Анатолій Васильович Ефрос (справжнє ім'я: Натан Ісайович Ефрос; 3 липня 1925, Харків, УРСР, СРСР — 13 січня 1987, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський режисер театру і кіно, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976).
Ефрос Анатолій Васильович | |
---|---|
Дата народження | 20 вересня 1925 або 3 липня 1925[1] |
Місце народження | Харків, СРСР |
Дата смерті | 13 січня 1987[2] (61 рік) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Громадянство | СРСР |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
Професія | театральний режисер, кінорежисер |
Кар'єра | 1951—1986 |
Заклад | Російський академічний молодіжний театр, Театр Ленком, d, d і Театр на Таганці[d] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0250620 |
Біографія
Народився в родині службовця авіаційного заводу. У роки німецько-радянської війни до 1945 року перебував в евакуації в Пермі, де працював слюсарем на Харківському авіаційному заводі, який був евакуйований тодішнє місто Молотов.
З дитинства захоплювався театром, тому в 1943 році вступив до акторської студії Завадського Ю. О. при Театрі імені Моссовєта, який в той час знаходився в евакуації. В 1944 році — вступив на режисерський факультет Російського інституту театрального мистецтва, який закінчив в 1950 році (майстерня Петрова М. В. та Кнебель М. Й.).
Дебютував як режисер в 1951 році своєю виставою «Прага залишається моєю» у Центральному будинку культури залізничників. На професійній сцені дебютував у тому ж році у виставі «Приїжджайте в Дзвінкове» за п'єсою Корнійчука О. Є. в Московському обласному драматичному театрі ім. Острівського.
Центральний дитячий театр
В 1951—1953 роках Ефрос набирався досвіду в Рязанському драматичному театрі. У 1954 році став художнім керівником Центрального дитячого театру в Москві.
В Центральному дитячому театрі свою кар'єру починали Олег Єфремов та запрошені Ефросом актори Олег Табаков і Лев Дуров.
«Ленком» і Театр на Малій Бронній
У 1963—1967 рр. — Ефрос став головним режисером театру «Ленком», який в ті часи переживав не кращі дні. За короткий час йому вдалось відродити цей театр. В репертуарі він надав перевагу сучасній драматургії.
В 1967—1984 рр. — став режисером в . Коли засновник театру на Таганці і режисер Юрій Любимов потрапив у немилість і був позбавлений радянського громадянства в 1984 році, Ефроса призначили головним режисером цього театру. Призначення призвело до конфліктів у трупі.
Роботи
Театральні роботи
Ранні постановки
- 1951 — «Прага залишається моєю» Буряковского Ю. А.
- 1951 — «Приїжджайте в Дзвінкове» Корнійчука О. Є.
- 1952 — «Любов Ярова» Треньова К. А.
- 1952 — «Любов на світанку» Галана Я. О.
- 1952 — «Собака на сіні» Лопе де Вега
- 1952 — «Гаряче серце» Островського О. М.
- 1953 — «Дівчата-красуні» Симукова О. Д.
- 1953 — «Камені в печінці» Макайонок А. Є.
- 1953 — «Коли ламаються списи» Погодіна М. Ф.
- 1953 — «Мачуха» за Оноре де Бальзаком
- 1954 — «Чужа роль» Михалкова С. В.
- 1954 — «В добрий час!» Розова В. С.
- 1955 — «Ми втрьох поїхали на цілину» Погодіна М. Ф. (разом з Кнебель М. Й.).
- 1956 — «Казка про казки» Зака А. Г. та Кузнецова І. К.
- 1957 — «Борис Годунов» Пушкіна О. С.
- 1957 — «В пошуках радості» Розова В. С.
- 1959 — «Вільні майстри» Дановської З.
- 1959 — «Друг мій, Колька!» Хмелика О. Г.
- 1960 — «Колишні хлопчики» Івантер Н. А.
- 1960 — «Нерівний бій» Розова В. С.
- 1962 — «Перед вечерею» Розова В. С.
- 1962 — «Квіточка-семиквіточка» Катаєва В. П.
- 1963 — «Одруження» Гоголя М. В.
- 1964 — «Вони і ми» Долінної Н. Г.
- 1958 — «Ніхто» Едуардо Де Філіппо
Фільмографія
Режисер-постановник:
- 1960 — «Шумний день» (спільно з Натансоном Г. Г.)
- 1961 — «Високосний рік»
- 1964 — «Двоє в степу» (телефільм-спектакль)
- 1973 — «Всього кілька слів на честь пана де Мольєра» (телефільм-спектакль)
- 1974 — «Таня»
- 1976 — «Сторінки журналу Печоріна» (телефільм-спектакль)
- 1976 — «Фантазія» (телефільм-балет за мотивами повісті І. С. Тургенєва «Весняні води», за участі Майї Плісецької)
- 1977 — «У четвер і більше ніколи»
- 1978 — «Далі — тиша...» (телеверсія вистави Театру ім. Моссовета)
- 1983 — «Ромео і Джульєтта» (телефільм-спектакль) та ін.
Сценарист:
- «Таня» (1974, співавт. сценар.)
- «Сторінки журналу Печоріна» (1976, телефільм-спектакль)
- «Серпень на спливі»/ рос. «Убегающий август» (1989, співавт. сценар.)
Нагороди
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976)
- Орден Трудового Червоного Прапора (2 липня 1985 року) — за здобутки в розвитку радянського театрального мистецтва і в зв'язку з шістдесятиріччям від дня народження
- Орден Дружби народів
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ефрос Анатолій Васильович |
- https://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/29129/works/ [ 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Vasilovich Efros spravzhnye im ya Natan Isajovich Efros 3 lipnya 1925 Harkiv URSR SRSR 13 sichnya 1987 Moskva RRFSR SRSR radyanskij rezhiser teatru i kino pedagog Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1976 Efros Anatolij VasilovichData narodzhennya20 veresnya 1925 1925 09 20 abo 3 lipnya 1925 1925 07 03 1 Misce narodzhennyaHarkiv SRSRData smerti13 sichnya 1987 1987 01 13 2 61 rik Misce smertiMoskva SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarGromadyanstvo SRSRAlma materRosijskij universitet teatralnogo mistectvaProfesiyateatralnij rezhiser kinorezhiserKar yera1951 1986ZakladRosijskij akademichnij molodizhnij teatr Teatr Lenkom d d i Teatr na Taganci d NagorodiIMDbID 0250620 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Efros BiografiyaNarodivsya v rodini sluzhbovcya aviacijnogo zavodu U roki nimecko radyanskoyi vijni do 1945 roku perebuvav v evakuaciyi v Permi de pracyuvav slyusarem na Harkivskomu aviacijnomu zavodi yakij buv evakujovanij todishnye misto Molotov Z ditinstva zahoplyuvavsya teatrom tomu v 1943 roci vstupiv do aktorskoyi studiyi Zavadskogo Yu O pri Teatri imeni Mossovyeta yakij v toj chas znahodivsya v evakuaciyi V 1944 roci vstupiv na rezhiserskij fakultet Rosijskogo institutu teatralnogo mistectva yakij zakinchiv v 1950 roci majsternya Petrova M V ta Knebel M J Debyutuvav yak rezhiser v 1951 roci svoyeyu vistavoyu Praga zalishayetsya moyeyu u Centralnomu budinku kulturi zaliznichnikiv Na profesijnij sceni debyutuvav u tomu zh roci u vistavi Priyizhdzhajte v Dzvinkove za p yesoyu Kornijchuka O Ye v Moskovskomu oblasnomu dramatichnomu teatri im Ostrivskogo Centralnij dityachij teatr V 1951 1953 rokah Efros nabiravsya dosvidu v Ryazanskomu dramatichnomu teatri U 1954 roci stav hudozhnim kerivnikom Centralnogo dityachogo teatru v Moskvi V Centralnomu dityachomu teatri svoyu kar yeru pochinali Oleg Yefremov ta zaprosheni Efrosom aktori Oleg Tabakov i Lev Durov Lenkom i Teatr na Malij Bronnij U 1963 1967 rr Efros stav golovnim rezhiserom teatru Lenkom yakij v ti chasi perezhivav ne krashi dni Za korotkij chas jomu vdalos vidroditi cej teatr V repertuari vin nadav perevagu suchasnij dramaturgiyi V 1967 1984 rr stav rezhiserom v Koli zasnovnik teatru na Taganci i rezhiser Yurij Lyubimov potrapiv u nemilist i buv pozbavlenij radyanskogo gromadyanstva v 1984 roci Efrosa priznachili golovnim rezhiserom cogo teatru Priznachennya prizvelo do konfliktiv u trupi RobotiTeatralni roboti Ranni postanovki 1951 Praga zalishayetsya moyeyu Buryakovskogo Yu A 1951 Priyizhdzhajte v Dzvinkove Kornijchuka O Ye Ryazanskij dramatichnij teatr 1952 Lyubov Yarova Trenova K A 1952 Lyubov na svitanku Galana Ya O 1952 Sobaka na sini Lope de Vega 1952 Garyache serce Ostrovskogo O M 1953 Divchata krasuni Simukova O D 1953 Kameni v pechinci Makajonok A Ye 1953 Koli lamayutsya spisi Pogodina M F 1953 Machuha za Onore de Balzakom Centralnij dityachij teatr 1954 Chuzha rol Mihalkova S V 1954 V dobrij chas Rozova V S 1955 Mi vtroh poyihali na cilinu Pogodina M F razom z Knebel M J 1956 Kazka pro kazki Zaka A G ta Kuznecova I K 1957 Boris Godunov Pushkina O S 1957 V poshukah radosti Rozova V S 1959 Vilni majstri Danovskoyi Z 1959 Drug mij Kolka Hmelika O G 1960 Kolishni hlopchiki Ivanter N A 1960 Nerivnij bij Rozova V S 1962 Pered vechereyu Rozova V S 1962 Kvitochka semikvitochka Katayeva V P 1963 Odruzhennya Gogolya M V 1964 Voni i mi Dolinnoyi N G Sovremennik 1958 Nihto Eduardo De Filippo Filmografiya Rezhiser postanovnik 1960 Shumnij den spilno z Natansonom G G 1961 Visokosnij rik 1964 Dvoye v stepu telefilm spektakl 1973 Vsogo kilka sliv na chest pana de Molyera telefilm spektakl 1974 Tanya 1976 Storinki zhurnalu Pechorina telefilm spektakl 1976 Fantaziya telefilm balet za motivami povisti I S Turgenyeva Vesnyani vodi za uchasti Majyi Pliseckoyi 1977 U chetver i bilshe nikoli 1978 Dali tisha televersiya vistavi Teatru im Mossoveta 1983 Romeo i Dzhulyetta telefilm spektakl ta in Scenarist Tanya 1974 spivavt scenar Storinki zhurnalu Pechorina 1976 telefilm spektakl Serpen na splivi ros Ubegayushij avgust 1989 spivavt scenar NagorodiZasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1976 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 2 lipnya 1985 roku za zdobutki v rozvitku radyanskogo teatralnogo mistectva i v zv yazku z shistdesyatirichchyam vid dnya narodzhennya Orden Druzhbi narodivPrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 24 chervnya 2018 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Efros Anatolij Vasilovich https www kino teatr ru kino director sov 29129 works 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine