Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музика Швеції (швед. Svensk musik) — музична національна культура Швеції.
Історія
Музика Швеції до XIX століття розвивалася в загальному руслі скандинавської музичної культури зазнавши впливу німецької і норвезької музики. До початку XX століття набула рис національної самобутності. Пісенно-танцювальний фольклор (хороводні танці зі співами і парні) різний у різних ленах. Найдавніші народні інструменти — «лур» (пастуший ріжок), дзвіночки; пізніше сільські ансамблі включали скрипки, кларнети, флейти, арфи. Носіями музичного мистецтва були до XIII століття скальди, до початку XVI століття — мандрівні музиканти, що грали на скрипках, дудках, барабанах на міських вулицях і при дворі. У XIV—XV століттях виникли народні пісні-балади та політичні антифеодальні пісні, а після Реформації — євангелічні псалми. На формування професійної музики вплинув григоріанський спів, що попав у Швецію з прийняттям християнства в XI столітті. З часів Реформації відомий протестантський хорал. Центром світського музичного життя був королівський двір в Стокгольмі, де з 1526 р. виступала придворна капела. Тут служили декілька поколінь музикантів з німецької сім'ї Дюбен.
Першого розквіту шведська класична музика досягла з творчістю шведського композитора пізнього бароко, першого великого композитора в історії Швеції . Який навчався в Лондоні, в тому числі у Георга Фрідріха Генделя.
У XVIII ст. придворну капелу очолювали Ю. Х. Руман (1729—1737), один з перших професійних національних композиторів (церковна хорова музика), організатор перших публічних концертів (з 1731 р.), і Ф. Уттіні (з 1768 р.), автор першої опери на шведській мові «Тетіс і Пелея» (1773 р.); в 1773 їм створена оперна трупа, що стала основою Королівської опери. Її вистави йшли в «Больхюс-театрі», з 1777 р. — в замку Дроттнінггольм поблизу Стокгольма; в 1782 р. театр отримав постійне приміщення (в 1898 р. нова будівля), де йшли опери шведських композиторів Ю. Г. Наумана («Густав Ваза» 1786 р.), на початку XIX ст. — Франца Бервальда, найбільшого шведського композитора-романтика (1-й шведський симфоніст, також скрипаль і диригент), К. Стенборга (комічні опери). Наприкінці XIX ст. — А. Халл. Серед інших композиторів кінця XVIII ст. — початку XIX ст. був Г. І. Фоглер і І. M. Краус (церковні і світські твори), Ю. Ф. Пальм (пісні). У 1771 р. в Стокгольмі заснована Королівська академія музики (спочатку концертна організація, пізніше навчальний заклад. Наприкінці XIX ст. перетворене в консерваторію; з 1940 р. Вища музична школа, з 1971 р. — Державна вища музична школа). На початку XIX ст. під впливом ідей романтизму зріс інтерес до національного музичного фольклору. Збирачами народних пісень були Е. Драке, І. Б. Струве, P. Дюбек. Видавець першого фольклорних антологій (1814—1816 рр.) — А. Афцеліус, Е. Г. Гейєр (також композитор) і А. І. Арвідсон. Народні мелодії використовували композитори 2-ї половини XIX ст. А. Ф. Ліндблад (за пісні його називали «шведським Шубертом»; також автор опери, симфоній, камерно-інструментальних творів), І. Хальстрем (опера «Зачарована» 1874 р.), А. Халла (опери, симфонії, поеми, хорові твори). З сер. XIX ст. музична життя також стало розвиватися в Мальме, Норчепінгу і Гетеборзі (в 1856—1861 рр. Гетеборзький симфонічний оркестр очолював Б. Сметана). Світову популярність отримала шведська вокальна школа; найкращі співачки — Є. Лінд (названа «шведським соловейком»), К. Нільсон, Е. Гульбрансон, Ю. Бьєрлінг та інші.
В епоху романтизму шведські композитори в своїх творах приділяли увагу запозиченню зі шведських народних мотивів, що сприяло формуванню національної музики. Цей період характеризується також розквітом духовної, церковної та органної музики. Серед шведських композитор слід зазначити Карла Мікаеля Бельмана, Франца Бервальда, Отто Ліндблада, , Вільгельма Стенгаммара, Хуго Альвена, , а також композиторів-органістів — і . Великий внесок у національну музичну культуру внесли , , , а також Карл-Біргер Блумдаль.
Основоположник композиторської національної школи 1-ї половини XX ст. був В. Петерсон-Бергер (музинчі драми в дусі P. Вагнера, 5 симфоній, вокальні та інструментальні твори), В. Стенхаммар (камерно-інструментальні твори, опери, симфонії); X. Альвена (оркестрові твори, в тому числі"Шведські рапсодії", хори); Д. І. Вірен (симфонії, концерти з оркестром, музика для драм, театру і кіно); їх творам властивий північний колорит, характерний для скандинавського романтизму. Серед інших музикантів був скрипаль, диригент, композитор T. Аулін (заснував квартет); композитори Е. Шегрен (романси тощо), H. Берг, Е. Кальстеніус, T. Рангстрем. У 1930—1940-ві рр. відомий К. M. Аттерберг (опери, балети, симфонії та інше), І. Нюстрем (довго працював у Парижі; інструментальні твори), X. Русенберг (багато творів виконав за межами Швеції), M. Пергамент (застосовує серійну техніку); виділяється творчість К. Б. Блумдаля (опера «Аніара» поставлена 1959 р., й інші). Серед композиторів 1950-х рр. відомі Д. І. Вірен, Л. Е. Ларсон, Е. фон Кох; пізніше — І. Лідхольм, С. Е. Бек, X. Еклунд та інші. Творчість ряду композиторів 1960-1970-х рр. сформувалася підо впливом авангардизму. Створені товариство сучасної музики («Самтіда музик» 1960 р.), студії електронної музики в Стокгольмі (1964 р.) і Мальме (1966 р.). Експериментальну музику писали А. Мельнес, К. Е. Велін, Я. Барк, Б. Нільсон, Я. Мортенсон та інші. У Швеції 10 професійних симфонічних оркестрів, в тому числі Шведське радіо, Стокгольмська філармонія (в 1974—1976 рр. керував Г. H. Рождєствєнський), Гетеборзький симфонічний оркестр; хори, а також хори Шведського радіо, Стокгольмський камерний. Оперні театри є в Стокгольмі (Шведська королівська опера), в Гетеборзі і Мальме; Мюзикли та оперети ставляться в «Оскар-театрі» в Стокгольмі. Працюють Концертні об'єднання в Стокгольмі (з 1902 р.), Оркестрові об'єднання в Гетеборзі (з 1905 р.), Союз шведських композиторів (з 1918 р.), Союз хорів (з 1925 р.) та інші, в тому числі аматорські музичні організації. Найбільші музичні навчальні заклади — це Державна вища музична школа в Стокгольмі, консерваторія в Мальме (з 1907 р.), Інститут музики в Гетеборзі (з 1932 р.), численні музичні школи. З 1963 р. існує концертна організація з влаштування виступів солістів і камерних ансамблів (до 1960-х рр. Концерти камерної музики були набагато менш популярні, ніж симфонічних оркестрів). Серед виконавців 1970-х рр. відомі диригенти С. Ерлінг, С. Вестерберг, X. Блумстедт; піаністи X. Лейграф, С. Еріксон; скрипалі Л. Берлін, Е. Вольф; віолончеліст Е. Блендаль-Бенгтсон; співаки H. Гедда, P. Седерлеф, співачки Б. Нільсон, Л. Андерсон, Е. Седерстрем, Ч. Майєр, M. Халлін. Музикознавці — Л. А. Д. Фркжлунд, І. Бенгтсон та інші.
Заслужений авторитет в країні має симфонічний оркестр шведського радіо і . Заснована в 1773 році шведська королівська опера вважається однією з найкращих в Європі. Серед відомих шведських оперних співаків , Біргіт Нільссон, , Малена Ерман, .
Поп-музика
Всесвітнє визнання одержали шведські поп-колективи та виконавці: Roxette, ABBA, Ace of Base, , Europe, E-Type, Army of Lovers, The Cardigans, Covenant, Vacuum, Secret Service, , Денні Сауседо, Yaki-Da, співак Боссон, Джей-Джей Йохансон, Доктор Албан, Basshunter, Араш.
Шведські музичні групи, що роблять менший акцент на популярну музику, стали досить відомими в останні роки. До них можна віднести , The Hives, , , , , Millencolin, , , , , Kent, , [en], , .
Співак, автор пісень, артист жанру ревю і актор Магнус Уггла відомий насамперед сатиричними текстами своїх пісень. Його пісня «Varning på stan» (можна перекласти як «Місто, бережись!») стала хітом у 1977 році. Відтоді він випустив загалом 17 студійних альбомів.
Прогресив, фолк, хаус
Серед «Progressive rock» груп найвідоміші , і Pain of Salvation. У 1960-х роках у Швеції були надзвичайно популярні групи і . У стилі скандинавського фолк-року в 1990-ті рр. грали групи Garmarna і Hedningarna. Також всесвітньо відома група «А капела» . В даний час в електронній танцювальній музиці популярні «Диджей» (DJ) і продюсери, які працюють в стилі «хаус» (house) і яких називають «Swedish House Mafia»: , Стів Анжелло і .
Метал
Гітарист-новатор Інгві Мальмстін є один з основоположників нео-класики металу у Швеції. Серед популярних метал-груп — HammerFall, Sabaton, , Pain. Швеція є батьківщиною багатьох «важких» і «похмурих» напрямків металевої музики — мелодійного (At the Gates), що виокремився у окрему стилістику, і модерн дет-металу (In Flames), дум-металу (Candlemass, Draconian), симфонічного (Therion), блек, паган і вікінг металу (Bathory).
Найбільш відомі групи: Arch Enemy, Dark Funeral, Dark Tranquillity, Hypocrisy, Deathstars, The Haunted, Katatonia, Marduk, Meshuggah, , Opeth, Scar Symmetry, Soilwork, Tiamat, , Lake of Tears, In Flames.
Музичні фестивалі
Найвідоміші фестивалі у Швеції: , , , Metaltown, , , , , , Sweden Rock Festival, , , Melodifestivalen.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музика Швеції |
Джерела
- Линд У., Композиторы Швеции, пер. со швед., «Советская музыка», 1955, № 11; Wallner Во, La musique en Suede, Stockh., 1951; Alander Bo, Swedish music, Stockh., 1956. Дж. К. Михайлов. (рос.)
- «Швеция» — Большая советская энциклопедия (рос.)
Посилання
- Coleman, David. The Sound of Independent Sweden: Part One [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.], Part Two [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.). No Ripcord (2009). (англ.)
- Jakten på Magnus Uggla [ 19 червня 2019 у Wayback Machine.], 2006-06-28
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzika Shveciyi shved Svensk musik muzichna nacionalna kultura Shveciyi IstoriyaMuzika Shveciyi do XIX stolittya rozvivalasya v zagalnomu rusli skandinavskoyi muzichnoyi kulturi zaznavshi vplivu nimeckoyi i norvezkoyi muziki Do pochatku XX stolittya nabula ris nacionalnoyi samobutnosti Pisenno tancyuvalnij folklor horovodni tanci zi spivami i parni riznij u riznih lenah Najdavnishi narodni instrumenti lur pastushij rizhok dzvinochki piznishe silski ansambli vklyuchali skripki klarneti flejti arfi Nosiyami muzichnogo mistectva buli do XIII stolittya skaldi do pochatku XVI stolittya mandrivni muzikanti sho grali na skripkah dudkah barabanah na miskih vulicyah i pri dvori U XIV XV stolittyah vinikli narodni pisni baladi ta politichni antifeodalni pisni a pislya Reformaciyi yevangelichni psalmi Na formuvannya profesijnoyi muziki vplinuv grigorianskij spiv sho popav u Shveciyu z prijnyattyam hristiyanstva v XI stolitti Z chasiv Reformaciyi vidomij protestantskij horal Centrom svitskogo muzichnogo zhittya buv korolivskij dvir v Stokgolmi de z 1526 r vistupala pridvorna kapela Tut sluzhili dekilka pokolin muzikantiv z nimeckoyi sim yi Dyuben Pershogo rozkvitu shvedska klasichna muzika dosyagla z tvorchistyu shvedskogo kompozitora piznogo baroko pershogo velikogo kompozitora v istoriyi Shveciyi Yakij navchavsya v Londoni v tomu chisli u Georga Fridriha Gendelya U XVIII st pridvornu kapelu ocholyuvali Yu H Ruman 1729 1737 odin z pershih profesijnih nacionalnih kompozitoriv cerkovna horova muzika organizator pershih publichnih koncertiv z 1731 r i F Uttini z 1768 r avtor pershoyi operi na shvedskij movi Tetis i Peleya 1773 r v 1773 yim stvorena operna trupa sho stala osnovoyu Korolivskoyi operi Yiyi vistavi jshli v Bolhyus teatri z 1777 r v zamku Drottninggolm poblizu Stokgolma v 1782 r teatr otrimav postijne primishennya v 1898 r nova budivlya de jshli operi shvedskih kompozitoriv Yu G Naumana Gustav Vaza 1786 r na pochatku XIX st Franca Bervalda najbilshogo shvedskogo kompozitora romantika 1 j shvedskij simfonist takozh skripal i dirigent K Stenborga komichni operi Naprikinci XIX st A Hall Sered inshih kompozitoriv kincya XVIII st pochatku XIX st buv G I Fogler i I M Kraus cerkovni i svitski tvori Yu F Palm pisni U 1771 r v Stokgolmi zasnovana Korolivska akademiya muziki spochatku koncertna organizaciya piznishe navchalnij zaklad Naprikinci XIX st peretvorene v konservatoriyu z 1940 r Visha muzichna shkola z 1971 r Derzhavna visha muzichna shkola Na pochatku XIX st pid vplivom idej romantizmu zris interes do nacionalnogo muzichnogo folkloru Zbirachami narodnih pisen buli E Drake I B Struve P Dyubek Vidavec pershogo folklornih antologij 1814 1816 rr A Afcelius E G Gejyer takozh kompozitor i A I Arvidson Narodni melodiyi vikoristovuvali kompozitori 2 yi polovini XIX st A F Lindblad za pisni jogo nazivali shvedskim Shubertom takozh avtor operi simfonij kamerno instrumentalnih tvoriv I Halstrem opera Zacharovana 1874 r A Halla operi simfoniyi poemi horovi tvori Z ser XIX st muzichna zhittya takozh stalo rozvivatisya v Malme Norchepingu i Geteborzi v 1856 1861 rr Geteborzkij simfonichnij orkestr ocholyuvav B Smetana Svitovu populyarnist otrimala shvedska vokalna shkola najkrashi spivachki Ye Lind nazvana shvedskim solovejkom K Nilson E Gulbranson Yu Byerling ta inshi V epohu romantizmu shvedski kompozitori v svoyih tvorah pridilyali uvagu zapozichennyu zi shvedskih narodnih motiviv sho spriyalo formuvannyu nacionalnoyi muziki Cej period harakterizuyetsya takozh rozkvitom duhovnoyi cerkovnoyi ta organnoyi muziki Sered shvedskih kompozitor slid zaznachiti Karla Mikaelya Belmana Franca Bervalda Otto Lindblada Vilgelma Stengammara Hugo Alvena a takozh kompozitoriv organistiv i Velikij vnesok u nacionalnu muzichnu kulturu vnesli a takozh Karl Birger Blumdal Osnovopolozhnik kompozitorskoyi nacionalnoyi shkoli 1 yi polovini XX st buv V Peterson Berger muzinchi drami v dusi P Vagnera 5 simfonij vokalni ta instrumentalni tvori V Stenhammar kamerno instrumentalni tvori operi simfoniyi X Alvena orkestrovi tvori v tomu chisli Shvedski rapsodiyi hori D I Viren simfoniyi koncerti z orkestrom muzika dlya dram teatru i kino yih tvoram vlastivij pivnichnij kolorit harakternij dlya skandinavskogo romantizmu Sered inshih muzikantiv buv skripal dirigent kompozitor T Aulin zasnuvav kvartet kompozitori E Shegren romansi tosho H Berg E Kalstenius T Rangstrem U 1930 1940 vi rr vidomij K M Atterberg operi baleti simfoniyi ta inshe I Nyustrem dovgo pracyuvav u Parizhi instrumentalni tvori X Rusenberg bagato tvoriv vikonav za mezhami Shveciyi M Pergament zastosovuye serijnu tehniku vidilyayetsya tvorchist K B Blumdalya opera Aniara postavlena 1959 r j inshi Sered kompozitoriv 1950 h rr vidomi D I Viren L E Larson E fon Koh piznishe I Lidholm S E Bek X Eklund ta inshi Tvorchist ryadu kompozitoriv 1960 1970 h rr sformuvalasya pido vplivom avangardizmu Stvoreni tovaristvo suchasnoyi muziki Samtida muzik 1960 r studiyi elektronnoyi muziki v Stokgolmi 1964 r i Malme 1966 r Eksperimentalnu muziku pisali A Melnes K E Velin Ya Bark B Nilson Ya Mortenson ta inshi U Shveciyi 10 profesijnih simfonichnih orkestriv v tomu chisli Shvedske radio Stokgolmska filarmoniya v 1974 1976 rr keruvav G H Rozhdyestvyenskij Geteborzkij simfonichnij orkestr hori a takozh hori Shvedskogo radio Stokgolmskij kamernij Operni teatri ye v Stokgolmi Shvedska korolivska opera v Geteborzi i Malme Myuzikli ta opereti stavlyatsya v Oskar teatri v Stokgolmi Pracyuyut Koncertni ob yednannya v Stokgolmi z 1902 r Orkestrovi ob yednannya v Geteborzi z 1905 r Soyuz shvedskih kompozitoriv z 1918 r Soyuz horiv z 1925 r ta inshi v tomu chisli amatorski muzichni organizaciyi Najbilshi muzichni navchalni zakladi ce Derzhavna visha muzichna shkola v Stokgolmi konservatoriya v Malme z 1907 r Institut muziki v Geteborzi z 1932 r chislenni muzichni shkoli Z 1963 r isnuye koncertna organizaciya z vlashtuvannya vistupiv solistiv i kamernih ansambliv do 1960 h rr Koncerti kamernoyi muziki buli nabagato mensh populyarni nizh simfonichnih orkestriv Sered vikonavciv 1970 h rr vidomi dirigenti S Erling S Vesterberg X Blumstedt pianisti X Lejgraf S Erikson skripali L Berlin E Volf violonchelist E Blendal Bengtson spivaki H Gedda P Sederlef spivachki B Nilson L Anderson E Sederstrem Ch Majyer M Hallin Muzikoznavci L A D Frkzhlund I Bengtson ta inshi Zasluzhenij avtoritet v krayini maye simfonichnij orkestr shvedskogo radio i Zasnovana v 1773 roci shvedska korolivska opera vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih v Yevropi Sered vidomih shvedskih opernih spivakiv Birgit Nilsson Malena Erman Pop muzikaBasshunter Vsesvitnye viznannya oderzhali shvedski pop kolektivi ta vikonavci Roxette ABBA Ace of Base Europe E Type Army of Lovers The Cardigans Covenant Vacuum Secret Service Denni Sausedo Yaki Da spivak Bosson Dzhej Dzhej Johanson Doktor Alban Basshunter Arash Shvedski muzichni grupi sho roblyat menshij akcent na populyarnu muziku stali dosit vidomimi v ostanni roki Do nih mozhna vidnesti The Hives Millencolin Kent en Spivak avtor pisen artist zhanru revyu i aktor Magnus Uggla vidomij nasampered satirichnimi tekstami svoyih pisen Jogo pisnya Varning pa stan mozhna pereklasti yak Misto berezhis stala hitom u 1977 roci Vidtodi vin vipustiv zagalom 17 studijnih albomiv Progresiv folk hausSered Progressive rock grup najvidomishi i Pain of Salvation U 1960 h rokah u Shveciyi buli nadzvichajno populyarni grupi i U stili skandinavskogo folk roku v 1990 ti rr grali grupi Garmarna i Hedningarna Takozh vsesvitno vidoma grupa A kapela V danij chas v elektronnij tancyuvalnij muzici populyarni Didzhej DJ i prodyuseri yaki pracyuyut v stili haus house i yakih nazivayut Swedish House Mafia Stiv Anzhello i MetalGitarist novator Ingvi Malmstin ye odin z osnovopolozhnikiv neo klasiki metalu u Shveciyi Sered populyarnih metal grup HammerFall Sabaton Pain Shveciya ye batkivshinoyu bagatoh vazhkih i pohmurih napryamkiv metalevoyi muziki melodijnogo At the Gates sho viokremivsya u okremu stilistiku i modern det metalu In Flames dum metalu Candlemass Draconian simfonichnogo Therion blek pagan i viking metalu Bathory Najbilsh vidomi grupi Arch Enemy Dark Funeral Dark Tranquillity Hypocrisy Deathstars The Haunted Katatonia Marduk Meshuggah Opeth Scar Symmetry Soilwork Tiamat Lake of Tears In Flames Muzichni festivaliNajvidomishi festivali u Shveciyi Metaltown Sweden Rock Festival Melodifestivalen Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzika Shveciyi Kultura ShveciyiDzherelaLind U Kompozitory Shvecii per so shved Sovetskaya muzyka 1955 11 Wallner Vo La musique en Suede Stockh 1951 Alander Bo Swedish music Stockh 1956 Dzh K Mihajlov ros Shveciya Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros PosilannyaColeman David The Sound of Independent Sweden Part One 8 sichnya 2014 u Wayback Machine Part Two 8 sichnya 2014 u Wayback Machine angl No Ripcord 2009 angl Jakten pa Magnus Uggla 19 chervnya 2019 u Wayback Machine 2006 06 28