Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (жовтень 2017) |
Ну́менор (квен. Numenore — «Західна Земля») — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна великий острів у морі Белегаер, на якому було розташоване однойменне королівство народу дунедайнів.
Після закінчення Першої Епохи Нуменор був піднятий з морського дна і дарований аданам валарами. На острові виникла висока цивілізація — процвітаюче королівство з народом, що мав довготривале життя. Люди Нуменору були вправними моряками, що заснували свої колонії на берегах Середзем'я і дісталися інших континентів. Однак плавання на Захід до Безсмертних Земель було їм заборонене. Це, а також страх перед смертю, зумовило бунт нуменорців проти валарів, а згодом і військовий похід на Аман, який став причиною затоплення Нуменору у водах Великого моря.
Легенда про Нуменор, ймовірно, була створена наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років. За твердженнями самого Толкіна, одним з джерел натхнення став нічний кошмар, що переслідував його ще з раннього дитинства, пізніше названий ним «синдромом Атлантиди»: «велика хвиля здіймається до неба і неухильно насувається, накриваючи собою дерева і зелені поля, намагаючись поглинути його і все довкола». Автор хотів показати Нуменор як «специфічний варіант легенди про Атлантиду»:
… після того, як нуменорці, Королі Людей, що жили на острові, розташованому далі від усього на захід з усіх смертних земель, збунтувалися в підсумку, пройняті непомірною гординею, спробували захопити Ересеа та Валінор силою, Нуменор було знищено, а Ересеа і Валінор вилучені з Землі за фізично недосяжні межі, шлях на захід став відкритим, але вів лише назад у вихідну точку — для смертних.
Першопочатково падіння Нуменора розглядалося Толкіном як завершення «Сильмариліону» і «остання історія про Стародавні дні». Проте пізніше, з появою «Володаря Перснів», ця історія стала сполучною ланкою між двома творами і однією з головних частин легендаріуму Толкіна.
Коротко історія існування та падіння Нуменора викладена в частині «Сильмариліону» під назвою («Акаллабет»). Незакінчена оповідь «Алдаріон та Ерендіс» стосується періоду розквіту Нуменору. Всі інші праці Толкіна про Нуменор є або короткими нотатками, або незакінченими чернетками. Відомості про Нуменор включені як додатки до «Володаря Перснів» та і серії «Історія Середзем'я».
Етимологія
Назва острова запозичена з квенья, ельфійської мови народу елдарів, сконструйованої Толкіном. Нуменорці використовували квенья в урочистих церемоніях і для найменування географічних об'єктів. «Нуменоре» перекладається з квенья як «Земля Заходу» або «Західна земля». Обидві ці назви перекладалися автором на сучасну англійську мову як «Вестернесс» (англ. Westernesse), тобто — «Західність». Цю назву Толкін запозичив з лицарського роману «Король Горн» (англ. King Horn), де воно використовується для позначення незвіданою західної землі, куди можна дістатися тільки морем. У легендаріумі зазначено, що після свого падіння в 3319 р. Другої епохи Нуменор стали називати Аталанте (квенья Atalantë), що в перекладі означає «Занепала». Толкін описував подібність цієї назви до «Атлантида» як збіг: одного разу він зрозумів, що квенійський корінь talat- («падати») може бути включений в назву, що стосується Нуменору, хоча деякі дослідники вважають цю назву цілеспрямованою грою слів, задуманою від початку.
Також острів мав назви Анадуне (з адунаїк «Західна Земля»), Андор («Дарований край»), Еленна та Еленна — норе («Земля Зорі»), а після його загибелі — Акаллабет (адунаїк Akallabêth — «Повалений», «Занепалий») і Мар-ну-Фалмар («Дім під хвилями»).
Населення
Після Війни Гніву валари подарували острів Нуменор народу аданів за те, що вони допомагали ельфам. Більшість представників племен беора та гадора переселились на острів. З племені галет до Нуменора переселилося лише декілька людей. Також на острові поселилися кілька родин, споріднених з народом друаданів, але всі вони згодом повернулись до Середзем'я. Ті адани, що захотіли залишитись у Середзем'ї, переселились до Рованіону.
Більшість нуменорців складали нащадки нащадки народу гадора: високі, світловолосі та синьоокі, що говорили мовою таліска. Нащадки народу Беора жили переважно на заході острова в місцевості Андустар. Це були високі, темноволосі та сіроокі люди, що також спочатку говорили мовою таліска, але згодом повністю перейшли на синдарин.
Мешканці острова називалися нуменорцями та дунедайн (синд. «люди заходу»).
Географія
Нуменор був розташований у Великому морі (Белегаер) далеко на захід від берегів Середзем'я біля земель Аману і Тол-Ересеа, так що з західного берега Нуменору були видні гавані аманського острова Авалонне. До часів останнього короля Ар-Фаразона (розбещеного злою волею Саурона) в країні не було стихійних лих, неврожаїв та епідемій, там сприятливо світило сонце і випадали дощі, оскільки край був подібним до Благословенних Земель і перебував під покровительством їхніх володарів — валарів.
Своїми обрисами острів був схожим на велику п'ятикутну зірку з центральною частиною в 250 миль у поперечнику з півночі на південь та з заходу на схід, від якої відходили п'ять півостровів: Форостар (Північні Землі), Андустар (Західні Землі), Г'ярнустар (Південно-західні землі), Г'яростар (Південно-східні Землі) та Орростар (Східні Землі)
Центральна частина називалася Мітталмар — «Середні Землі», що не мала виходу до моря, крім Роменнської затоки.
Мітталмар
У центрі Мітталмара розташовувалася провінція Арандор («Королівська земля») — найбільш заселена частина острова. В Арандорі розташовувались столиця королівства Арменелос, гавань і порт Роменна та гора Менелтарма («Небесний Стовп»), на вершині якої стояло святилище бога Еру. Звідти було видно гавані ельфійського острова Тол-Ересеа. Гора була погаслим вулканом, однак до часів перед самою загибеллю острова, її вулканічна діяльність ніяк не проявлялась. Підніжжя Менелтарми плавно переходили в рівнину, однак з п'яти боків на п'ять півостровів розходилися невисокі гребені, що називались Тармасундар — «Корені Стовпа». По вершині південно-західного гребеня до гори йшла дорога, між південно-західним і південно-східним гребенями лежала неглибока долина. Вона мала назву Нойбріан — «Долина Гробниць», оскільки в її глибині у скелях біля підніжжя Гори були висічені гробниці, де покоїлися королі та королеви Нуменору. З півдня біля підніжжя гори починалася найбільша річка острова — Сіріль. У південно-західній частині Мітталмара на пологих пагорбах, що поросли травою, розташувалася провінція Емеріе, де жили вівчарі. Мітталмар був найвищою точкою Нуменору, якщо не рахувати гір та узвиш півостровів. Це був край лук та пологих пагорбів. Дерев там росло дуже мало.
У затоці Роменна розташувався невеличкий острівець Тол-Уїнен, що був створений Уїнен — дружиною маяра Оссе. Там найчастіше кидав якір корабель «Еамбар» принца Алдаріона, майбутнього короля Тар-Алдаріона. На цьому острові за наказом Алдаріона було зведено маяк Калміндон.
Форостар
Форостар був найменш родючою з усіх земель Нуменора. Ґрунт там був кам'янистий, дерев там росло мало. Ближче до північного мису піднімалися круті скелі, і прямо з моря круто піднімав свої схили пік Соронтіль. У цих краях король Тар-Менельдур Елентімо збудував високу вежу, з якої спостерігав рух зірок.
Андустар
У північній частині цей півострів також був скелястим і ці скелі вкривали хвойні ліси, що виходили до моря. На заході у гірський берег врізалися три невеличкі затоки, але тут пагорби у багатьох місцях не підступали до моря і біля їх підніжжя розстилався рівний берег. Найпівнічніша затока мала назву Андуніе, де було розташоване портове місто Андуніе («Захід Сонця»). Біля цього міста король Тар-Мінастір побудував високу вежу на пагорбі Оромет для огляду на Захід.
Південь Андустара був дуже родючим, його вкривали листяні ліси. Між Андустар і Г'ярнустар розкинулась велика затока Ельданна, оскільки вона була відкрита в бік Тол-Ересеа. Землі довкола неї захищали гори з півночі і виходили до західних морів. Вони були теплими, тут випадало найбільше дощів. У середині луки Ельданна лежала найпрекрасніша з усіх гаваней Нуменору — Ельдалонде Зелена, на початку існування Нуменора саме сюди припливали швидкі білі кораблі з Тол-Ересеа. Довкола гавані зростали подаровані елдарами дерева, що цвіли, поширюючи тонкий приємний аромат, тому цей край був названий Нісімалдар — Пахучі Дерева. Поруч з Ельдалонде в море впадала річка Нундунне. На шляху до моря вона розливалася невеличким озером Нісінен, по берегах якого росло чимало пахучих кущів та квітів.
Г'ярнустар
Західна частина Г'ярнустара була гористою і високі пагорби піднімались на західному та південному узбережжі, на сході, у теплому та родючому краї росли виноградники. Півострови Г'ярнустар і Г'яростар розташувались одне від одного на довгому узбережжі. Між ними земля та море плавно переходили одна в одну — ніде більше у Нуменорі такого не було.
Сіріль — найбільша річка острова, що починалась біля підніжжя Менелтарми в долині Найрінан і текла крізь весь Міттламар на південь і ставала у нижній течії повільним звивистим потоком. Наприкінці шляху Сіріль впадав у море серед просторих боліт і тростяних рівнин, розпадаючись на безліч мілких проток, що постійно змінювали свої русла, прокладаючи собі шлях через просторі прибережні піски. На багато миль обабіч дельти простягалися білі піски та сіра галька узбережжя. Там, серед боліт і озер на смугах сухої землі в невеличких селах жили рибалки. Головним поселенням в тих краях був Ніндамос.
Г'яростар
У цьому краї росло чимало різноманітних дерев. З часів короля Тар-Алдаріона в цих краях саджали корабельний ліс.
Орростар
Найхолодніший край, але від суворих північно-східних вітрів його прикривали гори, що здіймалися ближче до кінця півострова, і у внутрішній частині Орростара зростав хліб, особливо поблизу межі з Арандором.
Загалом схили Нуменора йшли по спадній з північного заходу на південь та схід.
Міста Нуменору
Андуніе — в перекладі з нуменорської мови адунаїк означає «Захід Сонця», оскільки спрямоване на Захід. Перша столиця країни. Звідти у ясні дні на обрії було видно гавані Авалонне на острові Тол-Ересеа. Згодом містом правили нащадки Елатана та дочки короля Тар-Еленділа Сільмаріен, від яких беруть початок роди королів Арнору і Гондору. Вони зберегли вірність ельдарам і валар навіть у пізніші часи, коли більшість нуменорців на чолі з королями повстали проти них. У часи короля Ар-Гімілзора всіх Вірних (їх називали еленділами) було переселено в Роменну. Скіпетр правителів Андуніе став символом влади королів Арнору.
Арменелос — столиця королівства — найпрекрасніше з усіх міст з вежею та цитаделлю, яку збудував перший король Елрос (Тар-Мініатур). Розташоване в Арандорі біля гори Менелтарма. Там знаходився королівський палац, у саду якого в дні короля Тар-Алдаріона було посаджене біле дерево Німлот, що було саджанцем дерева Келеборн з острова Тол-Ересеа. В останні часи існування острова, з ініціативи Саурона, там було збудовано храм Мелькора.
Роменна — в перекладі з квенья означає «на схід». Портове місто в провінції Арандор, звідки відпливали кораблі до Середзем'я і куди вони поверталися з вантажами та коштовностями. У часи короля Ар-Гімілзора усіх еленділів включно з родиною владик Андуніе було переселено до Роменни. Звідси відплив до Валінора Аманділ, намагаючись вимолити прощення для Нуменору. З Роменни напередодні загибелі острова відпливли син Аманділа Еленділ та його сини Ісілдур та Анаріон.
Ельдалонде Зелена — найгарніший порт і гавань на заході Нуменору на березі затоки Ельдана, в гирлі річки Нундунне. Сюди до часів бунту нуменорців прибували кораблі ельдарів з Тол-Ересеа.
Ніндамос — головне містечко рибалок в дельті Сіріла в Г'ярнустарі.
Альмайда — порт у затоці Андуніе, розташоване трохи на захід від міста Андуніе.
Ондостро — місто у Форостарі з каменоломнями краю. У перекладі з квенья означає «кам'яне місто».
Г'ярасторні — розташоване в провінції Емеріе. Належало нащадку Елроса Халлакару.
Нуменорські міста і фортеці у Середзем'ї
Віньялонде (згодом Лонд-Даер і Лонд-даер-Енер) — в перекладі з квенья означає «Нова гавань». Перша нуменорська колонія в Середзем'ї. Заснована на початку Другої Епохи нуменорським принцом Алдаріоном (згодом король Тар-Алдаріон), у гирлі річки Гватло, як факторія, що постачала королівство корабельним лісом, котрий на той час вкривав більшу частину Еріадору.
У 1700 р. Другої Епохи, під час війни з Сауроном, в порту на допомогу ельфам висадились нуменорські війська на чолі з Кір'ястуром. Під час цієї війни місто було укріплене і отримало назву Лонд-Даер (Велика гавань). Після війни гавань втратила своє колишнє значення, оскільки армія Саурона випалила майже всі ліси в Еріадорі. В зв'язку з цим було збудовано нові колонії в Тарбаді, Умбарі та Пеларгірі і місто стало називатись Лонд-даер-Енер (Велика Серединна Гавань). Після падіння Нуменору місто було покинуте, його руїни було ще видно наприкінці Третьої Епохи.
Тарбад — у перекладі з синдаріну означає «Перехрестя». Фортеця була збудована біля броду через річку Гватло, де сходилися Південна і Північна дороги. Після падіння Нуменору місто увійшло до королівства Арнор.
Умбар — заснований близько 2280 р. Другої Епохи. Найбільша гавань Нуменору в Середзем'ї. Належала Людям Короля. З Умбара Нуменор управляв довколишніми землями і збирав данину з народів, які там проживали. Після падіння Нуменору Умбар перетворився на оплот моредайн або чорних нуменорців.
Пеларгір — гавань біля гирла Андуїну. Засноване у 2350 р. Д. Е. Основна твердиня Друзів Ельфів у Середзем'ї. Туди відпливала все більша їх кількість від гонінь з боку Людей Короля. Після падіння Нуменору місто увійшло до королівства Гондор.
Ангрене — згодом відоме як Ізенгард. Фортеця у верхів'ї річки Ангрен (Ізен) з вежею Ортханк заввишки 500 футів (близько 150 метрів). Після падіння Нуменору належав королівству Гондор. У 2759 р. Третьої Епохи відданий намісником королівства Гондор Береном магу Курумо (Саруману).
Дунхарг і Агларонд (Горнбург) — нуменорські фортеці в краї Каленардон. Після падіння Нуменору входили до складу королівства Гондор. У 2510 р. Третьої Епохи передані намісником Кіріоном разом з усім Каленардоном рогірімам.
Дороги в Нуменорі
Найбільша і найдавніша дорога йшла від Роменни через Арменелос до Менелтарми та Долини Гробниць. Потім її до продовжили до міста Ондосто у Форостарі, а звідти — на захід до Андуніе. По ній возили на возах каміння з Північних Земель, що високо цінувався у будівництві та деревини, на котру були багаті Західні Землі.
Брукованих доріг в країні було дуже мало, оскільки екіпажів та возів на першому етапі там не було, бо більшість вантажів там возили морем, а люди змалку любили їздити верхи, і дороги, як правило, не брукували, а облаштовували для верхової їзди.
Флора і фауна острова
Значну частину території Нуменору вкривали ліси. Серед порід дерев на острові були як такі, що зустрічались і в Середзем'ї, так і ті, що росли тільки в Амані, Тол-Ересеа та Нуменорі. До перших відносяться зелена і блакитна ялини, сосна, дуб, в'яз, горобина, бук та береза. Більшість дерев, привезених ельдарами, росла на заході Нуменору у краї, що називався Нісімалдар — Ароматні Дерева: це були ойлолайре, лайрелоссе, несеамельда, вардаріана, таніквелассе, яваннаміре з круглими червоними плодами. Квіти, листя і кора цих дерев наповнювали повітря солодким ароматом, від якого і походила назва провінції.
Тільки в Нісілмадарі росли могутні дерева малліорне, що досягали такої ж висоти, як і на Ересеа. Їх квіти були схожі на вишневі і цвіли все літо. Листя були схожі на букові, але були значно більшими, блідо-зеленими угорі і сріблястими унизу і блищали на сонці. Восени листя не опадало, а ставало блідо-золотим.
Плід малліорне — горіх із золотою шкаралупою. Тар-Алдаріон подарував декілька плодів Гіл-Галаду, але в Ліндоні вони не прижилися, проте в Гіладріелі і завдяки її чарам малліорне росли в Лотлоріені, хоч і не досягали тієї висоти, що була в дерев Нуменору та Ересеа.
У Г'ярростарі зростали дерева лаурелінкве, котре дуже любили через його квіти, оскільки більше ніде це дерево не використовувалось. А називали його так через довгі грона жовтих квітів, і деякі люди, що чули від ельдар про Лаурелінну, Золоте Дерево Валлінору, вірили, що лаурелінкве походить від нього, і що насіння його сюди привезли ельдар, але це було не так.
Морські птахи, що плавають та пірнають, водилися в Нуменорі у незліченній кількості. І моряки говорили, що навіть якби вони були сліпими, за пташиним галасом дізналися б вони, що Нуменор уже близько. І коли корабель наближався до берега, піднімались велетенські зграї морських птахів, і носилися над кораблем з радісними вітальними криками, оскільки ніхто ніколи зумисне не завдавав їм шкоди і не ображав їх. Іноді птахи супроводжували кораблі, навіть ті, що відпливали до Середзем'я.
У самому Нуменорі було чимало пташок: від кіринків (kirinki), що були трохи більше кропив'янки, але з багряним оперенням і настільки тоненьким голосочком, що людське вухо ледь вловлювало його, до велетенських орлів, котрі вважалися священними птахами Манве, і котрих не ображали до чорних часів падіння дунедайнів. Багато їх жило на вершинах скель у Форостарі. Дві тисячі років у Арменелосі, в королівському палаці, щедротами володаря жила пара орлів, від Елроса Тар-Мініатара до Тар-Анкалімона сина Тар-Атанаміра, на вершині башти було орлине гніздо.
Політичний устрій
Нуменор був абсолютною монархією, якою правили королі з роду Елроса Тар-Мініатара. Король не був зв'язаний законами, але до приходу Саурона прислухався до думки народу і шанував традиції. У час відсутності короля королівством управляв намісник, котрим був спадкоємець престолу або представник шанованої аристократії. Відзнаками королівської влади були золотий скіпетр Елроса, дарований йому владиками Безсмертного Заходу.
У шести регіонах правили представники вищої аристократії — лорди, що вирішували питання життя краю і одночасно були суддями, їх рішення міг переглянути тільки король, що траплялось далеко не завжди. Провінція Арандор була безпосереднім королівським доменом, де не було іншої влади, крім королівської.
Дорадчим органом при королі була Рада Скіпетра, до складу якої входили представники аристократії з шести регіонів, також до її складу король міг включити людину, чия мудрість і поради мали користь для державних справ.
Військо
Першопочаткове військо Нуменору складалося з добровольців, що бажали займатись колонізацією Середзем'я, або шукали пригод. З часів першого походу проти Саурона (1700) стало формуватись постійне військо. Основою військової могутності були важка піхота та лучники. Основними збройними формуваннями були когорти, що були окремими для лучників та солдатів ближнього бою. На чолі війська стояв командувач.
У нуменорському війську використовувались два види строю — оборонний тангайл (щитова оборона) та наступальний дирнайт (залізний клин).
З озброєння використовувались мечі, сокири, списи, кинджали, але найбільшою воїнською звитягою користувались когорти королівських лучників. Нуменорці першими стали використовувати композитні луки, що виготовлялись зі сталі і були порожніми ззовні. Іноді у війську використовувались кінні стрільці.
Солдатів Нуменору захищали важкі лати, непробивні для стріл, великі й малі щити. Їх шоломи були високими, конічної форми і без забрала, прикрашені крилами морського мартина.
У суцільному строю використовувався короткий меч скет з широким двобічним лезом, придатним для ріжучих та колючих ударів. Довгий меч макіль був прерогативою офіцерів і бойової кінноти.
Завдяки незвичайній витривалості цього народу, нуменорська важка піхота могла пройти вдень 40 кілометрів, здійснюючи короткі привали кожні 5 кілометрів, і такий темп не був їх межею. У поході кожен солдат ніс з собою необхідний комплект: підсумку з дорожнім хлібом і водою, що довгий час не псувалися і могли підтримувати сили людини декілька днів.
Економіка
Промисел нуменорців був різноманітним, у кожному регіоні процвітав певний вид діяльності. Так, у Форостарі добували будівельне каміння; на півдні Андустару вели сільське господарство та рубали будівельний ліс; Г'ярнустар славився своїми виноградниками; Г'яростар — корабельним лісом посадженим з наказу короля Тар-Алдаріона; в Оростарі процвітало хліборобство, а в Мітталмарі — скотарство (так Емеріе був краєм вівчарства).
Морське та річкове рибальство набуло найбільшого розповсюдження в південній частині острова. Моря та річки Нуменору були дуже багатими на рибу.
Нуменор був бідний на металеві руди. У горах були небагаті родовища заліза та міді. В пізніші часи в горах Андустару також було відкрито невеличке міфрілове родовище. Каміння і метали дунедайн купували в ельфійських та людських народів Середзем'я (згодом вони стали оббирати останніх силою військового примусу).
Нуменорські вина, пшениця і тютюн мали великий попит у мешканців Середзем'я. Проте головними предметами експорту були вироби майстрів з каменю, металу та дерева, що своєю красою перевершили все створене людьми Середзем'я.
Ремісники і торговці Нуменору об'єднувались у гільдії, найбільш відомими серед яких були зброярі та мореплавці.
Культура
Рідною мовою нуменорців був адунаїк, що походив від таліска, якою розмовляв народ Гадора Золотоволосого. Широко застосовувались також ельфійські мови квенья та синдарин, до того часу поки король Ар-Адунахор не заборонив навчати дітей ельфійської, і лише вірні потайки розповсюджували знання цих мов.
Релігією нуменорців був монотеїстичний культ Еру Ілуватара (Бога-Творця). На вершині Менелтарми розташовувалось його святилище, однак там не було ані храму, ані вівтаря і взагалі навіть принесеного чи обробленого каміння. По крутосхилу гори вилась дорога, що починалася біля підніжжя з південного боку і закінчувалась біля північної межі вершини. Сама вершина була пласкою і трохи увігнутою, там могло розташуватись багато народу. У святилищі всі мовчали, крім короля, що возносив молитви до Еру. Це відбувалося тричі на рік: у перші дні весни — Ерук'єрме (Молитва до Еру про хороший рік), день середини літа — Ерулайтале (Молитва до Еру про добрий врожай), коли люди підносили йому перші плоди та наприкінці осені — Ерухантале (Подяка Еру за добрий врожай). У ці дні король піднімався на гору пішим, а за ним йшов народ у білому з вінками квітів на голові. Під час Трьох Молінь над головою кружляли орли. Коли хтось поодинці піднімався на гору, то орли сідали на три скелі, що височіли над західним краєм вершини. Люди називали орлів Свідками Манве і вірили, що він посилає їх з Аману, спостерігати за Священною горою та всією країною.
Згодом після короля Тар-Анкалімона, моління Еру на Менелтармі було покинуто і лиш король Тар-Палантір дотримувався цього звичаю. У час Ар-Фаразона підніматися на вершину було заборонено під страхом смерті. Тоді, за порадами Саурона, був введений страхітливий культ Темряви і її володаря Мелькора, що супроводжувався кривавими жертвопринесеннями. Після загибелі Нуменору цей культ був поширений у чорних нуменорців.
Едайн до прибуття в Нуменор володіли багатьма ремеслами, серед них було багато учнів ельдар, а крім того вони мали власні знання й легенди. Однак, металу в Нуменорі було не багато і всі метали вважались дорогоцінними. З собою едайн привезли чимало золота, срібла і коштовного каміння, котрих у Нуменорі не було.
Коли тінь упала на Нуменор, люди стали жадібними до коштовностей.
Від своїх друзів ельдарів вони отримали дорогоцінні камені і золоті та срібні прикраси, але речі такі були рідкістю і високо цінувались у ранні часи, доки влада королів Нуменору не розповсюдилась на береги Середзем'я. Гірнича, плавильна і ковальська справа швидко зростали. У своїй більшості Гільдія Зброярів виготовляла мирні знаряддя праці, але також кували заради збереження майстерності мечі й сокири, виготовляли луки, котрих так боялися вороги нуменорців. «Морський народ — говорили вони — пускає уперед себе велику хмару і з неї дощем падають змії або чорні градини зі сталевими жалами.» Проте багато століть нуменорці сходили до народів Середзем'я, без зброї, оскільки ті шанували їх як богів.
Король і більшість великих вождів володіли спадковими мечами своїх предків.
Реліквіями королівського дому були меч Аранут, що належав королеві Доріату і дістався Елросу від своєї матері Ельвінг (правнучки Тінгола), перстень Барагіра, лук Брегора з дому Беора та сокира Туора Дамборлег («Важкогостра», що пробивала шоломи ворогів та розсікала будь-які лати подібно до меча). З них падіння Нуменору пережив лише перстень Барагіра, оскільки Тар-Еленділ віддав його своїй дочці Сільмаріен і він зберігався у правителів Андуніе.
Завдяки королеві Тар-Менельдурові в Нуменорі процвітала астрономія. Нуменорці зробили численні звершення у багатьох науках, як — от картографія, природничі науки, лінгвістика, медицина і навігація, але всі рукописи й результати їх відкриттів загинули разом із островом. У час повстання проти валарів великого поширення набули алхімія, де шукали еліксири безсмертя та вічної молодості, та мистецтво бальзамування, оскільки люди короля мали сподівання на їх воскресіння.
Також нуменорці дуже любили море. Оскільки валари заборонили їм плавання на захід до берегів Аману та Тол-Ересеа, вони добре вивчили береги Середзем'я та здійснювали морські експедиції до інших континентів, як-от: пустельної Землі Сонця на крайньому сході тоді ще плоского світу, де розташовувалися Ранкові Брами, та Темних Земель на південному сході, вкритих джунглями та населених дикунами й схожими на ентів істотами.
Ельдари на кораблях Кірдена Корабельника за зіркою Еаренділа привезли їх на острів, і більшість кораблів відпливли разом з ельфами. Але серед едайнів були корабели, що навчалися в ельдарів. Вони нагострили свою майстерність настільки, що запливали чимраз далі в море.
У 600 році Другої Епохи Веантур, кормчий королівського корабля «Ентулессе» («Повернення») при Тар-Менельдурі здійснив подорож до Середзем'я, прибувши в Мітлонд під весняними західними вітрами і повернувся восени наступного року. З тих часів мореплавство стало головною справою відважних та стійких мужів Нуменора. Алдаріон син Тар-Менельдура й онук Веантура по матері досліджував береги Середзем'я, гирла річок Гватло, Ангрен (Ізен), затоку Белфалас та гори, де до середини Третьої Епохи жили ельфи-нандор. Дім Гільдії Мореплавців знаходився на кораблі Алдаріона «Еамбар», згодом, в часи повстання проти валарів, королі конфіскували архів гільдії і розмістили його у Андуніе, де всі його документи загинули під час затоплення Нуменору.
Перед відправленням корабля в море дружини капітана прикрашали його ніс гілкою дерева ойолайре, що символізувало побажання щасливої подорожі і повернення додому.
Історія
Заселення
У 32 році Другої Епохи адани вирушили до Нуменору. Першим королем острова став син і Елрос, що взяв собі тронне ім'я Тар-Мініатур (до часів Ар-Гімільзора королі брали імена на квенья) брат Елронда Напівельфа. Коли в кінці Першої Епохи Володарі Валінору поставили напівельфів перед вибором: до якого з народів вони належатимуть. Елронд обрав ельфів і з часом став наймудрішим серед них. Елрос обрав долю людей і йому було дане дуже довге життя: він прожив п'ятсот років, з яких він 410 правив Нуменором.
Королі та королеви Нуменору
- Елрос Тар-Мініатур (роки життя — 532 р. П. Е — 442 р. Д. Е.; роки правління 32—442 рр. Д. Е.)
- Вардамір Нолімон (роки життя — 61—471; рік правління — 442)
- Тар-Аманділ (192—603; 442—590)
- Тар-Еленділ (350—751; 590—740)
- Тар-Менельдур (543—942; 740—883)
- (700—1098; 883—1075)
- Тар-Анкаліме (Перша Королева-правителька) (873—1285; 1075—1280)
- Тар-Анаріон (1003—1404; 1280—1394)
- Тар-Суріон (1174—1574; 1394—1556)
- Тар-Телперіен (Друга Королева-правителька) (1320—1731; 1556 — (1693?) 1731)
- Тар-Мінастір (1474—1873; 1731 (1693?)—1869)
- Тар-Кіріатан (1634—2035; 1869—2029)
- Тар-Атанамір Великий (1800—2221; 2029—2221)
- Тар-Анкалімон (1986—2386; 2221—2386)
- Тар-Телемайте (2136—2526; 2386—2526)
- Тар-Ванімельде (Третя Королева-правителька) (2277—2637; 2526—2637)
- Тар-Андукал — принц-консорт, чоловік Тар-Ванімельде, після її смерті узурпував трон (р. н. невід. — 2657; 2637—2657)
- Тар-Алькарін (2406—2737; 2657—2737)
- Тар-Кальмакіл (2516—2825; 2737—2825)
- Ар-Адунахор — починаючи від нього королі беруть імена на адунаїку; в списках королів він все ж фігурує під квенійським ім'ям Тар-Герунумен (2709—2962; 2899—2962)
- Ар-Зімратон (Тар-Хостамір) (2798 — 3033; 2962 — 3033)
- Ар-Сакалтор (Тар-Фаласіон) (2876 — 3102; 3033 — 3102)
- Ар-Гімілзор (Тар-Телемнар) (2960 — 3177; 3102 — 3177)
- Ар-Інзісіладун розкаявся і змінив ім'я на Тар-Палантір — «Провидець» (3035 — 3255; 3177 — 3255)
Його дочка Тар-Міріель мала стати Четвертою Королевою — правителькою, але трон захопив племінник короля. Він нарік себе Ар-Фаразон Золотий (Тар-Каліон) (3118 — 3319; 3255 — 3319), що став останнім королем Нуменору.
Син Елроса Тар-Мініатара Вардамір був уже старим коли отримав корону, тому він у той же рік передав правління своєму сину Тар-Аманділу. До часів Тар-Атанаміра існував звичай передачі влади своєму нащадкові, також королі добровільно обирали час, коли вони покидали земне життя. Оскільки в Тар-Алдаріона через його розлад з дружиною Ерендіс була лише одна дитина — дочка Анкаліме, закон про престолонаслідування було змінено: відтепер спадкоємцем могла бути старша дитина, як чоловічої, так і жіночої статі. Цим законом був незадоволений племінник короля Соронто, що за старим законом міг бути спадкоємцем престолу.
Колонізація Середзем'я
Якщо після Війни Гніву людські народи Середзем'я зробили крок назад у розвитку, то дунедайни під опікою валарів, у дружбі з елдарами розвивались і процвітали. Мовою елдарів вони записували пісні та легенди, створили чимало книг та скиржалів, де описали багато мудрих і дивовижних речей, що існували в золотий вік королівства, котрий після падіння Нуменору було забуто. Ельдарами з Тол-Ересеа принцу Алдаріону був подарований нащадок Білого Дерева Келеборн, що отримав назву Німлот.
Після прибуття у 600 році Д. Е. першого нуменорського корабля в Середзем'я, дунедайни стали припливати на його береги регулярно, звівши на річці Гватло свою першу колонію Віньялонде. Люди Середзем'я під владою Тіні стали боязкі та слабкі, правили більшістю з їхніх племен слуги Моргота. Нуменорці допомогли їм скинути ярмо лихих володарів і позбутися страху перед пітьмою, навчили їх сіяти і вирощувати хліб, обробляти каміння та рубати ліс для будівництва пристойних будинків. Народи Середзем'я вважали нуменорців богами і любили їх як своїх покровителів. У 1700 р. Д. Е. нуменорське військо на чолі з Кіріатуром прийшли на допомогу ельфам Ліндону і Рівенделлу (Імладріс) проти армії Саурона, що захопила майже весь Еріадор, і в битві при Сарн-Форді завдали йому нищівної поразки, внаслідок якої йому ледве вдалося втекти до свого володіння в Мордорі.
Бунт проти ельфів
Однак, чим більше процвітав Нуменор, чим кращим ставало життя його мешканців тим більшою в їх серцях була туга за безсмертям, якого навіть валари не могли їм дати (бо смерть була волею Ілуватара), тим більше тяжіли вони до Безсмертних Земель Аману до яких їм було заборонено наближатися. Перші ознаки тіні стали проявлятись в часи короля Тар-Мінастіра, що заздрив безсмертю ельдарів і збудував на пагорбі Оромет вежу для огляду заходу. За часів його наступника Тар-Кіріатура люди вже вголос нарікали на заборону відвідувати Безсмертні Землі і смертність людського життя, на відміну від ельдарів.
Тоді в часи короля Тар-Атанаміра до Нуменору прибули посланці валарів і говорили з королем та його народом про неможливість змінити долю людини та про те, що землі Аману не зробили б їх безсмертними, а швидше навпаки: дунедайн зачахли б і змарніли ще швидше, мов метелики при надто сильному і тривкому світлі. Король же відповів їм про те, що предок його Еаренділ досі живий. На те посланці сказали йому, що його наділили окремою долею і віднесли до Первородних, котрі не вмирають, і що безсмертя для ельдарів не є ні благословенням, ні прокляттям, це лише вияв їхньої суті, бо вони не мають виходу зі світу і не полишають його, доки він існуватиме. А смертність людини не є ні прокляттям, ні покаранням. Тому не слід бунтувати проти волі Еру, а сподіватися на те, що найменше з людських бажань принесе плоди.
Однак порада посланців не задовольнила ні короля, ні його підданих. В той час це був зеніт розквіту і слави Нуменору. Вже нуменорці обкладали народи Середзем'я великою даниною і тепер більше брали ніж давали. Атанамір довго чіплявся за життя доки всі радощі його не вичерпалися і не став він недоумкуватим і здитинілим. І відтоді вже король не передавав синові чи доньці трону, а правив до смерті. Син Тар-Атанаміра Тар-Анкалімон виявився ще пихатішим від батька. Народ його розділився на людей короля, котрі віддалилися від елдарів і валарів (їх була більшість) і вірних, що залишились друзями ельфів. Нуменорці прагнули осягнути воскресіння, але змогли тільки досягти бальзамування плоті, влаштувавши величезні усипальниці, де темрява плекала думу про смерть. Після Тар-Анкалімона було припинене моління до Еру на вершині Менелтарми і люди відтепер рідко піднімались до Святилища. Люди короля прагнули ще більших веселощів і багатств, кораблі з Середзем'я пливли до острова повні золота і коштовностей, зібраних як величезна данина з менших народів. Двадцятий король узяв скіпетр під ім'ям Ар-Адунахор — «Володар Заходу», що було ще більшим відпадінням, оскільки це був титул Манве — найвеличнішого з валарів. При ньому вжиток квенья і синдарину було заборонено.
В часи ж Ар-Гімілзора вірних нуменорців стали відверто переслідувати як зрадників і за наказом короля всіх їх було переселено в Роменну та її околиці. Найшанованішою серед вірних була родина володарів Андуніе, що вели свій рід від старшої дочки короля Тар-Еленділа Сильмаріен. Володарі міста вважались радниками короля. Дочка правителя Андуніе Інзілбет стала дружиною Ар-Гімілзора і було в них двоє синів Інзіладун, що був вихованцем матері і Гімілхад, котрий в усьому слухався батька. Саме йому, а не старшому сину віддав би Ар-Гімілзор скіпетр, якби це дозволяли закони.
Коли Ар-Інзіладун став королем він нарікся ельфійською мовою Тар-Палантір, знов відновив молитви до Еру на вершині Менелтарми. За його батька Німлот перестали доглядати і він почав в'янути. Тар-Палантір відновив догляд за білим деревом і прорік, що разом з ним загине і династія. Час від часу заходив він на вежу Мінастіра на пагорбі Оромет і позирав звідти на захід, сподіваючись побачити хоч якесь вітрило, але вже давно жоден корабель не линув звідти й гавані Авалонне були сховані за туманами. Більшість нуменорців, що не належали до друзів ельфів, не любили короля, вважаючи Гімілхада кращим правителем. Гімілхад помер у 198 років (для нащадків Елроса це вважалося ранньою смертю), але його син Фаразон був ще більш гордим і пихатішим від батька.
Під владою Саурона
Після смерті Тар-Палантіра Фаразон вчинив заколот і захопив владу, зробивши дочку короля Міріель (перейменувавши її на Ар-Зімрафель) силоміць своєю дружиною, чим вчинив злочин, оскільки нуменорські закони навіть серед королівської родини забороняли родичам до третього коліна вступати в шлюб. Нарікшись Ар-Фаразоном Золотоликим, новий король був дуже гордовтитм і пихатим, однак зовсім не мудрим. Почувши, що Саурон нарік себе Володарем Людей він сильно розлютився і, зібравши велике військо і флот, вирушив до Умбара, де послав Темному Володареві ультиматум підкоритися йому або ставати до битви. Розуміючи, що міць Нуменору йому не перемогти, вирішив Саурон скоритись на словах йому (а на ділі хитрощами знищити Ар-Фаразона та його королівство) і прийшов до Умбара і скорився королеві. Ар-Фаразон взяв Саурона в полон і відвіз до Арменелоса. Завдяки своєму красномовству, чарам і сильному розумові Темному Владиці вдалося швидко навернути на свій бік і короля, і більшість його підданих. Він переконав їх, що валари бояться могутності людей Вестернесу і тому заборонили припливати в землі Аману, що Еру це лише їх вигадка, завдяки якій вони панують над світом, а справжнім творцем світу є Мелькор — володар темряви, з якої усе було створено. Під дією порад Саурона король заборонив під страхом смерті підніматись на вершину Менелтарми, і став будувати в Арменелосі величезний храм 500 футів у діаметрі (150 метрів) і стільки ж у висоту. І було розпочато новий культ поклоніння Темряві і Мелькору. Лиш вірні, яких очолював колишній радник короля Аманділ з роду володарів Андуніе, не стали коритися новій сатанинській релігії. В Аманділа був син Еленділ та онуки Ісілдур і Анаріон, що за роками Нуменору були юними.
Невдовзі Саурон став підбурювати Ар-Фаразона зрубати Біле Дерево — Прекрасний Німлот, що росло в саду королівського двору. Тривалий час король не погоджувався, адже він пам'ятав про пророцтво Тар-Палантіра. І коли про це дізналась рідня Аманділа, Ісілдур таємно від усіх вночі пробрався в Королівський сад і зірвав єдиний плід, що висів на гілці дерева, оскільки надворі стояла зима. Проте охорона помітила Ісілдура, і він, отримавши чимало поранень, пробив собі шлях. Позаяк він замаскувався, ніхто не дізнався хто наважився торкнутись дерева. Потайки той плід посадили, і Аманділ благословив його, а навесні з землі пробився пагінець і випустив бруньки. Щойно на ньому розкрився перший листок, як Ісілдур, що довго лежав при смерті, ожив і рани його вже не тривожили.
Після нападу Ар-Фаразон послухався Саурона і зрубав Німлот, а той розпалив його деревиною жертовне вогнище в храмі і вийшлий крізь отвір у куполі дим перетворився на хмару, котра сім днів висіла над землею і потім поволі рушила на захід.
Відтоді вогонь і дим не припинялися, щодня в храмі приносилися криваві жертви Мелькору, щоб він звільнив людей від смерті. В жертву приносили, як правило, вірних, звинувачених у бунтарстві та представників інших народів Середзем'я, котрих відтепер безжально захоплювали в рабство. Так більшість нуменорців з благодійників малих народів перетворилися на жахливих тиранів.
Однак смерть тепер все частіше приходила до Нуменору, бо люди постійно сварились між собою і вбивали одне одного з найменешого приводу. Простий народ ненавидів можновладців, а ті платили їм у відповідь зневагою і здирництвом.
Коли Ар-Фаразон став відчувати наближення смерті, Саурон намовив його напасти на землі Аману, бо вони, мовляв, надають безсмертя тим, хто живе на них. І став король збирати флот для походу. Відтоді стали з'являтись грізні передзнамення майбутнього лиха: з вершини Менелтарми почав підніматись вулканічний дим, навантажені різноманітним скарбом кораблі потрапляли в бурі й тонули, чого раніше ніколи не траплялось, щовечора з заходу стали надходити велетенські хмари схожі на орлів, що вражали блискавками людей на вулицях міст.
Тоді Аманділ, подібно до їхнього предка Еаренділа, вирішив плисти у Валінор і просити прощення в його володарів. Він попрощався з родиною та слугами, бо розумів що більше ніколи не побачить їх, і порадив Еленділові, Ісілдурові та Анаріонові покинути, острів якнайшвидше, бо загибель його була не за горами. Разом із трьома служниками відплив він на захід і більше про нього нічого невідомо.
Похід на Аман і загибель Нуменору
У 3319 році на чолі великого флоту Ар-Фаразон вдерся на землі Аману, і взяв у облогу місто Тіріон в Елдамарі. Тоді звернулись валари до Еру Ілуватара і нуменорський флот було потоплено, а короля і всіх його воїнів, що ступили на землю Аману, поховали під собою гори Пелори. Там у Печерах Забуття вони перебуватимуть до Останньої Битви та Судного Дня. Змінилася світобудова: Аман і Тол-Ересеа було взято з кіл Арди і перенесено туди, де люди ніколи вже не зможуть до них дістатися. Велетенська розколина, що утворилася при цьому, поглинула Нуменор разом з усіма його мешканцями, окрім вірних, що на чолі з Еленділом, Ісілдуром та Анаріоном відпливли за кілька годин до того. Менелтарма зненацька вивергла полум'я, і велетенські хвилі поглинули острів. Світ зменшився й перетворився на кулю і немає більше в ньому земель, що були частиною Арди Неспотвореної. Саурон, що залишився на березі Нуменору, також потонув, але його дух вирвався з морської безодні і вирушив до Мордору. Відтепер він більше не міг приймати прекрасної подоби, і мало хто міг зносити на собі погляд Саурона Жахливого.
Спадок
Еленділ з синами вцілив у катастрофі: можливо, його батьку Аманділу таки вдалося дібратися до Валінору й добитися у валарів милості своєму роду. Після відплиття Фаразона кораблі вірних стояли біля східних берегів Нуменору, з боку гавані Роменни: п'ять суден Еленділа, три — Ісілдура, і два — Анаріона. Коли море хлинуло в безодню між островом і Безсмертними Землями, масив суші захистив кораблі від гігантського виру, в якому загинув флот Фаразона. Велетенська хвиля накрила Нуменор, загрожуючи гибеллю втікачам, але зі Заходу налетів сильний вітер і поніс кораблі далеко в море. Страшний шторм розкидав їх і викинув на береги Середзем'я: судна Еленділа в Ліндоні, судна його синів — біля гирла Андуїну. Пізніше вони заснували там свої королівства Арнор і Гондор. Назва «Нуменор» стала забуватися, витісняючись пізнішими найменуваннями «Акаллабет» (Akallabêth, з адунаїку — «Повалений»), «Аталанте» (квенья Atalantë — «Пала Земля»).
Серед вигнанців утвердилось повір'я, що Нуменор не затонув весь: вершина Менельтарми знову піднялася над водами самотнім острівцем. Це було найсвященніше місце, з якого зіркі люди могли узріти Аваллоне, і навіть у страшні часи Саурона ніщо не осквернило його. Деякі нащадки Еленділа вирушали в плавання шукати священний острівець, щоб звідти хоч здалека побачити Безсмертні Землі. Вони знали, що світ змінився й Аману з Тол-Ересеа більше нема в його колах, але вірили, що вони ще існують у справжньому бутті, у тому образі світу, у якому він був первісно задуманий. Мореходи відкривали нові землі, але всі подібні до Середзем'я і так само вразливі до смерті. Ті з них, що запливали найдальше на захід, поверталися до вихідної точки зі сходу. Вони казали: «Всі шляхи тепер викривлені».
Надалі завдяки і морським подорожам, і спостереженням зірок володарі людей дізналися, що світ насправді став круглим, хоча ельдарам було дозволено досягнути Давнього Заходу й Аваллоне. Саме тому мудреці серед людей стверджували, що Пряма Дорога ще повинна існувати: для тих, кому дозволено відшукати її. Вони вчили, що вона проходить прямо через атмосферу («повітря дихання і польоту»), що тепер викривлена разом зі світом, і перетинаючи (Ільмен), який немічна людська плоть не може перенести, приводить до Тол-Ересеа, а мабуть і до Валінору. Існували легенди про смертних, яким вдавалося потрапити на цю Дорогу волею долі чи милістю валарів; вони підіймались цим невидимим мостом над землею, досягали Безсмертних Земель, і вмирали, встигнувши побачити гору Танікветіль.
Дев'ять кораблів з вірними нуменорцями дістались Середзем'я, заснувавши королівства Арнор і Гондор, якими правили Еленділ, його сини та їхні нащадки. У своїй більшості ці люди зберегли вірність валарам і ельдарам і були одвічними ворогами Саурона та його прибічників.
Також в Умбарі та сусідній з ним області Офір у Ближньому Гараді, залишилися люди короля та їх нащадки, яких відтепер називали чорними нуменорцями, або моредайн. Вони поклонялися Мелькорові і вірно служили Сауронові. До них, зокрема, належали нуменорці, що служили королю Ангмару, королі Гараду Герумор і Фуїнур, дружина короля Гондору Таранонна Фаластура Берутіель та намісник Барад-Дура, що називав себе .
Нуменор і Атлантида
Як зауважує сам Дж. Р. Р. Толкін,
Цікаво, що корінь «талат», вживаний у квенья щодо «ковзання», «слизання», «падіння вниз», від якого закономірним чином у цій мові утворений іменник «аталанте», має так сильно нагадувати Атлантиду. Оригінальний текст (англ.) It is a curious chance that the stem √talat used in Q[uenya] for 'slipping, sliding, falling down', of which atalantie is a normal (in Q) noun-formation, should so much resemble Atlantis. |
Дж. Тайлер пише: подібність слів «Аталанте» (Atalantë) і «Атлантида» (Atlantis) варта уваги, зокрема, з причини того, що обидва є назвами зниклих цивілізацій. Якщо ми припустимо, що Нуменор — це Атлантида, тоді час існування вигаданого Нуменору може бути встановлений у строках нашого світу. Міф про Атлантиду йде із записів Платона, який сам дізнався про неї у Солона, а той, у свою чергу, чув цю історію в Єгипті, у VI ст. до н. е. Самі єгиптяни датували легенду часами 9 000 років до них, тому толкінівську історію про Нуменор можна віднести до епохи, що приблизно відповідає кінцю останнього льодовикового періоду: це був час великих затоплень у планетарному масштабі.
Образ Нуменору в мистецтві
- «Oonargh» (псевдонім німецької співачки Зенти — Софії Делліпонті) — балада «Нуменор» частково виконується мовою квенья.
- «Скаді» (псевдонім російської співачки Людмили Євгеніївни Смеркович) — композиція «Нуменор».
- «Володар перснів: Персні Влади» — частина подій цього серіалу відбувається в Нуменорі незадовго до його загибелі.
Примітки
- Толкин, Дж. Р. Р. (2016). Письма - Письма № 154, 156, 257. predanie. ru (рос.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Толкин, Дж. Р. Р. (2016). Письма - Письмо 154. predanie. ru (рос.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Tolkien, Christopher (1980). Unfinished tales of Númenor and Middle-earth. London: Allen & Unwin. ISBN . OCLC 7088945.
- Fireword (2016). Атлас Нуменора - фанфик по фэндому "Толкин Дж. Р. Р. "Сильмарилион". ficbook. net (рос.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Толкин, Дж. Р. Р. (2010 -е гг.). Неоконченные сказания Нуменора и Средиземья - Алдарион и Эрендис. wwww. litmir. me (рос.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Толкин, Дж. Р. Р. (2010 - е гг.). Неоконченные сказания Нуменора и Средиземья - Описание острова Нуменор. wwww. litmir. me (рос.) .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Толкін, Дж. Р. Р. (2008). Сильмариліон - Акаллабет (укр.) . Львів: "Астролябія. с. 272—274. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Толкін, Дж. Р. Р. (2008). Сильмариліон-Акаллабет (укр.) . Львів: "Астролябія". с. 282-294. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - The Letters of JRR Tolkien, No. 257
- Tyler, J.E.A. (1976). The Complete Tolkien Companion. Thomas Dunne Books. с. 45—46. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2017 Nu menor kven Numenore Zahidna Zemlya u legendariumi Dzh R R Tolkina velikij ostriv u mori Belegaer na yakomu bulo roztashovane odnojmenne korolivstvo narodu dunedajniv Pislya zakinchennya Pershoyi Epohi Numenor buv pidnyatij z morskogo dna i darovanij adanam valarami Na ostrovi vinikla visoka civilizaciya procvitayuche korolivstvo z narodom sho mav dovgotrivale zhittya Lyudi Numenoru buli vpravnimi moryakami sho zasnuvali svoyi koloniyi na beregah Seredzem ya i distalisya inshih kontinentiv Odnak plavannya na Zahid do Bezsmertnih Zemel bulo yim zaboronene Ce a takozh strah pered smertyu zumovilo bunt numenorciv proti valariv a zgodom i vijskovij pohid na Aman yakij stav prichinoyu zatoplennya Numenoru u vodah Velikogo morya Legenda pro Numenor jmovirno bula stvorena naprikinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv Za tverdzhennyami samogo Tolkina odnim z dzherel nathnennya stav nichnij koshmar sho peresliduvav jogo she z rannogo ditinstva piznishe nazvanij nim sindromom Atlantidi velika hvilya zdijmayetsya do neba i neuhilno nasuvayetsya nakrivayuchi soboyu dereva i zeleni polya namagayuchis poglinuti jogo i vse dovkola Avtor hotiv pokazati Numenor yak specifichnij variant legendi pro Atlantidu pislya togo yak numenorci Koroli Lyudej sho zhili na ostrovi roztashovanomu dali vid usogo na zahid z usih smertnih zemel zbuntuvalisya v pidsumku projnyati nepomirnoyu gordineyu sprobuvali zahopiti Eresea ta Valinor siloyu Numenor bulo znisheno a Eresea i Valinor vilucheni z Zemli za fizichno nedosyazhni mezhi shlyah na zahid stav vidkritim ale viv lishe nazad u vihidnu tochku dlya smertnih Pershopochatkovo padinnya Numenora rozglyadalosya Tolkinom yak zavershennya Silmarilionu i ostannya istoriya pro Starodavni dni Prote piznishe z poyavoyu Volodarya Persniv cya istoriya stala spoluchnoyu lankoyu mizh dvoma tvorami i odniyeyu z golovnih chastin legendariumu Tolkina Korotko istoriya isnuvannya ta padinnya Numenora vikladena v chastini Silmarilionu pid nazvoyu Akallabet Nezakinchena opovid Aldarion ta Erendis stosuyetsya periodu rozkvitu Numenoru Vsi inshi praci Tolkina pro Numenor ye abo korotkimi notatkami abo nezakinchenimi chernetkami Vidomosti pro Numenor vklyucheni yak dodatki do Volodarya Persniv ta i seriyi Istoriya Seredzem ya EtimologiyaNazva ostrova zapozichena z kvenya elfijskoyi movi narodu eldariv skonstrujovanoyi Tolkinom Numenorci vikoristovuvali kvenya v urochistih ceremoniyah i dlya najmenuvannya geografichnih ob yektiv Numenore perekladayetsya z kvenya yak Zemlya Zahodu abo Zahidna zemlya Obidvi ci nazvi perekladalisya avtorom na suchasnu anglijsku movu yak Vesterness angl Westernesse tobto Zahidnist Cyu nazvu Tolkin zapozichiv z licarskogo romanu Korol Gorn angl King Horn de vono vikoristovuyetsya dlya poznachennya nezvidanoyu zahidnoyi zemli kudi mozhna distatisya tilki morem U legendariumi zaznacheno sho pislya svogo padinnya v 3319 r Drugoyi epohi Numenor stali nazivati Atalante kvenya Atalante sho v perekladi oznachaye Zanepala Tolkin opisuvav podibnist ciyeyi nazvi do Atlantida yak zbig odnogo razu vin zrozumiv sho kvenijskij korin talat padati mozhe buti vklyuchenij v nazvu sho stosuyetsya Numenoru hocha deyaki doslidniki vvazhayut cyu nazvu cilespryamovanoyu groyu sliv zadumanoyu vid pochatku Takozh ostriv mav nazvi Anadune z adunayik Zahidna Zemlya Andor Darovanij kraj Elenna ta Elenna nore Zemlya Zori a pislya jogo zagibeli Akallabet adunayik Akallabeth Povalenij Zanepalij i Mar nu Falmar Dim pid hvilyami NaselennyaPislya Vijni Gnivu valari podaruvali ostriv Numenor narodu adaniv za te sho voni dopomagali elfam Bilshist predstavnikiv plemen beora ta gadora pereselilis na ostriv Z plemeni galet do Numenora pereselilosya lishe dekilka lyudej Takozh na ostrovi poselilisya kilka rodin sporidnenih z narodom druadaniv ale vsi voni zgodom povernulis do Seredzem ya Ti adani sho zahotili zalishitis u Seredzem yi pereselilis do Rovanionu Bilshist numenorciv skladali nashadki nashadki narodu gadora visoki svitlovolosi ta sinooki sho govorili movoyu taliska Nashadki narodu Beora zhili perevazhno na zahodi ostrova v miscevosti Andustar Ce buli visoki temnovolosi ta sirooki lyudi sho takozh spochatku govorili movoyu taliska ale zgodom povnistyu perejshli na sindarin Meshkanci ostrova nazivalisya numenorcyami ta dunedajn sind lyudi zahodu GeografiyaMapa Numenoru Nisimaldar Malyunok Mateya Chadila Numenor buv roztashovanij u Velikomu mori Belegaer daleko na zahid vid beregiv Seredzem ya bilya zemel Amanu i Tol Eresea tak sho z zahidnogo berega Numenoru buli vidni gavani amanskogo ostrova Avalonne Do chasiv ostannogo korolya Ar Farazona rozbeshenogo zloyu voleyu Saurona v krayini ne bulo stihijnih lih nevrozhayiv ta epidemij tam spriyatlivo svitilo sonce i vipadali doshi oskilki kraj buv podibnim do Blagoslovennih Zemel i perebuvav pid pokrovitelstvom yihnih volodariv valariv Svoyimi obrisami ostriv buv shozhim na veliku p yatikutnu zirku z centralnoyu chastinoyu v 250 mil u poperechniku z pivnochi na pivden ta z zahodu na shid vid yakoyi vidhodili p yat pivostroviv Forostar Pivnichni Zemli Andustar Zahidni Zemli G yarnustar Pivdenno zahidni zemli G yarostar Pivdenno shidni Zemli ta Orrostar Shidni Zemli Centralna chastina nazivalasya Mittalmar Seredni Zemli sho ne mala vihodu do morya krim Romennskoyi zatoki Mittalmar U centri Mittalmara roztashovuvalasya provinciya Arandor Korolivska zemlya najbilsh zaselena chastina ostrova V Arandori roztashovuvalis stolicya korolivstva Armenelos gavan i port Romenna ta gora Meneltarma Nebesnij Stovp na vershini yakoyi stoyalo svyatilishe boga Eru Zvidti bulo vidno gavani elfijskogo ostrova Tol Eresea Gora bula pogaslim vulkanom odnak do chasiv pered samoyu zagibellyu ostrova yiyi vulkanichna diyalnist niyak ne proyavlyalas Pidnizhzhya Meneltarmi plavno perehodili v rivninu odnak z p yati bokiv na p yat pivostroviv rozhodilisya nevisoki grebeni sho nazivalis Tarmasundar Koreni Stovpa Po vershini pivdenno zahidnogo grebenya do gori jshla doroga mizh pivdenno zahidnim i pivdenno shidnim grebenyami lezhala negliboka dolina Vona mala nazvu Nojbrian Dolina Grobnic oskilki v yiyi glibini u skelyah bilya pidnizhzhya Gori buli visicheni grobnici de pokoyilisya koroli ta korolevi Numenoru Z pivdnya bilya pidnizhzhya gori pochinalasya najbilsha richka ostrova Siril U pivdenno zahidnij chastini Mittalmara na pologih pagorbah sho porosli travoyu roztashuvalasya provinciya Emerie de zhili vivchari Mittalmar buv najvishoyu tochkoyu Numenoru yaksho ne rahuvati gir ta uzvish pivostroviv Ce buv kraj luk ta pologih pagorbiv Derev tam roslo duzhe malo U zatoci Romenna roztashuvavsya nevelichkij ostrivec Tol Uyinen sho buv stvorenij Uyinen druzhinoyu mayara Osse Tam najchastishe kidav yakir korabel Eambar princa Aldariona majbutnogo korolya Tar Aldariona Na comu ostrovi za nakazom Aldariona bulo zvedeno mayak Kalmindon Forostar Forostar buv najmensh rodyuchoyu z usih zemel Numenora Grunt tam buv kam yanistij derev tam roslo malo Blizhche do pivnichnogo misu pidnimalisya kruti skeli i pryamo z morya kruto pidnimav svoyi shili pik Sorontil U cih krayah korol Tar Meneldur Elentimo zbuduvav visoku vezhu z yakoyi sposterigav ruh zirok Andustar U pivnichnij chastini cej pivostriv takozh buv skelyastim i ci skeli vkrivali hvojni lisi sho vihodili do morya Na zahodi u girskij bereg vrizalisya tri nevelichki zatoki ale tut pagorbi u bagatoh miscyah ne pidstupali do morya i bilya yih pidnizhzhya rozstilavsya rivnij bereg Najpivnichnisha zatoka mala nazvu Andunie de bulo roztashovane portove misto Andunie Zahid Soncya Bilya cogo mista korol Tar Minastir pobuduvav visoku vezhu na pagorbi Oromet dlya oglyadu na Zahid Pivden Andustara buv duzhe rodyuchim jogo vkrivali listyani lisi Mizh Andustar i G yarnustar rozkinulas velika zatoka Eldanna oskilki vona bula vidkrita v bik Tol Eresea Zemli dovkola neyi zahishali gori z pivnochi i vihodili do zahidnih moriv Voni buli teplimi tut vipadalo najbilshe doshiv U seredini luki Eldanna lezhala najprekrasnisha z usih gavanej Numenoru Eldalonde Zelena na pochatku isnuvannya Numenora same syudi priplivali shvidki bili korabli z Tol Eresea Dovkola gavani zrostali podarovani eldarami dereva sho cvili poshiryuyuchi tonkij priyemnij aromat tomu cej kraj buv nazvanij Nisimaldar Pahuchi Dereva Poruch z Eldalonde v more vpadala richka Nundunne Na shlyahu do morya vona rozlivalasya nevelichkim ozerom Nisinen po beregah yakogo roslo chimalo pahuchih kushiv ta kvitiv G yarnustar Zahidna chastina G yarnustara bula goristoyu i visoki pagorbi pidnimalis na zahidnomu ta pivdennomu uzberezhzhi na shodi u teplomu ta rodyuchomu krayi rosli vinogradniki Pivostrovi G yarnustar i G yarostar roztashuvalis odne vid odnogo na dovgomu uzberezhzhi Mizh nimi zemlya ta more plavno perehodili odna v odnu nide bilshe u Numenori takogo ne bulo Siril najbilsha richka ostrova sho pochinalas bilya pidnizhzhya Meneltarmi v dolini Najrinan i tekla kriz ves Mittlamar na pivden i stavala u nizhnij techiyi povilnim zvivistim potokom Naprikinci shlyahu Siril vpadav u more sered prostorih bolit i trostyanih rivnin rozpadayuchis na bezlich milkih protok sho postijno zminyuvali svoyi rusla prokladayuchi sobi shlyah cherez prostori priberezhni piski Na bagato mil obabich delti prostyagalisya bili piski ta sira galka uzberezhzhya Tam sered bolit i ozer na smugah suhoyi zemli v nevelichkih selah zhili ribalki Golovnim poselennyam v tih krayah buv Nindamos G yarostar U comu krayi roslo chimalo riznomanitnih derev Z chasiv korolya Tar Aldariona v cih krayah sadzhali korabelnij lis Orrostar Najholodnishij kraj ale vid suvorih pivnichno shidnih vitriv jogo prikrivali gori sho zdijmalisya blizhche do kincya pivostrova i u vnutrishnij chastini Orrostara zrostav hlib osoblivo poblizu mezhi z Arandorom Zagalom shili Numenora jshli po spadnij z pivnichnogo zahodu na pivden ta shid Mista Numenoru Odne z variantiv zobrazhennya Numenoru Andunie v perekladi z numenorskoyi movi adunayik oznachaye Zahid Soncya oskilki spryamovane na Zahid Persha stolicya krayini Zvidti u yasni dni na obriyi bulo vidno gavani Avalonne na ostrovi Tol Eresea Zgodom mistom pravili nashadki Elatana ta dochki korolya Tar Elendila Silmarien vid yakih berut pochatok rodi koroliv Arnoru i Gondoru Voni zberegli virnist eldaram i valar navit u piznishi chasi koli bilshist numenorciv na choli z korolyami povstali proti nih U chasi korolya Ar Gimilzora vsih Virnih yih nazivali elendilami bulo pereseleno v Romennu Skipetr praviteliv Andunie stav simvolom vladi koroliv Arnoru Armenelos stolicya korolivstva najprekrasnishe z usih mist z vezheyu ta citadellyu yaku zbuduvav pershij korol Elros Tar Miniatur Roztashovane v Arandori bilya gori Meneltarma Tam znahodivsya korolivskij palac u sadu yakogo v dni korolya Tar Aldariona bulo posadzhene bile derevo Nimlot sho bulo sadzhancem dereva Keleborn z ostrova Tol Eresea V ostanni chasi isnuvannya ostrova z iniciativi Saurona tam bulo zbudovano hram Melkora Romenna v perekladi z kvenya oznachaye na shid Portove misto v provinciyi Arandor zvidki vidplivali korabli do Seredzem ya i kudi voni povertalisya z vantazhami ta koshtovnostyami U chasi korolya Ar Gimilzora usih elendiliv vklyuchno z rodinoyu vladik Andunie bulo pereseleno do Romenni Zvidsi vidpliv do Valinora Amandil namagayuchis vimoliti proshennya dlya Numenoru Z Romenni naperedodni zagibeli ostrova vidplivli sin Amandila Elendil ta jogo sini Isildur ta Anarion Eldalonde Zelena najgarnishij port i gavan na zahodi Numenoru na berezi zatoki Eldana v girli richki Nundunne Syudi do chasiv buntu numenorciv pribuvali korabli eldariv z Tol Eresea Nindamos golovne mistechko ribalok v delti Sirila v G yarnustari Almajda port u zatoci Andunie roztashovane trohi na zahid vid mista Andunie Ondostro misto u Forostari z kamenolomnyami krayu U perekladi z kvenya oznachaye kam yane misto G yarastorni roztashovane v provinciyi Emerie Nalezhalo nashadku Elrosa Hallakaru Numenorski mista i forteci u Seredzem yi Vinyalonde zgodom Lond Daer i Lond daer Ener v perekladi z kvenya oznachaye Nova gavan Persha numenorska koloniya v Seredzem yi Zasnovana na pochatku Drugoyi Epohi numenorskim princom Aldarionom zgodom korol Tar Aldarion u girli richki Gvatlo yak faktoriya sho postachala korolivstvo korabelnim lisom kotrij na toj chas vkrivav bilshu chastinu Eriadoru U 1700 r Drugoyi Epohi pid chas vijni z Sauronom v portu na dopomogu elfam visadilis numenorski vijska na choli z Kir yasturom Pid chas ciyeyi vijni misto bulo ukriplene i otrimalo nazvu Lond Daer Velika gavan Pislya vijni gavan vtratila svoye kolishnye znachennya oskilki armiya Saurona vipalila majzhe vsi lisi v Eriadori V zv yazku z cim bulo zbudovano novi koloniyi v Tarbadi Umbari ta Pelargiri i misto stalo nazivatis Lond daer Ener Velika Seredinna Gavan Pislya padinnya Numenoru misto bulo pokinute jogo ruyini bulo she vidno naprikinci Tretoyi Epohi Tarbad u perekladi z sindarinu oznachaye Perehrestya Fortecya bula zbudovana bilya brodu cherez richku Gvatlo de shodilisya Pivdenna i Pivnichna dorogi Pislya padinnya Numenoru misto uvijshlo do korolivstva Arnor Umbar zasnovanij blizko 2280 r Drugoyi Epohi Najbilsha gavan Numenoru v Seredzem yi Nalezhala Lyudyam Korolya Z Umbara Numenor upravlyav dovkolishnimi zemlyami i zbirav daninu z narodiv yaki tam prozhivali Pislya padinnya Numenoru Umbar peretvorivsya na oplot moredajn abo chornih numenorciv Pelargir gavan bilya girla Anduyinu Zasnovane u 2350 r D E Osnovna tverdinya Druziv Elfiv u Seredzem yi Tudi vidplivala vse bilsha yih kilkist vid gonin z boku Lyudej Korolya Pislya padinnya Numenoru misto uvijshlo do korolivstva Gondor Angrene zgodom vidome yak Izengard Fortecya u verhiv yi richki Angren Izen z vezheyu Orthank zavvishki 500 futiv blizko 150 metriv Pislya padinnya Numenoru nalezhav korolivstvu Gondor U 2759 r Tretoyi Epohi viddanij namisnikom korolivstva Gondor Berenom magu Kurumo Sarumanu Dunharg i Aglarond Gornburg numenorski forteci v krayi Kalenardon Pislya padinnya Numenoru vhodili do skladu korolivstva Gondor U 2510 r Tretoyi Epohi peredani namisnikom Kirionom razom z usim Kalenardonom rogirimam Dorogi v Numenori Najbilsha i najdavnisha doroga jshla vid Romenni cherez Armenelos do Meneltarmi ta Dolini Grobnic Potim yiyi do prodovzhili do mista Ondosto u Forostari a zvidti na zahid do Andunie Po nij vozili na vozah kaminnya z Pivnichnih Zemel sho visoko cinuvavsya u budivnictvi ta derevini na kotru buli bagati Zahidni Zemli Brukovanih dorig v krayini bulo duzhe malo oskilki ekipazhiv ta voziv na pershomu etapi tam ne bulo bo bilshist vantazhiv tam vozili morem a lyudi zmalku lyubili yizditi verhi i dorogi yak pravilo ne brukuvali a oblashtovuvali dlya verhovoyi yizdi Flora i fauna ostrova Znachnu chastinu teritoriyi Numenoru vkrivali lisi Sered porid derev na ostrovi buli yak taki sho zustrichalis i v Seredzem yi tak i ti sho rosli tilki v Amani Tol Eresea ta Numenori Do pershih vidnosyatsya zelena i blakitna yalini sosna dub v yaz gorobina buk ta bereza Bilshist derev privezenih eldarami rosla na zahodi Numenoru u krayi sho nazivavsya Nisimaldar Aromatni Dereva ce buli ojlolajre lajrelosse neseamelda vardariana tanikvelasse yavannamire z kruglimi chervonimi plodami Kviti listya i kora cih derev napovnyuvali povitrya solodkim aromatom vid yakogo i pohodila nazva provinciyi Tilki v Nisilmadari rosli mogutni dereva malliorne sho dosyagali takoyi zh visoti yak i na Eresea Yih kviti buli shozhi na vishnevi i cvili vse lito Listya buli shozhi na bukovi ale buli znachno bilshimi blido zelenimi ugori i sriblyastimi unizu i blishali na sonci Voseni listya ne opadalo a stavalo blido zolotim Plid malliorne gorih iz zolotoyu shkaralupoyu Tar Aldarion podaruvav dekilka plodiv Gil Galadu ale v Lindoni voni ne prizhilisya prote v Giladrieli i zavdyaki yiyi charam malliorne rosli v Lotlorieni hoch i ne dosyagali tiyeyi visoti sho bula v derev Numenoru ta Eresea U G yarrostari zrostali dereva laurelinkve kotre duzhe lyubili cherez jogo kviti oskilki bilshe nide ce derevo ne vikoristovuvalos A nazivali jogo tak cherez dovgi grona zhovtih kvitiv i deyaki lyudi sho chuli vid eldar pro Laurelinnu Zolote Derevo Vallinoru virili sho laurelinkve pohodit vid nogo i sho nasinnya jogo syudi privezli eldar ale ce bulo ne tak Morski ptahi sho plavayut ta pirnayut vodilisya v Numenori u nezlichennij kilkosti I moryaki govorili sho navit yakbi voni buli slipimi za ptashinim galasom diznalisya b voni sho Numenor uzhe blizko I koli korabel nablizhavsya do berega pidnimalis veletenski zgrayi morskih ptahiv i nosilisya nad korablem z radisnimi vitalnimi krikami oskilki nihto nikoli zumisne ne zavdavav yim shkodi i ne obrazhav yih Inodi ptahi suprovodzhuvali korabli navit ti sho vidplivali do Seredzem ya U samomu Numenori bulo chimalo ptashok vid kirinkiv kirinki sho buli trohi bilshe kropiv yanki ale z bagryanim operennyam i nastilki tonenkim golosochkom sho lyudske vuho led vlovlyuvalo jogo do veletenskih orliv kotri vvazhalisya svyashennimi ptahami Manve i kotrih ne obrazhali do chornih chasiv padinnya dunedajniv Bagato yih zhilo na vershinah skel u Forostari Dvi tisyachi rokiv u Armenelosi v korolivskomu palaci shedrotami volodarya zhila para orliv vid Elrosa Tar Miniatara do Tar Ankalimona sina Tar Atanamira na vershini bashti bulo orline gnizdo Politichnij ustrijNumenor buv absolyutnoyu monarhiyeyu yakoyu pravili koroli z rodu Elrosa Tar Miniatara Korol ne buv zv yazanij zakonami ale do prihodu Saurona prisluhavsya do dumki narodu i shanuvav tradiciyi U chas vidsutnosti korolya korolivstvom upravlyav namisnik kotrim buv spadkoyemec prestolu abo predstavnik shanovanoyi aristokratiyi Vidznakami korolivskoyi vladi buli zolotij skipetr Elrosa darovanij jomu vladikami Bezsmertnogo Zahodu U shesti regionah pravili predstavniki vishoyi aristokratiyi lordi sho virishuvali pitannya zhittya krayu i odnochasno buli suddyami yih rishennya mig pereglyanuti tilki korol sho traplyalos daleko ne zavzhdi Provinciya Arandor bula bezposerednim korolivskim domenom de ne bulo inshoyi vladi krim korolivskoyi Doradchim organom pri koroli bula Rada Skipetra do skladu yakoyi vhodili predstavniki aristokratiyi z shesti regioniv takozh do yiyi skladu korol mig vklyuchiti lyudinu chiya mudrist i poradi mali korist dlya derzhavnih sprav VijskoPershopochatkove vijsko Numenoru skladalosya z dobrovolciv sho bazhali zajmatis kolonizaciyeyu Seredzem ya abo shukali prigod Z chasiv pershogo pohodu proti Saurona 1700 stalo formuvatis postijne vijsko Osnovoyu vijskovoyi mogutnosti buli vazhka pihota ta luchniki Osnovnimi zbrojnimi formuvannyami buli kogorti sho buli okremimi dlya luchnikiv ta soldativ blizhnogo boyu Na choli vijska stoyav komanduvach U numenorskomu vijsku vikoristovuvalis dva vidi stroyu oboronnij tangajl shitova oborona ta nastupalnij dirnajt zaliznij klin Z ozbroyennya vikoristovuvalis mechi sokiri spisi kindzhali ale najbilshoyu voyinskoyu zvityagoyu koristuvalis kogorti korolivskih luchnikiv Numenorci pershimi stali vikoristovuvati kompozitni luki sho vigotovlyalis zi stali i buli porozhnimi zzovni Inodi u vijsku vikoristovuvalis kinni strilci Soldativ Numenoru zahishali vazhki lati neprobivni dlya stril veliki j mali shiti Yih sholomi buli visokimi konichnoyi formi i bez zabrala prikrasheni krilami morskogo martina U sucilnomu stroyu vikoristovuvavsya korotkij mech sket z shirokim dvobichnim lezom pridatnim dlya rizhuchih ta kolyuchih udariv Dovgij mech makil buv prerogativoyu oficeriv i bojovoyi kinnoti Zavdyaki nezvichajnij vitrivalosti cogo narodu numenorska vazhka pihota mogla projti vden 40 kilometriv zdijsnyuyuchi korotki privali kozhni 5 kilometriv i takij temp ne buv yih mezheyu U pohodi kozhen soldat nis z soboyu neobhidnij komplekt pidsumku z dorozhnim hlibom i vodoyu sho dovgij chas ne psuvalisya i mogli pidtrimuvati sili lyudini dekilka dniv EkonomikaPromisel numenorciv buv riznomanitnim u kozhnomu regioni procvitav pevnij vid diyalnosti Tak u Forostari dobuvali budivelne kaminnya na pivdni Andustaru veli silske gospodarstvo ta rubali budivelnij lis G yarnustar slavivsya svoyimi vinogradnikami G yarostar korabelnim lisom posadzhenim z nakazu korolya Tar Aldariona v Orostari procvitalo hliborobstvo a v Mittalmari skotarstvo tak Emerie buv krayem vivcharstva Morske ta richkove ribalstvo nabulo najbilshogo rozpovsyudzhennya v pivdennij chastini ostrova Morya ta richki Numenoru buli duzhe bagatimi na ribu Numenor buv bidnij na metalevi rudi U gorah buli nebagati rodovisha zaliza ta midi V piznishi chasi v gorah Andustaru takozh bulo vidkrito nevelichke mifrilove rodovishe Kaminnya i metali dunedajn kupuvali v elfijskih ta lyudskih narodiv Seredzem ya zgodom voni stali obbirati ostannih siloyu vijskovogo primusu Numenorski vina pshenicya i tyutyun mali velikij popit u meshkanciv Seredzem ya Prote golovnimi predmetami eksportu buli virobi majstriv z kamenyu metalu ta dereva sho svoyeyu krasoyu perevershili vse stvorene lyudmi Seredzem ya Remisniki i torgovci Numenoru ob yednuvalis u gildiyi najbilsh vidomimi sered yakih buli zbroyari ta moreplavci KulturaRidnoyu movoyu numenorciv buv adunayik sho pohodiv vid taliska yakoyu rozmovlyav narod Gadora Zolotovolosogo Shiroko zastosovuvalis takozh elfijski movi kvenya ta sindarin do togo chasu poki korol Ar Adunahor ne zaboroniv navchati ditej elfijskoyi i lishe virni potajki rozpovsyudzhuvali znannya cih mov Religiyeyu numenorciv buv monoteyistichnij kult Eru Iluvatara Boga Tvorcya Na vershini Meneltarmi roztashovuvalos jogo svyatilishe odnak tam ne bulo ani hramu ani vivtarya i vzagali navit prinesenogo chi obroblenogo kaminnya Po krutoshilu gori vilas doroga sho pochinalasya bilya pidnizhzhya z pivdennogo boku i zakinchuvalas bilya pivnichnoyi mezhi vershini Sama vershina bula plaskoyu i trohi uvignutoyu tam moglo roztashuvatis bagato narodu U svyatilishi vsi movchali krim korolya sho voznosiv molitvi do Eru Ce vidbuvalosya trichi na rik u pershi dni vesni Eruk yerme Molitva do Eru pro horoshij rik den seredini lita Erulajtale Molitva do Eru pro dobrij vrozhaj koli lyudi pidnosili jomu pershi plodi ta naprikinci oseni Eruhantale Podyaka Eru za dobrij vrozhaj U ci dni korol pidnimavsya na goru pishim a za nim jshov narod u bilomu z vinkami kvitiv na golovi Pid chas Troh Molin nad golovoyu kruzhlyali orli Koli htos poodinci pidnimavsya na goru to orli sidali na tri skeli sho visochili nad zahidnim krayem vershini Lyudi nazivali orliv Svidkami Manve i virili sho vin posilaye yih z Amanu sposterigati za Svyashennoyu goroyu ta vsiyeyu krayinoyu Zgodom pislya korolya Tar Ankalimona molinnya Eru na Meneltarmi bulo pokinuto i lish korol Tar Palantir dotrimuvavsya cogo zvichayu U chas Ar Farazona pidnimatisya na vershinu bulo zaboroneno pid strahom smerti Todi za poradami Saurona buv vvedenij strahitlivij kult Temryavi i yiyi volodarya Melkora sho suprovodzhuvavsya krivavimi zhertvoprinesennyami Pislya zagibeli Numenoru cej kult buv poshirenij u chornih numenorciv Edajn do pributtya v Numenor volodili bagatma remeslami sered nih bulo bagato uchniv eldar a krim togo voni mali vlasni znannya j legendi Odnak metalu v Numenori bulo ne bagato i vsi metali vvazhalis dorogocinnimi Z soboyu edajn privezli chimalo zolota sribla i koshtovnogo kaminnya kotrih u Numenori ne bulo Koli tin upala na Numenor lyudi stali zhadibnimi do koshtovnostej Vid svoyih druziv eldariv voni otrimali dorogocinni kameni i zoloti ta sribni prikrasi ale rechi taki buli ridkistyu i visoko cinuvalis u ranni chasi doki vlada koroliv Numenoru ne rozpovsyudilas na beregi Seredzem ya Girnicha plavilna i kovalska sprava shvidko zrostali U svoyij bilshosti Gildiya Zbroyariv vigotovlyala mirni znaryaddya praci ale takozh kuvali zaradi zberezhennya majsternosti mechi j sokiri vigotovlyali luki kotrih tak boyalisya vorogi numenorciv Morskij narod govorili voni puskaye upered sebe veliku hmaru i z neyi doshem padayut zmiyi abo chorni gradini zi stalevimi zhalami Prote bagato stolit numenorci shodili do narodiv Seredzem ya bez zbroyi oskilki ti shanuvali yih yak bogiv Korol i bilshist velikih vozhdiv volodili spadkovimi mechami svoyih predkiv Relikviyami korolivskogo domu buli mech Aranut sho nalezhav korolevi Doriatu i distavsya Elrosu vid svoyeyi materi Elving pravnuchki Tingola persten Baragira luk Bregora z domu Beora ta sokira Tuora Damborleg Vazhkogostra sho probivala sholomi vorogiv ta rozsikala bud yaki lati podibno do mecha Z nih padinnya Numenoru perezhiv lishe persten Baragira oskilki Tar Elendil viddav jogo svoyij dochci Silmarien i vin zberigavsya u praviteliv Andunie Zavdyaki korolevi Tar Meneldurovi v Numenori procvitala astronomiya Numenorci zrobili chislenni zvershennya u bagatoh naukah yak ot kartografiya prirodnichi nauki lingvistika medicina i navigaciya ale vsi rukopisi j rezultati yih vidkrittiv zaginuli razom iz ostrovom U chas povstannya proti valariv velikogo poshirennya nabuli alhimiya de shukali eliksiri bezsmertya ta vichnoyi molodosti ta mistectvo balzamuvannya oskilki lyudi korolya mali spodivannya na yih voskresinnya Takozh numenorci duzhe lyubili more Oskilki valari zaboronili yim plavannya na zahid do beregiv Amanu ta Tol Eresea voni dobre vivchili beregi Seredzem ya ta zdijsnyuvali morski ekspediciyi do inshih kontinentiv yak ot pustelnoyi Zemli Soncya na krajnomu shodi todi she ploskogo svitu de roztashovuvalisya Rankovi Brami ta Temnih Zemel na pivdennomu shodi vkritih dzhunglyami ta naselenih dikunami j shozhimi na entiv istotami Eldari na korablyah Kirdena Korabelnika za zirkoyu Earendila privezli yih na ostriv i bilshist korabliv vidplivli razom z elfami Ale sered edajniv buli korabeli sho navchalisya v eldariv Voni nagostrili svoyu majsternist nastilki sho zaplivali chimraz dali v more U 600 roci Drugoyi Epohi Veantur kormchij korolivskogo korablya Entulesse Povernennya pri Tar Menelduri zdijsniv podorozh do Seredzem ya pribuvshi v Mitlond pid vesnyanimi zahidnimi vitrami i povernuvsya voseni nastupnogo roku Z tih chasiv moreplavstvo stalo golovnoyu spravoyu vidvazhnih ta stijkih muzhiv Numenora Aldarion sin Tar Meneldura j onuk Veantura po materi doslidzhuvav beregi Seredzem ya girla richok Gvatlo Angren Izen zatoku Belfalas ta gori de do seredini Tretoyi Epohi zhili elfi nandor Dim Gildiyi Moreplavciv znahodivsya na korabli Aldariona Eambar zgodom v chasi povstannya proti valariv koroli konfiskuvali arhiv gildiyi i rozmistili jogo u Andunie de vsi jogo dokumenti zaginuli pid chas zatoplennya Numenoru Pered vidpravlennyam korablya v more druzhini kapitana prikrashali jogo nis gilkoyu dereva ojolajre sho simvolizuvalo pobazhannya shaslivoyi podorozhi i povernennya dodomu IstoriyaZaselennya U 32 roci Drugoyi Epohi adani virushili do Numenoru Pershim korolem ostrova stav sin i Elros sho vzyav sobi tronne im ya Tar Miniatur do chasiv Ar Gimilzora koroli brali imena na kvenya brat Elronda Napivelfa Koli v kinci Pershoyi Epohi Volodari Valinoru postavili napivelfiv pered viborom do yakogo z narodiv voni nalezhatimut Elrond obrav elfiv i z chasom stav najmudrishim sered nih Elros obrav dolyu lyudej i jomu bulo dane duzhe dovge zhittya vin prozhiv p yatsot rokiv z yakih vin 410 praviv Numenorom Koroli ta korolevi Numenoru Elros Tar Miniatur roki zhittya 532 r P E 442 r D E roki pravlinnya 32 442 rr D E Vardamir Nolimon roki zhittya 61 471 rik pravlinnya 442 Tar Amandil 192 603 442 590 Tar Elendil 350 751 590 740 Tar Meneldur 543 942 740 883 700 1098 883 1075 Tar Ankalime Persha Koroleva pravitelka 873 1285 1075 1280 Tar Anarion 1003 1404 1280 1394 Tar Surion 1174 1574 1394 1556 Tar Telperien Druga Koroleva pravitelka 1320 1731 1556 1693 1731 Tar Minastir 1474 1873 1731 1693 1869 Tar Kiriatan 1634 2035 1869 2029 Tar Atanamir Velikij 1800 2221 2029 2221 Tar Ankalimon 1986 2386 2221 2386 Tar Telemajte 2136 2526 2386 2526 Tar Vanimelde Tretya Koroleva pravitelka 2277 2637 2526 2637 Tar Andukal princ konsort cholovik Tar Vanimelde pislya yiyi smerti uzurpuvav tron r n nevid 2657 2637 2657 Tar Alkarin 2406 2737 2657 2737 Tar Kalmakil 2516 2825 2737 2825 Ar Adunahor pochinayuchi vid nogo koroli berut imena na adunayiku v spiskah koroliv vin vse zh figuruye pid kvenijskim im yam Tar Gerunumen 2709 2962 2899 2962 Ar Zimraton Tar Hostamir 2798 3033 2962 3033 Ar Sakaltor Tar Falasion 2876 3102 3033 3102 Ar Gimilzor Tar Telemnar 2960 3177 3102 3177 Ar Inzisiladun rozkayavsya i zminiv im ya na Tar Palantir Providec 3035 3255 3177 3255 Jogo dochka Tar Miriel mala stati Chetvertoyu Korolevoyu pravitelkoyu ale tron zahopiv pleminnik korolya Vin narik sebe Ar Farazon Zolotij Tar Kalion 3118 3319 3255 3319 sho stav ostannim korolem Numenoru Sin Elrosa Tar Miniatara Vardamir buv uzhe starim koli otrimav koronu tomu vin u toj zhe rik peredav pravlinnya svoyemu sinu Tar Amandilu Do chasiv Tar Atanamira isnuvav zvichaj peredachi vladi svoyemu nashadkovi takozh koroli dobrovilno obirali chas koli voni pokidali zemne zhittya Oskilki v Tar Aldariona cherez jogo rozlad z druzhinoyu Erendis bula lishe odna ditina dochka Ankalime zakon pro prestolonasliduvannya bulo zmineno vidteper spadkoyemcem mogla buti starsha ditina yak cholovichoyi tak i zhinochoyi stati Cim zakonom buv nezadovolenij pleminnik korolya Soronto sho za starim zakonom mig buti spadkoyemcem prestolu Kolonizaciya Seredzem ya Yaksho pislya Vijni Gnivu lyudski narodi Seredzem ya zrobili krok nazad u rozvitku to dunedajni pid opikoyu valariv u druzhbi z eldarami rozvivalis i procvitali Movoyu eldariv voni zapisuvali pisni ta legendi stvorili chimalo knig ta skirzhaliv de opisali bagato mudrih i divovizhnih rechej sho isnuvali v zolotij vik korolivstva kotrij pislya padinnya Numenoru bulo zabuto Eldarami z Tol Eresea princu Aldarionu buv podarovanij nashadok Bilogo Dereva Keleborn sho otrimav nazvu Nimlot Pislya pributtya u 600 roci D E pershogo numenorskogo korablya v Seredzem ya dunedajni stali priplivati na jogo beregi regulyarno zvivshi na richci Gvatlo svoyu pershu koloniyu Vinyalonde Lyudi Seredzem ya pid vladoyu Tini stali boyazki ta slabki pravili bilshistyu z yihnih plemen slugi Morgota Numenorci dopomogli yim skinuti yarmo lihih volodariv i pozbutisya strahu pered pitmoyu navchili yih siyati i viroshuvati hlib obroblyati kaminnya ta rubati lis dlya budivnictva pristojnih budinkiv Narodi Seredzem ya vvazhali numenorciv bogami i lyubili yih yak svoyih pokroviteliv U 1700 r D E numenorske vijsko na choli z Kiriaturom prijshli na dopomogu elfam Lindonu i Rivendellu Imladris proti armiyi Saurona sho zahopila majzhe ves Eriador i v bitvi pri Sarn Fordi zavdali jomu nishivnoyi porazki vnaslidok yakoyi jomu ledve vdalosya vtekti do svogo volodinnya v Mordori Bunt proti elfiv Odnak chim bilshe procvitav Numenor chim krashim stavalo zhittya jogo meshkanciv tim bilshoyu v yih sercyah bula tuga za bezsmertyam yakogo navit valari ne mogli yim dati bo smert bula voleyu Iluvatara tim bilshe tyazhili voni do Bezsmertnih Zemel Amanu do yakih yim bulo zaboroneno nablizhatisya Pershi oznaki tini stali proyavlyatis v chasi korolya Tar Minastira sho zazdriv bezsmertyu eldariv i zbuduvav na pagorbi Oromet vezhu dlya oglyadu zahodu Za chasiv jogo nastupnika Tar Kiriatura lyudi vzhe vgolos narikali na zaboronu vidviduvati Bezsmertni Zemli i smertnist lyudskogo zhittya na vidminu vid eldariv Todi v chasi korolya Tar Atanamira do Numenoru pribuli poslanci valariv i govorili z korolem ta jogo narodom pro nemozhlivist zminiti dolyu lyudini ta pro te sho zemli Amanu ne zrobili b yih bezsmertnimi a shvidshe navpaki dunedajn zachahli b i zmarnili she shvidshe mov meteliki pri nadto silnomu i trivkomu svitli Korol zhe vidpoviv yim pro te sho predok jogo Earendil dosi zhivij Na te poslanci skazali jomu sho jogo nadilili okremoyu doleyu i vidnesli do Pervorodnih kotri ne vmirayut i sho bezsmertya dlya eldariv ne ye ni blagoslovennyam ni proklyattyam ce lishe viyav yihnoyi suti bo voni ne mayut vihodu zi svitu i ne polishayut jogo doki vin isnuvatime A smertnist lyudini ne ye ni proklyattyam ni pokarannyam Tomu ne slid buntuvati proti voli Eru a spodivatisya na te sho najmenshe z lyudskih bazhan prinese plodi Odnak porada poslanciv ne zadovolnila ni korolya ni jogo piddanih V toj chas ce buv zenit rozkvitu i slavi Numenoru Vzhe numenorci obkladali narodi Seredzem ya velikoyu daninoyu i teper bilshe brali nizh davali Atanamir dovgo chiplyavsya za zhittya doki vsi radoshi jogo ne vicherpalisya i ne stav vin nedoumkuvatim i zditinilim I vidtodi vzhe korol ne peredavav sinovi chi donci tronu a praviv do smerti Sin Tar Atanamira Tar Ankalimon viyavivsya she pihatishim vid batka Narod jogo rozdilivsya na lyudej korolya kotri viddalilisya vid eldariv i valariv yih bula bilshist i virnih sho zalishilis druzyami elfiv Numenorci pragnuli osyagnuti voskresinnya ale zmogli tilki dosyagti balzamuvannya ploti vlashtuvavshi velichezni usipalnici de temryava plekala dumu pro smert Pislya Tar Ankalimona bulo pripinene molinnya do Eru na vershini Meneltarmi i lyudi vidteper ridko pidnimalis do Svyatilisha Lyudi korolya pragnuli she bilshih veseloshiv i bagatstv korabli z Seredzem ya plivli do ostrova povni zolota i koshtovnostej zibranih yak velichezna danina z menshih narodiv Dvadcyatij korol uzyav skipetr pid im yam Ar Adunahor Volodar Zahodu sho bulo she bilshim vidpadinnyam oskilki ce buv titul Manve najvelichnishogo z valariv Pri nomu vzhitok kvenya i sindarinu bulo zaboroneno V chasi zh Ar Gimilzora virnih numenorciv stali vidverto peresliduvati yak zradnikiv i za nakazom korolya vsih yih bulo pereseleno v Romennu ta yiyi okolici Najshanovanishoyu sered virnih bula rodina volodariv Andunie sho veli svij rid vid starshoyi dochki korolya Tar Elendila Silmarien Volodari mista vvazhalis radnikami korolya Dochka pravitelya Andunie Inzilbet stala druzhinoyu Ar Gimilzora i bulo v nih dvoye siniv Inziladun sho buv vihovancem materi i Gimilhad kotrij v usomu sluhavsya batka Same jomu a ne starshomu sinu viddav bi Ar Gimilzor skipetr yakbi ce dozvolyali zakoni Koli Ar Inziladun stav korolem vin nariksya elfijskoyu movoyu Tar Palantir znov vidnoviv molitvi do Eru na vershini Meneltarmi Za jogo batka Nimlot perestali doglyadati i vin pochav v yanuti Tar Palantir vidnoviv doglyad za bilim derevom i prorik sho razom z nim zagine i dinastiya Chas vid chasu zahodiv vin na vezhu Minastira na pagorbi Oromet i pozirav zvidti na zahid spodivayuchis pobachiti hoch yakes vitrilo ale vzhe davno zhoden korabel ne linuv zvidti j gavani Avalonne buli shovani za tumanami Bilshist numenorciv sho ne nalezhali do druziv elfiv ne lyubili korolya vvazhayuchi Gimilhada krashim pravitelem Gimilhad pomer u 198 rokiv dlya nashadkiv Elrosa ce vvazhalosya rannoyu smertyu ale jogo sin Farazon buv she bilsh gordim i pihatishim vid batka Pid vladoyu Saurona Pislya smerti Tar Palantira Farazon vchiniv zakolot i zahopiv vladu zrobivshi dochku korolya Miriel perejmenuvavshi yiyi na Ar Zimrafel silomic svoyeyu druzhinoyu chim vchiniv zlochin oskilki numenorski zakoni navit sered korolivskoyi rodini zaboronyali rodicham do tretogo kolina vstupati v shlyub Narikshis Ar Farazonom Zolotolikim novij korol buv duzhe gordovtitm i pihatim odnak zovsim ne mudrim Pochuvshi sho Sauron narik sebe Volodarem Lyudej vin silno rozlyutivsya i zibravshi velike vijsko i flot virushiv do Umbara de poslav Temnomu Volodarevi ultimatum pidkoritisya jomu abo stavati do bitvi Rozumiyuchi sho mic Numenoru jomu ne peremogti virishiv Sauron skoritis na slovah jomu a na dili hitroshami znishiti Ar Farazona ta jogo korolivstvo i prijshov do Umbara i skorivsya korolevi Ar Farazon vzyav Saurona v polon i vidviz do Armenelosa Zavdyaki svoyemu krasnomovstvu charam i silnomu rozumovi Temnomu Vladici vdalosya shvidko navernuti na svij bik i korolya i bilshist jogo piddanih Vin perekonav yih sho valari boyatsya mogutnosti lyudej Vesternesu i tomu zaboronili priplivati v zemli Amanu sho Eru ce lishe yih vigadka zavdyaki yakij voni panuyut nad svitom a spravzhnim tvorcem svitu ye Melkor volodar temryavi z yakoyi use bulo stvoreno Pid diyeyu porad Saurona korol zaboroniv pid strahom smerti pidnimatis na vershinu Meneltarmi i stav buduvati v Armenelosi velicheznij hram 500 futiv u diametri 150 metriv i stilki zh u visotu I bulo rozpochato novij kult pokloninnya Temryavi i Melkoru Lish virni yakih ocholyuvav kolishnij radnik korolya Amandil z rodu volodariv Andunie ne stali koritisya novij sataninskij religiyi V Amandila buv sin Elendil ta onuki Isildur i Anarion sho za rokami Numenoru buli yunimi Nevdovzi Sauron stav pidburyuvati Ar Farazona zrubati Bile Derevo Prekrasnij Nimlot sho roslo v sadu korolivskogo dvoru Trivalij chas korol ne pogodzhuvavsya adzhe vin pam yatav pro proroctvo Tar Palantira I koli pro ce diznalas ridnya Amandila Isildur tayemno vid usih vnochi probravsya v Korolivskij sad i zirvav yedinij plid sho visiv na gilci dereva oskilki nadvori stoyala zima Prote ohorona pomitila Isildura i vin otrimavshi chimalo poranen probiv sobi shlyah Pozayak vin zamaskuvavsya nihto ne diznavsya hto navazhivsya torknutis dereva Potajki toj plid posadili i Amandil blagosloviv jogo a navesni z zemli probivsya paginec i vipustiv brunki Shojno na nomu rozkrivsya pershij listok yak Isildur sho dovgo lezhav pri smerti ozhiv i rani jogo vzhe ne trivozhili Pislya napadu Ar Farazon posluhavsya Saurona i zrubav Nimlot a toj rozpaliv jogo derevinoyu zhertovne vognishe v hrami i vijshlij kriz otvir u kupoli dim peretvorivsya na hmaru kotra sim dniv visila nad zemleyu i potim povoli rushila na zahid Vidtodi vogon i dim ne pripinyalisya shodnya v hrami prinosilisya krivavi zhertvi Melkoru shob vin zvilniv lyudej vid smerti V zhertvu prinosili yak pravilo virnih zvinuvachenih u buntarstvi ta predstavnikiv inshih narodiv Seredzem ya kotrih vidteper bezzhalno zahoplyuvali v rabstvo Tak bilshist numenorciv z blagodijnikiv malih narodiv peretvorilisya na zhahlivih tiraniv Odnak smert teper vse chastishe prihodila do Numenoru bo lyudi postijno svarilis mizh soboyu i vbivali odne odnogo z najmeneshogo privodu Prostij narod nenavidiv mozhnovladciv a ti platili yim u vidpovid znevagoyu i zdirnictvom Koli Ar Farazon stav vidchuvati nablizhennya smerti Sauron namoviv jogo napasti na zemli Amanu bo voni movlyav nadayut bezsmertya tim hto zhive na nih I stav korol zbirati flot dlya pohodu Vidtodi stali z yavlyatis grizni peredznamennya majbutnogo liha z vershini Meneltarmi pochav pidnimatis vulkanichnij dim navantazheni riznomanitnim skarbom korabli potraplyali v buri j tonuli chogo ranishe nikoli ne traplyalos shovechora z zahodu stali nadhoditi veletenski hmari shozhi na orliv sho vrazhali bliskavkami lyudej na vulicyah mist Todi Amandil podibno do yihnogo predka Earendila virishiv plisti u Valinor i prositi proshennya v jogo volodariv Vin poproshavsya z rodinoyu ta slugami bo rozumiv sho bilshe nikoli ne pobachit yih i poradiv Elendilovi Isildurovi ta Anarionovi pokinuti ostriv yaknajshvidshe bo zagibel jogo bula ne za gorami Razom iz troma sluzhnikami vidpliv vin na zahid i bilshe pro nogo nichogo nevidomo Pohid na Aman i zagibel Numenoru Padinnya Numenoru i peretvorennya ploskoyi Zemli na kruglu U 3319 roci na choli velikogo flotu Ar Farazon vdersya na zemli Amanu i vzyav u oblogu misto Tirion v Eldamari Todi zvernulis valari do Eru Iluvatara i numenorskij flot bulo potopleno a korolya i vsih jogo voyiniv sho stupili na zemlyu Amanu pohovali pid soboyu gori Pelori Tam u Pecherah Zabuttya voni perebuvatimut do Ostannoyi Bitvi ta Sudnogo Dnya Zminilasya svitobudova Aman i Tol Eresea bulo vzyato z kil Ardi i pereneseno tudi de lyudi nikoli vzhe ne zmozhut do nih distatisya Veletenska rozkolina sho utvorilasya pri comu poglinula Numenor razom z usima jogo meshkancyami okrim virnih sho na choli z Elendilom Isildurom ta Anarionom vidplivli za kilka godin do togo Meneltarma znenacka vivergla polum ya i veletenski hvili poglinuli ostriv Svit zmenshivsya j peretvorivsya na kulyu i nemaye bilshe v nomu zemel sho buli chastinoyu Ardi Nespotvorenoyi Sauron sho zalishivsya na berezi Numenoru takozh potonuv ale jogo duh virvavsya z morskoyi bezodni i virushiv do Mordoru Vidteper vin bilshe ne mig prijmati prekrasnoyi podobi i malo hto mig znositi na sobi poglyad Saurona Zhahlivogo Spadok Elendil z sinami vciliv u katastrofi mozhlivo jogo batku Amandilu taki vdalosya dibratisya do Valinoru j dobitisya u valariv milosti svoyemu rodu Pislya vidplittya Farazona korabli virnih stoyali bilya shidnih beregiv Numenoru z boku gavani Romenni p yat suden Elendila tri Isildura i dva Anariona Koli more hlinulo v bezodnyu mizh ostrovom i Bezsmertnimi Zemlyami masiv sushi zahistiv korabli vid gigantskogo viru v yakomu zaginuv flot Farazona Veletenska hvilya nakrila Numenor zagrozhuyuchi gibellyu vtikacham ale zi Zahodu naletiv silnij viter i ponis korabli daleko v more Strashnij shtorm rozkidav yih i vikinuv na beregi Seredzem ya sudna Elendila v Lindoni sudna jogo siniv bilya girla Anduyinu Piznishe voni zasnuvali tam svoyi korolivstva Arnor i Gondor Nazva Numenor stala zabuvatisya vitisnyayuchis piznishimi najmenuvannyami Akallabet Akallabeth z adunayiku Povalenij Atalante kvenya Atalante Pala Zemlya Sered vignanciv utverdilos povir ya sho Numenor ne zatonuv ves vershina Meneltarmi znovu pidnyalasya nad vodami samotnim ostrivcem Ce bulo najsvyashennishe misce z yakogo zirki lyudi mogli uzriti Avallone i navit u strashni chasi Saurona nisho ne oskvernilo jogo Deyaki nashadki Elendila virushali v plavannya shukati svyashennij ostrivec shob zvidti hoch zdaleka pobachiti Bezsmertni Zemli Voni znali sho svit zminivsya j Amanu z Tol Eresea bilshe nema v jogo kolah ale virili sho voni she isnuyut u spravzhnomu butti u tomu obrazi svitu u yakomu vin buv pervisno zadumanij Morehodi vidkrivali novi zemli ale vsi podibni do Seredzem ya i tak samo vrazlivi do smerti Ti z nih sho zaplivali najdalshe na zahid povertalisya do vihidnoyi tochki zi shodu Voni kazali Vsi shlyahi teper vikrivleni Nadali zavdyaki i morskim podorozham i sposterezhennyam zirok volodari lyudej diznalisya sho svit naspravdi stav kruglim hocha eldaram bulo dozvoleno dosyagnuti Davnogo Zahodu j Avallone Same tomu mudreci sered lyudej stverdzhuvali sho Pryama Doroga she povinna isnuvati dlya tih komu dozvoleno vidshukati yiyi Voni vchili sho vona prohodit pryamo cherez atmosferu povitrya dihannya i polotu sho teper vikrivlena razom zi svitom i peretinayuchi Ilmen yakij nemichna lyudska plot ne mozhe perenesti privodit do Tol Eresea a mabut i do Valinoru Isnuvali legendi pro smertnih yakim vdavalosya potrapiti na cyu Dorogu voleyu doli chi milistyu valariv voni pidijmalis cim nevidimim mostom nad zemleyu dosyagali Bezsmertnih Zemel i vmirali vstignuvshi pobachiti goru Tanikvetil Dev yat korabliv z virnimi numenorcyami distalis Seredzem ya zasnuvavshi korolivstva Arnor i Gondor yakimi pravili Elendil jogo sini ta yihni nashadki U svoyij bilshosti ci lyudi zberegli virnist valaram i eldaram i buli odvichnimi vorogami Saurona ta jogo pribichnikiv Takozh v Umbari ta susidnij z nim oblasti Ofir u Blizhnomu Garadi zalishilisya lyudi korolya ta yih nashadki yakih vidteper nazivali chornimi numenorcyami abo moredajn Voni poklonyalisya Melkorovi i virno sluzhili Sauronovi Do nih zokrema nalezhali numenorci sho sluzhili korolyu Angmaru koroli Garadu Gerumor i Fuyinur druzhina korolya Gondoru Taranonna Falastura Berutiel ta namisnik Barad Dura sho nazivav sebe Numenor i AtlantidaYak zauvazhuye sam Dzh R R Tolkin Cikavo sho korin talat vzhivanij u kvenya shodo kovzannya slizannya padinnya vniz vid yakogo zakonomirnim chinom u cij movi utvorenij imennik atalante maye tak silno nagaduvati Atlantidu Originalnij tekst angl It is a curious chance that the stem talatused in Q uenya for slipping sliding falling down of whichatalantie is a normal in Q noun formation should so much resemble Atlantis Dzh Tajler pishe podibnist sliv Atalante Atalante i Atlantida Atlantis varta uvagi zokrema z prichini togo sho obidva ye nazvami zniklih civilizacij Yaksho mi pripustimo sho Numenor ce Atlantida todi chas isnuvannya vigadanogo Numenoru mozhe buti vstanovlenij u strokah nashogo svitu Mif pro Atlantidu jde iz zapisiv Platona yakij sam diznavsya pro neyi u Solona a toj u svoyu chergu chuv cyu istoriyu v Yegipti u VI st do n e Sami yegiptyani datuvali legendu chasami 9 000 rokiv do nih tomu tolkinivsku istoriyu pro Numenor mozhna vidnesti do epohi sho priblizno vidpovidaye kincyu ostannogo lodovikovogo periodu ce buv chas velikih zatoplen u planetarnomu masshtabi Obraz Numenoru v mistectvi Oonargh psevdonim nimeckoyi spivachki Zenti Sofiyi Delliponti balada Numenor chastkovo vikonuyetsya movoyu kvenya Skadi psevdonim rosijskoyi spivachki Lyudmili Yevgeniyivni Smerkovich kompoziciya Numenor Volodar persniv Persni Vladi chastina podij cogo serialu vidbuvayetsya v Numenori nezadovgo do jogo zagibeli PrimitkiTolkin Dzh R R 2016 Pisma Pisma 154 156 257 predanie ru ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Tolkin Dzh R R 2016 Pisma Pismo 154 predanie ru ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Tolkien Christopher 1980 Unfinished tales of Numenor and Middle earth London Allen amp Unwin ISBN 0 04 823179 7 OCLC 7088945 Fireword 2016 Atlas Numenora fanfik po fendomu Tolkin Dzh R R Silmarilion ficbook net ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Tolkin Dzh R R 2010 e gg Neokonchennye skazaniya Numenora i Sredizemya Aldarion i Erendis wwww litmir me ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Tolkin Dzh R R 2010 e gg Neokonchennye skazaniya Numenora i Sredizemya Opisanie ostrova Numenor wwww litmir me ros a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Akallabet ukr Lviv Astrolyabiya s 272 274 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tolkin Dzh R R 2008 Silmarilion Akallabet ukr Lviv Astrolyabiya s 282 294 ISBN 978 966 8657 24 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka The Letters of JRR Tolkien No 257 Tyler J E A 1976 The Complete Tolkien Companion Thomas Dunne Books s 45 46 ISBN 978 1 250 02355 1