Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балет у Швеції — розвиток шведського балету відбувався силами французьких артистів з 1638 р. в Стокгольмі при королівському дворі, де періодично ставилися балетні спектаклі. Перша постійна трупа під керівництвом Л. Галлодьє була створена при шведській Королівській опері, що була відкрита в 1773 р. Балети ставили данський балетмейстер (з 1785 р.) і (з 1809 р).
Перший шведський балетмейстер А. Селіндер в 1843 р. познайомив глядачів з романтичним балетом Ф. Тальоні «Сильфіда» композитора Ж. Шнейцгоффера; Селіндер вводив в спектаклі шведські народні танці. У XVIII ст. відомі були танцівниці Дж. Бассі, Х. Л. Йортсберг, з середини XIX ст. — Ш. Норберг, танцівник Х. Йогансон працював переважно в Росії. Великий вплив на подальше формування професійного балету Швеції надавав данський балет (в репертуар включалися постановки Авг. Бурнонвіля). У 2-й половині XIX ст. відомі були балетмейстер С. Лунд, танцівниця Х. Лунд.
Однак до 1910-х рр. шведський балет переживав застій. Поштовхом для його становлення був приїзд у країну M. M. Фокіна, котрий з 1913 р. поставив ряд балетів («Клеопатра» на музику А. С. Аренського зі вставними номерами інших композиторів, «Сильфіди» на музику Ф. Шопена).
У 1920-і рр. була створена трупа «Шведський балет», яка виступала в 1920–1925 рр. в Парижі, а в її репертуарі були постановки переважно балетмейстера Ж. Берліна на музику французьких композиторів (Д. Мійо, Е. Саті) і в оформленні французьких художників (Ф. Леже та інших). Ж. Берлін поставив також декілька балетів з музикою шведських композиторів: наприклад, «Ніч на Івана Купала» Хуга Альвена, де використовувався шведський фольклор. Ведучими танцівниками цього періоду були К. Арі, E. Хассельквіст.
У 1930-і рр. шведський балет відчув сильний вплив експресіоністичного танцю, пропагандистом якого був Ю. Альго.
У 1940–1950-і рр. в репертуар балетної трупи шведської Королівської опери включалися спектаклі класичної спадщини («Спляча красуня» П. І. Чайковського та інші) в постановці фінського балетмейстера Г. Ге (в роки Другої світової війни) і англійки M. Скіпінг (з 1953 р.). Водночас шведські продовжували широко використовувати вільний танець. Зокрема, балетмейстер І. Крамер поставив балети «Дівчинка, яка топтала хліб» А. Гранстрема (1945 р.), «Блудний син» С. С. Прокоф'єва (1958 р.), «Водяний» на музику P. Лундстена (1973 р.), «Петя і Вовк» на музику Прокоф'єва (1976 р.).
З 1967 р. І. Крамер очолює створену ним трупу «Крамер-балетто», де спектаклі засновані на фольклорі. Балетмейстер Б. Кульберг поставив у шведській Королівській опері, в трупі «Кульберг-балеттен» (заснований в 1967 р.) і на телебаченні балети «Фрекен Юлія» T. Рангстрема (1950 р.), «Адам і Єва» Х. Русенберга (1967 р.), «Бунт» на музику Б. Бартока (1973 р.); Б. Окессон поставив балети «Сізіф» К. Б. Блумдаля (1957 р.), «Ікар» С. Е. Бека (1963 р.), «Навсікая» І. Лідхольма (1966 р.). У репертуарі шведської Королівської опери також були постановки працювавшого у 1960-ті рр. балетмейстера А. Тюдора, Б. Макдональда, Х. Лімона, і багатьох інших іноземних балетмейстерів. Постійні балетні трупи є також в Гетеборзі (керівник ) і Мальме (керівник К. Борг). Найбільш відомі артисти: в 1940–1950-х рр. танцівниці Б. Аппельгрен, Е. Раш, Г. Ліндгрен; танцівники T. Родін, брати Ю. та M. Менгареллі; у 1950–1960-х рр. танцівниці , M. Орландо, Г. Андерсон; танцівники К. Селлінг, В. Сандберг; у 1960–1970-х рр. танцівниці І. Броссе, M. Ланг, К. Ліндстрем, Б. Шельді, танцівники H. О. Хегбум, В. Клавсен, П. А. Сегерстрем, H. Вінквіст, І. Кеге та інші. З кінця 1973 р. у м. Стокгольмі виходить журнал «Dans» E. Я. Суріца.
 | Це незавершена стаття про Швецію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також
Джерела
- «Швеция» — Большая советская энциклопедия (рос.)
Посилання
- Operans Balettklubb [ 10 грудня 2013 у Wayback Machine.] (швед.)
- (швед.)
- (англ.)
- NY Times review of Stockholm/59° North at Jacob's Pillow, August 5, 2005 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balet u Shveciyi rozvitok shvedskogo baletu vidbuvavsya silami francuzkih artistiv z 1638 r v Stokgolmi pri korolivskomu dvori de periodichno stavilisya baletni spektakli Persha postijna trupa pid kerivnictvom L Gallodye bula stvorena pri shvedskij Korolivskij operi sho bula vidkrita v 1773 r Baleti stavili danskij baletmejster z 1785 r i z 1809 r Pershij shvedskij baletmejster A Selinder v 1843 r poznajomiv glyadachiv z romantichnim baletom F Taloni Silfida kompozitora Zh Shnejcgoffera Selinder vvodiv v spektakli shvedski narodni tanci U XVIII st vidomi buli tancivnici Dzh Bassi H L Jortsberg z seredini XIX st Sh Norberg tancivnik H Joganson pracyuvav perevazhno v Rosiyi Velikij vpliv na podalshe formuvannya profesijnogo baletu Shveciyi nadavav danskij balet v repertuar vklyuchalisya postanovki Avg Burnonvilya U 2 j polovini XIX st vidomi buli baletmejster S Lund tancivnicya H Lund Nadiya Sellrup u roli Esmeraldi v Gorbun iz Notr Dam balet 2009 r u Korolivskomu opernomu teatri Shveciyi Odnak do 1910 h rr shvedskij balet perezhivav zastij Poshtovhom dlya jogo stanovlennya buv priyizd u krayinu M M Fokina kotrij z 1913 r postaviv ryad baletiv Kleopatra na muziku A S Arenskogo zi vstavnimi nomerami inshih kompozitoriv Silfidi na muziku F Shopena U 1920 i rr bula stvorena trupa Shvedskij balet yaka vistupala v 1920 1925 rr v Parizhi a v yiyi repertuari buli postanovki perevazhno baletmejstera Zh Berlina na muziku francuzkih kompozitoriv D Mijo E Sati i v oformlenni francuzkih hudozhnikiv F Lezhe ta inshih Zh Berlin postaviv takozh dekilka baletiv z muzikoyu shvedskih kompozitoriv napriklad Nich na Ivana Kupala Huga Alvena de vikoristovuvavsya shvedskij folklor Veduchimi tancivnikami cogo periodu buli K Ari E Hasselkvist U 1930 i rr shvedskij balet vidchuv silnij vpliv ekspresionistichnogo tancyu propagandistom yakogo buv Yu Algo U 1940 1950 i rr v repertuar baletnoyi trupi shvedskoyi Korolivskoyi operi vklyuchalisya spektakli klasichnoyi spadshini Splyacha krasunya P I Chajkovskogo ta inshi v postanovci finskogo baletmejstera G Ge v roki Drugoyi svitovoyi vijni i anglijki M Skiping z 1953 r Vodnochas shvedski prodovzhuvali shiroko vikoristovuvati vilnij tanec Zokrema baletmejster I Kramer postaviv baleti Divchinka yaka toptala hlib A Granstrema 1945 r Bludnij sin S S Prokof yeva 1958 r Vodyanij na muziku P Lundstena 1973 r Petya i Vovk na muziku Prokof yeva 1976 r Z 1967 r I Kramer ocholyuye stvorenu nim trupu Kramer baletto de spektakli zasnovani na folklori Baletmejster B Kulberg postaviv u shvedskij Korolivskij operi v trupi Kulberg baletten zasnovanij v 1967 r i na telebachenni baleti Freken Yuliya T Rangstrema 1950 r Adam i Yeva H Rusenberga 1967 r Bunt na muziku B Bartoka 1973 r B Okesson postaviv baleti Sizif K B Blumdalya 1957 r Ikar S E Beka 1963 r Navsikaya I Lidholma 1966 r U repertuari shvedskoyi Korolivskoyi operi takozh buli postanovki pracyuvavshogo u 1960 ti rr baletmejstera A Tyudora B Makdonalda H Limona i bagatoh inshih inozemnih baletmejsteriv Postijni baletni trupi ye takozh v Geteborzi kerivnik i Malme kerivnik K Borg Najbilsh vidomi artisti v 1940 1950 h rr tancivnici B Appelgren E Rash G Lindgren tancivniki T Rodin brati Yu ta M Mengarelli u 1950 1960 h rr tancivnici M Orlando G Anderson tancivniki K Selling V Sandberg u 1960 1970 h rr tancivnici I Brosse M Lang K Lindstrem B Sheldi tancivniki H O Hegbum V Klavsen P A Segerstrem H Vinkvist I Kege ta inshi Z kincya 1973 r u m Stokgolmi vihodit zhurnal Dans E Ya Surica Ce nezavershena stattya pro Shveciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhOperna premiya gazeti Svenska dagbladet Teatri Shveciyi Muzika Shveciyi Korolivska opera v StokgolmiDzherela Shveciya Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros PosilannyaOperans Balettklubb 10 grudnya 2013 u Wayback Machine shved shved angl NY Times review of Stockholm 59 North at Jacob s Pillow August 5 2005 angl