Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.(вересень 2022)
Італійська війна 1521—1526 років, іноді також називається Чотирирічною війною (оскільки у 1526 році вже тривали тільки перемовини) — одна з Італійських війн XVI століття. Причинами війни послужили ворожість між французьким королем Франциском I та іспанським королем Карлом V, що виникла після обрання Карла V імператором Священної Римської імперії, а також потреба папи Льва X в союзі з Карлом V заради боротьби із впливом Мартіна Лютера.
У 1518 році мир, що було встановлено у Західній Європі після битви під Мариньяно, захитався. Причиною розладу між провідними державами стало питання про нового імператора Священної Римської імперії. Імператор Максиміліан I хотів, щоб його трон успадкував Габсбург, й тому почав кампанію на підтримку іспанського короля Карла, в той час як французький король Франциск запропонував як альтернативного кандидата себе. В той же час папству та Імперії довелось мати справу із зростанням впливу Мартіна Лютера, якого стали підтримувати багато імперських дворян, а Франциску — з англійським кардиналом Томасом Волсі, який намагався посилити вплив Англії (і себе самого) у справах континенту, пропонуючи свої послуги як посередника під час перемовин між ворожими сторонами.
Смерть Максиміліана у 1519 році зробила питання вибору нового імператора наріжним каменем європейської політики. Папа Лев X, якому не подобалась присутність іспанських солдат у Неаполітанському королівстві у декількох сотнях кілометрів від Риму, підтримував французьку кандидатуру. Князі-виборці (за винятком Фрідріха Саксонського) пообіцяли свою підтримку обом кандидатам (а точніше — тому з них, хто більше заплатить). Ще до своєї смерті Максиміліан пообіцяв по 500 тисяч флоринів тим курфюрстам, що проголосують за Карла. Франциск запропонував по 3 мільйони, але Карл перебив його пропозицію, позичивши величезну суму у Фуггерів. Однак підсумок голосування визначився не безпрецедентними хабарями (що включали до себе і папську обіцянку зробити архієпископа майнцького своїм постійним легатом). Загальна непопулярність ідеї обрання імператором француза змусила курфюрстів витримати паузу, і коли Карл привів свою армію на поле поблизу Франкфурта, де проходили вибори, курфюрсти одразу ж проголосували за нього. Коли 23 жовтня 1520 року Карл V був коронований імператором, то під його владою опинились Іспанія, Священна Римська імперія та Бургундські Нідерланди.
Кардинал Волсі, сподіваючись посилити вплив Генріха VIII на справи континенту, запропонував Англію як посередника для розв'язання суперечок між Франциском і Карлом. У 1520 році Генріх і Франциск зустрілись на , а одразу після цього Волсі зустрівся з Карлом в Кале. Конференція, яка мала вирішити всі проблеми, засідала в Кале до квітня 1522 року, але без особливих результатів.
В грудні 1520 року Франциск почав підготовку до війни. Оскільки Генріх висловив явні наміри виступити проти того, хто порушить мир на континенті, то французи вирішили замість оголошення війни зробити ставку на підтримку дисидентів, які мали вторгнутись на іспанську та імперську території. Одну атаку — вздовж Мааса — очолив , а іншу — до Наварри — формально очолив Генріх II Наваррський, у якого Фернандо II Арагонський у 1512 році відібрав родинні володіння (однак, фактично армією командував Леспар — брат Оде де Фуа). Обидві атаки були профінансовані французами, але на офіційному рівні Франція все заперечувала. Однак зусилля французів були марними: Генріх Нассауський відбив вторгнення вздовж Мааса, а Леспарру хоч і вдалось взяти Памплону, та 30 червня 1521 року він був розбитий при Есквірозі й вибитий з Наварри.
Тим часом Карл був зайнятий справами, пов'язаними з Мартіном Лютером. 25 травня 1521 року, наприкінці роботи Вормського рейхстагу, Карл під тиском папського нунція видав Вормський едикт, що оголошував Мартіна Лютера єретиком. Одночасно Карл пообіцяв папі повернути родині МедічіПарму і П'яченцу, а Мілан — родині . Потребуючи імператорської підтримки проти єресі, Лев X пообіцяв свою підтримку у вигнанні французів з Ломбардії. В результаті у Франції лишився в Італії єдиний союзник — Венеційська республіка.
Перші ходи
В червні імперські війська під командуванням Генріха Нассауського вторглись до північної Франції, пограбували міста Андре і Музон, та взяли в облогу Турне. Однак вперта оборона Мезьєра, якою командували Баярд і Монморансі, дала Франції час зібрати армію. 22 жовтня 1521 року Франциск зустрів головну імперську армію, якою командував особисто Карл V, поблизу Валансьєнна. Він не наважився негайно атакувати, як те йому радив Карл III де Бурбон, й це дало Карлу V час для відступу. Коли французи, нарешті, були готові піти вперед, тривалі дощі, що розпочались, ускладнили переслідування, й імперська армія змогла піти без бою. Невдовзі після цього французькі війська, якими командували Гуфф'є та , взяли в облогу Фуентеррабіа — ключове місто в гирлі річки на франко-іспанському кордоні — а наступна серія маневрів надала французам важливий плацдарм у північній Іспанії, який вони утримували упродовж двох наступних років.
В листопаді становище Франції значно погіршилось: 28 листопада Карл, Генріх і римський папа підписали угоду про союз, спрямований проти Франції. Французький губернатор Мілана Оде де Фуа був вимушений протистояти папським та імперським військам, однак наприкінці листопада під натиском армії був змушений залишити Мілан та відступити до кільця міст на річці Адда. Тут він отримав як підкріплення швейцарських найманців, однак через те, що у нього на той час не було грошей для їх оплати, він був змушений послухатись найманців й атакувати імперську армію негайно. 27 квітня 1522 року відбулась , в якій французи зазнали страшної поразки. Придушені морально, швейцарці повернулись до своїх кантонів, а Оде де Фуа, залишившись практично без військ, був змушений покинути Ломбардію та відступити до Франції. Колонна і , втративши супротивника, перейшли до облоги Генуї, й 30 травня захопили місто.
Францію загнано в кут
Поразка, якої зазнав де Фуа, підштовхнула Англію до вступу у війну. В травні 1522 року англійський посол передав Франциску ультиматум, в якому перелічувались звинувачення, що висувались Англією Франції (зокрема, підтримка Джона Стюарта в Шотландії) — всі вони були Франциском заперечені. 16 червня 1522 року Генріх VIII і Карл V уклали Віндзорську угоду, відповідно до якої кожна із сторін зобов'язувалась виставити по 40 тисяч солдат для вторгнення до Франції. Карл погодився компенсувати Англії борги, які Франція відмовиться виплачувати через вступ Англії до війни. Щоб скріпити союз, Карл погодився одружитись з єдиною дочкою Генріха — Марією. В липні англійці атакували Бретань і Пікардію з Кале. У Франциска не вистачало коштів на організацію гідного опору, й англійська армія пограбувала ці території.
Для пошуку грошей Франциск випробував різні способи, але основним зробив судову тяжбу з Карлом де Бурбоном. Герцог Бурбонський більшість своїх земель отримав завдяки шлюбу із , яка померла незадовго до початку війни. Луїза Савойська — сестра Сюзанни й мати короля — наполягала, що ці землі тепер мають перейти до неї, як до найближчої кровної родички покійної. Франциск вирішив, що захоплення спірних земель зміцнить його фінансове становище в мірі достатній для продовження війни, й почав конфісковувати їх частинами від імені Луїзи. Розгніваний цим, Бурбон, що потрапляв до все більшої ізоляції при дворі, почав шукати союзу з Карлом V проти короля Франції.
У 1523 році обставини склались для Франції найгіршим чином. Після смерті Антоніо Грімані новим дожем Венеції став Андреа Грітті, ветеран війни Камбрейської ліги. Він скоро почав перемовини з імператором, й 29 липня підписав Вормський договір, відповідно до якого Венеційська республіка вийшла з війни. Бурбон продовжував свої таємні перемовини з Карлом, пропонуючи почати повстання проти Франції в обмін на гроші та німецькі війська. Коли Франциск, що остерігався змови, в жовтні викликав його до Ліону, той вдав себе хворим й утік до імперського містаБезансон. Розгніваний Франциск наказав стратити всіх союзників Бурбона, яких зміг схопити, однак сам герцог де Бурбон, відмовившись від останньої пропозиції щодо примирення, відкрито вступив на службу до імператора.
Після цього Карл вторгся до південної Франції через Піренеї. Де Фуа успішно захистив від іспанців Байонну, однак в лютому 1524 року Карл зумів відбити Фуентеррабію. Тим часом 18 вересня 1523 року з Кале на з'єднання з фламандсько-імперськими військами вирушила величезна англійська армія під командуванням герцога Саффолка. Французи, всі сили яких були зосереджені на відбитті атак імперців, не могли йому нічого протиставити, і Саффолк невдовзі перетнув Сомму, грабуючи все на своєму шляху й зупинившись лише в кількох десятках кілометрів від Парижа. Однак Карл не зміг підтримати англійський наступ, і Саффолк, не бажаючи штурмувати столицю Франції сам, 30 жовтня повернув від Парижа назад, вернувшись до Кале в середині грудня.
Тепер Франциск переключився на Ломбардію. В жовтні 1523 року 18-тисячна французька армія під командуванням Гійома Гуфф'є де Боніве рушила через П’ємонт до Новари, де з'єдналась із військом швейцарських найманців приблизно такого ж розміру. , у якого було всього 9 тисяч чоловік, відступив до Мілана. Однак Гуфф'є де Боніве переоцінив розмір імперської армії, і замість атаки міста розташувався на зимові квартири. До 28 грудня, коли померлого Колонну замінив на його посту Шарль де Ланнуа, імперці зуміли зібрати ще 15 тисяч ландскнехтів й велике військо під командуванням де Бурбона, а багато швейцарців покинули французьку армію, й Гуфф'є де Боніве почав відступати. Поразка французів у битві на річці Сезія, де загинув Баярд, що командував ар'єргардом, продемонструвала перевагу груп аркебузерів над традиційними військами; французька армія в безладі відступила через Альпи.
і Карл III де Бурбон, маючи під командуванням близько 11 тисяч чоловік, перетнули Альпи й на початку липня вторглись до Провансу. Пройшовши без опору через більшість дрібних населених пунктів, Бурбон 9 серпня увійшов до столиці провінції — міста Екс-ан-Прованс — й проголосив себе «графом Прованським», визнавши ленну залежність від Генріха VIII в обмін на підтримку останнім боротьби проти Франциска. В середині серпня де Бурбон і д'Авалос взяли в облогу Марсель — останню фортецю Провансу, що лишалась у французьких руках. Однак атака на місто провалилась, й коли наприкінці вересня до Авіньйону прибула французька армія, яку вів особисто Франциск I — їм довелось відступити до Італії.
Павія
В середині жовтня 1524 року французька 40-тисячна армія, якою особисто командував Франциск I, перейшла через Альпи й рушила до Мілану. Де Бурбон і д'Авалос, чиї війська ще не прийшли до тями після кампанії в Провансі, не могли чинити серйозний опір, але й французькій армії, що рухалась кількома колонами, не вдалось нав'язати битви основній масі імперських військ. 26 жовтня Шарль де Ланнуа, у якого було 16 тисяч чоловік, дізнавшись, що до Мілану наближається 33-тисячна французька армія, вирішив, що не зможе утримати місто, та відступив до Лоді. Вступивши до Мілану й призначивши Луї де ла Тремуйля губернатором, Франциск (під впливом Гуфф'є де Боніве та всупереч порадам інших старших командирів, що надавали перевагу енергійнішому переслідуванню де Ланноя) вирушив до Павії, де залишився з імперським гарнізоном досить великого розміру.
Основна маса французьких військ прибула до Павії наприкінці жовтня. 2 листопада Анн де Монморансі перейшов річку Тічино та блокував місто з півдня, завершивши оточення. Всередині міських стін знаходилось 9 тисяч солдат — в основному найманці, яким де Лейва міг платити лише за рахунок переплавки церковного приладдя. В результаті артилерійського бомбардування тим, хто тримав місто в облозі, вдалось до середини листопада зробити кілька проломів у міських стінах. 21 листопада французи спробували увірватись до міста через два з них, але їх було відбито з великими втратами. Настала дощова погода, у французів став закінчуватись порох, й вони вирішили почекати, поки городяни не почнуть помирати з голоду.
На початку грудня іспанські війська під командуванням Уго де Монкада висадились поблизу Генуї, маючи на меті втрутитись в боротьбу між профранцузькою та прогабсбурзькою фракціями в місті. Для їх перехоплення Франциск виділив крупні сили під командуванням маркграфа Салуццо Мікеле Антоніо. Зіткнувшись з переважними французькими силами, та залишившись без підтримки з моря через прибуття генуезького флоту під командуванням профранцузьки налаштованого адмірала Андреа Доріа, іспанці здались. Після цього Франциск підписав таємну угоду з папою Климентом VII, який пообіцяв не допомагати Карлу в обмін на допомогу Франциска в завоюванні Неаполя. Незважаючи на протести високопоставлених командувачів, Франциск відрядив частину своїх сил під командуванням Джона Стюарта на південь на допомогу папі. Ланнуа спробував перехопити експедицію поблизу Фйоренцуоли, але зазнав важких втрат, й був змушений повернутись до Лоді через втручання тоді ще маловідомих Джованні де Медичі, які щойно прийшли на французьку службу. Медичі повернувся до Павії з конвоєм з порохом і кулями, відправленим , однак становище французів одночасно стало слабшим через відхід майже 5 тисяч граубюнденських швейцарців, що повернулись на захист своїх кантонів, які розкрадались ландскнехтами-мародерами.
В січні 1525 року Ланнуа отримав підкріплення — 15 тисяч свіжих ландскнехтів під командуванням — і перейшов у наступ. Д'Авалос захопив французький опорний пункт в Сан-Анджело, перерізавши комунікації між Міланом та Павією, а окрема колонна ландскнехтів підійшла до та зайняла місто. 2 лютого Ланной був уже лише за декілька кілометрів від Павії. Франциск розмістив основну масу своїх військ в обнесеному стіною парку в Мірабеллі, за межами міських стін, розділивши тим самим гарнізон Павії та армію, що наближалась. Гарнізон Павії протягом лютого здійснював вилазки, в одній з яких було поранено Джованні де Медичі, змушеного вирушити на лікування до П'яченци. Щоб компенсувати відхід «чорних загонів», Франциску довелось забрати Мілана майже весь гарнізон, але в цілому ці сутички серйозно не вплинули на загальний стан справ. 21 лютого імперські командувачі, у яких закінчувались припаси та які помилково вважали, що французи переважають їх чисельно, вирішили атакувати Мірабелло, щоб «зберегти обличчя» й деморалізувати французів настільки, щоб забезпечити собі безпечний відхід.
Рано вранці 24 лютого 1525 року іспанські інженери проробили отвори в стіні Мірабелло, що дозволило військам Ланнуа увірватись до парку. Одночасно Лейва вивів з Павії те, що залишилось від гарнізону. У наступній чотиригодинній битві французька важка кавалерія, що так добре проявила себе проти швейцарців за 10 років до цього в , через швидке просування перекрила лінію вогню власної артилерії, й була знищена німецькими ландскнехтами та іспанськими аркебузерами. Тим часом піхотні сутички змусили швейцарську та французьку піхоту змішатись. Французи зазнали важких втрат, загубивши більшу частину своєї армії. Гуфф'є де Боніве, , Луї II де Ла Тремуйль та Річард де ла Поль загинули в бою, а Анн де Монморансі, і сам Франциск I разом з великою кількістю менш знатних людей потрапили у полон. Невдовзі Франциску довелось довідатись, що Джон Стюарт втратив велику частину своєї армії від злиднів та дезертирства, й повернувся до Франції навіть не досягнувши Неаполя. Розрізнені рештки французьких військ (за винятком невеликого гарнізону, що залишився в міланському Кастелло Сфорцеско) під номінальним командуванням Карла IV д'Алансона відступили через Альпи й до березня досягли Ліона.
Мадрид
Після битви при Павії доля французького короля і самої Франції стала об'єктом хитрих дипломатичних маневрів. Карл V, якому не вистачало коштів на продовження війни, вирішив забути про свою обіцянку вступити в шлюб з представницею дому Тюдорів, дану Генріху VIII, і став замість цього добиватись руки Ізабелли Португальської, у якої було багатше придане. Тим часом герцог де Бурбон підмовляв Генріха вторгнутись до Франції та розділити її на пару, а д'Авалоса підбивав захопити Неаполь й проголосити себе королем Італії.
Луїза Савойська, що лишилась регентом Франції на час відсутності сина, спробувала зібрати війська і гроші для підготовки до очікуваного вторгнення англійських військ в Артуа. Одночасно вона відправила перше французьке посольство до турецького султана Сулеймана Пишного, прохаючи про сприяння, однак посольство загинуло в Боснії. В грудні 1525 року було відправлено друге посольство, яке досягло Стамбула з секретними листами, в яких були прохання про допомогу в звільненні короля Франциска та пропозиція атакувати Габсбургів. 6 лютого 1526 року посольство повернулось із відповіддю від Сулеймана, заклавши основи франко-турецького альянсу. Сулейман написав листа Карлу V, вимагаючи звільнення Франциска, а також виплати Священною Римською імперією щорічної данини, а коли цього не сталось — влітку 1526 року турки вторглись до Угорщини.
Де Ланнуа і д'Авалос хотіли відправити Франциска до неаполітанського Кастель Нуово, але сам Франциск вважав, що зуміє домогтись свого звільнення, якщо особисто зустрінеться з Карлом V, і став вимагати, щоб його відправили до Іспанії. Остерігаючись змови з боку герцога де Бурбона, імперський та іспанський командувачі погодились, і 12 червня Франциск був доставлений до Барселони.
Первинно Франциска утримували на віллі поблизу Бенісано (біля Валенсії), однак потім його перевели до Мадриду і помістили там до замку. Тим не менше Карл відмовлявся зустрічатись з ним до розроблення угоди. Карл вимагав передачі не лише Ломбардії, але також Бургундії та Провансу, змусивши Франциска заявити, що закони Франції не дозволяють йому віддавати землі, що належать Короні, без згоди Парламенту, що явно б не сталось.
У вересні Франциск тяжко захворів, і його сестра — Маргарита Наваррська — вирушила до нього в Іспанію з Парижа. Імперські лікарі, оглянувши хворого, дійшли висновку, що його хвороба викликана горем від неможливості зустрітись з імператором. Незважаючи на протест канцлера Меркуріно Гаттінарі, який вважав, що питання милосердя не мають втручатись до політики, Карл відвідав хворого, і той пішов на поправку. Франциск спробував втекти, але спроба виявилась невдалою, і Маргариті Наваррській довелось повернутись до Франції.
На початку 1526 року Карл зіткнувся з вимогами від Венеції і папи про відновлення на троні Міланського герцогства, й занепокоївся, що угоди з Францією не вдасться досягти до початку нової війни. Франциск, зрозумівши, що аргументи про неможливість повернення Бургундії на Карла не діють, вирішив погодитись віддати її заради власного звільнення. 14 січня 1526 року Карл V і Франциск I підписали Мадридську угоду, відповідно до якої французький король відмовлявся від претензій на Італію, Фландрію та Артуа, віддавав Бургундію Карлу V, погоджувався відправити двох синів до іспанського двору як заручників, обіцяв одружитись із сестрою Карла Елеонорою та повернути герцогу де Бурбону всі вилучені у нього землі.
6 березня Франциск був звільнений, та в супроводі де Ланнуа вирушив до Фуентеррабії. 18 березня він перетнув річку Бідасоа у північному напрямку, вступив на землю Франції, одночасно два його сини прослідували на південь, вирушаючи заручниками до Іспанії. До того часу кардинал Волсі та французький посол склали попередній проект мирної угоди між Англією та Францією (був ратифікований французькою стороною в квітні 1527 року).
Франциск, однак, не мав ніякого бажання виконувати решту умов Мадридської угоди. 22 березня, з благословення папи, він проголосив себе не пов'язаним умовами Мадридської угоди, як підписаної під тиском. Тим часом папа Климент VII, остерігаючись зростання впливу імператора в Італії, запропонував Франциску I і Генріху VIII укласти союз проти Карла V. Генріх, що не отримав за Мадридською угодою нічого, погодився, в результаті чого почалась Війна Коньякської ліги.
Джерела
Джон Норвич «Срединное море» — Москва: издательство «АСТ», 2009. (рос.)
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2022 Italijska vijna 1521 1526 rokiv inodi takozh nazivayetsya Chotiririchnoyu vijnoyu oskilki u 1526 roci vzhe trivali tilki peremovini odna z Italijskih vijn XVI stolittya Prichinami vijni posluzhili vorozhist mizh francuzkim korolem Franciskom I ta ispanskim korolem Karlom V sho vinikla pislya obrannya Karla V imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi a takozh potreba papi Lva X v soyuzi z Karlom V zaradi borotbi iz vplivom Martina Lyutera Italijska vijna 1521 1526Italijski vijniBitva pri Paviyi Kartina nevidomogo flamandskogo hudozhnika XVI st Bitva pri Paviyi Kartina nevidomogo flamandskogo hudozhnika XVI st Data 1521 1526Misce Apenninskij pivostriv Franciya IspaniyaPrivid Obrannya Karla V imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rezultat Virishalna peremoga imperiyi GabsburgivStoroniImperiya Karla V Ispanska imperiya Svyashenna Rimska imperiya Papska oblast Korolivstvo Angliya Franciya Venecijska respublika do 1523 KomanduvachiKarl V Karl III de Burbon Sharl de Lannua Fernando d Avalos Francisk I Ode de Fua Guff ye de Bonive P yer Terrajl de Bayard Ann I de Monmoransi Dzhovanni Medichi Dzhon StyuartPeredumoviU 1518 roci mir sho bulo vstanovleno u Zahidnij Yevropi pislya bitvi pid Marinyano zahitavsya Prichinoyu rozladu mizh providnimi derzhavami stalo pitannya pro novogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Imperator Maksimilian I hotiv shob jogo tron uspadkuvav Gabsburg j tomu pochav kampaniyu na pidtrimku ispanskogo korolya Karla v toj chas yak francuzkij korol Francisk zaproponuvav yak alternativnogo kandidata sebe V toj zhe chas papstvu ta Imperiyi dovelos mati spravu iz zrostannyam vplivu Martina Lyutera yakogo stali pidtrimuvati bagato imperskih dvoryan a Francisku z anglijskim kardinalom Tomasom Volsi yakij namagavsya posiliti vpliv Angliyi i sebe samogo u spravah kontinentu proponuyuchi svoyi poslugi yak poserednika pid chas peremovin mizh vorozhimi storonami Volodinnya Karla V u 1519 roci Smert Maksimiliana u 1519 roci zrobila pitannya viboru novogo imperatora narizhnim kamenem yevropejskoyi politiki Papa Lev X yakomu ne podobalas prisutnist ispanskih soldat u Neapolitanskomu korolivstvi u dekilkoh sotnyah kilometriv vid Rimu pidtrimuvav francuzku kandidaturu Knyazi viborci za vinyatkom Fridriha Saksonskogo poobicyali svoyu pidtrimku obom kandidatam a tochnishe tomu z nih hto bilshe zaplatit She do svoyeyi smerti Maksimilian poobicyav po 500 tisyach floriniv tim kurfyurstam sho progolosuyut za Karla Francisk zaproponuvav po 3 miljoni ale Karl perebiv jogo propoziciyu pozichivshi velicheznu sumu u Fuggeriv Odnak pidsumok golosuvannya viznachivsya ne bezprecedentnimi habaryami sho vklyuchali do sebe i papsku obicyanku zrobiti arhiyepiskopa majnckogo svoyim postijnim legatom Zagalna nepopulyarnist ideyi obrannya imperatorom francuza zmusila kurfyurstiv vitrimati pauzu i koli Karl priviv svoyu armiyu na pole poblizu Frankfurta de prohodili vibori kurfyursti odrazu zh progolosuvali za nogo Koli 23 zhovtnya 1520 roku Karl V buv koronovanij imperatorom to pid jogo vladoyu opinilis Ispaniya Svyashenna Rimska imperiya ta Burgundski Niderlandi Kardinal Volsi spodivayuchis posiliti vpliv Genriha VIII na spravi kontinentu zaproponuvav Angliyu yak poserednika dlya rozv yazannya superechok mizh Franciskom i Karlom U 1520 roci Genrih i Francisk zustrilis na a odrazu pislya cogo Volsi zustrivsya z Karlom v Kale Konferenciya yaka mala virishiti vsi problemi zasidala v Kale do kvitnya 1522 roku ale bez osoblivih rezultativ V grudni 1520 roku Francisk pochav pidgotovku do vijni Oskilki Genrih visloviv yavni namiri vistupiti proti togo hto porushit mir na kontinenti to francuzi virishili zamist ogoloshennya vijni zrobiti stavku na pidtrimku disidentiv yaki mali vtorgnutis na ispansku ta impersku teritoriyi Odnu ataku vzdovzh Maasa ocholiv a inshu do Navarri formalno ocholiv Genrih II Navarrskij u yakogo Fernando II Aragonskij u 1512 roci vidibrav rodinni volodinnya odnak faktichno armiyeyu komanduvav Lespar brat Ode de Fua Obidvi ataki buli profinansovani francuzami ale na oficijnomu rivni Franciya vse zaperechuvala Odnak zusillya francuziv buli marnimi Genrih Nassauskij vidbiv vtorgnennya vzdovzh Maasa a Lesparru hoch i vdalos vzyati Pamplonu ta 30 chervnya 1521 roku vin buv rozbitij pri Eskvirozi j vibitij z Navarri Tim chasom Karl buv zajnyatij spravami pov yazanimi z Martinom Lyuterom 25 travnya 1521 roku naprikinci roboti Vormskogo rejhstagu Karl pid tiskom papskogo nunciya vidav Vormskij edikt sho ogoloshuvav Martina Lyutera yeretikom Odnochasno Karl poobicyav papi povernuti rodini Medichi Parmu i P yachencu a Milan rodini Potrebuyuchi imperatorskoyi pidtrimki proti yeresi Lev X poobicyav svoyu pidtrimku u vignanni francuziv z Lombardiyi V rezultati u Franciyi lishivsya v Italiyi yedinij soyuznik Venecijska respublika Pershi hodiBitvi v Lombardiyi V chervni imperski vijska pid komanduvannyam Genriha Nassauskogo vtorglis do pivnichnoyi Franciyi pograbuvali mista Andre i Muzon ta vzyali v oblogu Turne Odnak vperta oborona Mezyera yakoyu komanduvali Bayard i Monmoransi dala Franciyi chas zibrati armiyu 22 zhovtnya 1521 roku Francisk zustriv golovnu impersku armiyu yakoyu komanduvav osobisto Karl V poblizu Valansyenna Vin ne navazhivsya negajno atakuvati yak te jomu radiv Karl III de Burbon j ce dalo Karlu V chas dlya vidstupu Koli francuzi nareshti buli gotovi piti vpered trivali doshi sho rozpochalis uskladnili peresliduvannya j imperska armiya zmogla piti bez boyu Nevdovzi pislya cogo francuzki vijska yakimi komanduvali Guff ye ta vzyali v oblogu Fuenterrabia klyuchove misto v girli richki na franko ispanskomu kordoni a nastupna seriya manevriv nadala francuzam vazhlivij placdarm u pivnichnij Ispaniyi yakij voni utrimuvali uprodovzh dvoh nastupnih rokiv V listopadi stanovishe Franciyi znachno pogirshilos 28 listopada Karl Genrih i rimskij papa pidpisali ugodu pro soyuz spryamovanij proti Franciyi Francuzkij gubernator Milana Ode de Fua buv vimushenij protistoyati papskim ta imperskim vijskam odnak naprikinci listopada pid natiskom armiyi buv zmushenij zalishiti Milan ta vidstupiti do kilcya mist na richci Adda Tut vin otrimav yak pidkriplennya shvejcarskih najmanciv odnak cherez te sho u nogo na toj chas ne bulo groshej dlya yih oplati vin buv zmushenij posluhatis najmanciv j atakuvati impersku armiyu negajno 27 kvitnya 1522 roku vidbulas v yakij francuzi zaznali strashnoyi porazki Pridusheni moralno shvejcarci povernulis do svoyih kantoniv a Ode de Fua zalishivshis praktichno bez vijsk buv zmushenij pokinuti Lombardiyu ta vidstupiti do Franciyi Kolonna i vtrativshi suprotivnika perejshli do oblogi Genuyi j 30 travnya zahopili misto Franciyu zagnano v kutPorazka yakoyi zaznav de Fua pidshtovhnula Angliyu do vstupu u vijnu V travni 1522 roku anglijskij posol peredav Francisku ultimatum v yakomu perelichuvalis zvinuvachennya sho visuvalis Angliyeyu Franciyi zokrema pidtrimka Dzhona Styuarta v Shotlandiyi vsi voni buli Franciskom zaperecheni 16 chervnya 1522 roku Genrih VIII i Karl V uklali Vindzorsku ugodu vidpovidno do yakoyi kozhna iz storin zobov yazuvalas vistaviti po 40 tisyach soldat dlya vtorgnennya do Franciyi Karl pogodivsya kompensuvati Angliyi borgi yaki Franciya vidmovitsya viplachuvati cherez vstup Angliyi do vijni Shob skripiti soyuz Karl pogodivsya odruzhitis z yedinoyu dochkoyu Genriha Mariyeyu V lipni anglijci atakuvali Bretan i Pikardiyu z Kale U Franciska ne vistachalo koshtiv na organizaciyu gidnogo oporu j anglijska armiya pograbuvala ci teritoriyi Karl III de Burbon Dlya poshuku groshej Francisk viprobuvav rizni sposobi ale osnovnim zrobiv sudovu tyazhbu z Karlom de Burbonom Gercog Burbonskij bilshist svoyih zemel otrimav zavdyaki shlyubu iz yaka pomerla nezadovgo do pochatku vijni Luyiza Savojska sestra Syuzanni j mati korolya napolyagala sho ci zemli teper mayut perejti do neyi yak do najblizhchoyi krovnoyi rodichki pokijnoyi Francisk virishiv sho zahoplennya spirnih zemel zmicnit jogo finansove stanovishe v miri dostatnij dlya prodovzhennya vijni j pochav konfiskovuvati yih chastinami vid imeni Luyizi Rozgnivanij cim Burbon sho potraplyav do vse bilshoyi izolyaciyi pri dvori pochav shukati soyuzu z Karlom V proti korolya Franciyi U 1523 roci obstavini sklalis dlya Franciyi najgirshim chinom Pislya smerti Antonio Grimani novim dozhem Veneciyi stav Andrea Gritti veteran vijni Kambrejskoyi ligi Vin skoro pochav peremovini z imperatorom j 29 lipnya pidpisav Vormskij dogovir vidpovidno do yakogo Venecijska respublika vijshla z vijni Burbon prodovzhuvav svoyi tayemni peremovini z Karlom proponuyuchi pochati povstannya proti Franciyi v obmin na groshi ta nimecki vijska Koli Francisk sho osterigavsya zmovi v zhovtni viklikav jogo do Lionu toj vdav sebe hvorim j utik do imperskogo mista Bezanson Rozgnivanij Francisk nakazav stratiti vsih soyuznikiv Burbona yakih zmig shopiti odnak sam gercog de Burbon vidmovivshis vid ostannoyi propoziciyi shodo primirennya vidkrito vstupiv na sluzhbu do imperatora Pislya cogo Karl vtorgsya do pivdennoyi Franciyi cherez Pireneyi De Fua uspishno zahistiv vid ispanciv Bajonnu odnak v lyutomu 1524 roku Karl zumiv vidbiti Fuenterrabiyu Tim chasom 18 veresnya 1523 roku z Kale na z yednannya z flamandsko imperskimi vijskami virushila velichezna anglijska armiya pid komanduvannyam gercoga Saffolka Francuzi vsi sili yakih buli zoseredzheni na vidbitti atak imperciv ne mogli jomu nichogo protistaviti i Saffolk nevdovzi peretnuv Sommu grabuyuchi vse na svoyemu shlyahu j zupinivshis lishe v kilkoh desyatkah kilometriv vid Parizha Odnak Karl ne zmig pidtrimati anglijskij nastup i Saffolk ne bazhayuchi shturmuvati stolicyu Franciyi sam 30 zhovtnya povernuv vid Parizha nazad vernuvshis do Kale v seredini grudnya Teper Francisk pereklyuchivsya na Lombardiyu V zhovtni 1523 roku 18 tisyachna francuzka armiya pid komanduvannyam Gijoma Guff ye de Bonive rushila cherez P yemont do Novari de z yednalas iz vijskom shvejcarskih najmanciv priblizno takogo zh rozmiru u yakogo bulo vsogo 9 tisyach cholovik vidstupiv do Milana Odnak Guff ye de Bonive pereociniv rozmir imperskoyi armiyi i zamist ataki mista roztashuvavsya na zimovi kvartiri Do 28 grudnya koli pomerlogo Kolonnu zaminiv na jogo postu Sharl de Lannua imperci zumili zibrati she 15 tisyach landsknehtiv j velike vijsko pid komanduvannyam de Burbona a bagato shvejcarciv pokinuli francuzku armiyu j Guff ye de Bonive pochav vidstupati Porazka francuziv u bitvi na richci Seziya de zaginuv Bayard sho komanduvav ar yergardom prodemonstruvala perevagu grup arkebuzeriv nad tradicijnimi vijskami francuzka armiya v bezladi vidstupila cherez Alpi i Karl III de Burbon mayuchi pid komanduvannyam blizko 11 tisyach cholovik peretnuli Alpi j na pochatku lipnya vtorglis do Provansu Projshovshi bez oporu cherez bilshist dribnih naselenih punktiv Burbon 9 serpnya uvijshov do stolici provinciyi mista Eks an Provans j progolosiv sebe grafom Provanskim viznavshi lennu zalezhnist vid Genriha VIII v obmin na pidtrimku ostannim borotbi proti Franciska V seredini serpnya de Burbon i d Avalos vzyali v oblogu Marsel ostannyu fortecyu Provansu sho lishalas u francuzkih rukah Odnak ataka na misto provalilas j koli naprikinci veresnya do Avinjonu pribula francuzka armiya yaku viv osobisto Francisk I yim dovelos vidstupiti do Italiyi PaviyaKampaniya 1524 1525 v Lombardiyi diyi francuziv poznacheno sinim yihnih suprotivnikiv chervonim V seredini zhovtnya 1524 roku francuzka 40 tisyachna armiya yakoyu osobisto komanduvav Francisk I perejshla cherez Alpi j rushila do Milanu De Burbon i d Avalos chiyi vijska she ne prijshli do tyami pislya kampaniyi v Provansi ne mogli chiniti serjoznij opir ale j francuzkij armiyi sho ruhalas kilkoma kolonami ne vdalos nav yazati bitvi osnovnij masi imperskih vijsk 26 zhovtnya Sharl de Lannua u yakogo bulo 16 tisyach cholovik diznavshis sho do Milanu nablizhayetsya 33 tisyachna francuzka armiya virishiv sho ne zmozhe utrimati misto ta vidstupiv do Lodi Vstupivshi do Milanu j priznachivshi Luyi de la Tremujlya gubernatorom Francisk pid vplivom Guff ye de Bonive ta vsuperech poradam inshih starshih komandiriv sho nadavali perevagu energijnishomu peresliduvannyu de Lannoya virushiv do Paviyi de zalishivsya z imperskim garnizonom dosit velikogo rozmiru Osnovna masa francuzkih vijsk pribula do Paviyi naprikinci zhovtnya 2 listopada Ann de Monmoransi perejshov richku Tichino ta blokuvav misto z pivdnya zavershivshi otochennya Vseredini miskih stin znahodilos 9 tisyach soldat v osnovnomu najmanci yakim de Lejva mig platiti lishe za rahunok pereplavki cerkovnogo priladdya V rezultati artilerijskogo bombarduvannya tim hto trimav misto v oblozi vdalos do seredini listopada zrobiti kilka prolomiv u miskih stinah 21 listopada francuzi sprobuvali uvirvatis do mista cherez dva z nih ale yih bulo vidbito z velikimi vtratami Nastala doshova pogoda u francuziv stav zakinchuvatis poroh j voni virishili pochekati poki gorodyani ne pochnut pomirati z golodu Na pochatku grudnya ispanski vijska pid komanduvannyam Ugo de Monkada visadilis poblizu Genuyi mayuchi na meti vtrutitis v borotbu mizh profrancuzkoyu ta progabsburzkoyu frakciyami v misti Dlya yih perehoplennya Francisk vidiliv krupni sili pid komanduvannyam markgrafa Salucco Mikele Antonio Zitknuvshis z perevazhnimi francuzkimi silami ta zalishivshis bez pidtrimki z morya cherez pributtya genuezkogo flotu pid komanduvannyam profrancuzki nalashtovanogo admirala Andrea Doria ispanci zdalis Pislya cogo Francisk pidpisav tayemnu ugodu z papoyu Klimentom VII yakij poobicyav ne dopomagati Karlu v obmin na dopomogu Franciska v zavoyuvanni Neapolya Nezvazhayuchi na protesti visokopostavlenih komanduvachiv Francisk vidryadiv chastinu svoyih sil pid komanduvannyam Dzhona Styuarta na pivden na dopomogu papi Lannua sprobuvav perehopiti ekspediciyu poblizu Fjorencuoli ale zaznav vazhkih vtrat j buv zmushenij povernutis do Lodi cherez vtruchannya todi she malovidomih Dzhovanni de Medichi yaki shojno prijshli na francuzku sluzhbu Medichi povernuvsya do Paviyi z konvoyem z porohom i kulyami vidpravlenim odnak stanovishe francuziv odnochasno stalo slabshim cherez vidhid majzhe 5 tisyach graubyundenskih shvejcarciv sho povernulis na zahist svoyih kantoniv yaki rozkradalis landsknehtami maroderami V sichni 1525 roku Lannua otrimav pidkriplennya 15 tisyach svizhih landsknehtiv pid komanduvannyam i perejshov u nastup D Avalos zahopiv francuzkij opornij punkt v San Andzhelo pererizavshi komunikaciyi mizh Milanom ta Paviyeyu a okrema kolonna landsknehtiv pidijshla do ta zajnyala misto 2 lyutogo Lannoj buv uzhe lishe za dekilka kilometriv vid Paviyi Francisk rozmistiv osnovnu masu svoyih vijsk v obnesenomu stinoyu parku v Mirabelli za mezhami miskih stin rozdilivshi tim samim garnizon Paviyi ta armiyu sho nablizhalas Garnizon Paviyi protyagom lyutogo zdijsnyuvav vilazki v odnij z yakih bulo poraneno Dzhovanni de Medichi zmushenogo virushiti na likuvannya do P yachenci Shob kompensuvati vidhid chornih zagoniv Francisku dovelos zabrati Milana majzhe ves garnizon ale v cilomu ci sutichki serjozno ne vplinuli na zagalnij stan sprav 21 lyutogo imperski komanduvachi u yakih zakinchuvalis pripasi ta yaki pomilkovo vvazhali sho francuzi perevazhayut yih chiselno virishili atakuvati Mirabello shob zberegti oblichchya j demoralizuvati francuziv nastilki shob zabezpechiti sobi bezpechnij vidhid Rano vranci 24 lyutogo 1525 roku ispanski inzheneri prorobili otvori v stini Mirabello sho dozvolilo vijskam Lannua uvirvatis do parku Odnochasno Lejva viviv z Paviyi te sho zalishilos vid garnizonu U nastupnij chotirigodinnij bitvi francuzka vazhka kavaleriya sho tak dobre proyavila sebe proti shvejcarciv za 10 rokiv do cogo v cherez shvidke prosuvannya perekrila liniyu vognyu vlasnoyi artileriyi j bula znishena nimeckimi landsknehtami ta ispanskimi arkebuzerami Tim chasom pihotni sutichki zmusili shvejcarsku ta francuzku pihotu zmishatis Francuzi zaznali vazhkih vtrat zagubivshi bilshu chastinu svoyeyi armiyi Guff ye de Bonive Luyi II de La Tremujl ta Richard de la Pol zaginuli v boyu a Ann de Monmoransi i sam Francisk I razom z velikoyu kilkistyu mensh znatnih lyudej potrapili u polon Nevdovzi Francisku dovelos dovidatis sho Dzhon Styuart vtrativ veliku chastinu svoyeyi armiyi vid zlidniv ta dezertirstva j povernuvsya do Franciyi navit ne dosyagnuvshi Neapolya Rozrizneni reshtki francuzkih vijsk za vinyatkom nevelikogo garnizonu sho zalishivsya v milanskomu Kastello Sforcesko pid nominalnim komanduvannyam Karla IV d Alansona vidstupili cherez Alpi j do bereznya dosyagli Liona MadridPislya bitvi pri Paviyi dolya francuzkogo korolya i samoyi Franciyi stala ob yektom hitrih diplomatichnih manevriv Karl V yakomu ne vistachalo koshtiv na prodovzhennya vijni virishiv zabuti pro svoyu obicyanku vstupiti v shlyub z predstavniceyu domu Tyudoriv danu Genrihu VIII i stav zamist cogo dobivatis ruki Izabelli Portugalskoyi u yakoyi bulo bagatshe pridane Tim chasom gercog de Burbon pidmovlyav Genriha vtorgnutis do Franciyi ta rozdiliti yiyi na paru a d Avalosa pidbivav zahopiti Neapol j progolositi sebe korolem Italiyi Luyiza Savojska sho lishilas regentom Franciyi na chas vidsutnosti sina sprobuvala zibrati vijska i groshi dlya pidgotovki do ochikuvanogo vtorgnennya anglijskih vijsk v Artua Odnochasno vona vidpravila pershe francuzke posolstvo do tureckogo sultana Sulejmana Pishnogo prohayuchi pro spriyannya odnak posolstvo zaginulo v Bosniyi V grudni 1525 roku bulo vidpravleno druge posolstvo yake dosyaglo Stambula z sekretnimi listami v yakih buli prohannya pro dopomogu v zvilnenni korolya Franciska ta propoziciya atakuvati Gabsburgiv 6 lyutogo 1526 roku posolstvo povernulos iz vidpoviddyu vid Sulejmana zaklavshi osnovi franko tureckogo alyansu Sulejman napisav lista Karlu V vimagayuchi zvilnennya Franciska a takozh viplati Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu shorichnoyi danini a koli cogo ne stalos vlitku 1526 roku turki vtorglis do Ugorshini De Lannua i d Avalos hotili vidpraviti Franciska do neapolitanskogo Kastel Nuovo ale sam Francisk vvazhav sho zumiye domogtis svogo zvilnennya yaksho osobisto zustrinetsya z Karlom V i stav vimagati shob jogo vidpravili do Ispaniyi Osterigayuchis zmovi z boku gercoga de Burbona imperskij ta ispanskij komanduvachi pogodilis i 12 chervnya Francisk buv dostavlenij do Barseloni Pervinno Franciska utrimuvali na villi poblizu Benisano bilya Valensiyi odnak potim jogo pereveli do Madridu i pomistili tam do zamku Tim ne menshe Karl vidmovlyavsya zustrichatis z nim do rozroblennya ugodi Karl vimagav peredachi ne lishe Lombardiyi ale takozh Burgundiyi ta Provansu zmusivshi Franciska zayaviti sho zakoni Franciyi ne dozvolyayut jomu viddavati zemli sho nalezhat Koroni bez zgodi Parlamentu sho yavno b ne stalos Karl V vidviduye Franciska I U veresni Francisk tyazhko zahvoriv i jogo sestra Margarita Navarrska virushila do nogo v Ispaniyu z Parizha Imperski likari oglyanuvshi hvorogo dijshli visnovku sho jogo hvoroba viklikana gorem vid nemozhlivosti zustritis z imperatorom Nezvazhayuchi na protest kanclera Merkurino Gattinari yakij vvazhav sho pitannya miloserdya ne mayut vtruchatis do politiki Karl vidvidav hvorogo i toj pishov na popravku Francisk sprobuvav vtekti ale sproba viyavilas nevdaloyu i Margariti Navarrskij dovelos povernutis do Franciyi Na pochatku 1526 roku Karl zitknuvsya z vimogami vid Veneciyi i papi pro vidnovlennya na troni Milanskogo gercogstva j zanepokoyivsya sho ugodi z Franciyeyu ne vdastsya dosyagti do pochatku novoyi vijni Francisk zrozumivshi sho argumenti pro nemozhlivist povernennya Burgundiyi na Karla ne diyut virishiv pogoditis viddati yiyi zaradi vlasnogo zvilnennya 14 sichnya 1526 roku Karl V i Francisk I pidpisali Madridsku ugodu vidpovidno do yakoyi francuzkij korol vidmovlyavsya vid pretenzij na Italiyu Flandriyu ta Artua viddavav Burgundiyu Karlu V pogodzhuvavsya vidpraviti dvoh siniv do ispanskogo dvoru yak zaruchnikiv obicyav odruzhitis iz sestroyu Karla Eleonoroyu ta povernuti gercogu de Burbonu vsi vilucheni u nogo zemli 6 bereznya Francisk buv zvilnenij ta v suprovodi de Lannua virushiv do Fuenterrabiyi 18 bereznya vin peretnuv richku Bidasoa u pivnichnomu napryamku vstupiv na zemlyu Franciyi odnochasno dva jogo sini prosliduvali na pivden virushayuchi zaruchnikami do Ispaniyi Do togo chasu kardinal Volsi ta francuzkij posol sklali poperednij proekt mirnoyi ugodi mizh Angliyeyu ta Franciyeyu buv ratifikovanij francuzkoyu storonoyu v kvitni 1527 roku Francisk odnak ne mav niyakogo bazhannya vikonuvati reshtu umov Madridskoyi ugodi 22 bereznya z blagoslovennya papi vin progolosiv sebe ne pov yazanim umovami Madridskoyi ugodi yak pidpisanoyi pid tiskom Tim chasom papa Kliment VII osterigayuchis zrostannya vplivu imperatora v Italiyi zaproponuvav Francisku I i Genrihu VIII uklasti soyuz proti Karla V Genrih sho ne otrimav za Madridskoyu ugodoyu nichogo pogodivsya v rezultati chogo pochalas Vijna Konyakskoyi ligi DzherelaDzhon Norvich Sredinnoe more Moskva izdatelstvo AST 2009 ISBN 978 5 17 052189 0 ros Dzhon Norvich Istoriya Venecianskoj respubliki Moskva izdatelstvo AST 2009 ISBN 978 5 17 057153 6 ros