Московський театр драми імені Маяковського

Моско́вський академі́чний теа́тр і́мені Володи́мира Маяко́вського (рос. Московский академический театр имени Владимира Маяковского) — один з найстаріших театральних колективів Росії. У різні роки називався: Театр революційної сатири (Теревсат) (1920–1922), Театр Революції (1922–1943), Московський театр Драми (1944–1954).

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського рос. Московский академический театр имени Владимира Маяковского
55°45′22″ пн. ш. 37°36′05″ сх. д. / 55.75630008002777771° пн. ш. 37.601627260027775890° сх. д. / 55.75630008002777771; 37.601627260027775890Координати: 55°45′22″ пн. ш. 37°36′05″ сх. д. / 55.75630008002777771° пн. ш. 37.601627260027775890° сх. д. / 55.75630008002777771; 37.601627260027775890
Країна	Росія
Місто	Москва
Адреса	вул. Велика Никитська, буд. 19
Назва на честь (епонім)	Маяковський Володимир Володимирович
Архітектор	^d
Архітектурний стиль	псевдоросійський стиль
Тип	^d, театр
Засновник	Мейєргольд Всеволод Емільович
Відкрито	1922
Оф. відкриття	1920
mayakovsky.ru
Нагороди
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID	1687
Московський академічний театр імені Володимира Маяковського у Вікісховищі

Історія

Будівля, в якій перебуває театр нині, збудована у 1886 році спеціально для гастролей іноземних знаменитостей. На цій сцені у той час грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, , Жан Муне-Сюллі, тощо. На межі XIX–XX століть театр мав назву «Інтернаціональний» через загальноєвропейський склад артистів, що тут виступали.

Жовтневий переворот змінив долю театра. У 1920 році в будівлі театру розмістився Театр революційної сатири (Теревсат), а у 1922 році він був перетворений на Театр революції. Саме з 1922 року веде свою офіційну біографію Театр імені Маяковського. Керівником театру призначений Всеволод Меєрхольд, який пропрацював у ньому два роки.

У 1931 році театр очолив , при ньому були поставлені такі спектаклі, як: «Поема про сокиру», «Мій друг», «Ромео і Джульєтта», «Загибель екадри», «Собака на сіні», «Таня», «Безприданниця», («Марія Стюарт») та інші.

З початком німецько-радянської війни у 1941–1943 роках театр перебував у евакуації в Ташкенті. У 1943 році театр повернувся до Москви, де в нього влились раніше об'єднані трупи московського Театру Ленсовєта і Московського театру драми (працювали під керівництвом (Миколи Горчакова) у приміщенні Театру Революції).

З 1943 по 1954 роки театр іменувався Московським театром драми. Тоді ж, у 1943, театр очолив Микола Охлопков. За його керівництва, що тривало до 1967 року, у театрі поставлені такі спектаклі, як , «Мати», «Зикови», «Гроза», «Гамлет», «Клоп», «Аристократи», «Іркутська історія», «Мамаша Кураж…», «Медея», «Смерть Тарелкіна» й інші.

У 1954 році театру присвоєне ім'я Володимира Маяковського.

З 1968 по 2001 роки театр очолював Андрій Гончаров. Найвизначнішими спектаклями цих років були: «Таланти і шанувальники», «Діти Ванюшина», «Розгром», «Трамвай Бажання», «Людина з Ламанчі», «Банкрут», «Бесіди з Сократом», «Біг», («Чайка»), («Леді Макбет Мценського повіту»), «Життя Клима Самгіна», «Плоди просвіти», «Захід», «Наполеон Перший», «Жертва століття», «Ляльковий будинок»…

У січні 2002 року до Театру імені Маяковського прийшов новий художній керівник — , який пробув на цій посаді до березня 2011 року й був змушений подати у відставку на вимогу групи акторів театру.

З травня 2011 року художнім керівником театру є Міндаугас Карбаускіс.

Примітки

1. [. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 20 березня 2014. Худрук Театра Маяковского со скандалом ушел в отставку (рос.)]

Посилання

• На сайті «Кино-Театр.ru» [ 14 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)