Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Перлина значення У Вікіпедії є статті про інші значення цього термі

Перлина

Перлина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перлина (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жемчуг.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перла.
Не плутати з Перл.

Пе́рли (однина перла, перлина), рідше пе́рла (однина перло), рідко же́мчуг — тверде округле утворення арагоніту біогенного походження, що виникає всередині мушлі (черепашки) деяких двостулкових молюсків унаслідок подразнення їхньої мантії яким-небудь стороннім об'єктом — переважно піщинкою чи паразитом. Перлина таким чином ізолює об'єкт від тіла молюска.

image
Перлини різних видів

Цінуються як дорогоцінний камінь і використовуються для виготовлення ювелірних виробів. Перли можуть утворюватися як у морських, так і прісноводних молюсків. У морській воді перлина зростає повільніше і розміру потрібного для промислового збору досягає через 3—5 років. Морські молюски, на відміну від річкових, можуть виростити тільки одну перлину, в той час як у прісноводних молюсків одночасно може вирости більше 3-х перлин в одній мушлі.

Видобуток перлів може відбуватися як пошуком їх у молюсків у природному середовищі, так і цілеспрямованим вирощенням на спеціальних фермах шляхом поміщення в мантію молюсків сторонніх об'єктів. З середини XX століття перли добуваються переважно саме на фермах.

Назва

Слово перла походить від нім. Perle (синонім середнього роду перло — від фр. perle). Французька і німецька назви перлів сходять до нар.-лат. *perla, *pernula (французьке слово — через італ. perla), яке зводиться до лат. perna («стегно» (вид молюска)). Інша версія пов'язує *perla з нар.-лат. *pera («груша»), тобто це слово буквально означає «грушка». Третя версія — від лат. pilula («кулька»). У класичній латині перло називалося margarita. Рідковживане же́мчуг (дав.-рус. жемчугъ, женьчюгъ) походить з тюркських мов: ǯenčüγ (форма дав. відм. від ǯenčü), яке сходить до кит. 珍珠, чжень-чжу. Безпосереднім джерелом східнослов'янського слова могло бути старочуваське ǯinǯü, звідки також угор. gyöngy. «Женьчуга́ми» у гуцулів називалися намиста з білих скляних намистин, що нагадували перли.

Характеристики

image
Будова перламутру під електронним мікроскопом

Перли складаються з концентрично розташованих кристалів карбонату кальцію (CaCO3), що зумовлює заломлення та відбиття світла всередині них. Оскільки кристали розташовані шарами, вони набувають іризації. Що тонші шари і що їх більше — то гарнішою виглядає перлина, коли на неї падає світло. Між собою кристали скріплюються білком , утворюючи разом перламутр. Карбонат кальцію складає 82-92 %, конхіолін — 4-13 %, решту складає вода. Кількість шарів — близько 20-и, формування перлини може тривати до 30-и років.

Перли зазвичай мають вигляд перламутрових зерен кулястої форми. Розміри перлів — від мікроскопічних до величини голубиного яйця. Що більша перлина, то менш правильна її форма; великі перли часто мають випуклості. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний, що зумовлено часткою конхіоліну. Зрідка перлини мають металічний дзеркальний блиск. Оскільки вони більшою мірою складаються з карбонату кальцію, то дуже вразливі до дії кислот, розкладаючись на ацетат кальцію та вуглекислий газ.

Утворення

image
Утворення перлини в мантії молюска

Перли утворюються в мантії двостулкових молюсків, а також зрідка в мантії деяких черевоногих і головоногого наутилуса. Розрізняють перли морські та річкові. З морських молюсків перли здебільшого утворюють молюски родини . З річкових — родини Уніонідів, зокрема річкова скойка. Перли ніколи не утворюють Моноплакофори та Лопатоногі.

Утворення перлів є реакцією імунної системи молюска. Коли мантія контактує з піщинкою, паразитом тощо (також це можуть бути невиведені яйця самого молюска, дрібні крововиливи, частини епітелію), яких молюск не може вивести назовні, сторонній об'єкт ізолюється шарами перламутру, стаючи ядром перлини. На зовнішньому шарі мантії міститься багато залозистих клітин, які формують раковину шар за шаром. Навколо стороннього об'єкта мантія вигинається в перламутровий мішок, оточуючи його та виробляючи перламутр. Поступово він закривається, переміщуючи покритий перламутром об'єкт вглиб. Якщо перламутровий мішок не закривається цілком, перлина виявляється злитою з внутрішньою поверхнею раковини, виглядаючи як випуклість.

Зрідка перлини зберігаються в осадових породах, стаючи так званими викопними перлинами. Знайдено лише кілька сотень викопних перлин по всьому світу. Датуються вони від тріасового періоду по плейстоцен.

Перли в історії

image
Портрет жінки з перловими прикрасами. Картина Бронзіно, 1551 р.

Краса та рідкісність природних перлів здавна робили їх дорогоцінними. Перші приклади використання перлів людиною як прикрас належать корінним жителям Північної Америки 6500 років до н. е. Перша згадка перлів у пам'ятках Стародавнього Китаю відома з 2206 року до н. е. Традиційно в Китаї більше цінувалися жовті перлини, що нагадували золото. Згідно з тамтешнім міфом, перлини виникають, коли дракони борються в хмарах. У Стародавній Індії перлини були відомі близько тисячоліття до н. е., зокрема згадуються у Ведах і Рамаяні.

Єгипетські прикраси саме з перлів виникають в добу перського завоювання в V ст. до н. е. Давньоримський історик Пліній Старший описав, як під час бенкету цариця Клеопатра, щоб вразити римського полководця Марка Антонія своїм багатством і щедрістю, нібито розчинила одну з грушоподібних перлин у кубку з вином і на очах враженого гостя випила чашу з безцінним напоєм за його здоров'я. Щоправда, фахівці стверджують, що таку велику перлину можна розчинити лише в оцтовій кислоті, та й то не швидше, ніж за дві доби. В усякому разі ці перлини, згідно з Плінієм, були надзвичайно дорогі, коштуючи 60 млн сестерціїв.

Прісноводні перли відомі на Русі з X ст., де існувало понад 150 перлиноносних річок, і промисел перлів існував здавна. Головним чином, це були річки північно-західної частини Росії, хоча в стародавніх рукописах згадується його видобуток і в Київській Русі. Звідси і велика кількість вишивки перлами на одязі, причому не тільки на жіночому, але й на чоловічому. Велика частина північних перлів скуповувалася в місцях їх вилову й перепродувалась норвезькими купцями в Європі.

Після відкриття європейцями Америки багато темношкірих рабів переправлялися іспанцями з Африки на американські узбережжя з метою видобутку перлів. Прісноводні перли видобувалися в басейнах річок Огайо, Міссісіпі й Теннессі. Перлини й перламутр були важливим експортом США до Другої світової війни, коли їх витіснили замінники чи імітації.

Видобуток перлів

image
Японська пірнальниця за перлами (ама), 1940-ві роки

Природні перли

Тривалий час єдиним джерелом перлів було їх видалення з диких молюсків — переважно устриць або мідій. Головним історичними центрами видобутку перлів були Перська затока, Червоне море, Манарська затока. Після іспанського завоювання Америки перли головним чином видобувалися на узбережжях сучасних Колумбії та Венесуели. В 1850-х роках видобуток розпочався на північному та північно-західному узбережжі Австралії, а в 1870-х у протоці Торес, недалеко від Північного Квінсленду.

Перлоносні молюски переважно живуть досить глибоко, за 12-40 м від поверхні води, тож їх видобуток вимагав спеціально тренованих пірнальників. Зазвичай пірнальник на одному вдиху спускався на дно, де збирав якомога більше молюсків. На поверхні раковини розкривалися та обстежувалися на наявність перлів; молюск при цьому гинув. Більшість улову при цьому марнувалася, бо виявлення перлів було випадковим. Цим була обумовлена висока ціна на них.

В Японії пірнанням за водоростями, їстівними та перлоносними молюсками традиційно займалися жінки — ама. Вони користувалися при зануренні кошиками, затискачами для носа, камінним баластом, що пришвидшував занурення. Також намащували тіло жиром, щоб зберегти тепло, закривали вуха промащеною бавовною. Наприкінці XIX ст. почали використовуватися , проте місцеве населення в різних регіонах світу, для якого пошуки перлів були традиційним заняттям, продовжувало пірнати без спеціального обладнання. Поширення в XX ст. культивування перлоносних молюсків зумовило занепад їх збирання з дикої природи.

image
Ферма перлоносних молюсків на узбережжі провінції Гуандун, Китай, 2008 рік

Культивовані перли

Цілеспрямоване культивування перлів полягає в імплантації до мантії молюска стороннього об'єкта, після чого молюск лишається у воді на термін близько року, формуючи перлину. Культивовані перли мають перевагу в тому, що заздалегідь відомо в яких молюсках утвориться перлина, чим зменшуються зусилля на пошуки та марнування молюсків. Тоді як природні перли зазвичай поодинокі, при культивуванні в одного молюска може поміщатися багато ядер одночасно. Позаяк ядро вже може бути достатньо великим (більшим, ніж який-небудь об'єкт, здатний потрапити до мушлі ззовні в дикій природі), час на формування перлини зменшується. Стандартно формування культивованих перлів триває від 18 до 24-х місяців.

Культивування перлів було винайдено в Китаї у XII ст. для прісноводних молюсків, проте не було масовим. Вирощення морських перлів запатентував Мікімото Кокічі в 1916 році, котрий запропонував введення в мантію перламутрових фрагментів. Раніше, в 1896, він запатентував вирощення подібним чином конкретно напівкруглих перлів. Паралельно свій спосіб розробили Токічі Нішікава та Тацухеї Місе, запатентувавши його в 1908. Він полягав у введенні срібних або золотих намистин. Однак спосіб Мікімото виявився ефективнішим. Перли, вирощені за його методом, відомі під назвою акойя, характеризуються багатством забарвлень, правильною сферичною формою та діаметром від 2 мм до 1 см.

Видобуток культивованих перлів найпоширеніший у Червоному морі і Перській затоці, біля берегів Шрі-Ланки, Австралії, Японії, Таїті, Мексики, Венесуели. Масове культивування прісноводних перлів почалося в Китаї у 1968 році. В Україні прісноводні перлини штучно вирощуються на Херсонщині.

Імітація перлів

Найпоширеніша імітація перлів природного походження — це кульки, вирізьблені з товстого шару перламутру. Вони, однак, не мають оптичних властивостей справжніх перлів, оскільки шари перламутру в них паралельні, а не концентричні.

У Венеції, що тривалий час була центром виробництва скляних прикрас, з XIII ст. вироблялося так зване муранське скло, забарвлене різними пігментами, що окрім іншого імітувало перлини. В Європі XV—XVI ст. були відомі «римські перли» — алебастрові кульки, котрим надавався веселковий ефект шляхом кількаразового покриття їх гуаніном і запіканням у печі. Гуанін добувався з луски риб, за що був відомий як «перлова есенція».

У 20-ті роки XX ст. в США перлини імітувалися кульками перламутру, покритими прозорим лаком. З поширення пластмас у середині XX століття перлини переважно імітуються ними. Це можуть бути цілком пластмасові вироби, або пластмасові кульки, покриті перламутром.

Низькоякісним перлам може надаватися якісніший вигляд шляхом їх відбілення, підфарбовування чи опромінення. Відбіленням усуваються нерівномірне забарвлення. Для фарбування слугують як органічні, так і неорганічні барвники. Для отримання кремового забарвлення використовують суміш кобальтової солі і лугів, після чого опромінюють ультрафіолетом; для надання рожевого кольору, перли опускають в олію чи спиртовий розчин з домішкою червоної фарби. Затемнення перлин відбувається з допомогою нітрату срібла в розчині амонію, після чого їх виставляють на світло. Також, опромінення гамма-променями надає перлинам чорного забарвлення та металічного блиску.

Оцінка

image
Дорогоцінні чорні перли різних відтінків

За одиницю розцінки перлів прийнятий гран (0,25 карата).

Перли можуть мати різноманітне забарвлення. Ціна на вироби з перлин зазвичай зумовлена не самим лише забарвленням, а й тим, як воно поєднується з кольором шкіри власників прикраси. Найпоширеніші перли білого, жовтуватого й рожевуватого забарвлень. Рідше трапляються сріблясті, кремові чи рожеві, відповідно цінуються вони більше. Найрідкісніші — це цілковито чорні, проте також високо цінуються чорні із вкрапленнями та відтінками — сірими, блакитними чи зеленими. Жовтуваті перли традиційно вважаються підхожими до темної шкіри. Важлива характеристика перлини — це відблиски на її поверхні. Найвище цінуються ті перлини, що виблискують всіма кольорами видимого спектра. Перламутровий шар культивованих перлів тонший, ніж у природних, відповідно оптичні ефекти в ньому не такі вражаючі.

Стандартна форма перлів — це сфера діаметром 7,5 мм. Більші перли цінуються вище, навіть якщо їх форма відхиляється від сферичної. Часом перли неправильної форми шліфуються для усунення нерівностей, але тоді зростає ймовірність втрати ними колірних характеристик. При виготовленні перлового намиста показником якості вважається діаметр висвердленого отвору під нитку: що менший — то вище оцінюється кожна окрема перлина.

Деякі перли неправильної форми цінуються вище за сферичні. Так, японські та китайські перли в формі зернин або пластинок під назвою кеші використовуються для виготовлення незвичайних прикрас. Найбільшим перлам також властива неправильна форма. Найбільша морська перлина — «Перлина Пуерто» масою 34 кг, знайдена в 2006 році біля Філіппін, але представлена загалу тільки в 2016. Доти найбільшою вважалася «Перлина Аллаха» масою 6,37 кг. Її виловили 7 травня 1934 року також біля Філіппін.

Див. також

Примітки

  1. Перли // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Перлина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Жемчуг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
  5. Перл // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  6. pearl (n.) [ 1 травня 2019 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary (англ.)
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  8. Женьчуги // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Farn, Alexander E. (22 жовтня 2013). Pearls: Natural, Cultured and Imitation (англ.). Elsevier. ISBN .
  10. Pearl-Producing Mollusks (Molluscs). www.pearl-guide.com. Процитовано 11 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  11. . web.archive.org. 20 березня 2008. Архів оригіналу за 20 березня 2008. Процитовано 10 серпня 2020.
  12. Thorne P. Fossil pearls in the United States // Rocks and Miner. — 1976. — Vol. 51, № 8. — P. 387—393.
  13. Ainis, Amira F.; Fujita, Harumi; Vellanoweth, René L. (2019-09). The Antiquity of Pearling in the Americas: Pearl Modification Beginning at Least 8,500 Years Ago in Baja California Sur, México. Latin American Antiquity (англ.). Т. 30, № 03. с. 637—643. doi:10.1017/laq.2019.49. ISSN 1045-6635. Процитовано 14 серпня 2020.
  14. . International Gem Society (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  15. . www.karipearls.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  16. . www.pbs.org. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  17. . Жемчуг — мифы, легенды, история... (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  18. Ray, H. C. (Hem Chandra), 1897-1964.; De Silva, K. M.; University of Peradeniya. (1993-). History of Ceylon (вид. Reprint ed). Peradeniya, Sri Lanka: University of Peradeniya. с. 56. ISBN . OCLC 83044486.
  19. Rout, Leslie B., 1936- (1976). The African experience in Spanish America, 1502 to the present day. Cambridge: Cambridge University Press. с. 78. ISBN . OCLC 1676155.
  20. . Queensland Historical Atlas (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
  21. Rahn, Hermann; Yokoyama, Tetsuro (1965). Physiology of Breath-hold Diving and the Ama of Japan: Papers (англ.). National Academy of Sciences-National Research Council. с. 369.
  22. Cattelle, Wallis Richard (1907). The Pearl: Its Story, Its Charm, and Its Value (англ.). J. B. Lippincott Company. с. 171.
  23. . museum.wa.gov.au (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
  24. . Pearl Lugger Cruises (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
  25. Taylor, Joseph; Strack, Elisabeth (2008). . The Pearl Oyster (англ.). Elsevier. с. 273—302. doi:10.1016/b978-0-444-52976-3.00008-5. ISBN . Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  26. . english.visitbeijing.com.cn. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  27. . www.jewelrywise.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  28. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 11 серпня 2020.
  29. Farn, Alexander E. (22 жовтня 2013). Pearls: Natural, Cultured and Imitation (англ.). Elsevier. с. 116—122. ISBN .
  30. . nature.berkeley.edu. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  31. . web.archive.org. 6 червня 2014. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 15 серпня 2020.
  32. LOOK: Giant 34-kg pearl, hidden for 10 years, now on display in Palawan. Rappler (англ.). Процитовано 15 серпня 2020.
  33. CNN, By Ben Westcott. . CNN (англ.). Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  34. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.), с. 96

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perlina znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhemchug U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perla Ne plutati z Perl Pe rli odnina perla perlina ridshe pe rla odnina perlo ridko zhe mchug tverde okrugle utvorennya aragonitu biogennogo pohodzhennya sho vinikaye vseredini mushli cherepashki deyakih dvostulkovih molyuskiv unaslidok podraznennya yihnoyi mantiyi yakim nebud storonnim ob yektom perevazhno pishinkoyu chi parazitom Perlina takim chinom izolyuye ob yekt vid tila molyuska Perlini riznih vidiv Cinuyutsya yak dorogocinnij kamin i vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya yuvelirnih virobiv Perli mozhut utvoryuvatisya yak u morskih tak i prisnovodnih molyuskiv U morskij vodi perlina zrostaye povilnishe i rozmiru potribnogo dlya promislovogo zboru dosyagaye cherez 3 5 rokiv Morski molyuski na vidminu vid richkovih mozhut virostiti tilki odnu perlinu v toj chas yak u prisnovodnih molyuskiv odnochasno mozhe virosti bilshe 3 h perlin v odnij mushli Vidobutok perliv mozhe vidbuvatisya yak poshukom yih u molyuskiv u prirodnomu seredovishi tak i cilespryamovanim viroshennyam na specialnih fermah shlyahom pomishennya v mantiyu molyuskiv storonnih ob yektiv Z seredini XX stolittya perli dobuvayutsya perevazhno same na fermah NazvaSlovo perla pohodit vid nim Perle sinonim serednogo rodu perlo vid fr perle Francuzka i nimecka nazvi perliv shodyat do nar lat perla pernula francuzke slovo cherez ital perla yake zvoditsya do lat perna stegno vid molyuska Insha versiya pov yazuye perla z nar lat pera grusha tobto ce slovo bukvalno oznachaye grushka Tretya versiya vid lat pilula kulka U klasichnij latini perlo nazivalosya margarita Ridkovzhivane zhe mchug dav rus zhemchug zhenchyug pohodit z tyurkskih mov ǯencug forma dav vidm vid ǯencu yake shodit do kit 珍珠 chzhen chzhu Bezposerednim dzherelom shidnoslov yanskogo slova moglo buti starochuvaske ǯinǯu zvidki takozh ugor gyongy Zhenchuga mi u guculiv nazivalisya namista z bilih sklyanih namistin sho nagaduvali perli HarakteristikiBudova perlamutru pid elektronnim mikroskopom Perli skladayutsya z koncentrichno roztashovanih kristaliv karbonatu kalciyu CaCO3 sho zumovlyuye zalomlennya ta vidbittya svitla vseredini nih Oskilki kristali roztashovani sharami voni nabuvayut irizaciyi Sho tonshi shari i sho yih bilshe to garnishoyu viglyadaye perlina koli na neyi padaye svitlo Mizh soboyu kristali skriplyuyutsya bilkom utvoryuyuchi razom perlamutr Karbonat kalciyu skladaye 82 92 konhiolin 4 13 reshtu skladaye voda Kilkist shariv blizko 20 i formuvannya perlini mozhe trivati do 30 i rokiv Perli zazvichaj mayut viglyad perlamutrovih zeren kulyastoyi formi Rozmiri perliv vid mikroskopichnih do velichini golubinogo yajcya Sho bilsha perlina to mensh pravilna yiyi forma veliki perli chasto mayut vipuklosti Kolir bilij rozhevij zhovtuvatij inodi chornij sho zumovleno chastkoyu konhiolinu Zridka perlini mayut metalichnij dzerkalnij blisk Oskilki voni bilshoyu miroyu skladayutsya z karbonatu kalciyu to duzhe vrazlivi do diyi kislot rozkladayuchis na acetat kalciyu ta vuglekislij gaz UtvorennyaUtvorennya perlini v mantiyi molyuska Perli utvoryuyutsya v mantiyi dvostulkovih molyuskiv a takozh zridka v mantiyi deyakih cherevonogih i golovonogogo nautilusa Rozriznyayut perli morski ta richkovi Z morskih molyuskiv perli zdebilshogo utvoryuyut molyuski rodini Z richkovih rodini Unionidiv zokrema richkova skojka Perli nikoli ne utvoryuyut Monoplakofori ta Lopatonogi Utvorennya perliv ye reakciyeyu imunnoyi sistemi molyuska Koli mantiya kontaktuye z pishinkoyu parazitom tosho takozh ce mozhut buti nevivedeni yajcya samogo molyuska dribni krovovilivi chastini epiteliyu yakih molyusk ne mozhe vivesti nazovni storonnij ob yekt izolyuyetsya sharami perlamutru stayuchi yadrom perlini Na zovnishnomu shari mantiyi mistitsya bagato zalozistih klitin yaki formuyut rakovinu shar za sharom Navkolo storonnogo ob yekta mantiya viginayetsya v perlamutrovij mishok otochuyuchi jogo ta viroblyayuchi perlamutr Postupovo vin zakrivayetsya peremishuyuchi pokritij perlamutrom ob yekt vglib Yaksho perlamutrovij mishok ne zakrivayetsya cilkom perlina viyavlyayetsya zlitoyu z vnutrishnoyu poverhneyu rakovini viglyadayuchi yak vipuklist Zridka perlini zberigayutsya v osadovih porodah stayuchi tak zvanimi vikopnimi perlinami Znajdeno lishe kilka soten vikopnih perlin po vsomu svitu Datuyutsya voni vid triasovogo periodu po plejstocen Perli v istoriyiPortret zhinki z perlovimi prikrasami Kartina Bronzino 1551 r Krasa ta ridkisnist prirodnih perliv zdavna robili yih dorogocinnimi Pershi prikladi vikoristannya perliv lyudinoyu yak prikras nalezhat korinnim zhitelyam Pivnichnoyi Ameriki 6500 rokiv do n e Persha zgadka perliv u pam yatkah Starodavnogo Kitayu vidoma z 2206 roku do n e Tradicijno v Kitayi bilshe cinuvalisya zhovti perlini sho nagaduvali zoloto Zgidno z tamteshnim mifom perlini vinikayut koli drakoni boryutsya v hmarah U Starodavnij Indiyi perlini buli vidomi blizko tisyacholittya do n e zokrema zgaduyutsya u Vedah i Ramayani Yegipetski prikrasi same z perliv vinikayut v dobu perskogo zavoyuvannya v V st do n e Davnorimskij istorik Plinij Starshij opisav yak pid chas benketu caricya Kleopatra shob vraziti rimskogo polkovodcya Marka Antoniya svoyim bagatstvom i shedristyu nibito rozchinila odnu z grushopodibnih perlin u kubku z vinom i na ochah vrazhenogo gostya vipila chashu z bezcinnim napoyem za jogo zdorov ya Shopravda fahivci stverdzhuyut sho taku veliku perlinu mozhna rozchiniti lishe v octovij kisloti ta j to ne shvidshe nizh za dvi dobi V usyakomu razi ci perlini zgidno z Pliniyem buli nadzvichajno dorogi koshtuyuchi 60 mln sesterciyiv Prisnovodni perli vidomi na Rusi z X st de isnuvalo ponad 150 perlinonosnih richok i promisel perliv isnuvav zdavna Golovnim chinom ce buli richki pivnichno zahidnoyi chastini Rosiyi hocha v starodavnih rukopisah zgaduyetsya jogo vidobutok i v Kiyivskij Rusi Zvidsi i velika kilkist vishivki perlami na odyazi prichomu ne tilki na zhinochomu ale j na cholovichomu Velika chastina pivnichnih perliv skupovuvalasya v miscyah yih vilovu j pereproduvalas norvezkimi kupcyami v Yevropi Pislya vidkrittya yevropejcyami Ameriki bagato temnoshkirih rabiv perepravlyalisya ispancyami z Afriki na amerikanski uzberezhzhya z metoyu vidobutku perliv Prisnovodni perli vidobuvalisya v basejnah richok Ogajo Missisipi j Tennessi Perlini j perlamutr buli vazhlivim eksportom SShA do Drugoyi svitovoyi vijni koli yih vitisnili zaminniki chi imitaciyi Vidobutok perlivYaponska pirnalnicya za perlami ama 1940 vi roki Prirodni perli Trivalij chas yedinim dzherelom perliv bulo yih vidalennya z dikih molyuskiv perevazhno ustric abo midij Golovnim istorichnimi centrami vidobutku perliv buli Perska zatoka Chervone more Manarska zatoka Pislya ispanskogo zavoyuvannya Ameriki perli golovnim chinom vidobuvalisya na uzberezhzhyah suchasnih Kolumbiyi ta Venesueli V 1850 h rokah vidobutok rozpochavsya na pivnichnomu ta pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Avstraliyi a v 1870 h u protoci Tores nedaleko vid Pivnichnogo Kvinslendu Perlonosni molyuski perevazhno zhivut dosit gliboko za 12 40 m vid poverhni vodi tozh yih vidobutok vimagav specialno trenovanih pirnalnikiv Zazvichaj pirnalnik na odnomu vdihu spuskavsya na dno de zbirav yakomoga bilshe molyuskiv Na poverhni rakovini rozkrivalisya ta obstezhuvalisya na nayavnist perliv molyusk pri comu ginuv Bilshist ulovu pri comu marnuvalasya bo viyavlennya perliv bulo vipadkovim Cim bula obumovlena visoka cina na nih V Yaponiyi pirnannyam za vodorostyami yistivnimi ta perlonosnimi molyuskami tradicijno zajmalisya zhinki ama Voni koristuvalisya pri zanurenni koshikami zatiskachami dlya nosa kaminnim balastom sho prishvidshuvav zanurennya Takozh namashuvali tilo zhirom shob zberegti teplo zakrivali vuha promashenoyu bavovnoyu Naprikinci XIX st pochali vikoristovuvatisya prote misceve naselennya v riznih regionah svitu dlya yakogo poshuki perliv buli tradicijnim zanyattyam prodovzhuvalo pirnati bez specialnogo obladnannya Poshirennya v XX st kultivuvannya perlonosnih molyuskiv zumovilo zanepad yih zbirannya z dikoyi prirodi Ferma perlonosnih molyuskiv na uzberezhzhi provinciyi Guandun Kitaj 2008 rik Kultivovani perli Cilespryamovane kultivuvannya perliv polyagaye v implantaciyi do mantiyi molyuska storonnogo ob yekta pislya chogo molyusk lishayetsya u vodi na termin blizko roku formuyuchi perlinu Kultivovani perli mayut perevagu v tomu sho zazdalegid vidomo v yakih molyuskah utvoritsya perlina chim zmenshuyutsya zusillya na poshuki ta marnuvannya molyuskiv Todi yak prirodni perli zazvichaj poodinoki pri kultivuvanni v odnogo molyuska mozhe pomishatisya bagato yader odnochasno Pozayak yadro vzhe mozhe buti dostatno velikim bilshim nizh yakij nebud ob yekt zdatnij potrapiti do mushli zzovni v dikij prirodi chas na formuvannya perlini zmenshuyetsya Standartno formuvannya kultivovanih perliv trivaye vid 18 do 24 h misyaciv Kultivuvannya perliv bulo vinajdeno v Kitayi u XII st dlya prisnovodnih molyuskiv prote ne bulo masovim Viroshennya morskih perliv zapatentuvav Mikimoto Kokichi v 1916 roci kotrij zaproponuvav vvedennya v mantiyu perlamutrovih fragmentiv Ranishe v 1896 vin zapatentuvav viroshennya podibnim chinom konkretno napivkruglih perliv Paralelno svij sposib rozrobili Tokichi Nishikava ta Tacuheyi Mise zapatentuvavshi jogo v 1908 Vin polyagav u vvedenni sribnih abo zolotih namistin Odnak sposib Mikimoto viyavivsya efektivnishim Perli virosheni za jogo metodom vidomi pid nazvoyu akojya harakterizuyutsya bagatstvom zabarvlen pravilnoyu sferichnoyu formoyu ta diametrom vid 2 mm do 1 sm Vidobutok kultivovanih perliv najposhirenishij u Chervonomu mori i Perskij zatoci bilya beregiv Shri Lanki Avstraliyi Yaponiyi Tayiti Meksiki Venesueli Masove kultivuvannya prisnovodnih perliv pochalosya v Kitayi u 1968 roci V Ukrayini prisnovodni perlini shtuchno viroshuyutsya na Hersonshini Imitaciya perlivNajposhirenisha imitaciya perliv prirodnogo pohodzhennya ce kulki virizbleni z tovstogo sharu perlamutru Voni odnak ne mayut optichnih vlastivostej spravzhnih perliv oskilki shari perlamutru v nih paralelni a ne koncentrichni U Veneciyi sho trivalij chas bula centrom virobnictva sklyanih prikras z XIII st viroblyalosya tak zvane muranske sklo zabarvlene riznimi pigmentami sho okrim inshogo imituvalo perlini V Yevropi XV XVI st buli vidomi rimski perli alebastrovi kulki kotrim nadavavsya veselkovij efekt shlyahom kilkarazovogo pokrittya yih guaninom i zapikannyam u pechi Guanin dobuvavsya z luski rib za sho buv vidomij yak perlova esenciya U 20 ti roki XX st v SShA perlini imituvalisya kulkami perlamutru pokritimi prozorim lakom Z poshirennya plastmas u seredini XX stolittya perlini perevazhno imituyutsya nimi Ce mozhut buti cilkom plastmasovi virobi abo plastmasovi kulki pokriti perlamutrom Nizkoyakisnim perlam mozhe nadavatisya yakisnishij viglyad shlyahom yih vidbilennya pidfarbovuvannya chi oprominennya Vidbilennyam usuvayutsya nerivnomirne zabarvlennya Dlya farbuvannya sluguyut yak organichni tak i neorganichni barvniki Dlya otrimannya kremovogo zabarvlennya vikoristovuyut sumish kobaltovoyi soli i lugiv pislya chogo oprominyuyut ultrafioletom dlya nadannya rozhevogo koloru perli opuskayut v oliyu chi spirtovij rozchin z domishkoyu chervonoyi farbi Zatemnennya perlin vidbuvayetsya z dopomogoyu nitratu sribla v rozchini amoniyu pislya chogo yih vistavlyayut na svitlo Takozh oprominennya gamma promenyami nadaye perlinam chornogo zabarvlennya ta metalichnogo blisku OcinkaDorogocinni chorni perli riznih vidtinkiv Za odinicyu rozcinki perliv prijnyatij gran 0 25 karata Perli mozhut mati riznomanitne zabarvlennya Cina na virobi z perlin zazvichaj zumovlena ne samim lishe zabarvlennyam a j tim yak vono poyednuyetsya z kolorom shkiri vlasnikiv prikrasi Najposhirenishi perli bilogo zhovtuvatogo j rozhevuvatogo zabarvlen Ridshe traplyayutsya sriblyasti kremovi chi rozhevi vidpovidno cinuyutsya voni bilshe Najridkisnishi ce cilkovito chorni prote takozh visoko cinuyutsya chorni iz vkraplennyami ta vidtinkami sirimi blakitnimi chi zelenimi Zhovtuvati perli tradicijno vvazhayutsya pidhozhimi do temnoyi shkiri Vazhliva harakteristika perlini ce vidbliski na yiyi poverhni Najvishe cinuyutsya ti perlini sho vibliskuyut vsima kolorami vidimogo spektra Perlamutrovij shar kultivovanih perliv tonshij nizh u prirodnih vidpovidno optichni efekti v nomu ne taki vrazhayuchi Standartna forma perliv ce sfera diametrom 7 5 mm Bilshi perli cinuyutsya vishe navit yaksho yih forma vidhilyayetsya vid sferichnoyi Chasom perli nepravilnoyi formi shlifuyutsya dlya usunennya nerivnostej ale todi zrostaye jmovirnist vtrati nimi kolirnih harakteristik Pri vigotovlenni perlovogo namista pokaznikom yakosti vvazhayetsya diametr visverdlenogo otvoru pid nitku sho menshij to vishe ocinyuyetsya kozhna okrema perlina Deyaki perli nepravilnoyi formi cinuyutsya vishe za sferichni Tak yaponski ta kitajski perli v formi zernin abo plastinok pid nazvoyu keshi vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya nezvichajnih prikras Najbilshim perlam takozh vlastiva nepravilna forma Najbilsha morska perlina Perlina Puerto masoyu 34 kg znajdena v 2006 roci bilya Filippin ale predstavlena zagalu tilki v 2016 Doti najbilshoyu vvazhalasya Perlina Allaha masoyu 6 37 kg Yiyi vilovili 7 travnya 1934 roku takozh bilya Filippin Div takozhKista Pizoliti PerlitPrimitkiPerli Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Perlina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zhemchug Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Perl Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros pearl n 1 travnya 2019 u Wayback Machine Online etymological dictionary angl Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Zhenchugi Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Farn Alexander E 22 zhovtnya 2013 Pearls Natural Cultured and Imitation angl Elsevier ISBN 978 1 4831 6273 7 Pearl Producing Mollusks Molluscs www pearl guide com Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya web archive org 20 bereznya 2008 Arhiv originalu za 20 bereznya 2008 Procitovano 10 serpnya 2020 Thorne P Fossil pearls in the United States Rocks and Miner 1976 Vol 51 8 P 387 393 Ainis Amira F Fujita Harumi Vellanoweth Rene L 2019 09 The Antiquity of Pearling in the Americas Pearl Modification Beginning at Least 8 500 Years Ago in Baja California Sur Mexico Latin American Antiquity angl T 30 03 s 637 643 doi 10 1017 laq 2019 49 ISSN 1045 6635 Procitovano 14 serpnya 2020 International Gem Society angl Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 www karipearls com Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 www pbs org Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Zhemchug mify legendy istoriya ru RU Arhiv originalu za 19 veresnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Ray H C Hem Chandra 1897 1964 De Silva K M University of Peradeniya 1993 History of Ceylon vid Reprint ed Peradeniya Sri Lanka University of Peradeniya s 56 ISBN 955 589 004 8 OCLC 83044486 Rout Leslie B 1936 1976 The African experience in Spanish America 1502 to the present day Cambridge Cambridge University Press s 78 ISBN 0 521 20805 X OCLC 1676155 Queensland Historical Atlas angl Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 14 serpnya 2020 Rahn Hermann Yokoyama Tetsuro 1965 Physiology of Breath hold Diving and the Ama of Japan Papers angl National Academy of Sciences National Research Council s 369 Cattelle Wallis Richard 1907 The Pearl Its Story Its Charm and Its Value angl J B Lippincott Company s 171 museum wa gov au angl Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 14 serpnya 2020 Pearl Lugger Cruises angl Arhiv originalu za 6 bereznya 2020 Procitovano 14 serpnya 2020 Taylor Joseph Strack Elisabeth 2008 The Pearl Oyster angl Elsevier s 273 302 doi 10 1016 b978 0 444 52976 3 00008 5 ISBN 978 0 444 52976 3 Arhiv originalu za 4 veresnya 2020 Procitovano 15 serpnya 2020 english visitbeijing com cn Arhiv originalu za 17 lipnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 www jewelrywise com Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 15 serpnya 2020 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 11 serpnya 2020 Farn Alexander E 22 zhovtnya 2013 Pearls Natural Cultured and Imitation angl Elsevier s 116 122 ISBN 978 1 4831 6273 7 nature berkeley edu Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 15 serpnya 2020 web archive org 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2020 LOOK Giant 34 kg pearl hidden for 10 years now on display in Palawan Rappler angl Procitovano 15 serpnya 2020 CNN By Ben Westcott CNN angl Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 15 serpnya 2020 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros s 96LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Perla Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1341 1342 1000 ekz Farn Alexander E Pearls Natural Cultured and Imitation Elsevier 2013 160 p

Дата публікації:
Топ