Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґюстав Ле Бон фр Gustave Le Bon 7 травня 1841 Ножан ле Ротру 13 грудня 1931 французький психолог соціолог антрополог та

Гюстав Ле Бон

Гюстав Ле Бон

Ґюстав Ле Бон (фр. Gustave Le Bon; 7 травня 1841, Ножан-ле-Ротру — 13 грудня 1931) — французький психолог, соціолог, антрополог та історик, публіцист, найбільше відомий як засновник соціальної психології і автор одного з перших варіантів доктрини «масового суспільства». Автор кількох робіт, в яких він тлумачив теорії національних рис, расових приналежностей, поведінку стада і психологію натовпу. Також доктор медицини і автор ряду робіт з фізики і хімії.

Ґюстав Ле Бон
фр. Gustave Le Bon
image
Ім'я при народженні фр. Charles Marie Gustave Le Bon
Прізвисько Le Célèbre Docteur
Народився 7 травня 1841(1841-05-07)
Ножан-ле-Ротру, image Франція
Помер 13 грудня 1931(1931-12-13) (90 років)
Марн-ла-Кокетт, image Франція
Поховання Пер-Лашез і d
Країна image Франція
Національність француз
Діяльність соціальна психологія
Відомий завдяки психологія натовпу
Alma mater d і Паризький університет
Науковий ступінь доктор медичних наук
Знання мов французька[1]
Членство d
Роки активності 1880[2] — 1885[2]
Magnum opus Психологія народів і мас
Посада директор
Нагороди
image

d (1879)

Біографія

Дитинство і юність

Гюстав Ле Бон народився 7 травня 1841 року в Ножан-ле-Ротру (провінція Евр-і-Луара, Франція) в напівбургундській-напівбретонській родині. Незважаючи на дворянське походження, родина належала до типового для Франції середнього класу. У восьмирічному віці разом з батьками Ле Бон покинув Ножан-ле-Ротру, куди більше не повертався. Про його дитинство відомостей збереглось дуже мало.

Отримав класичну освіту в ліцеї міста Тур, а в 1860 році вступив до Паризького університету на медичний факультет, який закінчив в 1866 році після проходження практики. Втім, практичною медициною в подальшому майже не займався, та і все навчання в ліцеї і університеті вважав лише завадою для самоосвіти.

Участь у франко-пруській війні

Перші опубліковані роботи Ле Бона всі були на медичні теми і здебільшого отримали у Франції велику популярність. У 1870—1871 роках він добровільно бере участь у франко-пруській війні як фронтовий лікар. Як результат, з'являється нова праця про поведінку людини в умовах тотального ураження і роль військового керівництва, яка була гідно оцінена французьким генералітетом і стала навчальним посібником у ряді військових закладів Франції, а також за її межами.

Після завершення війни Ле Бону було присвоєно звання Кавалера Ордена Слави.

Робота над соціальною психологією

З 1871 року Ле Бон займається питаннями соціології. Він першим висуває ідею, що психологія — це наука, необхідна для вивчення соціології і розуміння історії народів. З'являються його праці «Психологічні закони еволюції народів», «Психологія народів», «Психологія натовпу», які отримали широке міжнародне визнання.

Пізніше його книга «Психологія соціалізму» викликала гнів в політичних колах того часу, і ім'я Ле Бона зникає з офіційного друку. Його ідеї систематично бойкотуються. Втім, в червні 1914 року за сприяння Теодора Рузвельта Г. Ле Бон був включений в склад комісії по врегулюванню політичного, військового і економічного положення в Європі.

Помер Гюстав Ле Бон 13 грудня 1931 року в передмісті Парижа у віці 90 років.

Основні ідеї

image
Обкладинка книги «Les civilisations de l'Inde», 1887 року видання.

Гюстав Ле Бон обстоював ідею расового детермінізму в розвитку цивілізації. Як фундамент соціальної еволюції він розглядав не розум, а ірраціонально-вольову, емоційну сферу психічного життя — почуття і вірування. З його точки зору, психологія — основа пізнання історії. Ле Бон є автором одного з перших варіантів доктрини «масового суспільства». Розглядаючи масу (натовп) як ірраціональну руйнівну силу, Ле Бон вважав, що цивілізація всіма своїми досягненнями завдячує діяльності еліти, і виступав проти ідей соціальної рівності і соціалізму. Згідно з його концепцією, поведінка індивіда в натовпі носить безсвідомий, ірраціональний характер, йому властиві нетерпимість, догматизм, втрата почуття відповідальності, підвищена емоційність і розумовий примітивізм. В основі всіх соціальних змін лежить зміна ідей, що насаджуються масам небагатьма лідерами шляхом затвердження, повторення і зараження. Революції він вважав проявом масової істерії. Кінець XIX — початок XX століття Ле Бон характеризував як початок «ери мас» і передбачав, в зв'язку з цим, неодмінний занепад цивілізації.

Він також розгортав суперечку про природу матерії та енергії. Його книга «Еволюція матерії» була дуже популярною у Франції (існувало 12 видань). І хоча деякі з його ідей — наприклад, що вся матерія була природно нестабільною і постійно повільно перетворювалась у ефір — були використані деякими фізиками того часу, його специфічним формулюванням не надавали особливої уваги. В 1896 році Гюстав винайшов новий тип радіації, який він назвав «чорне світло», та пізніше існування «чорного світла» було спростоване.

Основні праці

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Gustave Le Bon
  • «Психологія народів і мас» (1895) – вважається першою роботою, яка поклала початок такій науці, як соціальна психологія. «Психологія народів» присвячена питанням утворення, розвитку і згасання людських рас і ролі, яку грають в цих процесах керуючі народом ідеї і люди. У «Психології мас» автор досліджує натовп як явище, дає первинну класифікацію різних її видів, описує закономірності її властивостей і поведінки, досліджує причинно-наслідкові зв'язки, аналізує методи впливу на натовп.
  • (1899) — в цій роботі він зробив акцент на величезний вплив мусульманської цивілізації, який, на його думку, сприяв окультуренню варварських народів, що зруйнували Римську імперію і відкрив для Європи світ наукового і філософського знання, світ літератури, з якими та не була знайома.
  • (1908) – Ле Бон виказує своє негативне ставлення до соціалістичних ідей, вважаючи їх псевдонауковими. Передбачає неминуче встановлення соціалізму в якійсь із західноєвропейських країн, який стане колективною трагедією: породить епоху руйнувань, анархії і терору, яка згодом зміниться епохою суворого деспотизму і залізного режиму. Ця праця на диво точно відтворює справжні події, які мали місце після захоплення політичної влади більшовиками в Росії.
  • (1912)
  • (1910) – Ідеї книги знайшли найбільшу підтримку у США та Великій Британії. Так, колишній президент США Теодор Рузвельт у своєму листі до Лебона запевнив його, що він може покластися на повну підтримку Рузвельта у разі, якщо у Франції, влада захоче змінити систему освіти на користь запропонованих Лебоном методів. Військовий журнал Великої Британії писав 1909 року: «Ніхто не зміг дати кращого визначення вихованню, ніж те, яке дав Гюстав Лебон: "Виховання - мистецтво пропускати свідоме у несвідоме ". Керівники англійського генерального штабу прийняли цей закон як основоположний принцип затвердження єдності доктрини і дії у військовому вихованні, якого ми так потребували».

Вплив на подальший розвиток науки

Ідеї Ле Бона мали значний вплив на розвиток соціальної психології, а також доктрин «масового суспільства», поширених в західній психології. Його робота над психологією натовпу стала важливою впродовж першої половини 20 століття, коли її використали дослідники сфери медіа і Герберт Блюмер для опису реакцій нижчих груп до медіа.

Роботи Ле Бона вивчали такі видатні діячі, як Сорель, Муссоліні, Гітлер, , Фрейд.

Його книга «Психологічні закони еволюції народів» була настільною у Теодора Рузвельта. Парадокс і трагедія автора в тому, що, за невеликим винятком, в цьому столітті роботи цього знаменитого вченого-енциклопедиста поглиблено вивчались лише потенційними диктаторами і не отримали уваги з боку тих, кому власне і були адресовані його перестороги і на диво точні передбачення.

Став відомий тим, що намагався показати те спільне, що є між станом речей і закономірностями в психології мас. Американський соціолог Нейл Смелзер пише, що «незважаючи на критику, думки Ле Бона представляють інтерес. Він передбачив важливу роль натовпу в наш час», а також «охарактеризував методи впливу на юрбу, які в подальшому застосовували лідери на кшталт Гітлера, наприклад, використання спрощених гасел».

Праці Ле Бона як мандрівника, який об'їхав практично весь (на той час колоніальний) світ, є найавторитетнішими джерелами відомостей про життя і звичаї народів того часу. Також в «Еволюції сил» і «Еволюції матерії» Ле Бон наближається до ідей теорії відносності і передбачає отримання енергії з атомів.

Див. також

  •  — астероїд, названий на честь науковця.
  • (Історія медіа-аудиторій)

Джерела

  • Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). — К. : Либідь, 1993. — 336 с. — .
  • Овчаренко В.И., Грицанов А.А. Социологический психологизм. Критический анализ. — Минск : Вышэйшая школа, 1990. — 205 с. — .
  • Гюстав Ле Бон. Психология народов и масс.
  • Якубіна В. Л. Еволюція концепту масовості: хода від психосоматичного тлумачення до соціально-філософського виміру // Альманах «Філософські проблеми гуманітарних наук», КНУ ім. Тараса Шевченка — К. : 2007. — № 12-13. — С.194-197.
  • Лє-Бон Г. Завдання проводу; Полібій; Колообіг державних форм [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.] (1939)

Література

  • М. Слюсаревський. Лебон Ґюстав // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.393

Посилання

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gyustav Le Bon fr Gustave Le Bon 7 travnya 1841 Nozhan le Rotru 13 grudnya 1931 francuzkij psiholog sociolog antropolog ta istorik publicist najbilshe vidomij yak zasnovnik socialnoyi psihologiyi i avtor odnogo z pershih variantiv doktrini masovogo suspilstva Avtor kilkoh robit v yakih vin tlumachiv teoriyi nacionalnih ris rasovih prinalezhnostej povedinku stada i psihologiyu natovpu Takozh doktor medicini i avtor ryadu robit z fiziki i himiyi Gyustav Le Bonfr Gustave Le BonIm ya pri narodzhenni fr Charles Marie Gustave Le BonPrizvisko Le Celebre DocteurNarodivsya 7 travnya 1841 1841 05 07 Nozhan le Rotru FranciyaPomer 13 grudnya 1931 1931 12 13 90 rokiv Marn la Kokett FranciyaPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist socialna psihologiyaVidomij zavdyaki psihologiya natovpuAlma mater d i Parizkij universitetNaukovij stupin doktor medichnih naukZnannya mov francuzka 1 Chlenstvo dRoki aktivnosti 1880 2 1885 2 Magnum opus Psihologiya narodiv i masPosada direktorNagorodi d 1879 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo i yunist Gyustav Le Bon narodivsya 7 travnya 1841 roku v Nozhan le Rotru provinciya Evr i Luara Franciya v napivburgundskij napivbretonskij rodini Nezvazhayuchi na dvoryanske pohodzhennya rodina nalezhala do tipovogo dlya Franciyi serednogo klasu U vosmirichnomu vici razom z batkami Le Bon pokinuv Nozhan le Rotru kudi bilshe ne povertavsya Pro jogo ditinstvo vidomostej zbereglos duzhe malo Otrimav klasichnu osvitu v liceyi mista Tur a v 1860 roci vstupiv do Parizkogo universitetu na medichnij fakultet yakij zakinchiv v 1866 roci pislya prohodzhennya praktiki Vtim praktichnoyu medicinoyu v podalshomu majzhe ne zajmavsya ta i vse navchannya v liceyi i universiteti vvazhav lishe zavadoyu dlya samoosviti Uchast u franko pruskij vijni Pershi opublikovani roboti Le Bona vsi buli na medichni temi i zdebilshogo otrimali u Franciyi veliku populyarnist U 1870 1871 rokah vin dobrovilno bere uchast u franko pruskij vijni yak frontovij likar Yak rezultat z yavlyayetsya nova pracya pro povedinku lyudini v umovah totalnogo urazhennya i rol vijskovogo kerivnictva yaka bula gidno ocinena francuzkim generalitetom i stala navchalnim posibnikom u ryadi vijskovih zakladiv Franciyi a takozh za yiyi mezhami Pislya zavershennya vijni Le Bonu bulo prisvoyeno zvannya Kavalera Ordena Slavi Robota nad socialnoyu psihologiyeyu Z 1871 roku Le Bon zajmayetsya pitannyami sociologiyi Vin pershim visuvaye ideyu sho psihologiya ce nauka neobhidna dlya vivchennya sociologiyi i rozuminnya istoriyi narodiv Z yavlyayutsya jogo praci Psihologichni zakoni evolyuciyi narodiv Psihologiya narodiv Psihologiya natovpu yaki otrimali shiroke mizhnarodne viznannya Piznishe jogo kniga Psihologiya socializmu viklikala gniv v politichnih kolah togo chasu i im ya Le Bona znikaye z oficijnogo druku Jogo ideyi sistematichno bojkotuyutsya Vtim v chervni 1914 roku za spriyannya Teodora Ruzvelta G Le Bon buv vklyuchenij v sklad komisiyi po vregulyuvannyu politichnogo vijskovogo i ekonomichnogo polozhennya v Yevropi Pomer Gyustav Le Bon 13 grudnya 1931 roku v peredmisti Parizha u vici 90 rokiv Osnovni ideyiObkladinka knigi Les civilisations de l Inde 1887 roku vidannya Gyustav Le Bon obstoyuvav ideyu rasovogo determinizmu v rozvitku civilizaciyi Yak fundament socialnoyi evolyuciyi vin rozglyadav ne rozum a irracionalno volovu emocijnu sferu psihichnogo zhittya pochuttya i viruvannya Z jogo tochki zoru psihologiya osnova piznannya istoriyi Le Bon ye avtorom odnogo z pershih variantiv doktrini masovogo suspilstva Rozglyadayuchi masu natovp yak irracionalnu rujnivnu silu Le Bon vvazhav sho civilizaciya vsima svoyimi dosyagnennyami zavdyachuye diyalnosti eliti i vistupav proti idej socialnoyi rivnosti i socializmu Zgidno z jogo koncepciyeyu povedinka individa v natovpi nosit bezsvidomij irracionalnij harakter jomu vlastivi neterpimist dogmatizm vtrata pochuttya vidpovidalnosti pidvishena emocijnist i rozumovij primitivizm V osnovi vsih socialnih zmin lezhit zmina idej sho nasadzhuyutsya masam nebagatma liderami shlyahom zatverdzhennya povtorennya i zarazhennya Revolyuciyi vin vvazhav proyavom masovoyi isteriyi Kinec XIX pochatok XX stolittya Le Bon harakterizuvav yak pochatok eri mas i peredbachav v zv yazku z cim neodminnij zanepad civilizaciyi Vin takozh rozgortav superechku pro prirodu materiyi ta energiyi Jogo kniga Evolyuciya materiyi bula duzhe populyarnoyu u Franciyi isnuvalo 12 vidan I hocha deyaki z jogo idej napriklad sho vsya materiya bula prirodno nestabilnoyu i postijno povilno peretvoryuvalas u efir buli vikoristani deyakimi fizikami togo chasu jogo specifichnim formulyuvannyam ne nadavali osoblivoyi uvagi V 1896 roci Gyustav vinajshov novij tip radiaciyi yakij vin nazvav chorne svitlo ta piznishe isnuvannya chornogo svitla bulo sprostovane Osnovni praciVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Gustave Le Bon Psihologiya narodiv i mas 1895 vvazhayetsya pershoyu robotoyu yaka poklala pochatok takij nauci yak socialna psihologiya Psihologiya narodiv prisvyachena pitannyam utvorennya rozvitku i zgasannya lyudskih ras i roli yaku grayut v cih procesah keruyuchi narodom ideyi i lyudi U Psihologiyi mas avtor doslidzhuye natovp yak yavishe daye pervinnu klasifikaciyu riznih yiyi vidiv opisuye zakonomirnosti yiyi vlastivostej i povedinki doslidzhuye prichinno naslidkovi zv yazki analizuye metodi vplivu na natovp 1899 v cij roboti vin zrobiv akcent na velicheznij vpliv musulmanskoyi civilizaciyi yakij na jogo dumku spriyav okulturennyu varvarskih narodiv sho zrujnuvali Rimsku imperiyu i vidkriv dlya Yevropi svit naukovogo i filosofskogo znannya svit literaturi z yakimi ta ne bula znajoma 1908 Le Bon vikazuye svoye negativne stavlennya do socialistichnih idej vvazhayuchi yih psevdonaukovimi Peredbachaye neminuche vstanovlennya socializmu v yakijs iz zahidnoyevropejskih krayin yakij stane kolektivnoyu tragediyeyu porodit epohu rujnuvan anarhiyi i teroru yaka zgodom zminitsya epohoyu suvorogo despotizmu i zaliznogo rezhimu Cya pracya na divo tochno vidtvoryuye spravzhni podiyi yaki mali misce pislya zahoplennya politichnoyi vladi bilshovikami v Rosiyi 1912 1910 Ideyi knigi znajshli najbilshu pidtrimku u SShA ta Velikij Britaniyi Tak kolishnij prezident SShA Teodor Ruzvelt u svoyemu listi do Lebona zapevniv jogo sho vin mozhe poklastisya na povnu pidtrimku Ruzvelta u razi yaksho u Franciyi vlada zahoche zminiti sistemu osviti na korist zaproponovanih Lebonom metodiv Vijskovij zhurnal Velikoyi Britaniyi pisav 1909 roku Nihto ne zmig dati krashogo viznachennya vihovannyu nizh te yake dav Gyustav Lebon Vihovannya mistectvo propuskati svidome u nesvidome Kerivniki anglijskogo generalnogo shtabu prijnyali cej zakon yak osnovopolozhnij princip zatverdzhennya yednosti doktrini i diyi u vijskovomu vihovanni yakogo mi tak potrebuvali Vpliv na podalshij rozvitok naukiIdeyi Le Bona mali znachnij vpliv na rozvitok socialnoyi psihologiyi a takozh doktrin masovogo suspilstva poshirenih v zahidnij psihologiyi Jogo robota nad psihologiyeyu natovpu stala vazhlivoyu vprodovzh pershoyi polovini 20 stolittya koli yiyi vikoristali doslidniki sferi media i Gerbert Blyumer dlya opisu reakcij nizhchih grup do media Roboti Le Bona vivchali taki vidatni diyachi yak Sorel Mussolini Gitler Frejd Jogo kniga Psihologichni zakoni evolyuciyi narodiv bula nastilnoyu u Teodora Ruzvelta Paradoks i tragediya avtora v tomu sho za nevelikim vinyatkom v comu stolitti roboti cogo znamenitogo vchenogo enciklopedista poglibleno vivchalis lishe potencijnimi diktatorami i ne otrimali uvagi z boku tih komu vlasne i buli adresovani jogo perestorogi i na divo tochni peredbachennya Stav vidomij tim sho namagavsya pokazati te spilne sho ye mizh stanom rechej i zakonomirnostyami v psihologiyi mas Amerikanskij sociolog Nejl Smelzer pishe sho nezvazhayuchi na kritiku dumki Le Bona predstavlyayut interes Vin peredbachiv vazhlivu rol natovpu v nash chas a takozh oharakterizuvav metodi vplivu na yurbu yaki v podalshomu zastosovuvali lideri na kshtalt Gitlera napriklad vikoristannya sproshenih gasel Praci Le Bona yak mandrivnika yakij ob yihav praktichno ves na toj chas kolonialnij svit ye najavtoritetnishimi dzherelami vidomostej pro zhittya i zvichayi narodiv togo chasu Takozh v Evolyuciyi sil i Evolyuciyi materiyi Le Bon nablizhayetsya do idej teoriyi vidnosnosti i peredbachaye otrimannya energiyi z atomiv Div takozh asteroyid nazvanij na chest naukovcya Istoriya media auditorijDzherelaZaharchenko M V Pogorilij O I Istoriya sociologiyi vid antichnosti do pochatku XX st K Libid 1993 336 s ISBN 5 325 00191 4 Ovcharenko V I Gricanov A A Sociologicheskij psihologizm Kriticheskij analiz Minsk Vyshejshaya shkola 1990 205 s ISBN 5 339 00449 X Gyustav Le Bon Psihologiya narodov i mass Yakubina V L Evolyuciya konceptu masovosti hoda vid psihosomatichnogo tlumachennya do socialno filosofskogo vimiru Almanah Filosofski problemi gumanitarnih nauk KNU im Tarasa Shevchenka K 2007 12 13 S 194 197 Lye Bon G Zavdannya provodu Polibij Koloobig derzhavnih form 6 bereznya 2017 u Wayback Machine 1939 LiteraturaM Slyusarevskij Lebon Gyustav Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 393 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517

Дата публікації:
Топ