Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Пили́пович Марге́лов (27 грудня 1908 (9 січня 1909) — за новим стилем) Катеринослав, Російська імперія (нині м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна) — 4 березня 1990, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський воєначальник, генерал армії (25.10.1967), Командувач повітряно-десантних військ Радянського Союзу (1954–1959, 1961–1979), Герой Радянського Союзу (19.03.1944), лауреат Державної премії СРСР (1975), кандидат військових наук (1968).
| Василь Пилипович Маргелов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| біл. Васіль Піліпавіч Маргелаў | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | Маркелов Василий Филиппович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Батя, Десантник № 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 27 грудня 1908 (9 січня 1909) Катеринослав, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 4 березня 1990 (81 рік) Москва, РРФСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота, повітряно-десантні війська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1928–1990 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал армії | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Формування | 122-га стрілецька дивізія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Командування | Командувач повітряно-десантних військ СРСР 76-та повітряно-десантна дивізія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна Операція «Дунай» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | d, d і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
Нагороди інших країн
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Маргелов Василь Пилипович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Василь Пилипович Маркелов (згодом Маргелов) народився в м. Катеринославі (нині м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна) у родині вихідців з Білорусі. Батько - Пилип Іванович Маркелов, працював металургом. Прізвище Маркелов у Василя Пилиповича було згодом записане як Маргелов через помилки у партквитку.
У 1913 сім'я Маркелових повернулась на батьківщину батька Василя Пилиповича - до містечка Костюковичі Климовицького повіту Могилівської губернії. Мати В. Ф., Маркелова Агафія Степанівна, була родом із сусіднього Бобруйського повіту Мінської губернії. Підлітком працював вантажником, теслею. Того ж року вступив учнем до шкіряної майстерні, незабаром став помічником майстра.
У 1921 — закінчив церковноприходську школу. Ще підлітком працював вантажником, теслярем, розвозив пошту. В тому ж році пішов учнем в шкіряну майстерню, а невдовзі став помічником майстра.
У 1923 — працює чорноробом в місцевому «Хлібопродукт». Вступає в комсомол.
З 1924 — по комсомольській путівці їде в Катеринослав на шахту ім. М. І. Калініна чорноробом, потім стає коногоном. За станом здоров'я вимушений змінити рід діяльності.
У 1925 — направлений знову до Білоруської РСР, лісником до ліспромгоспу. Працював у Костюковичах, у 1927 році став головою робітничого комітету ліспромгоспу, обраний до місцевої Ради.
Початок служби в армії
У Червоній армії з 1928 року.
У 1931 році закінчив .
У 1933 — призначається на посаду командира взводу в Об'єднаній Білоруській військовій школі. З лютого 1934 — помічник командира роти. З травня 1936 — командир кулеметної роти. З жовтня 1939 — командир батальйону.
Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Під час ведення бойових дій — командир Окремого розвідувального лижного батальйону 596-го стрілецького полку 122-ї дивізії. Під час однієї з операцій Маргелов захоплює в полон офіцерів Генерального штабу Швеції. 21 березня 1940 отримує звання майор.
З жовтня 1940 — командир 15-го окремого дисциплінарного батальйону.
Німецько-радянська війна
За три дні до початку німецько-радянської війни призначається командиром 3-го стрілецького полку 1-ї мотострілецької дивізії.
21 листопада 1941 — призначений командиром 1-го Особливого лижного полку моряків ЧБФ. Після битв на Ладозькому озері якийсь час знаходився в шпиталі.
З 22 січня 1942 — отримав призначення на посаду командира 218-го стрілецького полку 80-ї стрілецької дивізії 54-ї армії Ленінградського фронту. Липень 1942 — прийняв під своє командування 13-й гвардійський стрілецький полк 3-ї гвардійської стрілецької дивізії. 28 червня 1942 — отримав звання підполковник.
8 січня 1943 — призначений начальником штабу 3-ї гвардійської стрілецької дивізії. З 11 квітня 1943 — заступник командира 3-ї гвардійської стрілецької дивізії.
З 11 листопада 1943 — виконує обов'язки командира 3-ї гвардійської стрілецької дивізії, а з 10 січня 1944 — командира 49-ї гвардійської стрілецької дивізії. з якою 13 березня 1944 успішно форсував р. Дніпро та брав участь у звільнені міста Херсон, за що йому було присвоєно звання Герой Радянського союзу. Якийсь час перебував у шпиталі.
25 березня 1944 — призначений командиром 49-ї гвардійської стрілецької дивізії. 13 вересня 1944 — отримав звання генерал-майор.
Перші післявоєнні роки
У період з 29 січня 1946 по лютий 1948 навчався у Військовій Академії Генерального Штабу імені К. Е. Ворошилова. З 19 травня 1948 року після закінчення Військової Академії — командир 76-ї гвардійської Чернігівської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії.
15 квітня 1950 — за успіхи 76-ї гвардійської Чернігівської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії в бойовій підготовці генерал-майор В. П. Маргелов наказом міністра Збройних сил СРСР призначений командиром 37-го гвардійського повітряно-десантного Свірського Червонопрапорного корпусу на Далекому Сході. У 1950–1954 роках — командир повітряно-десантного корпусу.
З 1954 року по 1959 рік — командувач повітряно-десантних військ СРСР.
В 1959–1961 роки — заступник командувача повітряно-десантних військ СРСР.
З 1961 по січень 1979 року — командувач повітряно-десантних військ СРСР.
25 жовтня 1967 — постановою Ради Міністрів командувачеві ПДВ В. П. Маргелову присвоєне військове звання «генерал армії».
4 грудня 1968 — рішенням Ради Військової ордена Леніна Червонопрапорної ордена Суворова академії імені М. В. Фрунзе Маргелову В. П. присуджено вчений ступінь кандидата військових наук.
З 1979 року — в групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Нагороди та почесні звання
- Герой Радянського Союзу (19.03.1944)
- Лауреат Державної премії СРСР (1975),
- Почесний громадянин Херсону.
- Почесний солдат військової частини ПДВ.
Вшанування
В. П. Маргелову встановлені пам'ятники в Дніпрі, Кривому Розі, Сімферополі, Сумах, Херсоні, Маріуполі, Житомирі
- 6 травня 2005 року була заснована відомча нагорода Міністерства оборони Росії — .
- 21 лютого 2010 в Херсоні встановлено бюст Василя Маргелова. Бюст генерала розташований в центрі міста біля Палацу молоді на вулиці Перекопській
- У вересні 2011 у Сумах відкрили пам'ятник-бюст командувачу радянських повітряно-десантних військ, генералу армії, Герою Радянського Союзу Василю Маргелову. Автором архітектурного рішення став сумчанин Едуард Голованов, а скульптором — харків'янин Едуард Гурбанов. На спорудження пам'ятника пішло близько 6 тисяч доларів.
- 08 грудня 2012 в Маріуполі на площі Ленінського комсомолу відбулося урочисте відкриття пам'ятника-бюста Маргелову Василю Пилиповичу, який у роки Другої світової війни брав участь у вигнанні нацистських окупантів з Донбасу в складі третьої гвардійської стрілецької дивізії. Автор пам'ятника — харківський скульптор Едуард Гурбанов
- Пам'ятник Василю Пилиповичу, ескіз якого зроблений з відомої фотографії в дивізійній газеті, на якій той, будучи призначеним комдивом 76-й гв. пдд, готується до першого стрибка, — встановлений перед штабом 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир)
Світлини
Див. також
Література
- «Десантник № 1 генерал армии Маргелов», Александр В. Маргелов совместно с Василием В. Маргеловым. М.: Изд-во «ОЛМА-ПРЕСС», 2003.
- Иванов Н. Ф. «Операцию „Шторм“ начать раньше…». Роман. — М.: Воениздат, 1993.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат., 1987.
- Лурье В. М. Адмиралы и генералы ВМФ СССР: 1946—1960. М., 2007.
- Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период ВОВ 1941—1945.
- Крылья десантников. Подполковник Евгений ГУЛАК, капитан-лейтенант Леонид ЯКУТИН (фото) // Советский воин. 1972. — № 18,
- Павленко П. Ф. СЛОВО О КОМАНДУЮЩЕМ. М., ноябрь 1993.
- МАРГЕЛОВ — ОТЕЦ ВДВ // «Commandos» — «КОМАНДОС». 1997. —№ 9,
- Человек-легенда // Воздушно-десантные войска России. 70 лет ВДВ / Г. И. Шпак, В. А. Казанцев, В. А. Круглов; Под общей ред. доктора педагогических наук, профессора, командующего ВДВ России генерал-полковника Г. И. Шпака. Москва 2000. —С . 172—173.
- ВОЗДУШНО_ДЕСАНТНЫЕ ВОЙСКА: сборник / Сост. А. Г. Шпак. — М.: Изд-во «Голос-Пресс», 2003.
- Костин Б. А. Маргелов. — М. : Молодая гвардия, 2005. — 318 с. — (Жизнь замечательных людей: Сер. биогр.; Вып. 955) — 5 000 прим. — . (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
Посилання
- ДЕСАНТНИК НА ВСЕ ВРЕМЕНА [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Маргелов Василий Филиппович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Он такой один [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Маргелов Василий Филиппович [ 26 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Маргелов Василий Филиппович [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Pili povich Marge lov 27 grudnya 1908 9 sichnya 1909 19090109 za novim stilem Katerinoslav Rosijska imperiya nini m Dnipro Dnipropetrovska oblast Ukrayina 4 bereznya 1990 Moskva RRFSR SRSR radyanskij voyenachalnik general armiyi 25 10 1967 Komanduvach povitryano desantnih vijsk Radyanskogo Soyuzu 1954 1959 1961 1979 Geroj Radyanskogo Soyuzu 19 03 1944 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1975 kandidat vijskovih nauk 1968 Vasil Pilipovich Margelovbil Vasil Pilipavich MargelayIm ya pri narodzhenni Markelov Vasilij FilippovichPrizvisko Batya Desantnik 1Narodzhennya 27 grudnya 1908 9 sichnya 1909 1909 01 09 Katerinoslav Rosijska imperiyaSmert 4 bereznya 1990 1990 03 04 81 rik Moskva RRFSR SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihota povitryano desantni vijskaOsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi i dRoki sluzhbi 1928 1990Partiya KPRSZvannya General armiyiFormuvannya 122 ga strilecka diviziyaKomanduvannya Komanduvach povitryano desantnih vijsk SRSR 76 ta povitryano desantna diviziyaVijni bitvi Vtorgnennya SRSR do Polshi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna Operaciya Dunaj Diti d d i dAvtografNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Odesi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 250 richchya Leningrada Nagorodi inshih krayin Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Legion Zaslug Komandor SShA Bronzova Zirka SShA Zolota medal Artur Bekker Margelov Vasil Pilipovich u VikishovishiBiografiyaVasil Pilipovich Markelov zgodom Margelov narodivsya v m Katerinoslavi nini m Dnipro Dnipropetrovska oblast Ukrayina u rodini vihidciv z Bilorusi Batko Pilip Ivanovich Markelov pracyuvav metalurgom Prizvishe Markelov u Vasilya Pilipovicha bulo zgodom zapisane yak Margelov cherez pomilki u partkvitku U 1913 sim ya Markelovih povernulas na batkivshinu batka Vasilya Pilipovicha do mistechka Kostyukovichi Klimovickogo povitu Mogilivskoyi guberniyi Mati V F Markelova Agafiya Stepanivna bula rodom iz susidnogo Bobrujskogo povitu Minskoyi guberniyi Pidlitkom pracyuvav vantazhnikom tesleyu Togo zh roku vstupiv uchnem do shkiryanoyi majsterni nezabarom stav pomichnikom majstra U 1921 zakinchiv cerkovnoprihodsku shkolu She pidlitkom pracyuvav vantazhnikom teslyarem rozvoziv poshtu V tomu zh roci pishov uchnem v shkiryanu majsternyu a nevdovzi stav pomichnikom majstra U 1923 pracyuye chornorobom v miscevomu Hliboprodukt Vstupaye v komsomol Z 1924 po komsomolskij putivci yide v Katerinoslav na shahtu im M I Kalinina chornorobom potim staye konogonom Za stanom zdorov ya vimushenij zminiti rid diyalnosti U 1925 napravlenij znovu do Biloruskoyi RSR lisnikom do lispromgospu Pracyuvav u Kostyukovichah u 1927 roci stav golovoyu robitnichogo komitetu lispromgospu obranij do miscevoyi Radi Pochatok sluzhbi v armiyi U Chervonij armiyi z 1928 roku U 1931 roci zakinchiv U 1933 priznachayetsya na posadu komandira vzvodu v Ob yednanij Biloruskij vijskovij shkoli Z lyutogo 1934 pomichnik komandira roti Z travnya 1936 komandir kulemetnoyi roti Z zhovtnya 1939 komandir bataljonu Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Pid chas vedennya bojovih dij komandir Okremogo rozviduvalnogo lizhnogo bataljonu 596 go strileckogo polku 122 yi diviziyi Pid chas odniyeyi z operacij Margelov zahoplyuye v polon oficeriv Generalnogo shtabu Shveciyi 21 bereznya 1940 otrimuye zvannya major Z zhovtnya 1940 komandir 15 go okremogo disciplinarnogo bataljonu Nimecko radyanska vijna Za tri dni do pochatku nimecko radyanskoyi vijni priznachayetsya komandirom 3 go strileckogo polku 1 yi motostrileckoyi diviziyi 21 listopada 1941 priznachenij komandirom 1 go Osoblivogo lizhnogo polku moryakiv ChBF Pislya bitv na Ladozkomu ozeri yakijs chas znahodivsya v shpitali Z 22 sichnya 1942 otrimav priznachennya na posadu komandira 218 go strileckogo polku 80 yi strileckoyi diviziyi 54 yi armiyi Leningradskogo frontu Lipen 1942 prijnyav pid svoye komanduvannya 13 j gvardijskij strileckij polk 3 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 28 chervnya 1942 otrimav zvannya pidpolkovnik 8 sichnya 1943 priznachenij nachalnikom shtabu 3 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Z 11 kvitnya 1943 zastupnik komandira 3 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Z 11 listopada 1943 vikonuye obov yazki komandira 3 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi a z 10 sichnya 1944 komandira 49 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi z yakoyu 13 bereznya 1944 uspishno forsuvav r Dnipro ta brav uchast u zvilneni mista Herson za sho jomu bulo prisvoyeno zvannya Geroj Radyanskogo soyuzu Yakijs chas perebuvav u shpitali 25 bereznya 1944 priznachenij komandirom 49 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 13 veresnya 1944 otrimav zvannya general major Pershi pislyavoyenni roki U period z 29 sichnya 1946 po lyutij 1948 navchavsya u Vijskovij Akademiyi Generalnogo Shtabu imeni K E Voroshilova Z 19 travnya 1948 roku pislya zakinchennya Vijskovoyi Akademiyi komandir 76 yi gvardijskoyi Chernigivskoyi Chervonoprapornoyi povitryano desantnoyi diviziyi 15 kvitnya 1950 za uspihi 76 yi gvardijskoyi Chernigivskoyi Chervonoprapornoyi povitryano desantnoyi diviziyi v bojovij pidgotovci general major V P Margelov nakazom ministra Zbrojnih sil SRSR priznachenij komandirom 37 go gvardijskogo povitryano desantnogo Svirskogo Chervonoprapornogo korpusu na Dalekomu Shodi U 1950 1954 rokah komandir povitryano desantnogo korpusu Z 1954 roku po 1959 rik komanduvach povitryano desantnih vijsk SRSR V 1959 1961 roki zastupnik komanduvacha povitryano desantnih vijsk SRSR Z 1961 po sichen 1979 roku komanduvach povitryano desantnih vijsk SRSR 25 zhovtnya 1967 postanovoyu Radi Ministriv komanduvachevi PDV V P Margelovu prisvoyene vijskove zvannya general armiyi 4 grudnya 1968 rishennyam Radi Vijskovoyi ordena Lenina Chervonoprapornoyi ordena Suvorova akademiyi imeni M V Frunze Margelovu V P prisudzheno vchenij stupin kandidata vijskovih nauk Z 1979 roku v grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Nagorodi ta pochesni zvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 19 03 1944 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1975 Pochesnij gromadyanin Hersonu Pochesnij soldat vijskovoyi chastini PDV VshanuvannyaV P Margelovu vstanovleni pam yatniki v Dnipri Krivomu Rozi Simferopoli Sumah Hersoni Mariupoli Zhitomiri 6 travnya 2005 roku bula zasnovana vidomcha nagoroda Ministerstva oboroni Rosiyi 21 lyutogo 2010 v Hersoni vstanovleno byust Vasilya Margelova Byust generala roztashovanij v centri mista bilya Palacu molodi na vulici Perekopskij U veresni 2011 u Sumah vidkrili pam yatnik byust komanduvachu radyanskih povitryano desantnih vijsk generalu armiyi Geroyu Radyanskogo Soyuzu Vasilyu Margelovu Avtorom arhitekturnogo rishennya stav sumchanin Eduard Golovanov a skulptorom harkiv yanin Eduard Gurbanov Na sporudzhennya pam yatnika pishlo blizko 6 tisyach dolariv 08 grudnya 2012 v Mariupoli na ploshi Leninskogo komsomolu vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika byusta Margelovu Vasilyu Pilipovichu yakij u roki Drugoyi svitovoyi vijni brav uchast u vignanni nacistskih okupantiv z Donbasu v skladi tretoyi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Avtor pam yatnika harkivskij skulptor Eduard Gurbanov Pam yatnik Vasilyu Pilipovichu eskiz yakogo zroblenij z vidomoyi fotografiyi v divizijnij gazeti na yakij toj buduchi priznachenim komdivom 76 j gv pdd gotuyetsya do pershogo stribka vstanovlenij pered shtabom 95 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi Zhitomir SvitliniPam yatnik generalu armiyi Margelovu u Dnipri 2 serpnya 2006 r Bronzovij barelyef Margelovu V P na Kozackij ploshi Dnipro Avers medali General armiyi Margelov Byust Margelovu v Angarsku Byust Margelovu v ShelehoviDiv takozhRodimcev Oleksandr Illich Dzhejms Moris GevinLiteratura Desantnik 1 general armii Margelov Aleksandr V Margelov sovmestno s Vasiliem V Margelovym M Izd vo OLMA PRESS 2003 Ivanov N F Operaciyu Shtorm nachat ranshe Roman M Voenizdat 1993 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voenizdat 1987 Lure V M Admiraly i generaly VMF SSSR 1946 1960 M 2007 Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period VOV 1941 1945 Krylya desantnikov Podpolkovnik Evgenij GULAK kapitan lejtenant Leonid YaKUTIN foto Sovetskij voin 1972 18 Pavlenko P F SLOVO O KOMANDUYuShEM M noyabr 1993 MARGELOV OTEC VDV Commandos KOMANDOS 1997 9 Chelovek legenda Vozdushno desantnye vojska Rossii 70 let VDV G I Shpak V A Kazancev V A Kruglov Pod obshej red doktora pedagogicheskih nauk professora komanduyushego VDV Rossii general polkovnika G I Shpaka Moskva 2000 S 172 173 VOZDUShNO DESANTNYE VOJSKA sbornik Sost A G Shpak M Izd vo Golos Press 2003 Kostin B A Margelov M Molodaya gvardiya 2005 318 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Ser biogr Vyp 955 5 000 prim ISBN 5 235 02846 5 ros Primitki Arhiv originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2011 PosilannyaDESANTNIK NA VSE VREMENA 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine Margelov Vasilij Filippovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine On takoj odin 6 grudnya 2008 u Wayback Machine Margelov Vasilij Filippovich 26 sichnya 2009 u Wayback Machine Margelov Vasilij Filippovich 10 chervnya 2008 u Wayback Machine Poperednik general polkovnik Gorbatov O V 1950 1954 9 Komanduvach PDV SRSR cherven 1954 berezen 1959 Nastupnik general polkovnik Tutarinov I V 1959 1961 Poperednik general polkovnik Tutarinov I V 1959 1961 11 Komanduvach PDV SRSR lipen 1961 sichen 1979 Nastupnik general polkovnik Suhorukov D S 1979 1987