Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яловий Lib Член КПРС Юліян ШполІм я при народженніМихайло Омелянович Я

Михайло Яловий

Михайло Яловий
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яловий.

Юліян Шпол
image
Ім'я при народженніМихайло Омелянович Яловий
ПсевдонімЮліян Шпол, Михайло Красний, Мих. Кр-ий, М. Я.
Народився5 червня 1895(1895-06-05)
Дар-Надежда, Дар-Надеждинська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер3 листопада 1937(1937-11-03) (42 роки)
Сандармох, d, d, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
ПохованняСандармох
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьписьменник
Сфера роботилітература[1], проза[1], поезія[1] і драма[1]
Мова творівукраїнська
Роки активності1918—1937
Жанрвірш, проза, драма
Magnum opus«Золоті лисенята»
ЧленствоГарт і ВАПЛІТЕ
ПартіяУкраїнська комуністична партія (боротьбистів), соціалісти-революціонери і КП(б)У (1933)
image Яловий Михайло Омелянович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Миха́йло Омеля́нович Ялови́й (псевдонім Юлія́н Шпо́л, 5 червня 1895(18950605), Дар-Надежда, Дар-Надеждинська волость, Контянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР) — український поет, прозаїк і драматург. Належав до літературної організації «Гарт» і ВАПЛІТЕ (її перший президент), найближчий однодумець Миколи Хвильового.

Жертва сталінського терору. Один з представників розстріляного відродження.

Біографія

Михайло Яловий народився 1895 р. в селі Дар-Надежда Костянтиноградського повіту Полтавської губернії в сім'ї волосного писаря. Окрім Михайла, в сім'ї було ще двоє синів — Костянтин і Григорій. Середню освіту здобув у Миргородській гімназії, по закінченні якої 1916 р. вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Тут він повністю поринає в революційну діяльність, ставши членом однієї з найвпливовіших у тогочасному політичному житті партії — соціалістів-революціонерів.

Від початку Лютневої революції повертається до Костянтинограда, де очолює революційний комітет. Пізніше він увійде до складу виконкому Костянтиноградської ради робітничих і солдатських депутатів. Після виокремлення у 1918 р. лівого крила українських есерів в окрему партію («боротьбистів») Яловий стає одним із найпомітніших її діячів. Бере активну участь у виданні газет «Боротьба» та «Селянська біднота» (в останній згодом обіймає посаду головного редактора). Приблизно у цей самий період він працює також редактором газети «Селянин і робітник» інструкторсько-агітаційного поїзда Голови ЦВК України Григорія Петровського. Провадить активну підпільну роботу в Одесі та на Херсонщині, зорганізовує боротьбу з німецькими окупаційними військами, гетьманцями. У 1919 році в складі делегації «боротьбистів» відвідує Галичину.

1920 р. вступає до КП(б)У. Деякий час Яловий перебуває в Москві як представник українського уряду. 1921 р., разом із Михайлем Семенком та Василем Олешком, засновує «Ударну групу поетів-футуристів». У 1925 р., разом із Олексою Слісаренком та Миколою Бажаном, переходить до «Гарту». Але вже наприкінці цього року, спільно з Олесем Досвітнім, Миколою Хвильовим, Майком Йогансеном, Олексою Слісаренком, Миколою Кулішем, Аркадієм Любченком, Остапом Вишнею, Юрієм Смоличем, Петром Панчем, Іваном Дніпровським, Олександром Копиленком, Григорієм Епіком, Іваном Сенченком, Василем Вражливим та іншими, створює власну «Вільну Академію Пролетарської Літератури», ставши її першим президентом.

Пізніше Ялового, Досвітнього та Хвильового виключили із ВАПЛІТЕ — з метою збереження організації, але врешті-решт вона також мусила «добровільно» саморозпуститися. Михайла Ялового 31 травня 1933 року виключили з лав КП(б)У за контрреволюційну діяльність, а 22 червня заарештували у сфабрикованій «справі УВО».

Ялового звинуватили у шпигунській діяльності, «шумськізмі» та підготовці замаху на Павла Постишева. Судова трійка при колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 року ухвалила вирок — 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Свірському таборі, а потім у Соловках. На засіданні особливої трійки УНКВД Ленінградської області справу переглянули й за рішенням від 9 жовтня 1937 р. Яловому визначили найвищу кару — розстріл. Вирок виконано 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох, що лежить поблизу Повенецької затоки Онезького озера, більш як за 15 км від робітничого селища Медвежа Гора (нині Медвеж'єгорськ, Республіка Карелія, РФ).

Військовий трибунал Ленінградського військового округу 19 червня 1957 р. скасував вирок за «відсутністю складу злочину». Крім того, Михайла Ялового реабілітовано прокуратурою Харківської області (25.02.2003).

Творчість

Літературну діяльність Михайло Яловий розпочав у 1918 році. У 1919 р. в газеті «Селянин і робітник» під прибраним ім'ям Михайло Красний публікуються його агітаційні поезії, а 1920 р. в газеті «Селянська біднота» друкується казка для дорослих «Треба розжувати». Результатом дворічної співпраці з футуристами стала збірка поезій «Вéрхи» (1923), яка здобулася на неоднозначну оцінку критики. В 1923–1926 рр. Яловий майже повністю присвячує себе публіцистиці. Саме у цей період з'являються його статті про Михайля Семенка, Гната Михайличенка, Василя Чумака, Андрія Заливчого та деякі питання літературної дискусії.

1925 р. в журналі Всесвіт друкується оповідання «Три зради», а 1929 р. виходить найвідоміший твір Ялового, написаний у романтичному ключі — роман «Золоті лисенята». Він мав неабияку популярність і виходив двічі поспіль у 1929 р. (3000 прим.) та 1930 р. (5000 прим.).

Також Михайло Яловий випробував свої сили і в драматургії, в результаті чого з'явилася комедія «Катіна любов, або будівельна пропаганда» (1928). Окрім того, він також є автором сценарію українського фільму «Василина», за повістю Івана Нечуя-Левицького «Бурлачка» (1928), та «Пух і прах» (1929), а також двох перекладів з німецької: вірші Йоганеса Бехера «Берлін» та Альфреда Ліхтенштайна «Дощова ніч».

Видання

  • Треба розжувати. — 1920.
  • Вéрхи. — Київ—Москва—Берлін : Ґольфштрем, 1923. — 48 с.
  • Катіна любов, або будівельна пропаганда. — Харків, 1928. — 108 с.
  • Золоті лисенята. — Харків : Книгоспілка, 1929. — 268 с. (2-ге вид. — Х. : Книгоспілка, 1930. — 234 с.)
  • Вибрані твори / упорядкування, передмова, примітки та коментарі Олександра Ушкалова. — Київ : Смолоскип, 2007. — 531 с. ()

Література

Посилання

  • Яловий Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2124-2125. — 1000 екз.
  • Бібліотека української літератури (Біографія) [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
  • Українське життя в Севастополі [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]

Твори


    image Це незавершена стаття про українського письменника.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
    image
    		 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
    1. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    2. Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 342

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yalovij Lib Chlen KPRS Yuliyan ShpolIm ya pri narodzhenniMihajlo Omelyanovich YalovijPsevdonimYuliyan Shpol Mihajlo Krasnij Mih Kr ij M Ya Narodivsya5 chervnya 1895 1895 06 05 Dar Nadezhda Dar Nadezhdinska volost Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer3 listopada 1937 1937 11 03 42 roki Sandarmoh d d Karelska ARSR RRFSR SRSRPohovannyaSandarmohKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistUkrayinecDiyalnistpismennikSfera robotiliteratura 1 proza 1 poeziya 1 i drama 1 Mova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1918 1937Zhanrvirsh proza dramaMagnum opus Zoloti lisenyata ChlenstvoGart i VAPLITEPartiyaUkrayinska komunistichna partiya borotbistiv socialisti revolyucioneri i KP b U 1933 Yalovij Mihajlo Omelyanovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Miha jlo Omelya novich Yalovi j psevdonim Yuliya n Shpo l 5 chervnya 1895 18950605 Dar Nadezhda Dar Nadezhdinska volost Kontyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 3 listopada 1937 Sandarmoh Karelska ARSR RRFSR SRSR ukrayinskij poet prozayik i dramaturg Nalezhav do literaturnoyi organizaciyi Gart i VAPLITE yiyi pershij prezident najblizhchij odnodumec Mikoli Hvilovogo Zhertva stalinskogo teroru Odin z predstavnikiv rozstrilyanogo vidrodzhennya BiografiyaMihajlo Yalovij narodivsya 1895 r v seli Dar Nadezhda Kostyantinogradskogo povitu Poltavskoyi guberniyi v sim yi volosnogo pisarya Okrim Mihajla v sim yi bulo she dvoye siniv Kostyantin i Grigorij Serednyu osvitu zdobuv u Mirgorodskij gimnaziyi po zakinchenni yakoyi 1916 r vstupiv na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira Tut vin povnistyu porinaye v revolyucijnu diyalnist stavshi chlenom odniyeyi z najvplivovishih u togochasnomu politichnomu zhitti partiyi socialistiv revolyucioneriv Vid pochatku Lyutnevoyi revolyuciyi povertayetsya do Kostyantinograda de ocholyuye revolyucijnij komitet Piznishe vin uvijde do skladu vikonkomu Kostyantinogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ Pislya viokremlennya u 1918 r livogo krila ukrayinskih eseriv v okremu partiyu borotbistiv Yalovij staye odnim iz najpomitnishih yiyi diyachiv Bere aktivnu uchast u vidanni gazet Borotba ta Selyanska bidnota v ostannij zgodom obijmaye posadu golovnogo redaktora Priblizno u cej samij period vin pracyuye takozh redaktorom gazeti Selyanin i robitnik instruktorsko agitacijnogo poyizda Golovi CVK Ukrayini Grigoriya Petrovskogo Provadit aktivnu pidpilnu robotu v Odesi ta na Hersonshini zorganizovuye borotbu z nimeckimi okupacijnimi vijskami getmancyami U 1919 roci v skladi delegaciyi borotbistiv vidviduye Galichinu 1920 r vstupaye do KP b U Deyakij chas Yalovij perebuvaye v Moskvi yak predstavnik ukrayinskogo uryadu 1921 r razom iz Mihajlem Semenkom ta Vasilem Oleshkom zasnovuye Udarnu grupu poetiv futuristiv U 1925 r razom iz Oleksoyu Slisarenkom ta Mikoloyu Bazhanom perehodit do Gartu Ale vzhe naprikinci cogo roku spilno z Olesem Dosvitnim Mikoloyu Hvilovim Majkom Jogansenom Oleksoyu Slisarenkom Mikoloyu Kulishem Arkadiyem Lyubchenkom Ostapom Vishneyu Yuriyem Smolichem Petrom Panchem Ivanom Dniprovskim Oleksandrom Kopilenkom Grigoriyem Epikom Ivanom Senchenkom Vasilem Vrazhlivim ta inshimi stvoryuye vlasnu Vilnu Akademiyu Proletarskoyi Literaturi stavshi yiyi pershim prezidentom Piznishe Yalovogo Dosvitnogo ta Hvilovogo viklyuchili iz VAPLITE z metoyu zberezhennya organizaciyi ale vreshti resht vona takozh musila dobrovilno samorozpustitisya Mihajla Yalovogo 31 travnya 1933 roku viklyuchili z lav KP b U za kontrrevolyucijnu diyalnist a 22 chervnya zaareshtuvali u sfabrikovanij spravi UVO Yalovogo zvinuvatili u shpigunskij diyalnosti shumskizmi ta pidgotovci zamahu na Pavla Postisheva Sudova trijka pri kolegiyi DPU USRR 23 veresnya 1933 roku uhvalila virok 10 rokiv pozbavlennya voli Vidbuvav pokarannya u Svirskomu tabori a potim u Solovkah Na zasidanni osoblivoyi trijki UNKVD Leningradskoyi oblasti spravu pereglyanuli j za rishennyam vid 9 zhovtnya 1937 r Yalovomu viznachili najvishu karu rozstril Virok vikonano 3 listopada 1937 r v urochishi Sandarmoh sho lezhit poblizu Poveneckoyi zatoki Onezkogo ozera bilsh yak za 15 km vid robitnichogo selisha Medvezha Gora nini Medvezh yegorsk Respublika Kareliya RF Vijskovij tribunal Leningradskogo vijskovogo okrugu 19 chervnya 1957 r skasuvav virok za vidsutnistyu skladu zlochinu Krim togo Mihajla Yalovogo reabilitovano prokuraturoyu Harkivskoyi oblasti 25 02 2003 TvorchistLiteraturnu diyalnist Mihajlo Yalovij rozpochav u 1918 roci U 1919 r v gazeti Selyanin i robitnik pid pribranim im yam Mihajlo Krasnij publikuyutsya jogo agitacijni poeziyi a 1920 r v gazeti Selyanska bidnota drukuyetsya kazka dlya doroslih Treba rozzhuvati Rezultatom dvorichnoyi spivpraci z futuristami stala zbirka poezij Verhi 1923 yaka zdobulasya na neodnoznachnu ocinku kritiki V 1923 1926 rr Yalovij majzhe povnistyu prisvyachuye sebe publicistici Same u cej period z yavlyayutsya jogo statti pro Mihajlya Semenka Gnata Mihajlichenka Vasilya Chumaka Andriya Zalivchogo ta deyaki pitannya literaturnoyi diskusiyi 1925 r v zhurnali Vsesvit drukuyetsya opovidannya Tri zradi a 1929 r vihodit najvidomishij tvir Yalovogo napisanij u romantichnomu klyuchi roman Zoloti lisenyata Vin mav neabiyaku populyarnist i vihodiv dvichi pospil u 1929 r 3000 prim ta 1930 r 5000 prim Takozh Mihajlo Yalovij viprobuvav svoyi sili i v dramaturgiyi v rezultati chogo z yavilasya komediya Katina lyubov abo budivelna propaganda 1928 Okrim togo vin takozh ye avtorom scenariyu ukrayinskogo filmu Vasilina za povistyu Ivana Nechuya Levickogo Burlachka 1928 ta Puh i prah 1929 a takozh dvoh perekladiv z nimeckoyi virshi Joganesa Behera Berlin ta Alfreda Lihtenshtajna Doshova nich VidannyaTreba rozzhuvati 1920 Verhi Kiyiv Moskva Berlin Golfshtrem 1923 48 s Katina lyubov abo budivelna propaganda Harkiv 1928 108 s Zoloti lisenyata Harkiv Knigospilka 1929 268 s 2 ge vid H Knigospilka 1930 234 s Vibrani tvori uporyadkuvannya peredmova primitki ta komentari Oleksandra Ushkalova Kiyiv Smoloskip 2007 531 s ISBN 966 8499 46 8 LiteraturaGerasimova G P Yalovij Mihajlo Omelyanovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 734 ISBN 978 966 00 1359 9 Yalovij Mihajlo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Majstrenko Ivan Istoriya mogo pokolinnya Spogadi uchasnika revolyucijnih podij v Ukrayini Edmonton 1985 Ushkalov Oleksandr Drastuj Yuliane Shpol Yulian Shpol Vibrani tvori Kiyiv Smoloskip 2007 Ushkalov Oleksandr Zoloti lisenyata povertayutsya 11 listopada 2014 u Wayback Machine Yulian Shpol zhittya i tvorchist Harkiv Majdan 2012 Shevchenko S V Mihajlo Yalovij zauvagi do tvoriv pro rozstrilyanogo mitcya Imperiya teroru K Feniks 2021 S 46 55 342 ISBN 978 966 136 780 6PosilannyaYalovij Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2124 2125 1000 ekz Biblioteka ukrayinskoyi literaturi Biografiya 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinske zhittya v Sevastopoli 14 chervnya 2021 u Wayback Machine TvoriCe nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Czech National Authority Database d Track Q13550863 Shevchenko S V Imperiya teroru K Feniks 2021 S 342

    Дата публікації:
    Топ