Франческо Молінарі Праделлі (Болонья, 6 липня 1911 — Болонья, 8 серпня 1996) — італійський диригент.
Франческо Молінарі Праделлі | |
---|---|
Народився | 4 липня 1911[2][3] або 6 липня 1911[1] Болонья, Італія[4][1] |
Помер | 8 серпня 1996[1] (85 років) Болонья, Італія[1] |
Країна | Італія Королівство Італія |
Діяльність | диригент |
Alma mater | Національна академія Санта-Чечілія і d |
Знання мов | італійська[2] |
IMDb | ID 0694973 |
|
Біографія
Навчався в Болоньї по класу фортепіано і композиції, після цього продовжив навчання в Національній академії Санта-Чечілія в Римі, додатково вивчав диригування разом з Бернардіно Молінарі (з яким не мав родинних зв'язків). В 1938 році в Римі отримав диплом диригента.
Наступного року, з величезним успіхом, дебютував в Болоньї з оперою «Любовний напій» Гаетано Доніцетті. Успішний дебют допоміг йому розпочати свій перший гастрольний італійський тур в театрах Бергамо і Бреші. Його популярність допомагає йому дебютувати в Театрі Ла Скала в Мілані в 1946 році (рік, в який театр вперше відкрив свої двері після бомбардувань Другої світової війни).
За кордоном дебютує в 1956 році в Лондонському Ковент Гарден, диригуючи Ренаті Тебалді, яка виконує партію Тоски в однойменній опері Джакомо Пуччіні. Пересікає Атлантичний океан в 1957 році й знову з величезним успіхом дебютує в Сан-Франциско. Його співпраця з найбільш відомими театрами і оркестрами не має меж: від Віденської Державної опери до Нью-Йоркської «Метрополітен-опера». В Італії диригував хором і симфонічним оркестром італійської телерадіокомпанії RAI, оркестром Римського оперного театру, Національної Академії Санта-Чечілія, Пармського театру Редджіо, Венеціанського оперного театру «Ла Феніче». Записав незлічену кількість пластинок, співпрацюючи з найбільш відомими звукозаписними марками: Decca, EMI, Universal MG, London Records, , Myto та ін. Джузеппе ді Стефано, Лучано Паваротті, Лейла Генджер, Монсеррат Кабальє, Біргіт Нільссон, Микола Гедда, Джоан Сазерленд, Маріо дель Монако, Рената Скотто і багато іших відомих співаків працювали з ним.
Крім диригування, займався також акомпануванням на фортепіано речитативів.
Франческо Молінарі Праделлі був відомий також як колекціонер і великий поціновувач образотворчого мистецтва, особливо мистецтва періоду XVI–XVIII століть: під час своїх незлічених робочих поїздок скуповував картини. В 1984 році (26 травня — 29 серпня) в Болоньї в Палаццо дель Подеста відбулася виставка його колекції і з цього приводу було видано також і каталог «Колекція Молінарі Праделлі: картини 17-18 стт. Болонья, Палаццо дель Подеста, 26 травня — 29 серпня 1984»
Дискографія
- Джузеппе Верді: Симоне Бокканегра - (, 1951)
- : Марта - (Cetra, 1953)
- Жуль Массне: Вертер - (Cetra, 1953)
- Джузеппе Верді: Травіата - (Decca, 1954)
- Джакомо Пуччіні: Манон Леско - (Decca, 1954)
- Гаетано Доніцетті: Любовний напій - (Decca, 1955)
- Джузеппе Верді: Сила долі - (Decca, 1955)
- Джакомо Пуччіні: Тоска - (Decca, 1959)
- The Art of the Prima Donna: "Джоан Сазерленд" - (Decca, 1960)
- Джакомо Пуччіні: Турандот - (EMI, 1965)
- Джакомо Пуччіні: Ластівка - (RCA, 1966)
Посилання
- Francesco Molinari-Pradelli – All Music Guide to Classical Music
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #174247923 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franchesko Molinari Pradelli Bolonya 6 lipnya 1911 Bolonya 8 serpnya 1996 italijskij dirigent Franchesko Molinari PradelliNarodivsya4 lipnya 1911 1911 07 04 2 3 abo 6 lipnya 1911 1911 07 06 1 Bolonya Italiya 4 1 Pomer8 serpnya 1996 1996 08 08 1 85 rokiv Bolonya Italiya 1 Krayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistdirigentAlma materNacionalna akademiya Santa Chechiliya i Conservatorio Giovanni Battista MartinidZnannya movitalijska 2 IMDbID 0694973 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Diskografiya 3 Posilannya 4 PrimitkiBiografiyared Navchavsya v Bolonyi po klasu fortepiano i kompoziciyi pislya cogo prodovzhiv navchannya v Nacionalnij akademiyi Santa Chechiliya v Rimi dodatkovo vivchav diriguvannya razom z Bernardino Molinari z yakim ne mav rodinnih zv yazkiv V 1938 roci v Rimi otrimav diplom dirigenta Nastupnogo roku z velicheznim uspihom debyutuvav v Bolonyi z operoyu Lyubovnij napij Gaetano Donicetti Uspishnij debyut dopomig jomu rozpochati svij pershij gastrolnij italijskij tur v teatrah Bergamo i Breshi Jogo populyarnist dopomagaye jomu debyutuvati v Teatri La Skala v Milani v 1946 roci rik v yakij teatr vpershe vidkriv svoyi dveri pislya bombarduvan Drugoyi svitovoyi vijni Za kordonom debyutuye v 1956 roci v Londonskomu Kovent Garden diriguyuchi Renati Tebaldi yaka vikonuye partiyu Toski v odnojmennij operi Dzhakomo Puchchini Peresikaye Atlantichnij okean v 1957 roci j znovu z velicheznim uspihom debyutuye v San Francisko Jogo spivpracya z najbilsh vidomimi teatrami i orkestrami ne maye mezh vid Videnskoyi Derzhavnoyi operi do Nyu Jorkskoyi Metropoliten opera V Italiyi diriguvav horom i simfonichnim orkestrom italijskoyi teleradiokompaniyi RAI orkestrom Rimskogo opernogo teatru Nacionalnoyi Akademiyi Santa Chechiliya Parmskogo teatru Reddzhio Venecianskogo opernogo teatru La Feniche Zapisav nezlichenu kilkist plastinok spivpracyuyuchi z najbilsh vidomimi zvukozapisnimi markami Decca EMI Universal MG London Records Rca Records Myto ta in Dzhuzeppe di Stefano Luchano Pavarotti Lejla Gendzher Monserrat Kabalye Birgit Nilsson Mikola Gedda Dzhoan Sazerlend Mario del Monako Renata Skotto i bagato ishih vidomih spivakiv pracyuvali z nim Krim diriguvannya zajmavsya takozh akompanuvannyam na fortepiano rechitativiv Franchesko Molinari Pradelli buv vidomij takozh yak kolekcioner i velikij pocinovuvach obrazotvorchogo mistectva osoblivo mistectva periodu XVI XVIII stolit pid chas svoyih nezlichenih robochih poyizdok skupovuvav kartini V 1984 roci 26 travnya 29 serpnya v Bolonyi v Palacco del Podesta vidbulasya vistavka jogo kolekciyi i z cogo privodu bulo vidano takozh i katalog Kolekciya Molinari Pradelli kartini 17 18 stt Bolonya Palacco del Podesta 26 travnya 29 serpnya 1984 Diskografiyared Dzhuzeppe Verdi Simone Bokkanegra Cetra casa discografica 1951 Fridrih fon Flotov Marta Cetra 1953 Zhul Massne Verter Cetra 1953 Dzhuzeppe Verdi Traviata Decca 1954 Dzhakomo Puchchini Manon Lesko Decca 1954 Gaetano Donicetti Lyubovnij napij Decca 1955 Dzhuzeppe Verdi Sila doli Decca 1955 Dzhakomo Puchchini Toska Decca 1959 The Art of the Prima Donna Dzhoan Sazerlend Decca 1960 Dzhakomo Puchchini Turandot EMI 1965 Dzhakomo Puchchini Lastivka RCA 1966 Posilannyared Francesco Molinari Pradelli All Music Guide to Classical MusicPrimitkired a b v g d Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 174247923 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Franchesko Molinari Pradelli amp oldid 37424506