Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франц Адольф Бервальд 23 липня 1796 Стокгольм 3 квітня 1868 видатний шведський композитор романтик чия музика не була гі

Франц Бервальд

Франц Бервальд

Франц Адольф Бервальд (23 липня 1796, Стокгольм, — 3 квітня 1868) — видатний шведський композитор-романтик, чия музика не була гідно оцінена сучасниками. В результаті цього він змушений був шукати інші джерела доходу: працював лікарем-ортопедом, управителем на лісопильні та скляній фабриці. З чотирьох написаних ним симфоній лише першу було виконано за життя композитора.

Франц Бервальд
image
Franz Berwald
Franz Berwald
Основна інформація
Повне ім'яФранц Адольф Бервальд
Дата народження23 липня 1796(1796-07-23)
Місце народженняСтокгольм
Дата смерті3 квітня 1868(1868-04-03) (71 рік)
Місце смертіСтокгольм
Причина смертіпневмонія
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[1][2][3]
Громадянствоimage Швеція
НаціональністьШвед
ПрофесіяКомпозитор, скрипаль
Вчителіd і d[4]
Відомі учніd[5], d[5], d[5][6], d, Крістіна Нільссон і d
Інструментискрипка і альт
ЖанрКласична музика, романтизм
ЗакладКоролівська стокгольмська вища школа музики, d[7], d[4] і d[4]
Батькоd[8]
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Франц Адольф Бервальд народився 23 липня 1796 року в Стокгольмі. Його батько [sv] (1740–1825) — скрипаль, з династії музикантів, багато з якої були видатними музикантами та композиторами свого часу, який здобув освіту в Берліні (в 1760-х рр..) і був придворним скрипалем короля Пруссії Фрідріха Великого, в 1772 році переїхав до Стокгольма, призначений на посаду скрипаля в Королівській придворній капелі, був чудовим педагогом, а також заснував у Швеції музичну бібліотеку. Мати Франца Бервальда — Брита Агнета Брюно.

Освіту Францу дав його батько: з 5 років він навчався у нього грі на скрипці, крім того, батько його забрав зі школи та навчав також іншим предметам. З 1810 Франц Бервальд брав уроки у Жана-Батіста-Едуарда Дю Пюї (1770–1822) і в 1812 він вже був на посаді першого скрипаля Королівської придворної капели. У 1819–1820 він почав публікувати свої твори та статті в музичних журналах («Musikalisk journal», «Journal de Musique»). Через кілька років він як вільний художник вирушив на гастролі зі своїм братом Крістіаном Августом, потім повернувся в Стокгольм і з 1824 по 1828 рік був альтистом Королівської придворної капели, де він, до речі, і познайомився з найвідомішими операми своєї епохи. Першу свою спробу в цьому жанрі, оперу «Густав Васа» він написав 1828 року, після чого він скоїв ряд поїздок у Росію, Німеччину, Австрію, Норвегію та Фінляндію в пошуках нових вражень та творчого натхнення.

Франц Бервальд сам згодом вельми критично ставився до своїх ранніх робіт та багато з них були знищені. Наприкінці 1810-х деякі з його творів вперше привернули увагу і він вважався перспективним талановитим композитором та за підтримки різних грантів, у тому числі від кронпринца Оскара (згодом король Оскар I) він вирушив 1829 року до Берліна, де вступив у контакт з Феліксом Мендельсоном.

Музична діяльність практично не приносила йому доходу, інтерес до нього і його творчості став падати і йому довелося забезпечувати себе іншим способом. У Німеччині він ознайомився із сучасною ортопедією та відкрив власну клініку в Берліні, яка була безплатною також для бідних. Він був новатором, його клініка була першою компанією, яка використала різні механічні пристосування, які він придумав сам. Так він став ортопедом, який мав значний успіх. 1835 року він заснував приватний ортопедичний інститут. Попри прогрес в ортопедії, він був музикантом і він хотів ним бути, тому 1841 року він переїхав для цього в Відень. Там була завершена опера «Естрелла-ді-Сорія» (1841) та перша симфонія «Серйозна» соль мінор та симфонія «Примхлива» Ре мажор, а в 1842 два «tonmålningar» для оркестру. Роботи були помічені, але не принесли ніяких доходів, на які він міг би утримувати себе в Відні. Попри творчий потенціал та багатий культурний обмін у Відні, він був змушений повернутися на батьківщину, де музична Швеція прийняла його з байдужістю. Опера «Естрелла-ді-Сорія» не ставилася в Стокгольмській опері до 1862 року, а прем'єри двох оперет та зовсім повністю провалилися, попри всесвітньо відомих виконавців головних ролей. 1841 року Франц Бервальде одружився з німкенею Розин Шерер, яка народила йому сина, [sv], який, своєю чергою, батько піаністки [sv]. У 1846–1849 роки була спроба знову спробувати щастя за кордоном, зокрема, в Парижі, Відні та Зальцбурзі. 1847 року в Зальцбурзі він був обраний почесним членом Моцартеумa. Його музика була зустрінута з великим розумінням за кордоном, ніж у Швеції, але, на жаль, і це не дало йому можливості заробляти на життя як вільному музикантові. Він знову повернувся до Швеції.

Даремні були спроби влаштуватися музикантом у Швеції, навіть його брат бувши капельмейстером Королівської придворної капели та музичним директором в Уппсале не зміг йому нічим допомогти. В 1850 році він працював на скляному заводі в Санде, а потім на лісопильному. 22 січня 1864 року він був обраний членом (№ 386) Королівської академії музики. З 1867 року викладав композицію та інструментування в Стокгольмської консерваторії, а також давав приватні уроки. Остання його сценічна робота, «Королева Голконди», була закінчена 1864 року, а прем'єра відбулася лише 1968 року, в 100 річницю з дня смерті композитора.

Франц Бервальд помер 3 квітня 1868 року в Стокгольмі.

Основні твори

Симфонії

  • Симфонія A-dur, фрагмент (1820)
  • Sinfonie sérieuse, (1841–1842)
  • Sinfonie capricieuse, (1842)
  • Sinfonie singulière, (1845)
  • Симфонія nr. 4 i Ess-dur («naïve»), (1845)

Інструментальна музика

  • Тема з варіаціями для скрипки з оркестром B-dur (1816)
  • Скрипковий концерт i cis-moll (1820)
  • Концертна п'єса для фагота з оркестром (1827)
  • Концерт для фагота з оркестром (1827)
  • Фортепіанний концерт D-dur (1855)

Камерна музика

  • Соната для віолончелі та фортепіано d-moll (1858)
  • Концертіно для скрипки та фортепіано (написаний для Христини Нільсон) (1859)
  • Концертний дует для двох скрипок, 1822
  • Квартет для фортепіано та духових Es-dur (1819)
  • Фортепіанний квартет Es-dur (1819)
  • Фортепіанний квінтет № 1 c-moll (1818)
  • Фортепіанний квінтет № 2 A-dur (1818)
  • Фортепіанний квінтет A-dur, фрагмент (1850)
  • Фортепіанне тріо № 0 C-dur (1845)
  • Фортепіанне тріо № 1 Es-dur (1849)
  • Фортепіанне тріо № 2 f-moll (1851)
  • Фортепіанне тріо № 3 d-moll (1851)
  • Фортепіанне тріо № 4 C-dur (1853)
  • Фортепіанне тріо Es-dur, фрагмент (1849)
  • Фортепіанне тріо C-dur, фрагмент (1850)
  • Септет B-dur (1828)
  • Струнний квартет № 1 g-moll (1818)
  • Струнний квартет № 2 a-moll (1849)
  • Струнний квартет № 3 Es-dur (1849)
  • Соната для скрипки та фортепіано D-dur (1857–1860)

Пісні

  • Три пісні (1817) (Glöm ej dessa dar, Lebt wohl ihr Berge, A votre age)
  • Vaggvisa («Ute blåser sommarvind»), text: Samuel Johan Hedborn (1819)
  • Aftonrodnan, text: Georg Ingelgren (1819)
  • Jag minnes dig, text: F v Matthisson) (1819)
  • Serenad, kantat för tenor och sex blåsinstrument, okänd textförfattare (1825)
  • Dröm, text: Ludwig Uhland (1833)
  • Des M ädchens Klage, text: Friedrich Schiller
  • Blomman, text: Johan Ludvig Runeberg (1842)
  • Svensk folksång («Svenska folk i samdrägt sjung»), text: Herman Sätherberg (1844)
  • Östersjön, (1859) text: Oscar Fredrik, pseudonym för kung Oskar II, i vars diktcykel «Ur svenska flottans minnen» dikten ingår.
  • Eko från när och fjärran för sopran och obligat klarinett (1865)

Хорова музика

  • Gebet der Pilger um heiligen Gnade для чоловічого хору, духових та струнних (до 1844)
  • Effecit Gaudium для двох хорів
  • Konung Karl XII:s Seger vid Narva для чотирьох тенорів та духових (1845)
  • Gustaf Adolf den Stores Seger och Död vid Lützen для соліста, хору, духових та органу (1845)
  • Nordiska Fantasie-bilder для соліста, хору, духових та органу (1846)
  • Gustaf Vasas färd till Dalarne (1849)
  • Apoteose till firande av 300 årsminnet af Shakespeares födelse (1864)

Сценічні твори

Література

  • Robert Layton, editor, A Guide To The Symphony, Chapter 13, «The Symphony in Scandinavia», written by Robert Layton.
  • Harold Truscott, «The Music of the Symphony» in Havergal Brian's Gothic Symphony: Two Studies, David Brown, editor. Kent: Alan Pooley Printing Ltd. (1981)

Посилання

Примітки

  1. Berwald, FRANS ADOLF — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
  2. Sten nr 49 – Franz Berwald — Norra begravningsplatsen.se.
    d:Track:Q28003261
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Dahlgren F. A. Förteckning öfver svenska skådespel uppförda på Stockholms theatrar 1737-1863 och Kongl. theatrarnes personal 1773-1863 med flera anteckningarIngen beskrivning har definierats — Stockholm: Norstedts förlag, 1866. — С. 534. — 688 с.
    d:Track:Q1754d:Track:Q4992658d:Track:Q64204699d:Track:Q1753313
  5. Johan Alfred Ahlström (1833−1910)
  6. J Conrad Nordqvist
  7. Dahlgren F. A. Förteckning öfver svenska skådespel uppförda på Stockholms theatrar 1737-1863 och Kongl. theatrarnes personal 1773-1863 med flera anteckningarIngen beskrivning har definierats — Stockholm: Norstedts förlag, 1866. — С. 541. — 688 с.
    d:Track:Q1754d:Track:Q4992658d:Track:Q64204699d:Track:Q1753313
  8. Franz A Berwald — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franc Adolf Bervald 23 lipnya 1796 Stokgolm 3 kvitnya 1868 vidatnij shvedskij kompozitor romantik chiya muzika ne bula gidno ocinena suchasnikami V rezultati cogo vin zmushenij buv shukati inshi dzherela dohodu pracyuvav likarem ortopedom upravitelem na lisopilni ta sklyanij fabrici Z chotiroh napisanih nim simfonij lishe pershu bulo vikonano za zhittya kompozitora Franc BervaldFranz BerwaldFranz BerwaldOsnovna informaciyaPovne im yaFranc Adolf BervaldData narodzhennya23 lipnya 1796 1796 07 23 Misce narodzhennyaStokgolmData smerti3 kvitnya 1868 1868 04 03 71 rik Misce smertiStokgolmPrichina smertipnevmoniyaPohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 1 2 3 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnistShvedProfesiyaKompozitor skripalVchitelid i d 4 Vidomi uchnid 5 d 5 d 5 6 d Kristina Nilsson i dInstrumentiskripka i altZhanrKlasichna muzika romantizmZakladKorolivska stokgolmska visha shkola muziki d 7 d 4 i d 4 Batkod 8 Ditid Fajli u VikishovishiBiografiyaFranc Adolf Bervald narodivsya 23 lipnya 1796 roku v Stokgolmi Jogo batko sv 1740 1825 skripal z dinastiyi muzikantiv bagato z yakoyi buli vidatnimi muzikantami ta kompozitorami svogo chasu yakij zdobuv osvitu v Berlini v 1760 h rr i buv pridvornim skripalem korolya Prussiyi Fridriha Velikogo v 1772 roci pereyihav do Stokgolma priznachenij na posadu skripalya v Korolivskij pridvornij kapeli buv chudovim pedagogom a takozh zasnuvav u Shveciyi muzichnu biblioteku Mati Franca Bervalda Brita Agneta Bryuno Osvitu Francu dav jogo batko z 5 rokiv vin navchavsya u nogo gri na skripci krim togo batko jogo zabrav zi shkoli ta navchav takozh inshim predmetam Z 1810 Franc Bervald brav uroki u Zhana Batista Eduarda Dyu Pyuyi 1770 1822 i v 1812 vin vzhe buv na posadi pershogo skripalya Korolivskoyi pridvornoyi kapeli U 1819 1820 vin pochav publikuvati svoyi tvori ta statti v muzichnih zhurnalah Musikalisk journal Journal de Musique Cherez kilka rokiv vin yak vilnij hudozhnik virushiv na gastroli zi svoyim bratom Kristianom Avgustom potim povernuvsya v Stokgolm i z 1824 po 1828 rik buv altistom Korolivskoyi pridvornoyi kapeli de vin do rechi i poznajomivsya z najvidomishimi operami svoyeyi epohi Pershu svoyu sprobu v comu zhanri operu Gustav Vasa vin napisav 1828 roku pislya chogo vin skoyiv ryad poyizdok u Rosiyu Nimechchinu Avstriyu Norvegiyu ta Finlyandiyu v poshukah novih vrazhen ta tvorchogo nathnennya Franc Bervald sam zgodom velmi kritichno stavivsya do svoyih rannih robit ta bagato z nih buli znisheni Naprikinci 1810 h deyaki z jogo tvoriv vpershe privernuli uvagu i vin vvazhavsya perspektivnim talanovitim kompozitorom ta za pidtrimki riznih grantiv u tomu chisli vid kronprinca Oskara zgodom korol Oskar I vin virushiv 1829 roku do Berlina de vstupiv u kontakt z Feliksom Mendelsonom Muzichna diyalnist praktichno ne prinosila jomu dohodu interes do nogo i jogo tvorchosti stav padati i jomu dovelosya zabezpechuvati sebe inshim sposobom U Nimechchini vin oznajomivsya iz suchasnoyu ortopediyeyu ta vidkriv vlasnu kliniku v Berlini yaka bula bezplatnoyu takozh dlya bidnih Vin buv novatorom jogo klinika bula pershoyu kompaniyeyu yaka vikoristala rizni mehanichni pristosuvannya yaki vin pridumav sam Tak vin stav ortopedom yakij mav znachnij uspih 1835 roku vin zasnuvav privatnij ortopedichnij institut Popri progres v ortopediyi vin buv muzikantom i vin hotiv nim buti tomu 1841 roku vin pereyihav dlya cogo v Viden Tam bula zavershena opera Estrella di Soriya 1841 ta persha simfoniya Serjozna sol minor ta simfoniya Primhliva Re mazhor a v 1842 dva tonmalningar dlya orkestru Roboti buli pomicheni ale ne prinesli niyakih dohodiv na yaki vin mig bi utrimuvati sebe v Vidni Popri tvorchij potencial ta bagatij kulturnij obmin u Vidni vin buv zmushenij povernutisya na batkivshinu de muzichna Shveciya prijnyala jogo z bajduzhistyu Opera Estrella di Soriya ne stavilasya v Stokgolmskij operi do 1862 roku a prem yeri dvoh operet ta zovsim povnistyu provalilisya popri vsesvitno vidomih vikonavciv golovnih rolej 1841 roku Franc Bervalde odruzhivsya z nimkeneyu Rozin Sherer yaka narodila jomu sina sv yakij svoyeyu chergoyu batko pianistki sv U 1846 1849 roki bula sproba znovu sprobuvati shastya za kordonom zokrema v Parizhi Vidni ta Zalcburzi 1847 roku v Zalcburzi vin buv obranij pochesnim chlenom Mocarteuma Jogo muzika bula zustrinuta z velikim rozuminnyam za kordonom nizh u Shveciyi ale na zhal i ce ne dalo jomu mozhlivosti zaroblyati na zhittya yak vilnomu muzikantovi Vin znovu povernuvsya do Shveciyi Daremni buli sprobi vlashtuvatisya muzikantom u Shveciyi navit jogo brat buvshi kapelmejsterom Korolivskoyi pridvornoyi kapeli ta muzichnim direktorom v Uppsale ne zmig jomu nichim dopomogti V 1850 roci vin pracyuvav na sklyanomu zavodi v Sande a potim na lisopilnomu 22 sichnya 1864 roku vin buv obranij chlenom 386 Korolivskoyi akademiyi muziki Z 1867 roku vikladav kompoziciyu ta instrumentuvannya v Stokgolmskoyi konservatoriyi a takozh davav privatni uroki Ostannya jogo scenichna robota Koroleva Golkondi bula zakinchena 1864 roku a prem yera vidbulasya lishe 1968 roku v 100 richnicyu z dnya smerti kompozitora Franc Bervald pomer 3 kvitnya 1868 roku v Stokgolmi Osnovni tvoriSimfoniyi Simfoniya A dur fragment 1820 Sinfonie serieuse 1841 1842 Sinfonie capricieuse 1842 Sinfonie singuliere 1845 Simfoniya nr 4 i Ess dur naive 1845 Instrumentalna muzika Tema z variaciyami dlya skripki z orkestrom B dur 1816 Skripkovij koncert i cis moll 1820 Koncertna p yesa dlya fagota z orkestrom 1827 Koncert dlya fagota z orkestrom 1827 Fortepiannij koncert D dur 1855 Kamerna muzika Sonata dlya violoncheli ta fortepiano d moll 1858 Koncertino dlya skripki ta fortepiano napisanij dlya Hristini Nilson 1859 Koncertnij duet dlya dvoh skripok 1822 Kvartet dlya fortepiano ta duhovih Es dur 1819 Fortepiannij kvartet Es dur 1819 Fortepiannij kvintet 1 c moll 1818 Fortepiannij kvintet 2 A dur 1818 Fortepiannij kvintet A dur fragment 1850 Fortepianne trio 0 C dur 1845 Fortepianne trio 1 Es dur 1849 Fortepianne trio 2 f moll 1851 Fortepianne trio 3 d moll 1851 Fortepianne trio 4 C dur 1853 Fortepianne trio Es dur fragment 1849 Fortepianne trio C dur fragment 1850 Septet B dur 1828 Strunnij kvartet 1 g moll 1818 Strunnij kvartet 2 a moll 1849 Strunnij kvartet 3 Es dur 1849 Sonata dlya skripki ta fortepiano D dur 1857 1860 Pisni Tri pisni 1817 Glom ej dessa dar Lebt wohl ihr Berge A votre age Vaggvisa Ute blaser sommarvind text Samuel Johan Hedborn 1819 Aftonrodnan text Georg Ingelgren 1819 Jag minnes dig text F v Matthisson 1819 Serenad kantat for tenor och sex blasinstrument okand textforfattare 1825 Drom text Ludwig Uhland 1833 Des M adchens Klage text Friedrich Schiller Blomman text Johan Ludvig Runeberg 1842 Svensk folksang Svenska folk i samdragt sjung text Herman Satherberg 1844 Ostersjon 1859 text Oscar Fredrik pseudonym for kung Oskar II i vars diktcykel Ur svenska flottans minnen dikten ingar Eko fran nar och fjarran for sopran och obligat klarinett 1865 Horova muzika Gebet der Pilger um heiligen Gnade dlya cholovichogo horu duhovih ta strunnih do 1844 Effecit Gaudium dlya dvoh horiv Konung Karl XII s Seger vid Narva dlya chotiroh tenoriv ta duhovih 1845 Gustaf Adolf den Stores Seger och Dod vid Lutzen dlya solista horu duhovih ta organu 1845 Nordiska Fantasie bilder dlya solista horu duhovih ta organu 1846 Gustaf Vasas fard till Dalarne 1849 Apoteose till firande av 300 arsminnet af Shakespeares fodelse 1864 Scenichni tvori Gustaf Wasa 1828 opera neokonchena Estrella de Soria 1841 opera Jag gar i kloster 1842 opereta Modehandlerskan 1842 opereta Ein landliches Verlobungsfest in Schweden opereta Drottningen av Golconda 1864 operaLiteraturaRobert Layton editor A Guide To The Symphony Chapter 13 The Symphony in Scandinavia written by Robert Layton Harold Truscott The Music of the Symphony in Havergal Brian s Gothic Symphony Two Studies David Brown editor Kent Alan Pooley Printing Ltd 1981 PosilannyaKorotka biografiya kompozitora Vilni noti avtorstva Franc Bervald na sajti International Music Score Library Project IMSLP PrimitkiBerwald FRANS ADOLF Svenskagravar se d Track Q26699962 Sten nr 49 Franz Berwald Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Dahlgren F A Forteckning ofver svenska skadespel uppforda pa Stockholms theatrar 1737 1863 och Kongl theatrarnes personal 1773 1863 med flera anteckningarIngen beskrivning har definierats Stockholm Norstedts forlag 1866 S 534 688 s d Track Q1754d Track Q4992658d Track Q64204699d Track Q1753313 Johan Alfred Ahlstrom 1833 1910 J Conrad Nordqvist Dahlgren F A Forteckning ofver svenska skadespel uppforda pa Stockholms theatrar 1737 1863 och Kongl theatrarnes personal 1773 1863 med flera anteckningarIngen beskrivning har definierats Stockholm Norstedts forlag 1866 S 541 688 s d Track Q1754d Track Q4992658d Track Q64204699d Track Q1753313 Franz A Berwald 1917 d Track Q379406d Track Q1724971

Дата публікації:
Топ