракської держави
У 1923–1926 роках між Великою Британією і Турецькою республікою йшла гостра дипломатична і політична боротьба через Мосул. 5 червня 1926 був підписаний британо-турецький договір, відповідно до якого Мосульський вілайєт був залишений за Іраком.
Франція і США претендували на участь у видобутку мосульської нафти. У 1926 році Великій Британії вдалося врегулювати конфлікт, виділивши цим країнам відповідні частки акцій у компанії «Теркіш Петролеум».
Іранські націоналісти з великим задоволенням зустріли приєднання Мосула до Іраку. Британці легко змогли отримати згоду іракського уряду на продовження договору 1922 року. Другий британо-іракський договір, що повторив всі статті попереднього, був підписаний 13 січня 1926 строком на 25 років.
Завершення мандата
У вересні 1929 року Велика Британія заявила про свою готовність рекомендувати Королівство Ірак для вступу в Лігу Націй. Щоб закріпити політичні та військово-стратегічні інтереси Великої Британії в Іраку, 30 червня 1930 року був підписаний британо-іракський союзний договір строком на 25 років. Він передбачав автоматичне припинення дії мандата з моменту прийняття Іраку в Лігу націй і проголошення країни суверенною незалежною державою. Також цей договір давав Великій Британії право мати в Іраку військово-повітряні бази, вводити свої війська у разі загрози війни, користуватися всіма необхідними засобами для пересування військ. Ірак був зобов'язаний приймати на службу тільки британських військових та цивільних радників і технічний персонал.
3 жовтня 1932 Ірак став членом Ліги Націй, що припинило дію британського мандата в Месопотамії.
Джерела
- Макаров Р. В. Створення Королівства Ірак — наслідок часткової невдачі експансіоністських планів Великої Британії (з досвіду практичного сходознавства зовнішньополітичного відомства України)
- Макаров Р. В. Британська імперія в боротьбі за іракську нафту (1918–1928) [2][недоступне посилання з червня 2019]
- Ласкавий Д. В. Нафтова політика Великої Британії в Іраку у 1925–1926 рр. і Турецька нафтова компанія [3]
- Макаров Р. В. Позитивні та негативні наслідки британського мандатного управління в Іраку (1920–1932 рр.)[4][недоступне посилання з серпня 2019]
- Макаров Р. В. Курдський та ассирійський фактори у Мосульському дипломатичному конфлікті (1918–1926 рр.)[5][недоступне посилання з червня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Британський мандат у Месопотамії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mesopotamiya mandatna teritoriya klasu A stvorena vidpovidno do statti 22 Versalskogo dogovoru pislya rozdilu Osmanskoyi imperiyi zgidno z Sevrskim mirnim dogovorom 10 serpnya 1920 Vidpovidno do rishennya konferenciyi v San Remo 25 kvitnya 1920 upravlinnya ciyeyu teritoriyeyu bulo dovireno Velikij Britaniyi U 1921 britanci stvorili na pidkontrolnij teritoriyi Korolivstvo Irak U 1932 Irak stav suverennoyu nezalezhnoyu derzhavoyu i buv prijnyatij u Ligu Nacij الانتداب البريطاني على العراق arabska Korolivstvo Irak pid britanskoyu administraciyeyuMandat Ob yednane Korolivstvo 1920 1932PraporIraka istorichni kordoni na kartiStolicya BagdadMovi arabskaReligiyi Islam hristiyanstvo yudayizmDerzhavnij ustrij Mandat Ligi NacijVerhovnij komisar SerLider naciyi Fejsal IIstorichnij period Interbelum Konferenciya v San Remo 26 kvitnya 1920 Sevrskij mirnij dogovir 10 serpnya 1920 1930 Nezalezhnist 3 zhovtnya 1932Poperednik NastupnikMosulskij vilayetBagdadskij vilayetBasorskij vilayet Korolivstvo IrakVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Britanskij mandat u MesopotamiyiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mesopotamiya znachennya PeredistoriyaNa moment zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya Iraku vhodila do skladu Osmanskoyi imperiyi i v administrativnomu plani skladalasya z troh vilajyetiv i U hodi vijni britanci zajnyali Basorskij i Bagdadskij vilajyeti a 8 listopada 1918 roku porushivshi umovi pidpisanogo 30 zhovtnya Mudroskogo peremir ya z Osmanskoyu imperiyeyu zajnyali i Mosulskij vilajyet priyednavshi jogo faktichno do Iraku Na okupovanih teritoriyah zamist osmanskoyi stvoryuvalasya nova administraciya krayina bula rozdilena na okrugi na choli z politichnimi oficerami sho pidkoryalis golovnokomanduvachu britanskimi vijskami v Mesopotamiyi Stari osmanski zakoni buli zamineni na novi civilnij i kriminalnij kodeksi skopijovani z britano indijskogo zakonodavstva Platizhnim zasobom stala indijska rupiya Armiya i policiya komplektuvalisya z indijciv Rujnivni vijskovi diyi priveli v nepridatnist bagato zroshuvalnih sistem sho sprichinilo za soboyu skorochennya posivnih plosh v deyakih miscyah do 50 Rizko vpav zbir silskogospodarskoyi produkciyi zrujnuvalisya tradicijni torgovo ekonomichni zv yazki do kincya vijni bagato rajoniv krayini zbezlyudili Okupuvavshi Mesopotamiyu britanci viluchali u miscevogo naselennya prodovolstvo i furazh blizko 90 tisyach cholovik bulo mobilizovano do trudovih korpusiv podatki v britanskij zoni okupaciyi zrosli priblizno v 2 5 razi U rezultati antiosmanski nastroyi dedali chastishe zaminyalisya na antibritanski Sklalasya skladna situaciya sho zmusila britanciv zaluchiti do upravlinnya chastinu irakskoyi feodalnoyi ta religijnoyi verhivki loyalnoyi do okupacijnoyi administraciyi U 1916 roci buli vidani Polozhennya pro pleminni civilni i kriminalni konflikti yaki nadali rodopleminnij eliti neobmezhenu sudovu vladu U 1919 roci buv provedenij kadastr sho uzakoniv ekspropriaciyu gromadskih zemel shejhami torgovcyami lihvaryami ta byurokratiyeyu Politika britanskoyi okupacijnoyi vladi porodila masovij stihijnij ruh do yakogo postupovo priyednalisya predstavniki inteligenciyi duhovenstva serednih i dribnih feodaliv Navesni 1918 voni ocholili povstannya meshkanciv mist Serednogo Yevfratu U chervni 1919 roku grupa irakskih oficeriv napravila do Londona memorandum vimagayuchi negajnogo stvorennya nacionalnogo uryadu v Iraku Stolichna inteligenciya torgovci vlasniki pidpriyemstv chastina bogosloviv i rodopleminnoyi znati rajonu Serednogo Yevfratu ob yednalisya v organizaciyu Strazh nezalezhnosti Harasi al Istiklyal Voni vistupali za nadannya Iraku povnoyi nezalezhnosti Lideri organizaciyi Dzhafar Abu at Timman Muhammed as Sadr Yusuf as suvejdi tosho spochatku bachili shlyah do cogo v peregovorah z britancyami ale perekonavshis u bezperspektivnosti obranogo kursu perejshli do zbrojnoyi borotbi proti britanskoyi okupaciyi Tovaristvo Al Ahd Al Ahd al Iraki ocholyuvane Nuri al Sayidom Dzhafarom al Askari ta Dzhamilem al Midafayi visuvalo ideyu vstanovlennya v Iraku monarhichnogo rezhimu pid protektoratom Velikoyi Britaniyi Kurdske pitannya Shob vklyuchiti Mosulskij vilajyet do skladu Iraku britanci namagalisya zaluchiti na svij bik vozhdiv kurdskih plemen U listopadi 1918 roku voni zrobili pravitelem provinciyi Sulejmaniya chlena vplivovoyi religijnoyi sim yi Odnak nezabarom shejh Mahmud zrozumiv sho samovryaduvannya kurdiv ce fikciya a naspravdi vsim pravlyat britanski oficeri Navesni 1919 vin pidnyav povstannya proti britanskoyi okupacijnoyi vladi Povstanci zajnyali Sulejmaniyu zaareshtuvali britansku administraciyu i progolosili nezalezhnist Pivdennogo Kurdistanu Spryamovani vladoyu vijska vidbili Sulejmaniyu i zaareshtuvali Mahmuda Barzandzhi Pershij rikRishennya Konferenciyi v San Remo pro peredachu Mesopotamiyi pid upravlinnya Velikoyi Britaniyi viklikalo v Iraku vibuh oburennya U travni i chervni 1920 roku v Bagdadi ta inshih mistah i rajonah krayini prohodili mitingi i demonstraciyi yaki pererosli v lipni u zagalne antibritanske povstannya v yakomu vzyalo uchast ponad 130 tisyach osib Tut vpershe za vsyu istoriyu Iraku vidbulas vzayemodiya sunitiv i shiyitiv Britanski vijska buli vitisneni praktichno z usiyeyi teritoriyi Iraku pid yih kontrolem zalishilisya tilki mista Bagdad Basra i Mosul Ale britanskij uryad zbilshiv chiselnist armiyi v Iraku do 150 tisyach cholovik i do seredini listopada 1920 rozgromiv osnovni sili povstanciv 1 zhovtnya 1920 civilnu administraciyu na teritoriyi Mesopotamiyi ocholili verhovnij komisar ser Persi Koks i jogo zastupnik polkovnik Arnold Vilson Ser Koks buv dosvidchenim kolonialnim chinovnikom Vin vstupiv v peregovori z predstavnikami organizaciyi Irakskij zapovit i dosyag z nimi ugodi pro stvorennya timchasovogo nacionalnogo uryadu Sformovanij u zhovtni 1920 roku uryad povnistyu pidtrimav britansku politiku v Iraku i nadav jomu dopomogu v umirotvorenni krayini Povstannya 1920 roku zmusili britansku administraciyu zminiti pryame upravlinnya na nepryame i shukati taku formu derzhavnogo ustroyu Iraku yaka nadala b kolonialnomu po suti britansku mandatnomu rezhimu vidimist dvostoronnogo spivrobitnictva U zhovtni 1920 roku pid kontrolem britanskogo verhovnogo komisara v Iraku buv stvorenij timchasovij organ upravlinnya Derzhavna rada Na choli radi buv postavlenij Abd ar Rahman al Gajlani Z kompetenciyi radi buli vilucheni vsi zovnishnopolitichni ta vijskovi pitannya za vinyatkom komplektuvannya armiyi U sichni 1921 roku pochalos formuvannya chastin nacionalnoyi armiyi Iraku znachnu chastinu yakih sklali assirijci yim yak i kurdam bula obicyana avtonomiya u ramkah irakskoyi derzhavi Na pochatku 1921 roku britanska vlada skasuvala smertni viroki vsim uchasnikam povstannya 1920 roku i ogolosila zagalnu amnistiyu Utvorennya irakskogo korolivstvaU berezni 1921 roku na Kayirskij konferenciyi britanskih verhovnih komisariv na Blizkomu Shodi bulo virisheno progolositi Irak pidmandatnim korolivstvom 11 lipnya 1921 Derzhavna rada progolosila korolem Iraku sina sherifa Mekki Husejna emira Fejsala Prihid do vladi chuzhogo korolya ne prinis zaspokoyennya krayini Mandat ne vlashtovuvav i samih britanciv tak yak peredbachav vidkritist Iraku dlya inshih derzhav sho obmezhuvalo privileyi Velikoyi Britaniyi v torgovelno ekonomichnij galuzi U cih umovah britanci buli vkraj zacikavleni v oformlenni svoyih vidnosin z Irakom dvostoronnim dogovorom Tekst takogo dogovoru buv skladenij verhovnim komisarom serom Persi Koksom Jogo golovnoyu metoyu bulo prikrittya mandatnogo rezhimu vidimistyu soyuznih vidnosin hocha v teksti dogovoru ne bulo slova mandat v nomu buli povnistyu povtoreni vsi jogo umovi Irak zalishavsya pid povnim britanskim kontrolem u pitannyah oboroni zovnishnoyi i vnutrishnoyi politiki 10 zhovtnya 1922 dogovir buv pidpisanij glavoyu timchasovogo uryadu Abd ar Rahmanom al Gajlani Protesti proti ciyeyi akciyi uryadu nabuli takij shirokij rozmah sho vzhe 23 zhovtnya al Gajlani buv zmushenij piti u vidstavku Na pochatku 1924 roku z velikimi trudnoshami v obstanovci shirokogo bojkotu buli provedeni vibori do Ustanovchih zboriv 10 chervnya 1924 na ekstreno sklikanomu zasidanni de buli prisutni 69 deputativ iz 100 britano irakskij soyuznij dogovir buv ratifikovanij 36 golosami z dvoma popravkami Uryad mav negajno rozpochati peregovori pro pereglyad umov dogovoru ukladenogo na chotiri roki pochatku peredbachalos sho vin bude diyati 20 rokiv dogovir avtomatichno vtrachav silu v tomu vipadku yaksho do skladu derzhavi ne bude vklyuchenij Mosulskij vilajyet Slidom za dogovorom Ustanovchi zbori zatverdili konstituciyu yuridichno zakripivshi vinyatkovi prava Velikoyi Britaniyi v Iraku i privileyi feodalno monarhichnoyi eliti Zavershennya budivnictva irakskoyi derzhaviU 1923 1926 rokah mizh Velikoyu Britaniyeyu i Tureckoyu respublikoyu jshla gostra diplomatichna i politichna borotba cherez Mosul 5 chervnya 1926 buv pidpisanij britano tureckij dogovir vidpovidno do yakogo Mosulskij vilajyet buv zalishenij za Irakom Franciya i SShA pretenduvali na uchast u vidobutku mosulskoyi nafti U 1926 roci Velikij Britaniyi vdalosya vregulyuvati konflikt vidilivshi cim krayinam vidpovidni chastki akcij u kompaniyi Terkish Petroleum Iranski nacionalisti z velikim zadovolennyam zustrili priyednannya Mosula do Iraku Britanci legko zmogli otrimati zgodu irakskogo uryadu na prodovzhennya dogovoru 1922 roku Drugij britano irakskij dogovir sho povtoriv vsi statti poperednogo buv pidpisanij 13 sichnya 1926 strokom na 25 rokiv Zavershennya mandataU veresni 1929 roku Velika Britaniya zayavila pro svoyu gotovnist rekomenduvati Korolivstvo Irak dlya vstupu v Ligu Nacij Shob zakripiti politichni ta vijskovo strategichni interesi Velikoyi Britaniyi v Iraku 30 chervnya 1930 roku buv pidpisanij britano irakskij soyuznij dogovir strokom na 25 rokiv Vin peredbachav avtomatichne pripinennya diyi mandata z momentu prijnyattya Iraku v Ligu nacij i progoloshennya krayini suverennoyu nezalezhnoyu derzhavoyu Takozh cej dogovir davav Velikij Britaniyi pravo mati v Iraku vijskovo povitryani bazi vvoditi svoyi vijska u razi zagrozi vijni koristuvatisya vsima neobhidnimi zasobami dlya peresuvannya vijsk Irak buv zobov yazanij prijmati na sluzhbu tilki britanskih vijskovih ta civilnih radnikiv i tehnichnij personal 3 zhovtnya 1932 Irak stav chlenom Ligi Nacij sho pripinilo diyu britanskogo mandata v Mesopotamiyi DzherelaMakarov R V Stvorennya Korolivstva Irak naslidok chastkovoyi nevdachi ekspansionistskih planiv Velikoyi Britaniyi z dosvidu praktichnogo shodoznavstva zovnishnopolitichnogo vidomstva Ukrayini Makarov R V Britanska imperiya v borotbi za iraksku naftu 1918 1928 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Laskavij D V Naftova politika Velikoyi Britaniyi v Iraku u 1925 1926 rr i Turecka naftova kompaniya 3 Makarov R V Pozitivni ta negativni naslidki britanskogo mandatnogo upravlinnya v Iraku 1920 1932 rr 4 nedostupne posilannya z serpnya 2019 Makarov R V Kurdskij ta assirijskij faktori u Mosulskomu diplomatichnomu konflikti 1918 1926 rr 5 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Britanskij mandat u Mesopotamiyi