Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 45°28′12″ пн. ш. 9°10′43″ сх. д. / 45.47000° пн. ш. 9.17861° сх. д.
Замок Сфорца (Кастелло Сфорцеско, з іт. Castello Sforzesco) — один з головних символів Мілана. Побудований у XV столітті герцогом Мілана Франческо Сфорца (Francesco Sforza) на місці попередньої фортифікаційної споруди XIV ст., відомої як Castrum Portae Jovis. З плином століть замок зазнав значних перетворень. У XVI ст. Кастелло Сфорцеско був однією з основних військових цитаделей Європи; в наш час[] замок — туристична атракція Мілана, тут розташовані важливі музеї.
Алессандро Ґваньїні вважав, що Московський кремль збудували за зразком Замку Сфорца.
З історії
Вісконті та Сфорца
Джованні Вісконті, помираючи, заповів Міланське герцогство трьом онукам — Маттео II, Галеаццо II і Бернабò. Після смерті Маттео II два брати поділили місто. В 1360—1370 рр. Галеаццо II побудував за межами міської стіни поблизу вежі Giovia (або Zobia) замок (Castello di Porta Giovia). Будівлю розширили його наступники: Джан Галеаццо, Джованні Марія і Філіппо Марія. У результаті замок набув квадратної форми з мурами довжиною 200 м і чотирма кутовими вежами, дві з яких з видом на місто особливо вражають, товщина стін — 7 м. Будівля стає основним домом роду Вісконті.
У 1447 Замок знищений (Aurea Repubblica Ambrosiana). А в 1450 році (Francesco I Sforza), після перемоги над Республікою, відновлює його, щоб зробити своєю резиденцію. В 1452 році для будівництва та оздоблення середньої вежі був найнятий Філарете, досі ця вежа носить його ім'я (Torre del Filarete).
Після смерті Франческо Сфорца його син, Ґалеаццо Марія, продовжує роботи Замку під керівництвом архітектора . Оздоблювальні роботи були доручені художникам герцогства. У 1476 році при пануванні (Bona di Savoia) була побудована однойменна вежа.
В 1494 році до влади прийшов Людовіко Сфорца (Ludovico il Moro) і залучив до оздоблювальних робіт в замку Леонардо да Вінчі (який прикрасив фресками деякі герцогські зали разом із Bernardino Zenale і Bernardino Butinone) та Браманте (для створення містка, що зв'язав би замок з «покритою» дорогою), в той час як інші художники в бальному залі створили ілюстрації подвигів Франческо Сфорци. Близько 1498 р. Леонардо да Вінчі працював тут у Сала делле Ассе (Sala delle Asse) над фрескою Intrecci vegetali con frutti e monocromi di radici e rocce.
У наступні роки замок був пошкоджений у результаті постійних нападів то з боку французьких військ, то самих міланців, то германських ватаг. Був доданий довгий бастіон під назвою «tenaglia» (з іт. — обценьки), який дав ім'я сусідній вежі і був спроектований , а в 1521 році Вежа Філарете, що в цей час використовувалася як арсенал, вибухає внаслідок підірваної бомби. Франческо II Сфорца, повернувшись до влади і до замку, перебудував і розширив його, перетворивши у розкішну резиденцію для своєї дружини Cristina di Oldenburg (Данія)
Під іспанським та австрійським домінуванням
У 1535 р. Замок став власністю Іспанії і втратив роль аристократичної резиденції (ця роль перейшла до — Palazzo Ducale), став новою цитаделлю, місцем базування військ (від 1000 до 3000 чоловік на чолі з іспанським каштеляном.
У 1550 році під керівництвом розпочалися роботи по укріпленню фортифікацій. Було створено новий оборонний мур п'ятикутної форми (потім змінений на 6-кутний). Зовнішні мури досягли загальної довжини 3 км і займали площу в 26 га. Античні зали з фресками були перетворені на столярні майстурні та комори, в дворах були побудовані цегляні курники. На початку сімнадцятого століття були створені рови, що відокремили замок від міста.
Коли Ломбардія перейшла від Іспанії до Ґабсбурґів, стараннями великого полководця Еудженіо Савойського (Eugenio di Savoia) замок зберігає своє військове амплуа. Єдиний художній витвір за австрійського панування — статуя святого Яна Непомуцького, покровителя австрійської армії, розташована у дворику Piazza d'armi.
Наполеон
З приходом в Італію Наполеона 9 травня 1796 ерцгерцог Фердинанд Австрійський покинув місто, залишивши у замку гарнізон з 2000 солдатів під командуванням підполковника Ламі, хороший запас пороху, зброю. Після відбитої атаки групи міланців-якобінофілів замок потрапив у французьку облогу (з 15 травня по кінець червня).
В 1796 році була представлена перша народна петиція, за якою було запропоновано знести замок як символ «старої тиранії». Декретом від 23 червня 1800 Наполеон наказав знести Замок. У 1801 р. на радість натовпу декрет почали частково виконувати — зносити бокові вежі та іспанські бастіони.
У 1801 році архітектор презентував проект оновлення Замку в нео-класичному стилі з атріумом, оточеним дванадцятьма колонами і оточений (округла площа близько 570 м в діаметрі з нескінченним рядом монументальних громадських будівель — Пантеон, лазні, Національний музей, біржа, Оперний театр, митниця — з'єднаних арками). Проект був відхилений Наполеоном як надто дорогий і непропорційний місту із близько 150 тис. жителів. Після цього було прийнято до уваги другий проект, представлений , за яким роботи по оновленню мали проводитися лише з боку вул. Данте. Інша частина Замку була використана як плац, згодом тут виникла Arco della Pace (автор Cagnola).
Після Наполеона
У 1815 році Мілан та Королівство Ломбардія-Венеція були приєднані до Австрійської Імперії, тож у замку хазяйнували австріяки під командуванням графа Heinrich von Bellegarde. Під час повстання міланців у 1848 році (так звані П'ять днів Мілана), маршал Радецький дає розпорядження бомбити місто, використовуючи арсенал Замку. Коли в 1859 році Мілан опинився в руках Савойського роду і в 1861 році стає частиною Королівства Італія, населення захоплює Замок і грабує його на знак помсти.
Через 20 років після цих подій почалися дискусії про знесення Замку і побудову на його місці нового житлового району. Однак історична цінність переважила і архітектор (Luca Beltrami) починає реконструкцію Замку, відновлення його зовнішнього вигляду, як за часів панування Сфорца. Роботи закінчлися в 1905 році, коли вежа була відкрита Вежа Філарете (реконструйована на основі креслень XVI ст. і присвячена королю Умберто I Савойському). На старому плацу було посаджено сотні рослин — створено парк Семпіоне (сад в англійському стилі).
XX ст.
Протягом двадцятого сторіччя замок був пошкоджений. Відновлення почалось після Другої світової війни. В дев'яності роки був побудований великий фонтан на внутрішній площі Замку на місці колишнього (демонтованого в 60-ті роки під час робіт по проведенню лінії метро).
У 2005 році закінчилася остання реконструкція приміщень та дворів.
Чотирикутник Замку охоплює своїми мурами великий внутрішній двір, вхід в який знаходиться у Вежі Філарете. Попереду входу є середньовічний захисний рів. Ворота ведуть у Королівський дворик прямокутної форми з ґанком. На протилежній стороні є Rocchetta (з іт. — невеличка фортеця), найбільш непроникна частина Замку, де сім'я Сфорца знаходила притулок у разі нападу.
«Сила» мистецтва і науки
Нині у приміщеннях Замку Сфорца є:
- Пінакотека Замку Сфорца (Pinacoteca del Castello Sforzesco) із багатющою колекцією картин, у тому числі твори Філіппо Ліппі, Антонелло да Мессіна, Андреа Мантенья, Каналетто, Корреджо, Тьєполо, Тіціана, остання статуя Мікеланджело «П'єта Ронданіні».
- Єгипетський музей
- книгарня замку
і численні пересувні виставки.
Досить цікавою є також археологічна колекція раннього мистецтва, зібрана на території Мілана, Греції та Південної Америки і подарована Museo del Castello Sforzesco із зобов'язанням створити відповідний музей. В наш час[] колекція не експонується.
-
![image]()
Замок Сфорца - бічна вежа -
![image]()
Вежа Філарете -
![image]()
Місток Людовіко Моро (Сфорца)
Наслідування
За зразком міланського замку Сфорца італійські будівничі звели мури і вежі Московського Кремля, чий перший будівничий Арістотель Фіораванті декілька років пропрацював у Мілані помічником Філарете. Його роботу продовжили вихідці з Мілану ([ru]), Петро Антонін Фрязін ([ru]), Алевіз Фрязін Старий.
Примітки
- ^a b Guida Milano, Touring Club Italiano, 1985, p. 436.
- Неймовірна Історія Московського Кремля на YouTube // Председатель СНТ. — 2022. — 21 квітня. — прибл. від 9:00. (рос.)
- a b Guida Milano, Touring Club Italiano, 1985, p. 436.
- Guida Milano, Touring Club Italiano, 1985, pp. 438, 440.
- a b Guida Milano, Touring Club Italiano, 1985, p. 438.
- Guida Milano, Touring Club Italiano, 1985, p. 439.
- Elaborazione nostra sulla mappa, op. cit.
- статтю перекладено і адаптовано з іт. Вікіпедії
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок Сфорца |
- MilanoCam — Castello
- Итальянские замки и московский Кремль [ 23 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 45 28 12 pn sh 9 10 43 sh d 45 47000 pn sh 9 17861 sh d 45 47000 9 17861 Zamok Sforca Kastello Sforcesko z it Castello Sforzesco odin z golovnih simvoliv Milana Pobudovanij u XV stolitti gercogom Milana Franchesko Sforca Francesco Sforza na misci poperednoyi fortifikacijnoyi sporudi XIV st vidomoyi yak Castrum Portae Jovis Z plinom stolit zamok zaznav znachnih peretvoren U XVI st Kastello Sforcesko buv odniyeyu z osnovnih vijskovih citadelej Yevropi v nash chas koli zamok turistichna atrakciya Milana tut roztashovani vazhlivi muzeyi Vezha Filarete Torre del Filareti Milan Zamok Sforca Vnutrishnij dvir zamku Zamok u 16 st Panorama Fasad Zamku Sforca Statuya svyatogo Amvrosiya Sant Ambrodzhio freski z gerbami rodu Sforca 1901 r Vihid u Park Sempione Vnutrishnij dvir Visha shkola Mistectv Godinnik na vezhi Vnutrishnij dvir Monument Umberto I Vezha Boni Savojskoyi Alessandro Gvanyini vvazhav sho Moskovskij kreml zbuduvali za zrazkom Zamku Sforca Z istoriyiViskonti ta Sforca Dzhovanni Viskonti pomirayuchi zapoviv Milanske gercogstvo trom onukam Matteo II Galeacco II i Bernabo Pislya smerti Matteo II dva brati podilili misto V 1360 1370 rr Galeacco II pobuduvav za mezhami miskoyi stini poblizu vezhi Giovia abo Zobia zamok Castello di Porta Giovia Budivlyu rozshirili jogo nastupniki Dzhan Galeacco Dzhovanni Mariya i Filippo Mariya U rezultati zamok nabuv kvadratnoyi formi z murami dovzhinoyu 200 m i chotirma kutovimi vezhami dvi z yakih z vidom na misto osoblivo vrazhayut tovshina stin 7 m Budivlya staye osnovnim domom rodu Viskonti U 1447 Zamok znishenij Aurea Repubblica Ambrosiana A v 1450 roci Francesco I Sforza pislya peremogi nad Respublikoyu vidnovlyuye jogo shob zrobiti svoyeyu rezidenciyu V 1452 roci dlya budivnictva ta ozdoblennya serednoyi vezhi buv najnyatij Filarete dosi cya vezha nosit jogo im ya Torre del Filarete Pislya smerti Franchesko Sforca jogo sin Galeacco Mariya prodovzhuye roboti Zamku pid kerivnictvom arhitektora Ozdoblyuvalni roboti buli dorucheni hudozhnikam gercogstva U 1476 roci pri panuvanni Bona di Savoia bula pobudovana odnojmenna vezha V 1494 roci do vladi prijshov Lyudoviko Sforca Ludovico il Moro i zaluchiv do ozdoblyuvalnih robit v zamku Leonardo da Vinchi yakij prikrasiv freskami deyaki gercogski zali razom iz Bernardino Zenale i Bernardino Butinone ta Bramante dlya stvorennya mistka sho zv yazav bi zamok z pokritoyu dorogoyu v toj chas yak inshi hudozhniki v balnomu zali stvorili ilyustraciyi podvigiv Franchesko Sforci Blizko 1498 r Leonardo da Vinchi pracyuvav tut u Sala delle Asse Sala delle Asse nad freskoyu Intrecci vegetali con frutti e monocromi di radici e rocce U nastupni roki zamok buv poshkodzhenij u rezultati postijnih napadiv to z boku francuzkih vijsk to samih milanciv to germanskih vatag Buv dodanij dovgij bastion pid nazvoyu tenaglia z it obcenki yakij dav im ya susidnij vezhi i buv sproektovanij a v 1521 roci Vezha Filarete sho v cej chas vikoristovuvalasya yak arsenal vibuhaye vnaslidok pidirvanoyi bombi Franchesko II Sforca povernuvshis do vladi i do zamku perebuduvav i rozshiriv jogo peretvorivshi u rozkishnu rezidenciyu dlya svoyeyi druzhini Cristina di Oldenburg Daniya Pid ispanskim ta avstrijskim dominuvannyam U 1535 r Zamok stav vlasnistyu Ispaniyi i vtrativ rol aristokratichnoyi rezidenciyi cya rol perejshla do Palazzo Ducale stav novoyu citadellyu miscem bazuvannya vijsk vid 1000 do 3000 cholovik na choli z ispanskim kashtelyanom U 1550 roci pid kerivnictvom rozpochalisya roboti po ukriplennyu fortifikacij Bulo stvoreno novij oboronnij mur p yatikutnoyi formi potim zminenij na 6 kutnij Zovnishni muri dosyagli zagalnoyi dovzhini 3 km i zajmali ploshu v 26 ga Antichni zali z freskami buli peretvoreni na stolyarni majsturni ta komori v dvorah buli pobudovani ceglyani kurniki Na pochatku simnadcyatogo stolittya buli stvoreni rovi sho vidokremili zamok vid mista Koli Lombardiya perejshla vid Ispaniyi do Gabsburgiv starannyami velikogo polkovodcya Eudzhenio Savojskogo Eugenio di Savoia zamok zberigaye svoye vijskove amplua Yedinij hudozhnij vitvir za avstrijskogo panuvannya statuya svyatogo Yana Nepomuckogo pokrovitelya avstrijskoyi armiyi roztashovana u dvoriku Piazza d armi Napoleon Z prihodom v Italiyu Napoleona 9 travnya 1796 ercgercog Ferdinand Avstrijskij pokinuv misto zalishivshi u zamku garnizon z 2000 soldativ pid komanduvannyam pidpolkovnika Lami horoshij zapas porohu zbroyu Pislya vidbitoyi ataki grupi milanciv yakobinofiliv zamok potrapiv u francuzku oblogu z 15 travnya po kinec chervnya V 1796 roci bula predstavlena persha narodna peticiya za yakoyu bulo zaproponovano znesti zamok yak simvol staroyi tiraniyi Dekretom vid 23 chervnya 1800 Napoleon nakazav znesti Zamok U 1801 r na radist natovpu dekret pochali chastkovo vikonuvati znositi bokovi vezhi ta ispanski bastioni U 1801 roci arhitektor prezentuvav proekt onovlennya Zamku v neo klasichnomu stili z atriumom otochenim dvanadcyatma kolonami i otochenij okrugla plosha blizko 570 m v diametri z neskinchennim ryadom monumentalnih gromadskih budivel Panteon lazni Nacionalnij muzej birzha Opernij teatr mitnicya z yednanih arkami Proekt buv vidhilenij Napoleonom yak nadto dorogij i neproporcijnij mistu iz blizko 150 tis zhiteliv Pislya cogo bulo prijnyato do uvagi drugij proekt predstavlenij za yakim roboti po onovlennyu mali provoditisya lishe z boku vul Dante Insha chastina Zamku bula vikoristana yak plac zgodom tut vinikla Arco della Pace avtor Cagnola Pislya Napoleona U 1815 roci Milan ta Korolivstvo Lombardiya Veneciya buli priyednani do Avstrijskoyi Imperiyi tozh u zamku hazyajnuvali avstriyaki pid komanduvannyam grafa Heinrich von Bellegarde Pid chas povstannya milanciv u 1848 roci tak zvani P yat dniv Milana marshal Radeckij daye rozporyadzhennya bombiti misto vikoristovuyuchi arsenal Zamku Koli v 1859 roci Milan opinivsya v rukah Savojskogo rodu i v 1861 roci staye chastinoyu Korolivstva Italiya naselennya zahoplyuye Zamok i grabuye jogo na znak pomsti Cherez 20 rokiv pislya cih podij pochalisya diskusiyi pro znesennya Zamku i pobudovu na jogo misci novogo zhitlovogo rajonu Odnak istorichna cinnist perevazhila i arhitektor Luca Beltrami pochinaye rekonstrukciyu Zamku vidnovlennya jogo zovnishnogo viglyadu yak za chasiv panuvannya Sforca Roboti zakinchlisya v 1905 roci koli vezha bula vidkrita Vezha Filarete rekonstrujovana na osnovi kreslen XVI st i prisvyachena korolyu Umberto I Savojskomu Na staromu placu bulo posadzheno sotni roslin stvoreno park Sempione sad v anglijskomu stili XX st Protyagom dvadcyatogo storichchya zamok buv poshkodzhenij Vidnovlennya pochalos pislya Drugoyi svitovoyi vijni V dev yanosti roki buv pobudovanij velikij fontan na vnutrishnij ploshi Zamku na misci kolishnogo demontovanogo v 60 ti roki pid chas robit po provedennyu liniyi metro U 2005 roci zakinchilasya ostannya rekonstrukciya primishen ta dvoriv Chotirikutnik Zamku ohoplyuye svoyimi murami velikij vnutrishnij dvir vhid v yakij znahoditsya u Vezhi Filarete Poperedu vhodu ye serednovichnij zahisnij riv Vorota vedut u Korolivskij dvorik pryamokutnoyi formi z gankom Na protilezhnij storoni ye Rocchetta z it nevelichka fortecya najbilsh nepronikna chastina Zamku de sim ya Sforca znahodila pritulok u razi napadu Sila mistectva i nauki Nini u primishennyah Zamku Sforca ye Pinakoteka Zamku Sforca Pinacoteca del Castello Sforzesco iz bagatyushoyu kolekciyeyu kartin u tomu chisli tvori Filippo Lippi Antonello da Messina Andrea Mantenya Kanaletto Korredzho Tyepolo Ticiana ostannya statuya Mikelandzhelo P yeta Rondanini Yegipetskij muzej knigarnya zamku i chislenni peresuvni vistavki Dosit cikavoyu ye takozh arheologichna kolekciya rannogo mistectva zibrana na teritoriyi Milana Greciyi ta Pivdennoyi Ameriki i podarovana Museo del Castello Sforzesco iz zobov yazannyam stvoriti vidpovidnij muzej V nash chas koli kolekciya ne eksponuyetsya Zamok Sforca bichna vezha Vezha Filarete Mistok Lyudoviko Moro Sforca Nasliduvannya Za zrazkom milanskogo zamku Sforca italijski budivnichi zveli muri i vezhi Moskovskogo Kremlya chij pershij budivnichij Aristotel Fioravanti dekilka rokiv propracyuvav u Milani pomichnikom Filarete Jogo robotu prodovzhili vihidci z Milanu ru Petro Antonin Fryazin ru Aleviz Fryazin Starij Primitki a b Guida Milano Touring Club Italiano 1985 p 436 Nejmovirna Istoriya Moskovskogo Kremlya na YouTube Predsedatel SNT 2022 21 kvitnya pribl vid 9 00 ros a b Guida Milano Touring Club Italiano 1985 p 436 Guida Milano Touring Club Italiano 1985 pp 438 440 a b Guida Milano Touring Club Italiano 1985 p 438 Guida Milano Touring Club Italiano 1985 p 439 Elaborazione nostra sulla mappa op cit stattyu perekladeno i adaptovano z it Vikipediyi Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2014 PosilannyaPortal Muzeyi Portal Italiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zamok Sforca MilanoCam Castello Italyanskie zamki i moskovskij Kreml 23 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Div takozhVidrodzhennya Fortecya Bastion Arhitektura baroko Andrea del Akva Zamki Italiyi spisok Zamok Markone