Міфріл

Мі́трил, мі́триль (англ. mithril) — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна міцний ковкий метал, який плавили ґноми Морії. Мітрилова жила проходить під землею настільки глибоко, що є недосяжною всюди крім Морійських копалень, де її добували біля гори Карадрас. Гноми мали свою назву цього металу, однак нікому її не відкривали (взагалі свою мову вони тримали в глибокій таємниці від інших).

Ельфійська назва металу утворена від з синдаринських слів «міт», mith («сірий», «імлистий») + «рил(ь)», ril («сяйво», «блиск»).

У Толкіна

Властивості

Ерегіонські нолдори розробили на основі мітрилу сплав під назвою ітильдин (англ. ithildin, з синдарину — «зоряно-місячний»), використовуваний для вбрання воріт, порталів і гірських доріг. Він був видний тільки при місячному або зоряному світлі, звідки й дістав свою назву. З ітильдину, наприклад, були зроблені руни напису на воротах Морії, очевидно, цей же сплав використаний для «місячних рун» на мапі Еребору, згаданих у «Гобіті».

Поширеність

У давнину цей метал коштував вдесятеро більше від золота, а наприкінці Третьої епохи не мав ціни, бо на поверхні виробів з нього залишилося дуже мало. З мітрилу було виготовлено один з трьох ельфійських перснів — Ненью, котрий належав володарці Лотлоріену Ґаладріель.

Розробляючи мітрил ґноми потривожили Глибинний Жах — одного з останніх балроґів Моргота, що вцілів від загибелі під час битви під Танґородрімом. Після вбивства балроґом короля Дуріна VI, а згодом і його сина Наїна I, гноми були змушені тікати з Морії. Потім Казад Дум захопили орки й, не знаючи справжню ціну металу, заплатили ним данину Сауронові.

У 2941 р. Третьої Епохи Торін ІІ Дубощит подарував Більбо Торбину мітрилову кольчугу, яку він спочатку передав у музей Мічел Дельвінґа, однак згодом забрав її звідти й в Рівендолі віддав її своєму племіннику Фродо. Ця кольчуга неодноразово рятувала йому життя, але в фортеці на Кіріт-Унґолі була забрана у нього орками, які перенищили через неї один одного.

Згодом глашай Саурона, намісник Барад-Дура показав її Ґандальфові як доказ полону Фродо. Однак той, відкинувши всі умови Ворога, відібрав кольчугу у сауронового посланця.

У Четверту Епоху ґноми Еребора збудували нові ворота Мінас-Тіріта (замість старих які зруйнував Ватажок назґулів) з мітрилу, що стало можливим тільки після повернення їх до Морії.

Примітки

1. Згідно з додатком Е (Appendix E) оригінального тексту «Володаря Перснів», у двоскладових словах з ельфійських мов наголошується практично завжди перший склад. Також той самий додаток каже, що в цій позиції л «певною мірою» (англ. to some degree) палатализується.
2. У Другу Епоху невелике мітрилове родовище було відкрите на острові Нуменор, але після його затоплення у 3319 р. Д. Е. воно опинилось на морському дні і стало недосяжним.

Джерела

• Толкин Дж. Р. Р. Властелин колец Москва: АСТ 2008- Ч.1. Братство кольца, Ч.3. — Возвращение государя