Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куйбишевська залізниця — філія РЖД. Залізниця утворена в 1936, з , низки дільниць та колишньої . Названа Куйбишевською на ім'я В. В. Куйбишева у травні 1953.
| Тип | залізнична компанія |
|---|---|
| Засновано | 26 травня 1936 |
| Штаб-квартира | Самара |
| Власник(и) | Російські залізниці |
| Холдингова компанія | Російські залізниці |
| Сайт | kbsh.rzd.ru |
Нагороди | |
 Куйбишевська залізниця у Вікісховищі | |
Історія
Першою залізницею у межах Куйбишевської стала побудована в 1874. В 1877 залізницю було продовжено до станції Кинель, через Волгу, де було налагоджено переправу пасажирів, вантажів і багажу влітку на пароплавах, а взимку на санях по кризі. В 1880 за проектом професора М. А. Бєлелюбського для переправи через Волгу побудовано міст — найбільший в Європі і найтехнічно досконалий для того періоду. В 1888 залізниця від станції Кинель продовжена до Уфи, в 1890 до Златоуста, в 1892 до Челябінська. З'єднані дільниці утворили , управління якої було перенесено з Уфи до Самари. До складу залізниці також увійшли лінії Рузаєвка — Рязань (1884), Рузаевка — Сизрань (1898), Інза — Симбірськ (1898), Сизрань — Батраки (1900), Часовня-Пристань — Мелекесс (1902), в 1911 року лінію Часовня-Пристань — Мелекесс продовжують до Бугульми, а в 1914 до станції Чишми.
В 1898 відкрито вузькоколійну залізницю до , будівництвом залізниці керував інженер .
В 1930-ті здійснена глибинна реконструкція залізниці, проведено посилення колії, прокладання додаткових колій, отримано нові паровози серій , , Эм, Эр, і пізніше потужніші вантажні ФД і пасажирські ИС.
В 1936 до складу залізниці входить дільниця Дьома — і приєднанні дільниці Сизрань — Кузнецьк і Сизрань — Інза.
В 1943 на залізниці було електрифіковано для приміських перевезень першу дільницю: Куйбишев — . Термінова електрифікація цієї внутрішньоміської дільниці залізниці була викликана необхідністю підвезення великої кількості робочих на евакуйовані оборонні заводи (зокрема, авіаційні заводи №1 і ), які розташовані за декілька кілометрів від станції Безимянка, тоді як житлового фонду там ще не було і розміщалися у центрі міста (в районі старої Самари). Незабаром для обслуговування електропоїздів побудовано моторвагонне депо «Безимянка» (на 1113-м кілометрі від Москви, за 5 км на схід станції Безимянка), і організовано два зупинних пункти електропоїздів: і «Заводська» (нині «Мирна») - у безпосередній близькості від вищезгаданих заводів. Електрифікація залізниці стала найважливішою подією для Куйбышева, тому нова вулиця міста, що простяглася уздовж залізничної лінії від моторвагонного депо «Безимянка» у бік селища , отримала назву Електрифицированна (пізніше, в 1980-х, перейменовано на — на честь одного з директорів куйбишевського заводу «Прогресс»).
В 1944 завершено будівництво Волзької рокади: Іловля — Саратов — Сизрань — Свиязьк. Частина Волзької рокади від Громово до Цильни наразі належить до Куйбишевської залізниці.
В 1953—1954 на постійному струмі дільницю Дьома — Кропачево. До кінця 1958 електрифікуєтся дільниця Похвистнево — Куйбишев — Сизрань — Інза. Населені пункти, які перебувають неподалік залізниці, вперше отримували електроенергію саме від ліній, що живлять тягові підстанції.
Залізниця нагороджена Орденом Леніна (1971).
Опис
Залізниця межує з Московською, Горьківською, Приволзькою, Південно-Східною і Південно-Уральською залізницями. Загальна довжина колії — 11 502,5 км, у тому числі головних 7 234,8 км. Управління залізниці в Самарі.
Залізнична мережа Куйбишевської залізниці є двома майже паралельними лініями, які прямують із заходу на схід: Кустарьовка — Інза — Ульяновськ і — Самара, які на станції Чишми з'єднуються, створюючи двоколійну лінію, яка закінчуюється біля відрогів Уральських гір. Дві інші лінії залізниці — Пенза — Ртищево і Ульяновськ — Сизрань — Саратов прямують з півночі на південь. Межі залізниці на цих лініях: (Саратов — Сизрань), (Пенза — Ртищево). Основні вузлові станції залізниці: Пенза, Сизрань, , Самара, , .
До складу залізниці входять п'ять відділень: Пензенське, Самарське, Башкирське (Уфа), Ульяновське, а також представництво залізниці в Татарстані (Нижньокамськ, Набережні Челни).
Залізниця обслуговує найбільші в Ульяновську, Набережних Челнах і Тольятті. Крім того залізниця обслуговує найбільші нафтопереробні заводи, заводи хімічної промисловості і оборонні підприємства.
За 2005 на Куйбишевської залізниці було завантаженноо 889 тис. т вантажів (97 500 контейнерів), що на 15,5 % перевищила показник попереднього року.
До складу залізниці входять , , , , , , . Ульяновск
Примітки
- «Контейнерні перевезення зростають». «Ведомости», № 213 (1740), 13 листопада 2006
Джерела
- Офіційний сайт
- (рос.)
- Куйбишевської залізниці[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kujbishevska zaliznicya filiya RZhD Zaliznicya utvorena v 1936 z nizki dilnic ta kolishnoyi Nazvana Kujbishevskoyu na im ya V V Kujbisheva u travni 1953 Kujbishevska zaliznicyaTip zaliznichna kompaniyaZasnovano 26 travnya 1936Shtab kvartira SamaraVlasnik i Rosijski zalizniciHoldingova kompaniya Rosijski zalizniciSajt kbsh rzd ruNagorodi Kujbishevska zaliznicya u Vikishovishi Upravlinnya Kujbishevskoyi zalizniciIstoriyaPershoyu zalizniceyu u mezhah Kujbishevskoyi stala pobudovana v 1874 V 1877 zaliznicyu bulo prodovzheno do stanciyi Kinel cherez Volgu de bulo nalagodzheno perepravu pasazhiriv vantazhiv i bagazhu vlitku na paroplavah a vzimku na sanyah po krizi V 1880 za proektom profesora M A Byelelyubskogo dlya perepravi cherez Volgu pobudovano mist najbilshij v Yevropi i najtehnichno doskonalij dlya togo periodu V 1888 zaliznicya vid stanciyi Kinel prodovzhena do Ufi v 1890 do Zlatousta v 1892 do Chelyabinska Z yednani dilnici utvorili upravlinnya yakoyi bulo pereneseno z Ufi do Samari Do skladu zaliznici takozh uvijshli liniyi Ruzayevka Ryazan 1884 Ruzaevka Sizran 1898 Inza Simbirsk 1898 Sizran Batraki 1900 Chasovnya Pristan Melekess 1902 v 1911 roku liniyu Chasovnya Pristan Melekess prodovzhuyut do Bugulmi a v 1914 do stanciyi Chishmi V 1898 vidkrito vuzkokolijnu zaliznicyu do budivnictvom zaliznici keruvav inzhener V 1930 ti zdijsnena glibinna rekonstrukciya zaliznici provedeno posilennya koliyi prokladannya dodatkovih kolij otrimano novi parovozi serij Em Er i piznishe potuzhnishi vantazhni FD i pasazhirski IS V 1936 do skladu zaliznici vhodit dilnicya Doma i priyednanni dilnici Sizran Kuzneck i Sizran Inza V 1943 na zaliznici bulo elektrifikovano dlya primiskih perevezen pershu dilnicyu Kujbishev Terminova elektrifikaciya ciyeyi vnutrishnomiskoyi dilnici zaliznici bula viklikana neobhidnistyu pidvezennya velikoyi kilkosti robochih na evakujovani oboronni zavodi zokrema aviacijni zavodi 1 i yaki roztashovani za dekilka kilometriv vid stanciyi Bezimyanka todi yak zhitlovogo fondu tam she ne bulo i rozmishalisya u centri mista v rajoni staroyi Samari Nezabarom dlya obslugovuvannya elektropoyizdiv pobudovano motorvagonne depo Bezimyanka na 1113 m kilometri vid Moskvi za 5 km na shid stanciyi Bezimyanka i organizovano dva zupinnih punkti elektropoyizdiv i Zavodska nini Mirna u bezposerednij blizkosti vid vishezgadanih zavodiv Elektrifikaciya zaliznici stala najvazhlivishoyu podiyeyu dlya Kujbysheva tomu nova vulicya mista sho prostyaglasya uzdovzh zaliznichnoyi liniyi vid motorvagonnogo depo Bezimyanka u bik selisha otrimala nazvu Elektrificirovanna piznishe v 1980 h perejmenovano na na chest odnogo z direktoriv kujbishevskogo zavodu Progress Elektrovoz VL10U 163 v depo Samara Kujbishevskoyi zaliznici V 1944 zaversheno budivnictvo Volzkoyi rokadi Ilovlya Saratov Sizran Sviyazk Chastina Volzkoyi rokadi vid Gromovo do Cilni narazi nalezhit do Kujbishevskoyi zaliznici V 1953 1954 na postijnomu strumi dilnicyu Doma Kropachevo Do kincya 1958 elektrifikuyetsya dilnicya Pohvistnevo Kujbishev Sizran Inza Naseleni punkti yaki perebuvayut nepodalik zaliznici vpershe otrimuvali elektroenergiyu same vid linij sho zhivlyat tyagovi pidstanciyi Zaliznicya nagorodzhena Ordenom Lenina 1971 OpisZaliznicya mezhuye z Moskovskoyu Gorkivskoyu Privolzkoyu Pivdenno Shidnoyu i Pivdenno Uralskoyu zaliznicyami Zagalna dovzhina koliyi 11 502 5 km u tomu chisli golovnih 7 234 8 km Upravlinnya zaliznici v Samari Zaliznichna merezha Kujbishevskoyi zaliznici ye dvoma majzhe paralelnimi liniyami yaki pryamuyut iz zahodu na shid Kustarovka Inza Ulyanovsk i Samara yaki na stanciyi Chishmi z yednuyutsya stvoryuyuchi dvokolijnu liniyu yaka zakinchuyuyetsya bilya vidrogiv Uralskih gir Dvi inshi liniyi zaliznici Penza Rtishevo i Ulyanovsk Sizran Saratov pryamuyut z pivnochi na pivden Mezhi zaliznici na cih liniyah Saratov Sizran Penza Rtishevo Osnovni vuzlovi stanciyi zaliznici Penza Sizran Samara Do skladu zaliznici vhodyat p yat viddilen Penzenske Samarske Bashkirske Ufa Ulyanovske a takozh predstavnictvo zaliznici v Tatarstani Nizhnokamsk Naberezhni Chelni Zaliznicya obslugovuye najbilshi v Ulyanovsku Naberezhnih Chelnah i Tolyatti Krim togo zaliznicya obslugovuye najbilshi naftopererobni zavodi zavodi himichnoyi promislovosti i oboronni pidpriyemstva Za 2005 na Kujbishevskoyi zaliznici bulo zavantazhennoo 889 tis t vantazhiv 97 500 kontejneriv sho na 15 5 perevishila pokaznik poperednogo roku Do skladu zaliznici vhodyat UlyanovskPrimitki Kontejnerni perevezennya zrostayut Vedomosti 213 1740 13 listopada 2006DzherelaOficijnij sajt ros Kujbishevskoyi zaliznici nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros