Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Річкова скойка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Margaritifera margaritifera , 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Річкова́ ско́йка або прісноводна мідія (Margaritifera margaritifera) — вид прісноводних двостулкових молюсків, що має розповсюдження. Цей вид був поширений у водоймах багатьох країн північної півкулі, зокрема України. Проте він чутливий до забруднення та в ранньому віці паразитує на рідкісних рибах, тому зараз перебуває під загрозою.
Будова
За зовнішнім виглядом і будовою молюск схожий на беззубку звичайну. Мушля річкової скойки темно-коричнева чи чорна (в молодих особин із зеленкуватим відтінком), видовженіша та звужується до заднього кінця. Завдовжки сягає 12-13 см, максимум — 16 см. Разом з тим стулки мушлі у неї товстіші та міцніші, всередині замикаються на «замок» із зубців, які входять у відповідні заглиблення в іншій стулці. Завдяки такому пристосуванню стулки скойки міцніше змикаються між собою, ніж у беззубки. Кожна стулка має тонкий зовнішній білковий шар, товстий середній з карбонату кальцію, і кілька порівняно товстих внутрішніх перламутрових шарів. Молюск може утворювати численні дрібні перлини.
Річкова скойка живе у проточній воді, де потрібна міцніша мушля, беззубка ж водиться, насамперед, у стоячий воді озер, великих ставків, спокійних заводях річок. Що спокійніша та бідніша на солі вода, де живе молюск, то тонша його мушля. За способом живлення, розмноження, дихання та пересування скойка подібна до беззубки.
Спосіб життя і харчування
Річкова скойка — малорухомий молюск, що фільтрує воду на глибині до 2,5 м. Якщо дно водойми достатньо пухке, він на половину закопується в нього і може не змінювати розташування впродовж десятків років. На кам'янистому дні скойка закріплюється між каменями. Вода засмоктується в мантійну порожнину через нижній сифон, омиває зябра і виштовхується через верхній сифон. Одночасно з диханням відбувається харчування, молюск споживає плаваючі в воді мікроскопічні водорості та органічні рештки. Щодоби річкова скойка пропускає крізь себе в середньому 50 л води.
Природними ворогами скойок є річкові раки, вугрі та ондатри.
Розмноження
Скойки різностатеві, самці через вивідний сифон викидають сперматозоїди у воду, що потім через вхідний сифон самки потрапляють в її тіло і запліднюють наявні там яйцеклітини. В ізольованих популяціях річкові скойки можуть перетворитися в гермафродитів і вдаватися до самозапліднення. Розмноження річкової скойки відбувається в серпні-вересні.
У тілі самок виростає до 6 млн личинок по 50 мікронів завдовжки, що виношуються на зябрових пелюстках. Покинувши організм самки, личинки 2-3 дні плавають, поки не прикріплюються до зябер риб, на яких паразитують. Хазяями личинок скойок є лососеві: форель, сьомга, харіус та інші, а також гольян. Понад 99 % личинок гине, а ті, яким вдалося знайти хазяїна, змушують організм риби формувати навколо личинки капсулу з епітелію, що надалі захищає їх. Паразитування не завдає суттєвої шкоди рибі, а навіть збільшує її живучість. Скойки сповільнюють старіння хазяїв, що дозволяє зараженим рибам виживати після нересту та розмножуватися кілька разів за життя.
Впродовж 8-11 місяців личинка росте, збільшуючись у 10 разів. Влітку личинки розривають капсули та падають на дно, де й перетворюються на дорослих особин. Статевої зрілості ці молюски досягають у віці 15-20 років.
Тривалість життя
Середня тривалість життя цього молюска складає 50-60 років. У 2004 році російський дослідник Валерій Зюганов встановив, що річкова скойка може жити і довше — по 210—250 років. Тож вона має найдовшу тривалість життя серед прісноводих безхребетних тварин і їй характерне незначне старіння.
Значення для людини
У часи поширення річкова скойка була предметом промислу видобування перлин.
Річкова скойка може вживатися в їжу, хоча не має приємного смаку. Так, за спогадами жителів України першої половини XX століття, коли скойки ще були вельми поширені, їх викопували з неглибокого дна річок граблями та кип'ятили, після чого, підсоливши, молюски були готові до споживання. Мушлі цих молюсків використовувались на Вінниччині для облицювання будинків.
Примітки
- Moorkens, E., Cordeiro, J., Seddon, M.B., von Proschwitz, T. & Woolnough, D. (2017) Margaritifera margaritifera: інформація на сайті МСОП (версія 2017.3) (англ.) 02 лютого 2010
- Зюганов В.В. (2004). Арктические долгоживущие и южные короткоживущие моллюски жемчужницы как модель для изучения основ долголетия. Успехи геронтол. 14: 21—31.
- . www.sciencedirect.com. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
- Потупейко, Михайло (2003). У лабетах смерті: роман-трагедія (укр.). DP "DKF". с. 520.
- . vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
Посилання
- Animal Diversity Web: Margaritifera margaritifera [ 11 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Жемчужница обыкновенная — Margaritifera margaritifera [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з малакології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richkova skojkaOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Molyuski Mollusca Klas Dvostulkovi Bivalvia Pidklas PalaeoheterodontaRyad UnionoidaRodina Margaritiferidae Rid Skojka Margaritifera Vid Richkova skojkaBinomialna nazvaMargaritifera margaritifera 1758PosilannyaVikishovishe Margaritifera margaritiferaVikividi Margaritifera margaritiferaEOL 51276204ITIS 80371MSOP 12799NCBI 47531 Richkova sko jka abo prisnovodna midiya Margaritifera margaritifera vid prisnovodnih dvostulkovih molyuskiv sho maye rozpovsyudzhennya Cej vid buv poshirenij u vodojmah bagatoh krayin pivnichnoyi pivkuli zokrema Ukrayini Prote vin chutlivij do zabrudnennya ta v rannomu vici parazituye na ridkisnih ribah tomu zaraz perebuvaye pid zagrozoyu BudovaBudova richkovoyi skojki 1 zadnij adduktor 2 perednij adduktor 3 zovnishnya zyabrova duga 4 vnutrishnya zyabrova duga 5 vihidnij sifon 6 vhidnij sifon 7 noga 8 stulki mushli 9 peremichka mushli 10 mantiya 11 vipuklist mushli Za zovnishnim viglyadom i budovoyu molyusk shozhij na bezzubku zvichajnu Mushlya richkovoyi skojki temno korichneva chi chorna v molodih osobin iz zelenkuvatim vidtinkom vidovzhenisha ta zvuzhuyetsya do zadnogo kincya Zavdovzhki syagaye 12 13 sm maksimum 16 sm Razom z tim stulki mushli u neyi tovstishi ta micnishi vseredini zamikayutsya na zamok iz zubciv yaki vhodyat u vidpovidni zagliblennya v inshij stulci Zavdyaki takomu pristosuvannyu stulki skojki micnishe zmikayutsya mizh soboyu nizh u bezzubki Kozhna stulka maye tonkij zovnishnij bilkovij shar tovstij serednij z karbonatu kalciyu i kilka porivnyano tovstih vnutrishnih perlamutrovih shariv Molyusk mozhe utvoryuvati chislenni dribni perlini Richkova skojka zhive u protochnij vodi de potribna micnisha mushlya bezzubka zh voditsya nasampered u stoyachij vodi ozer velikih stavkiv spokijnih zavodyah richok Sho spokijnisha ta bidnisha na soli voda de zhive molyusk to tonsha jogo mushlya Za sposobom zhivlennya rozmnozhennya dihannya ta peresuvannya skojka podibna do bezzubki Sposib zhittya i harchuvannyaRichkova skojka maloruhomij molyusk sho filtruye vodu na glibini do 2 5 m Yaksho dno vodojmi dostatno puhke vin na polovinu zakopuyetsya v nogo i mozhe ne zminyuvati roztashuvannya vprodovzh desyatkiv rokiv Na kam yanistomu dni skojka zakriplyuyetsya mizh kamenyami Voda zasmoktuyetsya v mantijnu porozhninu cherez nizhnij sifon omivaye zyabra i vishtovhuyetsya cherez verhnij sifon Odnochasno z dihannyam vidbuvayetsya harchuvannya molyusk spozhivaye plavayuchi v vodi mikroskopichni vodorosti ta organichni reshtki Shodobi richkova skojka propuskaye kriz sebe v serednomu 50 l vodi Prirodnimi vorogami skojok ye richkovi raki vugri ta ondatri RozmnozhennyaRozmnozhennya richkovoyi skojki Skojki riznostatevi samci cherez vividnij sifon vikidayut spermatozoyidi u vodu sho potim cherez vhidnij sifon samki potraplyayut v yiyi tilo i zaplidnyuyut nayavni tam yajceklitini V izolovanih populyaciyah richkovi skojki mozhut peretvoritisya v germafroditiv i vdavatisya do samozaplidnennya Rozmnozhennya richkovoyi skojki vidbuvayetsya v serpni veresni U tili samok virostaye do 6 mln lichinok po 50 mikroniv zavdovzhki sho vinoshuyutsya na zyabrovih pelyustkah Pokinuvshi organizm samki lichinki 2 3 dni plavayut poki ne prikriplyuyutsya do zyaber rib na yakih parazituyut Hazyayami lichinok skojok ye lososevi forel somga harius ta inshi a takozh golyan Ponad 99 lichinok gine a ti yakim vdalosya znajti hazyayina zmushuyut organizm ribi formuvati navkolo lichinki kapsulu z epiteliyu sho nadali zahishaye yih Parazituvannya ne zavdaye suttyevoyi shkodi ribi a navit zbilshuye yiyi zhivuchist Skojki spovilnyuyut starinnya hazyayiv sho dozvolyaye zarazhenim ribam vizhivati pislya nerestu ta rozmnozhuvatisya kilka raziv za zhittya Vprodovzh 8 11 misyaciv lichinka roste zbilshuyuchis u 10 raziv Vlitku lichinki rozrivayut kapsuli ta padayut na dno de j peretvoryuyutsya na doroslih osobin Statevoyi zrilosti ci molyuski dosyagayut u vici 15 20 rokiv Trivalist zhittyaSerednya trivalist zhittya cogo molyuska skladaye 50 60 rokiv U 2004 roci rosijskij doslidnik Valerij Zyuganov vstanoviv sho richkova skojka mozhe zhiti i dovshe po 210 250 rokiv Tozh vona maye najdovshu trivalist zhittya sered prisnovodih bezhrebetnih tvarin i yij harakterne neznachne starinnya Znachennya dlya lyudiniU chasi poshirennya richkova skojka bula predmetom promislu vidobuvannya perlin Richkova skojka mozhe vzhivatisya v yizhu hocha ne maye priyemnogo smaku Tak za spogadami zhiteliv Ukrayini pershoyi polovini XX stolittya koli skojki she buli velmi poshireni yih vikopuvali z neglibokogo dna richok grablyami ta kip yatili pislya chogo pidsolivshi molyuski buli gotovi do spozhivannya Mushli cih molyuskiv vikoristovuvalis na Vinnichchini dlya oblicyuvannya budinkiv PrimitkiMoorkens E Cordeiro J Seddon M B von Proschwitz T amp Woolnough D 2017 Margaritifera margaritifera informaciya na sajti MSOP versiya 2017 3 angl 02 lyutogo 2010 Zyuganov V V 2004 Arkticheskie dolgozhivushie i yuzhnye korotkozhivushie mollyuski zhemchuzhnicy kak model dlya izucheniya osnov dolgoletiya Uspehi gerontol 14 21 31 www sciencedirect com Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 11 kvitnya 2020 Potupejko Mihajlo 2003 U labetah smerti roman tragediya ukr DP DKF s 520 vn 20minut ua ukr Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 11 kvitnya 2020 PosilannyaAnimal Diversity Web Margaritifera margaritifera 11 kvitnya 2020 u Wayback Machine Zhemchuzhnica obyknovennaya Margaritifera margaritifera 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z malakologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi