Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мирослав Мілевський пол Mirosław Milewski 1 травня 1928 1928травня01 Ліпськ 23 лютого 2008 Варшава польський генерал і к

Мирослав Мілевський

Мирослав Мілевський

Мирослав Мілевський (пол. Mirosław Milewski; 1 травня 1928(1928травня01), Ліпськ — 23 лютого 2008, Варшава) — польський генерал і комуністичний політик, член Політбюрота секретар ЦК ПОРП, міністр внутрішніх справ ПНР у 1980—1981 роках. Партійний куратор органів держбезпеки у першій половині 1980-х років. Активний учасник політичних репресій, організатор переслідувань Солідарності. Був одним з лідерів «партійного бетону» — ортодоксально-сталінського крила ПОРП. Притягувався до партійної відповідальності за корупційними звинуваченнями. Знято з усіх посад після вбивства Єжи Попелушка. У Третій Речі Посполитій притягувався до судової відповідальності, проте звільнено за віком і станом здоров'я.

Мирослав Мілевський
image
 
Народження: 1 травня 1928(1928-05-01)
Ліпськ, Ґміна Ліпськ, Августівський повіт, Білостоцьке воєводство, Польська Республіка
Смерть: 23 лютого 2008(2008-02-23) (79 років)
Варшава, Республіка Польща
Поховання: d
Країна: Республіка Польща
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди:
image image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілевський.

Походження

Народився у сім'ї провінційної інтелігенції. Болеслав Мілевський, батько Мирослава Мілевського, працював у кредитному кооперативі та тримав майстерню. Мати, Анастазія Мілевська, була сільською вчителькою. Сімейне виховання було засноване на засадах католицької релігії. Болеслав Мілевський очолював у Ліпську організацію Католицька акція.

За нацистської окупації, у підліткові роки, Мирослав Мілевський працював разом з батьком у магазині. У 1943 році окупанти взяли у заручники батьків і сестру Мирослава та стратили. За деякими даними, Анастазія Мілевська була зв'язною Армії Крайової (АК).

Кар'єра у держбезпеці

За Берута

Мирослав Мілевський підтримав вступ до Польщі радянських військ. Влітку 1944 року він включився у діяльність СМЕРШ на території Польщі. Вступив на службу до августівського управління Міністерства громадської безпеки (МГБ). З 1945 року перебував в урядущій комуністичній ПРП, з 1948 року — у ПОРП. Повністю підтримував сталінський режим Болеслава Берута.

Попри свою молодість, Мілевський вважався цінним співробітником МГБ. Брав участь у придушенні антикомуністичного повстанського руху, зокрема Августовській облаві, у репресіях проти політичної опозиції та захоплення бійців АК.

За Гомулки

До початку 1960-х років Мирослав Мілевський служив в Августівському повітському, Білостокському воєводському та Варшавському управліннях МГБ, потім КГБ, а з 1956 року — комендатурах громадянської міліції й управліннях Служби безпеки (СБ). Обіймав посади у підрозділах економічного та промислового контролю, сільської інспекції та політичного розшуку. У 1962 році у званні майора міліції переведено до центрального апарату МВС ПНР. До 1969 року обіймав посаду заступника начальника I департаменту МВС (розвідка). У 1969—1971 роках — начальник I департаменту.

За правління Владислава Гомулки Мілевський політично орієнтувався на «фракцію партизанів» Мечислава Мочара. З тією різницею, що Мілевський був прихильником «реального соціалізму» та комуністичної держави у «звичайному» варіанті, без націонал-комуністичного ухилу.

За Герека

Службовому підйому Мілевського парадоксальним чином сприяли драматичні події 1970—1971 років. Усунення Гомулки та затвердження Едварда Герека першим секретарем ЦК ПОРП змінили кадрове становище у МВС. 25 січня 1971 року Мирослав Мілевський отримав призначення заступника міністра внутрішніх справ у званні генерала бригади. З грудня 1971 року — кандидат у члени ЦК ПОРП. У 1979 році Мілевському за поданням голови Держради ПНР Генрика Яблоньського надано звання генерала дивізії.

За низкою оцінок, глава МВС Станіслав Ковальчик лише формально очолював міністерство, тоді як усі важливі рішення ухвалювались Мілевським. Він тісно взаємодіяв з секретарем ЦК з адміністративних органів Станіславом Канею, вважався його креатурою у внутрішньопартійних розкладах.

У 1970-ті роки Мілевський був одним з організаторів Afera «Żelazo» — кримінальних операцій польської розвідки у західноєвропейських країнах. Отримані внаслідок грабежів золоті речі, предмети антикваріату, інші цінності направлялися на фінансування розвідувальних операцій. Однак, згідно зі свідченнями самого Мілевського, частина з них була присвоєна сімействами партійної верхівки.

З самого початку своєї кар'єри Мілевський був особливо тісно пов'язаний із СРСР і радянським КДБ. Підтримував стосунки сімейної дружби з офіцерами радянських спецслужб у Польщі.

У вищому керівництві

Генерал від «бетону»

Максимальне піднесення Мирослава Мілевського припало на період найбільшої соціально-політичної кризи ПНР. У серпні 1980 року у Польщі піднявся небувалий потужний страйковий рух, який призвів до створення профспілки Солідарність. Відбулася зміна партійно-державного керівництва. Станіслав Каня змінив Едварда Герека на посаді першого секретаря ЦК ПОРП. Це сприяло кар'єрному росту Мілевського.

З початку подій Мілевський стояв на позиціях «партійного бетону», виступав за силове придушення «Солідарності». 24 серпня 1980 року Мілевського кооптовано до складу ЦК ПОРП і включено до комісії, якій доручалося підготувати план силових дій. 8 жовтня 1980 року отримав призначення міністра внутрішніх справ ПНР. Через місяць, на засіданні Політбюро ЦК ПОРП 8 листопада, генерал Мілевський разом з секретарем ЦК з ідеології Стефаном Ольшовським наполягав на встановленні військового правління. Декількома днями раніше заступник Мілевського та начальник СБ Богуслав Стахура розпорядився готувати табори інтернування.

У міністерських звітах партійному керівництву Мілевський у панічних тонах вказував на «наростання прозахідної небезпеки від „Солідарності“ та КОС-КОР». Окремим напрямком організував стеження за членами ПОРП, пов'язаними з «горизонтальними структурами». Категорично відмовлялася легалізувати профспілку співробітників громадянської міліції. Наполягав на жорсткому курсі та силових заходах проти опозиції. У зв'язці з Тадеушем Грабським, Стефаном Ольшовським, Анджеєм Жабинським, Станіславом Кочелеком формував у керівництві ПОРП впливовий «бетонний блок». Користувався активною підтримкою догматичних активістів з «неформального „бетону“», на кшталт KFP та «Реальності».

На IX з'їзді ПОРП у липні 1981 року Мілевського включено до складу Політбюро ЦК ПОРП і призначено секретарем ЦК. У вищому партійному керівництві він опікувався каральним апаратом, насамперед СБ МВС. Його директиви реалізовувалися через заступників голови МВС генерала Стахуру та генерала Кшиштопорського, начальника СБ генерала Цястоня, начальника III департаменту МВС (по боротьбі з антидержавною діяльністю) полковника Вальчинського, начальника IV департаменту МВС (з контролю над церквою) генерала Платека. Проте Мілевський залишив урядову посаду — на чолі МВС Мілевського змінив Чеслав Кіщак, давній службово-відомчий конкурент й особистий супротивник.

Швидкі політичні зміни в армійському командуванні послабили позиції Мілевського. 18 жовтня 1981 року першим секретарем ЦК ПОРП затверджено генерала армії Войцеха Ярузельського (на той час голова Ради міністрів та міністр національної оборони). Ярузельський здійснював керівництво органами МВС через міністра Кіщака, оминаючи секретаря Мілевського. Зокрема, Ярузельського не влаштовувала демонстративна близькість Мілевського до представників спецслужб держав Варшавського договору (КДБ СРСР, Штазі НДР, КДБ НРБ) — у цьому вбачалися амбітні претензії на власну зовнішню політику. Відносини між міністерством оборони та МВС, і раніше далекі від ідилії, серйозно ускладнилися.

«Директорія» воєнного стану

13 грудня 1981 року у Польщі введено воєнний стан. Влада перейшла до Військової ради національного порятунку на чолі з генералом Ярузельським. Генерал Мілевський був одним з ініціаторів цього рішення та став однією з ключових постатей військово-партійного режиму.

У першій половині 1980-х років Мілевський керував каральним апаратом ПНР. Під його керівництвом у жорстких формах здійснювалося придушення опозиційного руху. Як партійний куратор МВС він здійснював політичне керівництво частинами ЗОМО. За санкції Мілевського діяли спецгрупи СБ МВС на кшталт «ескадронів смерті». Одна з таких груп скоїла вбивство капелана «Солідарності» ксьондза Єжи Попелушка.

До середини 1980-х років належав до урядущої групи генерала Ярузельського, яка неофіційно називалася «Директорією». Попри розбіжності у позиціях, Мілевський неухильно виконував вказівки Ярузельського. Так, наприкінці 1982 року брав участь у ліквідації ідеологічно близької йому «Реальності» Тадеуша Грабського. Водночас Мілевський зміцнював власні апаратні позиції. Саме Мілевський у травні того ж 1982 року наполягав на відставці реформістські налаштованого першого секретаря Познанського воєводського комітету ПОРП Едварда Скшипчака, у регіоні зріс політичний вплив коменданта міліції полковника Зашкевича, з яким Мілевський був у давніх приятельських стосунках.

Характерною рисою політики Мілевського було всіляке зміцнення своїх позицій на малій батьківщині у Ліпську. Місто називали «прижиттєвою пам'яткою Мілевському». Одна з ліпських шкіл названа ім'ям матері. На пам'ятнику перед будівлею школи вигравіювано подячний напис Мирославу Мілевському та перераховано його заслуги перед Липськом (з цього приводу на адресу генерала Стахури направлено критичний анонімний лист).

Усунення з політики

Після скасування воєнного стану у 1983 році Ярузельський взяв курс на політичне маневрування, яке передбачало обережне пом'якшення режиму. У цих умовах Мілевський з його жорсткою репресивною позицією й ідеологічним догматизмом перетворився на обтяжливий «баласт». Ярузельський характеризував Мілевського як темну особистість. Вкрай напруженими були стосунки Мілевського з Кіщаком. В апаратній боротьбі з міністром внутрішніх справ Мілевський намагався використати навіть загибель Гжегожа Пшемика, але не досяг успіху.

Приводом для усунення Мілевського стало вбивство Попелушка. На суді ватажок убивць капітан СБ Гжегож Пйотровський посилався на політичні настанови Мілевського. На цій підставі у 1985 році Мирослава Мілевського і групу його однодумців знято з усіх партійних і державних посад.

Незабаром після цього Мілевського притягнуто до партійної відповідальності. Спочатку його звинувачували у допущенні вбивства Попелушка, але дуже скоро фокус змістився на «Afera Żelazo». Діяльність у МВС 1970-х років стала предметом розслідування. Керував перевіркою заступник міністра внутрішніх справ генерал Владислав Пожога, найближчий соратник Кіщака. На допиті у спеціальній комісії Політбюро ЦК Мілевський заявив, що «є речі, які начальник розвідки забирає з собою в могилу» — тим самим відмовившись відповідати на низку питань. В особистих листах Ярузельському (залишалися без відповіді) Мілевський нагадував про свої колишні заслуги, висловлював відданість керівництву, але просив «позбавити прямої розмови з товаришем Кіщаком», перед яким був готовий «перепросити у Вашій присутності». На допитах він стверджував, ніби кримінальні операції в Європі відповідала державним інтересам, не визнавав власної матеріальної користі, наполягав, ніби набував золотих речей на законних підставах. Звільнення з МВС стало для нього великим психологічним потрясінням, аж до публічних сліз.

Функції Мілевського у партійному керівництві перейшли до генерала Кіщака (його колишньому підлеглому, який, крім іншого, зводив з Мілевським колишні службові рахунки). Проте, до кримінальної відповідальності у ПНР Мілевський не притягувався.

Уникнення суду

У 1990 році, після зміни суспільно-політичного устрою Польщі, Мирослава Мілевського заарештовано, він постав перед судом за участь у репресіях 1940-х років. Однак суд вважав недостатньою доказову базу звинувачення, а також врахував вік і стан здоров'я підсудного. Мілевського звільнили.

До кінця життя він залишався почесним громадянином Ліпська. Давався взнаки багаторічне заступництво, яке він надавав рідному місту у період перебування при владі — земляки були вдячні Мілевському за матеріальну допомогу.

Існує припущення, що поблажливе ставлення до Мілевського пояснювалося поширенням на нього конфіденційних домовленостей про гарантії, укладені під час переговорів у Магдаленці та на круглому столі.

Помер Мирослав Мілевський у віці 79 років.

Роль й оцінки

Мирослав Мілевський вважається у Польщі втіленням комуністичного догматизму, бюрократичної диктатури та поліційного терору. Багато хто висловлював жаль, що він, на відміну від безпосередніх вбивць Єжи Попелушка, уникнув кримінальної відповідальності. Його політичний курс об'єктивно вів громадянську війну. Тому усунення Мілевського визнається заслугою Войцеха Ярузельського, безвідносно спонукальних мотивів цього кроку.

У нечастих розмовах з журналістами Мілевський намагався заперечувати свою роль у репресіях, особливо у вбивстві Попелушка — при тому, що відповідальність Мілевського підтвердив генерал Кіщак. Свою біографію Мілевський пояснював як наслідок важкої історії Польщі другої половини XX століття.

Примітки

  1. Rodzina zawsze była katolicka. оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  2. Lipsk: Gen. Mirosław Milewski mógł uczestniczyć w zabójstwie Popiełuszki. оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  3. Grupa doradców sowieckich i funkcjonariuszy PUBP w Augustowie. Pierwszy z lewej stoi Mirosław Milewski. оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  4. MIROSŁAW MILEWSKI. оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 31 березня 2018.
  5. Towarzysze mordercy: Mirosław Milewski. оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  6. Gen. Mirosław Milewski i obława augustowska. оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  7. Dane osoby z katalogu funkcjonariuszy aparatu bezpieczeństwa. Mirosław Milewski. оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  8. МИЛЕВСКИЙ Мирослав (Milewski Mirosław). оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  9. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  10. Rozkaz przyszedł z góry. оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  11. Piotr Gontarczyk. Ludzie z «Żelaza». оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  12. Pranie «Żelaza». «Tygodnik Spotkania nr 21», 21-27 maja 1992.
  13. Sierpień 1980: PRL się broni. Sztab z Jaruzelskim ma przygotować plan zdławienia protestów. оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2018.
  14. Stan Wojenny — Walka Z Narodem. оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 14 вересня 2014.
  15. Пан мент и гражданин. оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  16. Как поляки гнали «Врону». оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2018.
  17. Zbigniew Górniak. Rozkaz przyszedł z góry. оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 15 липня 2022.
  18. Artur Bądkowski. I sekretarz KW PZPR kontra komendant MO / Dodatek specjalny IPN. NIEZALEŻNA GAZETA POLSKA. Warszawa, 6 lutego 2009 r.
  19. Mord na Grzegorzu Przemyku. Proces manipulacji. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  20. . Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  21. LUDZIE Z «ŻELAZA». оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  22. Największy mord w powojennej Polsce. оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  23. Ядвига Хмелевская. Цена «круглого стола». оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  24. «Nikogo nie zabiłem». оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  25. Burza wokół Milewskiego i śmierci Popiełuszki. оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miroslav Milevskij pol Miroslaw Milewski 1 travnya 1928 1928travnya01 Lipsk 23 lyutogo 2008 Varshava polskij general i komunistichnij politik chlen Politbyurota sekretar CK PORP ministr vnutrishnih sprav PNR u 1980 1981 rokah Partijnij kurator organiv derzhbezpeki u pershij polovini 1980 h rokiv Aktivnij uchasnik politichnih represij organizator peresliduvan Solidarnosti Buv odnim z lideriv partijnogo betonu ortodoksalno stalinskogo krila PORP Prityaguvavsya do partijnoyi vidpovidalnosti za korupcijnimi zvinuvachennyami Znyato z usih posad pislya vbivstva Yezhi Popelushka U Tretij Rechi Pospolitij prityaguvavsya do sudovoyi vidpovidalnosti prote zvilneno za vikom i stanom zdorov ya Miroslav Milevskij Narodzhennya 1 travnya 1928 1928 05 01 Lipsk Gmina Lipsk Avgustivskij povit Bilostocke voyevodstvo Polska RespublikaSmert 23 lyutogo 2008 2008 02 23 79 rokiv Varshava Respublika PolshaPohovannya dKrayina Respublika PolshaPartiya Polska ob yednana robitnicha partiya Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Milevskij PohodzhennyaNarodivsya u sim yi provincijnoyi inteligenciyi Boleslav Milevskij batko Miroslava Milevskogo pracyuvav u kreditnomu kooperativi ta trimav majsternyu Mati Anastaziya Milevska bula silskoyu vchitelkoyu Simejne vihovannya bulo zasnovane na zasadah katolickoyi religiyi Boleslav Milevskij ocholyuvav u Lipsku organizaciyu Katolicka akciya Za nacistskoyi okupaciyi u pidlitkovi roki Miroslav Milevskij pracyuvav razom z batkom u magazini U 1943 roci okupanti vzyali u zaruchniki batkiv i sestru Miroslava ta stratili Za deyakimi danimi Anastaziya Milevska bula zv yaznoyu Armiyi Krajovoyi AK Kar yera u derzhbezpeciZa Beruta Miroslav Milevskij pidtrimav vstup do Polshi radyanskih vijsk Vlitku 1944 roku vin vklyuchivsya u diyalnist SMERSh na teritoriyi Polshi Vstupiv na sluzhbu do avgustivskogo upravlinnya Ministerstva gromadskoyi bezpeki MGB Z 1945 roku perebuvav v uryadushij komunistichnij PRP z 1948 roku u PORP Povnistyu pidtrimuvav stalinskij rezhim Boleslava Beruta Popri svoyu molodist Milevskij vvazhavsya cinnim spivrobitnikom MGB Brav uchast u pridushenni antikomunistichnogo povstanskogo ruhu zokrema Avgustovskij oblavi u represiyah proti politichnoyi opoziciyi ta zahoplennya bijciv AK Za Gomulki Do pochatku 1960 h rokiv Miroslav Milevskij sluzhiv v Avgustivskomu povitskomu Bilostokskomu voyevodskomu ta Varshavskomu upravlinnyah MGB potim KGB a z 1956 roku komendaturah gromadyanskoyi miliciyi j upravlinnyah Sluzhbi bezpeki SB Obijmav posadi u pidrozdilah ekonomichnogo ta promislovogo kontrolyu silskoyi inspekciyi ta politichnogo rozshuku U 1962 roci u zvanni majora miliciyi perevedeno do centralnogo aparatu MVS PNR Do 1969 roku obijmav posadu zastupnika nachalnika I departamentu MVS rozvidka U 1969 1971 rokah nachalnik I departamentu Za pravlinnya Vladislava Gomulki Milevskij politichno oriyentuvavsya na frakciyu partizaniv Mechislava Mochara Z tiyeyu rizniceyu sho Milevskij buv prihilnikom realnogo socializmu ta komunistichnoyi derzhavi u zvichajnomu varianti bez nacional komunistichnogo uhilu Za Gereka Sluzhbovomu pidjomu Milevskogo paradoksalnim chinom spriyali dramatichni podiyi 1970 1971 rokiv Usunennya Gomulki ta zatverdzhennya Edvarda Gereka pershim sekretarem CK PORP zminili kadrove stanovishe u MVS 25 sichnya 1971 roku Miroslav Milevskij otrimav priznachennya zastupnika ministra vnutrishnih sprav u zvanni generala brigadi Z grudnya 1971 roku kandidat u chleni CK PORP U 1979 roci Milevskomu za podannyam golovi Derzhradi PNR Genrika Yablonskogo nadano zvannya generala diviziyi Za nizkoyu ocinok glava MVS Stanislav Kovalchik lishe formalno ocholyuvav ministerstvo todi yak usi vazhlivi rishennya uhvalyuvalis Milevskim Vin tisno vzayemodiyav z sekretarem CK z administrativnih organiv Stanislavom Kaneyu vvazhavsya jogo kreaturoyu u vnutrishnopartijnih rozkladah U 1970 ti roki Milevskij buv odnim z organizatoriv Afera Zelazo kriminalnih operacij polskoyi rozvidki u zahidnoyevropejskih krayinah Otrimani vnaslidok grabezhiv zoloti rechi predmeti antikvariatu inshi cinnosti napravlyalisya na finansuvannya rozviduvalnih operacij Odnak zgidno zi svidchennyami samogo Milevskogo chastina z nih bula prisvoyena simejstvami partijnoyi verhivki Z samogo pochatku svoyeyi kar yeri Milevskij buv osoblivo tisno pov yazanij iz SRSR i radyanskim KDB Pidtrimuvav stosunki simejnoyi druzhbi z oficerami radyanskih specsluzhb u Polshi U vishomu kerivnictviGeneral vid betonu Maksimalne pidnesennya Miroslava Milevskogo pripalo na period najbilshoyi socialno politichnoyi krizi PNR U serpni 1980 roku u Polshi pidnyavsya nebuvalij potuzhnij strajkovij ruh yakij prizviv do stvorennya profspilki Solidarnist Vidbulasya zmina partijno derzhavnogo kerivnictva Stanislav Kanya zminiv Edvarda Gereka na posadi pershogo sekretarya CK PORP Ce spriyalo kar yernomu rostu Milevskogo Z pochatku podij Milevskij stoyav na poziciyah partijnogo betonu vistupav za silove pridushennya Solidarnosti 24 serpnya 1980 roku Milevskogo kooptovano do skladu CK PORP i vklyucheno do komisiyi yakij doruchalosya pidgotuvati plan silovih dij 8 zhovtnya 1980 roku otrimav priznachennya ministra vnutrishnih sprav PNR Cherez misyac na zasidanni Politbyuro CK PORP 8 listopada general Milevskij razom z sekretarem CK z ideologiyi Stefanom Olshovskim napolyagav na vstanovlenni vijskovogo pravlinnya Dekilkoma dnyami ranishe zastupnik Milevskogo ta nachalnik SB Boguslav Stahura rozporyadivsya gotuvati tabori internuvannya U ministerskih zvitah partijnomu kerivnictvu Milevskij u panichnih tonah vkazuvav na narostannya prozahidnoyi nebezpeki vid Solidarnosti ta KOS KOR Okremim napryamkom organizuvav stezhennya za chlenami PORP pov yazanimi z gorizontalnimi strukturami Kategorichno vidmovlyalasya legalizuvati profspilku spivrobitnikiv gromadyanskoyi miliciyi Napolyagav na zhorstkomu kursi ta silovih zahodah proti opoziciyi U zv yazci z Tadeushem Grabskim Stefanom Olshovskim Andzheyem Zhabinskim Stanislavom Kochelekom formuvav u kerivnictvi PORP vplivovij betonnij blok Koristuvavsya aktivnoyu pidtrimkoyu dogmatichnih aktivistiv z neformalnogo betonu na kshtalt KFP ta Realnosti Na IX z yizdi PORP u lipni 1981 roku Milevskogo vklyucheno do skladu Politbyuro CK PORP i priznacheno sekretarem CK U vishomu partijnomu kerivnictvi vin opikuvavsya karalnim aparatom nasampered SB MVS Jogo direktivi realizovuvalisya cherez zastupnikiv golovi MVS generala Stahuru ta generala Kshishtoporskogo nachalnika SB generala Cyastonya nachalnika III departamentu MVS po borotbi z antiderzhavnoyu diyalnistyu polkovnika Valchinskogo nachalnika IV departamentu MVS z kontrolyu nad cerkvoyu generala Plateka Prote Milevskij zalishiv uryadovu posadu na choli MVS Milevskogo zminiv Cheslav Kishak davnij sluzhbovo vidomchij konkurent j osobistij suprotivnik Shvidki politichni zmini v armijskomu komanduvanni poslabili poziciyi Milevskogo 18 zhovtnya 1981 roku pershim sekretarem CK PORP zatverdzheno generala armiyi Vojceha Yaruzelskogo na toj chas golova Radi ministriv ta ministr nacionalnoyi oboroni Yaruzelskij zdijsnyuvav kerivnictvo organami MVS cherez ministra Kishaka ominayuchi sekretarya Milevskogo Zokrema Yaruzelskogo ne vlashtovuvala demonstrativna blizkist Milevskogo do predstavnikiv specsluzhb derzhav Varshavskogo dogovoru KDB SRSR Shtazi NDR KDB NRB u comu vbachalisya ambitni pretenziyi na vlasnu zovnishnyu politiku Vidnosini mizh ministerstvom oboroni ta MVS i ranishe daleki vid idiliyi serjozno uskladnilisya Direktoriya voyennogo stanu 13 grudnya 1981 roku u Polshi vvedeno voyennij stan Vlada perejshla do Vijskovoyi radi nacionalnogo poryatunku na choli z generalom Yaruzelskim General Milevskij buv odnim z iniciatoriv cogo rishennya ta stav odniyeyu z klyuchovih postatej vijskovo partijnogo rezhimu U pershij polovini 1980 h rokiv Milevskij keruvav karalnim aparatom PNR Pid jogo kerivnictvom u zhorstkih formah zdijsnyuvalosya pridushennya opozicijnogo ruhu Yak partijnij kurator MVS vin zdijsnyuvav politichne kerivnictvo chastinami ZOMO Za sankciyi Milevskogo diyali specgrupi SB MVS na kshtalt eskadroniv smerti Odna z takih grup skoyila vbivstvo kapelana Solidarnosti ksondza Yezhi Popelushka Do seredini 1980 h rokiv nalezhav do uryadushoyi grupi generala Yaruzelskogo yaka neoficijno nazivalasya Direktoriyeyu Popri rozbizhnosti u poziciyah Milevskij neuhilno vikonuvav vkazivki Yaruzelskogo Tak naprikinci 1982 roku brav uchast u likvidaciyi ideologichno blizkoyi jomu Realnosti Tadeusha Grabskogo Vodnochas Milevskij zmicnyuvav vlasni aparatni poziciyi Same Milevskij u travni togo zh 1982 roku napolyagav na vidstavci reformistski nalashtovanogo pershogo sekretarya Poznanskogo voyevodskogo komitetu PORP Edvarda Skshipchaka u regioni zris politichnij vpliv komendanta miliciyi polkovnika Zashkevicha z yakim Milevskij buv u davnih priyatelskih stosunkah Harakternoyu risoyu politiki Milevskogo bulo vsilyake zmicnennya svoyih pozicij na malij batkivshini u Lipsku Misto nazivali prizhittyevoyu pam yatkoyu Milevskomu Odna z lipskih shkil nazvana im yam materi Na pam yatniku pered budivleyu shkoli vigraviyuvano podyachnij napis Miroslavu Milevskomu ta pererahovano jogo zaslugi pered Lipskom z cogo privodu na adresu generala Stahuri napravleno kritichnij anonimnij list Usunennya z politikiPislya skasuvannya voyennogo stanu u 1983 roci Yaruzelskij vzyav kurs na politichne manevruvannya yake peredbachalo oberezhne pom yakshennya rezhimu U cih umovah Milevskij z jogo zhorstkoyu represivnoyu poziciyeyu j ideologichnim dogmatizmom peretvorivsya na obtyazhlivij balast Yaruzelskij harakterizuvav Milevskogo yak temnu osobistist Vkraj napruzhenimi buli stosunki Milevskogo z Kishakom V aparatnij borotbi z ministrom vnutrishnih sprav Milevskij namagavsya vikoristati navit zagibel Gzhegozha Pshemika ale ne dosyag uspihu Privodom dlya usunennya Milevskogo stalo vbivstvo Popelushka Na sudi vatazhok ubivc kapitan SB Gzhegozh Pjotrovskij posilavsya na politichni nastanovi Milevskogo Na cij pidstavi u 1985 roci Miroslava Milevskogo i grupu jogo odnodumciv znyato z usih partijnih i derzhavnih posad Nezabarom pislya cogo Milevskogo prityagnuto do partijnoyi vidpovidalnosti Spochatku jogo zvinuvachuvali u dopushenni vbivstva Popelushka ale duzhe skoro fokus zmistivsya na Afera Zelazo Diyalnist u MVS 1970 h rokiv stala predmetom rozsliduvannya Keruvav perevirkoyu zastupnik ministra vnutrishnih sprav general Vladislav Pozhoga najblizhchij soratnik Kishaka Na dopiti u specialnij komisiyi Politbyuro CK Milevskij zayaviv sho ye rechi yaki nachalnik rozvidki zabiraye z soboyu v mogilu tim samim vidmovivshis vidpovidati na nizku pitan V osobistih listah Yaruzelskomu zalishalisya bez vidpovidi Milevskij nagaduvav pro svoyi kolishni zaslugi vislovlyuvav viddanist kerivnictvu ale prosiv pozbaviti pryamoyi rozmovi z tovarishem Kishakom pered yakim buv gotovij pereprositi u Vashij prisutnosti Na dopitah vin stverdzhuvav nibi kriminalni operaciyi v Yevropi vidpovidala derzhavnim interesam ne viznavav vlasnoyi materialnoyi koristi napolyagav nibi nabuvav zolotih rechej na zakonnih pidstavah Zvilnennya z MVS stalo dlya nogo velikim psihologichnim potryasinnyam azh do publichnih sliz Funkciyi Milevskogo u partijnomu kerivnictvi perejshli do generala Kishaka jogo kolishnomu pidleglomu yakij krim inshogo zvodiv z Milevskim kolishni sluzhbovi rahunki Prote do kriminalnoyi vidpovidalnosti u PNR Milevskij ne prityaguvavsya Uniknennya suduU 1990 roci pislya zmini suspilno politichnogo ustroyu Polshi Miroslava Milevskogo zaareshtovano vin postav pered sudom za uchast u represiyah 1940 h rokiv Odnak sud vvazhav nedostatnoyu dokazovu bazu zvinuvachennya a takozh vrahuvav vik i stan zdorov ya pidsudnogo Milevskogo zvilnili Do kincya zhittya vin zalishavsya pochesnim gromadyaninom Lipska Davavsya vznaki bagatorichne zastupnictvo yake vin nadavav ridnomu mistu u period perebuvannya pri vladi zemlyaki buli vdyachni Milevskomu za materialnu dopomogu Isnuye pripushennya sho poblazhlive stavlennya do Milevskogo poyasnyuvalosya poshirennyam na nogo konfidencijnih domovlenostej pro garantiyi ukladeni pid chas peregovoriv u Magdalenci ta na kruglomu stoli Pomer Miroslav Milevskij u vici 79 rokiv Rol j ocinkiMiroslav Milevskij vvazhayetsya u Polshi vtilennyam komunistichnogo dogmatizmu byurokratichnoyi diktaturi ta policijnogo teroru Bagato hto vislovlyuvav zhal sho vin na vidminu vid bezposerednih vbivc Yezhi Popelushka uniknuv kriminalnoyi vidpovidalnosti Jogo politichnij kurs ob yektivno viv gromadyansku vijnu Tomu usunennya Milevskogo viznayetsya zaslugoyu Vojceha Yaruzelskogo bezvidnosno sponukalnih motiviv cogo kroku U nechastih rozmovah z zhurnalistami Milevskij namagavsya zaperechuvati svoyu rol u represiyah osoblivo u vbivstvi Popelushka pri tomu sho vidpovidalnist Milevskogo pidtverdiv general Kishak Svoyu biografiyu Milevskij poyasnyuvav yak naslidok vazhkoyi istoriyi Polshi drugoyi polovini XX stolittya PrimitkiRodzina zawsze byla katolicka originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Lipsk Gen Miroslaw Milewski mogl uczestniczyc w zabojstwie Popieluszki originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Grupa doradcow sowieckich i funkcjonariuszy PUBP w Augustowie Pierwszy z lewej stoi Miroslaw Milewski originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 MIROSLAW MILEWSKI originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 31 bereznya 2018 Towarzysze mordercy Miroslaw Milewski originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Gen Miroslaw Milewski i oblawa augustowska originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Dane osoby z katalogu funkcjonariuszy aparatu bezpieczenstwa Miroslaw Milewski originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 MILEVSKIJ Miroslav Milewski Miroslaw originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Rozkaz przyszedl z gory originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Piotr Gontarczyk Ludzie z Zelaza originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Pranie Zelaza Tygodnik Spotkania nr 21 21 27 maja 1992 Sierpien 1980 PRL sie broni Sztab z Jaruzelskim ma przygotowac plan zdlawienia protestow originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 31 bereznya 2018 Stan Wojenny Walka Z Narodem originalu za 26 zhovtnya 2018 Procitovano 14 veresnya 2014 Pan ment i grazhdanin originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Kak polyaki gnali Vronu originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 31 bereznya 2018 Zbigniew Gorniak Rozkaz przyszedl z gory originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 15 lipnya 2022 Artur Badkowski I sekretarz KW PZPR kontra komendant MO Dodatek specjalny IPN NIEZALEZNA GAZETA POLSKA Warszawa 6 lutego 2009 r Mord na Grzegorzu Przemyku Proces manipulacji originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 LUDZIE Z ZELAZA originalu za 29 bereznya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Najwiekszy mord w powojennej Polsce originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Yadviga Hmelevskaya Cena kruglogo stola originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Nikogo nie zabilem originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Burza wokol Milewskiego i smierci Popieluszki originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Posilannya

Дата публікації:
Топ