Неороманти́зм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) — умовна назва естетичних тенденцій, що виникли в світовій культурі, зокрема в літературі, живописі та музиці, який традиційно пов'язують з модерністськими реакціями на позитивізм і натуралізм наприкінці 19 – на початку 20 ст. Течія раннього модернізму.
Виникнення
Н. виник в умовах гострої кризи сцієнтизму та широкого розповсюдження духовного нігілізму в європейській культурі, які часто характеризують метафоричною формулою "загибель богів". У широкому сенсі Н. сполучав різноманітні інтелектуальні реакції науковців, письменників, митців на масову інтернаціоналізацію культури, повсюдну соціалізацію життя, поширення ліберальних цінностей, зокрема етичних настанов у дусі прагматичного індивідуалізму й атомізації суспільного буття на зламі 19–20 ст. З такої мінливої, майже калейдоскопічної зміни контекстів висвітлення Н. постає як самобутня, багатолика інтелектуальна опозиція, духовний бунт супроти тотальності космополітичного проекту Модерну й водночас як його неодмінна складова. Синхронні та діахронні зв'язки Н. з романтичними ідеями і концептами вирізняються надзвичайною складністю, строкатістю й суперечливістю. Більше того, вони нав'язують різноманітні, часом незвичні інтелектуальні сполучення з іншими культурними та дослідницькими практиками. Н. представлений у концепціях "надлюдини" і "волі до влади" Ф.-В.Ніцше, расових теоріях Ж.-А. де Гобіно, міфологічній естетиці Р.Вагнера, релігійній філософії М.Бердяєва, анархо-синдикалістських доктринах Ж.Сореля, психологічних візіях "еволюції народів та мас" Г. Ле Бона, модерністських інтерпретаціях "бунту мас" Х.Ортеги-і-Гассета та в творчому доробку багатьох інших європейських мислителів кінця 19 – поч. 20 ст.
Загальна характеристика
Стильова тенденція неоромантизму, що виникла на межі XIX—XX ст., генетично пов'язана з класичним романтизмом, досвідом Вальтера Скотта, Джорджа Гордона Байрона, Фенімора Купера, Едгара Алана По, Миколи Гоголя та інших, але при цьому переосмислена в дусі «філософії життя», перейнята тенденціями fin de siècle, запереченням нормативної естетики реалізму та натуралізму, позитивістської традиції картезіанства у мистецтві. Інколи неоромантизм неправочинно співвідносять із декадансом. Вперше поняття з'явилося у художніх колах наприкінці 80-их XIX ст.; французькі критики вживали його, вказуючи на потребу подолання провінційності побутопису, надання пріоритету чуттєвій сфері людини та вишуканому естетизму, неповторній індивідуальності митця й «аристократизму духу». Такими настановами керувалися німецькі та австрійські письменники, що прагнули оновити літературу, позбавити її позитивістської добропорядності.
Відродження етично-моральних цінностей
Творчість неоромантиків продукувала відродження етично-моральних цінностей (віра, воля, гідність, жертва, ідея, ідеал, мораль, обов'язок, посвята, правда, свідомість, сила, слава, честь тощо) й культу почуттів. Вони виступали як своєрідні мірила вартості цієї версії історіописання, яка разюче контрастувала з космополітичним світом початку 20 ст. з його утилітарними стандартами. Н. продукував поширення символістської естетики з її модерністськими образами, зокрема темами міфу, волі та волюнтаризму в історії. Недаремно Н. у культурному і мистецькому відношенні часто поєднується з авангардизмом, експресіонізмом, імпресіонізмом, футуризмом і символізмом. Н. приваблював багатьох європейських мислителів, оскільки створював широкі можливості для розмаїтих інтелектуальних та культурницьких мутацій. Зокрема, хаотичні й розмиті засади Н. спричинилися до модерної актуалізації різноманітних версій відомих політ. проектів: від консерватизму (В.Липинський) до анархізму (Ж.Сорель). Н. як своєрідний стиль мислення становив неабиякий інтерес для інтелектуалів, які репрезентували "недержавні нації" Європи. Зокрема, в польській історіографії поч. 20 ст. неоромантичні візії історії представлені в працях Ш.Ашкеназі, О.-М.Бальцера, С.Закшевського, С.Кутшеби та ін. Н. давав змогу не тільки істотно оновити проекти "винайдення" національно-державницьких традицій, а й актуалізував спроби пошуку свого місця в системі європейського Модерну, зокрема, нав'язував розширення діапазону соціальних функцій Кліо. Крім того, неоромантичні конструкції національних історій індивідуалізували та диференціювали уявлення про минувшину, акцентували увагу на її неповторності й своєрідності, абсолютизували риси унікальності, генерували нові соціокультурні імпульси, інтелектуальні зразки і світоглядні орієнтири для громадськості поневолених народів, формулювали оптимістичні настанови, врешті-решт, провокували креативне, динамічне переосмислення циркулюючих теорій та концепцій. За афористичним визначенням німецького філософа й історика Е.Трьольча, неоромантики прагнули подолати "історизм через історизм".
Персонажі у творах неоромантиків
Як і попередники — представники романтизму XIX століття, неоромантики заперечували прозу «міщанського» життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.
Сюжет неоромантичного твору
Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.
Представники
Неоромантичні ознаки простежуються у таких авторів:
Зарубіжні автори
- Джозеф Конрад
- Редьярд Кіплінг
- Роберт Льюїс Стівенсон
- Артур Конан Дойль
- Етель Ліліан Войнич
- Джек Лондон
- Томас Майн Рід
- Стефан Ґеорґе
- Генрік Ібсен
- Кнут Гамсун
- Сельма Лагерлеф
- Ейно Лейно
- Едмон Ростан
- Максим Горький
- Олександр Купрін
- Микола Гумільов
- Олександр Грін
Українські автори
- Юрій Яновський
- Ольга Кобилянська ("Людина", "Царівна")
- Леся Українка ("Лісова пісня")
- Олександр Олесь
- Микола Вороний
- Микола Хвильовий
- Олександр Близько
Примітки
- кінець століття
Посилання
- Неоромантизм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 118-119.
- Неоромантизм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 372. — 634 с.
- Неоромантизм // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 226.
- Голодюк І Р. Мотиваційна модель героя неоромантичного фікційного світу // Питання літературознавства. – 2013. – № 87. – С. 30–42.
Джерела та література
- Ясь О. Романтизм і неоромантизм у компаративному світлі // Український історичний журнал. — 2022. — № 6. — С. 159–172.https://www.academia.edu/96942530
- О. В. Ясь. Неоромантизм // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 369. — .
- Неоромантизм во Франции. — № 1 (январь — февраль).
- Французский неоромантизм. — 100 прим.
- Статья в Литературной энциклопедии
- Ясь О. В. В. Липинський та неоромантизм (до 125-річчя від дня народження) // Український історичний журнал. — 2007. — № 5. https://www.academia.edu/21625226
- Ясь О. В. Неоромантизм в історичній візії С. Томашівського // Український історичний журнал. — 2011. — № 4. https://www.academia.edu/21625858
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neoromanti zm vid greck neos molodij novij i fr romantisme umovna nazva estetichnih tendencij sho vinikli v svitovij kulturi zokrema v literaturi zhivopisi ta muzici yakij tradicijno pov yazuyut z modernistskimi reakciyami na pozitivizm i naturalizm naprikinci 19 na pochatku 20 st Techiya rannogo modernizmu ViniknennyaN vinik v umovah gostroyi krizi sciyentizmu ta shirokogo rozpovsyudzhennya duhovnogo nigilizmu v yevropejskij kulturi yaki chasto harakterizuyut metaforichnoyu formuloyu zagibel bogiv U shirokomu sensi N spoluchav riznomanitni intelektualni reakciyi naukovciv pismennikiv mitciv na masovu internacionalizaciyu kulturi povsyudnu socializaciyu zhittya poshirennya liberalnih cinnostej zokrema etichnih nastanov u dusi pragmatichnogo individualizmu j atomizaciyi suspilnogo buttya na zlami 19 20 st Z takoyi minlivoyi majzhe kalejdoskopichnoyi zmini kontekstiv visvitlennya N postaye yak samobutnya bagatolika intelektualna opoziciya duhovnij bunt suproti totalnosti kosmopolitichnogo proektu Modernu j vodnochas yak jogo neodminna skladova Sinhronni ta diahronni zv yazki N z romantichnimi ideyami i konceptami viriznyayutsya nadzvichajnoyu skladnistyu strokatistyu j superechlivistyu Bilshe togo voni nav yazuyut riznomanitni chasom nezvichni intelektualni spoluchennya z inshimi kulturnimi ta doslidnickimi praktikami N predstavlenij u koncepciyah nadlyudini i voli do vladi F V Nicshe rasovih teoriyah Zh A de Gobino mifologichnij estetici R Vagnera religijnij filosofiyi M Berdyayeva anarho sindikalistskih doktrinah Zh Sorelya psihologichnih viziyah evolyuciyi narodiv ta mas G Le Bona modernistskih interpretaciyah buntu mas H Ortegi i Gasseta ta v tvorchomu dorobku bagatoh inshih yevropejskih misliteliv kincya 19 poch 20 st Zagalna harakteristikaStilova tendenciya neoromantizmu sho vinikla na mezhi XIX XX st genetichno pov yazana z klasichnim romantizmom dosvidom Valtera Skotta Dzhordzha Gordona Bajrona Fenimora Kupera Edgara Alana Po Mikoli Gogolya ta inshih ale pri comu pereosmislena v dusi filosofiyi zhittya perejnyata tendenciyami fin de siecle zaperechennyam normativnoyi estetiki realizmu ta naturalizmu pozitivistskoyi tradiciyi kartezianstva u mistectvi Inkoli neoromantizm nepravochinno spivvidnosyat iz dekadansom Vpershe ponyattya z yavilosya u hudozhnih kolah naprikinci 80 ih XIX st francuzki kritiki vzhivali jogo vkazuyuchi na potrebu podolannya provincijnosti pobutopisu nadannya prioritetu chuttyevij sferi lyudini ta vishukanomu estetizmu nepovtornij individualnosti mitcya j aristokratizmu duhu Takimi nastanovami keruvalisya nimecki ta avstrijski pismenniki sho pragnuli onoviti literaturu pozbaviti yiyi pozitivistskoyi dobroporyadnosti Vidrodzhennya etichno moralnih cinnostej Tvorchist neoromantikiv produkuvala vidrodzhennya etichno moralnih cinnostej vira volya gidnist zhertva ideya ideal moral obov yazok posvyata pravda svidomist sila slava chest tosho j kultu pochuttiv Voni vistupali yak svoyeridni mirila vartosti ciyeyi versiyi istoriopisannya yaka razyuche kontrastuvala z kosmopolitichnim svitom pochatku 20 st z jogo utilitarnimi standartami N produkuvav poshirennya simvolistskoyi estetiki z yiyi modernistskimi obrazami zokrema temami mifu voli ta volyuntarizmu v istoriyi Nedaremno N u kulturnomu i misteckomu vidnoshenni chasto poyednuyetsya z avangardizmom ekspresionizmom impresionizmom futurizmom i simvolizmom N privablyuvav bagatoh yevropejskih misliteliv oskilki stvoryuvav shiroki mozhlivosti dlya rozmayitih intelektualnih ta kulturnickih mutacij Zokrema haotichni j rozmiti zasadi N sprichinilisya do modernoyi aktualizaciyi riznomanitnih versij vidomih polit proektiv vid konservatizmu V Lipinskij do anarhizmu Zh Sorel N yak svoyeridnij stil mislennya stanoviv neabiyakij interes dlya intelektualiv yaki reprezentuvali nederzhavni naciyi Yevropi Zokrema v polskij istoriografiyi poch 20 st neoromantichni viziyi istoriyi predstavleni v pracyah Sh Ashkenazi O M Balcera S Zakshevskogo S Kutshebi ta in N davav zmogu ne tilki istotno onoviti proekti vinajdennya nacionalno derzhavnickih tradicij a j aktualizuvav sprobi poshuku svogo miscya v sistemi yevropejskogo Modernu zokrema nav yazuvav rozshirennya diapazonu socialnih funkcij Klio Krim togo neoromantichni konstrukciyi nacionalnih istorij individualizuvali ta diferenciyuvali uyavlennya pro minuvshinu akcentuvali uvagu na yiyi nepovtornosti j svoyeridnosti absolyutizuvali risi unikalnosti generuvali novi sociokulturni impulsi intelektualni zrazki i svitoglyadni oriyentiri dlya gromadskosti ponevolenih narodiv formulyuvali optimistichni nastano vi vresh ti resht provo ku va li kreativne di na michne pe reos mi slen nya cirku lyuyu chih teorij ta koncepcij Za afori stich nim vizna chennyam nimeckogo fi lo so fa j isto ri ka E Trolcha neoro manti ki prag nu li po do la ti isto rizm che rez isto rizm Personazhi u tvorah neoromantikiv Yak i poperedniki predstavniki romantizmu XIX stolittya neoromantiki zaperechuvali prozu mishanskogo zhittya Voni ospivuvali muzhnist podvig romantiku prigod chasto obirayuchi tlom dlya svoyih syuzhetiv ekzotichni krayini Harakternij neoromantichnij geroj neperesichna silna osobistist neridko nadilena risami nadlyudini vignanec sho protistoyit suspilnij bilshosti shukach romantiki ta prigod Syuzhet neoromantichnogo tvoru Syuzhetovi neoromantichnogo tvoru pritamanni napruzhenist elementi nebezpeki borotbi tayemnichi abo nadprirodni podiyi PredstavnikiNeoromantichni oznaki prostezhuyutsya u takih avtoriv Zarubizhni avtori Dzhozef Konrad Redyard Kipling Robert Lyuyis Stivenson Artur Konan Dojl Etel Lilian Vojnich Dzhek London Tomas Majn Rid Stefan George Genrik Ibsen Knut Gamsun Selma Lagerlef Ejno Lejno Edmon Rostan Maksim Gorkij Oleksandr Kuprin Mikola Gumilov Oleksandr Grin Ukrayinski avtori Yurij Yanovskij Olga Kobilyanska Lyudina Carivna Lesya Ukrayinka Lisova pisnya Oleksandr Oles Mikola Voronij Mikola Hvilovij Oleksandr BlizkoPrimitkikinec stolittyaPosilannyaNeoromantizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 118 119 Neoromantizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 372 634 s Neoromantizm Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 226 Golodyuk I R Motivacijna model geroya neoromantichnogo fikcijnogo svitu Pitannya literaturoznavstva 2013 87 S 30 42 Dzherela ta literaturaYas O Romantizm i neoromantizm u komparativnomu svitli Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2022 6 S 159 172 https www academia edu 96942530 O V Yas Neoromantizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 369 ISBN 978 966 00 1061 1 Neoromantizm vo Francii 1 yanvar fevral Francuzskij neoromantizm 100 prim Statya v Literaturnoj enciklopedii Yas O V V Lipinskij ta neoromantizm do 125 richchya vid dnya narodzhennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2007 5 https www academia edu 21625226 Yas O V Neoromantizm v istorichnij viziyi S Tomashivskogo Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2011 4 https www academia edu 21625858 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi