Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Марія Стюарт» (італ. Maria Stuarda) – опера на три дії італійського композитора Гаетано Доніцетті. Італійське лібрето Джузеппе Бардарі за мотивами драми німецького письменника Фрідріха Шиллера «Марія Стюарт» (1800). Прем'єра відбулася 30 грудня 1835 у Мілані в театрі Ла Скала. Опера потрапила під заборону цензури в 1836 році та практично не виконувалася до середини XX століття, коли відновився інтерес до постановок опер бельканто.
| Опера «Марія Стюарт» | ||||
|---|---|---|---|---|
| итал. Maria Stuarda | ||||
 | ||||
| Композитор | Гаетано Доніцетті[1] | |||
| Автор лібрето | d[1] | |||
| Мова лібрето | італійська | |||
| Джерело сюжету | Марія Стюарт (п'єса) | |||
| Жанр | опера[1] | |||
| Кількість дій | 2 Дія (театр) | |||
| Перша постановка | 30 грудня 1835[1] | |||
| Місце першої постановки | Ла Скала[1] | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Марія Стюарт у Вікісховищі | ||||
Опера «Марія Стюарт» належить до циклу опер Доніцетті з історії Англії XVI століття. Сюди входять також (1829), «Анна Болейн» (1835) і »(1837).
Лібрето
Акт перший. Вестмінстерський палац
Єлизавета отримує листа від французького короля, в якому той просить її руки для свого брата герцога Анжуйського. Одночасно король просить випустити з ув'язнення і відправити до Франції Марію Стюарт, яка вже багато років ув'язнена в замку Фотерінгей за звинуваченням у замаху на англійський престол. За Марію просить також Телбот, граф Шрусбері. Категорично проти висловлюється лорд Сесіл. Багато чого буде залежати від позиції королівського фаворита графа Лестера. Єлизавета залишає Лестера з придворними. Телбот просить Лестера підтримати звільнення Марії і для цього влаштувати особисту зустріч Марії з Єлизаветою. Лестер погоджується. Всі, крім Лестера, йдуть. Повертається Єлизавета. Після тривалого пояснення Єлизавета дозволяє Лестеру переконати себе - вона зустрінеться з Марією і тоді вирішить її долю.
Акт другий. Парк замку Фотерінгей
Марія зі своєю придворною пані Анною Кеннеді прогулюється по парку. Прекрасний весняний день народжує в душі ув'язненої надію на можливе звільнення. Здалеку чутно кавалькаду мисливців. Герольд повідомляє, що це королева Єлизавета. Входить Лестер. Він розповідає Марії, що влаштував як би випадкову зустріч Єлизавети з нею, і благає Марію упокорити свою гордість і на колінах благати про звільнення. Тільки так можна добитися милості Єлизавети. Входить Єлизавета в супроводі Телбота, Сесіла і придворних. Марія опускається на коліна. Єлизавета подає руку для поцілунку. Здається, примирення ось-ось відбудеться, але Сесіл провокує Єлизавету, і та піддає Марію насмішкам, перераховує її коханців, звинувачує в організації вбивства власного чоловіка. Гордість Марії ображена. Вона кидає Єлизаветі найстрашніше для тієї звинувачення в тому, що вона не дочка Генріха, оскільки її мати Анна Болейн була викрита в подружній зраді і страчена за це, а сам король Генріх піддавав сумніву походження Єлизавети. Примирення більше неможливе. Єлизавета в гніві йде. Марію беруть під варту.
Акт третій. Сцена перша. Кабінет Єлизавети
Сесіл наполягає на тому, щоб Єлизавета підписала для Марії смертний вирок. Єлизавета вагається. Входить Лестер і просить помилувати Марію. Тоді Сесіл звинувачує Лестера в тому, що той інтригує на користь Марії, тому що вирішив допомогти їй захопити англійський престол, одружитися з нею, і таким чином стати королем. Розгнівана Єлизавета підписує наказ про страту Марії.
Акт третій. Сцена друга. Кімната Марії
Сесіл приносить Марії смертний вирок. Входить Телбот. Він співчуває Марії, але та невтішна. Вона згадує своє життя, людей, загиблих через неї; вважає, що її спіткала заслужена кара.
Акт третій. Сцена третя. Великий зал в замку Фотерінгей
Придворні Марії оплакують свою королеву. Входить Анна. Вона в розпачі. З'являється Марія. Вона йде з гордо піднятою головою в королівській мантії та короні. Урочисто прощається вона зі своїми придворними, з Анною, дякує за службу. З'являються Сесіл, Телбот і Лестер. Марія дякує Телботові та Лестерові за допомогу, з презирством відповідає Сесілові, передрікає швидкий кінець правління Єлизавети та повернення на престол законної династії Стюартів. Всі приголомшені королівською величчю Марії. Її відводять на страту.
Дискографія
- Доніцетті. Марія Стюарт. Л. Генчер, Ш. Верретт, Ф. Тальявіні. Диригент Ф.Молінарі-Праделлі. Флорентійський музичний травень 2.5.1967 / MEMORIES
- Доніцетті. Марія Стюарт. Беверлі Сілз, Ейлін Фаррелл, Стюарт Берроуз, Луї Кіліко, Крістіан дю Плессі. Диригент Альдо Чеккато. DG 1971 - найповніший запис опери.
- Доніцетті. Марія Стюарт. М. Кабальє, М. В. Менендес, Х. Каррерас, Е. Серра. Диригент М. Санті. Париж, Радіо Франс 26.3.1972
- Доніцетті. Марія Стюарт. Б. Сілз, М. Гальвані, К. Рігель, Р. Фрідерікс. Диригент Ч. Вілсон. НІКО 17.9.1972
- Доніцетті. Марія Стюарт. Дж. Сазерленд, Ю. Туранже, Л. Паваротті, Дж. Морріс. Диригент Р. Бонінг. DECCA 1976
- Доніцетті. Марія Стюарт. Е. Груберова, А. Бальтса, Ф. Арайса, С. Алаймо. Диригент Дж. Патане. Мюнхен. 1989.
- Доніцетті. Марія Стюарт. Е. Груберова, С. Ганассі, Х. Д. Флорес, С. Орфіла. Диригент Фрідріх Хайдер. Барселона Liceu 20.11.2003
Відеографія
- Доницетти. Мария Стюарт. М.Кабалье, Б.Берини, Э.Химненс, Э.Серра. Дирижер А.Гатто. Барселона Liceu 31.12.1978 (TV)
- Доницетти. Мария Стюарт. К.Ремиджио, С.Ганасси, Ж.Каллейя, Р.Дзанеллато. Дирижер Фабрицио Мария Карминати. Бергамо, Театр Доницетти 2002 / DYNAMIC
Посилання
- Текст лібрето [ 28 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Styuart ital Maria Stuarda opera na tri diyi italijskogo kompozitora Gaetano Donicetti Italijske libreto Dzhuzeppe Bardari za motivami drami nimeckogo pismennika Fridriha Shillera Mariya Styuart 1800 Prem yera vidbulasya 30 grudnya 1835 u Milani v teatri La Skala Opera potrapila pid zaboronu cenzuri v 1836 roci ta praktichno ne vikonuvalasya do seredini XX stolittya koli vidnovivsya interes do postanovok oper belkanto Opera Mariya Styuart ital Maria StuardaKompozitorGaetano Donicetti 1 Avtor libretod 1 Mova libretoitalijskaDzherelo syuzhetuMariya Styuart p yesa Zhanropera 1 Kilkist dij2 Diya teatr Persha postanovka30 grudnya 1835 1 Misce pershoyi postanovkiLa Skala 1 Informaciya u Vikidanih Mariya Styuart u VikishovishiGaetano Donicetti Opera Mariya Styuart nalezhit do ciklu oper Donicetti z istoriyi Angliyi XVI stolittya Syudi vhodyat takozh 1829 Anna Bolejn 1835 i 1837 LibretoAkt pershij Vestminsterskij palac Yelizaveta otrimuye lista vid francuzkogo korolya v yakomu toj prosit yiyi ruki dlya svogo brata gercoga Anzhujskogo Odnochasno korol prosit vipustiti z uv yaznennya i vidpraviti do Franciyi Mariyu Styuart yaka vzhe bagato rokiv uv yaznena v zamku Foteringej za zvinuvachennyam u zamahu na anglijskij prestol Za Mariyu prosit takozh Telbot graf Shrusberi Kategorichno proti vislovlyuyetsya lord Sesil Bagato chogo bude zalezhati vid poziciyi korolivskogo favorita grafa Lestera Yelizaveta zalishaye Lestera z pridvornimi Telbot prosit Lestera pidtrimati zvilnennya Mariyi i dlya cogo vlashtuvati osobistu zustrich Mariyi z Yelizavetoyu Lester pogodzhuyetsya Vsi krim Lestera jdut Povertayetsya Yelizaveta Pislya trivalogo poyasnennya Yelizaveta dozvolyaye Lesteru perekonati sebe vona zustrinetsya z Mariyeyu i todi virishit yiyi dolyu Akt drugij Park zamku Foteringej Mariya zi svoyeyu pridvornoyu pani Annoyu Kennedi progulyuyetsya po parku Prekrasnij vesnyanij den narodzhuye v dushi uv yaznenoyi nadiyu na mozhlive zvilnennya Zdaleku chutno kavalkadu mislivciv Gerold povidomlyaye sho ce koroleva Yelizaveta Vhodit Lester Vin rozpovidaye Mariyi sho vlashtuvav yak bi vipadkovu zustrich Yelizaveti z neyu i blagaye Mariyu upokoriti svoyu gordist i na kolinah blagati pro zvilnennya Tilki tak mozhna dobitisya milosti Yelizaveti Vhodit Yelizaveta v suprovodi Telbota Sesila i pridvornih Mariya opuskayetsya na kolina Yelizaveta podaye ruku dlya pocilunku Zdayetsya primirennya os os vidbudetsya ale Sesil provokuye Yelizavetu i ta piddaye Mariyu nasmishkam pererahovuye yiyi kohanciv zvinuvachuye v organizaciyi vbivstva vlasnogo cholovika Gordist Mariyi obrazhena Vona kidaye Yelizaveti najstrashnishe dlya tiyeyi zvinuvachennya v tomu sho vona ne dochka Genriha oskilki yiyi mati Anna Bolejn bula vikrita v podruzhnij zradi i strachena za ce a sam korol Genrih piddavav sumnivu pohodzhennya Yelizaveti Primirennya bilshe nemozhlive Yelizaveta v gnivi jde Mariyu berut pid vartu Akt tretij Scena persha Kabinet Yelizaveti Sesil napolyagaye na tomu shob Yelizaveta pidpisala dlya Mariyi smertnij virok Yelizaveta vagayetsya Vhodit Lester i prosit pomiluvati Mariyu Todi Sesil zvinuvachuye Lestera v tomu sho toj intriguye na korist Mariyi tomu sho virishiv dopomogti yij zahopiti anglijskij prestol odruzhitisya z neyu i takim chinom stati korolem Rozgnivana Yelizaveta pidpisuye nakaz pro stratu Mariyi Akt tretij Scena druga Kimnata Mariyi Sesil prinosit Mariyi smertnij virok Vhodit Telbot Vin spivchuvaye Mariyi ale ta nevtishna Vona zgaduye svoye zhittya lyudej zagiblih cherez neyi vvazhaye sho yiyi spitkala zasluzhena kara Akt tretij Scena tretya Velikij zal v zamku Foteringej Pridvorni Mariyi oplakuyut svoyu korolevu Vhodit Anna Vona v rozpachi Z yavlyayetsya Mariya Vona jde z gordo pidnyatoyu golovoyu v korolivskij mantiyi ta koroni Urochisto proshayetsya vona zi svoyimi pridvornimi z Annoyu dyakuye za sluzhbu Z yavlyayutsya Sesil Telbot i Lester Mariya dyakuye Telbotovi ta Lesterovi za dopomogu z prezirstvom vidpovidaye Sesilovi peredrikaye shvidkij kinec pravlinnya Yelizaveti ta povernennya na prestol zakonnoyi dinastiyi Styuartiv Vsi prigolomsheni korolivskoyu velichchyu Mariyi Yiyi vidvodyat na stratu DiskografiyaDonicetti Mariya Styuart L Gencher Sh Verrett F Talyavini Dirigent F Molinari Pradelli Florentijskij muzichnij traven 2 5 1967 MEMORIES Donicetti Mariya Styuart Beverli Silz Ejlin Farrell Styuart Berrouz Luyi Kiliko Kristian dyu Plessi Dirigent Aldo Chekkato DG 1971 najpovnishij zapis operi Donicetti Mariya Styuart M Kabalye M V Menendes H Karreras E Serra Dirigent M Santi Parizh Radio Frans 26 3 1972 Donicetti Mariya Styuart B Silz M Galvani K Rigel R Frideriks Dirigent Ch Vilson NIKO 17 9 1972 Donicetti Mariya Styuart Dzh Sazerlend Yu Turanzhe L Pavarotti Dzh Morris Dirigent R Boning DECCA 1976 Donicetti Mariya Styuart E Gruberova A Baltsa F Arajsa S Alajmo Dirigent Dzh Patane Myunhen 1989 Donicetti Mariya Styuart E Gruberova S Ganassi H D Flores S Orfila Dirigent Fridrih Hajder Barselona Liceu 20 11 2003VideografiyaDonicetti Mariya Styuart M Kabale B Berini E Himnens E Serra Dirizher A Gatto Barselona Liceu 31 12 1978 TV Donicetti Mariya Styuart K Remidzhio S Ganassi Zh Kallejya R Dzanellato Dirizher Fabricio Mariya Karminati Bergamo Teatr Donicetti 2002 DYNAMICPosilannyaTekst libreto 28 travnya 2009 u Wayback Machine Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644