Робі́нія звича́йна (Robinia pseudoacacia) — отруйна багаторічна рослина родини бобових, також відома під назвами робі́нія псевдоака́ція, колю́ча ака́ція та бі́ла ака́ція, причому остання назва за популярністю перевершує наукову. Інші місцеві назви: акація фальшивка, вакація, горохівник, горохівник звичайний, горохівник кулястий, окація, робінія, ровинія. Цінна і дуже поширена на всій території України медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, танідоносна, деревинна, декоративна й фітомеліоративна культура.
Робінія звичайна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Рід: | Робінія (Robinia) |
Вид: | Робінія звичайна (R. pseudoacacia) |
Біноміальна назва | |
Robinia pseudoacacia | |
Вперше була посаджена в Україні наприкінці XVIII ст. у парку графа Розумовського.
Він є ендемічним для кількох невеликих районів Сполучених Штатів, але його широко розсадили та натуралізували в інших місцях помірної Північної Америки, Європи, Південної Африки та Азії, а в деяких регіонах його вважають інвазивним видом.
У 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року включена до «Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів».
Опис
Велике листопадне дерево з розлогою, негустою кроною, в сприятливих умовах досягає висоти 30–35 м і живе до 100—150 років. Кора сіра, темно-сіра або ж коричнювата, вподовж стовбурів і старих гілок потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті. Листки 18–20 см завдовжки, чергові, непарнопірчасті з 4–10 парами довгастих, довгасто-еліптичних або еліптичних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Листочки цілокраї з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Прилистки (до 3 см завдовжки) мають вигляд прямих або трохи зігнутих колючок.
Суцвіття — негусті пониклі китиці, завдовжки 10–20 см, розташовані в пазухах листків. Квітки до 2 см завдовжки, двостатеві, зигоморфні, дуже запашні. Оцвітина подвійна. Чашечка 6–8 мм завдовжки, 45 см завширшки, зрослолиста, п'ятизубчаста, короткоопушена. Віночок метеликового типу з п'яти вільних пелюсток, білий або блідорожевий. Тичинок десять, з них дев'ять зрослися нитками в трубочку. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Плід — довгасто-лінійний біб 4–8 см завдовжки. Насінини вузько-ниркоподібні, коричневі або темно-бурі, матові.
Усі частини робінії звичайної, окрім квіток, отруйні, найвища концентрація токсинів спостерігається в корі та насінні.
- Кора
- Колючки при основі листкового черешка
- Листя
- Суцвіття
- Робі́нія звича́йна в пеіод цвітіння
- Робі́нія звича́йна на Січеславщині
Екологія
Дерево світлолюбне, жаро- та посухостійке, водночас доволі морозостійке і невибагливе до якості ґрунтів. У себе на батьківщині — в східній частині Сполучених Штатів Америки — росте невеликими групами або поодиноко у листяних лісах. За межами природного ареалу цей вид найчастіше зростає у лісозахисних смугах та лісопарках, де можуть траплятися змішані й чисті насадження цієї культури.
Навесні робінія звичайна розпочинає вегетацію найпізніше серед усіх дерев: її листя розпускається лише на початку травня. Цвітіння відбувається у травні-червні. Восени ж, навпаки, листя робінії тримається дуже довго.
Застосування
Деревина робінії звичайної темного кольору, поцяткована жовтуватими крапками, міцна, добре полірується. З неї виробляють меблі, дрібні столярні вироби або використовують на паливо. Дрова з білої акації горять добре і довго утримують тепло.
У корі і в деревині містяться таніди: відповідно 2,2–7,2 і 3,4–4 %. З листя і кори отримують жовту фарбу. З квіток робінії шляхом екстрагування петролейним ефіром виділяють ефірну олію (від 0,08 до 0,12 %), яка являє собою напіврідку речовину світло-жовтого кольору з приємним сильним запахом квіток акації. Використовують її у парфумерії.
Медоносні властивості
Робінія звичайна є одним з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток. Є дані, що одне дерево у віці 10–30 років дає до 8 кг меду. Проте такий великий взяток буває не щороку: в посуху нектаропродуктивність робінії різко зменшується і бджоли відвідують її мляво. Пилок з неї бджоли майже не збирають. Медопродуктивність у північних районах України залежно від густоти насаджень становить 100—300 кг з 1 га, а на півдні України — до 1000 кг з 1 га.
Мед із білої акації високої якості й має велике експортне значення. Він білий, у невеликій кількості майже прозорий, має ніжний аромат, містить багато фруктози, тому кристалізується повільно, а закристалізований осідає в білу дрібну крупку і має вигляд смальцю.
Для одержання товарного меду з білої акації необхідно мати сильні бджолині сім'ї. Під час цвітіння контрольний вулик дає прибавку 5–6, а то й 8 кг меду в день, а за період цвітіння — 80 кг. В умовах міст на півдні України головний взяток становить по 50–55 кг меду на сім'ю, а в несприятливу для медозбору погоду — по 40 кг. Є вказівки на те, що бджоли збирають лише третину виділеного робінією нектару, тому для повного використання взятку на 1 га насаджень рекомендується підвозити по 15 бджолиних сімей.
Медицина
У науковій медицині використовують квітки робінії при лікуванні захворювань нирок, сечового міхура, зокрема, сечокам'яної хвороби. У квітках робінії містяться глікозид [en], ефірна олія.
Квітки робінії звичайної заготовляють на початку цвітіння. Суцвіття зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями, потім із суцвіть обривають квітки, розкладають шаром 2–3 см завтовшки на папір або тканину і висушують на горищах або під навісом з гарною вентиляцією. Висушену сировину пакують у фанерні ящики, вистелені цупким папером. Зберігають на підтоварниках у сухих, прохолодних приміщеннях з достатньою вентиляцією.
Садівництво
Білу акацію широко культивують по всій Україні, найбільші площі її насаджень зосереджені в лісостепу і степу. Трапляється в парках, садах, полезахисних і протиерозійних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, поблизу пасік тощо. Заготовляють сировину в районах її вирощування. Запаси сировини великі.
Робінія — добра фітомеліоративна рослина. Вона утворює багато кореневих паростків, тому нею закріплюють крутосхили і висаджують у крайніх рядах (біля бровки) прияружних лісосмуг. Вона цінна для розведення на наносних пісках з родючим підстилаючим горизонтом.
Як декоративну рослину її висаджують уздовж доріг, на вулицях, у парках і скверах. Відомі такі декоративні форми: з колоноподібною (шипів майже немає), кулястою (пагони без шипів), плакучою кронами.
Синоніми
- Robinia pringlei Rose
- Robinia pseudacacia L.
- Robinia pseudoacacia f. oswaldiae Oswald
- Robinia pseudoacacia var. pseudoacacia
- Robinia pseudoacacia var. rectissima Raber
Див. також
Примітки
- The Plant List.(англ.)
- Robinia pseudoacacia L. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 2 червня 2023.
- Народна деревообробка в Україні: слов. нар. термінології / Є. І. Шевченко. — Київ: Артанія, 1997. — 312 с. : ілюстр. —
- . www.biodiversityexplorer.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2018.
- Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. 05.05.2023, 15:10
- Пасічник: орган Харківської краєвої дослідної станції бджільництва / Харків: Держсільгоспвидав, 1931. № 1.
- Виробнича енциклопедія бджільництва / Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М., Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. — Київ «Урожай», 1996. — С. 13.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : , 1979. — 440 с.
Посилання
- Робінія звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 376. — .
- Робінія // УРЕ
- Акація біла // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robi niya zvicha jna Robinia pseudoacacia otrujna bagatorichna roslina rodini bobovih takozh vidoma pid nazvami robi niya psevdoaka ciya kolyu cha aka ciya ta bi la aka ciya prichomu ostannya nazva za populyarnistyu perevershuye naukovu Inshi miscevi nazvi akaciya falshivka vakaciya gorohivnik gorohivnik zvichajnij gorohivnik kulyastij okaciya robiniya roviniya Cinna i duzhe poshirena na vsij teritoriyi Ukrayini medonosna likarska farbuvalna efiroolijna tanidonosna derevinna dekorativna j fitomeliorativna kultura Robiniya zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Robiniya Robinia Vid Robiniya zvichajna R pseudoacacia Binomialna nazva Robinia pseudoacacia L 1753 Vpershe bula posadzhena v Ukrayini naprikinci XVIII st u parku grafa Rozumovskogo Vin ye endemichnim dlya kilkoh nevelikih rajoniv Spoluchenih Shtativ ale jogo shiroko rozsadili ta naturalizuvali v inshih miscyah pomirnoyi Pivnichnoyi Ameriki Yevropi Pivdennoyi Afriki ta Aziyi a v deyakih regionah jogo vvazhayut invazivnim vidom U 2023 roci zgidno nakazu Ministra zahistu dovkillya ta prirodnih resursiv Ukrayini 695 39751 vid 05 05 2023 roku vklyuchena do Pereliku chuzhoridnih vidiv derev zaboronenih u vidtvorenni lisiv OpisVelike listopadne derevo z rozlogoyu negustoyu kronoyu v spriyatlivih umovah dosyagaye visoti 30 35 m i zhive do 100 150 rokiv Kora sira temno sira abo zh korichnyuvata vpodovzh stovburiv i starih gilok potriskana molodi gilki zelenuvati abo chervonuvati Listki 18 20 sm zavdovzhki chergovi neparnopirchasti z 4 10 parami dovgastih dovgasto eliptichnih abo eliptichnih listochkiv vid 2 do 4 6 sm zavdovzhki Listochki cilokrayi z okrugloyu abo trohi zvuzhenoyu osnovoyu i tupoyu verhivkoyu yaka zakinchuyetsya vistryam Zverhu listochki zeleni zispodu blido zeleni abo siruvato zeleni po zhilkah trohi opusheni Prilistki do 3 sm zavdovzhki mayut viglyad pryamih abo trohi zignutih kolyuchok Sucvittya negusti ponikli kitici zavdovzhki 10 20 sm roztashovani v pazuhah listkiv Kvitki do 2 sm zavdovzhki dvostatevi zigomorfni duzhe zapashni Ocvitina podvijna Chashechka 6 8 mm zavdovzhki 45 sm zavshirshki zroslolista p yatizubchasta korotkoopushena Vinochok metelikovogo tipu z p yati vilnih pelyustok bilij abo blidorozhevij Tichinok desyat z nih dev yat zroslisya nitkami v trubochku Matochka odna zav yaz verhnya stovpchik zignutij z golovchastoyu prijmochkoyu Plid dovgasto linijnij bib 4 8 sm zavdovzhki Nasinini vuzko nirkopodibni korichnevi abo temno buri matovi Robi niya zvicha jna Kvituye Usi chastini robiniyi zvichajnoyi okrim kvitok otrujni najvisha koncentraciya toksiniv sposterigayetsya v kori ta nasinni Kora Kolyuchki pri osnovi listkovogo chereshka Listya Sucvittya Robi niya zvicha jna v peiod cvitinnya Robi niya zvicha jna na SicheslavshiniEkologiyaDerevina Derevo svitlolyubne zharo ta posuhostijke vodnochas dovoli morozostijke i nevibaglive do yakosti gruntiv U sebe na batkivshini v shidnij chastini Spoluchenih Shtativ Ameriki roste nevelikimi grupami abo poodinoko u listyanih lisah Za mezhami prirodnogo arealu cej vid najchastishe zrostaye u lisozahisnih smugah ta lisoparkah de mozhut traplyatisya zmishani j chisti nasadzhennya ciyeyi kulturi Navesni robiniya zvichajna rozpochinaye vegetaciyu najpiznishe sered usih derev yiyi listya rozpuskayetsya lishe na pochatku travnya Cvitinnya vidbuvayetsya u travni chervni Voseni zh navpaki listya robiniyi trimayetsya duzhe dovgo ZastosuvannyaDerevina robiniyi zvichajnoyi temnogo koloru pocyatkovana zhovtuvatimi krapkami micna dobre poliruyetsya Z neyi viroblyayut mebli dribni stolyarni virobi abo vikoristovuyut na palivo Drova z biloyi akaciyi goryat dobre i dovgo utrimuyut teplo U kori i v derevini mistyatsya tanidi vidpovidno 2 2 7 2 i 3 4 4 Z listya i kori otrimuyut zhovtu farbu Z kvitok robiniyi shlyahom ekstraguvannya petrolejnim efirom vidilyayut efirnu oliyu vid 0 08 do 0 12 yaka yavlyaye soboyu napivridku rechovinu svitlo zhovtogo koloru z priyemnim silnim zapahom kvitok akaciyi Vikoristovuyut yiyi u parfumeriyi Medonosni vlastivosti Kvitka velikim planom viglyad speredu Sucvittya velikim planom z kvitkami ta pup yankami Kiyiv Gora Shekavicya 2016 Robiniya zvichajna ye odnim z najkrashih visokoproduktivnih ale primhlivih rannolitnih medonosiv sho daye produktivnij vzyatok Ye dani sho odne derevo u vici 10 30 rokiv daye do 8 kg medu Prote takij velikij vzyatok buvaye ne shoroku v posuhu nektaroproduktivnist robiniyi rizko zmenshuyetsya i bdzholi vidviduyut yiyi mlyavo Pilok z neyi bdzholi majzhe ne zbirayut Medoproduktivnist u pivnichnih rajonah Ukrayini zalezhno vid gustoti nasadzhen stanovit 100 300 kg z 1 ga a na pivdni Ukrayini do 1000 kg z 1 ga Med iz biloyi akaciyi visokoyi yakosti j maye velike eksportne znachennya Vin bilij u nevelikij kilkosti majzhe prozorij maye nizhnij aromat mistit bagato fruktozi tomu kristalizuyetsya povilno a zakristalizovanij osidaye v bilu dribnu krupku i maye viglyad smalcyu Dlya oderzhannya tovarnogo medu z biloyi akaciyi neobhidno mati silni bdzholini sim yi Pid chas cvitinnya kontrolnij vulik daye pribavku 5 6 a to j 8 kg medu v den a za period cvitinnya 80 kg V umovah mist na pivdni Ukrayini golovnij vzyatok stanovit po 50 55 kg medu na sim yu a v nespriyatlivu dlya medozboru pogodu po 40 kg Ye vkazivki na te sho bdzholi zbirayut lishe tretinu vidilenogo robiniyeyu nektaru tomu dlya povnogo vikoristannya vzyatku na 1 ga nasadzhen rekomenduyetsya pidvoziti po 15 bdzholinih simej Medicina U naukovij medicini vikoristovuyut kvitki robiniyi pri likuvanni zahvoryuvan nirok sechovogo mihura zokrema sechokam yanoyi hvorobi U kvitkah robiniyi mistyatsya glikozid en efirna oliya Kvitki robiniyi zvichajnoyi zagotovlyayut na pochatku cvitinnya Sucvittya zrivayut rukami abo zrizuyut sekatorami chi nozhicyami potim iz sucvit obrivayut kvitki rozkladayut sharom 2 3 sm zavtovshki na papir abo tkaninu i visushuyut na gorishah abo pid navisom z garnoyu ventilyaciyeyu Visushenu sirovinu pakuyut u fanerni yashiki visteleni cupkim paperom Zberigayut na pidtovarnikah u suhih proholodnih primishennyah z dostatnoyu ventilyaciyeyu Sadivnictvo Dekorativna forma biloyi akaciyi Stricta Bilu akaciyu shiroko kultivuyut po vsij Ukrayini najbilshi ploshi yiyi nasadzhen zoseredzheni v lisostepu i stepu Traplyayetsya v parkah sadah polezahisnih i protierozijnih smugah u zahisnih nasadzhennyah uzdovzh dorig poblizu pasik tosho Zagotovlyayut sirovinu v rajonah yiyi viroshuvannya Zapasi sirovini veliki Robiniya dobra fitomeliorativna roslina Vona utvoryuye bagato korenevih parostkiv tomu neyu zakriplyuyut krutoshili i visadzhuyut u krajnih ryadah bilya brovki priyaruzhnih lisosmug Vona cinna dlya rozvedennya na nanosnih piskah z rodyuchim pidstilayuchim gorizontom Yak dekorativnu roslinu yiyi visadzhuyut uzdovzh dorig na vulicyah u parkah i skverah Vidomi taki dekorativni formi z kolonopodibnoyu shipiv majzhe nemaye kulyastoyu pagoni bez shipiv plakuchoyu kronami SinonimiRobinia pringlei Rose Robinia pseudacacia L Robinia pseudoacacia f oswaldiae Oswald Robinia pseudoacacia var pseudoacacia Robinia pseudoacacia var rectissima RaberDiv takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiThe Plant List angl Robinia pseudoacacia L Plants of the World Online Kew Science Plants of the World Online angl Procitovano 2 chervnya 2023 Narodna derevoobrobka v Ukrayini slov nar terminologiyi Ye I Shevchenko Kiyiv Artaniya 1997 312 s ilyustr ISBN 966 95170 0 1 www biodiversityexplorer org Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Mindovkillya zatverdilo perelik chuzhoridnih vidiv derev zaboronenih u vidtvorenni lisiv 05 05 2023 15 10 Pasichnik organ Harkivskoyi krayevoyi doslidnoyi stanciyi bdzhilnictva Harkiv Derzhsilgospvidav 1931 1 Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M Kuzmina M F Radko M K Kiyiv Urozhaj 1996 S 13 Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 31 travnya 2015 Arhiv originalu za 24 chervnya 2014 Procitovano 31 travnya 2015 DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv 1979 440 s PosilannyaRobiniya zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 376 ISBN 5 88500 055 7 Robiniya URE Akaciya bila Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1955 T 1