Анґмарський Король-Чародій (англ. Witch-king of Angmar), знаний також як Володар назґулів, Король Анґмару давніх часів, Морґульський король (англ. Morgul-king, Morgul-lord), Чорнокнижник (англ. Witch), Примара Персня (англ. Ringwraith), Чорний Вождь, Верховний Назґул (англ. the High Nazgûl), головний капітан війська Темної Вежі, спис жаху в руці Саурона, тінь розпачу — вигаданий персонаж у творах Дж. Р. Р. Толкіна. У «Володарі Перстенів» він є ватажком назґулів (Примар Персня) та найвідданішим слугою Темного Володаря Саурона. Його справжнє ім'я, так само, як і імена усіх інших назґулів, за винятком , у жодній з робіт Толкіна не згадується.
Походження
У рукописних вказівках для перекладачів Толкін вказує, що ані ім'я, ані минуле Короля-Чаклуна ніде не описується, однак, можливо, він був одним з нуменорських вигнанців. Зокрема, у «Акаллабет» згадується, що деякі з назґулів раніше були нуменорцями.
У Другу Епоху Ельфи Ереґіону за допомогою Саурона викували Персні Влади, дев'ять з яких передали смертним людям, гордим і величним. Один з дев'яти перснів отримав Король-Чаклун, що згодом перетворився на одного з назґулів. Як розповідається у «Сильмариліоні», «ті, хто користувалися Дев'ятьма Перснями, стали свого часу могутніми: королями, чаклунами та воїнами давнини. Вони здобули славу і превелике багатство, які, втім, і довели їх до загибелі. Здавалося, життя їхнє нескінченне, та для них воно виявилося нестерпним. Ті люди могли, коли хотіли, походжати під сонцем невидимими для цьогосвітніх очей і могли бачити речі в невидимих для смертних людей світах; але надто часто вони споглядали тільки примари й омани, що їх вигадував Саурон. Тож один по одному, раніше чи пізніше, відповідно до природної моці та добрих або злих замірів на початку, всі вони перетворилися на рабів того персня, котрий носили, й потрапили під владу Єдиного, що належав Сауронові. І стали навіки невидимими для всіх, окрім того, хто мав при собі Правлячий Перстень, і ввійшли у царство тіней». Вони зробилися назґулами, Примарами Персня, найжахливішими слугами Ворога, і крики їхні нагадували голоси смерті, а Король-Чаклун зробився їхнім ватажком.
Ніде не вказується, чи до отримання персня Верховний Назґул мав якийсь стосунок до Анґмарського краю або ж узагалі до чаклунства.
Король-Чаклун був найвідданішим слугою Саурона протягом більш ніж 4000 років. Він брав участь у , а після того, як Саурона було переможено наприкінці Другої Епохи, разом з іншими назґулами «відходить у тінь».
Війна з Арнором
У другому тисячолітті Третьої Епохи Король-Чаклун з'явився у Анґмарі, країні на північному сході Еріадору у передгір'ях Імлистих Гір. Досить швидко підкоривши собі Анґмар, він розв'язав тривалу війну проти усіх трьох дунаданських королівств, які постали на території колишнього Арнору: Артедайну, Рудауру та Кардолану.
Однією з причин цьому могло стати те, що Король-Чаклун був слугою Темного Володаря Саурона, якому необхідно було максимально послабити Ґондор та унеможливити укладання союзу останнього з Північним Королівством. За іншою версією, початок війни з Арнором міг бути викликаний бажанням Саурона віднайти Єдиний Перстень, позаяк Ісілдур перед своєю загибеллю на Ірисових полях якраз повертався до Арнору, де збирався зробити перстень родовою реліквією свого королівства.
Саме під час цих тривалих воєн проти Дунаданів Півночі Ватажок назґулів став відомий під іменем Анґмарського Короля-Чаклуна. Найпершим з дунаданських королівств Півночі йому вдалося підкорити Рудаур, посадивши на його трон одного з місцевих ватажків горян, племені дикунів, яке, можливо, було споріднено з родом Улфанґа. Відтоді це королівство зробилося союзником Короля-Чаклуна, і задля захисту своїх кордонів артедайнський правитель (Арґелеб I) збудував укріплення на Грозогорах, однак 1356 року, коли армії Короля-Чародія у спілці з горянами Рудауру вторглися до Артедайну, він загинув у бою.
На деякий час Кардолан у союзі з Артедайном відкинув назад сили Анґмару, і деякий час його мешканці ще тримали оборону у найважливішому регіоні краю — . Однак 1409 року з Анґмару вийшло велике військо, яке вдерлося на кардоланські терени та сплюндрувало країну. У той час Артедайн майже нічим не міг допомогти своєму союзникові, позаяк і сам змушений був оборонятися. У цій війні загинув останній кардоланський князь, а сили Кардолану було розбито. Якщо згодом Артедайну і вдалося дещо відновити свої сили, то Кардолану вже ні. Від колишнього королівства не лишилося майже нічого, і навіть за самою областю Тирн-Ґортаду, знаною тепер як Великі Кургани, у гобітівських легендах закріпилася слава небезпечного та таємничого місця.
Приблизно у той самий час припинив своє існування і Рудаур.
Таким чином, лише Артедайн за допомогою союзників-ельфів з Ліндону та Рівендолу продовжував чинити опір Королеві-Чаклуну.
Згідно попередніх міркувань Толкіна над окремими епізодами історії Арнору, відображених у чернетках додатків до «Володаря Перстенів», у 1851 році король Артедайну Аравал мав здобути перемогу над Анґмаром за допомогою Ліндону та Рівендолу та хотів зайняти Кардолан. Однак, за першою з версій привиди лякали усіх, хто бажав оселитися там, а за другою Аравалу таки вдалося зайняти Кардолан. Утім, за третьою версією наступний після Аравала король Арафант у 1900 році Третьої Епохи примусив війська Короля-Чаклуна відступити та узагалі знищив Кардолан.
Зрештою, коли стало зрозуміло, що Король-Чаклун запланував новий напад на Арнор, останній король Арведуї попросив допомоги у ґондорського короля (Еарніла II). Однак ще до її прибуття полчища Анґмару завоювали Артедайн, а Король-Чаклун узяв , а сам Арведуї змушений був тікати на північ, де у крижаних водах затоки Форохель знайшов свою смерть на ельфійському кораблі.
Наступного року ґондорський принц Еарнур з військом прийшов на допомогу Артедайну, та було вже запізно. Еарнур ще не досягнув гаваней Ліндону, коли Король-Чаклун завоював Артедайн, і Арведуї загинув. Висадившись у Сірих Гаванях, ґондорське військо у спілці з залишками дунаданів півночі, Ельфами з Ліндону, а також загоном гобітівських лучників переправилося через ріку Місячну та пішло на північ, кидаючи виклик Королю-Чаклуну. Говорилося, що він жив тоді у Форності, де зібрав прихильників зла, захопивши дім і владу королів. Засліплений пихою, він не чекав нападу ворогів у його твердині, а вийшов назустріч, сподіваючись швидко змести їх, як інших до того, за Сині Гори.
Однак Військо Заходу спустилося до нього через Вечорові Пагорби, і була велика битва на рівнині між Ненуялом і Північними Схилами. Сили Анґмару вже відступили до Форноста, коли основна маса вершників, що обійшла пагорби, спустилася з півночі й повністю розбила їх. Тоді Король-Чаклун із усіма тими, кого він зміг зібрати після поразки, втік на північ, у напрямку його власних земель у Анґмарі. Не встиг він заховатися у Карн-Думі, як його наздогнала ґондорська кіннота на чолі з Еарнуром. Тоді ж ельфійський загін під керівництвом Ґлорфіндела підійшов з Рівендолу. Поразка Анґмару була такою нищівною, що не залишилося ні людини, ні орка з того війська на захід від Гір.
Але, кажуть, коли все було втрачено, несподівано з'явився сам Король-Чаклун — у чорній мантії та чорній машкарі, на чорному коні. Страх охопив тих, хто побачив його; однак він обрав сина ґондорського короля і з криком жахливої ненависті помчав просто на нього. Еарнур протистояв би йому; та його кінь не витримав такого нападу, звернув убік і поніс вершника геть, перш ніж той зміг з ним упоратися. Тоді Король-Чаклун розсміявся, й ніхто з тих, хто чув той жахливий сміх, ніколи його не забуде. Аж тут на білому коні під'їхав Ґлорфіндел, і сміх застряг Чаклунові в горлі, він розвернув коня і зник у сутінках. Ніч спустилася на поле битви, і слід його загубився, й ніхто не бачив, куди він поїхав.
Коли повернувся Еарнур, Ґлорфіндел, вдивляючись у густу темряву, виголосив своє знамените пророцтво:
Не переслідуй його! На цю землю він не повернеться. Загине він не скоро і не від руки чоловіка.-->Не переслідуй його! Він не повернеться в ці краї. Не скоро ще його загибель, і не від руки чоловіка він поляже. Оригінальний текст (англ.) Do not pursue him! He will not return to these lands. Far off yet is his doom, and not by the hand of man will he fall. |
Полювання за Перснем
Після падіння Анґмару Король-Чаклун утік до Мордору й зібрав там під своєю орудою інших назґулів. У 2000 році вони вийшли з Мордору через перевал Кіріт-Унґол та узяли в облогу Мінас-Ітіль, який було завойовано ними у 2002 році Третьої Епохи. Відтоді колишня ґондорська фортеця стала місцем жаху, перетворившись на цитадель назґулів та головну загрозу для Мінас-Тіріта та отримала нове ім'я Мінас-Морґул, «Вежа Темного Чаклунства». Відтоді Короля-Чаклуна називали також Королем Мінас-Морґула.
Після смерті Короля Еарніла ІІ трон Ґондору отримав його син Еарнур, який після Битви за Форност перетворився на ворога Короля-Чаклуна. Через це Проводар назґулів викликав його на двобій, насміхаючись, що той не наважився виступити проти нього у битві на Півночі. Від прийняття виклику того разу втримав намісник Марділ.
Сім років потому Король-Чаклун повторив свій виклик, глузливо говорячи, що «до слабкого серця його юності король тепер додав неміч старості». Цього разу Марділ вже не зміг стримати гнів Короля, і той з невеликим загоном лицарів поскакав до воріт Мінас-Морґула, звідки вже не повернувся назад. Відтоді лінія королів Південного Королівства обірвалася, і Ґондором довгі роки управляли Намісники.
У часи, про які розповідається у «Володарі Перснів», Саурон дізнався від Ґолума про те, що Єдиний Перстень знайшов гобіт Торбин з країни під назвою Шир. На пошуки Персня він відправив назґулів на чолі з Королем-Чаклуном. Назґули розпочали пошуки Ширу з Мордору та Дол-Ґулдуру. На початку, вони не знали, де саме знаходився Шир, через що Саруманові, у якого були свої плани стосовно Персня, вдалося на деякий час заплутати їх. Однак пізніше Вершники натрапили у Рогані на Ґріму, і той розповів їм про Саруманові замисли та про його інтерес до Ширу, включаючи й місцезнаходження останнього.
Згодом четверо назґулів вдерлися до Ширу, де дізналися, що «Торбин» переїхав до Бакленду, у той час, як Король-Чаклун залишався у засідці на південь від Брі, двоє знаходилися у селищі, а ще двоє проїхали через нього. Кілька назґулів також напали на Ґандальфа на Грозовій та зробили спробу улаштувати пастку Фродо Торбину по дорозі до Бакленду та у Брі. Зрештою, Король-Чаклун разом з іншими чотирма Назґулами напав на Фродо та його супутників на Грозовій і поранив останнього Морґульським ножем. Уламок цього ножа, який залишився у рані, повинен був через деякий час перетворити Фродо на покірну волі Саурона маленьку примару, слабшу за Назґулів та підкорену.
Дорогою до Рівендолу п'ятеро назґулів на чолі з Королем-Чаклуном продовжували переслідувати Фродо до Бруїненського броду, біля якого до них приєдналися інші четверо. Коли Король-Чаклун на своєму чорному коні вступив у води ріки, Елронд, який мав владу над Бруїненом, звільнив його силу, викликавши повінь, яка знищила назґульських коней та розвоплотила усіх Дев'ятьох Примар Перстеня.
Війна з Ґондором
По поверненню до Мордору, назґули отримали замість коней великих крилатих істот — ніби птахів, але розмірами більших за будь-якого птаха. Король-Чаклун повернувся до Мінас-Морґула, готуючись до нападу на Ґондор.
10 березня 3019 року він виводить з воріт Башти Темного Чаклунства вийшло велике військо, розпочинаючи тим самим війну проти Ґондору. Як розповідається у «Володарі Перстенів»:
Попереду, наче вишикувані тіні, їхали великі кіннотники, а провадив їх більший за всіх інших Вершник — весь у чорному, лише на чолі під каптуром він мав шолом у формі корони, що мерехтіла зловісним світлом. Він уже наближався до мосту, і Фродо втупився у нього, неспроможний замружитися чи відвернутися. Напевно, це Володар Дев'ятьох Вершників повернувся на землю і зараз веде свій примарний загін на битву? Так, справді, то був той кощавий король, чия холодна рука простромила Персненосця смертоносним лезом. |
Морґульське військо попрямувало до Осґіліата, переправилося на західний берег та разом з іншими загонами орків, гарадримів та Східнян розпочало облогу Мінас-Тіріта.
З'явившись на полі бою у вигляді високого вершника у чорному плащі з опущеним каптуром, він їхав до воріт міста, топчучи полеглих та не зважаючи на град дротиків та стріл. «Тоді зупинився й підняв угору довгий тьмяний меч. І при тому великий страх охопив усіх, і захисників, і нападників; і руки людей опустилися, і не чути було свисту стріл. На якусь мить усе затихло… Тоді Чорний Вождь підвівся на стременах і страшним голосом якоюсь забутою мовою вигукнув владні та грізні слова, що розколюють серце та камінь. Тричі прокричав він. Тричі вдарив великий таран. І раптом, з третім ударом, Ворота Ґондору тріснули»
Однак Ґандальф завадив Проводареві Назґулів увійти до Мінас-Тіріта, а несподівана поява рогіримів сплутала усі плани Короля-Чаклуна. Він заатакував Теодена, і кінь Сніжногривий, ошалілий від страху, став дибки, високо здійнявши копита, й з диким іржанням повалився на бік; чорний дротик пронизав його. Король упав разом з конем, притиснутий його вагою.
Загибель Короля-Чаклуна
«Величезна тінь хмарою опустилася з неба. Ба ні! То була крилата істота — ніби птах, але розміром більша за будь-якого птаха, гола, без пір'я, і широчезні крила були зі шкіри, розтягнутої між пальцями-пазурами; і від неї відгонило смородом. Мабуть, то була істота з старого світу, чиї предки, оселившись десь у забутих горах під холодним Місяцем, пережили свій час і в огидному гнізді виплодили своє останнє потомство, віддане злу. І Темний Володар підібрав цю істоту, годував падлом, поки та не переросла всіх крилатих створінь, і дав своєму слузі замість жеребця. Нижче, все нижче опускалася вона, і тоді, склавши перетинчасті крила, хрипко крекнула й сіла на тіло Сніжногривого, вп'явшись у нього пазурами та вигнувши довгу голу шию. На спині її сидів вершник у чорному плащі, величезний і грізний. На ньому була сталева корона, та між вінцем і плащем не було видно нічого, тільки лютий блиск очей — Володар Назґулів. Перед тим, як розступилася темрява, він відлітав на своєму жеребці, а тепер знову повернувся, щоби сіяти смерть, обертати надію на розпач, перемогу — на поразку. У руці він тримав важку булаву».
Однак на його шляху несподівано стала Еовін, племінниця Короля Теодена. Як розповідається у «Володарі Перстенів»:
...Та Еовіна не похитнулася, діва рогіримів королівського роду, струнка та водночас міцна, мов сталеве лезо, прекрасна і грізна. Вправною рукою завдала вона смертельного удару. Вона розрубала витягнуту шию, і каменем покотилася відрубана голова. Еовіна відскочила назад, і величезна туша, розчепіривши крила, гепнула на землю; і при цьому розвіялася тінь. Промінь сонця впав на Еовіну, і волосся її заблищало в ранковому світлі. З безформної маси піднявся Чорний Вершник, високий і грізний. З криком, сповненим такої ненависті, що сам його звук отруював душу, він опустив булаву. Щит Еовіни розлетівся на безліч уламків, зламана рука опустилася; діва упала на коліна. Назґул нависнув над нею, мов хмара, очі його палали; й він підняв булаву для смертельного удару. Та раптом він похитнувся і закричав од болю, і булава його промахнулася, зарившись у землю. То Мері штрикнув іззаду мечем, прорізав чорну мантію і вразив нижче від кольчуги жилу під коліном. — Еовіно! Еовіно! — закричав Мері. І, хитаючись, вона підвелася та з останніх сил рубонула мечем між короною і плащем на широких, навислих над нею плечах. Меч розколовся, розсипавшись іскрами. З брязкотом покотилася корона. Еовіна впала на тіло ворога. Та — о диво! — і плащ, і кольчуга була порожні. Безладною купою лежали вони на землі; і небо здригнулося від крику, що перейшов у протяжне виття й відлетів із вітром, — голос, безтілесний і слабкий, завмер, затих, і вже не чули його на землі. |
Так здійснилося пророцтво Ґлорфіндела, бо Короля-Чаклуна вбив не чоловік, а жінка та гобіт.
Зброя
У роботах Толкіна згадується, що Король-Чаклун мав меч. Під час нападу на Фродо на Грозовій він використовував також морґульський ніж, а у бився великою важкою булавою.
Використання образу
Образ Короля-Чаклуна використовувався у всіх сценічних та радіопостановках «Володаря Перснів», а також у мультфільмах та кінотрилогії Пітера Джексона.
Ватажок Назґулів присутній у мультфільмі «Повернення короля», де його образ відповідає опису, наведеному у романі, з невидимою головою, вінчаною короною, та двома червоними очима. Його озвучував актор Джон Стефенсон.
У кінотрилогії Пітера Джексона роль Короля-Чаклуна зіграв Лоренс Макоаре, а озвучив актор Енді Серкіс. Щоправда, у «Братерстві Персня» дії Примар Персня не відповідають оригінальному тексту «Володаря Перстенів». У першій частині фільму назґули на Грозовій б'ються з Араґорном на мечах, хоча у романі останній відганяє їх запаленою гілкою. Також вони переслідують Арвен та Фродо до самого Бруїненського броду, де їх знищує повідь, яку закликає Арвен.
У «Поверненні Короля» Король-Чаклун з'являться у Мінас-Морґулі на крилатій потворі, хоча у романі він верхи на чорному коні їде на чолі моргульського війська. Під час облоги Мінас-Тіріта Ватажок Назґулів переважно атакує з повітря, однак у романі він з'являється лише наприкінці верхи на коні лише перед тим, як таран Ґронд розбиває ворота міста, та тричі промовляє чорне закляття. Також у фільмі першими вступає до Мінас-Тіріта не Король-Чаклун, а орки та тролі.
У розширеному виданні «Повернення Короля» Ґандальф несподівано зустрічається з Королем-Чаклуном верхи на крилатій потворі на верхніх ярусах Мінас-Тіріта. У цій сцені, яка не відповідає роману, Верховний Назґул ламає патерицю мага та збиває його з коня на землю. Їхня суперечка переривається, так само, як і у романі, появою рогіримів. Під час , Король-Чаклун має меч та великий ланцюг з шипастою кулею на кінці (ланцюговий моргенштерн або обушок) замість булави. Він кілька разів намагається перелякати Еовіну свистом, перш ніж ударити її своєю зброєю та зламати її щит та руку. Про те, що його супротивником є жінка, він дізнається лише перед загибеллю, хоча у романі Еовін говорить про це ще до того, як вбиває крилату потвору назґула. Сама сцена смерті, загалом, відповідає опису у романі.
Оригінальний шолом Короля-Чаклуна у «Повернення Короля» є таким самим, як на малюнках Джона Гоу, і його зовнішній вигляд використовується також у комп'ютерних іграх.
У нині заблокованій Middle-earth Role Playing game Король-Чаклун носить ім'я «Ар-Муразор» та є нуменорським князем, хоча це й не відповідає текстам Дж. Р. Р. Толкіна. У комп'ютерній грі «Анґбанд» він носить ім'я «Муразор, Анґмарський Король-Чаклун».
Король-Чаклун також згадується у комп'ютерній грі «MMORPG The Lord of the Rings Online: Shadows of Angmar» як причина тих чи інших важливих подій.
Примітки
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 659, 762, 771;
- Hammond, Wayne, Scull, Christina (2005), The Lord of the Rings: A Reader's Companion, London: HarperCollins, р. 20;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 58;
- Толкін, Дж. Р. Р. Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008, с. 301;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, додаток «Б», с. 1010;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 966, 1012;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 966;
- Tolkien, J. R. R. (1980), Christopher Tolkien, ed., Unfinished Tales, Boston: Houghton Mifflin, part III «The Third Age», chapter I «Disaster of the Gladden Fields»;
- The History of Middle-earth. Vol. XII. The Peoples of Middle-earth. Part I, «The Prologue and Appendices to the Lord of the Rings». Ch. VII, «The Heirs of Elendil».
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 967—968;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 976;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 977;
- Толкін, Дж. Р. Р. Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008, c. 309—310;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 977—978, 1014;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 250—251;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 252;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 169—170, 172, 182;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 188—189;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 211;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 206, 213;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 659;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 771;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 782;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 783;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 189, 771;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 189;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 783—784;
Джерела
- J.R.R.Toklien. The Lord of the Rings. 50th Anniversary edition. Houghton Mifflin Company. Boston — New York, 2004;
- Tolkien, J. R. R. (1977), Christopher Tolkien, ed., The Silmarillion, Boston: Houghton Mifflin, ;
- Tolkien, J. R. R. (1980), Christopher Tolkien, ed., Unfinished Tales, Boston: Houghton Mifflin, ;
- Tolkien, J. R. R. (1996), Christopher Tolkien, ed., The Peoples of Middle-earth, Boston: Houghton Mifflin, .
- Carpenter, Humphrey, ed. (1981), The Letters of J. R. R. Tolkien, Boston: Houghton Mifflin,
- Hammond, Wayne, Scull, Christina (2005), The Lord of the Rings: A Reader's Companion, London: HarperCollins, ;
- Jorneys of Frodo. An Atlas of J.R.R.Tolkien's The Lord of the Rings by Barbara Strachey. HarperCollinsPublishers, 1981;
- Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, 1088 с., ;
- Толкін, Дж. Р. Р. Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008, 416 с., ;
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Charodij znachennya Angmarskij Korol Charodij angl Witch king of Angmar znanij takozh yak Volodar nazguliv Korol Angmaru davnih chasiv Morgulskij korol angl Morgul king Morgul lord Chornoknizhnik angl Witch Primara Persnya angl Ringwraith Chornij Vozhd Verhovnij Nazgul angl the High Nazgul golovnij kapitan vijska Temnoyi Vezhi spis zhahu v ruci Saurona tin rozpachu vigadanij personazh u tvorah Dzh R R Tolkina U Volodari Persteniv vin ye vatazhkom nazguliv Primar Persnya ta najviddanishim slugoyu Temnogo Volodarya Saurona Jogo spravzhnye im ya tak samo yak i imena usih inshih nazguliv za vinyatkom u zhodnij z robit Tolkina ne zgaduyetsya Angmarskij Korol Charodij Kadr z filmu Volodar persniv Povernennya korolya PohodzhennyaU rukopisnih vkazivkah dlya perekladachiv Tolkin vkazuye sho ani im ya ani minule Korolya Chakluna nide ne opisuyetsya odnak mozhlivo vin buv odnim z numenorskih vignanciv Zokrema u Akallabet zgaduyetsya sho deyaki z nazguliv ranishe buli numenorcyami U Drugu Epohu Elfi Eregionu za dopomogoyu Saurona vikuvali Persni Vladi dev yat z yakih peredali smertnim lyudyam gordim i velichnim Odin z dev yati persniv otrimav Korol Chaklun sho zgodom peretvorivsya na odnogo z nazguliv Yak rozpovidayetsya u Silmarilioni ti hto koristuvalisya Dev yatma Persnyami stali svogo chasu mogutnimi korolyami chaklunami ta voyinami davnini Voni zdobuli slavu i prevelike bagatstvo yaki vtim i doveli yih do zagibeli Zdavalosya zhittya yihnye neskinchenne ta dlya nih vono viyavilosya nesterpnim Ti lyudi mogli koli hotili pohodzhati pid soncem nevidimimi dlya cogosvitnih ochej i mogli bachiti rechi v nevidimih dlya smertnih lyudej svitah ale nadto chasto voni spoglyadali tilki primari j omani sho yih vigaduvav Sauron Tozh odin po odnomu ranishe chi piznishe vidpovidno do prirodnoyi moci ta dobrih abo zlih zamiriv na pochatku vsi voni peretvorilisya na rabiv togo persnya kotrij nosili j potrapili pid vladu Yedinogo sho nalezhav Sauronovi I stali naviki nevidimimi dlya vsih okrim togo hto mav pri sobi Pravlyachij Persten i vvijshli u carstvo tinej Voni zrobilisya nazgulami Primarami Persnya najzhahlivishimi slugami Voroga i kriki yihni nagaduvali golosi smerti a Korol Chaklun zrobivsya yihnim vatazhkom Nide ne vkazuyetsya chi do otrimannya persnya Verhovnij Nazgul mav yakijs stosunok do Angmarskogo krayu abo zh uzagali do chaklunstva Korol Chaklun buv najviddanishim slugoyu Saurona protyagom bilsh nizh 4000 rokiv Vin brav uchast u a pislya togo yak Saurona bulo peremozheno naprikinci Drugoyi Epohi razom z inshimi nazgulami vidhodit u tin Vijna z ArnoromU drugomu tisyacholitti Tretoyi Epohi Korol Chaklun z yavivsya u Angmari krayini na pivnichnomu shodi Eriadoru u peredgir yah Imlistih Gir Dosit shvidko pidkorivshi sobi Angmar vin rozv yazav trivalu vijnu proti usih troh dunadanskih korolivstv yaki postali na teritoriyi kolishnogo Arnoru Artedajnu Rudauru ta Kardolanu Odniyeyu z prichin comu moglo stati te sho Korol Chaklun buv slugoyu Temnogo Volodarya Saurona yakomu neobhidno bulo maksimalno poslabiti Gondor ta unemozhliviti ukladannya soyuzu ostannogo z Pivnichnim Korolivstvom Za inshoyu versiyeyu pochatok vijni z Arnorom mig buti viklikanij bazhannyam Saurona vidnajti Yedinij Persten pozayak Isildur pered svoyeyu zagibellyu na Irisovih polyah yakraz povertavsya do Arnoru de zbiravsya zrobiti persten rodovoyu relikviyeyu svogo korolivstva Same pid chas cih trivalih voyen proti Dunadaniv Pivnochi Vatazhok nazguliv stav vidomij pid imenem Angmarskogo Korolya Chakluna Najpershim z dunadanskih korolivstv Pivnochi jomu vdalosya pidkoriti Rudaur posadivshi na jogo tron odnogo z miscevih vatazhkiv goryan plemeni dikuniv yake mozhlivo bulo sporidneno z rodom Ulfanga Vidtodi ce korolivstvo zrobilosya soyuznikom Korolya Chakluna i zadlya zahistu svoyih kordoniv artedajnskij pravitel Argeleb I zbuduvav ukriplennya na Grozogorah odnak 1356 roku koli armiyi Korolya Charodiya u spilci z goryanami Rudauru vtorglisya do Artedajnu vin zaginuv u boyu Na deyakij chas Kardolan u soyuzi z Artedajnom vidkinuv nazad sili Angmaru i deyakij chas jogo meshkanci she trimali oboronu u najvazhlivishomu regioni krayu Odnak 1409 roku z Angmaru vijshlo velike vijsko yake vderlosya na kardolanski tereni ta splyundruvalo krayinu U toj chas Artedajn majzhe nichim ne mig dopomogti svoyemu soyuznikovi pozayak i sam zmushenij buv oboronyatisya U cij vijni zaginuv ostannij kardolanskij knyaz a sili Kardolanu bulo rozbito Yaksho zgodom Artedajnu i vdalosya desho vidnoviti svoyi sili to Kardolanu vzhe ni Vid kolishnogo korolivstva ne lishilosya majzhe nichogo i navit za samoyu oblastyu Tirn Gortadu znanoyu teper yak Veliki Kurgani u gobitivskih legendah zakripilasya slava nebezpechnogo ta tayemnichogo miscya Priblizno u toj samij chas pripiniv svoye isnuvannya i Rudaur Takim chinom lishe Artedajn za dopomogoyu soyuznikiv elfiv z Lindonu ta Rivendolu prodovzhuvav chiniti opir Korolevi Chaklunu Zgidno poperednih mirkuvan Tolkina nad okremimi epizodami istoriyi Arnoru vidobrazhenih u chernetkah dodatkiv do Volodarya Persteniv u 1851 roci korol Artedajnu Araval mav zdobuti peremogu nad Angmarom za dopomogoyu Lindonu ta Rivendolu ta hotiv zajnyati Kardolan Odnak za pershoyu z versij prividi lyakali usih hto bazhav oselitisya tam a za drugoyu Aravalu taki vdalosya zajnyati Kardolan Utim za tretoyu versiyeyu nastupnij pislya Aravala korol Arafant u 1900 roci Tretoyi Epohi primusiv vijska Korolya Chakluna vidstupiti ta uzagali znishiv Kardolan Zreshtoyu koli stalo zrozumilo sho Korol Chaklun zaplanuvav novij napad na Arnor ostannij korol Arveduyi poprosiv dopomogi u gondorskogo korolya Earnila II Odnak she do yiyi pributtya polchisha Angmaru zavoyuvali Artedajn a Korol Chaklun uzyav a sam Arveduyi zmushenij buv tikati na pivnich de u krizhanih vodah zatoki Forohel znajshov svoyu smert na elfijskomu korabli Nastupnogo roku gondorskij princ Earnur z vijskom prijshov na dopomogu Artedajnu ta bulo vzhe zapizno Earnur she ne dosyagnuv gavanej Lindonu koli Korol Chaklun zavoyuvav Artedajn i Arveduyi zaginuv Visadivshis u Sirih Gavanyah gondorske vijsko u spilci z zalishkami dunadaniv pivnochi Elfami z Lindonu a takozh zagonom gobitivskih luchnikiv perepravilosya cherez riku Misyachnu ta pishlo na pivnich kidayuchi viklik Korolyu Chaklunu Govorilosya sho vin zhiv todi u Fornosti de zibrav prihilnikiv zla zahopivshi dim i vladu koroliv Zasliplenij pihoyu vin ne chekav napadu vorogiv u jogo tverdini a vijshov nazustrich spodivayuchis shvidko zmesti yih yak inshih do togo za Sini Gori Odnak Vijsko Zahodu spustilosya do nogo cherez Vechorovi Pagorbi i bula velika bitva na rivnini mizh Nenuyalom i Pivnichnimi Shilami Sili Angmaru vzhe vidstupili do Fornosta koli osnovna masa vershnikiv sho obijshla pagorbi spustilasya z pivnochi j povnistyu rozbila yih Todi Korol Chaklun iz usima timi kogo vin zmig zibrati pislya porazki vtik na pivnich u napryamku jogo vlasnih zemel u Angmari Ne vstig vin zahovatisya u Karn Dumi yak jogo nazdognala gondorska kinnota na choli z Earnurom Todi zh elfijskij zagin pid kerivnictvom Glorfindela pidijshov z Rivendolu Porazka Angmaru bula takoyu nishivnoyu sho ne zalishilosya ni lyudini ni orka z togo vijska na zahid vid Gir Ale kazhut koli vse bulo vtracheno nespodivano z yavivsya sam Korol Chaklun u chornij mantiyi ta chornij mashkari na chornomu koni Strah ohopiv tih hto pobachiv jogo odnak vin obrav sina gondorskogo korolya i z krikom zhahlivoyi nenavisti pomchav prosto na nogo Earnur protistoyav bi jomu ta jogo kin ne vitrimav takogo napadu zvernuv ubik i ponis vershnika get persh nizh toj zmig z nim uporatisya Todi Korol Chaklun rozsmiyavsya j nihto z tih hto chuv toj zhahlivij smih nikoli jogo ne zabude Azh tut na bilomu koni pid yihav Glorfindel i smih zastryag Chaklunovi v gorli vin rozvernuv konya i znik u sutinkah Nich spustilasya na pole bitvi i slid jogo zagubivsya j nihto ne bachiv kudi vin poyihav Koli povernuvsya Earnur Glorfindel vdivlyayuchis u gustu temryavu vigolosiv svoye znamenite proroctvo Ne peresliduj jogo Na cyu zemlyu vin ne povernetsya Zagine vin ne skoro i ne vid ruki cholovika gt Ne peresliduj jogo Vin ne povernetsya v ci krayi Ne skoro she jogo zagibel i ne vid ruki cholovika vin polyazhe Originalnij tekst angl Do not pursue him He will not return to these lands Far off yet is his doom and not by the hand of man will he fall Polyuvannya za PersnemPislya padinnya Angmaru Korol Chaklun utik do Mordoru j zibrav tam pid svoyeyu orudoyu inshih nazguliv U 2000 roci voni vijshli z Mordoru cherez pereval Kirit Ungol ta uzyali v oblogu Minas Itil yakij bulo zavojovano nimi u 2002 roci Tretoyi Epohi Vidtodi kolishnya gondorska fortecya stala miscem zhahu peretvorivshis na citadel nazguliv ta golovnu zagrozu dlya Minas Tirita ta otrimala nove im ya Minas Morgul Vezha Temnogo Chaklunstva Vidtodi Korolya Chakluna nazivali takozh Korolem Minas Morgula Pislya smerti Korolya Earnila II tron Gondoru otrimav jogo sin Earnur yakij pislya Bitvi za Fornost peretvorivsya na voroga Korolya Chakluna Cherez ce Provodar nazguliv viklikav jogo na dvobij nasmihayuchis sho toj ne navazhivsya vistupiti proti nogo u bitvi na Pivnochi Vid prijnyattya vikliku togo razu vtrimav namisnik Mardil Sim rokiv potomu Korol Chaklun povtoriv svij viklik gluzlivo govoryachi sho do slabkogo sercya jogo yunosti korol teper dodav nemich starosti Cogo razu Mardil vzhe ne zmig strimati gniv Korolya i toj z nevelikim zagonom licariv poskakav do vorit Minas Morgula zvidki vzhe ne povernuvsya nazad Vidtodi liniya koroliv Pivdennogo Korolivstva obirvalasya i Gondorom dovgi roki upravlyali Namisniki U chasi pro yaki rozpovidayetsya u Volodari Persniv Sauron diznavsya vid Goluma pro te sho Yedinij Persten znajshov gobit Torbin z krayini pid nazvoyu Shir Na poshuki Persnya vin vidpraviv nazguliv na choli z Korolem Chaklunom Nazguli rozpochali poshuki Shiru z Mordoru ta Dol Gulduru Na pochatku voni ne znali de same znahodivsya Shir cherez sho Sarumanovi u yakogo buli svoyi plani stosovno Persnya vdalosya na deyakij chas zaplutati yih Odnak piznishe Vershniki natrapili u Rogani na Grimu i toj rozpoviv yim pro Sarumanovi zamisli ta pro jogo interes do Shiru vklyuchayuchi j misceznahodzhennya ostannogo Zgodom chetvero nazguliv vderlisya do Shiru de diznalisya sho Torbin pereyihav do Baklendu u toj chas yak Korol Chaklun zalishavsya u zasidci na pivden vid Bri dvoye znahodilisya u selishi a she dvoye proyihali cherez nogo Kilka nazguliv takozh napali na Gandalfa na Grozovij ta zrobili sprobu ulashtuvati pastku Frodo Torbinu po dorozi do Baklendu ta u Bri Zreshtoyu Korol Chaklun razom z inshimi chotirma Nazgulami napav na Frodo ta jogo suputnikiv na Grozovij i poraniv ostannogo Morgulskim nozhem Ulamok cogo nozha yakij zalishivsya u rani povinen buv cherez deyakij chas peretvoriti Frodo na pokirnu voli Saurona malenku primaru slabshu za Nazguliv ta pidkorenu Dorogoyu do Rivendolu p yatero nazguliv na choli z Korolem Chaklunom prodovzhuvali peresliduvati Frodo do Bruyinenskogo brodu bilya yakogo do nih priyednalisya inshi chetvero Koli Korol Chaklun na svoyemu chornomu koni vstupiv u vodi riki Elrond yakij mav vladu nad Bruyinenom zvilniv jogo silu viklikavshi povin yaka znishila nazgulskih konej ta rozvoplotila usih Dev yatoh Primar Perstenya Vijna z GondoromPo povernennyu do Mordoru nazguli otrimali zamist konej velikih krilatih istot nibi ptahiv ale rozmirami bilshih za bud yakogo ptaha Korol Chaklun povernuvsya do Minas Morgula gotuyuchis do napadu na Gondor 10 bereznya 3019 roku vin vivodit z vorit Bashti Temnogo Chaklunstva vijshlo velike vijsko rozpochinayuchi tim samim vijnu proti Gondoru Yak rozpovidayetsya u Volodari Persteniv Poperedu nache vishikuvani tini yihali veliki kinnotniki a provadiv yih bilshij za vsih inshih Vershnik ves u chornomu lishe na choli pid kapturom vin mav sholom u formi koroni sho merehtila zlovisnim svitlom Vin uzhe nablizhavsya do mostu i Frodo vtupivsya u nogo nespromozhnij zamruzhitisya chi vidvernutisya Napevno ce Volodar Dev yatoh Vershnikiv povernuvsya na zemlyu i zaraz vede svij primarnij zagin na bitvu Tak spravdi to buv toj koshavij korol chiya holodna ruka prostromila Persnenoscya smertonosnim lezom Morgulske vijsko popryamuvalo do Osgiliata perepravilosya na zahidnij bereg ta razom z inshimi zagonami orkiv garadrimiv ta Shidnyan rozpochalo oblogu Minas Tirita Z yavivshis na poli boyu u viglyadi visokogo vershnika u chornomu plashi z opushenim kapturom vin yihav do vorit mista topchuchi poleglih ta ne zvazhayuchi na grad drotikiv ta stril Todi zupinivsya j pidnyav ugoru dovgij tmyanij mech I pri tomu velikij strah ohopiv usih i zahisnikiv i napadnikiv i ruki lyudej opustilisya i ne chuti bulo svistu stril Na yakus mit use zatihlo Todi Chornij Vozhd pidvivsya na stremenah i strashnim golosom yakoyus zabutoyu movoyu viguknuv vladni ta grizni slova sho rozkolyuyut serce ta kamin Trichi prokrichav vin Trichi vdariv velikij taran I raptom z tretim udarom Vorota Gondoru trisnuli Odnak Gandalf zavadiv Provodarevi Nazguliv uvijti do Minas Tirita a nespodivana poyava rogirimiv splutala usi plani Korolya Chakluna Vin zaatakuvav Teodena i kin Snizhnogrivij oshalilij vid strahu stav dibki visoko zdijnyavshi kopita j z dikim irzhannyam povalivsya na bik chornij drotik pronizav jogo Korol upav razom z konem pritisnutij jogo vagoyu Zagibel Korolya Chakluna Velichezna tin hmaroyu opustilasya z neba Ba ni To bula krilata istota nibi ptah ale rozmirom bilsha za bud yakogo ptaha gola bez pir ya i shirochezni krila buli zi shkiri roztyagnutoyi mizh palcyami pazurami i vid neyi vidgonilo smorodom Mabut to bula istota z starogo svitu chiyi predki oselivshis des u zabutih gorah pid holodnim Misyacem perezhili svij chas i v ogidnomu gnizdi viplodili svoye ostannye potomstvo viddane zlu I Temnij Volodar pidibrav cyu istotu goduvav padlom poki ta ne pererosla vsih krilatih stvorin i dav svoyemu sluzi zamist zherebcya Nizhche vse nizhche opuskalasya vona i todi sklavshi peretinchasti krila hripko kreknula j sila na tilo Snizhnogrivogo vp yavshis u nogo pazurami ta vignuvshi dovgu golu shiyu Na spini yiyi sidiv vershnik u chornomu plashi velicheznij i griznij Na nomu bula staleva korona ta mizh vincem i plashem ne bulo vidno nichogo tilki lyutij blisk ochej Volodar Nazguliv Pered tim yak rozstupilasya temryava vin vidlitav na svoyemu zherebci a teper znovu povernuvsya shobi siyati smert obertati nadiyu na rozpach peremogu na porazku U ruci vin trimav vazhku bulavu Odnak na jogo shlyahu nespodivano stala Eovin pleminnicya Korolya Teodena Yak rozpovidayetsya u Volodari Persteniv Ta Eovina ne pohitnulasya diva rogirimiv korolivskogo rodu strunka ta vodnochas micna mov staleve lezo prekrasna i grizna Vpravnoyu rukoyu zavdala vona smertelnogo udaru Vona rozrubala vityagnutu shiyu i kamenem pokotilasya vidrubana golova Eovina vidskochila nazad i velichezna tusha rozchepirivshi krila gepnula na zemlyu i pri comu rozviyalasya tin Promin soncya vpav na Eovinu i volossya yiyi zablishalo v rankovomu svitli Z bezformnoyi masi pidnyavsya Chornij Vershnik visokij i griznij Z krikom spovnenim takoyi nenavisti sho sam jogo zvuk otruyuvav dushu vin opustiv bulavu Shit Eovini rozletivsya na bezlich ulamkiv zlamana ruka opustilasya diva upala na kolina Nazgul navisnuv nad neyu mov hmara ochi jogo palali j vin pidnyav bulavu dlya smertelnogo udaru Ta raptom vin pohitnuvsya i zakrichav od bolyu i bulava jogo promahnulasya zarivshis u zemlyu To Meri shtriknuv izzadu mechem prorizav chornu mantiyu i vraziv nizhche vid kolchugi zhilu pid kolinom Eovino Eovino zakrichav Meri I hitayuchis vona pidvelasya ta z ostannih sil rubonula mechem mizh koronoyu i plashem na shirokih navislih nad neyu plechah Mech rozkolovsya rozsipavshis iskrami Z bryazkotom pokotilasya korona Eovina vpala na tilo voroga Ta o divo i plash i kolchuga bula porozhni Bezladnoyu kupoyu lezhali voni na zemli i nebo zdrignulosya vid kriku sho perejshov u protyazhne vittya j vidletiv iz vitrom golos beztilesnij i slabkij zavmer zatih i vzhe ne chuli jogo na zemli Tak zdijsnilosya proroctvo Glorfindela bo Korolya Chakluna vbiv ne cholovik a zhinka ta gobit ZbroyaU robotah Tolkina zgaduyetsya sho Korol Chaklun mav mech Pid chas napadu na Frodo na Grozovij vin vikoristovuvav takozh morgulskij nizh a u bivsya velikoyu vazhkoyu bulavoyu Vikoristannya obrazuObraz Korolya Chakluna vikoristovuvavsya u vsih scenichnih ta radiopostanovkah Volodarya Persniv a takozh u multfilmah ta kinotrilogiyi Pitera Dzheksona Vatazhok Nazguliv prisutnij u multfilmi Povernennya korolya de jogo obraz vidpovidaye opisu navedenomu u romani z nevidimoyu golovoyu vinchanoyu koronoyu ta dvoma chervonimi ochima Jogo ozvuchuvav aktor Dzhon Stefenson U kinotrilogiyi Pitera Dzheksona rol Korolya Chakluna zigrav Lorens Makoare a ozvuchiv aktor Endi Serkis Shopravda u Braterstvi Persnya diyi Primar Persnya ne vidpovidayut originalnomu tekstu Volodarya Persteniv U pershij chastini filmu nazguli na Grozovij b yutsya z Aragornom na mechah hocha u romani ostannij vidganyaye yih zapalenoyu gilkoyu Takozh voni peresliduyut Arven ta Frodo do samogo Bruyinenskogo brodu de yih znishuye povid yaku zaklikaye Arven U Povernenni Korolya Korol Chaklun z yavlyatsya u Minas Morguli na krilatij potvori hocha u romani vin verhi na chornomu koni yide na choli morgulskogo vijska Pid chas oblogi Minas Tirita Vatazhok Nazguliv perevazhno atakuye z povitrya odnak u romani vin z yavlyayetsya lishe naprikinci verhi na koni lishe pered tim yak taran Grond rozbivaye vorota mista ta trichi promovlyaye chorne zaklyattya Takozh u filmi pershimi vstupaye do Minas Tirita ne Korol Chaklun a orki ta troli U rozshirenomu vidanni Povernennya Korolya Gandalf nespodivano zustrichayetsya z Korolem Chaklunom verhi na krilatij potvori na verhnih yarusah Minas Tirita U cij sceni yaka ne vidpovidaye romanu Verhovnij Nazgul lamaye patericyu maga ta zbivaye jogo z konya na zemlyu Yihnya superechka pererivayetsya tak samo yak i u romani poyavoyu rogirimiv Pid chas Korol Chaklun maye mech ta velikij lancyug z shipastoyu kuleyu na kinci lancyugovij morgenshtern abo obushok zamist bulavi Vin kilka raziv namagayetsya perelyakati Eovinu svistom persh nizh udariti yiyi svoyeyu zbroyeyu ta zlamati yiyi shit ta ruku Pro te sho jogo suprotivnikom ye zhinka vin diznayetsya lishe pered zagibellyu hocha u romani Eovin govorit pro ce she do togo yak vbivaye krilatu potvoru nazgula Sama scena smerti zagalom vidpovidaye opisu u romani Originalnij sholom Korolya Chakluna u Povernennya Korolya ye takim samim yak na malyunkah Dzhona Gou i jogo zovnishnij viglyad vikoristovuyetsya takozh u komp yuternih igrah U nini zablokovanij Middle earth Role Playing game Korol Chaklun nosit im ya Ar Murazor ta ye numenorskim knyazem hocha ce j ne vidpovidaye tekstam Dzh R R Tolkina U komp yuternij gri Angband vin nosit im ya Murazor Angmarskij Korol Chaklun Korol Chaklun takozh zgaduyetsya u komp yuternij gri MMORPG The Lord of the Rings Online Shadows of Angmar yak prichina tih chi inshih vazhlivih podij PrimitkiTolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 659 762 771 Hammond Wayne Scull Christina 2005 The Lord of the Rings A Reader s Companion London HarperCollins r 20 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 58 Tolkin Dzh R R Silmarilion Pidgotuvav do vidannya Kristofer Tolkin Perekl z angl Katerina Onishuk Lviv Astrolyabiya 2008 s 301 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 dodatok B s 1010 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 966 1012 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 966 Tolkien J R R 1980 Christopher Tolkien ed Unfinished Tales Boston Houghton Mifflin part III The Third Age chapter I Disaster of the Gladden Fields The History of Middle earth Vol XII The Peoples of Middle earth Part I The Prologue and Appendices to the Lord of the Rings Ch VII The Heirs of Elendil Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 967 968 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 976 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 977 Tolkin Dzh R R Silmarilion Pidgotuvav do vidannya Kristofer Tolkin Perekl z angl Katerina Onishuk Lviv Astrolyabiya 2008 c 309 310 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 977 978 1014 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 250 251 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 252 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 169 170 172 182 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 188 189 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 211 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 206 213 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 659 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 771 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 782 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 783 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 189 771 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 189 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 s 783 784 DzherelaJ R R Toklien The Lord of the Rings 50th Anniversary edition Houghton Mifflin Company Boston New York 2004 Tolkien J R R 1977 Christopher Tolkien ed The Silmarillion Boston Houghton Mifflin ISBN 0 395 25730 1 Tolkien J R R 1980 Christopher Tolkien ed Unfinished Tales Boston Houghton Mifflin ISBN 0 395 29917 9 Tolkien J R R 1996 Christopher Tolkien ed The Peoples of Middle earth Boston Houghton Mifflin ISBN 0 395 82760 4 Carpenter Humphrey ed 1981 The Letters of J R R Tolkien Boston Houghton Mifflin ISBN 0 395 31555 7 Hammond Wayne Scull Christina 2005 The Lord of the Rings A Reader s Companion London HarperCollins ISBN 0 00 720907 X Jorneys of Frodo An Atlas of J R R Tolkien s The Lord of the Rings by Barbara Strachey HarperCollinsPublishers 1981 Tolkin Dzh R R Volodar Persteniv Perekl z angl Olena Feshovec Lviv Astrolyabiya 2006 1088 s ISBN 966 8657 18 7 Tolkin Dzh R R Silmarilion Pidgotuvav do vidannya Kristofer Tolkin Perekl z angl Katerina Onishuk Lviv Astrolyabiya 2008 416 s ISBN 978 966 8657 24 5 Div takozh