Станіслав Ковальчик (пол. Stanisław Kowalczyk; 12 грудня 1924, Паб'яниці, Польська Республіка — 30 січня 1998, Варшава, Польща) — польський партійно-державний діяч, член Політбюро ЦК ПОРП, міністр внутрішніх справ ПНР у 1973—1980 роках. Належав до оточення Едварда Герека. Відправлено у відставку під тиском Солідарності.
Станіслав Ковальчик | |
Народження: | 12 грудня 1924[1] Паб'яниці |
---|---|
Смерть: | 30 січня 1998[1] (73 роки) Варшава, Республіка Польща |
Освіта: | AGH Університет Науки та Технoлoгії |
Партія: | Польська об'єднана робітнича партія |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Партійність
Народився у робітничій сім'ї. Під час нацистської окупації працював на текстильному та хімічному заводах. У жовтні 1946 року вступив до Польської соціалістичної партії — відгалуження ПСП, орієнтоване на співпрацю з комуністами. У 1948 році став членом урядущої комуністичної ПОРП.
Закінчив Гірничо-металургійну академію у Кракові. Паралельно пройшов навчання у Центральній партійній школі ПОРП та був зарахований до партійного апарату.
В економічному апараті
З 1950 року Станіслав Ковальчик обіймав різні посади в економічному відділі воєводського комітету ПОРП у Катовицях (1953—1956 — Сталіногруд). Очолював у комітеті сектор хімічної промисловості, потім відділ важкої промисловості й економічний відділ. У 1960—1964 роках — секретар воєводського комітету ПОРП.
У червні 1964 року Станіслава Ковальчика перевели в апарат ЦК ПОРП. З 1968 до 1971 рік — завідувач відділу важкої промисловості та зв'язку, у 1971—1973 роках — секретар ЦК з важкої промисловості. Грав помітну роль визначенні економічної політики ПОРП.
У силовому апараті
Призначення
Драматичні події 1970—1971 років — робітничі протести на Балтійському узбережжі та їх силове придушення — призвели до зміни партійно-державного керівництва ПНР. Едвард Герек, який змінив Владислава Гомулку на посаді першого секретаря ЦК ПОРП, почав формувати власну команду в усіх сферах управління. Під час цих змін Ковальчик перейшов з економічного спрямування на силовий.
22 березня 1973 року Ковальчика призначили міністром внутрішніх справ ПНР (його попередник Веслав Очепка місяцем раніше загинув в авіакатастрофі). Обіймав цю посаду в урядах Пйотра Ярошевича, Едварда Бабюха та короткий час за Юзефа Піньковського. У 1974 році отримав звання генерала бригади, у 1977 році — генерала дивізії громадянської міліції ПНР.
Станіслав Ковальчик належав до близького оточення першого секретаря Герека. З 1975 до 1980 рік перебував у найвищому органі партійно-державної влади — Політбюро ЦК ПОРП. У 1969—1982 роках був депутатом Сейму ПНР у депутатському клубі ПОРП.
Був нагороджений орденом Будівельників Народної Польщі, Офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі, орденом «Прапор Праці».
Діяльність
Політика Герека характеризувалася деяким пом'якшенням каральної політики, соціально-політичним маневруванням. Проте активна антикомуністична опозиція жорстко придушувалася силами МВС.
На період Ковальчикового міністерства довелося заснування Групи «D» IV департаменту МВС ПНР (листопад 1973 року). Цій секретній структурі було доручено «дезінтеграцію» польської католицької церкви, придушення католицької опозиції. За роки існування Група «D» здійснила низку провокацій, нападів і вбивств. Подібні таємні акції практикувалися і щодо інших опозиціонерів. Nieznani sprawcy («невідомі злочинці») підозрювалися у вбивстві активіста студентського руху Станіслава Пияса, обставини смерті якого залишилися нерозкриті.
У червні 1976 року підрозділи ЗОМО та Служба безпеки ПНР придушили робітничі протести у варшавському Урсусі, Радомі, Плоцьку. Сотні людей зазнали арештів і жорстокого побиття. Загибель Станіслава Пияса пов'язувалося саме з акціями студентської підтримки робітничих страйків.
У серпні 1980 року Ковальчик як міністр внутрішніх справ заснував оперативний штаб Lato'80, завданням якого було придушення масового страйкового руху Солідарності. Однак цього разу влада не зважилася на силові дії.
Особливості
Водночас репресивна політика 1970-х років у суспільній свідомості асоціювалася не стільки з міністром Ковальчиком, скільки з іншими функціонерами МВС — заступниками міністра Мирославом Мілевським і Богуславом Стахурою, головним комендантом громадянської міліції Станіславом Зачковським, начальником Группи «D» Зеноном Платеком. За низкою оцінок саме генерал Мілевський був реальним главою МВС, тоді як Ковальчик лише формально затверджував його рішення.
Сам Ковальчик не виявляв у таких діях особливу активність, обмежуючись розпорядженнями загального характеру. Деякі дослідники характеризують Ковальчика як людину недалеку та пасивну, слухняного провідника партійного курсу без власних ідей і без особливих амбіцій. Але саме ці риси Ковальчика приваблювали Герека, який бажав мати на чолі МВС керованого функціонера. З цієї причини Герек віддав перевагу Ковальчику в його конфлікті з енергійним та амбітним генералом Францишеком Шляхцицем. Було відсторонено заступника міністра і начальника III (політичного) департаменту МВС генерала Генрика Пентека, відомого як прихильника Шляхцица.
На час міністерства Ковальчика припала операція Żelazo — кримінальна афера МВС, пов'язана з пограбуваннями у західноєвропейських країнах і подальшим присвоєнням цінностей функціонерами партійного та карального апарату. Проте сам Ковальчик не розглядався як її організатор — відповідальність за ці дії згодом поклали Мілевського.
Уявлення Ковальчика про ситуацію в країні не відрізнялися адекватністю. 1980 року, напередодні масових страйків, він інформував Герека про «повний контроль» МВС над Лехом Валенсою — тоді як у секретному рапорті військової контррозвідки генералу Чеславу Кіщаку однозначно вказувалося: Валенса став некерованим і небезпечним для режиму. Такі помилки обернулися розгубленістю партійного керівництва у Серпні-1980.
Відставка та смерть
Масовий рух Солідарності змусив до відставки Едварда Герека та його команду. Новим першим секретарем ЦК ПОРП став Станіслав Каня. 8 жовтня 1980 року Станіслав Ковальчик залишив посаду голови МВС (замінений Мирославом Мілевським), 2 грудня 1980 року виведений зі складу ЦК. До 12 лютого 1981 року він формально обіймав посаду віцепрем'єра в уряді Юзефа Піньковського, але вже не мав реального політичного впливу.
Генерал Войцех Ярузельський, очоливши Раду міністрів ПНР, зняв Ковальчика з урядової посади. У січні 1982 року, під час воєнного стану, Ковальчик склав і депутатські повноваження.
Останні п'ятнадцять років Станіслав Ковальчик прожив суто приватне життя, всіляко уникаючи публічності. Помер у 73 роки, вже після зміни суспільно-політичного устрою Польщі. На відміну від Мілевського, Стахури, Платека й інших силовиків ПОРП, до кримінальної відповідальності Ковальчик не притягувався.
Примітки
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000012000&find_code=SYS&local_base=ARS10
- Informacje w BIP IPN. Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i państwowych PRL. оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Lista osób odznaczonych w Belwederze. „Nowiny”, s. 2, Nr 159 z 23 lipca 1980.
- Parlamentarzyści - Pełny opis rekordu. bs.sejm.gov.pl. Процитовано 12 березня 2024.
- «Głos Słupski», nr 185, 18 lipca 1969, s. 2.
- Droga ku konfrontacji. оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
- MIROSŁAW MILEWSKI. оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Partia była nad służbami. Wyjątków nie było[недоступне посилання з Март 2020]
- Wojciech Roszkowski, Jan Kofman. Biographical Dictionary of Central and Eastern Europe in the Twentieth Century / Routledge; 1 edition, 2008.
- Franciszek Szlachcic (1920—1990) — przyczynek do biografii «supergliny» (PDF). (PDF) оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- Idy wrześniowe. оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
Джерела
- Tadeusz Mołdawa . Ludzie władzy 1944—1991. — Warsz. : 1991.
- Trybuna Ludu. — 13-14 grudnia 1975. — Str. 2.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Kovalchik pol Stanislaw Kowalczyk 12 grudnya 1924 1924grudnya12 Pab yanici Polska Respublika 30 sichnya 1998 Varshava Polsha polskij partijno derzhavnij diyach chlen Politbyuro CK PORP ministr vnutrishnih sprav PNR u 1973 1980 rokah Nalezhav do otochennya Edvarda Gereka Vidpravleno u vidstavku pid tiskom Solidarnosti Stanislav Kovalchik Narodzhennya 12 grudnya 1924 1924 12 12 1 Pab yaniciSmert 30 sichnya 1998 1998 01 30 1 73 roki Varshava Respublika PolshaOsvita AGH Universitet Nauki ta TehnologiyiPartiya Polska ob yednana robitnicha partiya Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiPartijnistNarodivsya u robitnichij sim yi Pid chas nacistskoyi okupaciyi pracyuvav na tekstilnomu ta himichnomu zavodah U zhovtni 1946 roku vstupiv do Polskoyi socialistichnoyi partiyi vidgaluzhennya PSP oriyentovane na spivpracyu z komunistami U 1948 roci stav chlenom uryadushoyi komunistichnoyi PORP Zakinchiv Girnicho metalurgijnu akademiyu u Krakovi Paralelno projshov navchannya u Centralnij partijnij shkoli PORP ta buv zarahovanij do partijnogo aparatu V ekonomichnomu aparatiZ 1950 roku Stanislav Kovalchik obijmav rizni posadi v ekonomichnomu viddili voyevodskogo komitetu PORP u Katovicyah 1953 1956 Stalinogrud Ocholyuvav u komiteti sektor himichnoyi promislovosti potim viddil vazhkoyi promislovosti j ekonomichnij viddil U 1960 1964 rokah sekretar voyevodskogo komitetu PORP U chervni 1964 roku Stanislava Kovalchika pereveli v aparat CK PORP Z 1968 do 1971 rik zaviduvach viddilu vazhkoyi promislovosti ta zv yazku u 1971 1973 rokah sekretar CK z vazhkoyi promislovosti Grav pomitnu rol viznachenni ekonomichnoyi politiki PORP U silovomu aparatiPriznachennya Dramatichni podiyi 1970 1971 rokiv robitnichi protesti na Baltijskomu uzberezhzhi ta yih silove pridushennya prizveli do zmini partijno derzhavnogo kerivnictva PNR Edvard Gerek yakij zminiv Vladislava Gomulku na posadi pershogo sekretarya CK PORP pochav formuvati vlasnu komandu v usih sferah upravlinnya Pid chas cih zmin Kovalchik perejshov z ekonomichnogo spryamuvannya na silovij 22 bereznya 1973 roku Kovalchika priznachili ministrom vnutrishnih sprav PNR jogo poperednik Veslav Ochepka misyacem ranishe zaginuv v aviakatastrofi Obijmav cyu posadu v uryadah Pjotra Yaroshevicha Edvarda Babyuha ta korotkij chas za Yuzefa Pinkovskogo U 1974 roci otrimav zvannya generala brigadi u 1977 roci generala diviziyi gromadyanskoyi miliciyi PNR Stanislav Kovalchik nalezhav do blizkogo otochennya pershogo sekretarya Gereka Z 1975 do 1980 rik perebuvav u najvishomu organi partijno derzhavnoyi vladi Politbyuro CK PORP U 1969 1982 rokah buv deputatom Sejmu PNR u deputatskomu klubi PORP Buv nagorodzhenij ordenom Budivelnikiv Narodnoyi Polshi Oficerskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi ordenom Prapor Praci Diyalnist Politika Gereka harakterizuvalasya deyakim pom yakshennyam karalnoyi politiki socialno politichnim manevruvannyam Prote aktivna antikomunistichna opoziciya zhorstko pridushuvalasya silami MVS Na period Kovalchikovogo ministerstva dovelosya zasnuvannya Grupi D IV departamentu MVS PNR listopad 1973 roku Cij sekretnij strukturi bulo dorucheno dezintegraciyu polskoyi katolickoyi cerkvi pridushennya katolickoyi opoziciyi Za roki isnuvannya Grupa D zdijsnila nizku provokacij napadiv i vbivstv Podibni tayemni akciyi praktikuvalisya i shodo inshih opozicioneriv Nieznani sprawcy nevidomi zlochinci pidozryuvalisya u vbivstvi aktivista studentskogo ruhu Stanislava Piyasa obstavini smerti yakogo zalishilisya nerozkriti U chervni 1976 roku pidrozdili ZOMO ta Sluzhba bezpeki PNR pridushili robitnichi protesti u varshavskomu Ursusi Radomi Plocku Sotni lyudej zaznali areshtiv i zhorstokogo pobittya Zagibel Stanislava Piyasa pov yazuvalosya same z akciyami studentskoyi pidtrimki robitnichih strajkiv U serpni 1980 roku Kovalchik yak ministr vnutrishnih sprav zasnuvav operativnij shtab Lato 80 zavdannyam yakogo bulo pridushennya masovogo strajkovogo ruhu Solidarnosti Odnak cogo razu vlada ne zvazhilasya na silovi diyi Osoblivosti Vodnochas represivna politika 1970 h rokiv u suspilnij svidomosti asociyuvalasya ne stilki z ministrom Kovalchikom skilki z inshimi funkcionerami MVS zastupnikami ministra Miroslavom Milevskim i Boguslavom Stahuroyu golovnim komendantom gromadyanskoyi miliciyi Stanislavom Zachkovskim nachalnikom Gruppi D Zenonom Platekom Za nizkoyu ocinok same general Milevskij buv realnim glavoyu MVS todi yak Kovalchik lishe formalno zatverdzhuvav jogo rishennya Sam Kovalchik ne viyavlyav u takih diyah osoblivu aktivnist obmezhuyuchis rozporyadzhennyami zagalnogo harakteru Deyaki doslidniki harakterizuyut Kovalchika yak lyudinu nedaleku ta pasivnu sluhnyanogo providnika partijnogo kursu bez vlasnih idej i bez osoblivih ambicij Ale same ci risi Kovalchika privablyuvali Gereka yakij bazhav mati na choli MVS kerovanogo funkcionera Z ciyeyi prichini Gerek viddav perevagu Kovalchiku v jogo konflikti z energijnim ta ambitnim generalom Francishekom Shlyahcicem Bulo vidstoroneno zastupnika ministra i nachalnika III politichnogo departamentu MVS generala Genrika Penteka vidomogo yak prihilnika Shlyahcica Na chas ministerstva Kovalchika pripala operaciya Zelazo kriminalna afera MVS pov yazana z pograbuvannyami u zahidnoyevropejskih krayinah i podalshim prisvoyennyam cinnostej funkcionerami partijnogo ta karalnogo aparatu Prote sam Kovalchik ne rozglyadavsya yak yiyi organizator vidpovidalnist za ci diyi zgodom poklali Milevskogo Uyavlennya Kovalchika pro situaciyu v krayini ne vidriznyalisya adekvatnistyu 1980 roku naperedodni masovih strajkiv vin informuvav Gereka pro povnij kontrol MVS nad Lehom Valensoyu todi yak u sekretnomu raporti vijskovoyi kontrrozvidki generalu Cheslavu Kishaku odnoznachno vkazuvalosya Valensa stav nekerovanim i nebezpechnim dlya rezhimu Taki pomilki obernulisya rozgublenistyu partijnogo kerivnictva u Serpni 1980 Vidstavka ta smertMasovij ruh Solidarnosti zmusiv do vidstavki Edvarda Gereka ta jogo komandu Novim pershim sekretarem CK PORP stav Stanislav Kanya 8 zhovtnya 1980 roku Stanislav Kovalchik zalishiv posadu golovi MVS zaminenij Miroslavom Milevskim 2 grudnya 1980 roku vivedenij zi skladu CK Do 12 lyutogo 1981 roku vin formalno obijmav posadu viceprem yera v uryadi Yuzefa Pinkovskogo ale vzhe ne mav realnogo politichnogo vplivu General Vojceh Yaruzelskij ocholivshi Radu ministriv PNR znyav Kovalchika z uryadovoyi posadi U sichni 1982 roku pid chas voyennogo stanu Kovalchik sklav i deputatski povnovazhennya Ostanni p yatnadcyat rokiv Stanislav Kovalchik prozhiv suto privatne zhittya vsilyako unikayuchi publichnosti Pomer u 73 roki vzhe pislya zmini suspilno politichnogo ustroyu Polshi Na vidminu vid Milevskogo Stahuri Plateka j inshih silovikiv PORP do kriminalnoyi vidpovidalnosti Kovalchik ne prityaguvavsya Primitkihttps bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000012000 amp find code SYS amp local base ARS10 Informacje w BIP IPN Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i panstwowych PRL originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Lista osob odznaczonych w Belwederze Nowiny s 2 Nr 159 z 23 lipca 1980 Parlamentarzysci Pelny opis rekordu bs sejm gov pl Procitovano 12 bereznya 2024 Glos Slupski nr 185 18 lipca 1969 s 2 Droga ku konfrontacji originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 2 zhovtnya 2019 MIROSLAW MILEWSKI originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Partia byla nad sluzbami Wyjatkow nie bylo nedostupne posilannya z Mart 2020 Wojciech Roszkowski Jan Kofman Biographical Dictionary of Central and Eastern Europe in the Twentieth Century Routledge 1 edition 2008 Franciszek Szlachcic 1920 1990 przyczynek do biografii supergliny PDF PDF originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 Idy wrzesniowe originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 DzherelaTadeusz Moldawa Ludzie wladzy 1944 1991 Warsz 1991 Trybuna Ludu 13 14 grudnia 1975 Str 2 Posilannya