Михайло Михайлович Козаков (рос. Михаил Михайлович Козаков; 14 жовтня 1934, Ленінград — 22 квітня 2011, Рамат-Ган, Ізраїль) — радянський, російський та ізраїльський актор театру, кіно, телебачення, озвучування та дубляжу, режисер театру, кіно та телебачення, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР (1967) та Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1983). Народний артист РРФСР (1980).
Козаков Михайло Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Михаи́л Миха́йлович Козако́в | ||||
Народився | 14 жовтня 1934[1][2] Ленінград, РСФРР, СРСР | |||
Помер | 22 квітня 2011[1][2] (76 років) Рамат-Ган, Ізраїль | |||
Поховання | Введенське кладовище | |||
Громадянство | Росія СРСР Ізраїль | |||
Діяльність | актор, театральний режисер, кінорежисер, сценарист, актор театру | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1956) | |||
Роки діяльності | з 1954 | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
Батьки | d | |||
IMDb | nm0440397 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Козаков Михайло Михайлович у Вікісховищі |
Біографія
Михайло Козаков народився 14 жовтня 1934 у Ленінграді, в сім'ї відомого письменника і літературознавця Зої Олександрівни Нікітіної.
У 1952 Михайло Козаков вступив до школи-студії МХАТ (курс Массальського), яку закінчив у 1956 році. На останньому курсі дебютував у кіно, знявшись у фільмі Михайла Ромма «Вбивство на вулиці Данте».
Після закінчення школи-студії МХАТ Михайло Козаков був прийнятий в театр імені Маяковського (1956—1959), в якому зіграв роль Гамлета у виставі, поставленій Миколою Охлопковим.
У 1959 він залишив театр Маяковського і перейшов до Московського театру «Современник», де пропрацював більш як десять років (1959—1970), зігравши в 1960-х роках кілька яскравих ролей, у виставах, поставлених Олегом Єфремовим: Камергер у казці Шварца «Голий король», Сірано де Бержерак в однойменній п'єсі Ростана, Кісточкін в комедії Аксьонова «Завжди у продажу», Микола I у виставі «Декабристи». Пізніше на сцені «Современника» Козаков виконав ще кілька ролей у постановках Галини Волчек: Адуев-старший у «Звичайній історії» Гончарова; Джеррі Раїн в «Двоє на гойдалках» Ібсена; Актора в п'єсі Горького «На дні» та інші.
У 1970 Михайло Козаков пішов з театру «Современник», а через рік після нього залишив театр і його засновник Олег Єфремов.
У 1971 Михайло Козаков слідом за Єфремовим прийшов до МХАТу, де зіграв ролі лорда Горінга у виставі «Ідеальний чоловік» Оскара Уайльда, Гусєва в п'єсі Михайла Рощина «Валентин і Валентина» в постановці Олега Єфремова. У МХАТі Козаков працював над постановкою п'єси Леоніда Зоріна «Мідна бабуся», проте спектакль закрили, і у 1972 Козаков пішов у Театр на Малій Бронній, в якому пропрацював до 1986 року.
Помітними роботами актора в цьому театрі стали ролі у виставах режисера Анатолія Ефроса «Дон-Жуан» Мольєра (Дон Жуан), «Одруження» Гоголя (Кочкарьов), «Місяць в селі» Тургенєва (Ракітін). У цьому театрі Козаков поставив дві вистави: комедію Леоніда Зоріна «Покровські ворота» і п'єсу Юджина О'Ніла «Душа поета».
У 1986 Козаков пішов із Театру на Малій Бронній в Театр Ленінського комсомолу, де зіграв роль Полонія у виставі Гліба Панфілова «Гамлет», пізніше в кінці 1990-х років в тому ж спектаклі він зіграв Тінь батька, але вже в постановці німецького режисера Петера Штайна.
Після вдалого дебюту в кіно, в кінці 1950-х Михайло Козаков знявся в декількох картинах: у фільмі Григорія Рошаля «Вісімнадцятий рік» (1958, другий фільм кінотрилогії за романом Толстого «Ходіння по муках»), мелодрамі Олександра Столпера «Важке щастя» (1958), у фільмі Іллі Гуріна «Золотий ешелон» (1959) та інших. Але справжня популярність до актора прийшла в 1961 році, коли на екрани країни вийшов фільм Геннадія Казанського й Володимира Чеботарьова за однойменним романом Олександра Бєляєва «Людина-амфібія». Проте в подальші роки Михайло Козаков знімався мало. Найяскравішою роботою в цей період стала його роль в драмі Наума Трахтенберга «Постріл» (1966), поставленої за мотивами однойменної повісті Пушкіна з циклу «Повісті Бєлкіна».
У 1970-і актор зіграв свої найкращі й відомі ролі в кіно: «Гойя, або тяжкий шлях пізнання» (1971), «Гросмейстер» (1972), «Лев Гурич Сінічкін» (1974), «Солом'яний капелюшок» (1974), «Здрастуйте, я ваша тітка!» (1975), «Іван та Марія» (1975), «Ярослав Домбровський» (1975), «Комедія помилок» (1978), «Красень-чоловік» (1978) та інші.
У 1975 Михайло Козаков поставив телеспектакль «Ніч помилок» за п'єсою Голдсміта, а в 1978 дебютував як кінорежисер, поставивши на телебаченні двосерійний фільм «Безіменна зірка», створений за мотивами п'єси Михайла Себастьяна. Пізніше він поставив фільми «Покровські ворота» (1982), «Якщо вірити Лопотухіну …» (1983), «Маскарад» (1984), «Фауст» (1985), «Візит дами» (1989), «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (1991), «Вечеря в чотири руки» (1999), «Джокер'» (за твором Сухово-Кобиліна «Весілля Кречинського») (2002), «Мідна бабуся» (2004).
У 1980-ті за участю Козакова виходять фільми «20-е грудня» (1980), «І з вами знову я …» (1981), «Синдикат-2» (1981), «Товариш Інокентій» (1981), «Шостий» (1981), «Демидови» (1983), «Кукарача» (1983), «Унікум» (1983), «Герой її роману» (1984), «Неймовірне парі, або Істинна пригода, що благополучно завершилася сто років тому» (1984), «Воїтелька» (1986), «Бережи мене, мій талісман» (1986), «Пан оформлювач» (1988) та інших.
Написав сценарії до фільмів: «Візит дами» (1989), «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (1991), «Вечеря в чотири руки» (1999).
У 1991 Михайло Козаков з родиною виїхав до Ізраїлю. До 1996 він працював у Тель-Авівському Державному камерному театрі як актор і режисер (роль Тригоріна в чеховської «Чайці» на івриті, постановка і гра в «Коханці» Гарольда Пінтера та інші), викладав, організував російську трупу, з якою випустив чотири вистави, один з яких — «Можлива зустріч» Пауля Бартса — був показаний ним у Москві.
У кіно в ці роки Михайло Козаков знімався рідко. Він знявся у фільмах: «Дурні вмирають по п'ятницях» (1990), «Футболіст» (1990), «Манія Жизелі» (1995), «Фатальні яйця» (1996).
У 1996 році він повернувся до Росії. У 1997 створив антрепризу «Арт-Клуб XXI», яка представила дві вистави «Можлива зустріч» і «Неймовірний сеанс», пізніше перейменував її в «Російську антрепризу Михайла Козакова». Поставив спектаклі «Паола і леви», «Квітка що сміється», «Граємо Стріндберг-блюз». У 1999 артист спільно з саксофоністом поставив спектакль-концерт за віршами Бродського «Концерт для голосу і саксофона». Крім того, в Петербурзькому театрі імені Комісаржевської Козаков поставив спектакль «Вшанування» по Слейд.
У 1999 Михайло Козаков екранізував два своїх вистави, раніше поставлені ним у своїй антрепризі: драму «Вечеря в чотири руки» (за виставою «Можлива зустріч») і телеспектакль «Вшанування».
У 2000-х він знявся у фільмах «24 години» (2000), «Лавина» (2001), «Дует для голосу і саксофона» (2005), «Вшанування» (2005).
З 2003 Козаков — актор Московського академічного Театру ім. Мосради (грав у виставах «Венеціанський купець» (Шейлок), «Король Лір» (Лір).
У травні 2010 Козаков знову повернувся до Ізраїлю і возз'єднався зі своєю колишньою дружиною, продюсером Ганною Ямпільською, а в листопаді 2010 здійснив гастрольний тур по містах Ізраїлю зі своєю новою програмою.
Михайло Козаков був одружений неодноразово, у нього п'ятеро дітей і онуків.
Автор книг «Акторська книга», «Фрагменти», автобіографічного сценарію «Мені Брамса зіграють …».
Помер 22 квітня 2011 року від раку легенів у хоспісі в Ізраїлі.
Відзнаки
Народний артист Росії (1980), лауреат Державної премії СРСР за театральну діяльність (1967), Державною премією РРФСР (1983) за роль Фелікса Дзержинського у ТВ-фільмі «20-е грудня». Нагороджений Царськосельською мистецькою премією — Бронзовою фігуркою Катерини Другої (1997).
У 2010 нагороджений Орденом пошани.
Фільмографія
Акторські роботи
- 1956 — Вбивство на вулиці Данте — Шарль Тібо
- 1957 — У кінці шляху (фільм-спектакль)
- 1958 — Важке щастя — Микола Нагорний
- 1958 — Ходіння по муках — Валеріан Онолі, поручик
- 1959 — Золотий ешелон — Черемисов, ротмістр
- 1960 — Балтійське небо — Байсеітов, льотчик
- 1960 — Далеко від Батьківщини — гауптман Отто Заугель, німецький контррозвідник
- 1960 — Євгенія Гранде — Шарль
- 1960 — Останні залпи — старшина Горбачов
- 1961 — Дев'ять днів одного року — Валерій Іванович, учений-фізик
- 1961 — Суд божевільних — Мішель
- 1961 — Людина-амфібія — Педро Зуріта
- 1965 — Будується міст — Мамедов
- 1966 — Постріл — Сільвіо
- 1967 — День сонця і дощу — артист
- 1967 — Зірки і солдати — Нестор
- 1969 — Чекайте мого дзвінка (фільм-спектакль) — циган
- 1969 — Повість про чекіста — Бєлов
- 1970 — Два дні чудес — екзаменатор-професор
- 1970 — Звичайна історія (фільм-спектакль) — Петро Іванович Адуев
- 1971 — Все королівське військо — Джек Берден
- 1971 — Гойя, або Тяжкий шлях пізнання — Гільмарде
- 1971 — Петербург (фільм-спектакль) — головна роль
- 1972 — Гросмейстер — Володя
- 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Джінгль
- 1973 — У номерах (фільм-спектакль) — Халявкін
- 1973 — Дитинство. Отроцтво. Юність (телеспектакль) — Петро Олександрович
- 1973 — Виконуючий обов'язки — Олександр Штерн, архітектор
- 1974 — Автомобіль, скрипка і собака Клякса — Скрипка / Бас-гітара / Кухар
- 1974 — Домбі і син (фільм-спектакль) — Соль Джілс
- 1974 — Іван та Марія — Кассир
- 1974 — Лев Гурич Сінічкін — граф Зефиров, меценат
- 1974 — Солом'яний капелюшок — віконт де Розальба
- 1975 — Здрастуйте, я ваша тітка! — полковник Френсіс Чесней
- 1975 — Ярослав Домбровський — Андрій Васильєв
- 1976 — Театр невідомого актора — Генріх Генріхович
- 1977 — Чи не від світу цього (фільм-спектакль) — Кочуєв
- 1977 — Сторінками «Блакитної книги» (фільм-спектакль) — оповідач
- 1977 — Ходіння по муках — Олексій Олексійович Бессонов
- 1978 — Безіменна зірка — Гріг
- 1978 — Життя Бетховена — Джоаккіно Россіні
- 1978 — Комедія помилок — Антіфол
- 1978 — Красень-чоловік
- 1979 — (фільм-спектакль) — коханий Кіри
- 1980 — (фільм-спектакль) — Федір Тютчев
- 1980 — Синдикат-2 — Фелікс Едмундович Дзержинський
- 1981 — 20 грудня — Фелікс Едмундович Дзержинський
- 1981 — Державний кордон. Мирне літо 21-го року — Ф. Е. Дзержинський
- 1981 — І з вами знову я… — П. Я. Чаадаев
- 1981 — Товариш Іннокентій — Збутова
- 1981 — Шостий — Іларій Данилович Данилевський, фармацевт
- 1982 — Хто стукає у двері до мене... — театральний актор
- 1982 — Покровські ворота — Костянтин Ромін
- 1982 — Опікуни (фільм-спектакль) — спостерігач
- 1983 — Демидови — Бірон
- 1983 — Тамбовський скарбник (фільм-спектакль) — головна роль
- 1983 — Унікум — Йосип Тімуровіч Петров, гіпнотизер
- 1983 — Кукарача — текст від автора
- 1984 — Герой її роману — Ераст Цикада
- 1984 — Граємо байки Крилова (фільм-спектакль) — читець
- 1984 — Неймовірне парі, або Істинна пригода, що благополучно завершилася сто років тому — Дудкін
- 1984—1986 — Гете. Сцени з трагедії «Фауст» (фільм-спектакль) — Фауст
- 1985 — Сцени з драми М. Лермонтова «Маскарад» (фільм-спектакль) — Арбенин
- 1986 — Амазонка (короткометражний)
- 1986 — Бережи мене, мій талісмане — Козаков
- 1988 — Пан оформлювач — Грильо
- 1989 — А це сталося у Віші (фільм-спектакль) — лікар
- 1990 — Дурні вмирають по п'ятницях — Гелій Іванович
- 1991 — Тінь, або Може бути, все обійдеться — Цезар Борджіа, журналіст
- 1994 — — епізод
- 1994 — Майстер і Маргарита — епізод
- 1995 — — Аким Волинський
- 1995 — Фатальні яйця — Воланд
- 1999 — Вечеря у чотири руки — Георг Фрідріх Гендель
- 1999 — Вшанування (фільм-спектакль) — Скотті Темплтон
- 2000 — 24 години — Коста (Костянтин Георгійович)
- 2001 — Лавина — Лев Борисович, музикант
- 2002 — Гра в модерн — Фризе
- 2003 — Злодії та проститутки
- 2004 — Мідна бабуся (фільм-спектакль) — режисер
- 2004 — Смерть Таїрова — Олександр Якович Таїров, театральний режисер
- 2004 — Вузький міст — Якушев
- 2004 — Дивна долина — дід Саїд
- 2005 — Здрастуйте, ми ваш дах! — Соломон, наркодилер
- 2006 — Король Лір (фільм-спектакль) — Лір, король Британії
- 2006 — Зрушення — академік Харитонов
- 2006 — Створено любов — Наум Трахт
- 2007 — Кохання-зітхання — доктор Коган
- 2008 — Кохання-зітхання 2 — доктор Коган
- 2009 — Дільнична — Барканов Володимир Борисович, ветеран
- 2010 — Апельсиновий сік — Леонід, батько Даші
- 2010 — Зоя — Портер, перший чоловік Зої
- 2010 — Кохання-зітхання 3 — доктор Коган
- 2010 — Остання зустріч — Юрій Володимирович Андропов
- 2010 — Репетиція бенефісу (фільм-спектакль) — Свєтловидов, старий актор
- 2010 — Хранителі мережі — Калгарі Сергій Іванович, батько Жені
- 2011 — Борис Годунов — отець Пімен
- 2011 — Казка. Є — Станіслав Далієвіч Сальвадоров, директор школи
Режисер-постановник
- 1969 — Удар роги (фільм-спектакль)
- 1974 — Ніч помилок (фільм-спектакль)
- 1978 — Безіменна зірка
- 1980 — О ти, остання любов! (Фільм-спектакль)
- 1982 — Покровські ворота
- 1982 — Опікуни (фільм-спектакль)
- 1983 — Якщо вірити Лопотухіну...
- 1984—1986 — Гете. Сцени з трагедії «Фауст» (фільм-спектакль)
- 1985 — Сцени з драми М. Лермонтова «Маскарад» (фільм-спектакль)
- 1987 —
- 1988 — І світло у темряві світить (фільм-спектакль)
- 1989 — А це сталося у Віші (фільм-спектакль)
- 1989 — Візит дами
- 1991 — Тінь, або Може бути, все обійдеться
- 1999 —
- 1999 — Вшанування (фільм-спектакль)
- 2002 — Джокер
- 2004 — Граємо Шекспіра (документальний)
- 2004 — Мідна бабуся (фільм-спектакль)
- 2006 — Король Лір (фільм-спектакль)
- 2006 —
Сценарист
- 1982 — Опікуни (фільм-спектакль)
- 1984—1986 — Гете. Сцени з трагедії «Фауст» (фільм-спектакль)
- 1985 — Сцени з драми М. Лермонтова «Маскарад» (фільм-спектакль)
- 1988 — І світло у темряві світить (фільм-спектакль)
- 1989 — А це сталося у Віші (фільм-спектакль)
- 1989 — Візит дами
- 1991 — Тінь, або Може бути, все обійдеться
- 1999 — Вечеря в чотири руки
- 2002 — Джокер'
- 2004 — Граємо Шекспіра (документальний)
- 2004 — Мідна бабуся (фільм-спектакль)
- 2006 —
Посилання
- Михаил Михайлович Козаков. Биографическая справка [ 27 Квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Биография на RusActors [ 14 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Михаил Козаков в телевизионной программе «Встречи на Моховой»
- Слушать: Михаил Козаков читает стихотворение Тютчева «Весь день она лежала в забытьи»
- Михайло Козаков на вебсайті «Грани-ТВ» [ 5 Листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Интервью журналу «Искусство кино» (№ 7 за 2002 год) [ 18 Липня 2012 у Wayback Machine.]
- Михаил Козаков: «Я гражданин и России, и Израиля. А может быть завтра стану гражданином Америки или Канады, если Америка и Канада захотят и я захочу.» [ 7 Липня 2012 у Wayback Machine.]
- «Двойник с улицы Данте» [ 10 Березня 2016 у Wayback Machine.], дружеская дневниковая заметка врача, писателя и психолога Владимира Леви, физиономического двойника великого артиста.
- Михаил Козаков на сайте Рускино.ру [ 17 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Filmportal.de — 2005.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kozakov Mihajlo Mihajlovich Kozakov ros Mihail Mihajlovich Kozakov 14 zhovtnya 1934 Leningrad 22 kvitnya 2011 Ramat Gan Izrayil radyanskij rosijskij ta izrayilskij aktor teatru kino telebachennya ozvuchuvannya ta dublyazhu rezhiser teatru kino ta telebachennya scenarist Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1967 ta Derzhavnoyi premiyi RRFSR im brativ Vasilyevih 1983 Narodnij artist RRFSR 1980 Kozakov Mihajlo Mihajlovichros Mihai l Miha jlovich Kozako vZobrazhennyaNarodivsya 14 zhovtnya 1934 1934 10 14 1 2 Leningrad RSFRR SRSRPomer 22 kvitnya 2011 2011 04 22 1 2 76 rokiv Ramat Gan Izrayil zloyakisna puhlinaPohovannya Vvedenske kladovisheGromadyanstvo Rosiya SRSR IzrayilDiyalnist aktor teatralnij rezhiser kinorezhiser scenarist aktor teatruAlma mater Shkola studiya MHAT 1956 Roki diyalnosti z 1954U shlyubi z dDiti dBatki dIMDb nm0440397 Nagorodi ta premiyi TEFI Kozakov Mihajlo Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaMihajlo Kozakov narodivsya 14 zhovtnya 1934 u Leningradi v sim yi vidomogo pismennika i literaturoznavcya Zoyi Oleksandrivni Nikitinoyi U 1952 Mihajlo Kozakov vstupiv do shkoli studiyi MHAT kurs Massalskogo yaku zakinchiv u 1956 roci Na ostannomu kursi debyutuvav u kino znyavshis u filmi Mihajla Romma Vbivstvo na vulici Dante Pislya zakinchennya shkoli studiyi MHAT Mihajlo Kozakov buv prijnyatij v teatr imeni Mayakovskogo 1956 1959 v yakomu zigrav rol Gamleta u vistavi postavlenij Mikoloyu Ohlopkovim U 1959 vin zalishiv teatr Mayakovskogo i perejshov do Moskovskogo teatru Sovremennik de propracyuvav bilsh yak desyat rokiv 1959 1970 zigravshi v 1960 h rokah kilka yaskravih rolej u vistavah postavlenih Olegom Yefremovim Kamerger u kazci Shvarca Golij korol Sirano de Berzherak v odnojmennij p yesi Rostana Kistochkin v komediyi Aksonova Zavzhdi u prodazhu Mikola I u vistavi Dekabristi Piznishe na sceni Sovremennika Kozakov vikonav she kilka rolej u postanovkah Galini Volchek Aduev starshij u Zvichajnij istoriyi Goncharova Dzherri Rayin v Dvoye na gojdalkah Ibsena Aktora v p yesi Gorkogo Na dni ta inshi U 1970 Mihajlo Kozakov pishov z teatru Sovremennik a cherez rik pislya nogo zalishiv teatr i jogo zasnovnik Oleg Yefremov U 1971 Mihajlo Kozakov slidom za Yefremovim prijshov do MHATu de zigrav roli lorda Goringa u vistavi Idealnij cholovik Oskara Uajlda Gusyeva v p yesi Mihajla Roshina Valentin i Valentina v postanovci Olega Yefremova U MHATi Kozakov pracyuvav nad postanovkoyu p yesi Leonida Zorina Midna babusya prote spektakl zakrili i u 1972 Kozakov pishov u Teatr na Malij Bronnij v yakomu propracyuvav do 1986 roku Pomitnimi robotami aktora v comu teatri stali roli u vistavah rezhisera Anatoliya Efrosa Don Zhuan Molyera Don Zhuan Odruzhennya Gogolya Kochkarov Misyac v seli Turgenyeva Rakitin U comu teatri Kozakov postaviv dvi vistavi komediyu Leonida Zorina Pokrovski vorota i p yesu Yudzhina O Nila Dusha poeta U 1986 Kozakov pishov iz Teatru na Malij Bronnij v Teatr Leninskogo komsomolu de zigrav rol Poloniya u vistavi Gliba Panfilova Gamlet piznishe v kinci 1990 h rokiv v tomu zh spektakli vin zigrav Tin batka ale vzhe v postanovci nimeckogo rezhisera Petera Shtajna Pislya vdalogo debyutu v kino v kinci 1950 h Mihajlo Kozakov znyavsya v dekilkoh kartinah u filmi Grigoriya Roshalya Visimnadcyatij rik 1958 drugij film kinotrilogiyi za romanom Tolstogo Hodinnya po mukah melodrami Oleksandra Stolpera Vazhke shastya 1958 u filmi Illi Gurina Zolotij eshelon 1959 ta inshih Ale spravzhnya populyarnist do aktora prijshla v 1961 roci koli na ekrani krayini vijshov film Gennadiya Kazanskogo j Volodimira Chebotarova za odnojmennim romanom Oleksandra Byelyayeva Lyudina amfibiya Prote v podalshi roki Mihajlo Kozakov znimavsya malo Najyaskravishoyu robotoyu v cej period stala jogo rol v drami Nauma Trahtenberga Postril 1966 postavlenoyi za motivami odnojmennoyi povisti Pushkina z ciklu Povisti Byelkina U 1970 i aktor zigrav svoyi najkrashi j vidomi roli v kino Gojya abo tyazhkij shlyah piznannya 1971 Grosmejster 1972 Lev Gurich Sinichkin 1974 Solom yanij kapelyushok 1974 Zdrastujte ya vasha titka 1975 Ivan ta Mariya 1975 Yaroslav Dombrovskij 1975 Komediya pomilok 1978 Krasen cholovik 1978 ta inshi U 1975 Mihajlo Kozakov postaviv telespektakl Nich pomilok za p yesoyu Goldsmita a v 1978 debyutuvav yak kinorezhiser postavivshi na telebachenni dvoserijnij film Bezimenna zirka stvorenij za motivami p yesi Mihajla Sebastyana Piznishe vin postaviv filmi Pokrovski vorota 1982 Yaksho viriti Lopotuhinu 1983 Maskarad 1984 Faust 1985 Vizit dami 1989 Tin abo Mozhe buti vse obijdetsya 1991 Vecherya v chotiri ruki 1999 Dzhoker za tvorom Suhovo Kobilina Vesillya Krechinskogo 2002 Midna babusya 2004 U 1980 ti za uchastyu Kozakova vihodyat filmi 20 e grudnya 1980 I z vami znovu ya 1981 Sindikat 2 1981 Tovarish Inokentij 1981 Shostij 1981 Demidovi 1983 Kukaracha 1983 Unikum 1983 Geroj yiyi romanu 1984 Nejmovirne pari abo Istinna prigoda sho blagopoluchno zavershilasya sto rokiv tomu 1984 Voyitelka 1986 Berezhi mene mij talisman 1986 Pan oformlyuvach 1988 ta inshih Napisav scenariyi do filmiv Vizit dami 1989 Tin abo Mozhe buti vse obijdetsya 1991 Vecherya v chotiri ruki 1999 U 1991 Mihajlo Kozakov z rodinoyu viyihav do Izrayilyu Do 1996 vin pracyuvav u Tel Avivskomu Derzhavnomu kamernomu teatri yak aktor i rezhiser rol Trigorina v chehovskoyi Chajci na ivriti postanovka i gra v Kohanci Garolda Pintera ta inshi vikladav organizuvav rosijsku trupu z yakoyu vipustiv chotiri vistavi odin z yakih Mozhliva zustrich Paulya Bartsa buv pokazanij nim u Moskvi U kino v ci roki Mihajlo Kozakov znimavsya ridko Vin znyavsya u filmah Durni vmirayut po p yatnicyah 1990 Futbolist 1990 Maniya Zhizeli 1995 Fatalni yajcya 1996 U 1996 roci vin povernuvsya do Rosiyi U 1997 stvoriv antreprizu Art Klub XXI yaka predstavila dvi vistavi Mozhliva zustrich i Nejmovirnij seans piznishe perejmenuvav yiyi v Rosijsku antreprizu Mihajla Kozakova Postaviv spektakli Paola i levi Kvitka sho smiyetsya Grayemo Strindberg blyuz U 1999 artist spilno z saksofonistom postaviv spektakl koncert za virshami Brodskogo Koncert dlya golosu i saksofona Krim togo v Peterburzkomu teatri imeni Komisarzhevskoyi Kozakov postaviv spektakl Vshanuvannya po Slejd U 1999 Mihajlo Kozakov ekranizuvav dva svoyih vistavi ranishe postavleni nim u svoyij antreprizi dramu Vecherya v chotiri ruki za vistavoyu Mozhliva zustrich i telespektakl Vshanuvannya U 2000 h vin znyavsya u filmah 24 godini 2000 Lavina 2001 Duet dlya golosu i saksofona 2005 Vshanuvannya 2005 Z 2003 Kozakov aktor Moskovskogo akademichnogo Teatru im Mosradi grav u vistavah Venecianskij kupec Shejlok Korol Lir Lir U travni 2010 Kozakov znovu povernuvsya do Izrayilyu i vozz yednavsya zi svoyeyu kolishnoyu druzhinoyu prodyuserom Gannoyu Yampilskoyu a v listopadi 2010 zdijsniv gastrolnij tur po mistah Izrayilyu zi svoyeyu novoyu programoyu Mihajlo Kozakov buv odruzhenij neodnorazovo u nogo p yatero ditej i onukiv Avtor knig Aktorska kniga Fragmenti avtobiografichnogo scenariyu Meni Bramsa zigrayut Pomer 22 kvitnya 2011 roku vid raku legeniv u hospisi v Izrayili Vidznaki Narodnij artist Rosiyi 1980 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR za teatralnu diyalnist 1967 Derzhavnoyu premiyeyu RRFSR 1983 za rol Feliksa Dzerzhinskogo u TV filmi 20 e grudnya Nagorodzhenij Carskoselskoyu misteckoyu premiyeyu Bronzovoyu figurkoyu Katerini Drugoyi 1997 U 2010 nagorodzhenij Ordenom poshani FilmografiyaAktorski roboti 1956 Vbivstvo na vulici Dante Sharl Tibo 1957 U kinci shlyahu film spektakl 1958 Vazhke shastya Mikola Nagornij 1958 Hodinnya po mukah Valerian Onoli poruchik 1959 Zolotij eshelon Cheremisov rotmistr 1960 Baltijske nebo Bajseitov lotchik 1960 Daleko vid Batkivshini gauptman Otto Zaugel nimeckij kontrrozvidnik 1960 Yevgeniya Grande Sharl 1960 Ostanni zalpi starshina Gorbachov 1961 Dev yat dniv odnogo roku Valerij Ivanovich uchenij fizik 1961 Sud bozhevilnih Mishel 1961 Lyudina amfibiya Pedro Zurita 1965 Buduyetsya mist Mamedov 1966 Postril Silvio 1967 Den soncya i doshu artist 1967 Zirki i soldati Nestor 1969 Chekajte mogo dzvinka film spektakl cigan 1969 Povist pro chekista Byelov 1970 Dva dni chudes ekzamenator profesor 1970 Zvichajna istoriya film spektakl Petro Ivanovich Aduev 1971 Vse korolivske vijsko Dzhek Berden 1971 Gojya abo Tyazhkij shlyah piznannya Gilmarde 1971 Peterburg film spektakl golovna rol 1972 Grosmejster Volodya 1972 Zapiski Pikvikskogo klubu film spektakl Dzhingl 1973 U nomerah film spektakl Halyavkin 1973 Ditinstvo Otroctvo Yunist telespektakl Petro Oleksandrovich 1973 Vikonuyuchij obov yazki Oleksandr Shtern arhitektor 1974 Avtomobil skripka i sobaka Klyaksa Skripka Bas gitara Kuhar 1974 Dombi i sin film spektakl Sol Dzhils 1974 Ivan ta Mariya Kassir 1974 Lev Gurich Sinichkin graf Zefirov mecenat 1974 Solom yanij kapelyushok vikont de Rozalba 1975 Zdrastujte ya vasha titka polkovnik Frensis Chesnej 1975 Yaroslav Dombrovskij Andrij Vasilyev 1976 Teatr nevidomogo aktora Genrih Genrihovich 1977 Chi ne vid svitu cogo film spektakl Kochuyev 1977 Storinkami Blakitnoyi knigi film spektakl opovidach 1977 Hodinnya po mukah Oleksij Oleksijovich Bessonov 1978 Bezimenna zirka Grig 1978 Zhittya Bethovena Dzhoakkino Rossini 1978 Komediya pomilok Antifol 1978 Krasen cholovik 1979 film spektakl kohanij Kiri 1980 film spektakl Fedir Tyutchev 1980 Sindikat 2 Feliks Edmundovich Dzerzhinskij 1981 20 grudnya Feliks Edmundovich Dzerzhinskij 1981 Derzhavnij kordon Mirne lito 21 go roku F E Dzerzhinskij 1981 I z vami znovu ya P Ya Chaadaev 1981 Tovarish Innokentij Zbutova 1981 Shostij Ilarij Danilovich Danilevskij farmacevt 1982 Hto stukaye u dveri do mene teatralnij aktor 1982 Pokrovski vorota Kostyantin Romin 1982 Opikuni film spektakl sposterigach 1983 Demidovi Biron 1983 Tambovskij skarbnik film spektakl golovna rol 1983 Unikum Josip Timurovich Petrov gipnotizer 1983 Kukaracha tekst vid avtora 1984 Geroj yiyi romanu Erast Cikada 1984 Grayemo bajki Krilova film spektakl chitec 1984 Nejmovirne pari abo Istinna prigoda sho blagopoluchno zavershilasya sto rokiv tomu Dudkin 1984 1986 Gete Sceni z tragediyi Faust film spektakl Faust 1985 Sceni z drami M Lermontova Maskarad film spektakl Arbenin 1986 Amazonka korotkometrazhnij 1986 Berezhi mene mij talismane Kozakov 1988 Pan oformlyuvach Grilo 1989 A ce stalosya u Vishi film spektakl likar 1990 Durni vmirayut po p yatnicyah Gelij Ivanovich 1991 Tin abo Mozhe buti vse obijdetsya Cezar Bordzhia zhurnalist 1994 epizod 1994 Majster i Margarita epizod 1995 Akim Volinskij 1995 Fatalni yajcya Voland 1999 Vecherya u chotiri ruki Georg Fridrih Gendel 1999 Vshanuvannya film spektakl Skotti Templton 2000 24 godini Kosta Kostyantin Georgijovich 2001 Lavina Lev Borisovich muzikant 2002 Gra v modern Frize 2003 Zlodiyi ta prostitutki 2004 Midna babusya film spektakl rezhiser 2004 Smert Tayirova Oleksandr Yakovich Tayirov teatralnij rezhiser 2004 Vuzkij mist Yakushev 2004 Divna dolina did Sayid 2005 Zdrastujte mi vash dah Solomon narkodiler 2006 Korol Lir film spektakl Lir korol Britaniyi 2006 Zrushennya akademik Haritonov 2006 Stvoreno lyubov Naum Traht 2007 Kohannya zithannya doktor Kogan 2008 Kohannya zithannya 2 doktor Kogan 2009 Dilnichna Barkanov Volodimir Borisovich veteran 2010 Apelsinovij sik Leonid batko Dashi 2010 Zoya Porter pershij cholovik Zoyi 2010 Kohannya zithannya 3 doktor Kogan 2010 Ostannya zustrich Yurij Volodimirovich Andropov 2010 Repeticiya benefisu film spektakl Svyetlovidov starij aktor 2010 Hraniteli merezhi Kalgari Sergij Ivanovich batko Zheni 2011 Boris Godunov otec Pimen 2011 Kazka Ye Stanislav Daliyevich Salvadorov direktor shkoli Rezhiser postanovnik 1969 Udar rogi film spektakl 1974 Nich pomilok film spektakl 1978 Bezimenna zirka 1980 O ti ostannya lyubov Film spektakl 1982 Pokrovski vorota 1982 Opikuni film spektakl 1983 Yaksho viriti Lopotuhinu 1984 1986 Gete Sceni z tragediyi Faust film spektakl 1985 Sceni z drami M Lermontova Maskarad film spektakl 1987 1988 I svitlo u temryavi svitit film spektakl 1989 A ce stalosya u Vishi film spektakl 1989 Vizit dami 1991 Tin abo Mozhe buti vse obijdetsya 1999 1999 Vshanuvannya film spektakl 2002 Dzhoker 2004 Grayemo Shekspira dokumentalnij 2004 Midna babusya film spektakl 2006 Korol Lir film spektakl 2006 Scenarist 1982 Opikuni film spektakl 1984 1986 Gete Sceni z tragediyi Faust film spektakl 1985 Sceni z drami M Lermontova Maskarad film spektakl 1988 I svitlo u temryavi svitit film spektakl 1989 A ce stalosya u Vishi film spektakl 1989 Vizit dami 1991 Tin abo Mozhe buti vse obijdetsya 1999 Vecherya v chotiri ruki 2002 Dzhoker 2004 Grayemo Shekspira dokumentalnij 2004 Midna babusya film spektakl 2006 PosilannyaMihail Mihajlovich Kozakov Biograficheskaya spravka 27 Kvitnya 2011 u Wayback Machine Biografiya na RusActors 14 Zhovtnya 2012 u Wayback Machine Mihail Kozakov v televizionnoj programme Vstrechi na Mohovoj Slushat Mihail Kozakov chitaet stihotvorenie Tyutcheva Ves den ona lezhala v zabyti Mihajlo Kozakov na vebsajti Grani TV 5 Listopada 2021 u Wayback Machine Intervyu zhurnalu Iskusstvo kino 7 za 2002 god 18 Lipnya 2012 u Wayback Machine Mihail Kozakov Ya grazhdanin i Rossii i Izrailya A mozhet byt zavtra stanu grazhdaninom Ameriki ili Kanady esli Amerika i Kanada zahotyat i ya zahochu 7 Lipnya 2012 u Wayback Machine Dvojnik s ulicy Dante 10 Bereznya 2016 u Wayback Machine druzheskaya dnevnikovaya zametka vracha pisatelya i psihologa Vladimira Levi fizionomicheskogo dvojnika velikogo artista Mihail Kozakov na sajte Ruskino ru 17 Zhovtnya 2012 u Wayback Machine Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563