Балтійське небо рос Балтийское небо російський радянський двосерійний художній фільм знятий в 1960 році режисером Володи

«Балтійське небо» (рос. «Балтийское небо») — російський радянський двосерійний художній фільм, знятий в 1960 році режисером Володимиром Венгеровим за твором .

Балтійське небо
рос. Балтийское небо

Жанр	військовий фільм
Режисер	Володимир Венгеров
Сценарист
У головних ролях	Петро Глєбов Олег Борисов Людмила Гурченко Михайло Ульянов Ролан Биков
Оператор
Композитор	Ісаак Шварц
Кінокомпанія	Ленфільм
Тривалість	172 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1960
IMDb	ID 0053628

Сюжет

Екранізація дуже непростого для перекладення на кіномову роману Миколи Чуковського несправедливо була обділена критикою і нагородами.

Це піднесений фільм про місто-герой Ленінград, про його захисників та жителів, про драматичні будні 1941 і весни 1942 року. У центрі картини — доля ескадрильї винищувачів І-16 під командуванням капітана Рассохіна (блискуча роль Михайла Ульянова). Гинуть бойові товариші — Байсеітов, комісар ескадрильї Кабанков.

Героїчно в сутичці з німецькими асами гине і сам командир ескадрильї, його замінює нещодавно прибулий на фронт майор Лунін, колишній льотчик цивільної авіації. Галерею осіб-героїв, що зробилися такими в силу обставин доповнює персонаж 33-річного Павла Луспекаєва — льотчик Кузнєцов. Бешкетник, виключений за зловживання спиртного з військового училища, на фронті отримує бойове загартування, виправляється і героїчно гине.

Важливою лінією у фільмі є історія кохання юної ленінградки Соні і льотчика Татаренко. Дует двох молодих, але вже досвідчених майстрів екрана 25-річної Людмили Гурченко і 31-річного Олега Борисова став, на думку критиків, емоційною прикрасою фільму, оптимістичною і ніжною ноткою, розквіту фабули кіноекранізації. У Соні помирає мати і дідусь, вона залишається з 9-річним братиком, на її юних плечах доля міста. Блокадні будні змушували швидко дорослішати. Зустріч з Татаренко стала для Соні новим здобуттям себе. Бравий льотчик відмінно воював, був поранений, пройшов госпіталь, і знову вступає в бойовий стрій, замінюючи загиблих товаришів. Для цих молодих попереду два довгих роки війни … А поки вони йдуть по мостах крізь білі ночі по місту Ленінграду — місту Мідного Вершника, місту, незважаючи на військові труднощі їхньої молодості, надії і слави бойовий.

Фільм без офіціозу й помпезності, просто і мудро повідав про те, як воювали льотчики, закохувалися, гинули, як їхня справа продовжували бойові товариші, як гартувалася віра в Перемогу.

У ролях

Петро Глєбов — Лунін
— Сєров
Михайло Ульянов — Рассохін (1 серія)
Ролан Биков — Кабанков (1 серія)
Михайло Козаков — Байсеітов (1 серія)
— Марія Сергіївна
Еве Ківі — Хільда
Олег Борисов — Татаренко (2 серія)
Людмила Гурченко — Соня Бистрова
— Славка Бистров
Владислав Стржельчик — Громека (2 серія)
Павло Луспекаєв — Кузнєцов (2 серія)
Федір Шмаков — Уваров
Павло Усовніченко — Проскуряков (1 серія)
— Чепелкін
— Медников
Пантелеймон Кримов — Ховрін
— Ганна Степанівна
Георгій Жженов — шофер (1 серія)
— шофер
— дитина-блокадник (1 серія)

Знімальна група

Автор сценарію:
Режисер: Володимир Венгеров
Оператор:
Художник:
Композитор: Ісаак Шварц
Звукооператор:
Другий режисер: Олексій Герман

Цікаві факти

Книга була написана під враженнями фронтових буднів, зокрема проведених ним як військовим кореспондентом у 3-му Гвардійському винищувальному авіаційному полку під Ленінградом в 1942 році.
Спочатку режисером фільму планувався , але у зв'язку із завантаженістю його на зйомках фільму вибір припав на Венгерова.
Автор роману був незадоволений екранізацією і навіть відправив відкритий лист в «Літературну газету» з характерним заголовком «Безцеремонність», вимагаючи зняти фільм із кінопрокату [2] [ 8 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Під час зйомок повітряних сцен замість винищувачів І-16 використовувалися за одними даними літаки Як-18П, за іншими — Як-11. [3] [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.];
Творці фільму для достовірності того, що відбувається пішли навіть на те, щоб втопити справжню вантажівку. За спогадами оператора :

У «Балтійському небі» ми втопили під льодом, в мороз, справжній автомобіль, причому з запаленими фарами, які повільно гаснуть під водою. Кілька днів мучився, готуючись до зйомки. У хід пішли шланги, проводи, акумулятори, важкі болванки для вантажу, картонні коробки. Випросив на аеродромі у знайомого пілота літакові фари … [4] [ 24 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Фільм був одним з лідерів кінопрокату в СРСР (1961, 5 місце) — 38.6 +33.0 млн глядачів (відповідно 1-ша і 2-га серія).
У картині в ролі дитини-блокадника дебютував 7-річний , який прославився пізніше в ролі Мамочки в [5] [ 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Другим режисером у фільмі був 23-річний випускник майстерні Козинцева ЛГІМТіК Олексій Герман.
Фільм був представлений на Міжнародному кінофестивалі у Венеції, для чого був відряджений режисер Венгеров.

Посилання

«Балтийское небо» онлайн